Автономна Республіка Крим
Указом № 740/99 в Автономній Республіці Крим
з 1 січня 2000 р. терміном на 30 років запроваджено спеціальний режим
інвестиційної діяльності. Зазначений спеціальний режим інвестиційної
діяльності передбачає, зокрема, встановлення податкових i митних пільг.
Території, яким надано статус територій
пріоритетного розвитку
На сьогодні до таких територій згідно з Законом № 2189-III, прийнятим
Верховною Радою України відповідно до Перехідних положень Конституції
України, належать:
«Велика Ялта» (в адміністративно-територіальних межах міст Ялти та Алупки,
селищ міського типу Гурзуф, Масандра, Лівадія, Гаспра, Кореїз, Сімеїз,
Форос, Краснокам’янка, Виноградне, Курпати, Ореанда, Нікіта, Восход,
Відрадне, Совєтське, Берегове, Голуба Затока, Кацівелі, Паркове, Понизівка,
Санаторне, селищ Данилівка, Лінійне, Партизанське, Високогірне, Гірне,
Куйбишеве, Охотниче, Олива, села Оползневе);
«Алушта» (в адміністративно-територіальних межах м. Алушти, селища міського
типу Партеніт, селищ Розовий, Лаванда, Семидвір’я, Виноградний, Лазурне,
Бондаренкове, Утьос, Чайка, сіл Ізобільне, Верхня Кутузовка, Нижня Кутузовка,
Лучисте, Малий Маяк, Запрудне, Кипарисне, Лаврове, Нижнє Запрудне, Пушкіне,
Малоріченське, Генеральське, Рибаче, Сонячногірське, Привітне, Зеленогір’я);
«Судак» (в адміністративно-територіальних межах м. Судака, селища міського
типу Новий Світ, селища Миндальне, сіл Веселе, Грушівка, Перевалівка,
Холодівка, Дачне, Лісне, Міжріччя, Ворон, Морське, Громівка, Сонячна
Долина, Багатівка, Прибережне);
«Феодосія» (в адміністративно-територіальних межах м. Феодосії, селищ
міського типу Коктебель, Орджонікідзе, Приморський, Щебетовка, Курортне,
сіл Берегове, Степове, Нанікове, Насипне, Ближнє, Виноградне, Краснокам’янка,
Піонерське, Підгірне, Сонячне, Южне);
«Сиваш» (в адміністративно-територіальних межах міст Красноперекопська,
Армянська та Красноперекопського району);
«Керч» (в адміністративно-територіальних межах м. Керчі, за винятком
територій, які віднесено до спеціальної економічної зони «Порт Крим»*);
«Східний Крим» (в адміністративно-територіальних межах Ленінського району).
До суб’єктів підприємницької діяльності, що реалізують інвестиційні
проекти в пріоритетних видах економічної діяльності на зазначених територіях
пріоритетного розвитку, застосовується спеціальний режим інвестиційної
діяльності.
Пріоритетні види економічної діяльності
Пунктом 1 ст. 3 Закону № 2189-III право визначати перелік пріоритетних
видів економічної діяльності для кожної території пріоритетного розвитку
та встановлювати порядок схвалення інвестиційних проектів надано Раді
міністрів АР Крим (за погодженням з Кабінетом Міністрів України).
Перелік пріоритетних видів економічної діяльності на територіях пріоритетного
розвитку республіки було погоджено розпорядженням № 185-р. Розпорядженням
№ 212-р погоджено нову редакцію зазначеного Переліку, до якого розпорядженням
№ 288-р внесено зміни.
Інвестиційні проекти
а) порядок розгляду та схвалення
Згідно з п. 2 ст. 6 Закону № 2189-III розгляд i затвердження інвестиційних
проектів належать до повноважень Ради з питань територій пріоритетного
розвитку та спеціальної економічної зони «Порт Крим», створеної Радою
міністрів АР Крим (далі — Рада).
Порядок схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних
видах економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку автономії,
було погоджено розпорядженням № 185-р.
Вищезазначеним розпорядженням № 212-р погоджено нову редакцію Порядку
розгляду та затвердження інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних
видах економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та
у спеціальній економічній зоні «Порт Крим» в Автономній Республіці Крим
(далі — Порядок).
Відповідно до п. 7 Порядку у разі затвердження інвестиційного проекту
заявникові видається витяг із відповідного рішення Ради. Після прийняття
рішення про затвердження або скасування інвестиційного проекту Рада
у триденний термін зобов’язана повідомити про це орган місцевого самоврядування,
а також відповідний орган державної податкової служби та митний орган.
б) мінімальна кошторисна вартість проекту
Кошторисна вартість зазначених проектів відповідно до п. 3 ст. 3 Закону
№ 2189-III повинна бути еквівалентною не менше:
100 тис. дол. США — у діяльності зі збереження історичного та природного
надбання, з досліджень i розробок у сфері інформатизації, культури та
спорту, послуг населенню, очищення територій, у лісовому господарстві,
у виробництві спортивних i галантерейних товарів, іграшок, сувенірних
виробів;
200 тис. дол. США — у діяльності з охорони здоров’я та соціальної допомоги,
у сільському i рибному господарстві, харчовій, текстильній промисловості
та промисловості з переробки сільськогосподарської продукції, виготовленні
меблів, деревини та виробів з неї;
500 тис. дол. США — у діяльності санаторно-курортних закладів, готелів
i ресторанів, у сфері транспорту та зв’язку, в будівництві, обробленні
відходів, наданні послуг у сфері туризму, відпочинку та розваг;
1 млн. дол. США — у видобувній, обробній промисловості, у виробництві
електроенергії, газу та води.
Договір (контракт)
про реалізацію інвестиційного проекту
Відповідно до п. 2 ст. 7 Закону № 2189-III укладання договору (контракту)
з суб’єктом підприємницької діяльності щодо умов реалізації інвестиційного
проекту, затвердженого Радою, належить до повноважень органів місцевого
самоврядування.
Підставою для укладання відповідним органом місцевого самоврядування
договору (контракту) з суб’єктом підприємницької діяльності щодо умов
реалізації інвестиційного проекту є затвердження Радою інвестиційного
проекту. Порядок укладання такого договору (контракту) визначається
Радою міністрів АР Крим (п. 3 ст. 12 цього Закону).
Договір (контракт) щодо умов реалізації інвестиційного проекту заявник
зобов’язаний укласти з відповідним органом місцевого самоврядування
території пріоритетного розвитку у місячний термін після прийняття рішення
про затвердження цього проекту i подати у дводенний термін його копію
до Ради, відповідного органу державної податкової служби та митного
органу (п. 8 Порядку).
Звільнення від сплати ПДВ
Пунктом 3 ст. 14 Закону № 2189-III встановлено, що на період реалізації
інвестиційних проектів, але не більше ніж на п’ять років, від обкладання
ПДВ звільняються операції з ввезення (пересилання) на митну територію
України — на території пріоритетного розвитку — суб’єктами підприємницької
діяльності для потреб власного виробництва, пов’язаного з реалізацією
цих інвестиційних проектів у порядку, встановленому зазначеним Законом,
устаткування, обладнання та комплектуючих до них. При ввезенні підакцизних
товарів ця пільга не застосовується.
Використання товарів,
ввезених без оподаткування
Ввезені без оподаткування товари повинні використовуватися такими суб’єктами
підприємницької діяльності лише для потреб власного виробництва, пов’язаного
з реалізацією зазначених інвестиційних проектів.
Звіт про цільове використання ввезених в пільговому режимі товарів суб’єкти
підприємницької діяльності зобов’язані складати i подавати щомісяця
відповідно до Порядку, встановленого ДПА України та Держмитслужбою України
(спільний наказ № 100/175).
Такий звіт суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний подавати:
до 5 числа місяця, наступного за звітним, — до митного органу у трьох
примірниках (один примірник звіту залишається у справах митниці);
до 20 числа місяця, наступного за звітним, — до органу державної податкової
служби за своїм місцезнаходженням другий примірник (з відміткою митниці);
до 20 числа місяця, наступного за звітним, — до Ради третій примірник
(з відмітками митниці та зазначеного податкового органу).
У разі нецільового використання суб’єктом зазначених устаткування, обладнання
та комплектуючих до них ПДВ справляється виходячи з їх договірної (контрактної)
вартості, але не нижчої за митну вартість, перераховану в гривні за
валютним (обмінним) курсом, установленим Нацбанком України на день оформлення
ввізної вантажної митної декларації, з урахуванням пені, нарахованої
на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Нацбанку
України, що діяла на день збільшення податкового зобов’язання, за період
від дати ввезення таких товарів на митну територію України до дати збільшення
податкового зобов’язання (п. 3 ст. 14 Закону № 2189-III).
У разі виявлення податковим органом нецільового використання суб’єктом
устаткування та обладнання, звільнених від обкладання ПДВ, податковий
орган проводить донарахування та стягнення несплачених сум податку із
застосуванням передбачених законодавством фінансових санкцій. Необхідно
звернути увагу на те, що про виявлені під час перевірок факти нецільового
використання ввезених в пільговому режимі товарів цей податковий орган
зобов’язаний поінформувати митницю, яка здійснила митне оформлення зазначених
товарів, та Раду.
Зверніть увагу! Всі інші операції, здійснювані суб’єктами підприємницької
діяльності на територіях пріоритетного розвитку, обкладаються ПДВ
у загальновстановленому порядку.