22 травня поточного року Верховна Рада України прийняла Закон України
№ 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (за текстом — Закон №
889-IV), який (крім окремих статей) набирає чинності з 01.01.2004 р.
Закон містить чимало нових положень стосовно кожного громадянина. Зокрема,
запроваджено єдину ставку оподаткування доходів фізичних осіб, замість
прогресивної шкали ставок прибуткового податку з громадян з максимальною
ставкою 40 відсотків, у розмірі 15 відсотків (на перехідний період —
до 01.01.2007 р. застосовуватиметься ставка 13 відсотків). На деякі
види доходів, такі як процент на депозитний вклад у банк чи небанківську
фінансову установу, відповідно до зазначеного Закону (крім страховиків)
ставку податку встановлено у розмірі п’яти відсотків від об’єкта оподаткування,
а до такого об’єкта, як виграш чи приз (крім державної лотереї у грошовому
вигляді), або будь-яких доходів, нарахованих на користь нерезидентів
— фізичних осіб, крім процентів, дивідендів, роялті, застосовуватиметься
подвійна ставка податку — 30 відсотків, а до 01.01.2007 р. — 26 відсотків.
Особливі правила встановлено щодо оподаткування об’єктів спадщини, подарунків.
Ще одна особливість Закону № 889-IV — це встановлення права платника
податку на податковий кредит, який є сумою витрат, фактично понесених
платником податку — резидентом у зв’язку з придбанням товарів (робіт,
послуг) у резидентів України протягом звітного року (окремі пункти статті
«Податковий кредит» набирають чинності
з 01.01.2005 р.). На суму таких витрат дозволено зменшення суми загального
річного оподатковуваного доходу платника, одержаного ним за підсумками
календарного року. До складу податкового кредиту звітного року платник
податку — резидент за наявності у нього ідентифікаційного номера має
право включати: частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом;
суму коштів, сплачених платником податку на користь освітніх закладів;
суму коштів або вартість майна, переданих ним у вигляді пожертвувань
або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в
Україні; суму власних коштів, сплачених на користь закладів охорони
здоров’я, та суму витрат на сплату за власний рахунок страхових внесків
за договорами довгострокового страхування життя.
При цьому загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати
суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного
протягом звітного року як заробітна плата.
Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних
сум фактичних документально підтверджених витрат відображаються платником
податку у річній податковій декларації, яку за наслідками звітного податкового
року він подає до податкового органу за своєю податковою адресою до
1 квітня наступного за звітним року.
Законом № 889-IV запроваджено новий порядок надання пільг щодо сплати
податку з доходів фізичних осіб та змінено їх розмір.
Законом передбачено надання фізичним особам пільг при оподаткуванні
одержуваних ними доходів у вигляді невключення до об’єкта оподаткування
окремих видів доходів та надання податкової соціальної пільги.
Наприклад, на відміну від Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92
р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (за текстом — Декрет
№ 13-92), що діє на сьогодні, новий Закон передбачає не включати до
складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу й не
декларувати:
вартість вугілля та вугільних брикетів, безоплатно наданих в обсягах
та за встановленим переліком професій, зокрема непрацюючим пенсіонерам;
суми, у визначених межах сплачені працедавцем на користь закладів освіти
у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки найманого
працівника за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами
такого працедавця;
кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування
та медичне обслуговування платника податку його працедавцем за рахунок
коштів, які залишаються після оподаткування такого працедавця податком
на прибуток підприємств;
суму стипендії, яка виплачується з бюджету учню, студенту, ординатору,
аспіранту або ад’юнкту, але не вище суми, визначеної у пп. 6.5.1 п.
6.5 ст. 6 цього Закону.
вартість одягу, взуття, а також суми грошової допомоги, що надаються
дітям-сиротам i дітям, які залишилися без піклування батьків (у тому
числі випускникам професійних освітньо-виховних закладів i вищих освітніх
закладів I та II рівня акредитації), у порядку й розмірах, визначених
Кабінетом Міністрів України.
Щодо надання громадянам податкової соціальної пільги, то її встановлено
у відсотках (100%, 150%, 200%) залежно від розміру мінімальної заробітної
плати, встановленої на початок звітного року, у розрахунку на місяць
i залежно від того, на якій підставі вона надається фізичній особі (як
самотній матері, особі, віднесеній до 1 i 2 категорій осіб, постраждалих
внаслідок Чорнобильської катастрофи, учню, студенту, інваліду 1 або
2 групи, особі, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повним
кавалером ордена Слави чи Трудової Слави; учаснику бойових дій під час
Другої світової війни, або особі, яка у такий час працювала в тилу,
яка має відповідні державні відзнаки та інші).
Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного
доходу платника податку у вигляді заробітної плати виключно за одним
місцем його нарахування (виплати) та якщо зазначений дохід не перевищує
суми місячного мінімального прожиткового рівня для працездатної особи,
встановленої на початок звітного року, помноженої на 1,4. На сьогодні
це становить 510 грн. на місяць.
Платник податку самостійно обирає застосування податкової соціальної
пільги шляхом подання працедавцю відповідної заяви. Податкова соціальна
пільга застосовуватиметься до нарахованих доходів у вигляді заробітної
плати з дня отримання працедавцем заяви про застосування пільги.
Якщо платник податку змінює за самостійним рішенням місце отримання
податкової соціальної пільги, він зобов’язаний надати заяву про відмову
від пільги за попереднім місцем її застосування i заяву на застосування
цієї пільги за новим місцем її отримання.
Якщо, порушивши норми Закону № 889-IV, платник податку подає заяву про
застосування пільги більше ніж одному працедавцю, внаслідок чого податкову
соціальну пільгу фактично застосовано також при отриманні інших доходів
протягом будь-якого звітного податкового місяця,
то такий платник втрачає право на отримання податкової соціальної пільги
за всіма місцями отримання доходу, починаючи з місяця, в якому мало
місце таке порушення, та закінчуючи місяцем,
у якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлено.
Крім цього, такий порушник зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 100
відсотків від суми недоплати, що виникне.
Слід зазначити, що податкові соціальні пільги згідно із Прикінцевими
положеннями Закону № 889-IV на перехідний період встановлено у таких
розмірах: у 2004 р. — 30% від суми податкової соціальної пільги; у 2005
р. — 50%; у 2006 р. — 80%; у 2007 р. — 100%.
Щодо оподаткування доходів, отримуваних фізичною особою — суб’єктом
підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг,
виконання робіт) у межах здійснення нею підприємницької діяльності без
створення юридичної особи, то Законом № 889-IV це не врегульовано. Оподаткування
доходів фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності здійснюватиметься
за правилами, встановленими спеціальним законодавством (пп. 9.12.1 п.
9.12 ст. 9 Закону № 889-IV), про що також зазначено у Прикінцевих положеннях
цього Закону, згідно з якими (п. 22.10 ст. 22) Декрет № 13-92 втрачає
чинність з 01.01.2004 р., тобто з дня набрання чинності Законом № 889-IV,
крім розділу IV цього Декрету у частині оподаткування доходів фізичних
осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з
урахуванням положень п. 9.12 ст. 9 Закону № 889-IV та діятиме до набрання
чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб —
суб’єктів підприємницької діяльності. Виходячи з цього, для фізичних
осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку
діяльність на загальній системі оподаткування, до прийняття спеціального
закону ведення обліку доходів i витрат, подання податкової декларації,
сплата податку за ставкою
15 (13) відсотків встановлено Законом № 889-IV.
Враховуючи зазначене та виконуючи вимоги Закону № 889-IV щодо приведення
у відповідність із цим Законом нормативно-правових актів ДПА України,
Інструкцію про прибутковий податок з громадян, затверджену наказом ГДПІ
України від 21.04.93 р. № 12 «Про затвердження Інструкції про прибутковий
податок з громадян», зареєстрованим у Мін’юсті України 09.06.93 р. за
№ 64 зі змінами та доповненнями (за текстом — Інструкція № 12), видану
ГДПІ України відповідно до ст. 23 Декрету № 13-92, приведено у відповідність
з вимогами Закону № 889-IV стосовно оподаткування доходів фізичних осіб
від зайняття підприємницькою діяльністю. Інші розділи Інструкції № 12,
так само як i Декрет № 13-92, втрачають чинність.
Зміни до Інструкції № 12 затверджено наказом ДПА України від 16.07.2003
р. № 352, зареєстрованим у Мін’юсті України 08.08.2003 р. за № 701/8082.
Наказ набирає чинності з 01.01.2004 р.