Угода
       між Кабінетом Міністрів України та Виконавчою владою
          Грузії про співробітництво у сфері інформації

           ( Угоду затверджено Постановою КМ
             N 1617 ( 1617-2003-п ) від 15.10.2003 )


     Кабінет Міністрів України та Виконавча влада Грузії, надалі -
Сторони,
     прагнучи сприяти   політичному,  економічному  і  культурному
співробітництву  між  двома  державами  і  на  основі   подальшого
розвитку і зміцнення дружніх відносин між народами обох держав,
     керуючись положеннями   Загальної   декларації   прав  людини
1948 року ( 995_015  ),  Міжнародного  пакту  про  громадянські  і
політичні права 1966 року ( 995_043 ) і Європейської конвенції про
захист прав людини та основних свобод 1950 року ( 995_004 ),
     бажаючи сприяти виконанню положень Заключного акта  Наради  з
безпеки і  співробітництва  в  Європі  1975  року  (  994_055  ) і
наступних документів ОБСЄ,  що стосуються співробітництва в галузі
інформації та в гуманітарній сфері,
     домовилися про таке:

                             Стаття 1

     Сторони сприяють  створенню  сприятливих  умов для широкого і
вільного  взаємного  поширення  інформації  з   метою   подальшого
поліпшення інформованості народів двох держав.

                             Стаття 2

     Кожна із   Сторін  сприяє  широкому  і  вільному  обміну  між
інформаційними  службами,  не  буде  перешкоджати   поширенню   на
території своєї держави продукції засобів масової інформації,  що
зареєстровані і  діють  на  законних  підставах  у  державі  іншої
Сторони,  за умови,  що поширення відомостей та матеріалів,  які є
підгрунтям такої продукції,  не суперечить  вимогам  законодавства
держави перебування.

                             Стаття 3

     Сторони сприяють  і  розвивають  співробітництво між засобами
масової  інформації  своїх  держав,  а  також   між   відповідними
відомствами й організаціями.
     Конкретні умови     і     форми     такого    співробітництва
визначатимуться  самими  його  учасниками,  у  тому  числі  шляхом
укладення окремих угод.

                             Стаття 4

     Сторони сприяють      рівноправному     і     взаємовигідному
співробітництву  між  журналістами  і  професійними   об'єднаннями
журналістів   держав   Сторін,   а   також  проведенню  зустрічей,
семінарів, конференцій.
     Форми й  умови  такого  співробітництва  визначатимуться   на
основі конкретних угод між відповідними організаціями обох держав.

                             Стаття 5

     Сторони, у  рамках  законодавства  своїх  держав  і на основі
взаємності,  нададуть  умови  журналістам  для   виконання   своїх
професійних   обов'язків,  забезпечать  їхній  вільний  доступ  до
офіційних джерел інформації,  дотримуючись  права  журналістів  на
конфіденційність інформації та її джерел.

                             Стаття 6

     Кожна Сторона  сприяє в організації трансляції телевізійних і
радіопрограм,  що  розповсюджуються  на  законних   підставах   на
території    держави   іншої   Сторони,   передач,   підготовлених
журналістами обох держав з  використанням  комунікаційних  засобів
відповідної системи.
     З цією  метою Сторони укладуть конкретну угоду,  що визначить
умови і правила взаємного обміну теле- і радіопрограмами.

                             Стаття 7

     Кожна з  Сторін   на   основі   взаємності,   відповідно   до
законодавства про засоби масової інформації держави іншої Сторони,
сприяє акредитованим представникам у   створенні умов,  необхідних
для   виконання   ними  своїх  професійних  обов'язків,  включаючи
встановлення   ділових   контактів,    підготовку    інформаційних
матеріалів, телевізійних репортажів тощо.
     З цією метою Сторони можуть укладати окремі угоди.

                             Стаття 8

     Сторони заохочують  обмін  фахівцями  в  галузі  інформації з
метою вивчення проблем,  що становлять фаховий інтерес,  проводять
зустрічі, семінари конференції, книжкові виставки та ярмарки.
     Сторони надають  одна  одній  сприяння  в підготовці кадрів в
області засобів масової інформації  і  заохочують  співробітництво
між освітніми і науково-дослідними установами та організаціями, що
працюють в цій області.
     Форми співробітництва та  умови  обмінів  визначатимуться  на
основі окремих угод між відповідними організаціями обох держав.

                             Стаття 9

     Сторони, за  допомогою  відповідних органів виконавчої влади,
здійснюють співробітництво й обмін досвідом у сфері  законодавчого
регулювання   і   функціонування   засобів   масової   інформації,
обмінюються  інформацією  щодо  тих  засобів  масової  інформації,
реєстраційні    посвідчення    яких    скасовано   відповідно   до
законодавства держав Сторін.

                            Стаття 10

     Положення цієї Угоди не зачіпають прав і  зобов'язань  Сторін
за іншими міжнародними угодами і договорами,  учасницями яких вони
є.

                            Стаття 11

     Для забезпечення виконання цієї  Угоди  відповідні  відомства
обох  держав,  на прохання Сторін,  будуть не рідше одного разу на
рік   проводити   зустрічі   з    метою    підведення    підсумків
співробітництва і врегулювання можливих проблематичних питань.
     З метою   координації  і  практичної  реалізації  цієї  Угоди
Сторони,  при необхідності,  створять двосторонні робочі групи  чи
комісії, що будуть тимчасовими або постійними.

                            Стаття 12

     За взаємною  домовленістю  Сторін  у  цю  Угоду в майбутньому
можуть бути внесені доповнення і зміни у  вигляді  протоколів,  що
будуть   невід'ємною  частиною  цієї  Угоди  і  набудуть  чинності
відповідно до визначених процедур,  передбачених статтею  13  цієї
Угоди.

                            Стаття 13

     Ця Угода  набуває  чинності  з  дня обміну повідомленнями про
виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур,  необхідних  для
набуття нею чинності.
     Угода укладена  терміном  на  три  роки  і  буде  автоматично
продовжуватися щоразу на наступні трирічні періоди,  якщо одна  із
Сторін  не  направить іншій Стороні за шість місяців до закінчення
відповідного  періоду  письмове  повідомлення   про   свій   намір
припинити її дію.

     Вчинено у  м. Києві  22  квітня 2003 року у двох примірниках,
кожний українською, грузинською і російською мовами, при цьому всі
тексти є автентичними.
     У разі  виникнення  розбіжностей  переважну  силу  має  текст
російською мовою.

 За Кабінет Міністрів                           За Виконавчу владу
 України                                        Грузії