П О С Т А Н О В А
                      ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

          Про усунення загрози територіальній цілісності
            України, що виникла внаслідок будівництва
                   Російською Федерацією дамби
                      в Керченській протоці

    ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 47-48, ст.374 )


     Незважаючи на  ноти Міністерства закордонних справ України та
Заяву Верховної Ради України з приводу подій у Керченській протоці
від  14  жовтня  2003  року  (  1228-15  ),  російська сторона без
належних  консультацій  з  Україною  продовжує будівництво дамби в
Керченській   протоці   від   Таманського   півострова  (Російська
Федерація)   в  напрямку  українського  острова  Тузла.  Роботи  в
Керченській      протоці     розпочалися     всупереч     існуючій
міжнародно-правовій  практиці та наявній договірній базі між двома
державами без попереднього інформування української сторони.

     У ноті  Міністерства  закордонних  справ Російської Федерації
від 16 жовтня 2003  року  робиться  спроба  поставити  під  сумнів
визначені в 1973 році адміністративні кордони, лунають непоодинокі
заяви окремих російських посадових осіб про начебто неврегульовану
територіальну  належність  острова  Тузла.  Мали  місце  намагання
схилити громадян України,  що проживають на Тузлі,  до переходу  в
російське громадянство.

     Обсяги й   темпи   будівельних  робіт  перебувають  у  явному
протиріччі з заявленою метою будівництва місцевого берегозахисного
об'єкта. Будівництво дамби без належних геологічної та екологічної
експертиз створило  загрозу  довкіллю  регіону,  спричинило  ризик
розмивання  острова  й  замулення  затоки,  завдало  шкоди  місцям
нересту  цінних  порід  риб,  які  забезпечують  основу  місцевого
рибальства.

     Зведення гідротехнічної  споруди  у  Керченській  протоці  та
відсутність належного реагування на звернення української  сторони
можна  кваліфікувати  як чергову загрозу територіальній цілісності
України. На жаль, в історії російсько-українських відносин подібні
територіальні претензії до України з боку Російської Федерації вже
виходили  за  межі  двосторонніх   відносин,   привертаючи   увагу
міжнародної  спільноти.  Так,  претензії щодо державної належності
міста Севастополя у 1993 році спричинили розгляд цього  питання  в
Раді  Безпеки  ООН  та  оприлюднення відповідної Заяви Голови Ради
Безпеки на підтримку територіальної цілісності України.

     Україна виходить із того,  що  всі  спірні  питання  стосовно
делімітації морських кордонів в Азовському морі мають вирішуватися
виключно на основі загальновизнаних принципів  міжнародного  права
та  в  рамках  Конвенції  Організації Об'єднаних Націй з морського
права 1982 року ( 995_057 ).

     З   огляду    на    викладене    Верховна   Рада      України
п о с т а н о в л я є:

     1. Визнати  дії  Росії  з  будівництва  дамби  в  Керченській
протоці  як  недружній  акт,  що  змушує  Україну   до   перегляду
дотеперішньої практики відносин із Російською Федерацією.

     2. Зажадати  від  Президента  України  як  гаранта державного
суверенітету і територіальної цілісності України:

     застосувати всі  наявні  засоби  для  захисту  територіальної
цілісності  й  суверенітету  держави,  недоторканності українських
кордонів;

     вжити невідкладних   заходів,   спрямованих   на    посилення
здатності    держави    попереджати   та   запобігати   порушенням
суверенітету й територіальної цілісності України.

     3. Кабінету Міністрів України:

     негайно звернутися  до  російської  сторони   з   пропозицією
провести  невідкладні консультації відповідно до положень статті 7
Договору  між  Україною  і  Російською  Федерацією   про   дружбу,
співробітництво і партнерство від 31 травня 1997 року ( 643_006 ).
У  разі  неможливості  вирішення  питання  у  рамках  двосторонніх
консультацій    задіяти   механізми,   передбачені   Будапештським
Меморандумом про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням  України
до  Договору   про  нерозповсюдження  ядерної  зброї  від 5 грудня
1994 року ( 998_158 );

     невідкладно вирішити питання щодо виділення необхідних коштів
для цільового фінансування комплексу робіт  з  укріплення  берегів
острова Тузла та вирішення нагальних соціально-економічних проблем
Керчі,  врахувавши пропозиції  керівництва  Автономної  Республіки
Крим та Керченської міської ради,  і передбачити необхідні кошти в
проекті Державного бюджету України на 2004 рік.

     4. Делегації  України  на  поточній  58-й  сесії  Генеральної
Асамблеї  ООН  порушити  питання щодо ситуації навколо будівництва
дамби в Керченській протоці.

     5. Доручити  Голові  Верховної  Ради  України  звернутися  до
керівництва  Парламентської  асамблеї  Організації  з  безпеки  та
співробітництва в Європі з проханням направити  спостерігачів  від
ПА ОБСЄ в район Керченської протоки з наступним обговоренням цього
питання на сесії ПА ОБСЄ.  У разі подальшої ескалації напруженості
доручити  Голові  Верховної Ради України звернутися до керівництва
парламентів країн світу.


 Голова Верховної Ради України                            В.ЛИТВИН

 м. Київ, 23 жовтня 2003 року
          N 1234-IV