Відповідно до ст. 13 Закону України від 17.09.92 р. № 2614-XII «Про
державну статистику» (зі змінами та доповненнями, далі — Закон № 2614-XII)
органи державної статистики мають право вивчати стан первинного обліку
i статистичної звітності, перевіряти достовірність первинних та статистичних
даних, наданих респондентами. При цьому органи державної статистики
мають право застосовувати метод безпосереднього відвідування виробничих,
службових та інших приміщень, ділянок тощо юридичних осіб, їх філій,
відділень, представництв та інших відособлених структурних підрозділів,
а також громадян — суб’єктів підприємницької діяльності у порядку, встановленому
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі
статистики. На виконання цієї норми наказом Держкомстату України від
19.06.2003 р. № 186, зареєстрованим у Мін’юсті України 26.09.2003 р.
за № 862/8183, було затверджено Порядок проведення перевірок достовірності
первинних та статистичних даних, вивчення стану первинного обліку i
статистичної звітності органами державної статистики (далі — Порядок).
Зазначений Порядок є керівництвом для органів державної статистики щодо
організації й проведення перевірок достовірності первинних та статистичних
даних, вивчення стану первинного обліку й статистичної звітності, а
також оформлення та реалізації матеріалів за їх результатами.
Необхідно зазначити, що посилання деяких суб’єктів підприємницької діяльності
на те, що Указом Президента України від 23.07.98 р. № 817 «Про деякі
заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» проведення перевірок
органами державної статистики не передбачено, а також що відповідно
до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.99 р. № 112 «Про Порядок
координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської
діяльності суб’єктів підприємницької діяльності контролюючими органами»
всі перевірки повинні узгоджуватись i координуватися з усіма контролюючими
органами, є неправомірними. Зазначені нормативно-правові акти регулюють
діяльність органів, які контролюють фінансово-господарську діяльність
підприємств, але їх чинність не поширюється на перевірки, які здійснюються
органами державної статистики, оскільки органи державної статистики
не входять до переліку контролюючих органів та перевіряють тільки стан
первинного обліку i достовірність наданих їм статистичних даних, а перевірка
фінансово-господарської діяльності не входить до їх компетенції.
Ефективність роботи органів державної статистики залежить від можливості
забезпечення належної якості, надійності, об’єктивності та достовірності
статистичної інформації, що збирається, опрацьовується й поширюється
відповідно до потреби користувачів. Тому головною метою проведення перевірок
є забезпечення належної якості статистичної інформації, управління процесами
підтримування необхідної достовірності статистичної інформації, попередження
порушень щодо складання та подання державних статистичних спостережень,
а не притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи важливість надійності й якості статистичних даних, забезпечення
контролю за їх достовірністю здійснюється за окремою плановою програмою.
Тому Порядком передбачено, що кожна перевірка повинна проводитися за
детально відпрацьованою та затвердженою керівником відповідного органу
державної статистики програмою, в якій обов’язково вказуються:
перелік форм звітності, інших статистичних формулярів, що підлягають
перевірці;
звітний період, за який перевіряються дані;
реквізити суб’єкта перевірки, який підлягає перевірці за певними ознаками
(форма власності, вид економічної діяльності, розмір тощо);
якими інструкціями та роз’ясненнями необхідно керуватися при перевірці;
перелік основних первинних документів, на підставі яких складаються
форми звітності, інші статистичні формуляри, що перевіряються;
порядок порівняння та взаємозв’язку показників форм звітності, інших
статистичних формулярів, які перевіряються, з показниками інших форм
звітності та статистичних формулярів;
строки проведення перевірки i подання матеріалів про її результати.
Як зазначено в Порядку, респондент повинен бути попереджений про проведення
перевірки не пізніше ніж за три дні до початку її проведення. Це дасть
йому змогу підготувати необхідні документи. Працівники органів державної
статистики проводять перевірки на підставі службового посвідчення та
письмового доручення, що є обов’язковою умовою для допуску перевіряючих
до виробничих, службових та інших приміщень, ділянок тощо юридичних
осіб, їх філій, відділень, представництв та інших відособлених структурних
підрозділів. Доручення на проведення перевірок надаються на терміни,
які забезпечують своєчасне та якісне проведення перевірок, але вони
не повинні перевищувати 30 календарних днів. Водночас Порядком передбачено
право перевіряючих подавати матеріали щодо проведення перевірки (листування,
акти, програма перевірки тощо) до органів прокуратури з метою усунення
перешкод у проведенні перевірки, а саме: у випадках відмови суб’єкта
перевірки допускати перевіряючих до виробничих, службових та інших приміщень,
надавати їм необхідну інформацію, документацію, у разі невиконання або
неналежного виконання суб’єктом перевірки інших законодавчих вимог.
Статтею 14 Закону № 2614-XII передбачено обов’язок органів державної
статистики забезпечувати респондентів звітно-статистичною документацією
(за винятком державних класифікаторів техніко-економічної та соціальної
інформації) відповідно до плану державних статистичних спостережень.
Реалізація цієї норми також знайшла відображення в Порядку. Органам
державної статистики при проведенні перевірки необхідно ознайомитися
з порядком та станом забезпечення суб’єктів перевірки бланками форм
звітності, інших статистичних формулярів, затверджених Держкомстатом
України. Порядок забезпечення респондентів звітно-статистичною документацією
встановлюється безпосередньо територіальними органами державної статистики.
Наприклад, респондент може отримати бланки державних статистичних спостережень
в органах державної статистики за місцем знаходження підприємства, установи,
організації. Крім того, згідно з п. 4 ст. 11 Закону України від 16.07.99
р. № 996-XII «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
(зі змінами та доповненнями) форми фінансової звітності підприємств
(крім банків) i порядок їх заповнення встановлюються Мінфіном України
за погодженням з Держкомстатом України. Виходячи з викладеного, забезпечення
респондента бланками фінансової звітності не є обов’язком органів державної
статистики.
Основою статистичної звітності є первинний облік, який ведеться на підприємствах,
в установах, організаціях. Показники статистичної звітності надають
інформацію, яка характеризує на підставі даних обліку результати різних
сторін діяльності юридичної особи. Це викликає необхідність при проведенні
перевірки вимагати первинні фінансові й бухгалтерські документи, здійснювати
копії або виписки з усіх документів щодо об’єкта перевірки.
Порядком надано право перевіряючим вимагати від суб’єктів перевірки
у разі виявлення приписок та інших перекручень первинних та статистичних
даних унесення виправлень до форм звітності, інших статистичних формулярів.
Внесення виправлень регулюється Інструкцією про порядок виправлення
звітних даних у випадках виявлення приписок та інших перекручень у державній
статистичній звітності, затвердженою наказом Мінстату України від 10.05.94
р. № 94, зареєстрованим у Мін’юсті України 24.05.94 р. за № 109/318.
Відповідно до зазначеної Інструкції підставою для внесення підприємствами
та установами виправлень у звіти є акти перевірок, рішення, накази,
повідомлення, одержані від органів державної статистики, інших органів,
які при здійсненні функцій контролю виявили приписки та інші перекручення
у державній статистичній звітності.
За результатами кожної перевірки складається акт у двох примірниках,
який підписується перевіряючими та суб’єктом перевірки. В акті вказується
характер виявлених порушень (постійний, випадковий). При проведенні
повторної перевірки зазначається, як виконувались вимоги, рекомендації
й пропозиції попередніх перевірок. Залежно від виявлених недоліків в
організації обліку та стану звітної дисципліни, достовірності звітних
даних надаються рекомендації щодо їх усунення.
Акти перевірок підписуються працівниками, які проводили перевірки, а
також посадовими особами підприємств, установ, що перевірялися, які
відповідають за достовірність звітних даних. У разі відмови суб’єкта
перевірки від підписання акта перевіряючими на ньому робиться відмітка.