Загальні засади організації гастрольних заходів в Україні, порядок
справляння i використання збору за проведення гастрольних заходів визначаються
Законом № 1115-IV.
Збір за проведення гастрольних заходів запроваджується зазначеним Законом
з 1 січня 2004 р. Прикінцевими положеннями Закону № 1115-IV доповнено
частину першу ст. 14 Закону № 1251-ХІІ, i збір за проведення гастрольних
заходів (за текстом — збір) віднесено до переліку загальнодержавних
податків i зборів (обов’язкових платежів).
До набрання чинності Законом № 1115-IV упорядкування організації гастрольної
діяльності в Україні та запобігання зловживанням у цій сфері здійснюються
згідно з Указом № 747/98, а порядок ведення квиткового господарства
в театрально-видовищних підприємствах визначено Інструкцією № 452.
За умовами Закону № 1115-IV з 1 січня 2004 р. гастролі проводитимуться
на підставі договорів, укладених відповідно до законодавства. Порядок
організації та проведення гастрольних заходів визначатиметься Кабінетом
Міністрів України.
При здійсненні гастрольних заходів передбачено ряд обмежень. Зокрема,
не допускаються заклики до захоплення влади, насильницької зміни конституційного
ладу та цілісності держави, до пропаганди війни, тероризму й екстремізму,
а також розпалювання національної, класової, соціальної та іншої ворожнечі.
Крім цього, заборонено проведення таких гастрольних заходів, які пропагують
порнографію, культ насильства й жорстокості, а також виробництво та
вживання наркотиків i психотропних речовин.
Організатори гастрольних заходів несуть відповідальність за дотримання
положень законодавства України про авторське й суміжні права.
Відповідно до ст. 2 Закону № 3792-ХІІ законодавство України про авторське
право i суміжні права базується на Конституції України i складається
з відповідних норм Цивільного кодексу України, законів України: № 3792-XII,
№ 697-XII, № 9/98-ВР, № 3759-XII, № 318/97-ВР, № 1587-III та інших законів
України, що охороняють особисті немайнові та майнові права суб’єктів
авторського права i суміжних прав.
Платники збору
Законом № 1115-IV встановлено, що організатори гастрольних заходів (крім
благодійних) зобов’язані сплачувати збір за проведення гастрольних заходів.
Організаторами гастрольних заходів зазначеним Законом визначено суб’єктів
господарювання, що займаються організацією гастрольних заходів на території
України, статутними документами яких передбачено таку діяльність.
Відповідно до Закону № 1115-IV гастрольні заходи — це видовищні заходи,
що проводяться закладами, підприємствами, організаціями культури, творчими
колективами, в тому числі тимчасовими, окремими виконавцями за межами
їх стаціонарних сценічних майданчиків, які, за винятком благодійних
гастрольних заходів, проводяться з метою отримання доходів. До видовищних
заходів відносяться фестивалі, концерти, вистави, лекційно-концертні,
розважальні програми, виступи пересувних циркових колективів, пересувні
механізовані атракціони типу «Луна-парк» тощо.
Таким чином, організатори гастрольних заходів є платниками збору за
проведення гастрольних заходів на території України.
Об’єкт оподаткування збором
Об’єктом оподаткування збором за проведення гастрольних заходів на території
України є виручка від реалізації квитків на гастрольний захід. Ставка
збору за проведення гастрольних заходів становить 3% цієї виручки.
Від сплати збору звільняються організатори благодійних гастрольних заходів.
Під благодійними гастрольними заходами згідно із Законом № 1115-IV слід
розуміти добровільні безкорисливі видовищні заходи закладів, підприємств,
організацій культури, творчих колективів, окремих виконавців, що не
передбачають одержання доходу їх організаторами та гастролерами, за
винятком доходів, за рахунок яких покриваються витрати, пов’язані виключно
з організацією та проведенням гастрольного заходу.
Благодійними вважаються також гастрольні заходи, весь дохід від яких
спрямовується на благодійництво згідно із законом, за винятком доходів,
за рахунок яких покриваються витрати, пов’язані виключно з організацією
та проведенням гастрольного заходу.
Перелік та граничні обсяги витрат на проведення благодійних гастрольних
заходів визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення, сплати та подання
розрахунку збору
Статтею 7 Закону № 1115-IV встановлено, що організатори гастрольних
заходів (платники) протягом десяти календарних днів після дати проведення
гастрольного заходу подають до органу державної податкової служби за
місцем його проведення розрахунок збору за формою, встановленою центральним
податковим органом.
Збір сплачуватиметься одним платіжним дорученням протягом двадцяти календарних
днів, наступних за датою проведення гастрольного заходу.
При цьому 30% суми збору залишатиметься на спеціальних рахунках управлінь
держказначейства в Автономній Республіці Крим та в областях i використовуватиметься
на підтримку гастрольних заходів у зазначених регіонах. На спеціальному
рахунку Держказначейства України залишатиметься 70% нарахованої суми
цього збору, яка використовуватиметься на підтримку гастрольних заходів
вітчизняних гастролерів на загальнодержавному рівні.
Датою проведення гастрольного заходу визначено дату його фактичного
завершення.
Законом № 1115-IV заборонено нецільове використання коштів загального
та спеціального фондів Держбюджету України та місцевих бюджетів.
Порядок розподілу та використання коштів для підтримки вітчизняних гастролерів
затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України.
Відповідальність за несплату збору
Статтею 10 Закону № 1115-IV встановлено, що особи, які порушили вимоги
цього Закону, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Організатори гастрольних заходів відповідальні за своєчасність подання
розрахунку збору, правильність обчислення, повноту i своєчасність сплати
збору за проведення гастрольних заходів.
Сума збору, не сплачена платником в установлений Законом № 1115-IV термін,
вважається сумою податкового боргу i стягується до бюджетів з нарахуванням
пені та застосуванням штрафних санкцій у загальному порядку.
Загальні норми відповідальності за порушення податкового законодавства
встановлено Законом № 2181-III.
Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 цього Закону платник податків,
що не подає податкову декларацію у терміни, визначені законодавством,
сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
за кожне таке неподання або її затримку.
Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 цієї самої статті передбачено, що у разі коли
платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання
протягом граничних термінів, визначених Законом № 2181-III, такий платник
податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного
терміну сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі
10% погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім
днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов’язання,
— у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім
днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов’язання,
— у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання
в установлені терміни, податковий орган надсилає такому платнику податків
податкові вимоги (пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-III).
Порядок направлення органами Державної податкової служби України податкових
вимог платникам податків затверджено наказом № 266.