Відповідно до змін, внесених Законом № 349-IV до п. 1.9 Закону № 334/94-ВР,
під дивідендами слід розуміти платіж, який здійснюється юридичною особою-емітентом
корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника
таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв’язку з розподілом
частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського
обліку.
До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним
некорпоратизованим, корпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством
на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у
зв’язку з розподілом частини прибутку такого підприємства. При цьому
наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами
податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення
щодо нарахування дивідендів.
Статтею 52 Закону № 380-IV встановлено, що відповідно до ст. 18 Закону
№ 887-XII державні некорпоратизовані та корпоратизовані, казенні підприємства
та їх об’єднання сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності
у 2002 р. та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2003
р. до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).
З метою реалізації положень Закону № 887-XII постановою № 557 (з урахуванням
змін, внесених постановою № 1437) встановлено норматив i порядок відрахування
зазначеної частини прибутку (доходу) державними підприємствами та їх
об’єднаннями.
Відповідно до постанови № 557 розрахунок суми дивідендів, яка підлягає
відрахуванню до загального фонду державного бюджету, здійснюється державними
некорпоратизованими та корпоратизованими, казенними підприємствами та
їх об’єднаннями у розмірі 15 відсотків обсягу чистого прибутку.
Щодо питання визначення статусу дочірнього підприємства як платника
дивідендів, то відповідно до ПБО 19 «Об’єднання підприємств» під терміном
«дочірнє» слід розуміти підприємство, яке перебуває під контролем материнського
(холдингового) підприємства.
Згідно зі ст. 1 Закону № 887-XII підприємство визначено як самостійний
господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює
виробничу, науково-дослідницьку i комерційну діяльність з метою одержання
відповідного прибутку (доходу).
Якщо дочірнє підприємство має самостійний баланс, поточні та вкладні
(депозитні) рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням
та відповідно до довідки «Про включення до єдиного державного реєстру
підприємств та організацій України», виданої управлінням статистики
Державного комітету статистики України, має загальнодержавну форму власності
та відповідно до статутних документів майно належить державі, то відповідно
до пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону № 334/94-ВР та постанови № 557 таке
підприємство має сплачувати частину прибутку (доходу) як окремий платник
податку.
Відповідно філії як структурні підрозділи, що не мають статусу юридичної
особи, не є платниками зазначеного податку. Частину прибутку відповідно
до постанови № 557 має сплачувати підприємство, структурним підрозділом
якого є така філія, у межах однієї юридичної особи.
Відображення нарахування дивідендів та прирівняних до них платежів,
що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими та корпоратизованими,
казенними підприємствами та їх об’єднаннями, комунальними підприємствами,
передбачено у рядку 21 декларації.
Для заповнення рядка 21 декларації платники податку — державні некорпоратизовані,
корпоратизовані, казенні підприємства та їх об’єднання, комунальні підприємства
мають враховувати позитивне значення рядка 220 Звіту про фінансові результати
(ф. № 2) або позитивне значення рядка 190 Фінансового звіту суб’єкта
малого підприємництва (ф. № 1-м).
Поряд з цим зазначеними підприємствами сплачується авансовий внесок
з податку на прибуток з подальшим його відображенням у рядку 20 декларації
та в рядку 13.7 додатка К6 до декларації з податку на прибуток підприємства.
Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону № 2181-III податкова декларація,
розрахунок — це документ, що подається платником податків до контролюючого
органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється
нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу).
Здійснення контролю щодо сплати частини прибутку (доходу) державними
некорпоратизованими та корпоратизованими, казенними підприємствами та
їх об’єднаннями провадиться за даними декларацій з податку на прибуток,
що ними подаються.
Крім того, державні некорпоратизовані та корпоратизовані, казенні підприємства
та їх об’єднання, які не є платниками податку на прибуток, зобов’язані:
розраховувати дивіденди виходячи зі встановленого постановою № 557 нормативу
та подавати відповідні відомості органам державної податкової служби,
відобразивши їх у рядку 21 декларації з податку на прибуток підприємства
за звітний період;
сплачувати частину прибутку (доходу) за результатами щоквартальної фінансово-господарської
діяльності у 2003 р. в строки, встановлені для сплати податку на прибуток
підприємства;
комунальні підприємства — за нормативами, встановленими органами місцевого
самоврядування.
Державні некорпоратизовані та корпоратизовані, казенні або комунальні
підприємства, які знаходяться на фіксованому сільськогосподарському
податку, єдиному податку з юридичних осіб, та інші платники зазначених
дивідендів, зокрема ті, що мають річний звітний податковий період, мають
окремо подавати декларацію з податку на прибуток підприємства за відповідний
період в терміни, передбачені для такого подання, із заповненим рядком
21.
При цьому абзацом четвертим пп. 7.8.2 п. 7.8 ст.7 Закону № 334/94-ВР
встановлено, що якщо згідно із законодавством податок на прибуток є
складовою єдиного податку (спеціального торгового патенту), то особа
— платник такого єдиного податку (спеціального торгового патенту) зобов’язана
при виплаті дивідендів нараховувати та сплачувати до бюджету, до якого
зараховується такий єдиний податок (вартість спеціального торгового
патенту), внесок за правилами, встановленими цим підпунктом для сплати
авансового внеску з податку на прибуток, без права застосування норм
пп. 7.8.3 цього пункту.
Частина прибутку (доходу) підприємствами та їх об’єднаннями має розраховуватися
щоквартально виходячи з прибутку, отриманого від фінансово-господарської
діяльності підприємства чи об’єднання у такому кварталі.
При цьому частина прибутку (доходу) відображається у рядку 21 декларації
з податку на прибуток підприємства наростаючим підсумком з початку року.
Якщо підприємство у I та II кварталах 2003 р. отримало прибуток, а за
результатами фінансово-господарської діяльності за дев’ять місяців 2003
р. — збиток, то враховуючи, що частина прибутку (доходу) державних некорпоратизованих
та корпоратизованих, казенних підприємств та їх об’єднань, комунальних
підприємств розраховується щоквартально виходячи з прибутку, отриманого
від фінансово-господарської діяльності підприємства чи об’єднання у
такому кварталі, то для повернення платнику податку сум дивідендів,
сплачених за результатами діяльності у I півріччі 2003 р., відсутні
законодавчі підстави.
Тобто у цьому випадку при відображенні суми дивідендів наростаючим підсумком
з початку року у рядку 21 декларації з податку на прибуток за дев’ять
місяців 2003 р. буде відображено суму, задекларовану платником у I півріччі
2003 р.
Слід зауважити, що відповідно до абзацу другого п. 5.1 ст. 5 Закону
№ 2181-III податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків
у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової
декларації.
Згідно з пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III у разі коли платник
податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом
граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний
сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного
строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі
10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім
днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання,
— у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім
днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання,
— у розмірі 50 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Враховуючи те, що сума дивідендів державних некорпоратизованих, корпоратизованих,
казенних підприємств та їх об’єднань, комунальних підприємств самостійно
відображається платниками у рядку 21 декларації з податку на прибуток,
то за несвоєчасну сплату застосовуються штрафні санкції, передбачені
пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III.
Відповідно до пп. 17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-ІІІ у разі коли
платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або
здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку,
збору (обов’язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке
нарахування та сплата є обов’язковою передумовою такого продажу (відчуження)
або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі
від суми зобов’язання з такого податку, збору (обов’язкового платежу).
Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної
або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції)
або коштів відповідно до закону.
Згідно з пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону № 334/94-ВР авансовий внесок
з податку на прибуток на суму дивідендів вноситься до бюджету до/або
одночасно з виплатою дивідендів.
У разі несплати авансового внеску з податку на прибуток на суму дивідендів
застосовується штраф у двократному розмірі суми авансового внеску.
Розглянемо запитання, які надходять на адресу ДПА України, а також «Вісника
податкової служби України».
Хмельницьке міське комунальне підприємство «Кінотеатр ім. Т. Г. Шевченка»
є платником єдиного податку. За результатами діяльності у 2000 р. та
за даними бухгалтерського обліку (рядок 220 ф. № 2) має прибуток. Згідно
з рішенням сесії Хмельницької міської ради встановлено нормативи розподілу
прибутку, що залишається у розпорядженні комунального підприємства після
сплати обов’язкових платежів: 40% підлягає відрахуванню до міського
бюджету на розвиток інфраструктури міста. У 2003 р. у зв’язку з ремонтом
у місцевому бюджеті передбачено дотацію кінотеатру. Також згідно з рішенням
Хмельницької міської ради 40%, які підлягають перерахуванню до бюджету,
дозволено залишити кінотеатру на власні потреби (ремонт). Чи поширюються
вимоги постанови № 557 на таке підприємство?
Не поширюються.
Чи вважаються дивідендами 40% прибутку, які підприємство має перераховувати
до міського бюджету згідно з рішенням міської ради?
Вважаються.
Чи слід сплачувати до міського бюджету податок на 40% відрахувань до
міського бюджету, якщо згідно з рішенням міської ради цю суму залишено
кінотеатру для здійснення ремонту?
У разі наявності рішення про невідрахування 40% прибутку на розвиток
інфраструктури міста у зв’язку з ремонтом кінотеатру, прийнятого Хмельницькою
міською радою авансовий платіж з податку на прибуток, передбачений пп.
7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону № 334/94-ВР, не нараховується та не сплачується.
Білоцерківська регіональна філія Київського регіонального центру державного
земельного кадастру (за текстом — регіональний центр) не має на балансі
бюджетних коштів та майна. Філія здійснює свою діяльність від імені
та за дорученням регіонального центру в межах повноважень, встановлених
положенням. Філія має окремий баланс, який входить до балансу регіонального
центру, а також складає статистичну звітність та здійснює оперативний
i бухгалтерський облік результатів своєї діяльності відповідно до вимог
чинного законодавства України, звітує про виконання фінансових планів
перед регіональним центром. Порядок розподілу прибутку, склад доходів
та витрат філії визначаються у фінансовому плані, доведеному регіональним
центром, згідно з яким вільний прибуток перераховується на розрахунковий
рахунок регіонального центру. Чи зобов’язана філія перераховувати платіж
у вигляді дивідендів, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими
та корпоратизованими, казенними підприємствами та їх об’єднаннями?
Ні.
Держспецгосп «Победа» (м. Білопілля) створено як спеціалізоване сільськогосподарське
підприємство з вирощування лікарських рослин для державних потреб i
входить до складу консорціуму «Укрфітотерапія». Держспецгосп є платником
фіксованого сільськогосподарського податку. Чи повинне підприємство
нарахувати та сплачувати дивіденди з отриманого прибутку у бухгалтерському
обліку, отриманого за результатами діяльності у 2002 р. та I, II кварталах
2003 р.?
Повинне.
Парк культури та відпочинку «Гідропарк» (м. Київ) є підприємством комунальної
власності. За січень 2003 р. підприємство здало декларацію з податку
на прибуток підприємства, де в рядку 08 — від’ємне значення об’єкта
оподаткування —
— 0,3 тис. грн., у декларації за I квартал 2003 р. об’єкт оподаткування
(рядок 08 декларації) — + 1,3 тис. грн., податок на прибуток (рядок
12 декларації) 0,4 тис. грн. нараховано та сплачено вчасно. Комунальні
підприємства повинні сплачувати до держбюджету частину прибутку, так
званого податку з дивідендів, розрахованого за правилами бухгалтерського
обліку. Законом № 334/94-ВР встановлено, що сплачують державні некорпоратизовані
i казенні підприємства, а тільки в подальших роз’ясненнях до них приєднали
i комунальні підприємства, при здачі декларації з податку на прибуток
підприємства за I квартал 2003 р. підприємством «Гідропарк» не було
нараховано i сплачено цей податок. Чистий прибуток за 2002 р. за ф.
№ 2 «Звіт про фінансові результати» рядок 220 становить 14,5 тис. грн.,
за I квартал 2003 р. отримано збиток 17,0 тис. грн. (рядок 230 ф. №
2 за І квартал 2003 р.), за шість місяців 2003 р. чистий прибуток (рядок
220 ф. № 2 за шість місяців 2003 р.) — 13,5 тис. грн. Об’єкт оподаткування
(рядок 08 декларації з податку на прибуток підприємства) за шість місяців
2003 р. становить 25,3 тис. грн. Нараховано суму податку за шість місяців
(рядок 12 декларації) 7,6 тис. грн. Скільки i яких платежів має сплатити
до бюджету зазначене підприємство за шість місяців 2003 р. i як правильно
заповнити декларацію за шість місяців 2003 р.?
Комунальне підприємство у разі відсутності рішення органу місцевого
самоврядування про норматив відрахування частини прибутку до місцевого
бюджету не здійснює таке відрахування та, відповідно, не сплачує податок
з частини прибутку. Окрім того, у разі якщо таке рішення буде прийнято,
відрахування частини прибутку та податку з неї має здійснюватися не
до державного, а до місцевого бюджету.