• Списання безнадійного боргу зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування


Фермерське господарство має висновок Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин та пакет документів, підтверджуючих наявність несприятливих умов, що спричинили загибель посівів сільськогосподарських культур. Як у цьому випадку провадиться списання безнадійного боргу підприємства зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до п. 18.2 ст. 18 Закону № 2181-III?
(СФГ «Дубравушка», Криничанський р-н, Дніпропетровська обл.)

 

Законом № 550-IV, яким внесено зміни та доповнення до Закону № 2181-III передбачено, що порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків i зборів (обов’язкових платежів) поширюється i на внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до контролюючих органів віднесено органи фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування — стосовно внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п. 18.2 ст. 18 Закону № 2181-III списанню підлягають безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
З метою забезпечення практичного застосування п. 18.2 ст. 18 Закону № 2181-III наказом № 103 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, яким органи державної служби зайнятості як контролюючі органи повинні керуватися при списанні безнадійних боргів зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
В п. 3 Порядку № 103 наведено визначення безнадійного податкового боргу. Зокрема, безнадійним податковим боргом вважається податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини, стихія, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов’язань.
У разі виникнення податкового боргу внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини) платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття звертається до базового центру зайнятості як до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації та обліку безнадійного боргу з письмовою заявою, в якій зазначаються суми боргу зі сплати страхових внесків, які просить списати.
До заяви обов’язково додається будь-який з документів, зазначених у п. 3.4 Порядку № 103, який підтверджує, що податковий борг вважається безнадійним (пп. 5.1 Порядку № 103). Днем виникнення безнадійного боргу вважається дата виникнення форс-мажорних обставин, визначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили з урахуванням боргу, який був на цю дату.
Визначення та списання безнадійного боргу здійснюється щодо боргу зі сплати страхових внесків роботодавцями, пені та штрафних санкцій, нарахованих на цей борг на день виникнення безнадійного боргу. Сума безнадійного боргу до списання не може перевищувати суми прямих збитків платника податків, які виникли внаслідок обставин непереборної сили (лист ДПА України № 17284/7/24-1117).
Визначення сум безнадійного боргу, що підлягає списанню, здійснюється базовими центрами зайнятості за даними первинного обліку розрахунків з платниками страхових внесків на день виникнення безнадійного боргу.
Після звернення платника до базового центру зайнятості щодо списання безнадійного боргу обставини, які безпосередньо вплинули на своєчасну сплату страхових внесків, підтверджуються актом перевірки базового центру зайнятості за місцем реєстрації платника страхових внесків.
За результатами розгляду відповідних документів з метою списання безнадійного боргу базові центри зайнятості як контролюючі органи звертаються до органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків з довідкою про наявність безнадійного податкового боргу, у якій обов’язково вказується дата виникнення безнадійного податкового боргу, та копіями документів, згідно з якими податковий борг визнано безнадійним. Рішення про списання безнадійного боргу приймає керівник (його заступник) органу державної податкової служби, яке складається у трьох примірниках: перший — для платника податків, другий — для органу державної податкової служби, третій — для базового центру зайнятості як контролюючого органу (пп. 5.3 Порядку № 103).
Після отримання від органу державної податкової служби рішення про списання безнадійного боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, який виник внаслідок обставин непереборної сили, базові центри зайнятості подають звернення до регіонального центру зайнятості разом із довідкою про наявність безнадійного боргу на день виникнення цього боргу, визначеного базовими центрами зайнятості, копіями документів, згідно з якими борг визнано безнадійним, копією акта перевірки базовим центром зайнятості платника страхових внесків та рішенням органу державної податкової служби про списання безнадійного боргу.
Регіональні центри зайнятості за результатами розгляду зазначених документів надають дозвіл на списання безнадійного боргу.
На підставі рішення про списання безнадійного боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття базовий центр зайнятості проводить списання такого боргу датою прийняття рішення.

Консультують фахівці Департаменту стягнення податкового боргу ДПА України

 
ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 43 / 2003