УГОДА
між Кабінетом Міністрів України та Швейцарською
Федеральною Радою про взаємне скасування візового
режиму для власників дипломатичних, службових
та спеціальних паспортів
( Угоду затверджено Постановою КМ
N 1835 ( 1835-2003-п ) від 26.11.2003 )
Дата підписання: 11.07.2003
Дата затвердження: 26.11.2003*
Дата набрання чинності: 01.01.2004
Кабінет Міністрів України та Швейцарська Федеральна Рада,
далі - "Договірні Сторони",
з метою полегшення поїздок між двома країнами для власників
дипломатичних, службових або спеціальних паспортів,
прагнучи до співробітництва в атмосфері повної довіри та
солідарності,
домовилися про таке:
Стаття 1
Громадяни держав обох Договірних Сторін, які є власниками
дійсних дипломатичних, службових або спеціальних паспортів та
виконують офіційну місію у консульському або дипломатичному
представництві своєї держави або задіяні як співробітники при
міжнародних організаціях, для в'їзду, виїзду та перебування на
території держав Договірних Сторін, на час виконання своїх
функцій, віз не потребують. Щодо їх відрядження та функцій, іншій
Договірній Стороні повідомляється заздалегідь дипломатичними
каналами. Вони отримують акредитацію в країні перебування. Це
стосується також членів їх сімей, які проживають з ними разом та
мають дійсний офіційний або звичайний паспорт.
Стаття 2
Віз не потребують громадяни України, які мають дійсний
дипломатичний або службовий паспорт, але не входять при цьому до
складу дипломатичного чи консульського представництва, а також не
є представниками України при міжнародних організаціях,
розташованих в Швейцарській Конфедерації, для в'їзду-виїзду та
перебування в Швейцарській Федерації строком до 90 днів без
можливості для працевлаштування.
Стаття 3
Віз не потребують громадяни Швейцарської Конфедерації, які
мають дійсний дипломатичний, службовий або спеціальний паспорт,
але не входять при цьому до складу дипломатичного чи консульського
представництва, а також не є представниками Швейцарської
Конфедерації при міжнародних організаціях, розташованих в Україні,
для в'їзду-виїзду та перебування в Україні строком до 90 днів без
можливості для працевлаштування.
Стаття 4
Громадяни держав однієї Договірної Сторони, які постійно
проживають на території держави іншої Договірної Сторони та мають
відповідний дозвіл на перебування, можуть повертатися туди без віз
незалежно від виду паспорта, що є в їх розпорядженні.
Стаття 5
Договірні Сторони надають одна одній зразки своїх паспортів з
усіма необхідними поясненнями щодо сфери їх застосування. У
випадку введення нових паспортів обидві Договірні Сторони
повідомляють про це одна одну дипломатичними каналами заздалегідь
і, по можливості, не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів та
надсилають відповідні зразки документів. Крім того вони постійно
інформують одна одну щодо умов в'їзду для громадян третіх країн.
Стаття 6
Ця Угода не звільняє громадян держави однієї Договірної
Сторони від зобов'язання дотримуватися законодавства держави іншої
Договірної Сторони у зв'язку з в'їздом та під час перебування на
території її держави.
Стаття 7
Відповідні відомства держав обох Договірних Сторін зберігають
за собою право заборонити в'їзд та перебування на території їх
держав громадянина іншої держави, якщо це може загрожувати
правопорядку, безпеці чи здоров'ю громадян або якщо перебування
цієї особи в країні є небажаним.
Стаття 8
Договірні Сторони зобов'язуються, у відповідності до свого
внутрішнього законодавства та з огляду на інші двосторонні угоди,
співробітничати в галузі боротьби з нелегальною міграцією,
особливо щодо обміну інформацією по запитах або за власною
ініціативою стосовно:
а) дійсного на територіях їх держав законодавства щодо
в'їзду, виїзду та перебування;
б) нелегальної міграції, контрабанди людьми, включаючи
виготовлення, ввезення та продаж фальшивих в'їздних віз та
посвідчень, а також організаторів контрабандних угрупувань та
осіб, що супроводжують нелегальних мігрантів.
Стаття 9
Збір, обробка та захист персональних даних, які будуть
надаватися з метою виконання цієї Угоди, мають здійснюватись
згідно з внутрішнім законодавством.
При цьому особливо ретельно необхідно дотримуватися наступних
принципів:
а) запитуюча Договірна Сторона використовує одержану
інформацію виключно з метою та на умовах, визначених запитуваною
Договірною Стороною;
б) запитуюча Договірна Сторона інформує, за вимогою,
запитувану Договірну Сторону стосовно шляхів використання
отриманих відомостей;
в) персональні дані мають надаватися відповідним відомствам
лише з метою реалізації Угоди та лише ними використовуватися.
Подальша передача даних до інших інстанцій здійснюється лише за
попередньою письмовою згодою запитуваної Договірної Сторони;
г) запитувана Договірна Сторона має пересвідчитись у
достовірності одержаних даних, а також у наявній потребі та
відповідності тій меті, з якою вони використовуються. При цьому
беруться до уваги існуючі обмеження відповідно до законодавства
держави цієї Договірної Сторони. У випадку передачі неточної або
недозволеної законодавством держави запитуваної Договірної Сторони
інформації запитуюча Договірна Сторона має бути негайно про це
повідомлена. Вона здійснює відповідне корегування або вилучення;
д) кожна особа в межах законодавства держави відповідної
Договірної Сторони має бути поінформована на свій запит щодо
передачі її персональних даних та мети, з якою вони передаються;
е) передані персональні дані мають зберігатися не довше, ніж
це обумовлено метою, з якою вони передавалися. Контроль за
обробкою та використанням цих даних забезпечується згідно з
внутрішнім законодавством Договірних Сторін;
ж) кожна з Договірних Сторін захищає отримані дані від
несанкціонованого доступу, передачі та навмисної фальсифікації.
Вони повинні отримати ступінь захисту, не менший, ніж мають дані
аналогічного типу, що належать власне запитуючій Договірній
Стороні.
Стаття 10
1. Складнощі у застосуванні та розбіжності у тлумаченні цієї
Угоди усуваються шляхом двосторонніх консультацій між
компетентними відомствами держав обох Договірних Сторін.
2. Спори, що виникають внаслідок застосування або тлумачення
цієї Угоди, вирішуються Договірними Сторонами дипломатичним
шляхом.
Стаття 11
Кожна з Договірних Сторін, керуючись міркуваннями
гарантування громадського спокою, безпеки та здоров'я громадян
своїх держав, може призупинити частково або повністю дію положень
цієї Угоди. Про призупинення та відновлення дії Угоди інша
Договірна Сторона має бути негайно поінформована дипломатичними
каналами.
Стаття 12
Дія цієї Угоди розповсюджується також на Князівство
Ліхтенштейн та громадян Князівства Ліхтенштейну.
Стаття 13
Строк дії цієї Угоди не обмежений. Її дія може бути в
будь-який час припинена по закінченні терміну 90 днів. У цьому
випадку інша Договірна Сторона повідомляється про це
дипломатичними каналами.
Стаття 14
Ця Угода набуває чинності у перший день другого місяця після
взаємного інформування у письмовій формі Договірних Сторін
дипломатичними каналами щодо виконання усіх внутрішньодержавних
процедур, необхідних для набуття цією Угодою чинності.
Вчинено в м. Києві 11 липня 2003 року у двох оригінальних
примірниках українською та німецькою мовами. При цьому обидва
тексти є автентичними.
За Кабінет Міністрів За Швейцарську
України Федеральну Раду
_______________
* Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від
26 листопада 2003 року N 1835 (Офіційний вісник України, 2003 р.,
N 48, ст. 2520).