було розглянуто 4 грудня 2003 р. у ДПА України на прес-конференції
за участю заступника Голови ДПА України Максима Степанова, який ознайомив
присутніх з особливостями застосування норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та відповів на запитання журналістів. Увагу
учасників прес-конференції було зосереджено на питаннях застосування
пільг, податкового кредиту, ставок податку; оподаткування коштів, витрачених
фізичними особами на навчання, лікування; оподаткування процентів за
банківським депозитом та доходів, отриманих від продажу майна.
Враховуючи значний інтерес передплатників до цього Закону, редакція
«Вісника» звернулася
до Максима Степанова з проханням детальніше розповісти про нововведення
та особливості Закону.
— Листи, що надходять до редакції, надіслано не лише підприємствами
та організаціями. Зрозуміло, що цей Закон викликав зацікавленість і
громадян, адже він стосується всіх, хто отримує будь-які оподатковувані
доходи. Які основні нововведення містить Закон?
— Так, на сьогодні Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»
(далі — Закон) є дуже актуальним, адже вперше в історії оподаткування
в Україні прийнято такий прогресивний Закон, яким запроваджено єдину
ставку податку в розмірі 15%, а на перехідний період з 01.01.2004 р.
до 01.01.2006 р. діятиме ставка 13%. Такий рівень застосування ставки
суттєво зменшить податковий тиск порівняно з існуючими сьогодні ставками
оподаткування — від 10 до 40%. З метою створення сприятливіших умов
оподаткування для всіх платників податків скасовано пільги за професійною
ознакою. Вперше запроваджено систему надання права платнику податку
на використання податкового кредиту, податкових соціальних пільг тощо.
Законом запроваджено порядок оподаткування виграшів в азартні ігри тощо,
а з 01.01.2005 р. запроваджується новий порядок оподаткування операцій
з продажу (відчуження) об’єктів нерухомого майна за ставкою 1% або 13%
залежно від строку придбання у власність такого майна; оподаткування
доходів, отриманих як подарунок та як спадщину, при цьому ставки застосовуватимуться
залежно від родинних стосунків — 0%, 5%, 13% та 26%.
— Більшість запитів стосуються застосування пільг. Яка різниця в порядку
надання пільг, встановлених Декретом «Про прибутковий податок з громадян»
та новим Законом?
— Законом збережено i навіть розширено перелік пільг для соціально вразливих
i незахищених категорій платників. Зазначу, що принцип надання пільг
не змінився, змінено порядок визначення розміру наданої пільги.
Так, платник податку має право на зменшення суми загального місячного
оподатковуваного доходу, отримуваного у вигляді заробітної плати, на
суму податкової соціальної пільги у разі якщо розмір цього доходу, отриманого
на території України, не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму
для працездатної особи, встановленого на початок звітного року, збільшеної
у 1,4 раза. З початку 2004 р. прожитковий мінімум для працездатної особи
передбачається у розмірі 382 грн. Помноживши його на коефіцієнт 1,4,
отримаємо суму 540 грн. Якщо розмір місячного прожиткового мінімуму
не зміниться, то податкові соціальні пільги протягом 2004 р. можна застосовувати
до доходів, що не перевищують 540 грн. на місяць.
Податкова соціальна пільга платникам податку надається у розмірі однієї
мінімальної заробітної плати у розрахунку на місяць, встановленої Законом
на 1 січня звітного податкового року. Законом визначено, що на перехідний
період суму соціальної пільги встановлено у таких розмірах: у 2004 р.
— 30% суми податкової соціальної пільги, у 2005 р. — 50%, у 2006 р.
— 80%, у 2007 р. — 100 %. Законом дозволено застосовувати пільгу лише
за одним місцем нарахування доходу платника податку у вигляді заробітної
плати. Тобто, якщо платник податку протягом звітного податкового місяця
отримує певні види доходів, то до інших доходів платника податку пільга
одночасно не застосовується.
Для отримання пільги платник податку повинен подати заяву про її застосування.
На 2004 р. розмір мінімальної заробітної плати встановлено у розмірі
205 грн. Таким чином, будь-який платник податку з початку року має право
на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу у вигляді
заробітної плати, отриманого від одного працедавця, на 61,5 грн. (30%
від 205 грн.). До категорії платників податку, які мають право на застосування
такої податкової соціальної пільги, відносяться громадяни, розмір місячного
доходу у вигляді заробітної плати яких не перевищуватиме 540 грн. включно.
Законом визначено перелік осіб, які мають право на отримання підвищених
розмірів сум пільг. До категорії платників податку, для яких суму податкової
соціальної пільги збільшено в 1,5 раза, відносяться, зокрема, самотні
матір або батько; особи, які утримують дитину — інваліда I або II групи;
мають троє чи більше дітей віком до 18 років; віднесені до I або II
категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди
I або II групи, у тому числі з дитинства. Збільшена вдвічі сума пільги
застосовується до такої категорії громадян, як Герої України, Герої
Радянського Союзу або повні кавалери орденів Слави чи Трудової Слави;
учасники бойових дій під час Другої світової війни або особи — колишні
в’язні концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час
Другої світової війни; особи, визнані репресованими чи реабілітованими.
Якщо розмір мінімальної заробітної плати не зміниться, з січня по жовтень
включно 2004 р. розмір збільшеної у 1,5 раза соціальної пільги становитиме
92,25 грн., збільшеної вдвічі — 123 грн.
— Законом визначено право платника податку на зменшення суми загального
річного оподатковуваного доходу на суму витрат, фактично понесених ним
у зв’язку з придбанням товарів. Які саме витрати дозволено включати
до податкового кредиту, якими документами підтверджуються такі витрати
та в яких розмірах вони визначаються?
— Однією з особливостей Закону є встановлення права платника податку
на зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суми фактично
понесених витрат платником податку у зв’язку з придбанням товарів (робіт,
послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного
року. Скористатись правом нарахування податкового кредиту може лише
громадянин, який є резидентом та має податковий ідентифікаційний номер.
Законом встановлено обмеження щодо застосування права на нарахування
податкового кредиту: загальна сума нарахованого податкового кредиту
не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника
податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата; у разі
якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового
кредиту за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні
податкові роки не переноситься; дозволено включати до податкового кредиту
витрати, понесені платником податку тільки за конкретними видами операцій.
За результатами 2004 р. платник податку може скористатися податковим
кредитом за витратами: на пожертвування або благодійні внески; навчання;
страхові внески за договорами довгострокового страхування життя, сплачених
за власний рахунок; на усиновлення дитини. Законом встановлено обмеження
розмірів сум витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту.
Так, дозволено включати до складу податкового кредиту кошти, сплачені
платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості
середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку,
іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, але не більше суми
місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого
на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4. Якщо прожитковий
мінімум для працездатної особи з початку 2004 р. буде встановлено у
розмірі 382 грн., то помноживши його на коефіцієнт 1,4, отримаємо суму
540 грн. Сума витрат на навчання, що перевищує зазначений розмір, не
включається до складу податкового кредиту як платника податку, так i
членів його сім’ї. Тобто, якщо сума витрат на навчання у розрахунку
на місяць становить, наприклад, 580 грн., то до складу податкового кредиту
буде віднесено лише 540 грн.
З початку податкового року, наступного за роком, в якому набере чинності
Закон про загальнообов’язкове медичне страхування, дозволено буде включати
до складу податкового кредиту суми власних коштів платників податків,
сплачених на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості
платних послуг з лікування у розмірах, що не покриваються виплатами
з фонду загальнообов’язкового медичного страхування, крім витрат, визначених
Законом.
Суми податкового кредиту, нараховані громадянином, зазначаються у річній
податковій декларації, яка в установленому порядку подається ним до
податкового органу за податковою адресою такого платника податку. До
складу податкового кредиту можуть включатися лише фактично понесені
витрати, які мають підтверджуватися документально. Такими документами
можуть бути фіскальний або товарний чек, касовий ордер, товарна накладна,
інший розрахунковий документ або договір, що ідентифікує продавця товарів
та визначає суму таких витрат.
— Поряд із введенням права платника податку на податковий кредит та
надання соціальних пільг, які ще нововведення запроваджено Законом щодо
оподаткування?
— Законом визначено особливості оподаткування отриманих окремих видів
доходів, таких як проценти, дивіденди, роялті, виграші, призи, благодійна
допомога тощо.
З 1 січня 2005 р. при нарахуванні (сплаті) на користь платника податку
процентів на банківський депозит (вклад), вклад до небанківських фінансових
установ згідно із Законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний
(ощадний) сертифікат застосовуватиметься ставка 5%. За ставкою 13% оподатковуються
проценти i дисконтні доходи, виплачені або нараховані не за депозитними
вкладами i сертифікатами. Відповідальність з нарахування i сплати податку
до бюджету покладено на установу, що нараховує i сплачує проценти.
До складу загального місячного оподатковуваного доходу включається,
зокрема дохід у вигляді виграшів, який платник податку отримує у гральному
закладі. Ставка податку становить подвійний розмір ставки (13%), тобто
26% від суми такого виграшу. Платник податку, який отримує такі доходи,
зобов’язаний включити до складу свого загального оподатковуваного річного
доходу позитивну різницю між сумою такого доходу та документально підтвердженими
витратами, понесеними у зв’язку з отриманням такого доходу протягом
такого року.
Обов’язок нарахування i сплати податку покладається на фізичну особу.
З метою здійснення податкового обліку встановлено процедуру реєстрації
паспортних даних фізичної особи при вході до грального закладу та обліку
доходів (виграшів). У довідці, яка надається на вимогу фізичної особи
— гравця за результатом азартної гри, містяться персоніфіковані дані
про таку фізичну особу та її виграш.
Законом визначено окремий порядок звітування про використання коштів,
наданих на відрядження або під звіт.
Якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше
граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі
15% від суми таких надміру витрачених коштів, який стягується особою,
що надала такі суми під звіт. Якщо платник податку не повертає надміру
витрачену суму коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий
граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню податком з доходів
фізичних осіб.
Якщо у майбутніх податкових періодах платник податку повертає суму надміру
витрачених коштів, перерахунок податкових зобов’язань такого платника
не здійснюється, а сума штрафу не відшкодовується.
— Декретом встановлено норму, відповідно до якої при відчуженні майна,
що належить громадянам, сплачується державне мито або плата за здійснення
нотаріальних дій. Тобто дохід, отриманий від операцій відчуження майна,
раніше не оподаткувався. Що сказано про це у новому Законі?
— Законом визначено особливості оподаткування операцій з продажу об’єктів
нерухомого майна та операцій з продажу або обміну об’єкта рухомого майна.
Новий порядок оподаткування доходів від продажу нерухомого майна набере
чинності з 1 січня 2005 р.
У разі продажу придбаного до 1 січня 2004 р. нерухомого майна: будинків,
квартир чи кімнат (включаючи землю, що знаходиться під таким об’єктом
нерухомого майна, або присадибну ділянку), дохід, отриманий платником
податку від такого продажу, оподатковується за ставкою у розмірі 1%
від вартості такого майна, якщо загальна площа такого будинку, квартири
або кімнати не перевищує 100 кв. метрів. Ставка 1% застосовується у
разі продажу нерухомого майна не частіше одного разу протягом звітного
податкового року.
Якщо продається об’єкт нерухомості, площа якого перевищує 100 кв. метрів,
то частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення, підлягає оподаткуванню
за ставкою 5%.
Якщо платник податку протягом року продає кілька об’єктів нерухомості
чи інший об’єкт, ніж вказаний вище, дохід, отриманий платником податку
від такого продажу, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.
При продажу нерухомості, придбаної після 2004 р., ставка податку застосовується
у розмірі 13%. Об’єктом оподаткування вже є прибуток, отриманий платником
податку від продажу нерухомості. Зазначений прибуток розраховується
як позитивна різниця між доходом, отриманим внаслідок продажу такого
об’єкта нерухомості, та витратами, понесеними на його придбання або
будівництво, зменшена на 10% у розрахунку за кожний рік володіння такою
нерухомістю.
Якщо здійснюється продаж більш ніж одного об’єкта нерухомості або іншого
об’єкта, не зазначеного Законом, ставка податку до отриманого прибутку
застосовується також у розмірі 13%, але у розрахунку отриманого прибутку
не враховуються 10%.
З 1 січня 2004 р. за ставкою 13% підлягає оподаткуванню дохід платника
податку від продажу об’єкта рухомого майна.
Законом як виняток встановлено, що при продажу об’єкта рухомого майна
у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного
(парусного) човна продавець звільняється від сплати цього податку за
умови сплати суми державного мита.
Якщо один об’єкт рухомого майна обмінюється на інший, то кожна зі сторін
сплачує 50% від суми податку. При обчисленні суми податку враховується
вартість майна, що відчужується кожною зі сторін, розрахованою за звичайними
цінами.
— Як оподатковуватимуться доходи, отримані платником податку внаслідок
прийняття спадщини або подарунків?
— Такі доходи оподатковуються починаючи з 1 січня 2005 р. Не підлягають
оподаткуванню доходи у вигляді коштів або майна, подарованих одним із
подружжя іншому.
Об’єкти спадщини платника податку поділяються на об’єкти нерухомого
та рухомого майна, комерційної власності; суми страхового відшкодування
за страховими договорами, укладеними спадкоємцями, а також суми, що
зберігаються на пенсійному рахунку спадкодавця; кошти, а саме: готівкові
кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих
у банках та небанківських фінансових установах.
До об’єктів рухомого майна, зокрема, включено предмети антикваріату
або витвір мистецтва; дорогоцінне каміння та метал, прикраси з використанням
дорогоцінних металів, каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя
до нього; інші види рухомого майна.
Оподаткування доходів, отриманих як подарунок та як спадщина, здійснюється
з застосуванням ставки залежно від родинних стосунків — 0%, 5%, 13%
та 26%.
При отриманні спадщини від спадкодавця-нерезидента ставка податку застосовується
у подвійному розмірі до будь-якого об’єкта спадщини. Тобто до 31.12.2006
р. застосовуватиметься ставка у розмірі 26%.
Від редакції: звичайно, у процесі роботи у бухгалтерів виникатиме чимало
запитань, відповіді на які будуть надаватися на сторінках «Вісника»
та на семінарах, організовуваних філіями редакції в областях.