МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
12.08.2003 N 275
Про затвердження Програми розвитку виробництва
та ринку комбікормів до 2007 року
З метою збільшення обсягів виробництва тваринницької
продукції та ефективного використання кормових ресурсів і на
виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 р.
N 799 ( 799-2001-п ) "Про заходи щодо стабілізації та розвитку
тваринництва і птахівництва на 2001-2004 роки" та спільного наказу
Міністерства аграрної політики України, Державної акціонерної
компанії "Хліб України", Української академії аграрних наук від
01.08.2001 р. N 231/63/72 ( v0231555-01 ) "Про заходи щодо
розвитку комбікормової промисловості та збільшення обсягів
виробництва комбікормів" Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Програму розвитку виробництва та ринку
комбікормів до 2007 року, що додається.
2. Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною
державною племінною інспекцією (Микитюк), Департаменту ринків
продукції рослинництва та розвитку насінництва (Лаврик),
Департаменту науково-технічної політики (Саченко), Міністерству
агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним
управлінням сільського господарства і продовольства
облдержадміністрацій:
- забезпечити у встановленому порядку виконання положень
Програми;
- сформувати структуру зернового балансу у відповідності з
потребами тваринництва, збільшивши обсяги вирощування зернових та
зернобобових культур з високим вмістом білку, достатніх для
забезпечення тваринництва і птахівництва комбікормами;
- прискорити технічне переоснащення та реконструкцію
комбікормових підприємств.
3. Департаменту кадрової політики, аграрної освіти та науки
(Бойко), Управлінню реформування управління АПК та
соціально-трудових відносин (Савицька) підготувати пропозиції щодо
створення у складі Мінагрополітики, Мінагропрому Автономної
Республіки Крим та головних управлінь сільського господарства і
продовольства облдержадміністрацій структурних підрозділів з
координації та організації виробництва і ринку комбікормів та
кормовиробництва.
4. Доручити дочірньому підприємству Державної акціонерної
компанії "Хліб України" "Київський інститут хлібопродуктів"
(Клименко) розробити сучасні механізми щодо забезпечення
впровадження положень Програми (за згодою).
5. Департаменту кадрової політики, аграрної освіти та науки
передбачити в Плані науково-дослідних робіт кошти на фінансування
розробок сучасних механізмів щодо забезпечення впровадження
Програми розвитку виробництва та ринку комбікормів до 2007 року.
6. Департаменту фінансово-кредитної та податкової політики
(Зуб) забезпечити фінансування розробок ринкових механізмів
впровадження Програми згідно з Планом науково-дослідних робіт.
7. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника
Міністра Мельника Ю.Ф.
Міністр С.Рижук
Міністерство аграрної політики України
Державна акціонерна компанія "Хліб України"
Українська академія аграрних наук
Інститут аграрної економіки УААН
Київський інститут хлібопродуктів
(дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії
"Хліб України")
ПРОГРАМА
розвитку виробництва та ринку комбікормів до 2007 року
Київ, 2003
ЗМІСТ
1. Вступ
2. Концепція і мета Програми
3. Основні засади розвитку виробництва та ринку комбікормів
3.1. Нормативно-правове забезпечення розвитку галузі
3.2. Ресурси сировини і їх використання у комбікормовому
виробництві
3.3. Організаційно-технічні заходи
3.3.1. Кооперування та інтеграція
3.3.2. Щодо технічного забезпечення
3.4. Напрями інформаційного, наукового і кадрового
забезпечення
3.4.1. Інформаційне забезпечення
3.4.2. Використання наукового потенціалу
3.4.3. Підготовка кадрів
3.5. Охорона довкілля
3.6. Фінансове забезпечення
3.7. Економічне стимулювання
4. Організація виконання Програми
5. Контроль за виконанням Програми
1. Вступ
Стратегія розвитку вітчизняного аграрного виробництва, як
однієї з пріоритетних сфер національної економіки, має виходити із
завдання оптимального забезпечення населення продуктами тваринного
походження, наближеного до науково обгрунтованих норм харчування.
Згідно з статистичними даними, в останні роки рівень споживання
м'яса і м'ясопродуктів на одну особу за рік, у порівнянні з 1990
роком, знизився у 2,2 рази, молока і молокопродуктів - в 1,8 рази,
яєць - в 1,5 рази.
Одним із неефективних на сьогодні чинників у системі
виробництва вітчизняної тваринницької продукції є значні
перевитрати кормів. Так, на один центнер молока у середньому по
сільськогосподарських підприємствах витрачається до 1,56 ц
кормових одиниць (2001-2002 рр.) при нормативі 1,4; на 1 ц
приросту молодняку великої рогатої худоби понад 15,5 ц; свиней на
відгодівлі понад - 10,0 ц або в 1,5 рази більше норми. У той же
час в країнах з розвинутою економікою і в окремих вітчизняних
господарствах, при використанні збалансованих кормових ресурсів,
витрати комбікормів набагато нижчі. Це досягається завдяки
організації оптимального споживання тваринами у першу чергу
повнораціонних комбікормів, а також є одним із головних факторів
прибуткового виробництва продукції тваринництва.
Специфіка переходу до ринкової економіки в Україні обумовлена
наявністю двох основних форм розвитку тваринництва -
спеціалізоване (діючі комплекси, птахофабрики) виробництво м'яса,
молока і яєць та селянські господарства. На найближчі роки
прогнозується пріоритетне функціонування найбільш ефективного та
конкурентоспроможного крупнотоварного виробництва при тісному
поєднанні з дрібнотоварним.
Наша країна має достатню кількість комбікормових заводів,
здатних виготовляти за рік понад 10 млн. тонн комбікормової
продукції і не лише задовольнити потребу у ній тваринництва,
птахівництва, рибництва, а й створювати експортний потенціал.
Незважаючи на це, при вирощуванні тварин більшість
сільськогосподарських підприємств та приватних господарств на
сьогодні невиправдано використовують кормові концентрати, в
основному у вигляді подрібненого зерна. В той же час вітчизняні
комбікормові заводи у середньому завантажені лише на 12-15%. Через
відсутність стабільного попиту виробництво комбікормової продукції
за останній період значно знизилося. Так, за опублікованими
даними, у 2002 році виготовлено близько 1,5 млн. тонн комбікормів
(в т.ч. підприємствами ДАК "Хліб України" - 74,7 тис. тонн), із
них повнораціонних всього до 100 тис. тонн. Вітчизняні премікси і
білково-вітамінні добавки (БВД) виробляються в обмежених обсягах.
Із загальної кількості спеціалізованими комбікормовими
підприємствами за минулий рік одержано 700 тис. тонн комбікормової
продукції, у тому числі тільки 11 тис. тонн комбікормових
збагачувачів (премікси, БВД тощо).
Ще гірший стан у кормовиробництві з потрібним асортиментом та
якістю комбікормових мікродобавок, без яких неможливо одержувати
збалансовані повнораціонні комбікорми. Склалася негативна практика
закупівель таких речовин за кордоном. Вітчизняні ж біологічно
активні речовини і окремі мінеральні кормові продукти, для повного
забезпечення кормовиробництва у необхідних обсягах, відсутні та не
завжди користуються належним попитом.
Наукові дослідження і досвід роботи у нашій та інших країнах
підтверджують, що найбільш ефективним способом використання
концентрованих кормових продуктів є переробка їх у повнораціонні
комбікорми. Це дає можливість підвищити продуктивність тварин на
15-20%, значно зменшити витрати кормів на одиницю товарної
продукції і забезпечити рентабельність виробництва. Фактично в
останні роки основна сировина для виготовлення комбікормів
(білкова - рослинного і тваринного походження тощо) є дефіцитною,
оскільки значні її обсяги експортуються за межі країни, часто не
за вигідними цінами. У той же час в Україну постійно завозяться
різноманітні комбікормові мікродобавки, премікси тощо, які, не
зважаючи на значну вартість, використовуються суб'єктами ринку
здебільшого для одержання адресної конкурентоспроможної продукції.
Відсутність стратегії розвитку вітчизняного кормовиробництва,
оптимальної організаційно-технологічної системи (сировинні ресурси
комбікормове виробництво - тваринництво - переробка і реалізація
тваринницької продукції), працездатних координуючих підрозділів
ринкового направлення у центрі та регіонах країни, а також дійових
механізмів оптимального функціонування ринку комбікормів і ринку
продукції тваринництва, гальмують впровадження наукових розробок,
передових технологій, нових методів економічної співпраці між
виробниками та споживачами комбікормів, іншими суб'єктами ринку. А
головне - не забезпечуються необхідні умови, ефективність роботи
ринкових структур різних форм власності у тваринницькій і
комбікормовій галузях. Тому на сьогодні більшість тваринницьких
господарств та комбікормових підприємств працюють збитково,
неритмічно, без прогнозованої перспективи.
У дещо кращому стані знаходяться комбікормові заводи, що
кооперують свою діяльність з господарствами, які мають власну
кормову сировину (зерно, шроти тощо), переробку тваринницької
продукції та постійні ринки її збуту. У цьому випадку завод
здебільшого закуповує тільки БВД (БВМД, БВМК) або премікси для
балансування необхідних кормових раціонів, має кращі умови щодо
стабільного і рентабельного функціонування комбікормового
підприємства. Взаємовигідна співпраця агропромислових та
комбікормових суб'єктів, переробників і реалізаторів продукції
тваринництва дає змогу подолати проблемні питання, за ринкової
економіки забезпечити ефективну їх сумісну роботу.
2. Концепція і мета Програми
Розвиток виробництва комбікормів в Україні знаходиться у
прямій залежності від потреби і фінансово-економічного стану
тваринництва, яке на сьогодні є майже суцільно збитковим.
Неефективне функціонування тваринництва та кормовиробництва у
першу чергу зумовлено недостатньою підтримкою зі сторони держави і
регіональних органів влади, відсутністю належної координації,
низьким рівнем матеріально-технічної бази комбікормових
підприємств та тваринницьких господарств, що не дозволяє
забезпечувати конкурентоспроможність товарної продукції. Не
належно відпрацьовано і реалізацію комбікормів.
Споживчий ринок продукції комбікормової галузі залишається
ринком з деформованою структурою попиту внаслідок низької
платоспроможності більшої частини сільськогосподарських
підприємств та населення, яке утримує худобу і птицю. На
внутрішньому ринку відбувається процес зменшення ресурсів
кормового зерна, білкових компонентів (соняшниковий шрот, горох
тощо), а також витіснення вітчизняної продукції імпортними
закупками.
Нижче приведені на найближчий період усереднені
характеристики та показники прогнозованого розвитку українського
промислового кормовиробництва.
Таблиця 1
Обсяг виробництва комбікормової продукції
тис.тонн
------------------------------------------------------------------
| Характеристики | Показники |
| |---------------------------------------|
| |фактич-| прогноз |
| | но | |
| |-------+-------------------------------|
| |2002 р.|2003 р.|2004 р.|2005 р.|2007 р.|
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|1. Комбікормова | | | | | |
|продукція, | | | | | |
| всього | 1500 | 1500 | 2800 | 3300 | 5000 |
| у тому числі: | | | | | |
| комбікорми | 1489 | 1485 | 2275 | 3265 | 4950 |
| комбікормові збагачува-| 11 | 15 | 25 | 35 | 50 |
|чі (премікси, БВД) | | | | | |
| | | | | | |
|2. Виробники | | | | | |
|комбікормової | | | | | |
|продукції (підприємства,| | | | | |
|що належать): | | | | | |
| ДАК "Хліб України" | 74,7 | 116 | 130 | 150 | 200 |
| Держкомрезерву | 15 | 20 | 25 | 50 | 60 |
| міжгосподарські | 800 | 800 | 940 | 1400 | 1340 |
| іншої підпорядкованості| 610,3 | 564 | 1205 | 1700 | 3400 |
| | | | | | |
|3. Переробка | * | 200 | 300 | 1000 | 4000 |
|давальницької сировини | | | | | |
|(підприємства всіх | | | | | |
|форм власності) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|4. Разом комбікормової | 1500 | 1700 | 3100 | 4300 | 9000 |
|продукції | | | | | |
------------------------------------------------------------------
---------------
* відсутні статистичні та опубліковані матеріали.
За розрахунками Інституту аграрної економіки УААН загальна
потреба у концентрованих кормах в 2007 році може скласти близько
20 млн. тонн, а попит на комбікормову продукцію - 8,0 млн., у т.ч.
4,0 млн. тонн сільськогосподарських підприємств усіх форм
власності.
У табл. 2 - запрогнозовані місцевими органами на 2007 рік
обсяги виробництва та реалізації загалом комбікормової продукції
по регіонах України.
Таблиця 2
Ринкові фонди комбікормової продукції
у 2007 році (прогноз) *
тис.тонн
------------------------------------------------------------------
| Регіон (усі |Виробни-| Реалізація |
| категорії | цтво |----------------------------------|
| споживання) | | оптова | роздрібна |Експорт|
| | |торгівля| торгівля | |
| | | |-----------------| |
| | | |всього|з них у | |
| | | | |сільській | |
| | | | |місцевості| |
|--------------------+--------+--------+------+----------+-------|
| Автономна | 220 | 210 | 10 | 6 | |
| Республіка Крим | | | | | |
| Області: | | | | | |
| Вінницька | 270 | 258 | 12 | 8 | |
| Волинська | 40 | 40 | | | |
| Дніпропетровська | 220 | 209 | 11 | 6 | |
| Донецька | 140 | 132 | 8 | 5 | |
| Житомирська | 65 | 65 | | | |
| Закарпатська | 18 | 18 | | | |
| Запорізька | 180 | 171 | 9 | 5 | |
| Івано-Франківська | 37 | 37 | | | |
| Київська | 410 | 384 | 21 | 13 | 5 |
| Кіровоградська | 120 | 114 | 6 | 4 | |
| Львівська | 230 | 218 | 12 | 7 | |
| Миколаївська | 200 | 190 | 10 | 6 | |
| Луганська | 200 | 190 | 10 | 6 | |
| Одеська | 250 | 237 | 13 | 7 | |
| Полтавська | 260 | 246 | 14 | 8 | |
| Рівненська | 170 | 161 | 9 | 5 | |
| Сумська | 42 | 42 | | | |
| Тернопільська | 100 | 95 | 5 | 3 | |
| Харківська | 433 | 401 | 22 | 13 | 10 |
| Херсонська | 234 | 223 | 11 | 7 | |
| Хмельницька | 25 | 25 | | | |
| Черкаська | 70 | 70 | | | |
| Чернівецька | 70 | 70 | | | |
| Чернігівська | 142 | 130 | 7 | 4 | 5 |
|Разом | 3926 | 3726 | 180 | 107 | 20 |
------------------------------------------------------------------
---------------
* за зданими Мінагропрому АР Крим і головних управлінь
сільського господарства та продовольства облдержадміністрацій.
Державна політика у сфері ринку кормових ресурсів та
продукції кормовиробництва полягає у забезпеченні ефективного
функціонування і розвитку ринкових механізмів, створення умов для
формування конкурентного середовища та приватного підприємництва.
Основні організаційно-економічні засади формування ринку, що
підтримуються державою, полягають у слідуючому:
- вільний рух ресурсів, товарів, прозорість ціноутворення;
- невтручання у підприємницьку діяльність;
- стандартизація і сертифікація продукції та ресурсів.
З урахуванням стабілізації і подальшого розвитку економіки
України в цілому і вітчизняного агропромислового комплексу
зокрема, до 2007 року прогнозується збільшення виготовлення
комбікормової продукції у чотири-п'ять разів тільки за рахунок
індустріального кормовиробництва, а якість комбікормів буде
відповідати європейським вимогам і світовим стандартам.
В основу Програми розвитку виробництва та ринку комбікормів
покладено:
- принципи координації при формуванні і розвитку
інфраструктури ринку комбікормів;
- впровадження прогресивних нормативно-правових актів,
ефективних організаційно-економічних заходів;
- орієнтування на ресурсо-енергозберігаючі технології,
використання лізингу та інноваційних проектів;
- перехід на виробництво комбікормів із заданими параметрами
продуктивності сільськогосподарських тварин і птиці;
- збалансування інтересів виробників сировини, комбікормової
продукції, її Споживачів та інших суб'єктів ринку;
- науково-технічне, інформаційне і кадрове забезпечення
кормовиробництва та ринку комбікормів.
Виготовлення комбікормів і основних компонентів, які
застосовуються для балансування кормових раціонів тварин (білкова
сировина, біологічно активні речовини тощо), органічно пов'язане
зі станом тваринництва у країні і, зокрема, в окремих регіонах.
Тільки з урахуванням державної стратегії щодо галузі, стану
кормовиробництва у нашій та європейських країнах і перспективи,
можливо спрогнозувати на найближчий період напрями розвитку
вітчизняного ринку комбікормів, обсяги потрібної комбікормової
продукти.
Зважаючи на тенденції, що склалися в Україні зі споживанням
продуктів тваринного походження, скороспілості та ефективності
вирощування сільськогосподарських тварин і птиці, на даний час та
найближчий період пріоритетною є комбікормова продукція, що
використовується для розвитку молочного і м'ясного скотарства,
промислового свинарства та птахівництва.
Для розробки перспективи і визначення конкретних даних
оптимального виробництва та використання комбікормової продукції
необхідно мати достатню інформацію, провести аналіз вітчизняних
ринків тваринництва, сировинної і матеріально-технічної бази, а
також вивчити ринок комбікормів у країнах з розвинутою економікою.
При цьому важливо врахувати загальний розвиток господарського
комплексу нашої держави і прогнози його функціонування на
найближчі п'ять-десять років, тенденції світових ринків
комбікормів та продукції тваринництва.
З урахуванням фактичного стану вітчизняного кормовиробництва
і світового досвіду у цій галузі, метою Програми є розробка та
впровадження основних заходів щодо розвитку виробництва та ринку
комбікормів в Україні для одержання необхідних обсягів,
асортименту і якості комбікормової продукції.
3. Основні засади розвитку виробництва
та ринку комбікормів
3.1. Нормативно-правове забезпечення розвитку галузі
У країні прийнято ряд нормативно-правових і господарських
актів щодо визначення основних напрямів розвитку галузей
тваринництва та кормовиробництва, наповнення вітчизняного ринку
продукцією тваринництва і забезпечення необхідної для цього
кормової бази. Серед них: закони України "Про стимулювання
розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" від
18.01.2001 р. N 2238-III ( 2238-14 ), "Про загальнообов'язкове
соціальне страхування" від 23.09.1999 р. N 1105-XIV ( 1105-14 );
укази Президента України "Про заходи щодо забезпечення формування
та функціонування аграрного ринку" від 06.06.2000 р. N 767
( 767/2000 ), "Про заходи щодо стабілізації ситуації на споживчому
ринку та розвитку тваринництва і птахівництва у 2001-2004 роках"
від 17.02.2001 р. N 100 ( 100/2001 ); постанови Кабінету Міністрів
України "Про часткову компенсацію ставки за кредитами комерційних
банків, що надаються сільськогосподарським товаровиробникам та
іншим підприємствам агропромислового комплексу у 2001 році" від
27.01.2001 р. N 59 ( 59-2001-п ) (зі змінами від 23.07.2001 р.
N 857 ( 857-2001-п ), "Про Програму стабілізації та розвитку
тваринництва і птахівництва на 2001-2004 роки" від 11.07.2001 р.
N 799 ( 799-2001-п ); наказ Міністерства аграрної політики
України, Державної акціонерної компанії "Хліб України",
Української академії аграрних наук від 01.08.2001 р. N 231/63/72
( v0231555-01 ) "Про заходи щодо розвитку комбікормової
промисловості та збільшення обсягів виробництва комбікормів".
Для подальшого розвитку вітчизняного ринку комбікормів,
ефективного функціонування кормовиробництва необхідно додатково
опрацювати і ввести у дію сучасні нормативно-правові акти та
нормативні документи (державні стандарти, технічні умови,
положення, основи рецептури тощо) ринкової направленості.
Важливо адаптувати до умов кормовиробництва питання
соціального захисту працівників галузі, забезпечити розробку і
впровадження:
- прогресивного технологічного та механічного обладнання з
урахуванням негативної дії комбікормового пилу на здоров'я
працюючих і вибуховопожежну безпеку підприємств;
- дієвої системи управління охороною праці на підприємствах з
використанням ефективних технічних засобів;
- системи діагностування та запобіжних заходів щодо
попередження рецидивів техногенного характеру.
3.2. Ресурси сировини і їх використання у комбікормовому
виробництві
Співставлення прогнозів потреби з наявними ресурсами
комбікормової сировини в Україні вказує на значний її дефіцит, в
окремих регіонах не достатньо як зернової, так і високобілкової
сировини. Особливо це стосується шротів, м'ясо-кісткового і
кісткового борошна, дріжджів, рибного борошна, сухого молока,
якісних преміксів, білково-вітамінних добавок.
Разом з тим у країні в цілому є реальні можливості виробляти
у необхідних обсягах комбікорми потрібної якості, насамперед, для
тваринництва що розвивається із застосуванням інтенсивних
технологій. Для цього, поряд з зерновими та високобілковими
компонентами, слід використовувати кормові відходи основних
виробництв різних галузей (табл. 3). Розрахунки показують, що на
сьогодні потенціал названої сировини у державі досить значний.
Таблиця 3
Прогноз середнього виробництва побічних
кормових продуктів в різних галузях
тис. тонн/рік
------------------------------------------------------------------
| Найменування продукції | Галузь | Обсяг |
|--------------------------+------------------------+------------|
|Шроти та макуха | Олійно-екстракційна | 850 |
|Фосфатиди кормові | - " - | 4 |
|Меляса | Цукрова | 150 |
|Жом сухий | - " - | 300 |
|М'ясо-кісткове борошно | М'ясна | 100 |
|Жир кормовий | - " - | 5 |
|Борошномельні і круп'яні | Борошномельно-круп'яна | 100 |
|продукти | | |
|Сухе знежирене молоко | Молочна | 90 |
|Кукурудзяна мезга | Крохмале-патокова | 30 |
------------------------------------------------------------------
Для певних категорій комбікормів у тваринницьких
господарствах доцільно переробляти і нетрадиційні продукти (табл.
4). Перспективним є також освоєння морських біологічних ресурсів,
зокрема кормової сировини з водорослів - 100 тис. тонн на рік у
перерахунку на суху речовину.
Таблиця 4
Прогноз виробництва нетрадиційних кормових продуктів
тис. тонн/рік
------------------------------------------------------------------
| Найменування продукції | Галузь | Обсяг |
| | | (а.с.р.) |
|------------------------------+----------------------+----------|
|Барда зерно-картопляна | Спиртова | 300 |
|Дробина пивна | Пивоварна | 100 |
|Вижимки виноградні та | Виноробна | 40 |
|плодоягідні | | |
|Вижимки плодів і ягід | Консервна | 40 |
|Вижимки томатів | - " - | 25 |
|Кератинова сировина (роги, | | |
|копита, шерсть) | М'ясна | 7 |
------------------------------------------------------------------
В Автономній Республіки Крим і областях важливо розробити та
впровадити конкретні програми по розширенню вирощування економічно
обгрунтованих кормових культур і посівних площ під ними,
підвищенню врожайності (особливо високобілкових) для забезпечення
у них потреб регіонів, по використанню побічних та нетрадиційних
кормових продуктів. Для прибуткової роботи в умовах ринку
комбікормові підприємства зобов'язані запровадити моніторинг
сировинної бази з урахуванням укладених договорів на реалізацію
продукції і поставку необхідних основних компонентів та кормових
продуктів інших галузей: олійно-жирової, цукрової, спиртової,
пивоварної, крохмале-патокової, кондитерської, лікеро-горілчаної,
консервної, ефіроолійної тощо і підприємств зернопереробної сфери.
З метою регулювання кормовиробництва та організації ринку
комбікормів і інформаційного забезпечення мають бути створені
відповідні підрозділи в Автономній Республіці Крим, головних
управліннях сільського господарства та продовольства обласних
державних адміністрацій. Важливо, щоб при Міністерстві аграрної
політики функціонував координуючий орган галузі кормовиробництва.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2001 р. N 799
( 799-2001-п ) "Про заходи щодо стабілізації та розвитку
тваринництва і птахівництва на 2001-2004 роки" передбачаються
суттєві зміни у кормовиробництві. Перш за все це стосується
збільшення виробництва преміксів, білково-вітамінних добавок та
забезпечення підприємств, що їх виробляють, важливими компонентами
- амінокислотами, вітамінами, ферментними препаратами,
мікроелементами. Зважаючи на діючі норми введення біологічно
активних речовин у комбікорми, уже в найближчі три-чотири роки їх
обсяг у межах держави слід забезпечити понад 200 тис. тонн. Для
цього необхідно активізувати роботу вітчизняних виробників, на
перехідний до ринкової економіки період встановити дієві контакти
із зарубіжними постачальниками основних преміксів, окремих
біологічно активних компонентів.
3.3. Організаційно-технічні заходи
3.3.1. Кооперування та інтеграція
Переважна більшість комбікормових заводів, що входять до
складу Державної акціонерної компанії "Хліб України" і Державного
комітету України з державного матеріального резерву, а також
окремі приватні підприємства мають досвід кооперування виробничої
діяльності у складі комбінатів хлібопродуктів, елеваторів чи
хлібоприймальних підприємств. На сьогодні важливо удосконалити
існуючу практику спільної роботи тваринницьких, комбікормових та
інших виробничих структур, розширити її у руслі розвитку
різнобічних ринкових відносин в агропромисловому комплексі
держави.
Згідно із Законом України "Про сільськогосподарську
кооперацію" від 17.07.1997 р. N 469 ( 469/97-ВР ), комбікормове
підприємство може вкладати свій капітал у створення
сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу або іншої
господарської структури. При цьому, якщо комбікормове підприємство
стає кооперативним і має ринки збуту, сільськогосподарські
товаровиробники (члени кооперативу) зобов'язані поставляти йому
сировину для виготовлення продукції. Це гарантує заводу
завантаженість виробничих потужностей, відновлення робочих місць і
забезпечення працівникам стабільної заробітної плати, кращих
соціальних умов, перспективу.
У разі перетворення акціонованого комбікормового підприємства
в сільськогосподарський кооператив, через особливості
ціноутворення та оподаткування, з'являються більші можливості для
одержання доходу і, накопичення коштів. Відповідно із
законодавством до 20% річного економічного результату кооперативу
розподіляється між членами та асоційованими членами на внесені
паї, тобто гарантується вигода від вкладань. Асоційовані
підприємства наділені першочерговим правом на отримання свого
майнового внеску і відповідних часток прибутку.
Розміщення капіталу у комбікормову галузь має меншу ступінь
ризику, може гарантувати більший, ніж при виробництві сировини,
зиск. Але без достатньої якісної та розширеної за асортиментом
сировинної бази неможливе виробництво основного товарного продукту
- повнораціонних комбікормів. Оптова і роздрібна торгівля
комбікормами забезпечує швидший кругообіг та віддачу вкладань. Це
спонукає учасників ринку до пошуку ефективних шляхів інтеграції
при виробництві кормової сировини, комбікормів, вирощуванні тварин
(птиці), переробці і реалізації продукції тваринництва. При цьому
ініціатором створення вертикального чи горизонтального типу
інтегрованих структур може виступати кожний суб'єкт ринку, у тому
числі комбікормове підприємство, що і має місце у світовій
практиці.
Реформуванню на основі інтеграції держава приділяла увагу й
раніше. Наказом Мінсільгосппроду України від 27.11.1995 р. N 322
"Про створення інтегрованої структури виробництва тваринницької
продукції" передбачено організувати Асоціацію по виробництву та
використанню повнораціонних комбікормів, виробництву, переробці і
реалізації яєць, м'яса та м'ясопродуктів. Однак Асоціація на той
час не була адекватною для роботи в умовах ринкової економіки і
прогнозованих кінцевих результатів не досягнуто.
Оскільки економічні стосунки між учасниками інтегрованих
структур не комерціалізуються, а будуються на засадах
собівартості, то це дозволяє збільшувати доход як від виробництва
комбікормів та поглибленої переробки продукції тваринництва, так і
за рахунок інших сфер агробізнесу. Інтегрований комбікормовий
завод не закуповує сировину у своїх членів, вона передається йому
для переробки та реалізується заводом за їх дорученням у вигляді
комбікормів. У цьому випадку встановлюються попередні первинні
ціни на сировину, а наприкінці фінансового року виручка (за
мінусом витрат) від продажу продуктів тваринництва розподіляється
між асоційованими суб'єктами у вигляді кооперативних виплат, що
додаються як надбавки. Ефективність інтеграції обумовлюється і
особливістю системи оподаткування, оскільки кругообіг капіталу у
межах такої структури не оподатковується.
Прогнозовані розрахунки та практична діяльність засвідчують,
що при рівних умовах сума доходів трьох окремих комерційних
суб'єктів значно менша від їх кінцевого доходу в інтегрованій
структурі. Тобто, комбікормовим підприємствам вигідно входити у
кооперовані або інші інтегровані об'єднання за участю виробників
сировини, продукції тваринництва і її переробників та ринкових
структур з реалізації товару.
Виходячи із стану вітчизняної комбікормової галузі, діючих
нормативно-правових актів і сталих традицій, на стадії
стабілізації та розвитку кормовиробництва за схемою роботи
прийнятні такі основні інтегровані структури:
- комбікормовий завод із давальницької сировини і закуплених
ним преміксів, БВД та інших необхідних компонентів забезпечує
оптимальний за складом і ціною повнораціонний комбікорм, а
тваринницький комплекс або птахофабрика після реалізації своєї
кінцевої продукції розподіляє між ними прибуток;
- комбікормове підприємство виробляє комбікорм, що не
повністю відповідає вимогам тваринницького господарства і останнє
доробляє його до повнораціонного. Можливі три напрями при доробці:
перший - рецепт кінцевої продукції, виходячи з наявної сировини на
заводі та у господарстві, розробляє лабораторія заводу; другий -
використання господарством комбікормових біологічно активних
мікродобавок для балансування комбікорму; третій - комбікормовий
завод передає тваринницькому господарству
білково-вітамінно-мінеральний концентрат для виготовлення на місці
комбікорму;
- різні форми кооперації приватних (державних) та
міжгосподарських комбікормових заводів, коли підприємства з більш
досконалою технологією виготовляють премікси, БВД, БВМД, БВМК,
адресні комбікорми, а менш технологічно досконалі - стандартні
комбікорми, використовуючи ці біологічно активні добавки і місцеву
сировину;
- комбікормове підприємство входить у структуру із замкнутим
циклом ринкових відносин між інтегрованими суб'єктами (виробники
сировини, виробники комбікормової та тваринницької продукції,
переробники продукції тваринництва, реалізатори товару, фінансові
організації, наукові заклади тощо).
Ефективна реалізація зазначеного можлива за наявності
ринкових механізмів по створенню на місцях найбільш придатних
інтегрованих об'єднань для забезпечення регіонів потрібною
комбікормовою продукцією і продукцією тваринництва, при умові
розробки та затвердження переліку основних заходів, їх
впровадження.
3.3.2. Технічне забезпечення
Вітчизняні комбікормові підприємства у ринкових умовах можуть
ефективно функціонувати при оптимальному
організаційно-технологічному й інженерному забезпеченню, що
включає:
- економічне обгрунтування використання виробничих
потужностей з урахуванням на місцях реальних потреб у
комбікормовій продукції, фактичного стану і перспектив
функціонування тваринницьких господарств (основних споживачів
комбікормів), реалізації комбікормової продукції в інші регіони
країни, її експорту;
- реконструкцію або удосконалення по кожному регіону
раціональної кількості комбікормових підприємств для виробництва
конкурентоспроможної продукції, розширення асортименту та
нарощування виробництва;
- зведення до мінімуму перевезення комбікормів, кількості
(довжини) транспортно-комунікаційних мереж, доцільне розміщення за
видами транспорту приймальних і відпускних пристроїв; ефективне
використання виробничих об'ємів та площ складів силосного і
підлогового зберігання, цехів, території, адміністративних та
допоміжних будівель; зменшення персоналу тощо;
- оптимальний рухомий склад технічних засобів для вчасного
проведення на території і за межами підприємства маневрових робіт;
- визначену кількість автотракторних машин, причепів та
знарядь;
- налагоджені вхідний і вихідний контроль показників якості
сировини, готової продукції із застосуванням зокрема
експрес-методів;
- сучасне технологічне устаткування (передові технології)
основних цехів та дільниць з необхідною для роботи у найбільш
відповідальних місцях автоматизацією і комп'ютеризацією виробничих
процесів;
- головну лінію дозування-змішування компонентів з
електронними вагами-дозаторами та комп'ютерною системою
управління, що дає змогу забезпечити точне зважування компонентів
і облік правильного їх співвідношення у готовій продукції, облік
кінцевої продукції;
- при необхідності більш глибинну доробку зернової сировини
(водотеплова обробка, плющення, екструдування, подвійне
гранулювання, лущення плівчастих культур для комбікормів молодняку
тварин, інш.) з метою підвищення ефективності споживання тваринами
її складових речовин;
- комплекс заходів щодо доведення розсипного комбікорму до
необхідних показників якості, у тому числі по крупності, що
найбільше підходять для згодовування його певним видам тварин
(птиці);
- введення у комбікорми рідких компонентів (меляси, кормового
жиру, олії, барди, солоного гідролу, лігносульфонату, розчинених
амінокислот тощо);
- пресове гранулювання і виготовлення комбікормової крупки;
- затарювання (при наявності замовлення) готової
комбікормової продукції, зокрема балансуючих кормових концентратів
та преміксів, у транспортну і споживчу тару для роздрібної
торгівлі, особливо в сільської місцевості фермерам та особистим
підсобним господарствам;
- відвантаження комбікормів і БВД окремим споживачам у
спеціалізований автомобільний та залізничний транспорт.
Частково на першому, а в основному на другому етапі
стабілізації виробництва важливо комбікормові заводи оснастити
визначеною мережею пов'язаних у технологічному циклі комп'ютерів.
Це дозволяє вирішувати як першочергові (розраховувати оптимальні
рецепти комбікормів, БВД з наявних сировини й балансуючих добавок;
вести ефективний маркетинг, бухгалтерський облік, складання
бізнес-планів, прогнозування) завдання, так і наступні питання
успішного функціонування підприємств в умовах ринку - обгрунтована
автоматизація управління технологічними процесами та виробництвом,
управління транспортно-технологічними маршрутами при прийманні
сировини, виготовленні продукції і відпуску її споживачам;
організація ефективної системи визначення якості; забезпечення
інформацією з базами даних техніко-технологічного, хімічного,
зоотехнічного та цінового по сировині й продукції, іншого
спрямування.
Побудовані за типовими або індивідуальними проектами діючі у
країні комбікормові підприємства умовно можна поділити на такі
групи:
перша - не потребують термінової реконструкції, а лише
дооснащуються у напряму спеціалізації і можуть виробляти
повнораціонні комбікорми та БВД;
друга - потребують включення нових технологічних ліній,
певної модернізації наявних дільниць для виготовлення
повнораціонних комбікормів, комбікормів-концентратів та БВД;
третя - необхідна істотна реконструкція (збільшення
місткостей для сировини і продукції, технологічних ліній тощо) -
комбікормова продукція за спрощеною рецептурою або повнораціонна;
четверта - заводи (цехи) при тваринницьких комплексах,
птахофабриках. Після цільової модернізації здатні виготовляти
якісні комбікорми з місцевої сировини та завезених БВД,
балансуючих добавок і преміксів.
В країні на сьогодні працюють понад 90 вітчизняних
комбікормових підприємств: 16 - ДАК "Хліб України" (потужність до
1,5 млн. тонн/рік), 8 - Державного комітету України з державного
матеріального резерву (потужність > 1,0 млн.), інші - реформовані
(ВАТ, ЗАТ тощо), приватизовані міжгосподарські та приватні заводи.
Переважна більшість з них (майже 70%) потребує дооснащення або
реконструкції, значна кількість комбікормових підприємств
перепрофільована або закрита. У той же час відсутня достатня
офіційна статистична інформація про фактичний
техніко-технологічний стан комбікормових підприємств країни, про
конкретні плани заходів щодо їх модернізації і технічного
переоснащення, особливо міжгосподарських та приватних заводів,
щодо будівництва нових.
Основним завданням вітчизняного кормовиробництва на сьогодні
є гарантування безпеки продукції, збільшення обсягів і розширення
її асортименту, поліпшення якості та зниження собівартості. Це
можливо досягти лише за наявності: довгострокової стратегії
щодо комбікормової галузі, організаційно-технологічної системи
гарантування на ринкових засадах її розвитку і прибуткового
функціонування; ринкового типу ефективних виробничих та допоміжних
структур при умові забезпечення розробки і впровадження дійових
механізмів їх роботи; впровадження енерго- та ресурсозберігаючих
технологій, зменшенням втрат сировини, питомих витрат ресурсів на
одиницю товарної продукції; обгрунтованого використання
автоматизованих систем управління технологічними процесами і
виробництвом; стабільних ринків збуту продукції тощо.
За орієнтовними розрахунками в 2007 році, у разі виконання
зазначеного, прогнозований обсяг виготовлення комбікормів за
рахунок тільки промислового виробництва складе понад 5 млн. тонн.
3.4. Напрями інформаційного, наукового і кадрового
забезпечення
3.4.1. Інформаційне забезпечення
Сучасний рівень технологічної культури виробництва та
реалізації комбікормової продукції передбачає розвинену
інформаційну підтримку. Окрім рекламних і періодичних друкованих
матеріалів, повинні бути розроблені на магнітних носіях для
оперативного використання інформаційні системи щодо:
- сировини, комбікормової продукції, цін, рецептів,
зоотехнічних даних, безпеки праці та кінцевого продукту, новітніх
ресурсозберігаючих технологій підготовки компонентів і створення
конкурентоспроможної продукції, ефективних методів визначення
якості, ринків збуту тощо;
- законодавчої та нормативно-правової бази з дорадчими
алгоритмами прийняття оптимальних рішень для забезпечення вимог
ринку комбікормів і ринку продукції тваринництва;
- обладнання, запчастин, переліку ремонтних організацій,
підприємств-виробників механізмів та устаткування.
Важливим заходом для оперативного розвитку кормовиробництва
країни є освоєння системи Інтернет суб'єктами ринку комбікормів.
3.4.2. Використання наукового потенціалу
З метою ефективного функціонування комбікормової галузі,
вітчизняного ринку комбікормів важливо забезпечити використання
наукового потенціалу в напрямі:
- удосконалення організаційної і функціональної структур
розвитку та регулювання комбікормового виробництва;
- обгрунтування доцільності створення нової і оновлення
діючої для кормовиробництва нормативно-правової бази, особливо
документації з основ розробки рецептури, по контролю за якістю
сировини та комбікормової продукції, першочергових для суб'єктів
ринку комбікормів законодавчих і правових актів;
- інформаційного забезпечення щодо маркетингових досліджень
ринків сировини, комбікормів, цін, передових технологій
виробництва комбікормової продукції, її збуту тощо;
- обгрунтування необхідності розширення виробництва та
використання вітчизняних біологічно активних, інших дефіцитних
компонентів для комбікормів;
- розробки нових, удосконалення діючих технологій приймання,
розміщення, підготовки і доробки комбікормової сировини для
підвищення ефективності її споживання тваринами, виготовлення та
відвантаження конкурентоспроможної комбікормової продукції;
- впровадження оптимальних автоматизованих систем управління
технологічними процесами, виробництвом;
- удосконалення вітчизняної системи визначення,
гармонізованих з міжнародними вимогами, показників якості сировини
і комбікормів;
- безпеки продукції, розширення асортименту, підвищення
якості та зниження її собівартості;
- розробки механізмів щодо економічно вигідних взаємовідносин
комбікормових підприємств із споживачами продукції, стимулювання
комбікормових структур в інтегрованих об'єднаннях;
- обгрунтування нарощування обсягів використання у країні і
експорту вітчизняної комбікормової продукції, зокрема
повнораціонних комбікормів, білково-вітамінних добавок, преміксів;
- розробки заходів щодо вибухо-пожежної безпеки, охорони
праці, поліпшення екології при виробництві комбікормової
продукції.
Впровадження наукових розробок у галузі можливе за такою
схемою:
- Українська академія аграрних наук, підпорядковані іншим
відомствам відповідні науково-дослідні установи забезпечують
розробку матеріалів щодо ефективних організаційно-економічних
систем ринкового направлення, надають нові, удосконалюють діючі
технології виробництва конкурентоспроможної комбікормової
продукції, механізми її прибуткового використання господарствами,
переробки і оптимальної реалізації тваринницької продукції,
відпрацьовують необхідну для умов ринку нормативно-правову,
технічну документацію тощо;
- відомчі (Мінагрополітики, ДАК "Хліб України", інші) та
регіональні спеціалізовані підрозділи погоджують з конкретними
підприємствами (організаціями) заходи і умови впровадження
результатних наукових розробок, надають допомогу та контролюють їх
реалізацію;
Суб'єктам, що використовують прогресивні організаційні
системи, новітні технологічні процеси і нормативні документи тощо
та працюють на перспективу, надаються узаконені пільги.
Покращення якості комбікормової продукції на спеціалізованих
заводах можливе за використання ефективних технологій:
- лінії лущення - поліпшення засвоюваності тваринами
плівчастих зернових культур;
- експандування та теплової обробки окремих видів сировини -
покращення споживання і санітарно-гігієнічних показників якості
продукції;
- по вводу рідких компонентів - розширення використання
сировинних ресурсів для виготовлення комбікормів;
- лінії фасування - затарювання виготовленої продукції для
роздрібної торгівлі комбікормами, для експорту.
Наукові дослідження у першу чергу повинні бути направлені на
забезпечення виробництва конкурентоспроможних повнораціонних
комбікормів, на стабільне функціонування в умовах ринку ефективних
виробництв комбікормової і тваринницької продукції, прибуткову її
реалізацію.
3.4.3. Підготовка кадрів
Для успішного виконання Програми важливо постійно приділяти
належну увагу підвищенню фахового рівня кадрів на всіх етапах
виробництва і використання комбікормової продукції. Для цього
необхідно:
- скоординувати підготовку спеціалістів у вищих та середніх
навчальних закладах з потребою регіонів. Студентам, що виявили
бажання працювати у галузях тваринництва і кормовиробництва, за
рахунок державного та регіональних бюджетів, слід передбачити
кредити на навчання;
- спрямувати програми навчання абітурієнтів на підготовку
фахівців для ринкових умов господарювання;
- для випускників навчальних закладів протягом не менше трьох
років проводити підвищення кваліфікації щодо спеціалізації у
системі агропромислового комплексу, із вивчення передового
вітчизняного та світового досвіду функціонування ринку;
- за рахунок коштів підприємств впровадити пільгове
кредитування будівництва житла для молодих спеціалістів;
- організувати і удосконалити, у відповідності з завданнями
Програми, постійно діючі курси із системної перепідготовки та
підвищення кваліфікації фахівців комбікормової галузі.
3.5. Охорона довкілля
Вітчизняне законодавство з питань охорони навколишнього
середовища передбачає, що функціонуючі підприємства виконують
певні умови роботи з урахуванням викидів в атмосферу. Враховуючи,
що Міністерством охорони здоров'я України затверджені знижені до
рівня європейських показників граничні нормативи на викиди у
навколишнє середовище, для виробничих суб'єктів виникли проблеми
отримання відповідного дозволу.
Викиди в атмосферу з комбікормових підприємств у своєму
складі мають речовини з класом небезпеки II - високонебезпечні.
Тому, з урахуванням Державної програми використання відходів
виробництва і споживання на період до 2005 року ( 668-97-п ), для
комбікормової галузі необхідно:
- розробити технології раціонального використання всієї
номенклатури відходів комбікормового виробництва;
- розробити та впровадити засоби для надійної герметизації
устаткування комбікормових підприємств;
- створити укриття для неорганізованих викидів в атмосферу
при прийманні сировини і відпуску продукції;
- удосконалити доочистку аспіраційних викидів підприємств та
знизити їх обсяги;
- організувати утилізацію (використання)
екологічно-небезпечних складових компонентів комбікормів
(біологічно активних речовин тощо), що потрапляють в аспіраційні
відноси.
3.6. Фінансове забезпечення
Формування цінового, податкового і кредитного механізмів
функціонування комбікормового виробництва повинно здійснюватися з
урахуванням специфіки агропромислового комплексу як галузі
уповільненого оборотного капіталу.
Фінансове забезпечення комбікормових підприємств може бути
організоване за рахунок власних доходів, кредитів, інвестицій,
державних коштів, коштів корпорацій тощо. Підтримка комбікормового
виробництва повинна виходити з участі галузі у виконанні чинних по
виробництву м'яса, молока та яєць (стратегічно важливі види
сільськогосподарської продукції) вітчизняних програм, які на
сьогодні мають певне бюджетне фінансування. Переважне ж
надходження коштів до комбікормових підприємств - від їх власної
діяльності. Нарощування виробництва, розширення асортименту
конкурентоспроможної комбікормової продукції, збільшення обсягів
її реалізації для тваринництва (птахівництва) країни та на експорт
дозволить стабільно одержувати кошти щодо потреб комбікормового
підкомплексу.
Для обновлення і розвитку матеріально-технічної бази
комбікормових заводів та тваринницьких господарств одним із
основних фінансових джерел є лізинг. Планомірне придбання у
розстрочку (оренда з викупом) сучасного обладнання, передових
технологій тощо, дає змогу забезпечити конкурентоспроможність
виробництва, його прибуткове функціонування в умовах ринку.
Впровадження новітніх прогресивних технологій можливе за
використання інноваційного фінансування.
Значну роль у фінансовому забезпеченні кормовиробництва
відіграватиме фінансовий кредит. Він передбачає надання позичок на
обумовлений строк під визначені відсотки з поверненням їх у
грошовій або інших формах, включаючи матеріальні цінності та
передані під заставу нематеріальні активи. І особливо - цільове
фінансування, спрямоване для використання коштів на конкретні
заходи (виробництво білкової сировини, придбання біологічно
активних речовин тощо) та на пріоритетні напрями, які визначають
науково-технічний прогрес і вирішення найважливіших соціальних
проблем. Джерелом фінансування галузі мають бути також
амортизаційні відрахування, що здійснюються на основі залишкової
вартості основних засобів, для чого застосовуються три види норм -
5, 10 і 25%.
Щодо поліпшення на ринкових засадах фінансової системи
кормовиробництва ефективними можуть бути кредитні спілки,
кооперативні банки, кредитори, які надаватимуть послуги малим
(середнім) підприємствам та селянським (приватним) господарствам.
Не виключається роль і самих комбікормових підприємств, що у
системі інтеграції зацікавлені провадити авансування виробників
сировини, на договірній основі надавати їм та тваринницьким
господарствам інші послуги.
3.7. Економічне стимулювання
Механізми впливу держави на кормовиробництво
забезпечуватимуться шляхом створення правового поля наявності
стабільної нормативно-правової бази; наданням самостійності
товаровиробникам у виборі форм господарювання, каналів реалізації
продукції, виборі партнерів по співпраці і формуванні інтегрованих
структур; підтримки розвитку галузі та її інфраструктури по
стратегічних напрямах.
Економічне стимулювання у сфері діяльності комбікормового
підкомплексу має здійснюватися в умовах вільного ціноутворення у
поєднанні з державним регулюванням і підтримкою доходів та
антимонопольним контролем за цінами на продукцію підприємств
комбікормової галузі і на основні матеріально-технічні ресурси
(послуги).
Ціни на сировину та готову продукцію передбачається
формувати, виходячи з попиту і пропозиції, з урахуванням державної
підтримки галузевих нормативних витрат та норми прибутку у
середньому по сфері хлібопродуктів.
Цінова підтримка доходів підприємств комбікормової галузі
повинна спрямовуватися щодо забезпечення відтворення виробництва
комбікормів на основі запровадження цін підтримки і регулювання
доходів через систему державних дотацій та субсидій.
Для розвитку ринку комбікормів важливо також передбачити:
- сприяння процесу відродження і розвитку комбікормового
підкомплексу за рахунок вдосконалення податкової та митної
політики у напрямі більш дієвого захисту власного товаровиробника;
- шляхом інтервенції регулювання попиту і пропозиції на
ринках кормової сировини та комбікормів;
- спрощення (надання пільг) механізму щодо іноземних
кредитних інструментів, дозволу кредитних операцій у зарубіжній
валюті;
- виділення коштів на умовах фінансового лізингу для
обновлення і розвитку матеріально-технічної бази
конкурентоспроможних підприємств комбікормової галузі.
На регіональному рівні необхідно зосередити увагу на:
- підтримці структур, що забезпечують ефективне
функціонування в умовах ринку та мають перспективу;
- фінансуванні пріоритетних напрямів комбікормового
виробництва за рахунок місцевих бюджетів;
- розширенні інфраструктури мережі сервісних послуг
товаровиробникам комбікормового підкомплексу, насамперед у
заготівлі якісної сировини, реалізації готової продукції тощо.
4. Організація виконання Програми
4.1. Заходи передбачені програмою по розвитку виробництва та
ринку комбікормів здійснює Міністерство аграрної політики України
через відповідні структурні підрозділи і інші суб'єкти -
Мінагропром АР Крим, головні управління сільського господарства та
продовольства облдержадміністрацій, ДАК "Хліб України", об'єднання
приватних власників тощо шляхом:
- ініціювання створення і введення у дію необхідної
законодавчої бази та прогресивної нормативно-правової
документації, адаптованих до загальноєвропейських вимог і світових
стандартів;
- надання пропозицій щодо удосконалення податкової системи та
митної політики для галузі;
- сприяння зменшенню неефективного для держави експорту
сировинних ресурсів, особливо білкових компонентів і
необгрунтованого імпорту тваринницької продукції;
- залучення українських та іноземних інвесторів, інших джерел
фінансування для організації виготовлення вітчизняних і закупок за
кордоном окремих білкових компонентів, кормових мікродобавок, що
не забезпечуються у країні, сучасного устаткування для
комбікормових підприємств;
- створення державних резервів дефіцитної сировини для
збільшення виробництва повнораціонних адресних комбікормів та для
стабілізації цін на комбікормову продукцію (заставна закупівля
кормового зерна тощо);
- організації централізованих закупок за кордоном важливих
білкових компонентів (соєві боби, соєвий шрот, рибне борошно,
інш.);
- сертифікації комбікормових підприємств і організації
ефективного контролю якості основних видів сировини, комбікормової
продукції;
- збільшення у країні виробництва (вирощування) і розширення
асортименту необхідних для галузі видів сировини з метою одержання
конкурентоспроможної комбікормової продукції та зниження її
собівартості;
- розширення на етапі стабілізації кормовиробництва,
виготовлення комбікормів на давальницьких умовах із сировини їх
споживачів;
- росту обсягів біржової торгівлі комбікормами та надання
допомоги в експорту комбікормової і тваринницької продукції,
4.2. Міністерство аграрної політики, головні управління
сільського господарства та продовольства облдержадміністрацій
створюють у своїх структурах підрозділи з регулювання
кормовиробництва і організації ринку комбікормів, що повинні
сприяти:
- ринковим перетворенням на місцях у тваринництві та
кормовиробництві;
- інформаційному забезпеченні суб'єктів ринку комбікормів;
- організації завершення розробки (перегляду) для ринкових
умов функціонування комбікормової галузі необхідної правової і
нормативно-технічної документації (ДСТУ, технічні умови, методичні
рекомендації, основи рецептури тощо), її впровадження;
- розширенню та закріпленню інтеграції виробників сировини,
комбікормів і їх грейдерів, тваринницьких господарств,
переробників і реалізаторів тваринницької продукції з залученням
фінансових структур, наукових установ;
- вирощуванню кормових зернових, зернобобових та олійних
культур, виготовленню білково-вітамінних добавок тощо у
відповідності з потребами вітчизняного тваринництва і переробних
галузей та для експорту;
- проведенню у регіонах інвентаризації виробничих потужностей
комбікормових підприємств. Важливо визначитися з асортиментом і
обсягами необхідної для оптимального функціонування тваринництва
комбікормової продукції при установленні пріоритетів на
повнораціонні комбікорми для бройлерів, яєчного птахівництва,
дорощування та відгодівлі свиней;
- впровадженню у кормовиробництво досягнень
науково-технічного прогресу (новітні технології, ефективні
організаційно-економічні системи, прогресивні методи визначення
якості тощо);
- посиленню контролю за якістю комбікормової сировини і
продукції при організації періодичної комплексної перевірки роботи
підприємств з метою забезпечення ними виробництва комбікормів у
відповідності з діючими вимогами та нормами;
- ефективній реалізації конкурентоспроможної комбікормової
продукції, зокрема її рекламуванню.
4.3. Українська академія аграрних наук, шляхом залучення
наукового потенціалу країни, забезпечує розробку науково
обгрунтованих пропозицій щодо розвитку вітчизняного
кормовиробництва та ринку комбікормів, прогнозує перспективу.
5. Контроль за виконанням Програми
Міністерство аграрної політики України встановлює, регулює і
контролює обсяги, послідовність, терміни та якість виконання
передбачених Програмою заходів. Визначає пріоритети у виробництві
і використанні комбікормової продукції, організовує контроль її
якості, порядок ліцензування заводів, виконання пільгового
кредитування комбікормових підприємств тощо.
Міністерство аграрно-промислового комплексу АР Крим, Головні
управління сільського господарства та продовольства
облдержадміністрацій контролюють обсяги виробництва комбікормової
і тваринницької продукції на місцях, стан забезпечення регіонів
основною сировиною для виготовлення повнораціонних комбікормів,
виконання заходів щодо підвищення технічного рівня комбікормових
підприємств, оптимальної реалізації товарної продукції, у тому
числі її експорт.
Державна акціонерна компанія "Хліб України" контролює для
свого відомства заставну закупівлю кормового зерна та виконання
поставок сировини на підпорядковані комбікормові підприємства за
укладеними контрактами, проводить маркетинг комбікормової
продукції і організовує її виробництво та реалізацію. Організовує
проведення інвентаризації виробничих потужностей заводів (цехів),
що входять у компанію, розробку і впровадження заходів щодо
підвищення їх технічного рівня, конкурентоспроможності.
Українська академія аграрних наук контролює ефективність
виконання в країні досліджень та інформаційного забезпечення щодо
розвитку кормовиробництва і ринку комбікормів.
Додаток 1
до Програми у цілому
ОСНОВНІ ЗАХОДИ
щодо виконання Програми розвитку виробництва
та ринку комбікормів до 2007 року
------------------------------------------------------------------
| Перелік заходів |
|----------------------------------------------------------------|
|1. Організаційні заходи |
| 1.1. Забезпечити при Мінагрополітики України функціонування|
|координуючого органу (центру) у галузі кормовиробництва |
| 1.2. Створити у регіонах при головних управліннях сільського|
|господарства і продовольства облдержадміністрації підрозділи з|
|регулювання кормовиробництва і організації ринку комбікормової|
|продукції. |
| 1.3. Створити Спілку виробників комбікормової продукції|
|України. |
| 1.4. Організувати проведення: |
| - інвентаризації виробничих потужностей комбікормових|
|підприємств; |
| - ліцензування комбікормових підприємств країни. |
| 1.5. Надати Кабінету Міністрів України пропозиції щодо|
|оправлення ставок ввізного мита на окремі компоненти|
|комбікормів, створення державних резервів основних видів|
|кормової сировини та централізованих закупок необхідних білкових|
|компонентів для виробництва конкурентоспроможних комбікормів. |
| 1.6. Розробити пропозиції і ринкові механізми щодо зменшення|
|експорту вітчизняної комбікормової білкової сировини та імпорту|
|стратегічних видів продукції тваринництва. |
| 1.7. Організувати забезпечення кормовиробництва основними |
|комбікормовими мікродобавками, БВД, БМВД. |
| 1.8. Ввести у практику періодичну комплексну перевірку|
|роботи комбікормових підприємств країни. |
| 1.9. Забезпечити у регіонах ефективну реалізацію|
|комбікормової продукції, включаючи експорт. |
| 1.10. Організувати постійно діючі курси перепідготовки та|
|підвищення кваліфікації спеціалістів комбікормової галузі. |
| |
|2. Науково-технічне забезпечення |
| 2.1. Розробити науково-обгрунтовані пропозиції щодо|
|стратегії розвитку і функціонування вітчизняного|
|кормовиробництва та ринку комбікормів на 2004-2007 роки. |
| 2.2. Обгрунтувати на 2004-2007 рр. по регіонах України та|
|для експорту потребу у вітчизняній комбікормовій продукції. |
| 2.3. Підготувати пропозиції щодо забезпечення по роках|
|(2004-2007 рр.) основною сировиною виробництва необхідних|
|обсягів комбікормової продукції, зокрема по розширенню посівних|
|площ під кормовими культурами. |
| 2.4. Узаконити номенклатуру відходів комбікормового|
|виробництва, розробити технологію їх раціонального використання,|
|засоби надійної герметизації устаткування комбікормових|
|підприємств, удосконалити доочистку аспіраційних викидів та|
|організувати утилізацію (використання) екологічно-небезпечних|
|складових компонентів комбікормів. |
| 2.5. Надати пропозиції щодо удосконалення вітчизняної|
|системи визначення якості комбікормової сировини і комбікормової|
|продукції. |
| 2.6. Спрогнозувати виробництво комбікормової продукції в|
|Україні на 2008-2015 роки. |
| 2.7. Розробити ринкові механізми: |
| - Методичні рекомендації щодо інтеграції суб'єктів ринку|
|комбікормів; |
| - Методичні рекомендації щодо взаємовідносин виробників та|
|споживачів комбікормів; |
| - Методичні рекомендації по прогнозуванню, обліку і|
|калькуляції собівартості комбікормової продукції; |
| - Методичні рекомендації по автоматизованому складанні|
|оптимальних базових рецептів комбікормової продукції; |
| - Методичні рекомендації щодо економічного стимулювання|
|вітчизняного кормовиробництва; |
| - Методичні рекомендації щодо оптимальних варіантів|
|фінансового забезпечення комбікормових підприємств. |
| |
|3. Забезпечення нормативно-правовою документацією |
| 3.1. Розробити: |
| проект Закону України "Про кормовиробництво та ринок|
|комбікормів"; |
| проект положення "Спілки виробників комбікормової продукції|
|України"; |
| перелік ринкової направленості необхідних|
|нормативно-правових актів і нормативних документів. |
| 3.2. Розробити проекти державних стандартів України: |
| - ДСТУ "Комбікорми повнораціонні для свиней. Технічні|
|умови"; |
| - ДСТУ "Кукурудза. Технічні умови"; |
| - ДСТУ "Жито. Технічні умови"; |
| - ДСТУ "Гречка. Технічні умови"; |
| - ДСТУ "Горох. Технічні умови"; |
| - ДСТУ "Тритікале. Технічні умови"; |
| - ДСТУ "Просо. Технічні умови"; |
| - ДСТУ "Овес. Технічні умови"; |
| - ДСТУ "Соя. Технічні умови"; |
| - ДСТУ "Рис. Технічні умови"; |
| - ДСТУ "Сорго. Технічні умови"; |
| - ДСТУ "Ріпак. Технічні умови". |
| 3.3. Внести зміни та доповнення (гармонізувати з чинними|
|міжнародними та європейськими стандартами) до: |
| - Правил організації і ведення технологічного процесу|
|виробництва комбікормової продукції; |
| - Державних стандартів та Технічних умов України: |
| - ДСТУ 2421-94 "Комбікорми. Терміни та визначення"; |
| - ДСТУ 2422-94 "Зерно заготівельне і постачальне. Терміни та|
|визначення"; |
| - ДСТУ 3016-95 "Висівки кормові пшеничні і житні"; |
| - ДСТУ 3768-98 "Пшениця. Технічні умови"; |
| - ДСТУ 3769-98 "Ячмінь. Технічні умови"; |
| - ТУ У 46.22.015-95 "Мучка кормова пшенична"; |
| - ТУ У 46.22.076-96 "Рисова лузга"; |
| - ТУ У 46.24.001-96 "Компоненти лущені кормові"; |
| - ТУ У 46.24.002-96 "Компоненти зернові екструдовані". |
| 3.4. Розробити національні стандарти: |
| - ISO 5526:1986 "Зернові, зернобобові і інші продовольчі|
|культури. Номенклатура; |
| - ISO 6322-1: 1996 "Зберігання зернових і зернобобових|
|культур. Частина 1. Загальні правила зберігання зернових;" |
| - ISO 6322-2: 2000. "Зберігання зернових і зернобобових|
|культур. Частина 2. Основні вимоги". |
| |
|4. Інше: |
| 4.1. Розробити "Довідник виробників комбікормової продукції"|
------------------------------------------------------------------
Додаток 2
до пункту 2 Програми
ПРОГНОЗ ВИРОБНИЦТВА
тваринницької продукції на 2004 рік
(всі категорії господарств, тис. тонн)
------------------------------------------------------------------
| Види продукції тваринництва | Обсяг виробництва |
|---------------------------------+------------------------------|
|1. М'ясо всіх видів, в живій вазі| 2625 |
| у тому числі: | |
| яловичина і телятина | 1235 |
| свинина | 910 |
| м'ясо птиці | 420 |
| м'ясо овець і кіз | 40 |
|2. Риба | 84 |
|3. Молоко | 14500 |
|4. Яйця, млн. шт. | 11600 |
|5. Вовна, тонн | 3650 |
------------------------------------------------------------------
Додаток 3
до пункту 3.3.2 Програми
ПОТРЕБА ТА ПРОГНОЗОВАНИЙ ОБСЯГ
виробництва комбікормів на 2007 рік
по регіонах України *
тис. тонн
------------------------------------------------------------------
| Регіон та області | Потреба | Обсяг |
| | |виробництва **|
|-----------------------------+-------------------+--------------|
|Автономна Республіка Крим | 732 | 220 |
|Вінницька | 902 | 270 |
|Волинська | 132 | 40 |
|Дніпропетровська | 733 | 220 |
|Донецька | 470 | 140 |
|Житомирська | 216 | 65 |
|Закарпатська | 63 | 18 |
|Запорізька | 609 | 180 |
|Івано-Франківська | 123 | 37 |
|Київська | 1352 | 405 |
|Кіровоградська | 360 | 120 |
|Львівська | 743 | 230 |
|Миколаївська | 625 | 200 |
|Луганська | 623 | 200 |
|Одеська | 856 | 250 |
|Полтавська | 866 | 260 |
|Рівненська | 459 | 170 |
|Сумська | 140 | 42 |
|Тернопільська | 348 | 100 |
|Харківська | 1446 | 433 |
|Херсонська | 783 | 234 |
|Хмельницька | 85 | 25 |
|Черкаська | 237 | 70 |
|Чернівецька | 233 | 70 |
|Чернігівська | 482 | 142 |
| Всього | 13618 | 4028 |
------------------------------------------------------------------
----------------
* за даними головних управлінь сільського господарства та
продовольства обласних облдержадміністрацій і Мінагропрому АР
Крим.
** без давальницької сировини.
Додаток 4
до пункту 3 Програми
ОРІЄНТОВНИЙ СКЛАД
і показники якості стартерного корму для
курчат курей-несучок
------------------------------------------------------------------
| Види сировини |Орієнтов-|
| | ний |
| |відсоток |
| | уводу |
|------------------------------------------------------+---------|
|1. Зернові (кукурудза, кукурудза екструдована, | 66,500 |
|пшениця, ячмінь, ячмінь без плівки, ячмінь піджарений,| |
|висівки пшеничні) | |
| | |
|2. Рослинний білок (шрот соєвий, шрот соняшниковий, | 14,500 |
|шрот рапсовий, макуха соєва, макуха соняшникова, | |
|горох, горох екструдований) | |
| | |
|3. Білок тваринного походження | 12,500 |
| | |
|4. Джерела жиру (олія соняшникова, олія соєва, жир | 1,900 |
|яловичий, жир свинячий) | |
| | |
|5. Мінеральна сировина (сіль кухонна, крейда, мука | 1,720 |
|вапнякова, фосфати) | |
| | |
|6. Спеціальні продукти | 1,500 |
| | |
|7. Амінокислоти та інші БАР (метіонін, лізин, треонін,| 1,150 |
|триптофан, сизими, холін-хлорид, антиоксиданти) | |
| | |
|8. Суміш вітамінів | 0,110 |
| | |
|9. Суміш мікроелементів | 0,120 |
------------------------------------------------------------------
------------------------------------------------------------------
| Показники якості корму | Одиниці виміру | Значення |
|-----------------------------------+----------------+-----------|
|NEswr | Ккал | 2525,857 |
|NEsw | Ккал | 2452,099 |
|MEsw | Ккал | 3214,918 |
|Сирий протеїн | г/кг | 190,159 |
|Сирий жир | г/кг | 50,050 |
|Сира клітковина | г/кг | 27,983 |
|Кальцій | г/кг | 9,031 |
|Фосфор | г/кг | 7,005 |
|Натрій | г/кг | 1,900 |
|Лізин | г/кг | 14,022 |
|Метіонін | г/кг | 5,386 |
|Метіонін + цістин | г/кг | 9,015 |
|Вітамін А | ИЕ/г | 14,952 |
|Вітамін D3 | ИЕ/г | 2,374 |
|Вітамін Е | мг/кг | 107,600 |
|Вітамін К | мг/кг | 0,618 |
|Вітамін В1 | мг/кг | 0,594 |
|Вітамін В2 | мг/кг | 5,376 |
|Вітамін В3 | мг/кг | 17,892 |
|Вітамін В6 | мг/кг | 1,490 |
|Вітамін В12 | мг/кг | 29,904 |
|Вітамін В5 | мг/кг | 28,430 |
|Вітамін В4 | мг/кг | 251,886 |
|Холін-хлорид | мг/кг | 290,190 |
|Залізо | мг/кг | 122,489 |
|Мідь | мг/кг | 165,015 |
|Цинк | мг/кг | 251,982 |
|Марганець | мг/кг | 40,044 |
|Йод | мг/кг | 0,967 |
|Кобальт | мг/кг | 1,008 |
|Селен | мг/кг | 0,300 |
------------------------------------------------------------------
Додаток 5
до пункту 3 Програми
ОРІЄНТОВНИЙ СКЛАД
і показники якості корму для курей-несучок
високої продуктивності
------------------------------------------------------------------
| Види сировини | Орієнтовний |
| |відсоток уводу|
|-------------------------------------------------+--------------|
|1. Зернові (кукурудза, пшениця, ячмінь, ячмінь | 52,500 |
|без плівки, висівки пшеничні) | |
| | |
|2. Рослинний білок (шрот соєвий, шрот | 31,500 |
|соняшниковий, шрот рапсовий, макуха соєва, макуха| |
|соняшникова, горох, горох екструдований) | |
| | |
|3. Білок тваринного походження | 2,000 |
| | |
|4. Джерела жиру (олія соняшникова, олія соєва, | 11,500 |
|жир яловичий, жир свинячий) | |
| | |
|5. Мінеральна сировина (сіль кухонна, крейда, | 11,500 |
|мука вапнякова, фосфати) | |
| | |
|6. Амінокислоти та інші БАР (метіонін, лізин, | 0,400 |
|треонін, триптофан, сизими, холін-хлорид, | |
|антиоксиданти) | |
| | |
|7. Суміш вітамінів | 0,050 |
| | |
|8. Суміш мікроелементів | 0,050 |
------------------------------------------------------------------
------------------------------------------------------------------
| Показники якості корму | Одиниці виміру | Значення |
|-----------------------------------+----------------+-----------|
|NEswr | Ккал | 2852,235 |
|NEsw | Ккал | 2825,374 |
|MEsw | Ккал | 180,121 |
|Сирий протеїн | г/кг | 46,066 |
|Сирий жир | г/кг | 45,018 |
|Сира клітковина | г/кг | 39,002 |
|Кальцій | г/кг | 7,428 |
|Фосфор | г/кг | 1,468 |
|Натрій | г/кг | 9,262 |
|Лізин | г/кг | 4,671 |
|Метіонін | г/кг | 7,513 |
|Метіонін + цістин | г/кг | 16,200 |
|Вітамін А | ИЕ/г | 3,600 |
|Вітамін D3 | ИЕ/г | 18,000 |
|Вітамін Е | мг/кг | 2,700 |
|Вітамін К | мг/кг | 6,000 |
|Вітамін В1 | мг/кг | 14,000 |
|Вітамін В2 | мг/кг | 2,400 |
|Вітамін В3 | мг/кг | 21,000 |
|Вітамін В6 | мг/кг | 30,000 |
|Вітамін В12 | мг/кг | 0,420 |
|Вітамін В5 | мг/кг | 30,000 |
|Вітамін В4 | мг/кг | 520,800 |
|Холін-хлорид | мг/кг | 600,000 |
|Залізо | мг/кг | 52,070 |
|Мідь | мг/кг | 6,512 |
|Цинк | мг/кг | 65,032 |
|Марганець | мг/кг | 104,016 |
|Йод | мг/кг | 1,300 |
|Кобальт | мг/кг | 1,040 |
|Селен | мг/кг | 0,390 |
------------------------------------------------------------------
Додаток 6
до пункту 3 Програми
ОРІЄНТОВНИЙ СКЛАД
і показники якості корму для відгодівлі бройлерів
------------------------------------------------------------------
| Види сировини | Орієнтовний |
| | відсоток |
| | уводу |
|--------------------------------------------------+-------------|
|1. Зернові (кукурудза, пшениця, ячмінь, ячмінь без| 55,000 |
|плівки) | |
| | |
|2. Рослинний білок (шрот соєвий, шрот | 37,000 |
|соняшниковий, шрот рапсовий, макуха соєва, макуха | |
|соняшникова, горох, горох екструдований) | |
| | |
|3. Білок тваринного походження | 2,000 |
| | |
|4. Джерела жиру (олія соняшникова, олія соєва, жир| 3,500 |
|яловичий, жир свинячий) | |
| | |
|5. Мінеральна сировина (сіль кухонна, крейда, мука| 2,000 |
|вапнякова, фосфати) | |
| | |
|6. Амінокислоти та інші БАР (метіонін, лізин, | 0,400 |
|треонін, триптофан, ензими, холін-хлорид, | |
|антиоксиданти) | |
| | |
|7. Суміш вітамінів | 0,050 |
| | |
|8. Суміш мікроелементів | 0,050 |
------------------------------------------------------------------
------------------------------------------------------------------
| Показники якості корму | Одиниці виміру | Значення |
|-----------------------------------+----------------+-----------|
|NEswr | Ккал | 3233,394 |
|NEsw | Ккал | 3129,320 |
|MEsw | Ккал | 210,042 |
|Сирий протеїн | г/кг | 64,407 |
|Сирий жир | г/кг | 46,954 |
|Сира клітковина | г/кг | 7,968 |
|Кальцій | г/кг | 7,023 |
|Фосфор | г/кг | 1,380 |
|Натрій | г/кг | 11,060 |
|Лізин | г/кг | 4,580 |
|Метіонін | г/кг | 8,061 |
|Метіонін + цістин | г/кг | 15,000 |
|Вітамін А | ИЕ/г | 3,000 |
|Вітамін D3 | ИЕ/г | 20,000 |
|Вітамін Е | мг/кг | 1,000 |
|Вітамін К | мг/кг | 5,000 |
|Вітамін В1 | мг/кг | 15,000 |
|Вітамін В2 | мг/кг | 2,000 |
|Вітамін В3 | мг/кг | 20,000 |
|Вітамін В6 | мг/кг | 30,000 |
|Вітамін В12 | мг/кг | 0,500 |
|Вітамін В5 | мг/кг | 50,000 |
|Вітамін В4 | мг/кг | 522,200 |
|Холін-хлорид | мг/кг | 601,613 |
|Залізо | мг/кг | 40,065 |
|Мідь | мг/кг | 5,012 |
|Цинк | мг/кг | 50,036 |
|Марганець | мг/кг | 80,018 |
|Йод | мг/кг | 1,000 |
|Кобальт | мг/кг | 0,800 |
|Селен | мг/кг | 0,300 |
|Antiox | мг/кг | 50,000 |
|Coccidio | мг/кг | 500,000 |
|Enzymes | мг/кг | 500,000 |
------------------------------------------------------------------
Додаток 7
до пункту 3 Програми
ОРІЄНТОВНИЙ СКЛАД
і показники якості стартерного корму для перепілок
------------------------------------------------------------------
| Види сировини | Орієнтовний |
| |відсоток уводу|
|-------------------------------------------------+--------------|
|1. Зернові (кукурудза, пшениця, ячмінь, ячмінь | 44,500 |
|без плівки, висівки пшеничні) | |
| | |
|2. Рослинний білок (шрот соєвий, шрот | 42,500 |
|соняшниковий, шрот рапсовий, макуха соєва, макуха| |
|соняшникова, горох, горох екструдований) | |
| | |
|3. Білок тваринного походження | 9,500 |
| | |
|4. Джерела жиру (олія соняшникова, олія соєва, | 1,500 |
|жир яловичий, жир свинячий) | |
| | |
|5. Мінеральна сировина (сіль кухонна, крейда, | 1,920 |
|мука вапнякова, фосфати) | |
| | |
|6. Амінокислоти та інші БАР (метіонін, лізин, | 0,450 |
|треонін, триптофан, ензими, холін-хлорид, | |
|антиоксиданти) | |
| | |
|7. Суміш вітамінів | 0,060 |
| | |
|8. Суміш мікроелементів | 0,070 |
------------------------------------------------------------------
------------------------------------------------------------------
| Показники якості корму | Одиниці виміру | Значення |
|----------------------------------+----------------+------------|
|NEswr | Ккал | 3098,506 |
|NEsw | Ккал | 3078,366 |
|MEsw | Ккал | 280,012 |
|Сирий протеїн | г/кг | 45,168 |
|Сирий жир | г/кг | 36,384 |
|Сира клітковина | г/кг | 9,990 |
|Кальцій | г/кг | 7,996 |
|Фосфор | г/кг | 4,992 |
|Натрій | г/кг | 17,924 |
|Лізин | г/кг | 5,000 |
|Метіонін | г/кг | 16,800 |
|Метіонін + цістин | г/кг | 3,360 |
|Вітамін А | ИЕ/г | 22,400 |
|Вітамін D3 | ИЕ/г | 2,800 |
|Вітамін Е | мг/кг | 1,120 |
|Вітамін К | мг/кг | 5,600 |
|Вітамін В1 | мг/кг | 16,800 |
|Вітамін В2 | мг/кг | 2,240 |
|Вітамін В3 | мг/кг | 22,400 |
|Вітамін В6 | мг/кг | 33,600 |
|Вітамін В12 | мг/кг | 0,560 |
|Вітамін В5 | мг/кг | 56,000 |
|Вітамін В4 | мг/кг | 1374,912 |
|Холін-хлорид | мг/кг | 1584,000 |
|Залізо | мг/кг | 57,652 |
|Мідь | мг/кг | 7,209 |
|Цинк | мг/кг | 72,036 |
|Марганець | мг/кг | 115,233 |
|Йод | мг/кг | 1,440 |
|Кобальт | мг/кг | 1,152 |
|Селен | мг/кг | 0,432 |
------------------------------------------------------------------
Додаток 8
до пункту 3 Програми
ОРІЄНТОВНИЙ СКЛАД
і показники якості предстартерного корму для поросят
------------------------------------------------------------------
| Види сировини | Орієнтовний |
| | відсоток |
| | уводу |
|--------------------------------------------------+-------------|
|1. Зернові (кукурудза, кукурудза екструдована, | 63,500 |
|пшениця, ячмінь, ячмінь без плівки, ячмінь | |
|піджарений, висівки пшеничні) | |
| | |
|2. Рослинний білок (шрот соєвий, шрот | 12,300 |
|соняшниковий, шрот рапсовий, макуха соєва, макуха | |
|соняшникова, горох, горох екструдований) | |
| | |
|3. Білок тваринного походження | 13,800 |
| | |
|4. Джерела жиру (олія соняшникова, олія соєва, жир| 0,800 |
|яловичий, жир свинячий) | |
| | |
|5. Мінеральна сировина (сіль кухонна, крейда, мука| 1,370 |
|вапнякова, фосфати) | |
| | |
|6. Спеціальні продукти | 6,800 |
| | |
|7. Амінокислоти та інші БАР (метіонін, лізин, | 1,200 |
|треонін, триптофан, ензими, холін-хлорид, | |
|антиоксиданти) | |
| | |
|8. Суміш вітамінів | 0,110 |
| | |
|9. Суміш мікроелементів | 0,120 |
------------------------------------------------------------------
------------------------------------------------------------------
| Показники якості корму | Одиниці виміру | Значення |
|-----------------------------------+----------------+-----------|
|NEswr | Ккал | 2401,315 |
|NEsw | Ккал | 2282,238 |
|MEsw | Ккал | 3093,026 |
|Сирий протеїн | г/кг | 172,085 |
|Сирий жир | г/кг | 43,370 |
|Сира клітковина | г/кг | 34,990 |
|Кальцій | г/кг | 7,502 |
|Фосфор | г/кг | 7,007 |
|Натрій | г/кг | 1,896 |
|Лізин | г/кг | 12,003 |
|Метіонін | г/кг | 5,916 |
|Метіонін + цістин | г/кг | 8,000 |
|Вітамін А | ИЕ/г | 14,151 |
|Вітамін D3 | ИЕ/г | 2,247 |
|Вітамін Е | мг/кг | 105,050 |
|Вітамін К | мг/кг | 0,585 |
|Вітамін В1 | мг/кг | 0,562 |
|Вітамін В2 | мг/кг | 5,088 |
|Вітамін В3 | мг/кг | 16,934 |
|Вітамін В6 | мг/кг | 1,410 |
|Вітамін В12 | мг/кг | 28,302 |
|Вітамін В5 | мг/кг | 26,907 |
|Вітамін В4 | мг/кг | 497,106 |
|Холін-хлорид | мг/кг | 572,730 |
|Залізо | мг/кг | 122,477 |
|Мідь | мг/кг | 106,655 |
|Цинк | мг/кг | 3001,578 |
|Марганець | мг/кг | 40,042 |
|Йод | мг/кг | 0,967 |
|Кобальт | мг/кг | 1,008 |
|Селен | мг/кг | 0,300 |
------------------------------------------------------------------
Додаток 9
до пункту 3 Програми
ОРІЄНТОВНИЙ СКЛАД
і показники якості корму для поросят при відлученні
------------------------------------------------------------------
| Види сировини | Орієнтовний |
| |відсоток уводу|
|-------------------------------------------------+--------------|
|1. Зернові (кукурудза, кукурудза екструдована, | 66,500 |
|пшениця, ячмінь, ячмінь без плівки, ячмінь | |
|піджарений, висівки пшеничні) | |
| | |
|2. Рослинний білок (шрот соєвий, шрот | 14,500 |
|соняшниковий, шрот рапсовий, макуха соєва, макуха| |
|соняшникова, горох, горох екструдований) | |
| | |
|3. Білок тваринного походження | 12,500 |
| | |
|4. Джерела жиру (олія соняшникова, олія соєва, | 1,900 |
|жир яловичий, жир свинячий) | |
| | |
|5. Мінеральна сировина (сіль кухонна, крейда, | 1,720 |
|мука вапнякова, фосфати) | |
| | |
|6. Спеціальні продукти | 1,500 |
| | |
|7. Амінокислоти та інші БАР (метіонін, лізин, | 1,150 |
|треонін, триптофан, ензими, холін-хлорид, | |
|антиоксиданти) | |
| | |
|8. Суміш вітамінів | 0,110 |
| | |
|9. Суміш мікроелементів | 0,120 |
------------------------------------------------------------------
------------------------------------------------------------------
| Показники якості корму | Одиниці виміру | Значення |
|-----------------------------------+----------------+-----------|
|NEswr | Ккал | 2525,857 |
|NEsw | Ккал | 2452,099 |
|MEsw | Ккал | 3214,918 |
|Сирий протеїн | г/кг | 190,159 |
|Сирий жир | г/кг | 50,050 |
|Сира клітковина | г/кг | 27,983 |
|Кальцій | г/кг | 9,031 |
|Фосфор | г/кг | 7,005 |
|Натрій | г/кг | 1,900 |
|Лізин | г/кг | 14,022 |
|Метіонін | г/кг | 5,386 |
|Метіонін + цістин | г/кг | 8,015 |
|Вітамін А | ИЕ/г | 14,952 |
|Вітамін D3 | ИЕ/г | 2,374 |
|Вітамін Е | мг/кг | 107,600 |
|Вітамін К | мг/кг | 0,618 |
|Вітамін В1 | мг/кг | 0,594 |
|Вітамін В2 | мг/кг | 5,376 |
|Вітамін В3 | мг/кг | 17,892 |
|Вітамін В6 | мг/кг | 1,490 |
|Вітамін В12 | мг/кг | 29,904 |
|Вітамін В5 | мг/кг | 28,430 |
|Вітамін В4 | мг/кг | 251,886 |
|Холін-хлорид | мг/кг | 290,190 |
|Залізо | мг/кг | 122,489 |
|Мідь | мг/кг | 165,015 |
|Цинк | мг/кг | 251,982 |
|Марганець | мг/кг | 40,044 |
|Йод | мг/кг | 0,967 |
|Кобальт | мг/кг | 1,008 |
|Селен | мг/кг | 0,300 |
------------------------------------------------------------------
Додаток 10
до пункту 3 Програми
ОРІЄНТОВНИЙ СКЛАД
і показники якості корму для свиней 20-40 кг
------------------------------------------------------------------
| Види сировини | Орієнтовний |
| | відсоток |
| | уводу |
|--------------------------------------------------+-------------|
|1. Зернові (кукурудза, кукурудза екструдована, | 72,000 |
|пшениця, ячмінь, ячмінь без плівки, ячмінь | |
|піджарений, висівки пшеничні) | |
| | |
|2. Рослинний білок (шрот соєвий, шрот | 23,000 |
|соняшниковий, шрот рапсовий, макуха соєва, макуха | |
|соняшникова, горох, горох екструдований) | |
| | |
|3. Білок тваринного походження | 1,000 |
| | |
|4. Джерела жиру (олія соняшникова, олія соєва, жир| 1,000 |
|яловичий, жир свинячий) | |
| | |
|5. Мінеральна сировина (сіль кухонна, крейда, мука| 2,160 |
|вапнякова, фосфати) | |
| | |
|6. Амінокислоти та інші БАР (метіонін, лізин, | 0,600 |
|треонін, триптофан, сизими, холін-хлорид, | |
|антиоксиданти) | |
| | |
|7. Суміш вітамінів | 0,100 |
| | |
|8. Суміш мікроелементів | 0,120 |
------------------------------------------------------------------
------------------------------------------------------------------
| Показники якості корму | Одиниці виміру | Значення |
|-----------------------------------+----------------+-----------|
|NEswr | Ккал | 2179,997 |
|NEsw | Ккал | 2193,635 |
|MEsw | Ккал | 2816,292 |
|Сирий протеїн | г/кг | 174,999 |
|Сирий жир | г/кг | 29,379 |
|Сира клітковина | г/кг | 52,000 |
|Кальцій | г/кг | 7,500 |
|Фосфор | г/кг | 1,900 |
|Натрій | г/кг | 9,500 |
|Лізин | г/кг | 3,099 |
|Метіонін | г/кг | 5,499 |
|Метіонін + цістин | г/кг | 12,549 |
|Вітамін А | ИЕ/г | 1,993 |
|Вітамін D3 | ИЕ/г | 39,950 |
|Вітамін Е | мг/кг | 0,519 |
|Вітамін К | мг/кг | 0,498 |
|Вітамін В1 | мг/кг | 4,512 |
|Вітамін В2 | мг/кг | 5,376 |
|Вітамін В3 | мг/кг | 15,017 |
|Вітамін В6 | мг/кг | 1,250 |
|Вітамін В12 | мг/кг | 25,098 |
|Вітамін В5 | мг/кг | 23,861 |
|Вітамін В4 | мг/кг | 200,346 |
|Холін-хлорид | мг/кг | 230,813 |
|Залізо | мг/кг | 122,495 |
|Мідь | мг/кг | 160,019 |
|Цинк | мг/кг | 200,305 |
|Марганець | мг/кг | 40,066 |
|Йод | мг/кг | 0,967 |
|Кобальт | мг/кг | 1,008 |
|Селен | мг/кг | 0,300 |
------------------------------------------------------------------
Додаток 11
до пункту 3 Програми
ОРІЄНТОВНИЙ СКЛАД
і показники якості корму для свиней 40-70 кг
------------------------------------------------------------------
| Види сировини | Орієнтовний |
| |відсоток уводу|
|-------------------------------------------------+--------------|
|1. Зернові (кукурудза, кукурудза екструдована,| 64,000 |
|пшениця, ячмінь, ячмінь без плівки, ячмінь| |
|піджарений, висівки пшеничні) | |
| | |
|2. Рослинний білок (шрот соєвий, шрот| 33,000 |
|соняшниковий, шрот рапсовий, макуха соєва, макуха| |
|соняшникова, горох, горох екструдований) | |
| | |
|3. Білок тваринного походження | 0,200 |
| | |
|4. Мінеральна сировина (сіль кухонна, крейда,| 2,200 |
|мука вапнякова, фосфати) | |
| | |
|5. Амінокислоти та інші БАР (метіонін, лізин,| 0,400 |
|треонін, триптофан, ензими, холін-хлорид,| |
|антиоксиданти) | |
| | |
|6. Суміш вітамінів | 0,080 |
| | |
|7. Суміш мікроелементів | 0,120 |
------------------------------------------------------------------
------------------------------------------------------------------
| Показники якості корму | Одиниці виміру | Значення |
|-----------------------------------+----------------+-----------|
|NEswr | Ккал | 2189,988 |
|NEsw | Ккал | 2221,787 |
|MEsw | Ккал | 2862,902 |
|Сирий протеїн | г/кг | 164,997 |
|Сирий жир | г/кг | 29,491 |
|Сира клітковина | г/кг | 57,976 |
|Кальцій | г/кг | 7,501 |
|Фосфор | г/кг | 5,692 |
|Натрій | г/кг | 1,900 |
|Лізин | г/кг | 8,198 |
|Метіонін | г/кг | 3,447 |
|Метіонін + цістин | г/кг | 5,498 |
|Вітамін А | ИЕ/г | 10,012 |
|Вітамін D3 | ИЕ/г | 1,590 |
|Вітамін Е | мг/кг | 31,875 |
|Вітамін К | мг/кг | 0,414 |
|Вітамін В1 | мг/кг | 0,398 |
|Вітамін В2 | мг/кг | 3,600 |
|Вітамін В3 | мг/кг | 11,981 |
|Вітамін В6 | мг/кг | 0,998 |
|Вітамін В12 | мг/кг | 20,025 |
|Вітамін В5 | мг/кг | 19,038 |
|Вітамін В4 | мг/кг | 347,732 |
|Холін-хлорид | мг/кг | 400,613 |
|Залізо | мг/кг | 122,511 |
|Мідь | мг/кг | 20,021 |
|Цинк | мг/кг | 99,988 |
|Марганець | мг/кг | 40,055 |
|Йод | мг/кг | 0,967 |
|Кобальт | мг/кг | 1,008 |
|Селен | мг/кг | 0,300 |
------------------------------------------------------------------
Додаток 12
до пункту 3 Програми
ОРІЄНТОВНИЙ СКЛАД
і показники якості корму для свиней 70-110 кг
------------------------------------------------------------------
| Види сировини | Орієнтовний |
| |відсоток уводу|
|-------------------------------------------------+--------------|
|1. Зернові (кукурудза, кукурудза екструдована,| 66,000 |
|пшениця, ячмінь, ячмінь без плівки, ячмінь| |
|піджарений, висівки пшеничні) | |
| | |
|2. Рослинний білок (шрот соєвий, шрот| 30,000 |
|соняшниковий, шрот рапсовий, макуха соєва, макуха| |
|соняшникова, горох, горох екструдованнй) | |
| | |
|3. Білок тваринного походження | 1,200 |
| | |
|4. Мінеральна сировина (сіль кухонна, крейда,| 2,100 |
|мука вапнякова, фосфати) | |
| | |
|5. Амінокислоти та інші БАР (метіонін, лізин,| 0,500 |
|треонін, триптофан, ензими, холін-хлорид,| |
|антиоксиданти) | |
| | |
|6. Суміш вітамінів | 0,080 |
| | |
|7. Суміш мікроелементів | 0,120 |
------------------------------------------------------------------
------------------------------------------------------------------
| Показники якості корму | Одиниці виміру | Значення |
|-----------------------------------+----------------+-----------|
|NEswr | Ккал | 2159,988 |
|NEsw | Ккал | 2198,787 |
|MEsw | Ккал | 2866,902 |
|Сирий протеїн | г/кг | 157,314 |
|Сирий жир | г/кг | 26,788 |
|Сира клітковина | г/кг | 61,911 |
|Кальцій | г/кг | 7,500 |
|Фосфор | г/кг | 5,000 |
|Натрій | г/кг | 1,900 |
|Лізин | г/кг | 7,999 |
|Метіонін | г/кг | 3,599 |
|Метіонін + цістин | г/кг | 5,501 |
|Вітамін А | ИЕ/г | 10,012 |
|Вітамін D3 | ИЕ/г | 1,590 |
|Вітамін Е | мг/кг | 31,875 |
|Вітамін К | мг/кг | 0,414 |
|Вітамін В1 | мг/кг | 0,398 |
|Вітамін В2 | мг/кг | 3,600 |
|Вітамін В3 | мг/кг | 11,981 |
|Вітамін В6 | мг/кг | 0,998 |
|Вітамін В12 | мг/кг | 20,025 |
|Вітамін В5 | мг/кг | 19,038 |
|Вітамін В4 | мг/кг | 261,800 |
|Холін-хлорид | мг/кг | 301,613 |
|Залізо | мг/кг | 122,507 |
|Мідь | мг/кг | 20,022 |
|Цинк | мг/кг | 99,989 |
|Марганець | мг/кг | 40,044 |
|Йод | мг/кг | 0,967 |
|Кобальт | мг/кг | 1,008 |
|Селен | мг/кг | 0,300 |
------------------------------------------------------------------
Додаток 13
до пункту 3 Програми
ОРІЄНТОВНИЙ СКЛАД
і показники якості корму для лактаційних свиноматок
------------------------------------------------------------------
| Види сировини | Орієнтовний |
| |відсоток уводу|
|-------------------------------------------------+--------------|
|1. Зернові (кукурудза, кукурудза екструдована,| 69,200 |
|пшениця, ячмінь, ячмінь без плівки, ячмінь| |
|піджарений, висівки пшеничні) | |
| | |
|2. Рослинний білок (шрот соєвий, шрот| 27,700 |
|соняшниковий, шрот рапсовий, макуха соєва, макуха| |
|соняшникова, горох, горох екструдований) | |
| | |
|3. Мінеральна сировина (сіль кухонна, крейда,| 2,660 |
|мука вапнякова, фосфати) | |
| | |
|4. Амінокислоти та інші БАР (метіонін, лізин,| 0,400 |
|треонін, триптофан, ензими, холін-хлорид,| |
|антиоксиданти) | |
| | |
|5. Суміш вітамінів | 0,120 |
| | |
|6. Суміш мікроелементів | 0,120 |
------------------------------------------------------------------
------------------------------------------------------------------
| Показники якості корму | Одиниці виміру | Значення |
|-----------------------------------+----------------+-----------|
|NEswr | Ккал | 2062,328 |
|NEsw | Ккал | 2065,176 |
|MEsw | Ккал | 2613,171 |
|Сирий протеїн | г/кг | 165,001 |
|Сирий жир | г/кг | 38,006 |
|Сира клітковина | г/кг | 66,269 |
|Кальцій | г/кг | 10,000 |
|Фосфор | г/кг | 6,000 |
|Натрій | г/кг | 2,000 |
|Лізин | г/кг | 8,001 |
|Метіонін | г/кг | 3,562 |
|Метіонін + цістин | г/кг | 5,500 |
|Вітамін А | ИЕ/г | 15,005 |
|Вітамін D3 | ИЕ/г | 2,383 |
|Вітамін Е | мг/кг | 47,770 |
|Вітамін К | мг/кг | 0,620 |
|Вітамін В1 | мг/кг | 0,596 |
|Вітамін В2 | мг/кг | 5,395 |
|Вітамін В3 | мг/кг | 17,956 |
|Вітамін В6 | мг/кг | 1,495 |
|Вітамін В12 | мг/кг | 30,011 |
|Вітамін В5 | мг/кг | 28,532 |
|Вітамін В4 | мг/кг | 599,962 |
|Холін-хлорид | мг/кг | 691,200 |
|Залізо | мг/кг | 122,518 |
|Мідь | мг/кг | 20,023 |
|Цинк | мг/кг | 99,983 |
|Марганець | мг/кг | 40,062 |
|Йод | мг/кг | 0,967 |
|Кобальт | мг/кг | 1,008 |
|Селен | мг/кг | 0,300 |
------------------------------------------------------------------