УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
У К А З
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
( Указ втрачає чинність з 01.01.2004 року на підставі
Сімейного Кодексу N 2947-III ( 2947-14 ) від 10.02.2002,
ВВР, 2002, N 21-22, ст.135 )
Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб
та сім'ю Української РСР
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1970, N 2, ст. 16 )
( Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії ВР
N 783-X ( 783-10 ) від 01.09.80, ВВР, 1980, N 38, ст.754 )
Відповідно до Закону Української РСР від 20 червня 1969 року
"Про затвердження Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР"
( 2006а-07 ) (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1969 р.,
N 26, ст. 204) Президія Верховної Ради Української РСР
п о с т а н о в л я є:
1. До приведення законодавства Української РСР у
відповідність з Кодексом про шлюб та сім'ю Української РСР
( 2006-07 ) діючі акти шлюбно-сімейного законодавства Української
РСР застосовуються, оскільки вони не суперечать Кодексу про шлюб
та сім'ю Української РСР.
2. Кодекс про шлюб та сім'ю Української РСР застосовується до
шлюбно-сімейних правовідносин, що виникли після введення його в
дію, тобто з 1 січня 1970 року.
По шлюбно-сімейних правовідносинах, які виникли до 1 січня
1970 року, Кодекс застосовується до тих прав і обов'язків, що
виникнуть після введення в дію Кодексу, за винятками,
встановленими наступними статтями цього Указу.
3. У випадках, коли правила, які містяться у Кодексі про
шлюб та сім'ю Української РСР, раніше були встановлені Основами
законодавства Союзу РСР і союзних республік про шлюб та сім'ю, ці
правила застосовуються з часу введення в дію відповідних правил
Основ.
4. Правила статей 24, 25, 26 та 28 Кодексу щодо прав подружжя
на майно та його розділу застосовуються у відношенні всього майна,
яке є спільною сумісною власністю подружжя, в тому числі й
набутого ним до 1 січня 1970 року.
5. Правила статті 35 Кодексу про звільнення одного з подружжя
від обов'язку утримувати другого або про обмеження цього обов'язку
строком застосовуються і в тих випадках, коли кошти на утримання
стягуються за рішенням суду, постановленим до 1 січня 1970 року.
6. Правила частин другої та третьої статті 53 Кодексу про
встановлення в судовому порядку батьківства особи, з якою мати не
перебувала в шлюбі, застосовуються у відношенні дітей, що
народилися після введення в дію Основ законодавства Союзу РСР і
союзних республік про шлюб та сім'ю, тобто після 1 жовтня 1968
року.
7. У відношенні дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року
від осіб, що не перебувають між собою у шлюбі, батьківство може
бути встановлено за спільною заявою матері дитини і особи, яка
визнає себе батьком дитини. В разі смерті матері, визнання матері
недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при
неможливості встановлення її місця проживання батьківство може
бути встановлено за заявою батька. В разі смерті особи, на
утриманні якої перебувала дитина і яка визнавала себе батьком
дитини, факт визнання нею батьківства може бути встановлений в
судовому порядку. На підставі спільної заяви батьків або батька
дитини або рішення суду про встановлення факту визнання
батьківства провадиться відповідна реєстрація в органах запису
актів громадянського стану з внесенням запису про батька у
свідоцтво про народження дитини. ( Частина перша статті 7 із
змінами, внесеними згідно з Указом Президії ВР N 783-X ( 783-10 )
від 01.09.80 )
Встановлення батьківства у відношенні осіб, які досягли
повноліття, допускається тільки з їх згоди.
8. При встановленні батьківства у порядку, передбаченому
статтею 7 цього Указу, діти мають ті ж права і обов'язки щодо
батьків та їх родичів, що й діти, які народилися від осіб, які
перебувають у шлюбі між собою.
У цих випадках взаємні права і обов'язки між дитиною, яка
народилася до 1 жовтня 1968 року, і батьком, а також родичами
батька вважаються такими, що виникли з моменту народження дитини.
9. За заявою матері дитини, що народилася до введення в дію
Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про шлюб та
сім'ю її опікуна (піклувальника), а також самої дитини після
досягнення нею повноліття, в книгу записів народжень і в свідоцтво
про народження дитини вноситься запис про батька дитини в порядку,
передбаченому частиною другою статті 55 Кодексу про шлюб та сім'ю
Української РСР. ( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно з Указом
Президії ВР N 783-X ( 783-10 ) від 01.09.80 )
10. Строк позовної давності, встановлений статтею 56 Кодексу,
у випадках, коли особі, яка записана як батько або мати дитини,
було відомо або повинно було бути відомо про зроблений запис до
введення в дію Кодексу, обчислюється з 1 січня 1970 року. Проте
строк позовної давності вважається таким, що скінчився, якщо з
часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про
зроблений запис, пройшло більше трьох років і підстав для
зупинення, перерви і поновлення цього строку не було.
11. Правила, встановлені частинами другою та третьою статті
82 Кодексу про зменшення розміру аліментів або про звільнення від
їх сплати, застосовуються і в тих випадках, коли аліменти
стягуються за рішенням суду, постановленим до 1 жовтня 1968 року.
12. Суд вправі на підставі статей 94 та 100 Кодексу за
позовом особи, яка сплачує аліменти, звільнити її повністю або
частково від сплати заборгованості по аліментах і в тих випадках,
коли заборгованість утворилась до 1 січня 1970 року.
13. Правила статті 96 Кодексу про обов'язок вихованців
утримувати непрацездатних повнолітніх членів сім'ї, які їх
утримували, застосовуються і у випадках, коли виховання і
утримання мали місце протягом не менш як п'яти років, що
безпосередньо передували введенню в дію Кодексу.
14. Доручити Раді Міністрів УРСР привести рішення Уряду УРСР
у відповідність з Кодексом про шлюб та сім'ю Української РСР.
Голова Президії Верховної
Ради Української РСР О.ЛЯШКО
Секретар Президії Верховної
Ради Української РСР А.ЗЛЕНКО
м. Київ, 29 грудня 1969 р.
N 2476-VII