Готельний збір в Україні з 1 січня 2004 року не сплачуватиметься


 

Статтею 15 Закону України від 25.06.91 р. № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування» (у редакції Закону України від 18.12.97 р. № 77/97-ВР, зі змінами та доповненнями, за текстом — Закон № 1251-ХІІ) встановлено, зокрема, готельний збір, який віднесено до місцевих зборів (обов’язкових платежів).
Платників готельного збору, розмір цього збору та об’єкт оподаткування визначено Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 «Про місцеві податки i збори» (зі змінами та доповненнями, за текстом — Декрет № 56-93).
У ст. 2 зазначеного Декрету встановлено, що платниками готельного збору є особи, які проживають у готелях. Граничний розмір готельного збору не повинен перевищувати 20% добової вартості найманого житла (без додаткових послуг). Справляння i перерахування до бюджету місцевого самоврядування готельного збору провадяться адміністрацією готелю.
Крім цього, відповідно до ст. 18 Декрету № 56-93 органи місцевого самоврядування можуть самостійно встановлювати i визначати порядок сплати місцевих податків i зборів згідно з переліком i в межах установлених граничних розмірів ставок, а також у межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки i збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки зі сплати місцевих податків та зборів.
Водночас з 1 січня 2004 р. набирає чинності Закон України від 20.03.2003 р. № 641-IV «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки i збори» (за текстом — Закони № 641-IV), яким внесено зміни до Декрету i скасовано готельний збір.
З прийняттям цього Закону виникла необхідність у внесенні відповідних змін до переліку місцевих податків i зборів, визначених ст. 15 Закону № 1251-ХІІ.
З метою усунення правових колізій при застосуванні на практиці Декрету № 56-93 та для узгодження норм Закону № 641-IV із Законом № 1251-ХІІ прийнято Закон України від 18.11.2003 р. № 1271-IV «Про внесення зміни до ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування» (за текстом — Закон № 1271-IV), яким внесено зміни до ст. 15 Закону № 1251-ХІІ i виключено готельний збір із переліку місцевих податків i зборів. Закон № 1271-IV набирає чинності також з 1 січня 2004 р.
Таким чином, з 1 січня 2004 р. відповідно до змін, внесених законами № 1271-IV та № 641-IV до Закону № 1251-ХІІ та Декрету № 56-93, готельний збір на території України не справлятиметься.
Водночас повідомляємо, що Законом від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями) встановлено правила подання декларацій (розрахунків) з податків, зборів (обов’язкових платежів), терміни сплати податкових зобов’язань, а також відповідальність за своєчасність та повноту сплати до бюджетів податків, зборів (обов’язкових платежів).
Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III встановлено граничні терміни подання декларацій (розрахунків), відповідно до яких податкові декларації (розрахунки) подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
календарному року, крім податку на доходи фізичних осіб, — протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-III платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену ним у податковій декларації (розрахунку), протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону.
Оскільки згідно зі ст. 15 Закону № 1251-ХІІ та ст. 9 Декрету № 56-93 місцеві податки i збори (обов’язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються відповідними радами, платники готельного збору у 2004 р. зобов’язані подати декларацію (розрахунок) до органів державної податкової служби i сплатити цей збір у терміни, визначені відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування згідно з нормами Закону № 2181-III про встановлення готельного збору за останній податковий період 2003 р.
Так, якщо відповідними радами для готельного збору встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює місяцю, то платники готельного збору зобов’язані подати до органів державної податкової служби декларацію (розрахунок) з готельного збору за грудень 2003 р. не пізніше 20 січня 2004 р., а сплатити збір не пізніше 30 січня 2004 р.
Якщо відповідними радами для готельного збору встановлено базовий податковий (звітний) період — квартал, то платники готельного збору зобов’язані подати до органів державної податкової служби декларацію (розрахунок) з готельного збору за IV квартал 2003 р. не пізніше 9 лютого 2004 р., а сплатити збір не пізніше 19 лютого 2004 р.
Згідно зі ст. 22 Декрету № 56-93 відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати місцевих податків i зборів до бюджету місцевого самоврядування покладається на платників податків i зборів (обов’язкових платежів) відповідно до чинного законодавства.
Підпунктом 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-III встановлено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у визначені терміни, визнається сумою податкового боргу платника податків.
На суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) нараховується пеня з розрахунку 120% річних облікової ставки Нацбанку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (пп. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону № 2181-III).
Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III платник, що не подає податкову декларацію у терміни, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Крім цього, пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III встановлено, що у разі несвоєчасного внесення сум збору платник зобов’язаний сплатити штраф залежно від терміну затримки платежу до 30, від 31 до 90 або більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, відповідно у розмірі 10%, 20% або 50% невнесеної задекларованої суми готельного збору.

Володимир ПІХОЦЬКИЙ,
директор Департаменту методології ДПА України,
Римма ПОПОВА,
старший державний податковий інспектор
Департаменту методології

 
ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 1 / 2004