Традиційно на засіданнях Державної комісії з питань впровадження електронних
систем i засобів контролю та управління товарним i грошовим обігом (за
текстом — Держкомісія) одним з головних питань є розгляд поданих виробниками
касової техніки документів на включення нових моделей до Державного
реєстру реєстраторів розрахункових операцій (за текстом — Державний
реєстр). Не стало винятком i засідання Держкомісії, яке відбулося 21
січня цього року.
Цьому засіданню передувала низка подій, на яких хотілося зупинитися
детальніше.
Як відомо, відповідно до Положення про Державний реєстр реєстраторів
розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 29.08.2002 р. № 1315, необхідною умовою включення реєстратора
розрахункових операцій (за текстом — РРО) до Державного реєстру є його
відповідність фіскальним вимогам. Згідно з чинним Порядком перевірки
РРО, у тому числі РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій
з купівлі-продажу іноземної валюти, на відповідність вимогам щодо реалізації
фіскальних функцій зразки РРО, які подаються на включення до Державного
реєстру, повинні пройти перевірку у випробувальному центрі на відповідність
нормативним документам.
Головними i, мабуть, найважливішими з таких документів є Вимоги щодо
виконання фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для
різних сфер застосування, затверджені постановою Кабінету Міністрів
України від 18.02.2002 р. № 199 (за текстом — Вимоги). Саме цим документом
встановлено основні засади конструктивної побудови РРО, захисту та збереження
фіскальної інформації, яка, власне, i цікавить контролюючі органи при
перевірках дотримання суб’єктами підприємницької діяльності норм чинного
законодавства при розрахунках за товари та послуги.
Основними в цьому документі слід вважати вимоги до фіскального блока
РРО — своєрідного «мозкового» центру реєстратора, який керує його роботою,
обробляє всі дані, що надходять до нього, формує розрахункові та звітні
документи, зберігає та накопичує фіскальну інформацію. Виходячи з особливої
ролі фіскального блока, Вимоги містять норми щодо його складу та конструктивного
виконання у вигляді залитого компаундом нероз’ємного блока або розміщення
в опломбованому кожусі, що унеможливлює доступ до вузлів фіскального
блока без пошкодження пломби. Крім того, для уникнення можливості вторгнення
до цього блока з метою зміни (модифікації) програмного забезпечення
або знищення (викривлення) фіскальної інформації документом забороняється
проведення його ремонту під час технічного обслуговування та ремонту
РРО.
Реалізація в повному обсязі вимог до фіскального блока, інших норм i
положень нормативних документів, яким повинні відповідати РРО, потребує
певних матеріальних витрат виробників, часу на модернізацію та впровадження
у виробництво нових моделей РРО. Враховуючи складність завдань, які
постали перед підприємствами — виробниками касової техніки у зв’язку
з набранням чинності новими документами, Держкомісія на засіданні, що
відбулося 26.12.2002 р., вирішила встановити термін первинної реєстрації
моделей РРО з числа включених до Державного реєстру, які не відповідають
вищезазначеним Вимогам, — 1 січня 2004 р. Таким чином, підприємства
(з урахуванням терміну введення в дію постанови № 199) мали 20 місяців
на модернізацію i випуск нової касової техніки — достатній термін для
розроблення та запуску у виробництво найскладнішої та найсучаснішої
моделі РРО.
Проте спостерігалася дивна тенденція: маючи вдосталь часу, основні виробники
чомусь не поспішали з модернізацією касової техніки. Так, на засіданні
Держкомісії, яке відбулося 12 червня минулого року, до Державного реєстру
на підставі поданих документів було включено (не враховуючи спеціалізованих
та касових апаратів для автозаправних станцій) лише дві моделі касових
апаратів та два електронних контрольно-касових реєстратори зі сферою
застосування торгівля, громадське харчування, сфера послуг. I це фактично
за півроку до настання загальної заборони первинної реєстрації старих
касових апаратів.
Важко сказати, чим керувалися провідні виробники касової техніки, невиправдано
розтягнувши процес модернізації своєї продукції. Мабуть, до останнього
існувала впевненість у тому, що Держкомісія продовжить термін первинної
реєстрації старих моделей апаратів.
Лише у IV кварталі минулого року на підприємствах, що виробляють РРО,
розпочалася «технічна революція»: нові каси почали виробляти десятками.
Такий спалах активності призвів до того, що на адресу секретаріату Держкомісії
лише за останні два тижні минулого року надійшли документи на 44 моделі
РРО!
Які ж зміни відбулися у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових
операцій?
По-перше, він збільшився на 47 моделей (модифікацій) РРО з числа раніше
включених до Державного реєстру, які мають нові версії внутрішнього
програмного забезпечення. Щодо всіх моделей (модифікацій) встановлено
терміни первинної реєстрації відповідно до термінів дії сертифікатів
відповідності.
По-друге, до Державного реєстру додатково включено 14 нових моделей
РРО, з яких:
десять електронних контрольно-касових апаратів (у тому числі два спеціалізованих
для АЗС, один — для підприємств поштового зв’язку);
два електронних контрольно-касових реєстратори;
два автомати з продажу товарів (послуг).
Щодо нових моделей РРО також встановлено терміни первинної реєстрації
відповідно до термінів дії сертифікатів відповідності.
По-третє, моделі (модифікації) РРО, версії програмного забезпечення
яких не перевірялися на відповідність Вимогам, включено до другого розділу
Державного реєстру, згідно з яким такі моделі не підлягають первинній
реєстрації. Єдиний виняток зроблено для РРО, сфера застосування яких
— гральний бізнес, та електронних таксометрів з ідентифікованими версіями
внутрішнього програмного забезпечення: для них термін первинної реєстрації
обмежено до 1 вересня 2004 р. Передбачається, що до зазначеного терміну
затверджуватимуться в установленому порядку нові технічні вимоги до
зазначених реєстраторів.
Новий Державний реєстр без перебільшення можна назвати реєстром перехідного
періоду. На сьогодні залишаються незаповненими окремі позиції, зокрема
відсутні реєстратори, які застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу
іноземної валюти, чекає поповнення новий розділ Державного реєстру «Автомати
з продажу товарів (послуг)». Без будь-якого сумніву підприємства — виробники
касової техніки i надалі продовжуватимуть модернізацію своєї продукції,
розроблятимуть нові, досконаліші зразки РРО. Сподіваємося, що цей процес
відбуватиметься у плановому порядку з урахуванням потреб ринку цієї
техніки в Україні.