ПРОТОКОЛИ СЛІДЧИХ ДІЙ

1.Чи мають доказову силу протоколи слідчих дій, в яких:

• як поняті задіяні штатні працівники правоохоронних органів (прокуратури, міліції);

• вказані поняті, але відсутні адреси їх проживання та паспортні дані;

• вказані адреси проживання понятих, за якими вони не проживали на момент ведення слідства та не проживають за ними тепер;

• усі підписи понятих різні, то не виключає можливість їх підробки;

• поняті доставлялися з іншого міста;

• мають місце виправлення дат, часу проведення слідчих дій, не обумовлені протоколом?

Відповідно до вимог ст. 84 Кримінально-процесуального кодексу України (далі — КПК) протоколи ведуться при провадженні слідчих дій під час досудового слідства і дізнання, а також в інших випадках.

У протоколі про слідчу дію повинні бути зазначені: місце і дата його складання; посади і прізвища осіб, що проводять дію; прізвища осіб, які брали участь у проведенні слідчої дії, адреси цих осіб тощо (ст. 85 КПК України).

При провадженні обшуку, вишки, огляду, пред'явленні осіб і предметів для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події, опису майна обов'язкова участь не менше двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у справі.

Отже, якщо при проведені слідчих дій понятими були задіяні штатні працівники правоохоронних органів (прокуратури, міліції), або якщо в протоколах не вказані адреси їх проживання, або вказані невірні адреси проживання, то такі протоколи не мають доказової сили, оскільки складені з порушенням вимог статей 85,127 КПК України.

Це випливає зі змісту ст. 82 КПК України, з якої вбачається , що джерелом доказів можуть бути лише протоколи слідчих дій, складені і оформлені в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, а також — із вимог ст. 62 Конституції України. Відсутність же паспортних даних на понятих у протоколах слідчих дій або якщо поняті доставлялися з іншого міста, за дотримання вище-наведених умов не тягнуть недопустимості протоколів слідчих дій.

У разі, якщо підписи понятого у протоколах слідчих дій різні, це дійсно може свідчити про можливість їх підробки, а тому зацікавлена особа (підозрюваний, обвинувачений, потерпілий) вправі клопотати перед слідчим про допит цих понятих як свідків, для з'ясування вказаних обставин або проведення графічної експертизи. У разі підтвердження підробок, такі протоколи не матимуть доказової сили.

У випадку, якщо вставки та поправки допущені до протоколу слідчих дій але вони не обумовлені, то такий протокол також слід вважати недопустимим, оскільки він оформлений з порушенням вимог ст. 85 КПК України, де зазначено, що" вставки та поправки повинні бути застережені у протоколі перед підписами".

2. Які реквізити необхідно мати на дактилокарті, щоб вважати П документом, значущим для оформлення результатів дакти-лоекспертизи?

Згідно з п. 1.5 Інструкції про порядок функціонування дактилоскопічного обліку експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 11 вересня 2001 року № 785, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2001 року за № 1066/6257, працівники органів внутрішніх справ відповідно до чинного законодавства проводять дакти-лоскопіювання осіб, які: затримані за підозрою у вчиненні злочину або за бродяжництво; взяті піц варту; звинувачуються у вчиненні злочину; піддані адміністративному арешту.

Згідно з вимогами п. 2.2.4 Інструкції дактилокарта на особу повинна містити такі відомості: стать; прізвище, ім'я та по батькові; число, місяць, рік народження; місце народження; відбитки всіх нігтьових фаланг пальців рук, контрольні відтиски пальців рук (у разі каліцтва робиться відповідна відмітка); підпис особи, яка піддається дакти-лоскопіюванню; дата проведення дактилоскопіювання; орган, де проводилося дактилоскопіювання; підстава для дактилоскопіювання; посада, прізвище і підпис працівника, який заповнив дактилокарту.

За наявності цих реквізитів дактилокарта вважається документом, значущим для оформлення результатів дактилоекспертизи.

3. Чи є юридична значущим документом протокол судового засідання, зауваження на який (подані обвинуваченням та захистом своєчасно) судом не розглядалися? Чи має право такий протокол судового засідання стати підставою для обвинувального вироку?

Відповідно до вимог ч. З ст. 87 КПК України протокол судового засідання повинен бути виготовлений не пізніше семи діб з дня закінчення судового розгляду справи. Про виготовлення протоколу повідомляються учасники судового розгляду.

Учасники судового розгляду, відповідно до вимог ст. 88 КПК України, мають право ознайомитися з протоколом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, вказавши на його неправильність чи неповноту.

Головуючий розглядає зауваження на протокол судового засідання і в разі згоди з ними посвідчує їх правильність.

При незгоді головуючого із зауваженнями вони вносяться на розгляд судового засідання. Про час розгляду зауважень повідомляються всі учасники судового розгляду, але їх неявка не перешкоджає розгляду зауважень.

Зауваження на протокол, постанова чи ухвала про їх розгляд приєднуються до справи.

Якщо з якихось причин зауваження розглянути неможливо, вони приєднуються до справи і оцінюються судом вищого рівня у сукупності з усіма матеріалами справи.

Таким чином, закон допускає можливість в окремих випадках не-розгляду судом зауважень учасників судового процесу на протокол судового засідання, проте в цьому випадку вони приєднуються до справи і оцінюються судом вищого рівня.

Протокол судового засідання не є підставою винесення обвинувального вироку, оскільки він виготовляється, як правило, після винесення вироку.

4. Чи є постанови Пленуму Верховного Суду України обов'язковими для виконання судовими органами України?

Постанови Пленуму Верховного Суду України за своєю суттю є роз'ясненням з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики, які дає Верховний Суд України судам загальної юрисдикції ( п. 2 ст. 47, п. 2 ст. 55 Закону "Про судоустрій України"). А тому вони носять рекомендаційний характер.

Підготувала студентка 5-го курсу Волинського держуніверситету імені Лесі Українки Оксана ДЕЙНА під керівництвом керівника юридичної' клініки "Ad Astra"

В. ЄЛОВА

По материалам газеты "Юридичний вісник України" № 5 31 січня-6 лютого 2004 р.