УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 12 від 27.12.85
м.Київ
vd851227 vn12
Про судову практику в справах про перевищення влади або
службових повноважень
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою
Пленуму Верховного Суду
N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 )
Згідно з Конституцією України ( 888-09 ) усі органи і
службові особи держави повинні діяти на основі законності. ( Абзац
перший преамбули в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду
N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 )
Перевищення влади або службових повноважень є небезпечним
службовим злочином, що посягає на державні та громадські інтереси,
охоронювані законом права й інтереси окремих громадян.
Суди в основному правильно вирішують справи цієї категорії.
Разом з тим в їх діяльності є помилки, пов'язані з неправильним
розумінням кваліфікуючих ознак перевищення влади чи службових
повноважень, відмежуванням цього злочину від суміжних злочинів.
У ряді випадків суди призначають м'які міри покарання особам,
які вчинили цей злочин за кваліфікуючих обставин або в сукупності
з більш тяжкими злочинами; не обговорюють питання про призначення
додаткового покарання у вигляді позбавлення права займати певні
посади чи займатися певною діяльністю.
Мають місце факти, коли суди не вживають необхідних заходів
до виявлення всіх учасників злочину, а також до встановлення
причин і умов, що сприяють його вчиненню.
Пленум Верховного Суду України П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Звернути увагу судів на те, що правильне здійснення
правосуддя у справах про перевищення влади або службових
повноважень покликано максимально сприяти зміцненню законності та
правопорядку, охороні державних і громадських інтересів, а також
законних прав та інтересів громадян. Суди зобов'язані забезпечити
своєчасне та якісне вирішення кожної справи цієї категорії і
притягнення до встановленої відповідальності всіх осіб, винних у
вчиненні цих злочинів.
( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 )
2. Судам слід глибоко досліджувати обставини справи про
перевищення влади або службових повноважень, звертаючи увагу на
повноту, всебічність і об'єктивність попереднього слідства з тим,
щоб вирок грунтувався на доказах, ретельно перевірених в ході
судового розгляду. При цьому необхідно з'ясовувати всі фактичні
обставини, в тому числі службовий стан і коло повноважень особи,
обвинуваченої у перевищенні влади або службових повноважень, її
поведінку до вчиненого злочину, мотив, мету і характер вчинених
дій, їх зв'язок із службовим становищем притягнутої до
відповідальності особи та наслідками, що настали.
До кримінальних справ про перевищення влади або службових
повноважень мають додаватися копії положень, інструкцій та інших
аналогічних документів, що розкривають характер повноважень
службової особи.
3. Суди повинні мати на увазі, що відповідальність за ст.166
КК України ( 2002-05 ) несуть лише службові особи, тобто особи,
поняття яких міститься у ст.164 КК України.
Для застосування ст.166 КК України необхідно, щоб дії винної
службової особи були зумовлені її службовим становищем і
перебували у зв'язку зі службовими повноваженнями щодо
потерпілого. За відсутності такого зв'язку дії винного підлягають
кваліфікації за статтями КК України ( 2001-05, 2002-05 ), що
передбачають відповідальність за злочини проти особи, власності,
громадського порядку тощо.
Організатором, підмовником і пособником можуть бути і не
службові особи, їх дії підлягають кваліфікації за статтями 19
( 2001-05 ), 166 ( 2002-05 ) КК України.
( Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 )
4. Судам необхідно відмежовувати перевищення влади або
службових повноважень від зловживання владою або службовим станом.
Для перевищення влади або службових повноважень характерним є
явний, тобто очевидний, вихід службової особи за межі наданих їй
законом прав і повноважень.
Як перевищення влади або службових повноважень
кваліфікується:
а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової
особи даного відомства чи службової особи іншого відомства;
б) вчинення дій одноособово, тоді як вони могли бути
здійснені лише колегіально;
в) вчинення дій, які дозволяються тільки в особливих
випадках, з особливого дозволу і з особливим порядком проведення,
- за відсутності цих умов;
г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або
дозволяти.
5. Роз'яснити судам, що кваліфікований вид перевищення влади
або службових повноважень може мати місце лише за наявності всіх
ознак злочину, вказаних у ч.1 ст.166 КК України ( 2002-05 ), і
хоча б однієї кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч.2 цієї статті.
6. Істотною шкодою державним чи громадським інтересам або
охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян,
заподіяним при перевищенні влади або службових повноважень, можуть
визнаватися прямі матеріальні збитки, упущена вигода, порушення
охоронюваних законом політичних, трудових, житлових, особистих та
майнових прав і інтересів громадян, підрив престижу представників
державної влади та управління, створення обстановки, що утруднює
установі, організації, підприємству здійснення основних функцій,
порушення громадського порядку та ін.
7. Суди повинні мати на увазі, що протиправне заволодіння
державним, колективним або приватним майном громадян, а також
умисне знищення чи пошкодження такого майна, вчинені внаслідок
перевищення влади або службових повноважень, підлягають
кваліфікації за сукупністю ст.166 КК України і статей КК України,
які передбачають відповідальність за злочини проти державної і
колективної або приватної власності.
( Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 )
8. Роз'яснити судам, що під "насильством", передбаченим ч.2
ст.166 КК України, необхідно розуміти як фізичне, так і психічне
насильство.
Фізичне насильство при перевищенні влади або службових
повноважень може бути виражено в незаконному позбавленні волі,
нанесенні удару, заподіянні побоїв, вчиненні дій, характерних для
мордування, заподіянні легких або середньої тяжкості тілесних
ушкоджень. Психічне насильство при перевищенні влади або службових
повноважень може бути виражено в реальній погрозі заподіяння
фізичного або іншого насильства щодо потерпілого чи його близьких.
Заподіяння внаслідок перевищення влади або службових повноважень
тяжких тілесних ушкоджень чи вбивство, вчинені як умисно, так і з
необережності, підлягають кваліфікації за сукупністю ч.2 ст.166 КК
України і статей КК України, які передбачають відповідальність за
вбивство чи тяжкі тілесні ушкодження. Разом з тим судам слід мати
на увазі, що вбивство чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень,
вчинені службовою особою при перевищенні меж необхідної оборони,
підлягають кваліфікації відповідно за статтями 97 або 104 КК
України і додаткової кваліфікації за ст.166 КК України не
потребують.
Самогубство особи або замах на самогубство, що стали
наслідком перевищення влади або службових повноважень, підлягають
кваліфікації за сукупністю ч.2 ст.166 ( 2002-05 ) та ст.99
( 2001-05 ) КК України.
9. Під "зброєю", зазначеною у ч.2 ст.166 КК України, слід
розуміти предмети, призначені для ураження живої цілі, тобто
вогнестрільну зброю, в тому числі гладкоствольну, холодну зброю.
При розгляді справ, пов'язаних з незаконним застосуванням
зброї службовими особами, які мають право володіти нею, суд
зобов'язаний керуватися нормативними актами, що встановлюють
підстави і порядок застосування зброї такими особами.
10. Звернути увагу судів на те, що злочини, передбачені
статтями 130 ( 2001-05 ), 173, 174 та 175 ( 2002-05 ) КК України,
являють собою спеціальні види перевищення влади або службових
повноважень, відповідальність за які можуть нести лише точно
вказані у цих випадках службові особи (спеціальні суб'єкти).
Співучасть у цих злочинах інших осіб тягне відповідальність за
зазначеними статтями і ст.19 КК України. Кваліфікація дій
виконавців і співучасників зазначених злочинів ще й за ст.166 КК
України можлива лише за наявності реальної сукупності діянь.
11. Судам треба мати на увазі, що народні дружинники,
громадські помічники дільничних інспекторів міліції, громадські
інспектори ДАІ та інші представники громадськості, які виконують
функції представників влади по охороні громадського порядку і
мають спеціальні повноваження на таку діяльність, при явному
виході за межі наданих їм прав і повноважень, несуть
відповідальність за ст.166 КК України.
12. Призначаючи покарання особам, винним у перевищенні влади
або службових повноважень, суди мають неухильно виконувати вимоги
ст.39 КК України про індивідуалізацію покарання, враховуючи при
цьому характер вчиненого діяння, тяжкість наслідків, що настали,
особу винного, а також інші обставини, які пом'якшують чи
обтяжують відповідальність.
За наявності підстав, зазначених у ст.31 КК України,
необхідно обговорювати питання про застосування додаткового
покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади або
займатися певною діяльністю з обов'язковим наведенням мотивів
прийнятого рішення.
13. При розгляді справ про злочини, передбачені ч.2 ст.166 КК
України, судам належить з'ясовувати, чи є у підсудного військові,
спеціальні, почесні й інші звання, і у вироку згідно з ч.1 ст.37
КК України вирішувати питання про позбавлення його військових і
спеціальних звань, а за наявності обставин, зазначених у ч.2 ст.37
КК України, вирішувати питання про доцільність внесення подання
Президенту України про позбавлення засудженого державної нагороди,
почесного звання чи військового звання вищого офіцерського складу.
( Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 )
14. Відповідно до вимог статей 23 і 23-2 КПК України
( 1001-05 ) судам необхідно в кожній справі ретельно виявляти
причини й умови, які сприяли перевищенню влади або службових
повноважень, і шляхом винесення окремих ухвал реагувати на них.
15. Судовій колегії в кримінальних справах Верховного Суду
України, іншим судам касаційної та наглядної інстанцій необхідно
посилити нагляд за розглядом судами справ про перевищення влади
або службових повноважень, узагальнювати судову практику у справах
даної категорії, використовуючи результати цієї роботи для
усунення помилок і недоліків, які ще допускаються судами.
( Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 )