МИТО НА ЗАХИСТ ГІДНОСТІ

Під час подання до міського суду позову з вимогою захисту честі, гідності та ділової репутації з відшкодуванням моральної шкоди у сумі 10 000 гри. мене зобов'язали сплатити державне мито, що становить 5% від ціни позову, тобто у даному випадку 500 грн.

Чи є обгрунтованою сплата такої суми, адже відповідно до п. 10 ст. 65 ЦПК України в ціну позову не включаються вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди?

Яку суму необхідно сплатити?

Чи є правильною вимога оплати такої великої суми мита, адже не всі, чию честь, гідність та ділову репутацію спаплюжено, мають змогу сплатити таку величезну суму мита, у зв'язку з чим позбавляються права відшкодування шкоди та поновлення порушеного права на захист честі, гідності та ділової репутації у повному обсязі?

Згідно з п. 10 ст. 65 Цивільного процесуального кодексу ціна позову у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, визначається загальною сумою всіх вимог, за винятком вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Тобто зазначене положення означає лише те, що не можна додавати до сукупності майнових вимог декількох позивачів вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, яке має індивідуальний характер. У тому випадку, коли відшкодування моральної (немайнової) шкоди включає ще і матеріальні вимоги, необхідно керуватися положенням п.п. 1 ст. 65 ЦПК, відповідно до якого у позовах про стягнення грошей ціна позову визначається стягуваною сумою.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 року № 7-93 державне мито справляється, зокрема, (п. 1 ст. 2) із позовних заяв, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за видачу судами копій документів.

У п.п. "ж" ст. 3 названого Декрету із позовних заяв про розгляд питань захисту честі та гідності державне мито стягується у такому порядку:

• із позовних заяв немайнового характеру — 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
• із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 1 відсоток ціни позову, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
• із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову від 100 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 5 відсотків ціни позову;
• із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову понад 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 10 відсотків ціни позову.

Підпункт "ж" п. 1 ст. 3 викладено в редакції Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення та безперешкодної реалізації права людини на свободу слова" № 676-ІV від 03.04.2003 року.

Оскільки на сьогодні неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 17 гривень, заявлення суми відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 гривень означає близько шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, за змістом відповідних норм Декрету державне мито стягується у розмірі п'яти відсотків ціни позову.

Таким чином, вимоги сплатити відповідну суму мита є законними. Що стосується "неможливості відшкодувати моральну шкоду у повному обсязі", то встановлення градації, відповідно до якої вища ціна матеріальних вимог тягне за собою вищий розмір державного мита, покликане насамперед убезпечити відповідачів у таких справах від встановлення невмотивовано високого рівня майнових вимог, а суди—від розгляду не зовсім обгрунтованих позовів про захист честі, гідності та ділової репутації.

Сторінку підготувало Тетяна НІКОЛАЄВА

За матеріалами газети "Юридичний вісник України" від 13-19 березня 2004 р. № 11