РЕГЛАМЕНТ
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
(Розділ 1 - розділ 4)
( Розділ 5 - розділ 11 див.
N 129б/94-ВР ( 129б/94-ВР ) від 27.07.94 )
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 35, ст.338 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 130/94-ВР ( 130/94-ВР ) від 27.07.94, ВВР, 1994, N 35, ст.339 )
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами ВР
N 410/97-ВР ( 410/97-ВР ) від 02.07.97, ВВР, 1997, N 29, ст.195
N 180/98-ВР ( 180/98-ВР ) від 05.03.98, ВВР, 1998, N 30-31, ст.199
N 7-XIV ( 7-14 ) від 13.05.98, ВВР, 1998, N 22, ст.120
N 21-XIV ( 21-14 ) від 16.06.98, ВВР, 1998, N 30-31, ст.211
N 42-XIV ( 42-14 ) від 14.07.98, ВВР, 1998, N 40-41, ст.253
Рішенням Конституційного Суду
N 17-рп/98 ( v017p710-98 ) від 03.12.98
Постановами ВР
N 1400-XIV ( 1400-14 ) від 21.01.2000, ВВР, 2000, N 8, ст.55
N 1426-III ( 1426-14 ) від 08.02.2000, ВВР, 2000, N 10, ст.87
N 1519-III ( 1519-14 ) від 02.03.2000, ВВР, 2000, N 18, ст.141
N 1544-III ( 1544-14 ) від 16.03.2000, ВВР, 2000, N 21, ст.168
N 1207-IV ( 1207-15 ) від 19.09.2003, ВВР, 2004, N 10, ст.121
N 1236-IV ( 1236-15 ) від 23.10.2003, ВВР, 2004, N 10, ст.127 )
Розділ 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1.0.1.
1. Порядок діяльності Верховної Ради України, її органів та
посадових осіб визначається Конституцією України ( 888-09 ), цим
Регламентом, законами України про постійні комісії Верховної Ради
України, статус народного депутата України ( 2790-12 ), іншими
законодавчими актами.
Стаття 1.0.2.
1. Регламент Верховної Ради України має силу закону, який
встановлює порядок скликання і проведення сесій Верховної Ради
України, її засідань, формування органів державної влади, визначає
законодавчу процедуру, порядок здійснення контрольної діяльності,
процедуру окремих видів діяльності Верховної Ради, її органів і
організацій, народних депутатів, посадових осіб та інші процедури,
а також функції органів Верховної Ради України та її посадових
осіб, які випливають з їх повноважень, встановлених Конституцією
України.
Стаття 1.0.3.
1. Робота Верховної Ради України ведеться державною мовою.
2. У разі, коли промовець не володіє державною мовою, він має
право виступати іншою мовою. Про свій намір виступити іншою мовою
промовець завчасно повідомляє головуючого на засіданні у заяві на
виступ, якщо бажає, щоб було забезпечено переклад його виступу на
українську мову. Секретаріат Верховної Ради забезпечує переклад
його виступу на українську мову.
Стаття 1.0.4.
1. Засідання Верховної Ради, її Президії, постійних та
тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради є відкритими і
гласними, за винятками, встановленими цим Регламентом і Законом
України про постійні комісії Верховної Ради України.
2. Гласність роботи Верховної Ради забезпечується шляхом
трансляції її засідань по телебаченню і радіо, публікації
стенографічного звіту засідань Верховної Ради, публікації її
рішень у "Відомостях Верховної Ради України", газеті "Голос
України" та інших виданнях Верховної Ради України. Час та обсяг
трансляції, обсяг друку визначаються Верховною Радою.
3. Хід засідання Верховної Ради безпосередньо транслюється
через візуальне зображення і звукове відтворення у службові
приміщення для преси та приміщення для публіки, що розташовуються
у будинку Верховної Ради.
4. Представники телебачення, радіо і преси можуть бути
акредитовані на певний строк або на весь час сесії Верховної Ради
при її Секретаріаті; відмова в акредитації повинна бути
вмотивованою. Секретаріат Верховної Ради надає акредитованим
представникам засобів масової інформації одночасно з депутатами
матеріали, які поширюються серед депутатів, за винятком тих, щодо
нерозголошення чи ненадання яких прийнято у встановленому порядку
відповідне рішення.
5. У разі порушення законодавства про інформацію або цього
Регламенту представником засобів масової інформації Президія
Верховної Ради може позбавити його у встановленому законом порядку
акредитації на визначений нею термін.
6. На засіданнях Верховної Ради можуть бути присутніми
громадяни на визначених для них місцях і за попереднім записом,
який веде Секретаріат Верховної Ради. Заявки на запис подаються не
пізніш як за добу до засідання.
7. Порядок розміщення депутатів та інших присутніх у залі
засідань осіб визначається Верховною Радою. Місця для народних
депутатів України відводяться в залі засідань окремо від місць для
інших осіб, присутніх на засіданні, і не можуть бути зайняті
іншими особами. Під час засідання Верховної Ради особи, які не є
народними депутатами України, не повинні знаходитися в місці
розміщення депутатів, за винятком тих осіб, які супроводжують
депутатів-інвалідів, а також технічних працівників, визначених
Президією Верховної Ради.
Стаття 1.0.5.
1. За рішенням Верховної Ради, яке приймається після
скороченого обговорення (ст.3.4.2)* більшістю голосів депутатів
від їх фактичної кількості, можуть проводитися її закриті
засідання для розгляду конкретно визначених питань.
-------------------
* Посилання даються на розділи, глави, статті (ст.), частини
(ч.), підпункти цього Регламенту.
2. На закритому засіданні Верховної Ради мають право бути
присутніми Президент України, члени Кабінету Міністрів України,
інші особи, уповноважені від органів, що мають право законодавчої
ініціативи, а також особи, присутність яких визначена Президією
Верховної Ради необхідною для розгляду відповідного питання.
3. Верховна Рада після можливого скороченого обговорення
(ст.3.4.2) наприкінці закритого засідання приймає рішення щодо
публікації, поширення протоколу, стенографічного бюлетеня та інших
матеріалів цього засідання.
Стаття 1.0.6.
1. На засіданнях Верховної Ради та її органів можуть бути
присутніми за запрошеннями гості та службові особи.
2. Верховна Рада не менш як 1/3 голосів або підписів
депутатів від їх фактичної кількості може вимагати присутності на
засіданні будь-якого державного службовця. Посадові особи, яких
обирає, призначає чи затверджує Верховна Рада, викликаються
безпосередньо, а підлеглі їм службовці викликаються через них,
крім випадків, встановлених законом, коли вони викликаються
безпосередньо.
3. Комісія Верховної Ради або її голова можуть запросити
державних службовців, експертів, фахівців на засідання Верховної
Ради, на яких розглядаються питання, що опрацьовуються цією
комісією або стосуються її предметної діяльності. Державні
службовці запрошуються через керівників відповідного органу,
установи, організації.
4. Головуючий на засіданні повідомляє депутатів про осіб,
присутніх на засіданні за офіційним запрошенням і за викликом.
Стаття 1.0.7.
1. Особи, присутні на засіданнях Верховної Ради та її
органів, повинні утримуватися від публічних проявів свого
ставлення до того, що відбувається на засіданні, і не порушувати
порядок. У разі порушення порядку їх за розпорядженням головуючого
на засіданні може бути випроваджено з приміщення, де відбувається
засідання.
Розділ 2
СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ
Глава 2.1. РОЗПОРЯДОК РОБОТИ
Стаття 2.1.1.
1. Верховна Рада проводить свою роботу сесійно. Відкриття
сесії Верховної Ради оголошується головуючим на засіданні на
початку першого пленарного засідання Верховної Ради, яке
проводиться в перший день роботи сесії.
2. Сесії Верховної Ради складаються з пленарних засідань
Верховної Ради і засідань постійних та інших комісій Верховної
Ради, що проводяться у період між пленарними засіданнями. Комісія
Верховної Ради або її робоча група може проводити своє засідання
одночасно з пленарними засіданнями Верховної Ради у тому разі,
коли згідно із ст.6.4.5 законопроект визнано невідкладним, чи за
дорученням Верховної Ради, якщо в цей час пленарне засідання не
пов'язане з прийняттям рішень, проведенням виборів, призначенням
або затвердженням посадових осіб.
Стаття 2.1.2.
1. Чергові сесії скликаються Президією Верховної Ради в
порядку, визначеному ст.2.3.1. Тривалість сесії визначається
Верховною Радою.
2. За пропозицією Президії Верховної Ради, погодженою з
Погоджувальною радою депутатських груп і фракцій (ст.4.2.4),
Верховна Рада на початку кожної сесії після можливого скороченого
обговорення (ст.3.4.2) визначає орієнтовну дату закриття даної
сесії, а в кінці сесії - дату відкриття наступної.
3. Верховна Рада може доручити окремим комісіям Верховної
Ради продовжити їх роботу після закінчення сесії.
4. Головуючий на засіданні оголошує закриття сесії на
підставі рішення Верховної Ради, прийнятого безпосередньо перед
закриттям.
5. У разі запровадження режиму воєнного, надзвичайного чи
іншого стану, пов'язаного з обмеженням конституційних прав
громадян, сесія Верховної Ради без прийняття спеціального рішення
продовжується до його припинення.
Стаття 2.1.3.
1. За звичайних обставин перший і третій тижні місяця
сесійного періоду відводяться для пленарних засідань Верховної
Ради, другий - для роботи комісій Верховної Ради, четвертий - для
роботи депутатів у виборчих округах, їх самостійної роботи,
пов'язаної із здійсненням депутатських повноважень, а також для
роботи комісій за дорученнями Верховної Ради.
2. У разі необхідності Верховна Рада після можливого
скороченого обговорення (ст.3.4.2) може прийняти рішення про
одноразову зміну (ad hoc)* свого місячного або тижневого
розпорядку роботи (ч.3 ст.3.2.3).
-------------------
* (ad hoc) - лат. [ад гок], букв. "до цього"; для цього
випадку, для цієї мети.
Стаття 2.1.4.
1. У сесійний період щотижнева робота Верховної Ради та її
комісій починається у вівторок о 10 годині і закінчується у
п'ятницю о 14 годині.
2. У сесійний період чергові засідання Президії Верховної
Ради проводяться в понеділок з 16 години.
3. Понеділок кожного тижня відводиться для самостійної роботи
депутатів, пов'язаної із здійсненням депутатських повноважень, для
їх роботи в депутатських групах (фракціях) або у виборчих округах.
Верховна Рада не може приймати рішення щодо використання робочого
часу депутатів у понеділок для інших цілей, за винятком випадків,
коли депутати залучаються до роботи під час надзвичайного чи
воєнного стану або для виконання доручень за рішеннями Верховної
Ради.
Стаття 2.1.5.
1. У сесійний період робочий день Верховної Ради та її
комісій починається о 10 годині і триває до 18 години з перервою з
12 години до 12 години 30 хвилин і з обідньою перервою з 14 до 16
години (крім випадку, зазначеного в ч.1 ст.2.1.4).
2. Верховна Рада, якщо вона не приймає ad hoc іншого рішення,
проводить протягом дня два засідання: ранкове - з 10 до 14 години
і вечірнє - з 16 до 18 години.
3. Засідання Верховної Ради або її робочого органу може бути
продовжено головуючим на засіданні понад визначений у ч.2 цієї
статті робочий час не більше ніж на 15 хвилин. Інші одноразові
зміни часу роботи можуть здійснюватися, якщо за це без обговорення
проголосувала більшість депутатів від їх фактичної кількості. За
звичайних обставин рішення про продовження пленарного засідання
після 18 години приймається Верховною Радою не пізніш як на
ранковому засіданні того ж дня.
Глава 2.2. ПЕРША СЕСІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ НОВОГО СКЛИКАННЯ
Стаття 2.2.1.
1. Секретаріат Верховної Ради надсилає депутату не пізніш як
через 10 днів після його обрання:
1) Конституцію України ( 888-09 );
2) Віденську конвенцію про право міжнародних договорів від 23
травня 1969 року ( 995_118 );
3) Закон України про статус народного депутата України
( 2790-12 );
4) Регламент Верховної Ради України;
5) Закон України про постійні комісії Верховної Ради України;
6) перелік постійних комісій Верховної Ради попереднього (або
поточного) скликання і Положення про них;
7) Положення про порядок розробки проектів законів;
8) Положення про структуру, виклад, зміст і оформлення
проектів законів;
9) Положення про референта-консультанта народного депутата
України;
10) Положення про Секретаріат Верховної Ради України;
11) список посадових осіб Секретаріату Верховної Ради та їх
службові телефони.
Депутату пропонується також не пізніш як за 20 днів до
початку сесії надіслати свої попередні побажання щодо входження до
складу тієї чи іншої постійної комісії та повідомити про необхідні
житлові умови для здійснення депутатських повноважень в м. Києві.
Стаття 2.2.2.
1. Секретаріат Верховної Ради не пізніш як за 15 днів до
початку першої сесії Верховної Ради нового скликання надсилає
депутатам довідкові матеріали про обраних народних депутатів
України та збірник їх передвиборних програм (платформ). Довідковий
матеріал про депутатів повинен містити, зокрема: прізвище, ім'я та
по батькові депутата; назву, номер і місцезнаходження (область чи
місто) виборчого округу; дату народження депутата; дані про
освіту, професію, посаду, місце роботи, партійність; поштову
адресу та номери телефонів, вказані депутатом. Інші документи до
першої сесії Верховної Ради надсилаються депутатам у визначені цим
Регламентом терміни.
Стаття 2.2.3.
1. Для розробки проекту порядку денного першої сесії
Верховної Ради нового скликання та проектів інших документів, що
виносяться на першу сесію, підготовки пропозицій щодо організації
її роботи Президія Верховної Ради попереднього скликання
організовує формування Підготовчої депутатської групи з числа
новообраних народних депутатів України. Вона складається з
представників - депутатів від Республіки Крим, областей та міст
республіканського підпорядкування, при цьому від кожних десяти
депутатів делегується один представник з урахуванням
пропорційності представництва від депутатів, що є членами різних
партій, та безпартійних. Делегування представників здійснюється на
зборах депутатів від відповідних регіонів, які скликаються головою
відповідної обласної Ради не пізніш як за 25 днів до початку
першої сесії Верховної Ради нового скликання. Протокол зборів,
підписаний головою обласної Ради, відразу надсилається ним до
Президії Верховної Ради попереднього скликання.
2. Перше засідання Підготовчої депутатської групи скликає
Голова Верховної Ради попереднього скликання не пізніш як за 20
днів до початку першої сесії Верховної Ради нового скликання.
3. Підготовча депутатська група обирає із свого складу голову
групи. Група формує свою структуру, здійснює роботу на засадах,
встановлених для тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради (за
винятком контрольних повноважень і права проведення закритих
засідань), і припиняє свою діяльність із створенням постійних
комісій Верховної Ради.
4. Про проведену роботу Підготовча депутатська група готує
звіт на першу сесію Верховної Ради.
Стаття 2.2.4.
1. Новий склад Верховної Ради України вважається обраним
(ст.102 Конституції України ( 888-09 ) в день офіційного
повідомлення Центральною виборчою комісією по виборах народних
депутатів України про обрання не менш як 2/3 депутатів від
кількісного складу Верховної Ради, визначеного в Конституції.
2. Якщо Верховна Рада не скликається на першу сесію в строк,
зазначений в ч.1 ст.99 Конституції, депутати збираються самі у
наступний після закінчення цього строку день.
3. Перше після виборів пленарне засідання Верховної Ради
відкриває Голова Центральної виборчої комісії по виборах народних
депутатів України і веде його до обрання Президії сесії. Президія
сесії визначає головуючого на кожне засідання Верховної Ради,
організовує роботу Верховної Ради і підписує прийняті нею акти до
обрання Голови Верховної Ради та його заступників. Далі засідання
Верховної Ради веде Голова Верховної Ради або його заступники;
вони ж організовують роботу Верховної Ради до утворення Президії
Верховної Ради.
Стаття 2.2.5.
1. На першому засіданні Верховної Ради Голова Центральної
виборчої комісії по виборах народних депутатів України пропонує
депутатам розпочати формування депутатських груп (фракцій), дає
пояснення про їх права і порядок формування. Формування
депутатських груп (фракцій) проводиться депутатами в позапленарний
час відповідно до положень ст.4.2.1, 4.2.2.
Стаття 2.2.6.
1. Верховна Рада до створення постійних комісій Верховної
Ради і утворення її Президії проводить засідання за таким порядком
денним:
1) обрання тимчасової Лічильної комісії;
2) обрання Президії сесії;
3) обрання тимчасової мандатної комісії і доручення їй
працювати над перевіркою повноважень обраних народних депутатів
України;
4) доповідь Підготовчої депутатської групи, відповіді на
запитання;
5) доповідь Голови Верховної Ради попереднього скликання про
політичне становище та стан законодавчої бази в Україні, а також з
питань, зазначених в підпункті 23 ч.1 ст.4.3.8, ст.6.2.2;
запитання доповідачу та обговорення доповіді;
6) доповідь Президента України про соціально-економічне
становище в Україні; запитання доповідачу та обговорення доповіді;
7) попереднє обговорення і визначення переліку, кількісного
складу і функцій постійних комісій Верховної Ради (у разі
необхідності);
8) доповідь тимчасової мандатної комісії; відповіді на
запитання, обговорення доповіді, прийняття рішення Верховною Радою
щодо визнання повноважень народних депутатів України;
9) питання про формування та реєстрацію депутатських груп
(фракцій); утворення Погоджувальної ради депутатських груп
(фракцій);
10) обрання Голови Верховної Ради України;
11) обрання Першого заступника та заступника Голови Верховної
Ради України;
12) створення постійних комісій Верховної Ради та утворення
її Президії;
13) розгляд і затвердження порядку денного сесії на подальший
період (з урахуванням положень ст.6.2.2).
За звичайних обставин згадана вище частина порядку денного
першої сесії Верховної Ради нового скликання не потребує
обговорення і затвердження.
2. Доповідь тимчасової мандатної комісії про визнання
повноважень депутатів проводиться відразу ж після її готовності,
але не перериваючи розгляду поточного питання порядку денного.
3. По доповідях, зазначених в підпунктах 5, 6 ч.1 цієї
статті, будь-які рішення Верховною Радою не приймаються; вони
беруться до відома.
4. Питання, передбачене підпунктом 7 ч.1 цієї статті,
обговорюється у визначеній черговості, якщо необхідно надати
додатковий час для роботи тимчасової мандатної комісії; в інших
випадках розгляд питання, передбаченого підпунктом 7, включається
до підпункту 12 зазначеного порядку денного.
5. Депутатські групи (фракції) формуються в порядку,
зазначеному в ч.5 ст.4.2.1.
6. Після створення постійних комісій відповідно до підпункту
12 ч.1 цієї статті Верховна Рада робить перерву у пленарних
засіданнях, щоб надати час постійним комісіям для проведення
організаційних засідань.
7. Розгляд і затвердження порядку денного сесії на подальший
період роботи Верховної Ради здійснюється відповідно до вимог
цього Регламенту. Розгляд питань Верховною Радою проводиться після
їх попереднього розгляду у відповідних постійних чи тимчасових
комісіях Верховної Ради, за винятком випадків, зазначених в цьому
Регламенті.
Стаття 2.2.7.
1. До моменту визнання повноважень народних депутатів України
Верховна Рада приймає рішення про Президію сесії, обрання
тимчасових Лічильної і мандатної комісій, порядок висвітлення
роботи першої сесії Верховної Ради, визнання повноважень
депутатів, а також з організаційних та процедурних питань своєї
діяльності.
2. Рішення з питань обрання Голови Верховної Ради і його
заступників та створення постійних комісій і утворення Президії
Верховної Ради приймаються після визнання Верховною Радою
повноважень народних депутатів відповідно до положень Конституції
України.
Стаття 2.2.8.
1. Президія сесії, тимчасові Лічильна і мандатна комісії
створюються Верховною Радою з числа народних депутатів України на
підставі пропорційного представництва від різних партій та
безпартійних, а також з урахуванням їх домовленості про відступ
від такого представництва. Вони створюються шляхом відкритого
голосування за списком без обговорення.
2. Лічильна і мандатна комісії до створення постійних комісій
Верховної Ради діють як тимчасові. Подальший їх статус,
персональний склад визначаються при розгляді питання про створення
постійних комісій Верховної Ради.
Стаття 2.2.9.
1. Для проведення таємного голосування і визначення його
результатів обирається Лічильна комісія. Лічильна комісія
проводить також підрахунок голосів під час відкритого голосування
або визначає присутність депутатів на засіданні в разі
неспрацювання електронної системи підрахунку голосів чи за
дорученням головуючого на засіданні.
2. Лічильна комісія обирає із свого складу голову, заступника
голови і секретаря. Засідання Лічильної комісії проводяться гласно
і лише відкрито. У роботі Лічильної комісії не можуть брати участь
народні депутати, кандидатури яких включені до бюлетенів для
таємного голосування.
Стаття 2.2.10.
1. Тимчасова мандатна комісія обирається для перевірки
повноважень народних депутатів України.
2. Засідання тимчасової мандатної комісії проводяться гласно
і лише відкрито. Висновки тимчасової чи постійної мандатної
комісії щодо визнання повноважень депутатів підписують всі
присутні її члени. В разі незгоди будь-кого з членів мандатної
комісії з її висновками він викладає письмово свою окрему думку,
яка додається до висновку комісії, є його невід'ємною частиною і
оголошується на пленарному засіданні.
Стаття 2.2.11.
1. За поданням мандатної комісії Верховна Рада приймає
рішення про визнання повноважень народних депутатів, а в разі
порушення законодавства про вибори - про визнання виборів окремих
народних депутатів недійсними або про необхідність проведення
додаткової перевірки.
2. Висновками мандатної комісії можуть бути обгрунтовані
пропозиції про:
а) визнання повноважень народного депутата;
б) невизнання повноважень народного депутата і визнання
виборів по відповідному виборчому округу недійсними;
в) необхідність проведення додаткової перевірки.
3. Народний депутат до визнання його повноважень не може бути
обраний на посаду у Верховній Раді та до її органів (крім Президії
сесії, тимчасових Лічильної та мандатної комісій). В постійній
комісії Верховної Ради за депутатом, для визнання повноважень
якого призначено додаткову перевірку, резервується місце. Народний
депутат, щодо визнання повноважень якого призначено додаткову
перевірку, зупиняє свою участь в роботі Президії сесії, тимчасових
Лічильній та мандатній комісіях.
Глава 2.3. ЧЕРГОВІ І ПОЗАЧЕРГОВІ СЕСІЇ
Стаття 2.3.1.
1. Президія Верховної Ради заздалегідь повідомляє депутатів
про час скликання і місце проведення чергової сесії Верховної
Ради. Постанова Президії Верховної Ради про скликання чергової
сесії Верховної Ради публікується не пізніш як за 30 днів до її
відкриття.
2. Інформація про місце і час проведення засідань Верховної
Ради, а також про місце і час реєстрації народних депутатів
публікується в газеті "Голос України", повідомляється іншими
засобами масової інформації, а також заздалегідь доводиться до
відома кожного депутата.
3. Проекти законів, постанов та інші документи надсилаються
депутатам не пізніш як за 10 днів до початку чергової сесії
Верховної Ради, за винятком випадків, коли цим Регламентом
встановлені більш тривалі терміни (ст.6.5.1, 6.6.1).
4. У разі, коли до дати відкриття чергової сесії Верховної
Ради, визначеної відповідно до ч.2 ст.2.1.2, Президія Верховної
Ради не повідомляє депутатів про скликання чергової сесії
Верховної Ради, депутати збираються самі на наступний за
визначеним згідно з ч.2 ст.2.1.2 день.
Стаття 2.3.2.
1. Позачергові сесії Верховної Ради скликаються за
ініціативою осіб і органів, визначених Конституцією України.
Мотивовані пропозиції про скликання позачергової сесії Верховної
Ради, підписані ініціаторами, надсилаються Президії Верховної Ради
з зазначенням питань і, за звичайних обставин, з проектами
документів, розгляд яких пропонується; при цьому підпис депутата
не може бути відкликано.
2. Позачергова сесія Верховної Ради за звичайних обставин
скликається не пізніш як у десятиденний термін після надходження
пропозиції про її скликання. Постанова Президії Верховної Ради про
скликання позачергової сесії Верховної Ради публікується не пізніш
як за 3 дні до її відкриття з зазначенням питань, які пропонується
винести на розгляд позачергової сесії. Про позачергову сесію
повідомляється відповідно до правил, зазначених в ч.2 ст.2.3.1.
3. Документи позачергової сесії Верховної Ради видаються
депутатам при їх реєстрації.
4. У разі запровадження на території України або її частині
режиму воєнного, надзвичайного чи іншого стану, пов'язаного з
обмеженням конституційних прав громадян, Верховна Рада збирається
на позачергову сесію без скликання у триденний термін після
запровадження такого режиму. В цьому разі Президія чи Секретаріат
Верховної Ради терміново повідомляють депутатів про місце засідань
Верховної Ради, якщо вони відбуватимуться не в будинку Верховної
Ради, а в іншому приміщенні.
Глава 2.4. ПОРЯДОК ДЕННИЙ СЕСІЇ
Стаття 2.4.1.
1. Порядок денний чергової сесії Верховної Ради включає два
розділи: перший - питання, які повністю підготовлені для включення
до розкладу пленарних засідань Верховної Ради; другий - питання,
підготовку і доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити
комісіям Верховної Ради та відповідним органам.
2. До першого розділу порядку денного сесії Президією
Верховної Ради за погодженням з Погоджувальною радою депутатських
груп (фракцій) включаються лише ті питання, документи щодо яких
підготовлені згідно з вимогами цього Регламенту.
3. Відповідні головні комісії Верховної Ради (ч.1 ст.6.3.1,
ч.2 ст.4.6.1) подають Президії Верховної Ради свої висновки щодо
готовності закріплених за ними для підготовки і доопрацювання
питань і пропозиції про включення їх до того чи іншого розділу
порядку денного сесії.
Стаття 2.4.2.
1. Проект порядку денного сесії Верховної Ради готується
Президією Верховної Ради спільно з Погоджувальною радою
депутатських груп (фракцій) і повідомляється депутатам не пізніш
як за 10 днів до відкриття чергової сесії.
2. На засідання Президії і Погоджувальної ради депутатських
груп (фракцій) з питання проекту порядку денного сесії
запрошуються представник від Президента України та представник від
Уряду.
3. До проекту порядку денного чергової сесії регулярно
включаються звіти органів, посадових осіб, які Верховна Рада
відповідно створює, утворює, обирає, призначає чи затверджує (крім
органів і посадових осіб судової влади).
4. За звичайних обставин до проекту порядку денного
позачергової сесії вносяться лише ті питання, розгляд яких
визначено у пропозиціях про скликання позачергової сесії.
5. Пропозиції до проекту порядку денного сесії вносяться
особами та органами, які мають право законодавчої ініціативи, не
пізніш як за місяць до відкриття чергової сесії. Президія
Верховної Ради організовує їх попередній розгляд, з тим щоб
додержати визначений ч. 1 цієї статті строк. Пропозиції до
порядку денного сесії, внесені пізніш як за місяць до відкриття
чергової сесії або під час чергової сесії, виносяться на розгляд
Верховної Ради для включення до порядку денного сесії після їх
попереднього розгляду відповідно до положень глави 6.3 та
ст.6.4.1.
6. Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити
до проекту порядку денного сесії або до затвердженого порядку
денного сесії, подається з супровідною запискою і проектом закону,
постанови чи іншого документа, який пропонується прийняти за цією
пропозицією. Пропозиція повинна також відповідати іншим вимогам,
викладеним у главі 6.2.
7. Попередній розгляд питань, які пропонується включити до
порядку денного сесії, здійснюється відповідно до правил,
встановлених главою 6.3.
Стаття 2.4.3.
1. Проект порядку денного сесії, сформований відповідно до
вимог ч.3 цієї статті, обговорюється і затверджується в цілому
Верховною Радою більшістю голосів депутатів від їх фактичної
кількості.
2. Обговорення щодо включення будь-якого питання до порядку
денного сесії проводиться за скороченою процедурою згідно із
(ст.3.4.2).
3. Рішення про включення питання до ще не затвердженого в
цілому порядку денного сесії приймається, якщо за нього
проголосувало не менш 1/3 депутатів від їх фактичної
кількості, за винятками, встановленими законом. Якщо за наслідками
голосування Верховної Ради питання до порядку денного сесії не
включено, то воно вважається відхиленим (ч.5 ст.3.2.1). Рішення
про виключення питання з ще не затвердженого в цілому порядку
денного приймається не менш як 2/3 голосів депутатів від їх
фактичної кількості.
Стаття 2.4.4.
1. Питання затвердженого порядку денного сесії Верховної Ради
можуть розглядатися в іншій, ніж в передбаченій в ньому
послідовності, відкладатися, змінюватися чи виключатися з порядку
денного за рішенням Верховної Ради, прийнятим після обговорення за
скороченою процедурою (ст.3.4.2). При цьому заслуховується виступ
ініціатора такої пропозиції з її обгрунтуванням, а також
повідомленням про виконану згідно з Регламентом підготовчу роботу
і ступінь підготовленості питання до розгляду, про термін роздачі
відповідних документів депутатам, а також заслуховується виступ з
цього питання голови відповідної комісії або представника головної
комісії.
2. Рішення про розгляд питань затвердженого в цілому порядку
денного в іншій послідовності чи про відкладення їх розгляду
згідно з ч.4 цієї статті приймаються більшістю голосів депутатів
від їх фактичної кількості.
3. Рішення про зміну чи виключення питання з затвердженого в
цілому порядку денного приймається не менш як 2/3 голосів
депутатів від їх фактичної кількості. У разі, коли з зазначеного
питання є пропозиція Погоджувальної ради депутатських груп
(фракцій), рішення щодо неї приймається без обговорення більшістю
голосів депутатів від їх фактичної кількості.
4. Більшістю голосів, зазначеною в ч.2 цієї статті, Верховна
Рада може прийняти мотивоване рішення про відкладення розгляду
питання затвердженого порядку денного сесії на наступну чергову
сесію; таке рішення може прийматися не більше одного разу щодо
одного і того ж питання порядку денного, за винятком питань про
ратифікацію або денонсацію міжнародних договорів. Прийняття
рішення з питання затвердження державного бюджету не може
відкладатися на наступну сесію, якщо це за висновком Президента
України призведе до перешкод в бюджетному регулюванні. Відкладене
питання порядку денного може бути розглянуто на позачерговій
сесії.
5. Рішення про розгляд на пленарному засіданні питання, не
включеного до порядку денного сесії чи засідання, Верховна Рада
може прийняти у порядку, зазначеному в ч.1 цієї статті, більшістю
голосів депутатів від їх фактичної кількості.
Стаття 2.4.5.
1. Питання про розгляд законопроекту (іншого акта)
автоматично виключається з порядку денного сесії Верховної Ради у
разі відхилення законопроекту (іншого акта) Верховною Радою, в
тому числі і передбаченим ч.5 ст.3.2.1 способом, а також у разі
офіційного опублікування прийнятого відповідного закону (чи
введення в дію відповідного іншого акта).
Глава 2.5. РОЗКЛАД РОЗГЛЯДУ І ПІДГОТОВКИ ПИТАНЬ
Стаття 2.5.1.
1. Розклад засідань Верховної Ради повинен містити інформацію
про день і час проведення пленарних засідань не менш як на
двотижневий термін, про порядок денний кожного пленарного
засідання, реєстраційні номери, назви, редакції та дати поширення
серед депутатів проектів документів (в тому числі й
альтернативних), що стосуються включених до розкладу засідань
питань.
2. Проект розкладу засідань Верховної Ради готується
Президією Верховної Ради спільно з Погоджувальною радою
депутатських груп (фракцій) і повідомляється депутатам не пізніш
як за 10 днів до відкриття чергової сесії.
3. На засідання Президії Верховної Ради і Погоджувальної ради
депутатських груп (фракцій), на якому готується проект розкладу
засідань Верховної Ради, запрошуються представник від Президента
України та представник від Уряду.
4. Розклад засідань Верховної Ради для розгляду питань
порядку денного приймається Верховною Радою без обговорення за
пропозицією Президії Верховної Ради, погодженою з Погоджувальною
радою депутатських груп (фракцій); рішення приймається більшістю
голосів депутатів від їх фактичної кількості. Якщо за наслідками
голосування без обговорення погоджену пропозицію буде відхилено
або якщо погоджену пропозицію щодо проекту розкладу засідань
Президією і Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій) не
буде внесено, розклад засідань приймається Верховною Радою після
скороченого обговорення (ст.3.4.2).
5. Зміни в розкладі засідань Верховної Ради здійснюються в
порядку, зазначеному в частинах 1-4 цієї статті, а в термінових
випадках - в порядку, зазначеному в ч.5 ст.2.4.4, ч.2 ст.3.1.7.
6. Верховна Рада наприкінці кожного тижня її пленарних
засідань уточнює розклад засідань на наступний не менш як
двотижневий термін. Уточнений розклад засідань поширюється серед
депутатів.
Стаття 2.5.2.
1. До порядку денного пленарного засідання включаються
питання з першого розділу порядку денного сесії Верховної Ради
(ст.2.4.1), якщо додержані вимоги Регламенту щодо готовності
питання до розгляду і термінів забезпечення депутатів відповідними
матеріалами та з урахуванням положень ч.2 ст.3.1.7.
2. В середу першого і третього тижня місяця з 16 до 18 години
на засіданні Верховної Ради керівники та посадові особи будь-яких
державних органів (крім органів судової влади) відповідають на
запити і запитання депутатів. У разі, коли надходить велика
кількість запитів і запитань, для їх розгляду можуть бути
відведені окремі засідання Верховної Ради, але не більше одного
дня засідань на тиждень пленарної роботи. Перша година зазначених
у цій частині статті засідань у пріоритетному порядку відводиться
для запитів і запитань щодо поточних подій.
3. До порядку денного засідань Верховної Ради щотижня під час
її пленарної роботи включається не менше двох годин для проведення
обговорення питань (в тому числі і заздалегідь означених), які
можуть бути не пов'язані з питаннями порядку денного сесії
(різне). Рішення з обговорюваних питань в зазначений час Верховною
Радою не приймаються. Такі обговорення проводяться, якщо на
засіданні присутні більше половини депутатів від їх фактичної
кількості. Час для таких обговорень може використовуватися
частинами після розгляду питань порядку денного.
4. У дні проведення пленарних засідань на початку ранкового
засідання без голосування відводиться: у середу - до 45 хвилин
для стислих (до 3 хвилин) виступів уповноважених представників
депутатських фракцій (груп) з внесенням пропозицій (крім тих, що
вносяться у спеціально встановленому порядку), оголошенням
запитів, заяв, повідомлень; у п'ятницю - до 30 хвилин для стислих
(до 3 хвилин) виступів депутатів з внесенням пропозицій (крім тих,
що вносяться у спеціально встановленому порядку), оголошенням
запитів, заяв, повідомлень. До порядку денного останнього
пленарного засідання тижня без голосування включається питання
"Різне", розгляд якого відбувається впродовж останньої години
такого засідання. При цьому обговорення не відкривається.
( Частина четверта статті 2.5.2 в редакції Закону N 1519-III
( 1519-14 ) від 02.03.2000, із змінами, внесеними згідно з
Постановою ВР N 1236-IV ( 1236-15 ) від 23.10.2003 )
5. До порядку денного кожного останнього пленарного засідання
тижня без голосування включається питання "Про причини відсутності
депутатів". Розгляд його здійснюється згідно з ч.5 ст.4.1.6. У
разі необхідності для розгляду цього питання можуть проводитися
додаткові засідання Верховної Ради.
6. Оголошення на пленарному засіданні про урочисті або
траурні дати чи події (за винятком тих, що стосуються народних
депутатів України поточного скликання) здійснюється головуючим на
засіданні після попереднього погодження відповідних пропозицій, що
надійшли від депутатів, депутатських груп (фракцій), з Президією
Верховної Ради та за наявності висновків комісії Верховної Ради,
до повноважень якої входять питання культури. У разі порушення
зазначеного порядку будь-ким з учасників засідання головуючий на
засіданні оголошує, що Верховна Рада взяла до відома зроблене
повідомлення.
Стаття 2.5.3.
1. У невідкладних випадках у період між пленарними
засіданнями під час сесії на вмотивовану вимогу осіб і органів,
які згідно з Конституцією ( 888-09 ) мають право порушувати
питання про скликання позачергової сесії Верховної Ради, Голова
Верховної Ради не пізніш як у триденний термін скликає додаткове
засідання Верховної Ради. За звичайних умов до порядку денного цих
засідань вносяться лише питання, розгляд яких визначено у
пропозиціях про скликання такого засідання.
Стаття 2.5.4.
1. Засідання комісій Верховної Ради проводяться відповідно до
затверджених комісіями перспективних планів, а також рішень
Верховної Ради.
2. Секретаріат Верховної Ради за поданням секретарів
відповідних органів Верховної Ради веде інформаційну дошку із
зведеним перспективним розкладом роботи цих органів. Розклад
повинен містити інформацію про дату, час, місце, порядок денний
засідань органів Верховної Ради не менш як на двотижневий термін.
Зміни до розкладу подаються секретарями відповідних органів
Верховної Ради не пізніш як за 4 доби до відповідного засідання у
період між пленарними засіданнями і не пізніш як за добу під час
проведення пленарних засідань, а в разі необхідності внесення
термінових змін до розкладу - це оголошується на засіданні
Верховної Ради.
3. Рішення комісій Верховної Ради є правочинними, якщо вони
прийняті на засіданнях, проведених згідно з розкладом.
Розділ 3
ЗАСІДАННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ
Глава 3.1. ВЕДЕННЯ ПЛЕНАРНИХ ЗАСІДАНЬ
Стаття 3.1.1.
1. Засідання Верховної Ради проводяться згідно з розкладом
засідань (ст.2.5.1, 2.5.2).
2. Рішення Верховної Ради (крім процедурних) приймаються лише
з питань, внесених до порядку денного засідання Верховної Ради, за
винятком випадків, встановлених цим Регламентом. У разі порушення
цієї вимоги прийняте рішення є недійсним.
Стаття 3.1.2.
1. Засідання Верховної Ради відкривають, ведуть і закривають
Голова Верховної Ради або його заступники, а на першій сесії
Верховної Ради - і особи, зазначені в ч.3 ст.2.2.4. Якщо вони з
будь-яких причин не здійснюють цього, то ці функції виконує один з
членів Президії Верховної Ради, визначений Головою Верховної Ради,
одним з його заступників або Президією Верховної Ради, або ж
обраний депутатами ad hoc головуючий на засіданні.
2. На час доповіді, співдоповіді або виступу у дебатах
головуючого на засіданні, під час розгляду внесеної ним пропозиції
з непроцедурного питання та прийняття рішення щодо неї, а також
під час розгляду питання персонально щодо головуючого на засіданні
він звільняє місце, відведене для головуючого на засіданні;
ведення засідання доручається іншій особі, зазначеній в ч.1 цієї
статті.
Стаття 3.1.3.
1. Головуючий на засіданні Верховної Ради:
1) відкриває, закриває та неупереджено веде засідання,
оголошує перерви в засіданнях Верховної Ради;
2) виносить на обговорення проекти законів, постанов, інших
актів Верховної Ради, оголошує їх повну назву, редакцію та
ініціаторів внесення; інформує про матеріали, що надійшли на
адресу Верховної Ради;
3) організовує розгляд питань;
4) повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;
5) надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує
наступного промовця;
6) створює рівні можливості депутатам для участі в
обговоренні питань;
7) ставить питання на голосування, оголошує його результати;
8) забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на
засіданні;
9) робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за
необхідне оголосити (з урахуванням вимог ч.6 ст.2.5.2);
10) вживає заходів до підтримання порядку на засіданні;
11) має право виправляти фактичні помилки, допущені у
виступах на пленарному засіданні;
12) здійснює інші повноваження, що випливають з цього
Регламенту.
2. Під час засідання Верховної Ради головуючий на засіданні
не коментує і не дає оцінок щодо промовців та їх виступів, за
винятком випадків, зазначених у ч.3 ст.3.3.1 та главі 3.8.
3. Головуючий на засіданні може доручити особам, зазначеним в
ч.1 ст.3.1.2, зачитування письмових документів, пропозицій щодо
обговорюваного питання; з питання, підготовленого відповідною
головною комісією Верховної Ради, зачитування документів,
пропозицій від комісії здійснюється визначеним комісією
доповідачем.
Стаття 3.1.4.
1. Для організації ходу пленарного засідання головуючий на
засіданні має право:
1) в першочерговому порядку вносити пропозиції з процедурних
питань щодо ходу засідання; якщо з цих питань висуваються
альтернативні пропозиції, його пропозиції ставляться на
голосування першими;
2) проводити сигнальне голосування згідно із ст.3.1.5;
3) ставити запитання;
4) скликати Погоджувальну раду депутатських груп і фракцій
(ст.4.2.4).
Стаття 3.1.5.
1. Для визначення критеріїв організації і прогнозування
ходу пленарного засідання та розгляду питань головуючий на
засіданні на свій розсуд може оголосити проведення сигнального
голосування з тієї чи іншої пропозиції, щоб з'ясувати кількість
депутатів, які її не підтримують або заперечують проти неї.
2. Сигнальне голосування проводиться без обговорення і
здійснюється підняттям руки; при цьому підрахунок голосів не
проводиться, про прийняття якогось рішення не оголошується,
правила ч.2 ст.3.1.2 не застосовуються. Головуючий на засіданні,
Голова Верховної Ради і його заступники в сигнальному голосуванні
участь не беруть.
3. Проведення сигнального голосування не виключає можливості
прийняття рішення з того ж питання чи пропозиції згідно з
Регламентом.
Стаття 3.1.6.
1. Засідання Верховної Ради відкривається і проводиться, якщо
на ньому присутня кількість депутатів, зазначена в ч.2 ст.104
Конституції України ( 888-09 ), за винятком випадків, встановлених
ч.3 ст.2.5.2, ч.3 ст.3.2.2. Реєстрація депутатів проводиться перед
кожним пленарним засіданням з пред'явленням посвідчення,
персональної картки для голосування і з особистим підписом
депутата. Дані цієї реєстрації разом з даними про реєстрацію,
одержаними за допомогою електронних засобів (ч.2 цієї статті), є
підставою для відкриття засідання, а також для нарахування виплат
депутату за час участі у пленарних засіданнях.
2. На початку кожного засідання Верховної Ради головуючий на
засіданні проводить за допомогою електронних засобів поіменну
реєстрацію народних депутатів України, присутніх на засіданні,
повідомляє Верховну Раду про кількість депутатів, про яких відомо,
що вони відсутні з поважних причин, робить повідомлення, зазначене
в ч.4 ст.1.0.6.
3. Секретаріат Верховної Ради вивішує у залі засідань
Верховної Ради список депутатів, про яких відомо, що вони відсутні
на засіданні з поважних причин, перелік яких визначено у ст.4.1.6.
4. Якщо відкриття пленарного засідання неможливе у зв'язку з
відсутністю за даними реєстрації (ч.1 цієї статті) необхідної
кількості депутатів, головуючий на засіданні відкладає відкриття
засідання на одну годину, або переносить засідання на наступний за
розкладом пленарних засідань чи визначений Верховною Радою день
(ч.3 ст.3.2.2) з додержанням положень ч.2 ст.3.1.7, або переходить
до розгляду питання, зазначеного в ч.3 ст.3.2.2.
5. Перед проведенням голосування щодо проектів законів чи
інших актів Верховної Ради головуючий на засіданні на вимогу
депутатської групи (фракції) проводить за допомогою електронних
засобів чи з залученням Лічильної комісії перевірку кількості
депутатів, присутніх на засіданні. Якщо голосування не може
проводитися у зв'язку з відсутністю на засіданні необхідної
кількості депутатів, головуючий на засіданні відкладає на одну
годину засідання, або закриває його з додержанням положень ч.2
ст.3.1.7, або переходить до розгляду питань, зазначених у ч.3
ст.3.2.2, ч.3 ст.2.5.2.
Стаття 3.1.7.
1. На початку першого засідання кожного робочого дня
головуючий на засіданні оголошує порядок денний на весь день
роботи. Питання розглядаються в тій послідовності, в якій їх
включено до порядку денного засідання.
2. Перед закриттям останнього засідання робочого дня
головуючий на засіданні уточнює та оголошує: порядок денний і час
проведення засідань Верховної Ради на наступний день пленарної
роботи відповідно до розкладу засідань Верховної Ради (ст.2.5.1),
назви, редакції та дати поширення відповідних проектів документів
(в тому числі й альтернативних) серед депутатів. Питання, не
розглянуті на поточному пленарному засіданні, за звичайних
обставин підлягають розгляду на наступному пленарному засіданні.
3. Якщо день, час і порядок денний наступного засідання
Верховної Ради не були оголошені або змінилися, Голова Верховної
Ради може розпорядитися повідомити про це кожного депутата
письмово або через інші засоби інформації.
Стаття 3.1.8.
1. Перехід до розгляду питання порядку денного оголошується
головуючим на засіданні. Він повідомляє також про назви, редакції,
дати поширення серед депутатів проектів документів (в тому числі й
альтернативних), які підлягають розгляду, та про намічений порядок
розгляду питання.
2. Головуючий на засіданні може об'єднати обговорення кількох
пов'язаних між собою питань порядку денного засідання. Якщо з
цього приводу виникають заперечення депутатів, процедурне рішення
про це приймається Верховною Радою без обговорення.
3. До початку розгляду питання порядку денного головуючий на
засіданні може робити повідомлення Верховній Раді, які вважає
доцільними; у термінових випадках такі повідомлення він може
робити і в ході засідання, але не перериваючи виступу промовця або
процедуру голосування (за звичайних обставин). Такі повідомлення
головуючий на засіданні може робити і тоді, коли згідно з ч.1
ст.3.1.6 пленарне засідання не може бути відкрито.
Глава 3.2. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
Стаття 3.2.1.
1. Рішення Верховної Ради з будь-якого питання приймається
на її пленарному засіданні після його обговорення, крім випадків,
зазначених цим Регламентом. Рішення Верховної Ради може прийматися
без подальшого обговорення на пленарному засіданні у порядку,
зазначеному у ст. 3.4.3, якщо проти цього не заперечує жодний
народний депутат, присутній на засіданні. ( Частина перша статті
3.2.1 в редакції Постанови ВР N 1400-XIV ( 1400-14 ) від
21.01.2000 )
2. Голосування при прийнятті рішень щодо законопроектів,
проектів постанов Верховної Ради, у тому числі про надання згоди
на обов'язковість міжнародних договорів України, розглянутих на
пленарних засіданнях, відбувається, як правило, двічі на тиждень
щовівторка (за винятком днів проведення "Дня Уряду України" у
Верховній Раді України, що припадають на тиждень, передбачений
календарним планом для роботи у комітетах) та щочетверга на
засіданні Верховної Ради України, крім випадків, передбачених при
розгляді і прийнятті рішень за спеціальною процедурою відповідно
до розділу 9 Регламенту Верховної Ради України. В разі
необхідності Верховна Рада може прийняти інше рішення з цього
питання. ( Частина друга статті 3.2.1 в редакції Постанови ВР
N 1400-XIV ( 1400-14 ) від 21.01.2000, із змінами, внесеними
згідно з Постановою ВР N 1236-IV ( 1236-15 ) від 23.10.2003 )
3. Винесенню питання на розгляд на пленарному засіданні
Верховної Ради передує його підготовка у відповідних комісіях
Верховної Ради, за винятком випадків, зазначених в цьому
Регламенті.
4. Голосування здійснюється депутатами особисто в залі
засідань Верховної Ради або у відведеному для таємного голосування
місці біля залу для засідань.
5. Пропозиція або проект акта, які не отримали необхідної
більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими. Таке
відхилення проекту акта заноситься до протоколу пленарного
засідання як рішення Верховної Ради і у разі необхідності
оформляється відповідною постановою Верховної Ради, якщо інший
спосіб відхилення не вимагається законом.
Стаття 3.2.2.
1. Закон України, постанова Верховної Ради та інше рішення
(крім процедурного або зазначеного в законі окремо) вважаються
прийнятими, якщо після їх обговорення на пленарному засіданні за
них проголосувала більшість від фактичної кількості народних
депутатів України, повноваження яких визнані і не припинені
достроково у встановленому законом порядку (в тексті Регламенту -
від фактичної кількості депутатів), за умови присутності на
засіданні кількості депутатів, зазначеної в ч.2 ст.104 Конституції
( 888-09 ).
2. Рішення про прийняття, зміну і доповнення до Конституції
України вважається прийнятим, якщо після його обговорення згідно
із ст.3.4.1 за нього проголосувало не менш як 2/3 депутатів від
складу Верховної Ради, визначеного в Конституції. Голосування з
цих питань проводиться поіменно.
3. Рішення про застосування заходів для забезпечення
присутності депутатів на засіданнях Верховної Ради та її органів,
а також про перенесення дати чи часу засідання приймаються
більшістю голосів депутатів, присутніх на засіданні, незалежно від
їх кількості.
Стаття 3.2.3.
1. Рішення з процедурних питань приймаються більшістю голосів
депутатів, які взяли участь у голосуванні (тобто подали голоси
"за", "проти" або "утримався"), за винятком випадків, прямо
зазначених в Регламенті і законах.
2. Рішення з процедурних питань приймаються після їх
обговорення за скороченою процедурою відповідно до ст.3.4.2 або
без обговорення у випадках, зазначених у Регламенті. Процедурними
вважаються питання, що стосуються визначення способу розгляду
питань на засіданні Верховної Ради, а також зазначені в Регламенті
як такі. Процедурні питання не потребують їх попередньої
підготовки в комісіях Верховної Ради. Якщо виникає сумнів, чи
запропоноване до розгляду питання є процедурним, рішення про це
без обговорення приймається Верховною Радою більшістю голосів
депутатів від їх фактичної кількості.
3. Прийняття рішень з процедурних та організаційних питань
роботи Верховної Ради, спрямованих на одноразове (ad hoc)
відхилення від закріплених у Регламенті положень, можливість
прийняття яких зазначена в Регламенті, здійснюється без
обговорення, більшістю голосів депутатів від їх фактичної
кількості; такі рішення можуть прийматися без попередньої
підготовки в комісіях Верховної Ради. У разі, коли можливість
прийняття таких рішень в Регламенті не зазначена, вони після
скороченого обговорення (ст.3.4.2) можуть прийматися більшістю
голосів, зазначеною в ч.2 ст.3.2.2, якщо вони не суперечать
Конституції і чинним законам.
Стаття 3.2.4.
1. Верховна Рада може скасувати своє рішення з дотриманням
законодавчої процедури (розділ 6) чи, відповідно, процедури
прийняття інших актів (розділи 7, 8, 9 цього Регламенту), крім
випадків, зазначених в законі.
2. У ході розгляду законопроекту чи іншого питання
переголосування пропозицій чи поправок здійснюється Верховною
Радою після проведення нового обговорення; при цьому допускається
проведення обговорення за скороченою процедурою (ст.3.4.2), крім
випадків прийняття рішень щодо Конституції, коли обговорення
проводиться в повному обсязі (ст.3.4.1). У разі переголосування
тексту, прийнятого раніше Верховною Радою, наслідки голосування
визначаються згідно з положеннями ст.6.8.2.
Стаття 3.2.5.
1. Рішення Верховної Ради, включаючи питання щодо
персонального обрання, призначення, затвердження, надання згоди на
призначення на посади чи до складу колегіальних органів або
відкликання чи звільнення з посади, припинення повноважень
посадових осіб (чи колегіальних органів) приймаються шляхом
відкритого фіксованого (поіменного) голосування картками за
допомогою електронної системи підрахунку голосів, крім випадків,
передбачених чинним законодавством України. Відкрите голосування
за допомогою електронної системи підрахунку голосів здійснюється у
режимі фіксації (в тому числі роздрукуванням) персональних
результатів голосування кожного депутата.
2. Встановити, що відкрите фіксоване (поіменне) голосування
картками за допомогою електронної системи підрахунку голосів, крім
випадків, передбачених чинним законодавством України, поширюється
на статті 3.7.1, 3.7.5, 4.3.2, 4.3.4, 4.3.5, 4.3.6, 4.3.7, 4.4.4,
4.4.6, 5.2.2, 5.2.7 Регламенту Верховної Ради України.
( Стаття 3.2.5 в редакції Постанови ВР N 1400-XIV ( 1400-14 ) від
21.01.2000 )
Стаття 3.2.6.
1. Поіменне голосування проводиться за пропозицією будь-кого
з депутатів, підтриманою не менш як 1/3 депутатів, які взяли
участь у голосуванні. На голосування ця пропозиція ставиться
першою серед інших пропозицій щодо способу голосування.
2. Дані про результати поіменного голосування роздруковуються
відразу після голосування і надаються Секретаріатом Верховної Ради
уповноваженим представникам депутатських груп (фракцій) за їх
зверненням, а також депутатам для ознайомлення за їх зверненням.
Дані про результати поіменного голосування заносяться до
стенографічного бюлетеня засідання, якщо Верховна Рада не менш як
2/3 голосів депутатів від їх фактичної кількості не прийме іншого
рішення.
Стаття 3.2.7.
1. Верховна Рада не може приймати рішення про введення в дію
законів, постанов та інших актів, які суперечать Конституції
України, ратифікованим міжнародним договорам чи угодам та чинним
законам. Застосовується процедура узгодження законів, встановлена
ст.3.5.1, 3.5.2, 3.5.6, 6.7.3, 6.7.6.
Глава 3.3. ПОРЯДОК НАДАННЯ СЛОВА
Стаття 3.3.1.
1. Час, який надається для доповіді, не може бути менше 10
хвилин, співдоповіді - 5 хвилин і заключного слова - 3 хвилини.
Виступаючим у обговоренні надається час тривалістю 3 хвилини; для
повторних виступів у обговоренні, для виступів за процедурою
скороченого обговорення, а також для виступів щодо постатейного
голосування проектів законів, інших актів, для заяв, внесення
запитів, резолюцій, виступів в "різному" - 3 хвилин; для виступів
щодо кандидатур, процедури та з мотивів голосування, пояснень,
зауважень, запитань, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення
поправок - 2 хвилини.
( Частина перша статті 3.3.1 із змінами, внесеними згідно з
Постановою ВР N 1426-III ( 1426-14 ) від 08.02.2000 )
2. Для надання слова всім промовцям з певного виду виступів,
зазначених у ч.1 цієї статті, на більш тривалий час, ніж
встановлено у ч.1 цієї статті, Верховна Рада приймає рішення без
обговорення більшістю голосів депутатів від їх фактичної
кількості. У разі необхідності головуючий на засіданні може на
прохання окремого промовця та за згодою більшості депутатів, які
взяли участь у голосуванні, продовжити йому час для виступу.
3. Якщо виступ промовця повторює те, що вже виголошували інші
промовці під час обговорення даного питання, і головуючий на
засіданні вважає, що Верховна Рада отримала з цього питання
достатню інформацію, він може звернутися до промовця з проханням
скоротити або закінчити виступ.
4. За звичайних обставин час розгляду питання порядку
денного не може перевищувати 45 хвилин, якщо інше не встановлене
рішенням, прийнятим більшістю від конституційного складу Верховної
Ради України. ( Статтю 3.3.1 доповнено частиною четвертою згідно
із Законом N 1519-III ( 1519-14 ) від 02.03.2000 )
Стаття 3.3.2.
1. Верховна Рада може визначити (ч.1 ст.3.2.3) загальний час
для обговорення питання, для запитань і відповідей, для виступів
депутатів згідно з підпунктами 8, 16 ч.1 ст.3.4.1, після
закінчення якого головуючий на засіданні припиняє надання слова; в
разі необхідності обговорення з цього питання проводиться за
скороченою процедурою (ст.3.4.2).
2. Якщо в ході обговорення з'ясується, що визначеного часу
недостатньо, Верховна Рада без обговорення може прийняти
процедурне рішення про збільшення часу для обговорення.
Стаття 3.3.3.
1. Для організації обговорення окремих питань порядку денного
за зверненням головуючого на засіданні або на пропозицію,
підтриману більшістю депутатів, які взяли участь у голосуванні,
Погоджувальна рада депутатських груп (фракцій) може встановити
сумарний час для виступу представників кожної депутатської групи
(фракції) пропорційно кількісному складу відповідної депутатської
групи (фракції), але не менше 10 хвилин. Внесений Погоджувальною
радою депутатських груп (фракцій) такий погоджений регламент
виступів представників від депутатських груп (фракцій) ставиться
на голосування без обговорення і приймається більшістю голосів
депутатів, які взяли участь у голосуванні. У разі прийняття такого
рішення положення підпунктів 8, 10, 16 ч.1 ст.3.4.1 застосовуються
до депутатів, які не належать до жодної з зазначених в ст.4.2.1
депутатської групи (фракції); списки промовців із зазначенням
послідовності і тривалості виступу кожного депутата подаються на
ім'я головуючого на засіданні уповноваженими представниками
відповідних депутатських груп (фракцій).
2. Якщо депутатська група (фракція) вичерпала свій сумарний
час для виступів, головуючий відмовляє депутатам від цієї
депутатської групи (фракції) в наданні слова, передбаченому
підпунктами 7, 8, 10 ч.1 ст.3.4.1. У цьому разі депутати можуть
подавати пропозиції в порядку, встановленому ст. 3.4.8, але при
цьому обгрунтування пропозиції не оголошується.
3. У разі необхідності може застосовуватися положення ч.1
ст.3.4.10.
4. Положення ст.3.3.3 не застосовуються під час розгляду
питань, пов'язаних з законопроектом про державний бюджет, та
питань про обрання, призначення, затвердження посадових осіб чи
усунення їх з посад.
Стаття 3.3.4.
1. Заява про надання слова на пленарному засіданні з
будь-якого питання порядку денного подається в письмовій формі на
ім'я головуючого на засіданні після затвердження розкладу розгляду
питань на пленарних засіданнях поточного чи наступного тижня і
реєструється Секретаріатом Верховної Ради. У заяві вказується: від
якої депутатської групи (фракції) або постійної комісії
уповноважений виступити депутат чи він виступає особисто; його
виступ буде за чи проти пропозиції, що розглядається, чи буде
внесено нову пропозицію.
2. Список осіб, які записалися на виступ з питання, що
розглядається, висвітлюється на інформаційному табло в залі
засідань в порядку черговості подання заяви. У списку бажаючих
виступити прізвище однієї і тієї ж особи може міститися в кожний
поточний момент лише один раз.
3. Головуючий на засіданні може надати слово для виступу і в
разі усного звернення депутата або іншої особи, якщо в цьому
виникла потреба.
Стаття 3.3.5.
1. Президент України, Прем'єр-міністр України або
уповноважені ними особи, а також особи, затвердження, призначення
яких на посади здійснюється Верховною Радою чи за її згодою, мають
право в будь-який час брати слово для виступу з обговорюваного
питання, якщо воно стосується кола їх діяльності, або для
постановки преюдиціального* чи відкладального питання (ст.3.5.2)
та питання про неприйнятність (ст.3.5.1), але не більше двох
разів з одного питання на одному і тому ж засіданні.
2. Якщо особа, зазначена в ч.1 цієї статті, виступила з
обговорюваного питання після припинення обговорення або після
закінчення часу, відведеного для виступів у обговоренні
(ст.3.3.2), то обговорення вважається відкритим знову. Якщо такий
виступ відбувся в ході обговорення, то депутатська група
(фракція), яка вичерпала свій час на обговорення питання
(ст.3.3.3), отримує додатково 1/4 частину того часу, що їй
надавався для виступів, але не менше 5 хвилин.
_______________
* преюдиціальне питання - правове питання, без попереднього
вирішення якого не може бути прийнято рішення у справі.
Стаття 3.3.6.
1. Кожна з депутатських груп (фракцій), сформована відповідно
до ст.4.2.1, 4.2.2, має гарантоване право на постановку запитання
доповідачу (співдоповідачу), а також на виступ одного свого
представника з питання чи пропозиції, які мають ставитися на
голосування.
2. Депутату, який вніс пропозицію чи поправку, на його
прохання надається слово для виступу.
Стаття 3.3.7.
1. На пленарному засіданні ніхто не може виступати без
дозволу головуючого на засіданні. Головуючий на засіданні надає
слово депутатам у порядку, передбаченому ст.3.4.1, 3.4.2 та ч.3
ст.6.6.4, з дотриманням черговості, встановленої для промовців на
підставі їх заяв про надання слова, з забезпеченням чергування
виступів на підтримку і не на підтримку обговорюваної пропозиції
та забезпеченням виступів від різних депутатських груп (фракцій)
пропорційно їх кількісному складу, якщо інше не встановлено цим
Регламентом. Головуючий на засіданні за погодженням з Верховною
Радою (ч.3 ст.3.2.3) може визначити іншу черговість виступаючих.
2. Депутату, який не зареєструвався відповідно до вимог ч.1,
2 ст.3.1.6, слово для будь-яких виступів, крім заяви, не
надається.
Стаття 3.3.8.
1. Депутат у будь-який момент може відмовитися від свого
запису на виступ. Він може передати своє право на виступ іншому
депутату або помінятися з ним чергою, повідомивши про це письмово
Секретаріат Верховної Ради; при цьому не повинно порушуватися
положення ч.2 ст.3.3.9.
2. У разі відсутності депутата в момент надання йому слова
вважається, що він відмовився від слова, якщо не передав свого
права на виступ згідно з ч.1 цієї статті.
Стаття 3.3.9.
1. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого
йому надано слово.
2. Депутат може виступити на засіданні Верховної Ради з
одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на
голосування, як правило, не більше двох разів, не рахуючи
випадків, зазначених у ч. 3 цієї статті, та внесення поправок до
поправок у ході засідання. Рішення про виняток з встановленого
правила приймається у порядку, встановленому в першому реченні ч.3
ст.3.2.3.
3. Слово щодо порядку ведення засідання Верховної Ради,
постановки преюдиціального чи відкладального питання відповідно до
ст.3.5.2 або щодо питання про неприйнятність відповідно до
ст.3.5.1, для довідки, внесення фактичної поправки або
заперечення щодо неї, відповіді на запитання і роз'яснень
надається головуючим на засіданні позачергово, але не перериваючи
промовця.
4. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться
письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко.
Головуючий на засіданні оголошує письмові запитання (ч.3 ст.3.1.3)
та надає слово для запитань депутатам від різних зареєстрованих
депутатських груп (фракцій) по черзі на засадах рівності. Депутат,
який поставив запитання, може уточнити та доповнити його, а також
оголосити, чи задоволений він відповіддю. Виступаючим у
обговоренні запитання не ставляться, за винятком уточнюючих
запитань від головуючого на засіданні.
Стаття 3.3.10.
1. Доповіді, співдоповіді, виступи не у скороченому
обговоренні, заяви, запити виголошуються з трибуни.
2. За звичайних обставин виступ промовця не переривається.
3. Якщо головуючий на засіданні не представив промовця під
час надання йому слова, промовець представляється на початку
виступу, а у разі виступу від депутатської групи (фракції)
зазначає і її назву.
Глава 3.4. ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗГЛЯДУ ПИТАНЬ
Стаття 3.4.1.
1. Обговорення питання на засіданні Верховної Ради включає:
1) доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них;
2) співдоповіді (в разі необхідності), запитання
співдоповідачам і відповіді на них;
3) виступи депутатів з оголошенням та обгрунтуванням окремої
думки, якщо вона є додатком до висновків чи пропозицій комісій, з
приводу яких виступали доповідач і співдоповідачі, за умови, що
окрема думка не була поширена серед депутатів разом з висновком
відповідної комісії (ч.3 ст.6.3.7);
4) виступ ініціатора внесення пропозиції;
5) внесення, обговорення і прийняття рішення щодо
преюдиціальних і відкладальних питань та питань про
неприйнятність, якщо такі є;
6) виступи по одному представнику від постійних або
тимчасових спеціальних комісій, якщо висновки цих комісій щодо
обговорюваного питання чи пропозиції не були поширені серед
депутатів згідно з поданням комісії (ч.3 ст.6.3.7);
7) виступи представників від кожної зареєстрованої
депутатської групи і фракції (ч.3 ст.4.2.3);
8) виступи депутатів;
9) оголошення головуючим на засіданні про припинення
обговорення та повідомлення про тих, що виступили і записалися на
виступ;
10) внесення депутатами пропозицій, які не були виголошені в
ході обговорення (крім тих, що вносяться у спеціально
встановленому порядку);
11) заключне слово співдоповідачів і доповідача;
12) уточнення і оголошення головуючим на засіданні
пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть
ставитися на голосування;
13) виступ з мотивів голосування депутата - ініціатора
внесення пропозиції, що розглядається, якщо він не використав
права на виступ перед оголошенням припинення обговорення, або
депутата від депутатської групи (фракції) - ініціатора внесення
обговорюваного питання (ч.4 ст.4.2.3);
14) виступи з мотивів голосування по одному представнику від
кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції);
15) виступи з мотивів голосування по одному депутату від
кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції), якщо вони
мають протилежну точку зору щодо виголошеної на засіданні
Верховної Ради думки депутатської групи (фракції);
16) виступи депутатів з мотивів голосування.
2. Згідно з зазначеним в ч.1 цієї статті переліком головуючий
на засіданні відповідно до ст. 3.3.7 надає слово за заявами про
надання слова. Якщо список бажаючих виступити вичерпано або якщо
ніхто не подав заяву про надання слова, а також у разі закінчення
визначеного для обговорення часу згідно з ст.3.3.2, 3.3.3 чи
прийняття рішення про скорочення обговорення згідно з ст.3.4.9
головуючий на засіданні оголошує про припинення обговорення. Після
припинення обговорення слово для виступів надається за усними або
письмовими зверненнями депутатів.
3. Рішення, прийняте без відкриття обговорення питання або з
порушенням зазначеної процедури його обговорення шляхом
позбавлення будь-кого права на виступ, є недійсним, за винятками,
передбаченими ч.2 ст.3.2.1, ч.1 ст.3.3.2, ч.1, 2 ст.3.3.3, ч.2
ст.3.3.7 та ст.3.4.9, 3.8.1, 3.8.4.
Стаття 3.4.2.
1. Рішення щодо поправок (крім тих, що стосуються
Конституції ( 888-09 ), з процедурних питань та інших, прямо
зазначених в Регламенті питань, приймаються Верховною Радою після
скороченого обговорення, яке включає:
1) виступи ініціаторів з внесенням та обгрунтуванням
пропозицій;
2) виступ голови або представника від головної комісії, якщо
приймається рішення щодо питання, яке готувалося цією комісією;
3) виступи представників двох депутатських фракцій (груп) на
підтримку кожної пропозиції і представників двох депутатських
фракцій (груп) не на її підтримку; ( Підпункт 3 частини першої
статті 3.4.2 із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР
N 1426-III ( 1426-14 ) від 08.02.2000 )
4) уточнення та оголошення головуючим на засіданні
пропозицій, які надійшли і будуть ставитися на голосування;
5) виступи з мотивів голосування по одному представнику від
кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції).
2. За згаданим в ч.1 цієї статті переліком головуючий на
засіданні надає слово за усним або письмовим зверненням депутатів.
Стаття 3.4.3.
1. Після обговорення, проведеного відповідно до підпунктів
1-6 ч.1 ст.3.4.1, або виступів осіб, зазначених у підпунктах 1,
2 ч.1 ст.3.4.2, чи в ході подальшого обговорення головуючий на
засіданні може внести пропозицію про прийняття рішення без
подальшого обговорення з додержанням правил, встановлених ч.2
ст.3.2.1. Після оголошення такої пропозиції головуючий на
засіданні запитує, чи є заперечення. Про свою незгоду депутати
повідомляють головуючого на засіданні підняттям руки. Якщо
заперечень немає, головуючий на засіданні оголошує про перехід до
голосування. Якщо є заперечення, головуючий на засіданні на свій
розсуд продовжує обговорення або за взаємною згодою з тими, що
бажають виступити, надає слово для трихвилинного виступу одному
чи кільком промовцям і переходить до голосування. Застосування
положень ст.3.4.4, 3.4.10 не виключається.
Стаття 3.4.4.
1. Слово для виступу з мотивів голосування (підпункти 14, 15
ч.1 ст.3.4.1 і підпункт 5 ч.1 ст.3.4.2) надається за усним
зверненням депутата і після голосування пропозиції, якщо зазначене
право на виступ не було використано до голосування і депутат має
намір висловити незгоду з прийнятим рішенням.
Стаття 3.4.5.
1. Депутат або група депутатів (фракція) можуть письмово (за
своїми підписами) подати до Секретаріату Верховної Ради на ім'я
головуючого на засіданні свою окрему думку щодо прийнятого на
поточному пленарному засіданні рішення. Окрема думка, подана до
Секретаріату Верховної Ради в день прийняття рішення, включається
як додаток до стенографічного бюлетеня засідання.
Стаття 3.4.6.
1. Обговорення питання, яке попередньо розглядалося в
комісіях Верховної Ради, починається з доповіді визначеного
головною комісією доповідача, якщо інший порядок не встановлено
цим Регламентом. В ході обговорення доповідач і співдоповідачі
можуть давати довідки щодо своїх виступів; для цього їм
позачергово надається слово.
2. Окрема думка депутата - члена комісії, яка є письмовим
додатком до висновку чи пропозицій комісії, обговорюється на
засіданні Верховної Ради одночасно з основною доповіддю комісії.
Стаття 3.4.7.
1. У ході обговорення питання на засіданні Верховної Ради
можуть вноситися:
1) пропозиції щодо порядку ведення засідання та організації
розгляду питання;
2) питання про неприйнятність (ст.3.5.1), преюдиціальні та
відкладальні питання (ст.3.5.2);
3) пропозиції щодо обговорюваного питання, які є наслідком
розгляду цього питання на поточному пленарному засіданні, та
поправки до них (наприклад, згідно з ч.1 ст.6.5.4, ч.1 ст.6.5.7 та
іншими аналогічними);
4) пропозиції, поправки головної комісії;
5) пропозиції, поправки щодо нових текстів, запропонованих на
засіданні чи змінених у ході засідання текстів;
6) пропозиції, поправки, якщо розгляд питання розпочався
раніше термінів, зазначених у ст.6.2.13, 6.2.14, 6.2.15, 6.2.16,
6.4.5;
7) пропозиції, поправки, внесені за рішенням Погоджувальної
ради депутатських груп (фракцій);
8) пропозиції, поправки, внесення яких підтримане на
засіданні за взаємною згодою депутатів у порядку, зазначеному в
ч.2 ст.3.2.1, ст.3.4.3;
9) інші питання, пропозиції, поправки, можливість внесення
яких на засіданні Верховної Ради встановлена Регламентом
(наприклад, ч.1 ст.3.6.7).
2. В окремих випадках (зокрема за обставин, аналогічних до
зазначених в ч.1 ст.6.6.7) головуючий на засіданні може дозволити
внесення пропозицій і поправок на пленарному засіданні.
3. Під час розгляду зазначених у цій статті питань можуть
бути застосовані положення, встановлені ст.6.6.6.
Стаття 3.4.8.
1. Усі пропозиції щодо обговорюваного питання та процедури
його розгляду, можливість внесення яких передбачається
Регламентом у ході засідання, можуть подаватися в письмовій формі
до Секретаріату Верховної Ради на ім'я головуючого на засіданні.
Пропозиції подаються в сформульованому вигляді відповідно до
вимог ст.6.2.3-6.2.6 і можуть супроводжуватися стислим
обгрунтуванням; такі пропозиції повинні мати однозначну вказівку,
з посиланням на статтю Регламенту, в який момент розгляду питання
вони повинні бути виголошені.
2. Головуючий на засіданні або за його дорученням визначена
ним згідно з ч.3 ст.3.1.3 особа оголошує письмові пропозиції з їх
стислим обгрунтуванням у визначені Регламентом моменти та
повідомляє, хто їх вніс. Розгорнуте обгрунтування пропозицій не
виголошується; обгрунтування не виголошується також у випадку,
зазначеному в ч.2 ст.3.3.3.
Стаття 3.4.9.
1. Після виступу згідно з підпунктами 8, 16 ч.1 ст.3.4.1 двох
депутатів на підтримку і двох депутатів не на підтримку
обговорюваної пропозиції кожний депутат може внести мотивовану
пропозицію про скорочення обговорення або, відповідно, виступів з
мотивів голосування з обговорюваного питання. При цьому головуючий
на засіданні інформує депутатів про кількість осіб, які записалися
на виступ, і повідомляє скільки з них вже виступили. Рішення щодо
цієї пропозиції приймається без обговорення. У разі схвалення
Верховною Радою даної пропозиції не менш як 2/3 голосів депутатів
від їх фактичної кількості головуючий на засіданні не надає слово
для виступів, передбачених підпунктами 8, 16 ч.1 ст.3.4.1.
2. Під час розгляду одного і того ж питання чи пропозиції
повторні внесення пропозицій про застосування положень ч.1 цієї
статті можуть здійснюватися після нового відліку зазначеної в ній
кількості промовців.
3. Положення цієї статті не застосовуються, якщо час для
обговорення визначається згідно із ст.3.3.2 або 3.3.3.
Стаття 3.4.10.
1. Тексти виступів депутатів, які записалися для виступу, але
не мали змоги виголосити їх у зв'язку з припиненням обговорення,
на прохання депутатів повинні бути включені до стенографічного
бюлетеня засідання, якщо вони подаються до Секретаріату Верховної
Ради відразу ж після закінчення засідання.
Стаття 3.4.11.
1. Під час обговорення будь-якого питання, але до початку
виступів з мотивів голосування щодо нього, депутат може внести
мотивовану пропозицію про перерву у засіданні, перенесення
розгляду питання порядку денного або про закриття засідання. Така
пропозиція ставиться на голосування без обговорення і приймається
більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.
2. Зазначені в ч.1 цієї статті пропозиції розглядаються в
такій послідовності:
1) про перерву у засіданні;
2) про перенесення розгляду питання порядку денного;
3) про закриття засідання.
3. Після перерви або, відповідно, після відкриття наступного
засідання продовжується розгляд того ж питання, якщо його не було
завершено. Положення цієї статті застосовуються з урахуванням
вимог ст.3.6.1.
4. За мотивованим зверненням двох або більше уповноважених
представників зареєстрованих депутатських груп (фракцій)
головуючий на засіданні може оголосити перерву у засіданні до 30
хвилин.
Стаття 3.4.12.
1. Порядок розгляду законопроектів викладено в розділі 6
цього Регламенту. Положення зазначеного розділу можуть
застосовуватися за аналогією при розгляді інших питань у тій мірі,
в якій особливості розгляду останніх не викладено окремо.
Глава 3.5. РОЗГЛЯД ПИТАНЬ ПРО НЕПРИЙНЯТНІСТЬ,
ПРЕЮДИЦІАЛЬНИХ ТА ВІДКЛАДАЛЬНИХ ПИТАНЬ
Стаття 3.5.1.
1. У ході обговорення резолюції, пропозиції, законопроекту та
його структурних частин депутати (а щодо законопроекту - й інші
особи та органи, які мають право законодавчої ініціативи), в
будь-який час можуть порушити питання про їх неприйнятність з
таких підстав:
1) їх невідповідності ратифікованим міжнародним договорам і
угодам;
2) їх невідповідності Конституції ( 888-09 ) або чинним
законам, іншим актам Верховної Ради, якщо Верховною Радою не
приймалося відповідне рішення згідно з ст.3.5.6;
3) їх прийняття не входить до компетенції Верховної Ради;
4) вони виходять за межі законодавчого регулювання взагалі
або даного законопроекту зокрема;
5) наслідком їх прийняття буде неузгоджене з Урядом України
скорочення надходжень або виникнення чи збільшення видатків з
державного або місцевих бюджетів.
2. У разі порушення кількох питань про неприйнятність їх
обговорення здійснюється одночасно і на голосування вони
ставляться в порядку їх викладення в ч.1 цієї статті.
Стаття 3.5.2.
1. Депутати (а щодо законопроектів - й інші особи та органи,
які мають право законодавчої ініціативи) до початку обговорення і
в ході його можуть поставити преюдиціальне або відкладальне
питання стосовно обговорюваного питання порядку денного,
документа, законопроекту чи їх структурної частини, пропонуючи не
розглядати його взагалі або відкласти його розгляд чи прийняття
остаточного рішення щодо нього до настання певних обставин чи
здійснення певних дій. У ході обговорення постановка зазначених
питань здійснюється в письмовій формі на ім'я головуючого на
засіданні; після припинення обговорення слово для постановки цих
питань надається за усним зверненням.
2. Рішення з преюдиціальних і відкладальних питань
приймаються більшістю голосів депутатів від їх фактичної
кількості, за винятком випадків, визначених Регламентом
(ст.6.6.5).
Стаття 3.5.3.
1. Розгляд і прийняття рішення про неприйнятність, щодо
преюдиціального чи відкладального питання здійснюється відразу
після їх внесення; обговорення проводиться за скороченою
процедурою (ст.3.4.2). З'ясування, обговорення і прийняття рішення
з цих питань передує голосуванню щодо тексту, до якого їх внесено.
2. У разі внесення кількох преюдиціальних чи відкладальних
питань або тих і інших, вони обговорюються одночасно; рішення
приймаються у послідовності, визначеній у ч.3 ст.3.6.4, і
передусім з питань конституційності.
3. Якщо структурна частина документа, щодо якої поставлено
зазначені питання, передається в комісії та інші органи для
підготовки висновків, розгляд інших частин цього документа може
здійснюватися аналогічно правилам, зазначеним у ст.6.6.8.
Стаття 3.5.4.
1. У будь-який час може бути внесено пропозицію про
відхилення документа, вилучення його структурної частини або
пропозиції, щодо яких поставлено питання про неприйнятність,
преюдиціальне чи відкладальне питання. Обговорення цієї пропозиції
проводиться одночасно з обговоренням зазначених питань; пропозиція
про вилучення ставиться на голосування першою. Наслідки
голосування визначаються відповідно до положень ч.1, 2, 4
ст.3.6.7.
Стаття 3.5.5.
1. Якщо питання про неприйнятність підтримано головним
комітетом або 1/3 депутатів від їх конституційного складу, рішення
про неприйнятність приймається відповідно до статті 91 Конституції
України. У випадку прийняття рішення про неприйнятність
відповідний документ або його частина направляється:
1) з підстав, зазначених у пункті 1 ч. 1 ст. 3.5.1, - до
головного комітету з даного законопроекту та комітетів Верховної
Ради, до компетенції яких входять питання конституційності актів,
міжнародних відносин, прав людини;
2) з підстав, зазначених у підпунктах 2, 3, 4 ч. 1 ст. 3.5.1,
- до відповідного головного комітету, комітету, до компетенції
якого входять питання конституційності актів, та комітету, до
компетенції якого входять закони чи відносини, яким суперечить
проект акта, що розглядається;
3) з підстав, зазначених у підпункті 5 ч. 1 ст. 3.5.1, - до
відповідного головного комітету, комітету, що відає питаннями
бюджету, та до Уряду України.
( Частина перша статті 3.5.5 в редакції Постанови ВР N 1400-XIV
( 1400-14 ) від 21.01.2000 )
2. У разі направлення документа, законопроекту чи їх частин
на доопрацювання можуть застосовуватися положення ст.6.4.4. Після
доопрацювання документа, законопроекту чи його частин або
прийняття відповідних висновків щодо них головна комісія подає на
розгляд Верховної Ради документ, законопроект чи їх частини разом
з висновками комісій і органів, зазначених в ч.1 цієї статті.
Стаття 3.5.6.
1. Якщо питання про неприйнятність або преюдиціальне питання
пов'язане з тим, що обговорювані пропозиція, документ чи його
структурна частина можуть бути прийняті лише після прийняття
рішення референдумом, або що вони суперечать Конституції або
чинним законам, іншим актам Верховної Ради, Верховна Рада
більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості може
прийняти рішення про доцільність продовження їх розгляду, в тому
числі і постатейного, але без голосування в цілому і без введення
акта в дію. У цьому разі голосування в цілому і введення акта в
дію здійснюється після прийняття відповідного рішення референдумом
чи внесення змін і доповнень до Конституції, а також після
постатейного прийняття закону (іншого акта Верховної Ради) про
внесення змін і доповнень до чинних законів (інших актів Верховної
Ради) в разі необхідності. Якщо під час прийняття рішення
референдумом чи відповідного внесення змін і доповнень до
Конституції або чинних законів (інших актів Верховної Ради) їх
буде відхилено, то вважається відхиленим і початкове питання, що
розглядалося.
Стаття 3.5.7.
1. Після прийняття зазначених у ст.3.5.5 висновків чи
доопрацювання тексту, щодо якого прийнято рішення про
неприйнятність, головна комісія повторно подає відповідний текст
на розгляд Верховної Ради.
2. У разі, коли текст доопрацьовано (з метою зняття питання
про неприйнятність), він підлягає розгляду в загальному порядку,
не виключаючи нового висунення питання про неприйнятність.
3. Якщо у висновку головної комісії підтримується питання про
неприйнятність з підстав, зазначених у підпунктах 1-4 ч.1
ст.3.5.1, головуючий на засіданні вносить пропозицію про вилучення
відповідного тексту, а з підстав, зазначених у підпункті 2 ч.1
ст.3.5.1, - про застосування положень ст.3.5.6 щодо питання про
неприйнятність. Якщо у висновку головної комісії зазначені
питання про неприйнятність вмотивовано відхилені, то відповідний
текст розглядається Верховною Радою по суті.
4. У разі, коли Уряд України підтримує питання про
неприйнятність з підстав, зазначених у підпункті 5 ч.1 ст.3.5.1,
Верховна Рада в порядку, аналогічному передбаченому в ст.3.5.6,
може прийняти рішення про внесення відповідних змін чи доповнень
до закону про державний бюджет або до закону, що визначає
надходження до місцевих бюджетів. Якщо до закону про державний
бюджет або закону, що визначає надходження до місцевих бюджетів,
Верховна Рада відповідні зміни чи доповнення не вносить, а Уряд
України не дає згоди на скорочення надходжень до державного чи
місцевих бюджетів або на збільшення видатків з них, то текст,
щодо якого висунуто зазначене питання про неприйнятність,
знімається з розгляду і на голосування не ставиться.
Глава 3.6. ПОРЯДОК ГОЛОСУВАННЯ ПРОПОЗИЦІЙ
Стаття 3.6.1.
1. Обговорення і проведення голосування з різних питань і
пропозицій проводиться таким чином, щоб з'ясувати дійсне
волевиявлення більшості депутатів щодо них.
2. Розгляд одного питання порядку денного без прийняття
рішення щодо нього не може перериватися розглядом інших питань
порядку денного; якщо таке відбувається, то розгляд перерваного
питання починається спочатку.
3. У разі, коли розгляд питання продовжується наступного дня,
оголошення головуючим на засіданні про припинення обговорення
згідно з підпунктом 9 ч.1 ст.3.4.1 і голосування з обговорюваного
питання повинні відбуватися того ж дня.
4. Ні за яких обставин голосування не відокремлюється в часі
від оголошення головуючим на засіданні пропозицій відповідно до
підпункту 12 ч.1 ст.3.4.1; якщо таке відбувається, головуючий на
засіданні продовжує розгляд питання з зазначеного підпункту.
5. У разі прийняття рішення без обговорення голосування не
відокремлюється в часі від виступів згідно з підпунктами 1-6, 9,
10, 12 ч.1 ст.3.4.1 або підпунктами 1, 2, 4 ч.1 ст.3.4.2, за
винятком випадків оголошення перерви у засіданні згідно з
ст.3.4.11 та випадку, зазначеного в ст.6.6.6.
Стаття 3.6.2.
1. Після закінчення обговорення питання головуючий на
засіданні оголошує про перехід до голосування.
2. Головуючий на засіданні погоджує з присутніми на засіданні
депутатами початок голосування, оголошує необхідну кількість
голосів для прийняття рішення, а також про вид голосування, якщо з
цього приводу є спеціальні вимоги Регламенту або з цих питань від
депутатів надійшли пропозиції.
Стаття 3.6.3.
1. На голосування ставляться всі пропозиції і поправки (що
надійшли і не були відкликані у порядку, встановленому ст.6.2.11)
згідно з положеннями ст.6.6.4.
2. Якщо окрема думка депутата (ч.2 ст.3.4.6) містить
пропозиції щодо обговорюваного питання, головуючий на засіданні
оголошує ці пропозиції і ставить їх на голосування також.
3. Пропозиції і поправки повинні відповідати вимогам
ст.6.2.3-6.2.6.
4. Головуючий на засіданні може відмовити ініціатору
пропозиції чи поправки поставити на голосування запропонований ним
текст, якщо текст сформульований нечітко (не відповідає вимогам
ч.1 ст.6.2.4) або не стосується обговорюваного питання, суперечить
раніше прийнятим рішенням, повторює по суті відхилений Верховною
Радою текст. Процедурне рішення з цього приводу може прийматися
Верховною Радою без обговорення.
5. Відхилені Верховною Радою пропозиції і поправки щодо вже
прийнятого тексту при повторному їх внесенні (в ході розгляду того
ж питання порядку денного) на голосування не ставляться, крім
випадку, коли після скасування рішення щодо прийнятого тексту його
розгляд починається знову.
Стаття 3.6.4.
1. У разі, коли дві або більше пропозицій, що стосуються
одного й того ж питання, виключають одна одну (альтернативні
пропозиції), Верховна Рада, якщо вона не прийме іншого рішення,
проводить голосування пропозицій у порядку їх внесення і виявляє з
них ту, яка є прийнятною для подальшого розгляду за її суттю.
Результатом вибору однієї з таких пропозицій є відхилення інших, і
решта на голосування не ставиться. Вибір прийнятної для подальшого
розгляду пропозиції здійснюється відповідною більшістю голосів
депутатів, зазначеною в ст.3.2.2. За наявності альтернативних
пропозицій голосування про вилучення в цілому будь-якої з них не
здійснюється.
2. Якщо до пропозиції, визнаної голосуванням прийнятною для
подальшого розгляду, не надійшло жодної пропозиції чи поправки (в
тому числі і на пленарному засіданні), вона вважається прийнятою в
цілому; в інших випадках її подальше обговорення і голосування
щодо неї здійснюються на загальних засадах без врахування
голосування про її прийнятність для розгляду.
3. Висунуті щодо пропозиції питання про неприйнятність
(ст.3.5.1), преюдиціальні чи відкладальні питання (ст.3.5.2)
ставляться на голосування в цій послідовності, але до голосування
пропозиції в цілому.
4. Якщо серед кількох альтернативних пропозицій є пропозиція,
внесена Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій), вона
ставиться на голосування першою.
Стаття 3.6.5.
1. Якщо пропозиція чи поправка, яка виноситься на
голосування, містить кілька положень чи стосується кількох
предметів, або в тому чи іншому вигляді містить кілька частин,
кожна з яких має власне правове значення, то за внесеною на
засіданні пропозицією голосування може проводитися по її частинах
з наступним голосуванням у цілому; процедурне рішення про
голосування по частинах може прийматися без обговорення.
2. Якщо всі поставлені на голосування частини пропозиції чи
поправки прийняті, а в результаті голосування в цілому пропозиція
чи поправка відхиляється, або якщо всі поставлені на голосування
частини пропозиції чи поправки відхиляються, то пропозиція чи
поправка вважається відхиленою в цілому.
3. Прийняття рішення при голосуванні пропозицій, поправок по
частинах здійснюється тією ж більшістю голосів депутатів, що й під
час прийняття її в цілому.
Стаття 3.6.6.
1. Внесена до пропозиції поправка ставиться на голосування
раніше, ніж сама пропозиція. Якщо внесена поправка має на меті
відхилення пропозиції, то на голосування ставиться текст
пропозиції.
2. Поправка до поправки ставиться на голосування раніше, ніж
основна поправка. У поправку до поправки зміни і доповнення шляхом
голосування не вносяться, а подаються у вигляді окремої
пропозиції.
3. У разі внесення до пропозиції двох або більше поправок
проводиться голосування спочатку щодо поправки, яка найбільше
змінює суть пропозиції, потім - щодо поправки, яка менше змінює
суть пропозиції, після неї - щодо поправки-доповнення і так далі,
доки всі поправки не будуть проголосовані. Якщо ж результатом
прийняття однієї поправки буде відхилення іншої альтернативної
поправки, остання на голосування не ставиться. Після голосування
поправок до пропозиції на голосування в цілому ставиться
пропозиція з внесеними до неї поправками.
Стаття 3.6.7.
1. У ході розгляду пропозицій і поправок, що стосуються цих
пропозицій, можуть вноситися пропозиції про вилучення окремих їх
частин. Голосування про вилучення пропозиції в цілому (але не
поправки до неї) може здійснюватися за умов, що пропозиція не є
альтернативною (ч.1 ст.3.6.4) і до неї є поправки. Рішення про
вилучення приймаються більшістю голосів депутатів, зазначеною в
ст.3.2.2.
2. Відхилення пропозиції про вилучення тексту, який ще не був
прийнятий Верховною Радою, не означає прийняття рішення про його
схвалення і не виключає необхідності проведення обговорення і
голосування щодо його суті на загальних засадах.
3. У разі внесення пропозиції про вилучення частини тексту з
пропозиції чи з поправки головуючий на засіданні за своїм розсудом
для зменшення кількості голосувань може поставити на голосування
цю частину тексту як поправку з прийняттям рішення щодо її
підтримки. Ініціатор пропозиції про вилучення частини тексту може
внести свою пропозицію в такій же формі. Послідовність голосування
зазначених пропозицій визначається згідно з ст.3.6.6.
4. Рішення про вилучення тексту, раніше прийнятого Верховною
Радою, приймається відповідно до порядку внесення змін і доповнень
до чинних законів, встановленого ст.6.8.2, із зазначеними в ній
наслідками голосування.
Стаття 3.6.8.
1. Тексти пропозиції чи поправки, що будуть ставитися на
голосування, повинні оголошуватися; при цьому називається
ініціатор внесення тексту або той, хто вніс його за своєю
підтримкою (ч.6 ст.6.2.11, ч.3 ст.6.3.5).
2. Перед голосуванням кількох пропозицій або поправок, які
виключають одна одну, головуючий на засіданні послідовно оголошує
їх зміст і, якщо немає зауважень до їх змісту, переходить до
голосування кожної поправки чи пропозиції окремо згідно з
положеннями ч.1, 2, 4 ст.3.6.4.
3. Перед кожним голосуванням головуючий на засіданні
відповідно до вимог ч.1 ст.6.2.4 формулює зміст питання, що буде
ставитися на голосування, і, якщо немає заперечень, відразу
пропонує провести голосування щодо нього.
4. Після закінчення голосування головуючий на засіданні
оголошує його повні результати і прийняте рішення.
Стаття 3.6.9.
1. Після оголошення головуючим на засіданні початку
голосування ніхто не може його переривати. З початку голосування і
до оголошення його результатів слово нікому не надається.
2. У разі порушення процедури голосування або виникнення
перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне
голосування без обговорення.
Глава 3.7. ТАЄМНЕ ГОЛОСУВАННЯ ШЛЯХОМ ПОДАЧІ БЮЛЕТЕНІВ
Стаття 3.7.1.
1. Обрання, призначення або затвердження посадових осіб чи
колегіальних органів Верховною Радою проводяться таємним
голосуванням, крім випадків, встановлених законом. Голосування
щодо кандидатур не може бути відокремлено від їх обговорення
розглядом чи підготовкою інших питань порядку денного.
2. До бюлетеня для таємного голосування включаються всі
кандидатури, яких було висунуто у встановленому законами порядку і
які дали згоду балотуватися. Самовідвід кандидатів приймається
Верховною Радою без голосування. Кандидат може відкликати свою
згоду балотуватися і перед проведенням повторного голосування.
3. Бюлетені для таємного голосування у кількості, що
відповідає фактичній кількості депутатів, виготовляються під
контролем Лічильної комісії за встановленою Верховною Радою
формою, в тому числі і у вигляді проекту постанови Верховної Ради
про відповідне обрання, призначення чи затвердження. Бюлетені для
таємного голосування повинні бути позначені як такі, бути
однаковими за матеріалом, кольором, розміром, змістом і не повинні
мати ніяких позначок. В бюлетені для таємного голосування
зазначається також мета виборів, призначення чи затвердження та
партійна належність кандидатів.
4. Час, місце і порядок проведення голосування визначаються
Лічильною комісією, про що вона повідомляє депутатів. Лічильна
комісія перед початком голосування перевіряє наявність кабін
(приміщень) для таємного голосування, опечатує скриньки для
таємного голосування та забезпечує всі необхідні умови для
додержання таємності голосування.
Стаття 3.7.2.
1. Кожному народному депутату України, повноваження якого
визнані Верховною Радою, Лічильною комісією видається один
бюлетень для таємного голосування після пред'явлення ним
посвідчення та особистого підпису в реєстрі про одержання
бюлетеня. Бюлетені видаються безпосередньо біля кабін (приміщень)
для таємного голосування.
2. Голосування проводиться у кабіні (приміщенні) для таємного
голосування і здійснюється проставленням в бюлетені позначки
напроти прізвища кандидата, за якого депутат голосує. Заповнений
бюлетень опускається в скриньку, яка повинна знаходитися біля
кабіни (приміщення) для таємного голосування.
3. Недійсними вважаються бюлетені невстановленого зразка, ті,
в яких підтримано дві і більше кандидатур на одну посаду, а також
ті, в яких неможливо з'ясувати волевиявлення депутата. Прізвища,
додатково вписані до бюлетенів, при підрахунку голосів не
враховуються. Якщо в скриньках для таємного голосування виявиться
більше бюлетенів, ніж їх видано згідно з реєстром про одержання
бюлетенів, всі бюлетені для таємного голосування вважаються
недійсними і проводиться переголосування.
( Статтю 3.7.3 виключено на підставі Постанови ВР
N 1400-XIV ( 1400-14 ) від 21.01.2000 )
Стаття 3.7.4.
1. Якщо необхідно обрати, призначити чи затвердити лише одну
особу і жоден кандидат не одержить при першому голосуванні
необхідної більшості, проводиться повторне голосування щодо двох
кандидатур, які одержали найбільшу кількість голосів при першому
голосуванні, не рахуючи тих кандидатів, які після першого
голосування вибули з балотування.
2. Якщо внаслідок вибуття кандидатів з балотування
залишається один кандидат, повторне голосування проводиться щодо
нього.
Стаття 3.7.5.
1. Верховна Рада може прийняти процедурне рішення про таємне
голосування щодо кандидатур списком, якщо інше не встановлено
законом. В разі обрання, призначення або затвердження
колегіального органу списком до бюлетеня для таємного голосування
може включатися більше кандидатур, ніж потрібно для обрання,
призначення чи затвердження.
2. Кандидатури вносяться до бюлетенів в алфавітному або в
іншому, визначеному законом, порядку.
3. Голосування і підрахунок голосів здійснюються щодо кожної
кандидатури окремо. Обраними, призначеними чи затвердженими при
голосуванні списком вважаються кандидати, які набрали найбільшу
кількість голосів, за умов, зазначених у ст.3.7.3.
4. Якщо внаслідок голосування за списком не обрано, не
призначено чи не затверджено необхідної кількості осіб,
проводяться довибори з новим висуненням кандидатів.
5. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів
і після їх обрання, призначення чи затвердження буде перевищено
необхідний кількісний склад органу, щодо цих кандидатів
проводиться повторне голосування.
( Статтю 3.7.6 виключено на підставі Постанови ВР
N 1400-XIV ( 1400-14 ) від 21.01.2000 )
Стаття 3.7.7.
1. У разі виявлення Лічильною комісією порушення порядку
голосування результати цього голосування оголошуються. Про
порушення Лічильна комісія доповідає Верховній Раді, яка приймає
процедурне рішення щодо розслідування факту порушення і наслідків
голосування (рішення про переголосування чи проведення нових
виборів).
2. Якщо при визначенні результатів голосування порушено
порядок визначення результатів голосування, за процедурним
рішенням Верховної Ради проводиться повторне голосування.
Стаття 3.7.8.
1. У випадках, зазначених в законі, Верховною Радою може
проводитися таємне голосування щодо проектів актів, пропозицій чи
питань шляхом подачі бюлетенів. Після обговорення цих проектів
актів, пропозицій чи питань таке голосування проводиться в
порядку, викладеному в цій главі. Голосування про включення
проекту акта, пропозиції чи питання до бюлетеня для таємного
голосування не проводиться. У разі проведення таємного голосування
з кількох пропозицій чи питань, які виключають одне одного
(альтернативних), недійсними вважаються бюлетені невстановленого
зразка, такі, в яких залишено більше одного питання чи пропозиції,
а також ті, в яких неможливо з'ясувати волевиявлення депутата.
2. З кожного питання (крім альтернативних), що виноситься на
таємне голосування, повинен бути окремий бюлетень, якщо інше прямо
не визначено цим Регламентом чи іншим законом.
Глава 3.8. ДИСЦИПЛІНА ТА ЕТИКА ПЛЕНАРНИХ ЗАСІДАНЬ
Стаття 3.8.1.
1. На засіданні Верховної Ради промовець не повинен вживати
образливі висловлювання та непристойні і лайливі слова, закликати
до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні має
право попередити промовця про неприпустимість таких висловлювань і
закликів або припинити його виступ, а у разі повторного порушення
- позбавити його права виступу на даному засіданні.
2. Якщо головуючий на засіданні звертається до промовця,
останній повинен негайно зупинити свій виступ, в противному разі
головуючий на засіданні може припинити його виступ.
3. Якщо промовець виступає без дозволу головуючого на
засіданні, мікрофон може бути відключено без попередження.
4. Якщо промовець перевищує час, відведений для виступу, або
висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих
підстав, з яких йому надано слово, головуючий на засіданні після
двох попереджень позбавляє його слова. Та частина виступу
промовця, яка виголошена після позбавлення його слова, не
включається до стенограми засідання.
Стаття 3.8.2.
1. Якщо депутат вважає, що промовець або головуючий на
засіданні неправильно тлумачать його слова або дії, він може в
письмовій формі звернутися до головуючого на засіданні з проханням
надати йому слово для пояснень чи зауважень. За таким зверненням
головуючий на засіданні надає депутату слово відразу або в кінці
обговорення, але до голосування; в останньому випадку головуючий
на засіданні відразу повідомляє депутатів про надходження такого
звернення від депутата і про час, коли йому буде надано слово.
Якщо подібна інформація, на думку депутата, є у поширених через
Секретаріат Верховної Ради інформаційних матеріалах, то головуючий
на засіданні надає депутату слово на початку або в кінці засідання
за його письмовим зверненням. У зазначених випадках депутат може
діяти за своїм розсудом в порядку, встановленому ч.2 ст.4.1.9.
Стаття 3.8.3.
1. Під час засідання Верховної Ради депутати не повинні
заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню
або сприйманню виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо).
2. Головуючий на засіданні продовжує час для виступу промовця
на термін, на який його виступ було перервано, якщо тільки це не
пов'язано з застосуванням до промовця заходів впливу, встановлених
ст.3.8.1, 3.8.4.
Стаття 3.8.4.
1. Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання
Верховної Ради, головуючий на засіданні попереджає його
персонально і закликає до порядку. Після повторного попередження
протягом дня головуючий на засіданні за згодою більшості депутатів
від їх фактичної кількості, визначеною без обговорення шляхом
голосування, може запропонувати депутату залишити зал до кінця
засідання. Якщо депутат відмовляється залишити зал, головуючий на
засіданні припиняє засідання до виконання депутатом його вимоги. У
таких випадках за висновком комісії, до компетенції якої входять
питання депутатської етики, Верховна Рада без обговорення може
прийняти рішення про позбавлення депутата права брати участь у
пленарних засіданнях (до п'яти засідань). Це рішення доводиться до
відома виборців через газету "Голос України".
Стаття 3.8.5.
1. У разі грубого порушення дисципліни або перешкод у
проведенні засідання головуючий на засіданні може оголосити
перерву або закрити засідання.
2. Якщо під час засідання Верховної Ради в будинку Верховної
Ради депутат вчинить дії, що містять ознаки злочину, обговорення
зупиняється. Головуючий на засіданні повідомляє Верховну Раду про
факт, що відбувся, закриває засідання і негайно звертається до
Генерального прокурора з пропозицією вжити відповідних заходів. У
разі, коли зазначені дії вчинені до відкриття пленарного
засідання, під час його перерви чи після закриття, головуючий на
засіданні повідомляє Верховну Раду про них після перерви або при
відкритті найближчого засідання.
3. У разі оголошення перерви або закриття засідання у зв'язку
з обставинами, зазначеними у ч.1, 2 цієї статті, застосовується
положення ч.3 ст.3.4.11. У разі закриття засідання Верховна Рада
збирається на ранкове засідання в наступний за розкладом пленарних
засідань день.
Стаття 3.8.6.
1. До депутата, винного у вчиненні дій, спрямованих на
фальсифікацію голосування (порушення особистого характеру
голосування тощо), застосовуються заходи впливу, встановлені ч.1
ст.4.1.9.
Стаття 3.8.7.
1. Після розгляду питання порядку денного або в кінці
засідання депутат має право звертатися до головуючого на засіданні
із зауваженнями і запитаннями щодо організації розгляду питань і
ведення засідання; при цьому депутат може зажадати відповідей на
свої запитання і дати їм оцінку. Під час розгляду питання порядку
денного депутат може вносити пропозиції з зазначених питань.
2. У разі грубого або систематичного порушення Регламенту
головуючим на засіданні Верховна Рада на пропозицію, внесену не
менш як двома депутатськими групами (фракціями), після
скороченого обговорення може прийняти рішення про відсторонення
його від ведення пленарних засідань на термін до двох днів. Цей
час використовується відстороненим від головування на засіданні
для вивчення цього Регламенту, за ним зберігаються виплати,
пов'язані з виконанням депутатських та посадових обов'язків.
Зазначене питання може розглядатися Верховною Радою і без
завчасного включення його до порядку денного засідання та
попередньої підготовки в її комісіях.
Глава 3.9. ПРОТОКОЛ, СТЕНОГРАФІЧНИЙ БЮЛЕТЕНЬ,
СТЕНОГРАФІЧНИЙ ЗВІТ ТА СПРАВА ЗАСІДАННЯ
Стаття 3.9.1.
1. Засідання Верховної Ради протоколюється. Ведення протоколу
засідань Верховної Ради здійснює Секретаріат Верховної Ради.
Протокол засідання Верховної Ради підписує головуючий на
засіданні.
2. У протоколі засідання Верховної Ради зазначаються: дата,
час і місце проведення засідання, кількість депутатів, присутніх
на засіданні; питання порядку денного, винесені на розгляд; назви
і редакції документів, поширених серед депутатів для цього
засідання; прізвища головуючого на засіданні і виступаючих; всі
внесені на голосування питання і пропозиції, спосіб їх вирішення;
повні результати голосування і прийняті рішення.
Стаття 3.9.2.
1. Засідання Верховної Ради стенографується. Ведення
стенограми, видання стенографічного бюлетеня та стенографічного
звіту засідання здійснює Секретаріат Верховної Ради. Стенограма і
стенографічний бюлетень засідання Верховної Ради повинні повністю
відбивати хід обговорень. Вони повинні також містити інформацію
про день, час, місце проведення засідання, порядок денний
засідання, прізвище головуючого на засіданні.
2. До стенографічного бюлетеня засідання Верховної Ради
додатково включаються:
1) дані про поіменну реєстрацію присутніх на засіданні
депутатів (ч.1 ст.3.1.6);
2) список депутатів, про яких відомо, що вони були відсутні
на засіданні з поважних причин (ч.3 ст.3.1.6);
3) результати поіменного голосування (ч.2 ст.3.2.6);
4) повні результати голосування згідно з ч.4 ст.3.6.8
(додаються і в тому разі, коли головуючий на засіданні оголосив їх
не повністю);
5) висновки комісій Верховної Ради щодо питань, які
розглядалися на засіданні, якщо вони всупереч положенням ч.3
ст.6.3.7 не поширювалися серед депутатів;
6) тексти невиголошених виступів депутатів (ст.3.4.10);
7) окремі думки депутатів та їх груп (фракцій) щодо прийнятих
Верховною Радою рішень (ст.3.4.5);
8) списки членів депутатських груп (фракцій) і зміни в їх
складі (ч.2 ст.4.2.2);
9) письмові запити депутатів і відповіді на них, якщо вони не
поширювалися серед депутатів.
3. У разі допущення в стенограмі стилістичних неточностей
тощо депутат може протягом наступного після засідання робочого дня
подати щодо них зауваження на ім'я головуючого на засіданні;
рішення із спірних питань приймає головуючий на засіданні. Кожний
аркуш оригіналу стенограми підписується (із зазначенням прізвища
та дати) особою, яка відповідає за фіксування тексту, викладеного
на цьому аркуші.
4. Запис виступів на засіданні Верховної Ради на магнітній
стрічці зберігається протягом одного року.
Стаття 3.9.3.
1. Стенограма, стенографічний бюлетень і протокол засідання
Верховної Ради є офіційними документами, що підтверджують процес
обговорення і прийняття рішення Верховною Радою.
2. Депутати забезпечуються стенографічними бюлетенями
засідань Верховної Ради за їх особистими заявами до Секретаріату
Верховної Ради. Стенограми, протоколи засідань Верховної Ради
надаються депутатам Секретаріатом Верховної Ради для ознайомлення
за їх зверненням.
Стаття 3.9.4.
1. Секретаріат Верховної Ради для кожного засідання Верховної
Ради веде справу засідання, яка включає:
1) перелік документів, що входять до справи засідання;
2) протокол засідання (ст.3.9.1);
3) стенограму і стенографічний бюлетень засідання (ст.3.9.2);
4) результати поіменного голосування, які за рішенням
Верховної Ради, прийнятим згідно з ч.2 ст.3.2.6, не увійшли до
стенографічного бюлетеня засідання;
5) проекти документів, які розглядалися на засіданні;
6) інші матеріали, які поширено Секретаріатом Верховної Ради
серед депутатів у зв'язку з розглядом питання на даному засіданні;
7) висновки і пропозиції органів Верховної Ради щодо
розглянутих на засіданні питань;
8) тексти розглянутих на даному засіданні документів у
редакції, в якій їх було прийнято.
2. За зверненням депутатів справи засідання надаються їм
Секретаріатом Верховної Ради для ознайомлення.
Розділ 4
НАРОДНІ ДЕПУТАТИ УКРАЇНИ, ПОСАДОВІ ОСОБИ
І ОРГАНИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Глава 4.1. НАРОДНІ ДЕПУТАТИ УКРАЇНИ
Стаття 4.1.1.
1. Порядок діяльності народного депутата України у Верховній
Раді та її органах визначається Конституцією України ( 888-09 ),
Законом України про статус народного депутата України ( 2790-12 ),
Законом України про постійні комісії Верховної Ради України, цим
Регламентом та іншими законами України.
Стаття 4.1.2.
1. Депутатам після визнання Верховною Радою їх повноважень
видані окружною виборчою комісією посвідчення про обрання
депутатом замінюються на посвідчення народного депутата України;
депутату видається також нагрудний знак "Народний депутат
України".
2. Народний депутат України працює у Верховній Раді на
постійній основі. Він зобов'язаний протягом місяця після визнання
Верховною Радою його повноважень залишити попереднє місце роботи і
передати трудову книжку з записом про це до Секретаріату Верховної
Ради.
Стаття 4.1.3.
1. Депутат забезпечується персональним місцем в залі засідань
Верховної Ради.
Стаття 4.1.4.
1. Діяльність депутата під час сесійного періоду включає:
1) участь у засіданнях Верховної Ради;
2) участь у засіданнях комісій Верховної Ради, їх підкомісій
та робочих чи підготовчих груп;
3) участь у засіданнях Президії Верховної Ради;
4) виконання доручень Верховної Ради та її органів;
5) роботу над законопроектами, документами Верховної Ради та
виконання інших депутатських повноважень у складі депутатських
груп (фракцій) чи індивідуально;
6) роботу у виборчих округах.
2. Діяльність депутата, зазначена в підпунктах 2-6 ч.1 цієї
статті, здійснюється у період між засіданнями Верховної Ради, за
винятком випадків виконання невідкладних доручень Верховної Ради
або її Президії.
3. Робочі дні поза сесійним часом і часом відпустки депутати
використовують за своїм розсудом для підвищення своєї
кваліфікації, обміну досвідом, роботи у виборчому окрузі та для
іншої діяльності, пов'язаної з виконанням депутатських
повноважень.
Стаття 4.1.5.
1. Участь у засіданнях Верховної Ради та її органів,
виконання доручень Верховної Ради та її органів є підставою для
відкладення депутатом усіх інших службових справ.
2. Рішення про відрядження депутата (за його згодою) для
виконання депутатських повноважень та доручень Верховної Ради та
її органів приймають: Верховна Рада України; Президія Верховної
Ради; комісія Верховної Ради, до складу якої обрано депутата;
Голова Верховної Ради, а в разі його відсутності - заступники
Голови Верховної Ради. Ці ж органи і посадові особи формулюють
завдання на відрядження депутата.
3. Депутат зобов'язаний зареєструватися і бути присутнім на
засіданнях Верховної Ради та її органів, до яких його обрано.
Депутат не має права не брати участь в голосуванні, в тому числі й
таємному, за винятком випадків, встановлених ч.4 цієї статті та
іншими законами.
4. Депутат не бере участь в голосуванні, якщо Верховна Рада
приймає окреме рішення щодо нього персонально.
Стаття 4.1.6.
1. Відсутність депутата на засіданнях Верховної Ради та її
органів, до яких його обрано, допускається лише з поважних причин.
2. Підставою для відсутності депутата на засіданнях Верховної
Ради чи її органів, які проводяться згідно з розкладом засідань, є
виконання депутатом у цей же час доручень Верховної Ради або її
органів, якщо про такі доручення ними було прийнято відповідні
рішення. Про відсутність депутата з зазначених підстав Голову
Верховної Ради повідомляє секретар відповідного органу Верховної
Ради.
3. За звичайних обставин поважною причиною для відсутності
депутата є його тимчасове увільнення від роботи у зв'язку з
хворобою чи доглядом за дитиною, його одруженням, народженням
дитини, трауром, документально підтвердженими транспортними
перешкодами, а також роботою у виборчому окрузі у зв'язку з
відкликанням його виборцями згідно з законом. Поважними причинами
для відсутності депутата є й інші обставини, коли згідно з
законодавством наймодавець зобов'язаний надати працівнику
тимчасову відпустку.
4. Не є поважною для відсутності депутата причина, зазначена
в ст.3.8.4.
5. У кожному випадку, крім зазначених у ч.2, 3, 4 цієї
статті, питання щодо визнання причини відсутності поважною
вирішується Верховною Радою після розгляду висновку комісії, до
компетенції якої входять питання депутатської етики. Обговорення
цього питання здійснюється за скороченою процедурою (ст.3.4.2)
без виступів, зазначених в підпунктах 3 і 5 ч.1 тієї ж статті.
Депутату надається слово для виступу з поясненнями і для
відповідей на запитання депутатів. Рішення про визнання причини
відсутності поважною приймається відповідно до положень ч.3
ст.3.2.2. Відсутність зазначеного депутата без поважних або з
невідомих причин на засіданні не є перешкодою для прийняття
рішення. Послідовність розгляду причин відсутності того чи іншого
депутата визначається кількістю пропущених ним засідань,
незалежно від того, до якої депутатської групи (фракції) він
належить; при цьому розгляд розпочинається щодо тих, хто має
найбільше пропущених засідань.
Стаття 4.1.7.
1. Депутат, який не може взяти участь в одному чи кількох
наступних засіданнях, повинен письмово, з зазначенням причин,
повідомити завчасно про це Голову Верховної Ради через Секретаріат
Верховної Ради, а про неможливість взяти участь у засіданні
комісії - голову цієї комісії в такому ж порядку. В разі
невиконання депутатом цієї вимоги він дає письмові пояснення з
цього приводу комісії, до компетенції якої входять питання
депутатської етики.
2. За дні відсутності без поважних причин на засіданнях
Верховної Ради чи її органів депутату не провадяться виплати,
пов'язані з виконанням депутатських обов'язків.
3. Після закінчення кожної сесії Верховної Ради за поданням
Секретаріату Верховної Ради в газеті "Голос України" окремо
друкуються відомості про відсутність депутатів на сесії без
поважних та з невідомих причин.
Стаття 4.1.8.
1. Дані про відсутність депутатів на засіданнях Верховної
Ради та її органів без поважних та з невідомих причин щомісячно
передаються Секретаріатом Верховної Ради до комісії, до
компетенції якої входять питання депутатської етики.
2. На вимогу комісії, до компетенції якої входять питання
депутатської етики, депутат зобов'язаний дати пояснення причини
своєї відсутності. Пропущені депутатом засідання Верховної Ради чи
її органів, щодо яких немає відповідного рішення Верховної Ради
згідно з ч.5 ст.4.1.6, вважаються пропущеними депутатом без
поважних причин (крім випадків, зазначених в ч.2, 3 ст.4.1.6).
3. У разі відсутності депутата без поважних причин загалом
більш як на 20 засіданнях протягом календарного року комісія, до
компетенції якої входять питання депутатської етики, подає до
Верховної Ради пропозицію про порушення Верховною Радою питання
перед виборцями відповідного округу про його відкликання (ч.2
ст.9.8.3).
Стаття 4.1.9.
1. Якщо депутат вживає образливі або лайливі висловлювання
щодо інших депутатів або вчиняє дії, не сумісні з правилами
депутатської етики, за висновком комісії, до компетенції якої
входять питання депутатської етики, Верховною Радою можуть бути
застосовані до нього такі заходи впливу: попередження, догана,
сувора догана з наступним повідомленням про них в газеті "Голос
України". Рішення про це приймається після скороченого обговорення
більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості і
заноситься до протоколу засідання.
2. Депутат, який вважає, що інший депутат вчинив щодо нього
зазначені в ч.1 цієї статті дії, може звернутися до комісії, до
компетенції якої входять питання депутатської етики, з письмовою
заявою про це, якщо ці депутати не досягли примирення.
Глава 4.2. ГРУПИ (ФРАКЦІЇ) НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ
Стаття 4.2.1.
1. Депутатські фракції у Верховній Раді України утворюються
виключно депутатами, за умови, що до складу кожної з фракцій
входить не менш як 14 народних депутатів України. ( Частина перша
статті 4.2.1 в редакції Постанови ВР N 7-XIV ( 7-14 ) від
13.05.98; із змінами, внесеними згідно з Рішенням Конституційного
Суду N 17-рп/98 ( v017p710-98 ) від 03.12.98 )
2. Депутатські групи (фракції) не можуть формуватися для
захисту приватних, комерційних, місцевих, професійних чи
релігійних інтересів. Принципи функціонування депутатської групи
(фракції) не можуть порушувати імперативного характеру
депутатського мандата.
3. Порядок роботи депутатської групи (фракції), умови вступу
депутата до депутатської групи (фракції), його виходу чи
виключення з неї визначаються самою депутатською групою
(фракцією).
4. Депутат не може входити до складу більш як однієї
зареєстрованої депутатської групи (фракції). Голова Верховної Ради
України і його заступники не входять до складу жодної депутатської
групи (фракції).
5. Депутатські групи (фракції) формуються на першій сесії
Верховної Ради України нового скликання до розгляду питань про
обрання Голови Верховної Ради, створення органів Верховної Ради.
Якщо цього не відбулося, головуючий на пленарному засіданні
оголошує перерву в пленарних засіданнях на 2 робочих дні. Перед
наступним пленарним засіданням Секретаріат Верховної Ради поширює
серед депутатів інформаційні матеріали про депутатські групи
(фракції), які відповідають вимогам цього Регламенту і були подані
до Секретаріату Верховної Ради не пізніш як за 16 годин до початку
зазначеного пленарного засідання.
6. Реорганізація та формування нових депутатських груп
(фракцій) можуть проводитися протягом повноважень Верховної Ради
із збереженням їх пропорційного представництва в органах Верховної
Ради, за винятком Президії Верховної Ради, чи з відступом від
нього відповідно до рішення, прийнятого Верховною Радою щодо
такого представництва.
Стаття 4.2.2.
1. Кожна депутатська група (фракція) повинна бути
зареєстрована у Секретаріаті Верховної Ради. Умовою її реєстрації
є надходження до Секретаріату Верховної Ради підписаного
персонально депутатами письмового повідомлення про сформування
депутатської групи (фракції) з зазначенням її назви, мети чи
завдань, персонального складу та партійної належності членів
групи (фракції), а також депутатів, які уповноважені представляти
групу (фракцію). Повна та скорочена назва депутатської фракції
повинна збігатися з назвою відповідної партії. У разі, коли
депутатська фракція об'єднує депутатів з декількох партій, її
назва повинна включати назви цих партій.
2. Після реєстрації депутатської групи (фракції) головуючий
на пленарному засіданні інформує депутатів про сформування такої
групи (фракції), її кількісний склад та уповноважених
представників. Інформаційні матеріали про депутатську групу
(фракцію), зазначені в ч.1 цієї статті і ч.2 ст.4.2.5, після її
реєстрації поширюються Секретаріатом Верховної Ради серед
депутатів; в тому ж порядку повідомляється про зміни в складі
депутатських груп (фракцій).
3. Про зміни в складі депутатської групи (фракції) її
уповноважений представник повідомляє письмово Голову Верховної
Ради (чи Президію сесії); це повідомлення підписує і депутат, щодо
якого воно подається, або лише уповноважений представник
депутатської групи (фракції), якщо депутата виключено з неї.
4. У разі, коли склад депутатської групи (фракції) стає
меншим від встановленої в ч.1 ст.4.2.1 кількості, вона після 15
днів оголошується Головою Верховної Ради (чи Президією сесії)
розпущеною. Розпуск (саморозпуск) депутатської групи (фракції) не
є підставою для перегляду персонального складу органів Верховної
Ради, за винятком Президії Верховної Ради, представництво в якій
втрачається до сформування депутатської групи (фракції).
Стаття 4.2.3.
1. Депутатські групи (фракції) попередньо обговорюють
кандидатури на посади Голови Верховної Ради і його заступників,
голів комісій Верховної Ради, а також персональний склад
колегіальних органів Верховної Ради.
2. Депутатські групи (фракції) відповідно до цього Регламенту
мають право на пропорційне (виходячи з кількості їх членів)
представництво в усіх органах Верховної Ради та офіційних
парламентських делегаціях. Право висунення кандидатур на вакантні
депутатські місця в органах Верховної Ради до визнання Верховною
Радою повноважень відповідних новообраних депутатів належить
депутатським групам (фракціям), яким ці місця належали раніше.
Постійні комісії Верховної Ради України формуються групами
(фракціями) за принципом пропорційності, з урахуванням фахової
підготовки народних депутатів та домовленості між
заінтересованими депутатськими групами (фракціями).
3. Кожна депутатська група (фракція) має гарантоване право на
виступ свого представника з усіх питань порядку денного на
засіданнях Верховної Ради та її органів.
4. Депутатська група (фракція), з ініціативи якої
розглядається питання, має право на виступ свого представника
після припинення обговорення на засіданнях Верховної Ради та її
органів.
5. Жодна депутатська група (фракція) не має права виступати
від імені народу України, Верховної Ради України.
6. Депутати і депутатські групи (фракції) можуть вільно
співробітничати між собою шляхом утворення депутатських об'єднань
і неформальних груп, які не підлягають реєстрації і не мають прав,
встановлених цим Регламентом.
7. Депутатські групи (фракції) проводять свої засідання
відкрито і гласно. За рішенням депутатської групи (фракції) може
бути проведено закрите засідання.
8. Уповноважений представник депутатської групи (фракції)
може в письмовій формі доручити виконання закріплених за ним
Регламентом Верховної Ради України функцій будь-кому з членів
відповідної депутатської групи (фракції). Виконання уповноваженим
представником (керівником) депутатської фракції своїх повноважень
є поважною причиною для його відсутності на засіданні комітету
Верховної Ради України, до складу якого він входить, і його
відсутність з цієї причини не впливає на кворум у комітеті.
( Частина восьма статті 4.2.3 із змінами, внесеними згідно з
Постановою ВР N 42-XIV ( 42-14 ) від 14.07.98 )
9. Зареєстровані депутатські групи (фракції) та їх члени
мають й інші права, встановлені Конституцією України ( 888-09 ),
Законом України про статус народного депутата України
( 2790-12 ), цим Регламентом, Законом України про постійні
комісії Верховної Ради України.
Стаття 4.2.4.
1. З метою сприяння організації попередньої підготовки та
розгляду питань, які вносяться до Верховної Ради України,
утворюється Погоджувальна рада депутатських фракцій (груп).
2. До складу Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп)
входять Голова Верховної Ради, керівники депутатських фракцій
(груп) з правом вирішального голосу. В роботі Погоджувальної ради
депутатських фракцій (груп) беруть участь заступники Голови
Верховної Ради, голови комітетів Верховної Ради з правом дорадчого
голосу. Головує на засіданнях Погоджувальної ради депутатських
фракцій (груп) Голова Верховної Ради України. У разі його
відсутності головує на засіданні один із його заступників, який
отримує при цьому право вирішального голосу. В разі відсутності
когось із керівників депутатських фракцій (груп) чи голів
комітетів за їх дорученням у засіданні Погоджувальної ради
депутатських фракцій (груп) беруть участь їх повноважні
представники з числа народних депутатів. При цьому повноважні
представники депутатських фракцій (груп) отримують право
вирішального голосу, а комітетів - дорадчого.
3. У засіданнях Погоджувальної ради депутатських фракцій
(груп) мають право брати участь:
а) постійний представник Президента України у Верховній Раді
України;
б) повноважний представник Кабінету Міністрів України у
Верховній Раді України;
в) представники суб'єктів права законодавчої ініціативи, якщо
на засіданні Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп)
розглядається питання про законопроекти, внесені зазначеними
суб'єктами права законодавчої ініціативи;
г) відповідальні працівники апарату Верховної Ради, які
здійснюють організаційно-технічне забезпечення підготовки та
проведення самої Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп)
та пленарних засідань Верховної Ради України.
4. Народні депутати України мають право бути присутніми на
засіданнях Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп), брати
участь в обговоренні питань, що розглядаються на її засіданнях,
вносити пропозиції щодо проектів порядку денного сесії, розкладу
засідань та порядку денного кожного пленарного засідання.
5. Погоджувальна рада депутатських фракцій (груп) здійснює
свою роботу в формі засідань. Засідання Погоджувальної ради
депутатських фракцій (груп) є правомочним за умови присутності на
ньому не менше 2/3 від її складу. Скликаються засідання
Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) Головою Верховної
Ради або за ініціативою представників двох чи більше депутатських
фракцій (груп) в разі необхідності, але не рідше одного разу на
тиждень під час роботи Верховної Ради в пленарному режимі.
Засідання веде Голова Верховної Ради, а у випадках, передбачених
частиною другою цієї статті, - один із його заступників.
6. Рішення Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп)
приймаються такою кількістю голосів членів Погоджувальної ради з
правом вирішального голосу, яка у сумарному підрахунку голосів
членів їх фракцій (груп) забезпечує прийняття позитивного рішення
при голосуванні питання в сесійному залі.
7. Членам Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп), а
також іншим особам, які запрошуються на її засідання, за звичайних
обставин не пізніш як за 3 дні повідомляється про питання,
заплановані до розгляду на черговому засіданні, та надаються
необхідні матеріали.
8. Проекти документів для розгляду на черговому засіданні
Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) та проекти рішень
Погоджувальної ради передаються в апарат Верховної Ради не пізніш
як за 4 дні до дня проведення чергового засідання Погоджувальної
ради депутатських фракцій (груп).
9. Погоджувальна рада депутатських фракцій (груп):
а) вносить пропозиції щодо річного та перспективного планів,
які подаються на затвердження Верховної Ради;
б) розглядає та погоджує пропозиції щодо проектів порядку
денного сесій та розкладу засідань Верховної Ради;
в) формує проект порядку денного роботи Верховної Ради на
кожне чергове та позачергове пленарне засідання;
г) ініціює перевірку внесених до Верховної Ради законодавчих
пропозицій та законопроектів на їх відповідність вимогам
Регламенту Верховної Ради України щодо структури, викладу, змісту
та оформлення;
д) вносить пропозиції щодо визначення комітету Верховної Ради
України, відповідального за підготовку законопроекту, внесеного до
Верховної Ради суб'єктом права законодавчої ініціативи,
направлення його на розгляд у комітети і депутатські фракції
(групи), на наукову, юридичну та іншу експертизу, встановлення
термінів для підготовки висновків, пропозицій та зауважень щодо
нього;
е) розглядає пропозиції головного та профільних комітетів про
готовність до розгляду в пленарному режимі проектів законів у
першому та наступних читаннях і приймає відповідне рішення;
є) приймає рішення про повернення за пропозицією комітетів
Верховної Ради України суб'єктам права законодавчої ініціативи
законопроектів, якщо при їх підготовці не виконанні вимоги
Конституції України ( 254к/96-ВР ), законів України та Регламенту
Верховної Ради України;
ж) вносить Голові Верховної Ради України пропозиції щодо
скликання позачергового засідання Верховної Ради, дати і місця
його проведення;
з) розглядає питання про вжиття заходів для забезпечення
присутності депутатів на пленарних засіданнях;
и) вносить пропозиції щодо проведення парламентських слухань;
і) вирішує інші питання організації роботи Верховної Ради
відповідно до Регламенту.
( Стаття 4.2.4 в редакції Постанови ВР N 1544-III ( 1544-14 ) від
16.03.2000 )
Стаття 4.2.5.
1. Голова Верховної Ради забезпечує зареєстровані депутатські
групи (фракції) приміщенням, необхідним обладнанням тощо, а також
закріплює за ними адміністративно-технічний персонал, який
користується їх довірою, для подання допомоги у здійсненні
депутатськими групами (фракціями) передбачених законами і цим
Регламентом функцій у Верховній Раді України.
2. За зверненням уповноваженого представника депутатської
групи (фракції) Секретаріат Верховної Ради поширює серед народних
депутатів України підготовлені нею матеріали про її діяльність як
офіційні від депутатської групи (фракції).
Глава 4.3. ГОЛОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
І ЙОГО ЗАСТУПНИКИ
Стаття 4.3.1.
1. Повноваження Голови Верховної Ради України, його Першого
заступника і заступника визначаються Конституцією України
( 888-09 ). Порядок діяльності Голови Верховної Ради і його
заступників здійснюється відповідно до законодавчих актів,
зазначених у ст.1.0.1.
2. Голова Верховної Ради України і його заступники не можуть
виконувати будь-яку іншу оплачувану роботу (крім наукової,
викладацької чи іншої творчої у позаробочий час), а також входити
до складу правління чи ради підприємства або об'єднання громадян,
що має на меті одержання прибутків.
3. Голова Верховної Ради України і його заступники повинні
вести засідання державною мовою.
Стаття 4.3.2.
1. Голова Верховної Ради обирається Верховною Радою на строк
її повноважень з числа народних депутатів України таємним
голосуванням шляхом подачі бюлетенів.
( Частину другу статті 4.3.2 виключено на підставі Постанови
ВР N 1400-XIV ( 1400-14 ) від 21.01.2000 )
3. До початку обговорення висунутих кандидатур в депутатських
групах (фракціях) Секретаріат Верховної Ради поширює серед
депутатів інформаційні матеріали про кожного кандидата, що
надійшли від комісії, до компетенції якої входять питання
депутатської етики. Такі матеріали, крім інформації, зазначеної в
ст.2.2.2, повинні містити: виписку з трудової книжки про трудову
діяльність; автобіографію з висвітленням найбільш істотних
результатів трудової діяльності, що не становлять охоронювану
законом таємницю; декларацію про доходи, зобов'язання фінансового
характеру, відомості про нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в
банках і цінні папери відповідно до вимог, встановлених для
державного службовця першої категорії; відомості (підписані
кандидатом) щодо самостійного входження кандидата (або через
представника) до складу керівних органів підприємств,
господарських товариств, організацій, спілок, об'єднань,
кооперативів тощо, що здійснюють підприємницьку діяльність.
Верховна Рада може прийняти рішення (процедурне) про включення до
інформаційних матеріалів й інших даних про кандидатів та їх
діяльність. Перелік інформаційних даних повинен бути однаковим для
всіх кандидатів. Питання про обрання Голови Верховної Ради не
потребує підготовки в інших комісіях Верховної Ради.
Стаття 4.3.3.
( Частину першу статті 4.3.3 виключено на підставі Постанови
ВР N 1400-XIV ( 1400-14 ) від 21.01.2000 )
( Частину другу статті 4.3.3 виключено на підставі Постанови
ВР N 1400-XIV ( 1400-14 ) від 21.01.2000 )
( Частину третю статті 4.3.3 виключено на підставі Постанови
ВР N 1400-XIV ( 1400-14 ) від 21.01.2000 )
4. Про обрання Голови Верховної Ради України Верховна Рада
приймає відповідну постанову (ч.2 ст.3.7.6, ст.3.7.8).
Стаття 4.3.4.
1. Голова Верховної Ради України може бути в будь-який час
відкликаний Верховною Радою на його прохання, а також у зв'язку з
незадовільною його роботою на цій посаді або через інші обставини,
що унеможливлюють виконання ним своїх обов'язків, в тому числі
внаслідок порушення вимог ч.2 ст.4.3.1. Дострокове припинення
депутатських повноважень Голови Верховної Ради одночасно припиняє
і його повноваження як Голови Верховної Ради.
( Частину другу статті 4.3.4 виключено на підставі Постанови
ВР N 1400-XIV ( 1400-14 ) від 21.01.2000 )
3. Пропозиції про відкликання Голови Верховної Ради можуть
вноситися:
1) Головою Верховної Ради України за його письмовою заявою;
2) не менш як 1/3 депутатів від їх фактичної кількості за їх
підписами (ці підписи не відкликаються).
4. Рішення щодо включення до порядку денного сесії Верховної
Ради питання про відкликання Голови Верховної Ради приймається на
пленарному засіданні Верховної Ради і розглядається не пізніше,
ніж на 5-й день після його включення до порядку денного сесії. У
випадку відсутності на засіданні Верховної Ради без поважних
причин Голови Верховної Ради України, стосовно якого розглядається
питання про відкликання з посади Голови Верховної Ради, це питання
може бути розглянуто за його відсутності. ( Частина четверта
статті 4.3.4 в редакції Постанови ВР N 1400-XIV ( 1400-14 ) від
21.01.2000 )
( Частину п'яту статті 4.3.4 виключено на підставі Постанови
ВР N 1400-XIV ( 1400-14 ) від 21.01.2000 )
6. Питання про відкликання Голови Верховної Ради не потребує
підготовки в постійних комісіях Верховної Ради. У разі
необхідності для збору чи перевірки інформації, що стосується
цього питання, Верховна Рада створює тимчасову контрольну,
ревізійну чи слідчу комісію Верховної Ради. ( Частина шоста статті
4.3.4 із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР N 1400-XIV
( 1400-14 ) від 21.01.2000 )
Стаття 4.3.5.
1. Для обговорення питання про відкликання Голови Верховної
Ради відводиться три з половиною години сесійного часу, в тому
числі для виступу Голови Верховної Ради - 40 хвилин, та
застосовуються всі інші положення ч.1 ст.4.3.3.
( Частину другу статті 4.3.5 виключено на підставі Постанови
ВР N 1400-XIV ( 1400-14 ) від 21.01.2000 )
3. Верховна Рада заслуховує: доповідь представника від
депутатів (підпункт 2 ч.3 ст.4.3.4) і відповіді доповідача на
запитання (якщо питання про відкликання порушено за ініціативою
депутатів); співдоповідь тимчасової контрольної, ревізійної чи
слідчої комісії Верховної Ради (якщо вона створювалася з цього
питання), відповіді співдоповідача на запитання; виступ Голови
Верховної Ради про його діяльність на цій посаді та стан і
організацію законопроектної, законодавчої роботи у Верховній Раді
і виконання нею своїх контрольних функцій; відповіді Голови
Верховної Ради на запитання. Обговорення цього питання
здійснюється відповідно до положень ст.3.4.1. Депутати мають право
ставити запитання, висловлювати думку щодо діяльності Голови
Верховної Ради як посадової особи, його політичних, ділових,
особистих якостей, агітувати за або проти його особи. Головуючий
на засіданні з урахуванням черговості депутатів на виступ надає
рівні можливості для виступаючих за і проти особи, яка є Головою
Верховної Ради.
4. Постанова Верховної Ради про відкликання Голови Верховної
Ради України приймається:
1) шляхом відкритого (але не поіменного) голосування, якщо
відкликання Голови Верховної Ради здійснюється у зв'язку з
поданням особистої заяви;
2) шляхом подачі бюлетенів для таємного голосування
(ст.3.7.8, ч.2 ст.3.7.6), коли питання про відкликання
розглядається не за його власною ініціативою.
Зазначена постанова Верховної Ради повинна містити відомості
про причини відкликання Голови Верховної Ради, які заносяться до
його трудової книжки. Цією ж постановою він обирається членом
визначеної ним постійної комісії Верховної Ради; це питання не
обговорюється і не потребує попередньої підготовки в комісіях
Верховної Ради, депутатських групах (фракціях).
5. У разі, коли особиста заява Голови Верховної Ради про його
відкликання не задовольняється Верховною Радою, він має право
припинити виконання посадових обов'язків Голови Верховної Ради у
порядку, встановленому Кодексом законів про працю України
( 322-08 ). При цьому йому виплачується заробітна плата депутата і
здійснюються виплати, пов'язані з виконанням депутатських
обов'язків, відповідно до умов, встановлених цим Регламентом для
депутата.
Стаття 4.3.6.
1. Верховна Рада України обирає на строк своїх повноважень
Першого заступника Голови Верховної Ради і заступника Голови
Верховної Ради. Вибори Першого заступника та заступника Голови
Верховної Ради України можуть проводитися одночасно з виборами
Голови Верховної Ради України, якщо до початку чи під час розгляду
цього питання між депутатськими фракціями (групами) буде досягнута
домовленість про вибори "в пакеті" цих посадових осіб.
( Частина перша статті 4.3.6 в редакції Постанови ВР N 1400-XIV
( 1400-14 ) від 21.01.2000 )
2. Представлені кандидатури попередньо обговорюються в
депутатських групах (фракціях), а потім на засіданні Верховної
Ради. Попередня підготовка до обговорення кандидатур здійснюється
згідно з положеннями ч.3 ст.4.3.2. За процедурним рішенням
Верховної Ради кандидатури, зазначені в ч.1 цієї статті,
обговорюються на пленарному засіданні окремо по кожній посаді або
всі разом. На обговорення кожної кандидатури відводиться півтори
години сесійного часу, в тому числі для доповіді кандидата - 20
хвилин, з додержанням інших положень ч.1, 2, 3 ст.4.3.3.
3. У разі, коли жодного з кандидатів на посади Першого
заступника Голови Верховної Ради або заступника Голови Верховної
Ради не було обрано, проводяться нові вибори. ( Частина третя
статті 4.3.6 із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР
N 21-XIV ( 21-14 ) від 16.06.98 )
4. Про обрання Першого заступника Голови Верховної Ради і
заступника Голови Верховної Ради Верховна Рада приймає постанови
(ч.2 ст.3.7.6, ст.3.7.8).
Стаття 4.3.7.
1. Перший заступник Голови Верховної Ради, заступник Голови
Верховної Ради можуть бути в будь-який час відкликані за рішенням
Верховної Ради з підстав, зазначених в ч.1 ст.4.3.4.
2. Пропозиції про відкликання Першого заступника Голови
Верховної Ради, заступника Голови Верховної Ради вносяться за їх
особистою заявою, а також особами, зазначеними в ч.3 ст.4.3.4. Ці
питання вирішуються Верховною Радою у порядку, встановленому для
відкликання Голови Верховної Ради, відповідно до положень ч.2, 3,
6 ст.4.3.4, ч.1, 3, 4, 5 ст.4.3.5. У своїх виступах зазначені
посадові особи інформують про свою діяльність на цих посадах та
про організацію і стан справ з питань, віднесених до їх відання.
Стаття 4.3.8.
1. Голова Верховної Ради України на виконання визначених
Конституцією ( 888-09 ) його повноважень:
1) представляє Верховну Раду в Україні та за її межами,
забезпечує взаємодію Верховної Ради України з органами виконавчої,
судової влади, Верховною Радою Республіки Крим, органами
самоврядування;
2) вживає заходів до охорони та захисту честі і гідності
Верховної Ради, її органів та депутатів;
3) веде засідання Верховної Ради, забезпечує дотримання на
них Регламенту Верховної Ради;
4) підписує акти, прийняті Верховною Радою України, її
Президією, засвідчуючи цим відповідність їх змісту прийнятим цими
органами рішенням;
5) видає розпорядження про опублікування актів Верховної
Ради, що не потребують наступного підписання Президентом України;
6) забезпечує внутрішню і зовнішню безпеку Верховної Ради;
визначає, які військові формування необхідні для цієї мети (ці
формування підкоряються його наказам);
7) забезпечує дотримання розпорядку і розкладу роботи
Верховної Ради, її Секретаріату;
8) призначає і звільняє службовців Секретаріату Верховної
Ради, здійснює інші повноваження, що стосуються проходження ними
державної служби; щодо фахівців і посадових осіб здійснює ці
повноваження за погодженням з відповідними комісіями Верховної
Ради, Президією Верховної Ради;
9) розпоряджається використанням приміщень, споруд,
обладнання, а також територій, що знаходяться у віданні Верховної
Ради;
10) забезпечує контроль за діяльністю Секретаріату Верховної
Ради;
11) затверджує положення про документооборот у Верховній
Раді;
12) забезпечує розробку проекту кошторису витрат Верховної
Ради, погодження його з Міністерством фінансів і не пізніш як за 3
місяці до закінчення бюджетного року подає його на розгляд
Верховної Ради;
13) розпоряджається коштами, виділеними Верховній Раді згідно
з затвердженим бюджетом і кошторисом витрат Верховної Ради;
14) не пізніш як через півтора місяця після закінчення
бюджетного року подає на розгляд Верховної Ради докладний
письмовий звіт про витрати Верховної Ради за минулий рік та про їх
відповідність затвердженому кошторису витрат Верховної Ради чи
відхилення від нього;
15) скликає і веде засідання Президії Верховної Ради;
16) контролює виконання Першим заступником, заступником
Голови Верховної Ради та головами комісій Верховної Ради їх
посадових обов'язків;
17) на засіданні Верховної Ради, найближчому після дня
подання відповідної заяви (ч.4 ст.4.4.7), оголошує про зміни в
складі постійних комісій Верховної Ради;
18) видає розпорядження про відрядження депутатів, посадових
осіб Верховної Ради та підписує відповідні документи згідно з
положеннями ч.2 ст.4.1.5; затверджує звіти депутатів і посадових
осіб Верховної Ради про виконану у відрядженні роботу;
19) скликає і веде засідання Погоджувальної ради депутатських
груп (фракцій);
20) з метою сприяння зареєстрованим депутатським групам
(фракціям) у здійсненні у Верховній Раді їх функцій, визначених
цим Регламентом, надає їм на пропорційних засадах приміщення,
обладнання, закріплює за ними адміністративно-технічний персонал,
який користується їх довірою;
21) не рідше одного разу на рік подає звіт Верховній Раді про
свою діяльність, організацію роботи Верховної Ради та її органів,
стан законодавчої бази в Україні;
22) доповідає на першій сесії Верховної Ради наступного
скликання про політичне становище та стан законодавчої бази в
Україні (підпункт 5 ч.1 ст.2.2.6);
23) подає Верховній Раді наступного скликання на її першій
сесії докладний письмовий звіт про фактичні витрати з кошторису
Верховної Ради у поточному році;
24) розпоряджається про негайне розміщення на інформаційній
дошці у Верховній Раді інформації про час, місце проведення,
порядок денний засідань кваліфікаційних та
атестаційно-дисциплінарних комісій суддів при розгляді ними справ
щодо суддів, які обираються чи призначаються Верховною Радою
України;
25) виконує разові доручення Верховної Ради України.
Голова Верховної Ради здійснює також інші функції, покладені на
нього законодавчими актами, визначеними ст.1.0.1.
2. Розпорядження Голови Верховної Ради можуть бути змінені,
доповнені, скасовані рішенням Верховної Ради, прийнятим більшістю
голосів депутатів від їх фактичної кількості.
Стаття 4.3.9.
1. Перший заступник Голови Верховної Ради і заступник Голови
Верховної Ради виконують визначені Конституцією України обов'язки,
беруть участь у розробці проекту кошторису витрат Верховної Ради,
звіту про витрати з кошторису Верховної Ради, контролюють
виконання головами відповідних постійних комісій Верховної Ради їх
посадових обов'язків, не рідше одного разу на рік подають звіт
Верховній Раді про свою діяльність і організацію діяльності
Верховної Ради та її органів з питань, віднесених до їх відання.
2. Перший заступник Голови Верховної Ради веде організаційну
та іншу роботу з питань взаємодії Верховної Ради з органами
виконавчої влади, органами самоврядування, а також з питань
підготовки і розгляду у Верховній Раді України законопроекту про
державний бюджет та звіту про його виконання.
3. Заступник Голови Верховної Ради веде організаційну та іншу
роботу з питань взаємодії Верховної Ради з органами судової влади,
а також з питань здійснення Верховною Радою та її органами
законопроектної діяльності, законодавчої процедури та контрольних
повноважень (за винятком питань, зазначених в ч.2 цієї статті).
4. Розпорядження заступників Голови Верховної Ради можуть
бути змінені, доповнені, скасовані Головою Верховної Ради, а також
рішенням Верховної Ради, прийнятим більшістю голосів депутатів від
їх фактичної кількості.
Глава 4.4. ПОСТІЙНІ КОМІСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ
Стаття 4.4.1.
1. Повноваження постійних комісій Верховної Ради України
визначаються Конституцією України ( 888-09 ), Законом України про
постійні комісії Верховної Ради України. Завдання і компетенція
окремих постійних комісій Верховної Ради визначаються
затверджуваними Верховною Радою положеннями про відповідні
постійні комісії, цим Регламентом, постановами Верховної Ради.
2. Порядок створення постійних комісій Верховної Ради
визначається Конституцією України та цим Регламентом.
3. Порядок діяльності постійних комісій Верховної Ради
визначається Законом України про постійні комісії Верховної Ради
України та цим Регламентом.
Стаття 4.4.2.
1. Постійні комісії Верховної Ради обираються з числа
народних депутатів України на першій сесії Верховної Ради нового
скликання (підпункт 12 ч.1 ст.2.2.6) на строк її повноважень.
2. Про перелік постійних комісій Верховної Ради України
Верховна Рада приймає постанову.
3. У разі необхідності може бути створено нові постійні
комісії, скасовано або реорганізовано раніше створені, змінено їх
кількісний склад, переобрано персональний склад.
4. Створення постійних комісій Верховної Ради здійснюється
після формування і реєстрації депутатських груп (фракцій).
5. Верховна Рада обирає постійні комісії у складі їх голів і
членів. Кількісний склад кожної постійної комісії визначається
Верховною Радою. Голови і члени постійних комісій обираються
Верховною Радою з урахуванням положень ч.2 ст.4.2.3. Депутат має
право і повинен бути членом лише однієї постійної комісії, не
враховуючи членства у Лічильній комісії (ст.2.2.9). Всі члени
комісії мають рівні права.
6. Після обрання голів постійних комісій визначається
персональний склад членів постійних комісій.
7. До складу постійних комісій Верховної Ради не можуть бути
обрані Голова Верховної Ради України, Перший заступник та
заступник Голови Верховної Ради.
8. На голів постійних комісій поширюються вимоги ч.2, 3
ст.4.3.1.
9. Про обрання голів постійних комісій та створення постійних
комісій Верховна Рада приймає відповідні постанови.
Стаття 4.4.3.
1. Кандидатури для обрання голів постійних комісій Верховної
Ради, а також їх членів висуваються на засіданнях відповідних
депутатських груп (фракцій) згідно з квотами пропорційного
представництва депутатських груп (фракцій) та з урахуванням згоди
кандидатів. Можливі відхилення від розрахованих квот погоджуються
повноважними представниками цих депутатських груп (фракцій), про
що за їх підписами складається письмове повідомлення Голові
Верховної Ради. За рахунок своєї квоти депутатські групи (фракції)
за домовленістю можуть висувати кандидатури депутатів, які є
членами іншої депутатської групи (фракції). Депутатські групи
(фракції), розрахункову квоту представництва яких не порушено у
бік її зменшення, не можуть заперечувати проти домовленостей інших
депутатських груп (фракцій) щодо пропорційності їх представництва.
Наступна відмова депутатської групи (фракції) від погодженої
пропорції представництва не є підставою для перегляду
персонального складу постійних комісій чи переобрання їх голів.
Стаття 4.4.4.
1. Обрання голів постійних комісій Верховної Ради
здійснюється за списком в цілому, без обговорення, шляхом
поіменного голосування; за результатами цього голосування
оформляється відповідна постанова Верховної Ради. Список
кандидатур на посади голів постійних комісій (по одній кандидатурі
на кожну посаду) з застосуванням положень ст.4.4.3 погоджується
Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій). Питання про
обрання голів постійних комісій не потребує підготовки в постійних
комісіях Верховної Ради.
2. Список для обрання голів постійних комісій Верховної Ради
повинен містити: назви всіх постійних комісій; прізвища, імена та
по батькові відповідних кандидатів; дані про їх партійну
належність; назви депутатських груп (фракцій), які висунули
відповідних кандидатів за рахунок своєї квоти; розрахункову квоту
пропорційного представництва кожної зареєстрованої депутатської
групи (фракції) у складі голів постійних комісій та квоту,
погоджену Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій). Цей
список та інформаційні матеріали, зазначені в ч.3 ст.4.3.2,
поширюються серед депутатів.
3. Кожному кандидату на посаду голови постійної комісії
надається слово для виступу та відповідей на запитання.
4. У разі відводу кандидатури рішення про це приймається
Верховною Радою після скороченого обговорення відкритим (але не
поіменним) голосуванням більшістю голосів депутатів від їх
фактичної кількості. У разі прийняття рішення про відвід
кандидатури на посаду голови постійної комісії право висунення
іншої кандидатури належить депутатській групі (фракції), за
рахунок квоти якої висувався цей кандидат.
5. У разі відкликання Верховною Радою голови постійної
комісії (відповідно до ст.4.4.6) право висунення кандидатури на цю
посаду належить депутатській групі (фракції), за рахунок квоти
якої висувався цей голова комісії. В цьому разі кандидат
вважається обраним, якщо за нього проголосувала більшість
депутатів від їх фактичної кількості.
Стаття 4.4.5.
1. Члени постійних комісій Верховної Ради обираються за
списком всіх комісій без обговорення шляхом поіменного
голосування.
2. Список персонального складу постійних комісій повинен
містити: назви всіх постійних комісій; назви зареєстрованих
депутатських груп (фракцій) в алфавітному порядку в межах кожної
постійної комісії; розрахункові квоти пропорційного представництва
кожної депутатської групи (фракції) у відповідних комісіях та
квоти представництва, погоджені Погоджувальною радою депутатських
груп (фракцій); прізвища, імена та по батькові кандидатів у члени
комісії в алфавітному порядку в межах кожної депутатської групи
(фракції), яких висунуто відповідними депутатськими групами
(фракціями) за рахунок своєї квоти; дані про партійну належність
кандидатів. Цей список поширюється серед депутатів.
Стаття 4.4.6.
1. Голова постійної комісії може бути в будь-який час
відкликаний Верховною Радою з підстав, зазначених в ч.1 ст.4.3.4.
2. Пропозиції про відкликання голови постійної комісії
Верховної Ради вносяться:
1) Головою Верховної Ради;
2) за рішенням відповідної постійної комісії Верховної Ради,
прийнятим на її засіданні (при головуванні обраного ad hoc члена
цієї комісії без врахування голосу самого голови постійної
комісії);
3) не менш як 1/3 депутатів від їх фактичної кількості за їх
підписами (ці підписи не відкликаються).
3. Відкликання голови постійної комісії Верховної Ради
здійснюється відповідно до порядку, встановленого для відкликання
Голови Верховної Ради ч.4, 6 ст.4.3.4, ч.1, 3, 5 ст.4.3.5; при
цьому голосування проводиться відкрите, але не поіменне. Якщо
питання про відкликання порушено за рішенням постійної комісії
(підпункт 2 ч.2 цієї статті), Верховна Рада заслуховує доповідь з
цього питання одного з членів комісії, визначеного нею. Голова
постійної комісії доповідає про свою діяльність на цій посаді та
організацію і стан справ з питань, віднесених до його відання.
Постанова Верховної Ради про відкликання голови постійної комісії
повинна містити відомості про причини відкликання. Причини
відкликання голови постійної комісії заносяться до його трудової
книжки.
4. У разі розпуску (саморозпуску) депутатської групи
(фракції) голова постійної комісії, який висувався на посаду цією
депутатською групою (фракцією) за рахунок її квоти пропорційного
представництва, вважається відкликаним з посади голови постійної
комісії з моменту оголошення цього факту головуючим на пленарному
засіданні без додаткового голосування Верховної Ради з цього
питання (ч.4 ст.4.2.2), про що оформляється відповідна постанова
Верховної Ради.
5. У разі відкликання голови постійної комісії з цієї посади
він залишається членом тієї ж постійної комісії, якщо з цього
питання Верховна Рада не прийняла іншого рішення.
Стаття 4.4.7.
1. При вирішенні питань про створення нових постійних комісій
Верховної Ради, скасування або реорганізацію раніше створених
застосовуються відповідні положення статей 4.4.2-4.4.5 і
приймається одна постанова про внесення змін і доповнень до
постанов Верховної Ради про перелік постійних комісій, обрання
голів та членів постійних комісій. З прийняттям постанови
Верховної Ради про скасування постійної комісії одночасно
припиняються відповідні повноваження голови цієї комісії та її
членів. У цьому разі окрема постанова про відкликання голови
постійної комісії не приймається.
2. Депутати, які входять до складу однієї зареєстрованої
депутатської групи (фракції), мають право за взаємною згодою
обмінятися місцями членів постійних комісій не більше одного разу
протягом календарного року. Для цього вони подають на ім'я Голови
Верховної Ради заяву за своїми підписами та підписом
уповноваженого представника депутатської групи (фракції).
Депутати, які не входять до складу жодної зареєстрованої
депутатської групи (фракції), подають таку заяву за своїми
підписами. Наступна відмова від згоди на обмін не є підставою для
зміни складу цих постійних комісій.
3. Депутати, які належать до різних зареєстрованих
депутатських груп (фракцій), мають право на обмін місцями членів
постійних комісій не більше одного разу протягом календарного
року. Для цього вони подають на ім'я Голови Верховної Ради заяву
за своїми підписами, а також підписами уповноважених представників
відповідних депутатських груп (фракцій); наступна відмова від
згоди на обмін не є підставою для зміни персонального складу цих
постійних комісій.
4. У випадках, зазначених в ч.2, 3 цієї статті, зміна в
персональному складі постійних комісій вважається такою, що
відбулася, після оголошення Головою Верховної Ради на пленарному
засіданні відповідних заяв і оформляється відповідною постановою
Верховної Ради.
Глава 4.5. ПРЕЗИДІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ
Стаття 4.5.1.
1. Повноваження та склад Президії Верховної Ради України
визначаються Конституцією України ( 888-09 ).
2. Порядок роботи Президії Верховної Ради визначається
законодавчими актами, зазначеними в ст.1.0.1. Процедурні питання
роботи Президії Верховної Ради, не зазначені в цих актах окремо
для Президії Верховної Ради, регулюються по можливості аналогічно
подібним питанням, встановленим цим Регламентом для Верховної
Ради.
3. Верховна Рада України може змінити, доповнити або
скасувати рішення Президії Верховної Ради України.
Стаття 4.5.2.
1. Президія Верховної Ради здійснює свою роботу в формі
засідань. Засідання Президії Верховної Ради є правомочним за умови
присутності на ньому не менш як 2/3 її складу, визначеного
Конституцією. Засідання Президії Верховної Ради скликає в міру
потреби і веде Голова Верховної Ради, під час його відсутності -
Перший заступник або заступник Голови Верховної Ради, а у разі
невиконання ними з будь-яких причин цієї функції - обраний
Президією Верховної Ради ad hoc член Президії Верховної Ради.
Засідання Президії Верховної Ради може скликатися (в тому числі
невідкладно) за ініціативою не менш як 1/3 членів Президії
Верховної Ради від її фактичного складу.
2. Рішення Президії Верховної Ради приймаються на її
засіданнях більшістю голосів членів Президії Верховної Ради від її
фактичного складу. У разі відсутності голови постійної комісії
Верховної Ради на засіданні Президії Верховної Ради право
ухвального голосу з питань організації роботи Верховної Ради та її
органів (за винятком організації роботи самої Президії) має
заступник голови постійної комісії, і його присутність
зараховується до кворуму.
3. Народні депутати України мають право брати участь у
відкритих та закритих засіданнях Президії Верховної Ради з
дорадчим голосом. На засіданнях Президії Верховної Ради (в тому
числі і закритих) мають право бути присутніми за посадою -
Керівник Секретаріату Верховної Ради, керівник прес-центру
Секретаріату Верховної Ради, помічники Голови Верховної Ради та
його заступників, завідуючий юридичним відділом Секретаріату
Верховної Ради.
4. Членам Президії Верховної Ради, особам, які беруть участь
у її засіданні за посадою, а також іншим особам, запрошеним на
засідання, за звичайних обставин не пізніш як за 3 дні
повідомляється, які питання планується розглянути на засіданні, і
надаються необхідні матеріали.
5. На засіданні Президії Верховної Ради під час обговорення
питань можуть ставитися запитання виступаючим, проводитися діалоги
за умови, що одночасно говорить не більше одного промовця. Слово
для виступів надається за усним або письмовим зверненням бажаючих
виступити.
6. Рішення Президії Верховної Ради направляються
Секретаріатом Верховної Ради органам та особам, яких вони
стосуються, а також надаються депутатам для ознайомлення за їх
зверненням.
7. Про основні питання, розглянуті Президією Верховної Ради,
та прийняті нею рішення повідомляється у пресі, по телебаченню і
радіо.
Стаття 4.5.3.
1. Засідання Президії Верховної Ради протоколюються і
стенографуються Секретаріатом Верховної Ради.
2. Протокол засідання Президії Верховної Ради складається
аналогічно зазначеному в ч.2 ст.3.9.1. До протоколу додаються:
1) список членів Президії, присутніх на засіданні;
2) список заступників голів постійних комісій, які брали
участь у засіданні замість відсутніх голів постійних комісій
Верховної Ради;
3) список осіб, присутніх на засіданні за посадою;
4) список присутніх членів Погоджувальної ради депутатських
груп (фракцій) або депутатів, які їх заміщують, з вказівкою їх
належності до тієї чи іншої зареєстрованої депутатської групи
(фракції);
5) список осіб, офіційно запрошених, і тих з них, які були
присутні на засіданні;
6) результати поіменних голосувань;
7) письмово викладені окремі думки членів Президії Верховної
Ради та інших осіб, які мають право ухвального голосу (ч.2
ст.4.5.2);
8) примірники матеріалів, які розглядалися на засіданні, та
тих, що були поширені для цього засідання.
3. До стенографічного бюлетеня засідання Президії Верховної
Ради додаються невиголошені заяви учасників засідання, подані до
Президії Верховної Ради в письмовій формі, якщо вони не увійшли до
складу матеріалів, зазначених в підпункті 8 ч.2 цієї статті.
4. Головуючий на засіданні Президії Верховної Ради підписує
протокол відповідного засідання, приймає рішення щодо можливих
зауважень до протоколу або стенографічного бюлетеня засідання.
5. Протоколи, стенографічні бюлетені засідань Президії
Верховної Ради та її рішення, що не публікуються у "Відомостях
Верховної Ради України", не пізніш як у п'ятиденний термін після
засідання надсилаються Секретаріатом Верховної Ради кожній
постійній комісії Верховної Ради та кожній зареєстрованій
депутатській групі (фракції).
Стаття 4.5.4.
1. Президія Верховної Ради у зв'язку із скликанням і
проведенням сесій Верховної Ради:
1) спільно з Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій)
готує проекти порядку денного сесій (ст.2.4.2) та розкладу
засідань Верховної Ради (ст.2.5.1);
2) скликає чергові і позачергові сесії Верховної Ради,
забезпечує підготовку і подання Верховній Раді матеріалів, які
надійшли у період між сесіями;
3) у разі необхідності скликає додаткові засідання Верховної
Ради (ст.2.5.3);
4) вживає заходів до забезпечення присутності депутатів на
сесіях;
5) визначає, які пропозиції щодо урочистих або траурних дат
чи подій оголошуються на пленарному засіданні (з урахуванням вимог
ч.6 ст.2.5.2);
6) вирішує інші питання, пов'язані із скликанням і
проведенням сесій Верховної Ради.
Стаття 4.5.5.
1. З метою координації і організації діяльності постійних і
тимчасових комісій Верховної Ради Президія Верховної Ради:
1) передає їм для попереднього чи додаткового розгляду
проекти законів та інших актів Верховної Ради, заслуховує
повідомлення комісій про підготовлені ними висновки і
рекомендації;
2) вживає заходів до організації скоординованої спільної
роботи комісій Верховної Ради, а також забезпечення присутності
депутатів на їх засіданнях;
3) має право скликати засідання постійних комісій Верховної
Ради;
4) розробляє річний і перспективний плани законопроектної
роботи Верховної Ради і подає їх на її розгляд;
5) замовляє розробку проектів законів та інших актів
Верховної Ради на договірній основі (ч.4 ст.6.1.1); організовує
розробку завдання на їх розробку;
6) направляє проекти законів та інших актів Верховної Ради на
наукову, юридичну чи іншу експертизу, проведення інформаційного
пошуку чи наукового дослідження;
7) організовує перевірку законодавчих пропозицій,
законопроектів, внесених до Верховної Ради у порядку законодавчої
ініціативи, на їх відповідність завданням на розробку (підпункт 1
ч.1 ст.6.1.3) і вимогам щодо оформлення (ст.6.1.2, ч.1 ст.6.2.10);
8) організовує подання інформаційної, наукової, правової,
матеріально-технічної, фінансової та іншої допомоги комісіям
Верховної Ради;
9) порушує за поданням комісій Верховної Ради перед
відповідними органами питання про відповідальність службових осіб,
громадян та їх об'єднань за невиконання обов'язків, встановлених
цим Регламентом, законами України про статус народного депутата
України та про постійні комісії Верховної Ради України;
10) забезпечує видання щотижневого "Бюлетеня комісій
Верховної Ради", а також висвітлення в пресі та інших засобах
інформації повідомлень і матеріалів про діяльність комісій;
11) здійснює інші функції, передбачені законодавчими актами,
зазначеними в ст.1.0.1.
Стаття 4.5.6.
1. Президія Верховної Ради для допомоги депутатам у виконанні
ними своїх повноважень:
1) здійснює контроль за своєчасним розглядом і реалізацією
державними органами, установами і організаціями, органами
місцевого і регіонального самоврядування, їх посадовими особами
пропозицій та зауважень депутатів, викладених у депутатських
зверненнях, за виконанням постанов, прийнятих на запити депутатів,
і періодично інформує про це депутатів;
2) своєчасно забезпечує депутатів офіційними виданнями і
матеріалами Верховної Ради, її Президії, комісій Верховної Ради, а
також довідковими та іншими матеріалами;
3) сприяє діяльності депутатських груп (фракцій), визначеній
цим Регламентом;
4) знайомиться із звітами депутатів про результати їх
відряджень, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень і
посадових обов'язків у Верховній Раді чи її органах;
5) здійснює інші функції, встановлені законодавчими актами,
зазначеними в ст.1.0.1.
Стаття 4.5.7.
1. Президія Верховної Ради за пропозиціями відповідних
комісій Верховної Ради організовує планування роботи по підготовці
проектів законів України та актів Верховної Ради і, враховуючи
висновки головних комісій про готовність проектів законів та інших
актів до розгляду, вносить відповідні пропозиції на розгляд
Верховної Ради згідно з положеннями цього Регламенту.
2. Президія Верховної Ради вирішує питання, пов'язані з
організацією відносин Верховної Ради та її органів з парламентами
інших країн та міжнародними організаціями.
3. Президія Верховної Ради розробляє проект кошторису витрат
Верховної Ради, спільно з Погоджувальною радою депутатських груп
(фракцій) визначає розподіл коштів між органами Верховної Ради з
урахуванням обсягу, складності, терміну та якості робіт.
4. Президія Верховної Ради забезпечує контроль за
комплектуванням Національної парламентської бібліотеки України
літературою та іншими інформаційними матеріалами як національних,
так і зарубіжних видань.
Стаття 4.5.8.
1. Президія Верховної Ради для підготовки проектів документів
з питань, що входять до її компетенції, вивчення питань, що
належать до повноважень Верховної Ради, і підготовки інформації
для депутатів утворює у разі необхідності із свого складу, з числа
народних депутатів України, фахівців, а також представників
державних органів, установ, організацій, органів місцевого і
регіонального самоврядування, об'єднань громадян (за їх згодою)
постійні і тимчасові робочі групи Президії Верховної Ради (крім
ревізійних і слідчих). Зареєстровані депутатські групи (фракції)
мають право на пропорційне представництво у депутатському складі
цих робочих груп. Про утворення робочих груп Президії Верховної
Ради та їх завдання оголошується на пленарному засіданні.
2. Робочі групи Президії Верховної Ради діють за правилами,
встановленими Законом про постійні комісії Верховної Ради України
для робочих груп постійних комісій.
3. У засіданнях робочих груп Президії Верховної Ради можуть
брати участь з правом дорадчого голосу народні депутати України,
які не є членами цих робочих груп.
Стаття 4.5.9.
1. Президія Верховної Ради не рідше одного разу на рік звітує
перед Верховною Радою про свою діяльність та її результати,
організацію та стан справ з питань, віднесених до її відання.
Глава 4.6. ТИМЧАСОВІ СПЕЦІАЛЬНІ КОМІСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ
Стаття 4.6.1.
1. Верховна Рада може створювати, коли визнає за необхідне,
тимчасові спеціальні комісії для розробки, попереднього розгляду,
доопрацювання проектів законів та інших актів Верховної Ради, для
вивчення чи дослідження питань, віднесених до її компетенції (крім
контрольних, ревізійних і слідчих комісій, які створюються і діють
відповідно до інших статей Регламенту).
2. Тимчасова спеціальна комісія завжди є головною комісією з
питання, для підготовки якого її створено.
3. Питання про створення тимчасової спеціальної комісії
включається окремим пунктом до порядку денного сесії Верховної
Ради, якщо інше не встановлено цим Регламентом.
4. Тимчасова спеціальна комісія здійснює свою діяльність
відповідно до порядку, встановленого для постійних комісій
Верховної Ради.
Стаття 4.6.2.
1. Постанова Верховної Ради про створення тимчасової
спеціальної комісії повинна визначати:
1) назву комісії;
2) завдання комісії;
3) кількісний склад комісії;
4) обраного Верховною Радою голову (співголів) комісії;
5) персональний склад членів комісії;
6) термін діяльності комісії (на заздалегідь визначений час
або на час виконання певної роботи);
7) додаткові права (якщо це необхідно), надані Верховною
Радою цій комісії;
8) обсяг коштів (та їх джерела), попередньо виділених у
розпорядження комісії для оплати робіт чи послуг, виконаних або
наданих юридичними і фізичними особами, залученими комісією для
виконання завдання;
9) заходи щодо кадрового, матеріально-технічного,
інформаційного, організаційного забезпечення роботи комісії.
2. Президія Верховної Ради для визначення коштів, зазначених
у підпункті 8 ч.1 цієї статті, організовує розробку орієнтовного
кошторису витрат; цей кошторис витрат поширюється серед депутатів
до голосування щодо зазначеного підпункту.
3. Рішення про створення тимчасової спеціальної комісії
приймається Верховною Радою шляхом голосування проекту відповідної
постанови по частинах і в цілому. Положення цієї постанови
обговорюються і ставляться на голосування у послідовності їх
викладення згідно з ч.1 цієї статті.
Стаття 4.6.3.
1. Тимчасова спеціальна комісія обирається з числа народних
депутатів України, які дали на це згоду. Мінімальний кількісний
склад комісії повинен забезпечувати представництво не менш як по
одному депутату від кожної зареєстрованої депутатської групи
(фракції). Голова постійної комісії Верховної Ради не може бути
обраний головою тимчасової спеціальної комісії.
2. При вирішенні питань про створення, організацію діяльності
тимчасової спеціальної комісії у межах можливого застосовуються
положення ст.4.4.1, ч.2-8 ст.4.4.2, ст.4.4.3-4.4.5, ч.1, 2, 3
ст.4.4.6. Голосування щодо створення і персонального складу кожної
тимчасової спеціальної комісії здійснюється окремо.
3. Пропозиції щодо персонального складу тимчасової
спеціальної комісії подаються депутатськими групами (фракціями) не
пізніш як у дводенний термін після прийняття рішення про
необхідність створення такої комісії; це не виключає завчасної
підготовки відповідних пропозицій.
4. На підставі заяви депутата, який входить до складу
тимчасової спеціальної комісії, він звільняється Головою Верховної
Ради від обов'язку бути присутнім на засіданнях постійної комісії
Верховної Ради, членом якої він є, і його відсутність з цієї
причини не впливає на кворум у постійній комісії.
Стаття 4.6.4.
1. Тимчасова спеціальна комісія у визначений Верховною Радою
термін, але не пізніш як через 6 місяців після її створення, подає
Верховній Раді письмовий звіт про виконану роботу, а також
підготовлені нею відповідні проекти актів Верховної Ради та інші
матеріали, які поширюються серед депутатів. Після обговорення
результатів роботи тимчасової спеціальної комісії в постійних
комісіях Верховної Ради та на пленарному засіданні (ст.3.4.1)
Верховна Рада приймає остаточне рішення щодо них або доручає
комісії продовжити роботу і визначає для цього новий термін.
2. Повноваження тимчасової спеціальної комісії автоматично
припиняються з прийняттям Верховною Радою остаточного рішення щодо
результатів роботи цієї комісії або з прийняттям Верховною Радою
та офіційним опублікуванням акта, для підготовки проекту якого
створювалася відповідна тимчасова спеціальна комісія, а також у
разі припинення повноважень Верховної Ради, яка створила цю
комісію.
3. Секретаріат Верховної Ради веде окремий докладний кошторис
фактичних витрат коштів, виділених у розпорядження тимчасової
спеціальної комісії відповідно до підпункту 8 ч.1 ст.4.6.2, і
після закінчення роботи комісії подає цей кошторис до Президії
Верховної Ради.
( Розділ 5 - розділ 11 див. N 129б/94-ВР від 27.07.94 )