Про порядок розрахунків під час продажу квитків на автомобільному та електротранспорті

 
 

Кабінет Міністрів України 24.07.2003 р. прийняв постанову № 1164, якою вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2000 р. № 1336 та затвердженого нею Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. При цьому змінилися норми щодо порядку проведення розрахунків на транспорті. Розглянемо докладніше, яким чином слід розраховуватися під час продажу квитків на автомобільному та електротранспорті.
Відповідно до п. 4 ст. 9 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III, зі змінами та доповненнями, за текстом — Закон) під час розрахунків на автомобільному транспорті, коли видаються талони, квитанції, квитки з нанесеними друкарським способом серією, номером i номінальною вартістю, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються. Таким чином, продаж квитків (талонів, квитанцій) у салонах автобусів, маршрутних таксі, а також у транспортних засобах, що надають послуги з перевезення вантажів, здійснюється без застосування РРО та розрахункових книжок. При цьому обов’язковою умовою є наявність на зазначених розрахункових документах заздалегідь друкарським способом нанесених серії, номера та номінальної вартості послуги.
Водночас абзацом першим ст. 9 Закону не встановлено, що суб’єктів підприємницької діяльності, які користуються нормами цієї статті, звільнено від використання книги обліку розрахункових операцій. За визначенням ст. 2 Закону ця книга містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг). Вищезазначені проїзні та перевізні документи відображають рух готівкових коштів та підтверджують факт оплати послуг. Отже, під час проведення розрахунків на автомобільному транспорті за нормами п. 4 ст. 9 Закону суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані вести прошнуровану та належним чином зареєстровану в органах державної податкової служби книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) з додержанням встановленого порядку її ведення та складати у ній щоденні звіти.
Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій i розрахункових книжок (за текстом — Порядок), затвердженим наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 та зареєстрованим у Мін’юсті України 05.02.2001 р. за № 106/5297, для пасажирського автотранспорту передбачено спеціалізовану КОРО за формою, наведеною в додатку 13 (для міських та приміських автобусних маршрутів) та додатку 14 (для міжміських автобусних маршрутів) до пп. 3.1.1 п. 3.1 розділу третього Інструкції про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів i багажу (затверджено наказом Мінтранспорту України від 31.05.2000 р. № 279 та зареєстровано в Мін’юсті України 23.06.2000 р. за № 369/4590). При цьому на титульній сторінці має зазначатися назва документа «Книга обліку розрахункових операцій». Квитково-касові листи в книзі повинні бути послідовно пронумеровані. Обидві частини кожного квитково-касового листа повинні мати однакові серію (три літери) та номер (шість цифр), нанесені друкарським способом під час виготовлення книги. Серії та номери квитково-касових листів не повинні повторюватися в книгах, зареєстрованих одним СПД.
Згідно з п. 4 ст. 9 Закону під час проведення розрахунків на автомобільному транспорті у разі надання послуг з вантажних перевезень слід використовувати КОРО за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку. Графи цієї книги заповнюються відповідно до їх змісту, за винятком графи 2 (номер розрахункової книжки), яку можна не заповнювати. У графі 5 зазначається сума готівки, яка знаходиться у перевізника на місці проведення розрахунків на початок робочого дня (розмінна монета або залишок готівки з попереднього робочого дня),
а в графі 6 — сума готівки, інкасована до банку або здана до каси підприємства протягом робочого дня.
Книги обліку розрахункових операцій як за спеціалізованою формою, так i за формою додатка 3 повинні реєструватися в органах державної податкової служби України в установленому порядку, тобто з додержанням вимог пунктів 2.3 — 2.10 розділу другого Порядку. Оскільки КОРО реєструються на транспортний засіб (на кондукторів або водіїв), то їх не потрібно брати на облік за місцем надання послуг.
Якщо на автомобільному транспорті (у салонах автобусів, маршрутних таксі, таксі, вантажівок) видаються талони, квитанції, квитки без нанесених друкарським способом серії, номера та номінальної вартості або такі документи не видаються, то розрахунки повинні проводитися на загальних підставах, тобто із застосуванням РРО.
Водночас відповідно до п. 10 вищезазначеного Переліку (у редакції постанови № 1164) під час продажу квитків у кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в міжміському автотранспорті можна проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Розрахункові книжки при цьому складаються з проїзних документів — квитків для проїзду в міжміському автотранспорті (п. 2.5 розділу другого Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 та зареєстрованого
в Мін’юсті України 05.02.2001 р. за № 105/5296). Реєстрація таких розрахункових книжок має здійснюватися із забезпеченням належного скріплення розрахункової книжки (розділ третій Порядку).
Усі інші розрахункові операції на автомобільному транспорті під час проведення яких не видаються талони, квитанції, квитки з нанесеними друкарським способом серією, номером i номінальною вартістю, повинні проводитися із застосуванням РРО. Також із застосуванням РРО слід здійснювати продаж проїзних та перевізних документів на автостанціях, автовокзалах,
в інших господарських одиницях, що належать до інфраструктури підприємств автотранспорту. Виняток становлять розрахунки, що проводять під час надання послуг з перевезень автомобільним транспортом суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи, оподаткування доходів яких здійснюється за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності.
Щодо міського, приміського та міжміського електротранспорту (трамвай, тролейбус), то квитки для проїзду в ньому можуть продаватися в кіосках та салонах транспортних засобів з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Розрахункові книжки — це блоки послідовно пронумерованих квитанцій (квитків) встановленої форми. Для розрахункових книжок, що використовуються під час надання послуг міським та приміським пасажирським електротранспортом, передбачено окремий порядок їх реєстрації та ведення (розділи 4 i 10 Порядку). Крім того, для рухомого складу підприємств електротранспорту передбачено спеціалізовану форму КОРО, яка використовується в салоні транспортного засобу (абзац третій п. 2.2 розділу другого Порядку).

Іоанна ЛУКАШЕНКО,
головний державний ревізор-інспектор
Департаменту податкового аудиту
та валютного контролю ДПА України