ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
05.04.2004 N 5817/7/15-2417
Інформаційно-методичний коментар ДПА України
до Порядку справляння до державного бюджету
податку на додану вартість та обороту коштів
податку через окремі поточні та/або реєстраційні
рахунки платників цього податку із спеціальним
режимом використання
Порядок справляння до державного бюджету податку на додану
вартість та обороту коштів податку через окремі поточні та/або
реєстраційні рахунки платників цього податку із спеціальним
режимом використання (далі - Порядок) затверджено постановою
Кабінету Міністрів України і Національного банку України від
23.03.2004 р. N 359 ( 359-2004-п ) "Деякі питання, пов'язані із
справлянням податку на додану вартість" (далі - постанова N 359).
1. Необхідність введення окремого порядку проходження сум
податку на додану вартість через окремі поточні та/або
реєстраційні рахунки платників цього податку із спеціальним
режимом використання
Необхідність введення обороту коштів через окремі поточні
та/або реєстраційні рахунки платників цього податку із спеціальним
режимом використання визначається такими факторами:
- забезпечення своєчасності розрахунків з бюджетом з податку
на додану вартість;
- упорядкування взаєморозрахунків між продавцем - покупцем в
частині податку на додану вартість;
- запровадження прозорого руху коштів та упередження розвитку
мінімізаційних схем в обороті податку на додану вартість;
- встановлення контролю держави за оборотом коштів податку.
2. Нормативно-правова основа введення порядку проходження сум
податку на додану вартість через окремі поточні та/або
реєстраційні рахунки
Постанову N 359 ( 359-2004-п ) прийнято на виконання Указу
Президента України від 01.03.2004 р. N 259 ( 259/2004 ) "Про
окремі поточні рахунки для справляння податку на додану вартість
та обороту коштів податку" та відповідно до норми пункту 3.2
статті 3 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 )
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами".
Пунктом 3.2 статті 3 вказаного Закону ( 2181-14 )
передбачено, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно
із законами України з питань оподаткування уповноважений
утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими
оподатковуються інші особи, а також будь-які інші податки, що
утримуються у джерела виплати (в даному випадку - це податок на
додану вартість), сума таких платежів вважається бюджетним фондом,
який належить державі та створюється від її імені.
Прийнятою постановою Кабінет Міністрів України встановив
правила обороту у платника сум податку на додану вартість.
3. Порядок відкриття окремих поточних та/або реєстраційних
рахунків платників податку на додану вартість із спеціальним
режимом використання
Окремі поточні та/або реєстраційні рахунки платників податку
на додану вартість із спеціальним режимом використання (далі -
ПДВ-рахунки) мають право відкрити лише особи, які у встановленому
Законом порядку зареєстровані платниками податку на додану
вартість (незалежно від того, якою є їх реєстрація - обов'язковою
чи добровільною). Особам, які не зареєстровані як платники
податку, право на відкриття ПДВ-рахунків не надається.
Якщо платник податку має відокремлені підрозділи (філії), які
не є зареєстрованими платниками податку, то таким відокремленим
підрозділам (філіям) ПДВ-рахунки можуть бути відкриті за таких
умов:
- відокремленим підрозділам (філіям) головним підприємством
делеговано право на виписку податкових накладних та ведення
податкового обліку (головним підприємством видано відповідний
наказ та присвоєно кожному відокремленому підрозділу (філії)
порядкові номери, які проставляються на податкових накладних та
книгах податкового обліку);
- відокремлені підрозділи (філії) мають свої поточні рахунки
в установах банків;
- відокремлені підрозділи (філії) здійснюють самостійні
розрахунки з постачальниками та отримують кошти за реалізовані
товари (роботи, послуги).
Питання відкриття платниками податку на додану вартість
ПДВ-рахунків викладені в спільному листі Державної податкової
адміністрації України та Національного банку України від
02.04.2004 р. N 3152/5/28-1016, N 25-118/559-32486
( v3152225-04 ).
Згідно з Порядком, затвердженим постановою N 359
( 359-2004-п ), ПДВ-рахунки відкриваються платникам в установах
банків, у яких відкриті їх поточні рахунки. При цьому, якщо
платник має кілька поточних рахунків у різних установах банків,
він відкриває ПДВ-рахунок до кожного поточного рахунку.
Платники податку на додану вартість, які використовують в
своїй діяльності спеціальні режими оподаткування, що передбачають
відкриття спецрахунків (технопарки, переробні підприємства,
сільськогосподарські товаровиробники), поряд з існуючими
спецрахунками відкривають ПДВ-рахунки в установах банків, у яких
відкриті їх поточні рахунки.
Про відкриття ПДВ-рахунків платники податку на додану
вартість повинні в обов'язковому порядку надати відповідне
повідомлення органу державної податкової служби за місцем своєї
реєстрації.
4. Порядок проведення розрахунків з використанням
ПДВ-рахунків
ПДВ-рахунки використовуються суб'єктами підприємницької
діяльності при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги),
операції з продажу яких підлягають оподаткуванню податком на
додану вартість.
Якщо придбані товари (роботи, послуги) звільнені від
оподаткування, не є об'єктом оподаткування або підлягають
оподаткуванню за ставкою 0%, у платіжному дорученні на оплату
таких товарів (робіт, послуг) повинно бути зазначено "Без ПДВ"
або "ПДВ за ставкою 0%" та повинні бути вказані пункт, стаття та
номер Закону чи іншого нормативно-правового акта, яким передбачено
таке звільнення або застосування нульової ставки податку.
При сплаті придбаних товарів (робіт, послуг), які
оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20%,
суб'єкт підприємницької діяльності здійснює перерахування коштів
шляхом надання установі банку двох платіжних доручень: одного - на
вартість товарів (робіт, послуг) без податку на додану вартість
(кошти перераховуються на поточний рахунок продавця), другого - на
суму податку на додану вартість, нараховану на вартість таких
товарів (робіт, послуг) (кошти перераховуються на ПДВ-рахунок
продавця).
У разі часткової оплати придбаних товарів (робіт, послуг)
покупець зобов'язаний разом з частиною вартості оплачуваних
товарів перерахувати на ПДВ-рахунок продавця відповідну частину
податку на додану вартість. Тобто при розрахунках за
оподатковувані товари (роботи, послуги) до установи банку не може
надаватися платіжне доручення на оплату вартості (чи її частини)
товарів (робіт, послуг) без одночасного подання платіжного
доручення на відповідну суму податку на додану вартість, яка
перераховується на ПДВ-рахунок.
При цьому, якщо суб'єкт підприємницької діяльності - покупець
не є платником податку на додану вартість, - джерелом виплати
коштів є його поточний рахунок, а якщо суб'єкт підприємницької
діяльності - покупець є зареєстрованим платником податку на
додану вартість, - джерелом оплати вартості товарів (робіт,
послуг) є кошти з його поточного рахунку, а джерелом оплати
податку на додану вартість, нарахованого на їх вартість, є кошти з
його ПДВ-рахунку.
При ввезенні товарів на митну територію України та сплаті
податку на додану вартість при митному оформленні товарів сума
податку на додану вартість сплачується платником податку з
ПДВ-рахунку (а особою, яка не є платником податку - з поточного
рахунку) на відповідний рахунок органу державної митної служби.
Якщо для сплати податку на додану вартість (чи на ПДВ-рахунок
іншого платника податку, чи на відповідний рахунок органу митної
служби) за придбані чи ввезені товари (роботи, послуги) коштів на
ПДВ-рахунку не вистачає, платник податку, який здійснює оплату
товарів (робіт, послуг), для забезпечення повної сплати податку на
додану вартість повинен поповнити власний ПДВ-рахунок (можна
перерахувати кошти з іншого власного ПДВ-рахунку", з поточного
рахунку або внести на ПДВ-рахунок готівку).
При отриманні платником податку кредитних коштів, враховуючи
те, що така операція, так само, як і операція видачі банком
кредиту згідно із Законом України "Про податок на додану вартість"
не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, банк
перераховує платнику податку суму кредиту в повному обсязі на
поточний рахунок без виділення її частини для перерахування на
ПДВ-рахунок.
Оплата товарів платником податку за рахунок кредитних коштів
здійснюється в такому порядку: вартість товарів оплачується з
кредитних коштів, сума податку на додану вартість сплачується з
ПДВ-рахунку, і лише у разі недостатності коштів на ПДВ-рахунку
ПДВ-рахунок поповнюється за рахунок інших власних джерел (у тому
числі поповнення цього рахунку може бути здійснено і за рахунок
кредитних коштів).
При подальшому продажу придбаних товарів сума податку на
додану вартість, нарахована на їх вартість, повинна бути сплачена
покупцем на ПДВ-рахунок продавця. Продавець має право використати
кошти з ПДВ-рахунку на сплату податкових зобов'язань перед
бюджетом з інших платежів до державності і місцевого бюджетів,
вивільнивши при цьому власні кошти для повернення кредиту.
У разі здійснення платником податку операцій, які є об'єктом
оподаткування, але внаслідок яких не здійснюються грошові
розрахунки (ліквідація основних фондів чи їх переведення до
категорії невиробничих фондів, передача товара (робіт, послуг) в
межах балансу платника для невиробничого використання, натуральні
виплати у рахунок оплати праці, незавершені бартерні
(товарообмінні) операції тощо), а також при отриманні робіт
(послуг), що надаються нерезидентами, платник податку повинен не
пізніше термінів, встановлених законодавством для сплати податку
за такий звітний період, перерахувати на ПДВ-рахунок з власного
поточного рахунку відповідну суму податку за умови, що на
ПДВ-рахунку недостатньо коштів для проведення розрахунків з
бюджетів за наслідками цього звітного періоду.
У разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку сума
податку на додану вартість перераховується на ПДВ-рахунок в
порядку і в терміни, передбачені для внесення готівки на поточний
рахунок.
Оплата населенням комунальних послуг (спожитої
електроенергії, газу, водо-, теплопостачання, послуг зв'язку тощо)
здійснюється в установах банків (чи інших подібних установах)
однією сумою (з урахуванням податку на додану вартість) без
розподілу суми платежу на окремі рахунки (вартість послуг та
податок на додану вартість). Установа банку також перераховується
платнику податку зазначені платежі однією сумою. Розподіл такої
суми на вартість послуг та податок на додану вартість та
перерахування податку на додану вартість на ПДВ-рахунок
здійснюється платником податку самостійно по мірі зарахування на
його поточний рахунок установою банку таких коштів.
5. Розрахунки з бюджетом
5.1. Сплата податку на додану вартість до бюджету
Перерахування коштів до бюджетів платники податку на додану
вартість здійснюють з ПДВ-рахунку в терміни, передбачені
законодавством для сплати коштів до бюджету.
Перерахуванню до бюджету підлягає сума податкових
зобов'язань, визначена в податковій декларації платника податку за
відповідний звітний період.
У разі недостатності на ПДВ-рахунку коштів для сплати податку
на додану вартість до бюджету платник податку повинен до
закінчення граничного терміну сплати податку поповнити
ПДВ-рахунок з поточного рахунку (або за рахунок інших джерел)
відповідною сумою коштів.
Платники податку на додану вартість, які використовують в
своїй діяльності спеціальні режими оподаткування, що передбачають
відкриття спецрахунків (технопарки, переробні підприємства,
сільськогосподарські товаровиробники), і мають право залишати суму
податку на додану вартість у власному розпорядженні, перераховують
такі суми податку на додану вартість на спецрахунки виключно з
ПДВ-рахунків.
5.2. Відшкодування податку на додану вартість з бюджету
Відшкодування податку на додану вартість з бюджету
здійснюється шляхом перерахування коштів на ПДВ-рахунок платника
податку (якщо платником вказано порядок відшкодування "На
розрахунковий рахунок") в терміни, передбачені діючим
законодавством.
До 1 червня поточного року платники податку за власним
бажанням мають право отримати суми бюджетного відшкодування на
поточний рахунок.
5.3. Сплата інших податків і зборів з ПДВ-рахунку
Кошти, зараховані на ПДВ-рахунок, можуть бути використані
платником податку на додану вартість для погашення податкових
зобов'язань перед державним і місцевими бюджетами, зобов'язань із
сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування та простроченої
заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою
або під державні гарантії.
Так платежі можуть бути здійснені за умови відсутності у
платника податку на додану вартість заборгованості перед державним
бюджетом з податку на додану вартість.
Відсутність такої заборгованості підтверджується органом
державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку
на додану вартість шляхом надання відповідної Довідки, яка
надається протягом п'яти робочих днів після звернення платника
податку на додану вартість.
Порядок видачі Довідки і форма, за якою вона видається,
визначені в листі ДПА України від 16.02.2004 р.
N 2461/7/19-2117/11/116 ( v2461225-04 ). Довідка за наведеною у
листі формою надається у разі звернення платника із запитом про
підтвердження відсутності податкового боргу незалежно від причин,
які викликали таке звернення. При цьому замість посилання на
постанову КМУ від 17.07.2003 р. N 1089 ( 1089-2003-п ) (вказано в
формі Довідки) в Довідці зазначається відповідний нормативний
документ, що передбачає отримання платником такої Довідки (в
даному випадку постанова Кабінету Міністрів України і
Національного банку України від 23.03.2004 р. N 359 ( 359-2004-п )
"Деякі питання, пов'язані із справлянням податку на додану
вартість"), та/або назва установи (організації, закладу), для
подання якій надано Довідку.
6. Терміни введення в дію Порядку застосування ПДВ-рахунків
Розрахунки з податку на додану вартість із використанням
ПДВ-рахунків здійснюються з 1 травня 2004 року відповідно до
постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України
від 31.03.2004 р. N 407 ( 407-2004-п ) "Про внесення змін до
постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України
від 23 березня 2004 р. N 359".