КОЛЕГІЯ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

                          Р І Ш Е Н Н Я

                      04.12.2003  N 12/5-18


           Про стан реалізації ступеневої вищої освіти
          відповідно до Закону України "Про вищу освіту"


     Заслухавши та   обговоривши   доповідну   записку  "Про  стан
реалізації ступеневої вищої освіти відповідно  до  Закону  України
"Про   вищу  освіту",  колегія  відзначає,  що  одним  із  завдань
модернізації   вищої   освіти   України   є   подальше  підвищення
ефективності  системи  ступеневої  освіти.  На  виконання  законів
України  "Про  освіту" ( 1060-12 ), "Про вищу освіту" ( 2984-14 ),
Положення  про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) та
відповідних  нормативних  документів  Міністерства  освіти і науки
України вищими навчальними закладами проводиться послідовна робота
щодо забезпечення ступеневої підготовки фахівців.
     Забезпечено наступність      змісту      та       координації
навчально-виховної діяльності на різних ступенях вищої освіти,  що
функціонують як продовження попередніх і  передбачають  підготовку
громадян для можливого переходу на наступні ступені, в тому числі:
післядипломної  освіти,  здобуття  наукової   кваліфікації   тощо.
Запроваджена  система  стандартів вищої освіти гармонізує державні
вимоги до змісту,  обсягу і рівня освітньої та фахової  підготовки
громадян з їх правом вільного вибору програм навчання.
     Створені умови  для  постійного  оновлення  змісту  освіти та
навчально-виховного   процесу   відповідно    до    демографічних,
соціальних, економічних змін в державі.
     Підготовка бакалаврів передбачає наступне навчання за широким
спектром спеціальностей в межах певного напряму. Це дає можливість
студенту за  рік-півтора до випуску вибрати професію відповідно до
ситуації на ринку праці та індивідуальних потреб.
     Простежується стійка тенденція збільшення частки  бакалаврів,
які  одразу  продовжують навчання за освітніми програмами магістра
або спеціаліста.
     Розвиток ступеневої    підготовки     реалізується     шляхом
впровадження   галузевих  стандартів  вищої  освіти.  Відмічається
різноманітність схем  здобуття  вищої  освіти  від  найпершого  її
ступеня - молодший спеціаліст - до найвищого - магістр,  варіантів
реалізації  права  особи  на  рівний  доступ  до  якісної  освіти,
термінів навчання тощо. Структура ступеневої підготовки фахівців з
вищою освітою в Україні загалом відповідає уніфікованій  структурі
освіти більшості країн світу.
     Набула поширення  практика  щодо  запровадження  інтегрованих
навчальних  планів  та  програм  підготовки  фахівців  за   схемою
"молодший   спеціаліст   -  бакалавр",  що  передбачає  скорочення
загальних  термінів  здобуття  повної  вищої   освіти,   створення
навчально-науково-виробничих комплексів за участю вищих навчальних
закладів різних рівнів акредитації.  Із  числа  перевірених  вищих
навчальних  закладів 82 відсотки університетів,  академій очолюють
навчальні, навчально-науково-виробничі комплекси,  майже  половина
закладів I-II рівнів акредитації є структурними підрозділами вищих
навчальних закладів  III-IV  рівнів  акредитації.  Така  співпраця
вищих  навчальних  закладів  сприяє  підвищенню  рівня організації
роботи  викладачів,  раціональному  і   ефективному   використанню
кадрового    потенціалу    та    поліпшенню    науково-методичного
забезпечення навчального процесу.
     Система післядипломної освіти дає можливість підвищити фахову
компетентність   особи  зі  спеціальності  за  основним  дипломом,
опанувати освітню програму з іншої  спеціальності  або  наступного
освітньо-кваліфікаційного  рівня  з  правом  отримати  відповідний
диплом.
     У той же час,  у ході реалізації вищими навчальними закладами
ступеневої підготовки фахівців виявлено ряд недоліків,  проблем та
невирішених питань.
     Зокрема, відповідно  до  галузевого  стандарту  вищої  освіти
"Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра,  спеціаліста і
магістра з напряму 0501 "Економіка і підприємництво"  кваліфікація
бакалаврів   визначається  не  за  напрямом,  а  за  кожною  з  11
спеціальностей.  Подібна  ситуація  в  напрямі   0902   "Інженерна
механіка",  де  готуються  фахівці освітньо-кваліфікаційного рівня
спеціаліст,  магістр  за  30  спеціальностями,  в   напрямі   0921
"Будівництво" - за вісьми.  Як наслідок,  продовжувати навчання за
освітньо-професійною програмою спеціаліста або магістра  випускник
з дипломом бакалавра може лише за певним професійним спрямуванням.
     На порушення   ст.   13  Закону  України  "Про  вищу  освіту"
( 2984-14 ) не дотримуються вимоги  щодо  термінів  підготовки  за
відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями.  Так,  в Інституті
післядипломної освіти працівників сфери побутового  обслуговування
населення  (м.  Київ)  термін  підготовки  молодшого спеціаліста з
окремих спеціальностей зменшено, порівняно з нормативним, на шість
місяців.
     Відсутність Переліку     кваліфікацій     за     відповідними
освітньо-кваліфікаційними рівнями породжує проблему  у  присвоєнні
кваліфікацій випускникам вищих навчальних закладів,  перенасичення
окремих напрямів підготовки надто широким спектром спеціальностей,
їх дублювання у різних напрямах підготовки.
     Недостатньо відпрацьовано   питання  змісту  освіти  та  форм
продовження навчання осіб з  дипломами  молодшого  спеціаліста  за
освітньо-професійними   програмами  бакалавра.  Практично  в  усіх
перевірених   вищих    навчальних    закладах    відсутнє    повне
науково-методичне    забезпечення    спеціальностей,    за   якими
здійснюється підготовка за інтегрованими навчальними планами.
     Також неврегульованим  залишається   питання   оплати   праці
педагогічних працівників  вищих  навчальних  закладів  I-II рівнів
акредитації,  які є  структурними  підрозділами  вищих  навчальних
закладів III-IV рівнів акредитації.
     Виявлено ряд  проблем  при підготовці молодших спеціалістів у
вищих професійних училищах.  Зокрема  навчальні  плани,  за  якими
здійснюється  підготовка  молодших  спеціалістів,  не відповідають
освітньо-професійним програмам вищої освіти. Через  неузгодженість
Тимчасового  державного  переліку  робітничих професій з переліком
спеціальностей  молодшого   спеціаліста   виникають   проблеми   з
організацією  навчання випускників професійно-технічних навчальних
закладів у вищих навчальних закладах I-II  рівнів  акредитації  за
скороченим терміном.
     Виникають труднощі    з   організацією   навчання   студентів
одночасно за двома  спеціальностями,  особливо  у  випадках,  коли
спеціальності  відносяться до різних напрямів підготовки чи навіть
до різних галузей знань.
     У зв'язку  з  тим,  що  підготовка  фахівців  з  педагогічних
напрямів   за  подвійними  спеціальностями  здійснюється  під  час
навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, майже всі
випускники бакалаври    вищих   навчальних   закладів   IV   рівня
акредитації продовжують навчання за освітньо-професійною програмою
спеціаліста   з   метою   отримання  подвійної  спеціальності  або
спеціалізації, що дає можливість кращого працевлаштування.
     Виникають труднощі  з  працевлаштуванням   бакалаврів   через
невизначеність відповідних посад у багатьох галузях економіки.
     Потребує впорядкування     діюча     практика     організації
перепідготовки фахівців з вищою освітою, зокрема врахування змісту
попередньої вищої освіти при формуванні програми перепідготовки.

     Враховуючи зазначене, колегія У Х В А Л Ю Є:

     1. Доповідну  записку  "Про  стан реалізації ступеневої вищої
освіти  відповідно  до  Закону  України "Про вищу освіту" взяти до
відома.

     2. Відзначити, що в цілому у вищих навчальних закладах різних
форм власності та підпорядкування  відповідно  до  Закону  України
"Про вищу  освіту"  ( 2984-14 ) запроваджена ступенева підготовка,
що створює умови в залежності  від  потреб  суспільства  проводити
підготовку   фахівців   різної  кваліфікації,  реалізуючи  потреби
особистості на освіту протягом життя.

     3. З  метою  забезпечення  подальшої  реалізації   ступеневої
вищої   освіти    департаменту    вищої   освіти   (Болюбаш Я.Я.),
Науково-методичному центру вищої освіти (Левківський К.М.):

     3.1. Активізувати роботу щодо створення Переліку кваліфікацій
за  відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями.  До введення в
дію Переліку кваліфікацій підготувати до 15.03.04 р. інструктивний
лист вищим   навчальним   закладам  щодо  визначення  кваліфікацій
випускників.

     3.2. До 01.01.05 р.  розробити концептуальні засади  Переліку
напрямів  та  спеціальностей,  за  якими  здійснюється  підготовка
фахівців   у   вищих   навчальних   закладах    за    відповідними
освітньо-кваліфікаційними  рівнями, з урахуванням вимог Болонської
декларації.

     3.3. До  15.04.04  р.  розробити  пропозиції  щодо  змін   та
доповнень до Переліку спеціальностей,  спеціалізацій, їх поєднання
і кваліфікацій  для  підготовки  педагогічних  працівників  різних
освітньо-кваліфікаційних рівнів.

     3.4. До 01.09.04 р. підготувати рекомендації вищим навчальним
закладам щодо розробки науково-методичного  забезпечення  навчання
студентів  за  скороченим  терміном  у  форматах:  "кваліфікований
робітник-молодший спеціаліст-бакалавр", "спеціаліст-магістр".

     3.5. До 15.04.04 р.  відпрацювати механізм зарахування осіб з
дипломами молодшого спеціаліста на навчання за скороченим терміном
у вищі навчальні заклади III-IV рівнів  акредитації,  передбачивши
можливість фінансування їх підготовки за кошти державного бюджету.

     3.6. До  01.03.04  р.  підготувати  інструктивний  лист вищим
навчальним закладам про вимоги  до  формування  навчальних  планів
перепідготовки.

     3.7. Забезпечити     організаційно-методичне    супроводження
впровадження  кредитно-модульної  системи  підготовки  фахівців  в
умовах реалізації ступеневої вищої освіти.

     3.8. Спільно   з  Державною  інспекцією  навчальних  закладів
(Бурлаков О.М.) провести у 2004 році регіональні наради керівників
вищих навчальних  закладів  III-IV  рівнів  акредитації  з  питань
розвитку   ступеневої   вищої   освіти,   пріоритету    двоетапної
підготовки,      забезпечення     її     якості,     запровадження
кредитно-модульної системи в контексті Болонського процесу.

     4. Департаменту   професійно-технічної освіти  (Супрун  В.В.)
спільно з   департаментом    вищої    освіти   (Болюбаш Я.Я.)   та
Науково-методичними центрами      професійно-технічної      освіти
(Судаков Є.М.), вищої освіти (Левківський К.М.) до 01.05.04 р.:

     4.1. Розробити   концептуальні  засади  поєднання  підготовки
кваліфікованих  робітників  та  молодших  спеціалістів   у   вищих
професійних    училищах,   Центрах   професійно-технічної  освіти,
технікумах і коледжах.

     4.2. Внести пропозиції щодо визначення відповідності професій
кваліфікованих робітників спеціальностям молодшого спеціаліста.

     4.3. Привести  типові  навчальні  плани з підготовки молодших
спеціалістів у вищих професійних училищах відповідно до стандартів
вищої освіти.

     5. Управлінню   ліцензування,  акредитації  та  нострифікації
(Домніч В.І.) до 01.02.04  р.  внести  пропозиції  щодо  подальшої
доцільності  встановленої практики видачі ліцензій та сертифікатів
на підготовку бакалаврів за спеціальностями.

     6. Міністру освіти Автономної  Республіки  Крим,  начальникам
управлінь  освіти і науки обласних,  Київської та Севастопольської
міських  державних  адміністрацій,  керівникам  вищих   навчальних
закладів  та  вищих  професійних училищ вжити невідкладних заходів
щодо  усунення  зазначених  у  доповідній  записці   порушень   та
недоліків.
     Вжити заходів  щодо  реалізації  в  повному обсязі ступеневої
вищої освіти  відповідно  до  Закону  України  "Про  вищу  освіту"
( 2984-14 ).

     7. Державній інспекції навчальних закладів (Бурлаков О.М.):

     7.1. До  30.12.04  р.  перевірити   організацію   одночасного
навчання    студентів   вищих   навчальних   закладів   за   двома
спеціальностями. Про результати перевірки інформувати Міністерство
освіти і науки України.

     7.2. Забезпечити  контроль  за своєчасним усуненням виявлених
порушень та недоліків в діяльності вищих  навчальних  закладів  та
вищих професійних училищ щодо реалізації ними ступеневої освіти.

     8. Контроль   за   виконанням  рішення  колегії  покласти  на
заступника міністра Степка М.Ф.

 Голова колегії, міністр                               В.Г.Кремень