КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇН�

                        Рџ Рћ РЎ Рў Рђ Рќ Рћ Р’ Рђ
                   від 9 серпня 2001 р. N 1000
                               РљРёС—РІ

                       Про Державну службу
                        заповідної справи

          ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
            N 770 ( 770-2004-Рї ) РІС–Рґ 16.06.2004 )



     Кабінет Міністрів України  п о с т а н о в л я є:

     1. Затвердити  Положення  про  Державну   службу   заповідної
справи, що додається.

     2. Установити,   що   Державна  служба  заповідної  справи  є
правонаступником  Головного  управління   національних   природних
парків і заповідної справи.

     3. Визнати такими, що втратили чинність:

     постанову Кабінету  Міністрів  України від 13 березня 1995 р.
N 170 ( 170-95-п ) "Про Головне управління національних  природних
парків  і  заповідної  справи  Міністерства  охорони навколишнього
природного  середовища  та ядерної безпеки" (ЗП України,  1995 р.,
N 5, СЃС‚. 134);

     розпорядження  Кабінету   Міністрів   України  від  16 червня
1995 СЂ. N 358 ( 358-95-СЂ ).


     Прем'єр-міністр України                               А.КІНАХ

     Інд. 33

                                          ЗАТВЕРДЖЕНО
                             постановою Кабінету Міністрів України
                                  від 9 серпня 2001 р. N 1000

                            ПОЛОЖЕННЯ
              про Державну службу заповідної справи

 ( У Положенні слова "Міністр екології та природних ресурсів"
   в    усіх  відмінках  замінено  словами  "Міністр  охорони 
   навколишнього   природного    середовища"  у  відповідному 
   відмінку,  а  слово "Мінекоресурсів" - словом "Мінприроди" 
   згідно з Постановою КМ N 770 ( 770-2004-п ) від 16.06.2004 )

     1. Державна  служба  заповідної  справи  (далі  -  Служба)  є
урядовим   органом   державного   управління,  яка  діє  у  складі
Мінприроди і підпорядковується йому.

     2. Служба   у  своїй   діяльності   керується    Конституцією
( 254к/96-ВР ) та законами України, актами  Президента  України  і
Кабінету   Міністрів   України,   цим   Положенням   та   наказами
РњС–РЅРїСЂРёСЂРѕРґРё.

     У межах  своїх  повноважень  Служба  організовує  та здійснює
систематичний  контроль   за   виконанням   актів   законодавства,
узагальнює   практику  застосування  законодавства  з  питань,  що
належать   до   її   компетенції,   розробляє   пропозиції    щодо
вдосконалення законодавства і подає їх на розгляд Мінприроди.

     3. Основними завданнями Служби є:

     участь у  межах  своєї  компетенції  в  реалізації  державної
політики  у  сфері  збереження  та   невиснажливого   використання
природно-заповідного фонду,  відтворення його природних комплексів
та об'єктів;

     забезпечення державного управління територіями  та  об'єктами
природно-заповідного фонду;

     здійснення державного    контролю   за   додержанням   режиму
територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

     забезпечення збереження    біологічного    та    ландшафтного
різноманіття на територіях природно-заповідного фонду;

     підготовка пропозицій  щодо сталого розвитку репрезентативної
мережі  природно-заповідного  фонду  та  формування   національної
екологічної мережі.

     4. Служба відповідно до покладених на неї завдань:

     організовує і   здійснює   методичне   керівництво   веденням
заповідної справи;

     розробляє та  запроваджує  економічний  механізм  збереження,
невиснажливого  використання  і  відтворення  природних комплексів
територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

     готує пропозиції з основних напрямів державної політики  щодо
збереження,   невиснажливого   використання   природно-заповідного
фонду, відтворення його природних комплексів та об'єктів;

     координує діяльність установ  природно-заповідного  фонду  та
служби державної охорони природно-заповідного фонду України;

     здійснює заходи щодо професійної підготовки та перепідготовки
кадрів;

     подає  на  розгляд  Мінприроди  обгрунтовані  пропозиції щодо
визначення  обсягів бюджетних асигнувань,  необхідних на утримання
підпорядкованих Міністерству установ природно-заповідного фонду та
проведення  заходів,  спрямованих на збереження і відтворення його
природних комплексів;

     розробляє  положення  про  підпорядковані Мінприроди установи
природно-заповідного  фонду,  подає  Міністерству  пропозиції щодо
призначення  їх  керівників,  а  також погоджує положення про інші
території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного
значення;

     організовує вивчення,    узагальнення     та     впровадження
вітчизняного  і  зарубіжного  досвіду  роботи  у  сфері заповідної
справи та формування національної екологічної мережі;

     організовує   в  межах  повноважень,  визначених  Мінприроди,
виконання   зобов'язань   за   міжнародними   договорами  у  сфері
заповідної справи;

     забезпечує ведення Державного кадастру територій та  об'єктів
природно-заповідного   фонду,   систематизує  інформацію  у  сфері
заповідної справи;

     за погодженням з Мінприроди організовує, здійснює і координує
роботу  щодо  створення  нових  та  розширення  територій існуючих
об'єктів  природно-заповідного  фонду загальнодержавного значення,
зміни  їх  меж  і категорій, скасування статусу, а також охорони і
збереження водноболотних угідь;

     бере участь   в   організації   розроблення   і    реалізації
законодавства,   загальнодержавних   та   міжнародних   програм  і
проектів,  спрямованих на розвиток заповідної  справи,  формування
національної екологічної мережі;

     бере участь   у  формуванні  транскордонних  природоохоронних
територій міжнародного значення  та  підготовці  міжнародних  угод
щодо спільної діяльності в цій сфері;

     здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

     5. Служба має право:

     брати участь у розгляді органами виконавчої влади та органами
місцевого самоврядування питань,  що належать до  її  компетенції,
вносити  в установленому порядку на розгляд цих органів пропозиції
щодо  організації,  збереження,  невиснажливого   використання   і
відтворення    природних    ресурсів    територій    та   об'єктів
природно-заповідного фонду;

     залучати спеціалістів органів виконавчої влади,  підприємств,
установ  та  організацій  (за  погодженням  з  їх керівниками) для
розгляду питань, що належать до її компетенції;

     здійснювати контроль  і  проводити  перевірки  з  питань,  що
належать до її компетенції;

     скликати в установленому порядку наради з питань, що належать
до її компетенції;

     видавати накази організаційно-розпорядчого характеру;

     одержувати в установленому  порядку  від  органів  виконавчої
влади,  підприємств,  установ та організацій інформацію, необхідну
для виконання покладених на неї завдань;

     брати участь у видавничій діяльності.

     6. Службу очолює начальник,  який призначається на  посаду  і
звільняється  з  посади  Кабінетом  Міністрів  України за поданням
Міністра охорони навколишнього природного середовища.

     Начальник Служби є членом колегії Мінприроди.

     7.  Начальник  Служби  має  трьох  заступників,  у тому числі
одного  першого,  які  призначаються  на  посаду та звільняються з
посади  Кабінетом  Міністрів  України за поданням Міністра охорони
навколишнього  природного  середовища,  погодженим  з  начальником
Служби.

     Розподіл обов'язків   між  заступниками  провадить  начальник
Служби.

     8. Начальник Служби:

     здійснює     керівництво     Службою,     несе    персональну
відповідальність  перед  Кабінетом  Міністрів  України і Міністром
охорони   навколишнього   природного   середовища   за   виконання
покладених на Службу завдань;

     призначає на   посаду   і   звільняє   з   посади  керівників
структурних  підрозділів  та  інших   працівників   Служби,   крім
заступників її начальника;

     визначає ступінь   відповідальності   заступників  начальника
Служби та керівників її структурних підрозділів;

     притягає до   дисциплінарної   відповідальності    керівників
структурних   підрозділів   та   інших  працівників  Служби,  крім
заступників її начальника;

     підписує видані   в   межах   компетенції   Служби    накази,
організовує перевірку їх виконання;

     затверджує положення про структурні підрозділи Служби;

     здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим
Положенням.

     9.  Служба  для  реалізації покладених на неї завдань може за
погодженням   з   Міністром   охорони   навколишнього   природного
середовища  утворювати  територіальні  органи  у  межах  граничної
чисельності працівників Служби. Призначення на посаду і звільнення
з  посади  керівників цих органів та затвердження положень про них
здійснюється начальником Служби.

     10. Для   узгодженого   вирішення  питань,  що  належать   до
компетенції  Служби,   обговорення   найважливіших   напрямів   її
діяльності утворюється колегія,  у складі начальника Служби,  його
заступників, керівників структурних підрозділів.

     Персональний склад   колегії    та    положення    про    неї
затверджуються    Міністром   охорони   навколишнього   природного
середовища.

     Рішення колегії проводяться в життя наказами Служби.

     11. У   Службі   з   урахуванням  специфіки  діяльності  може
утворюватися науково-технічна рада.  Склад  і  положення  про  неї
затверджує начальник Служби.

     12.  Граничну  чисельність  працівників  та  структуру Служби
затверджує  Міністр  охорони навколишнього природного середовища у
межах  граничної  чисельності працівників Мінприроди, затвердженої
Кабінетом Міністрів України.

     13.  Штатний  розпис,  кошторис  доходів  і  видатків  Служби
затверджує  начальник  Служби  за  погодженням з Міністром охорони
навколишнього природного середовища і Мінфіном.

     14. Служба утримується за рахунок державного бюджету в  межах
коштів, передбачених на утримання Мінприроди.

     15. Умови   оплати   праці  працівників  Служби  визначаються
Кабінетом Міністрів України.

     16. Служба  є  юридичною  особою,  має  самостійний   баланс,
реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку із
зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.