У К А З
                        ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

                Про державний контракт і державне
                     замовлення на 1994 рік.


     З метою  стабілізації матеріального виробництва і на часткову
зміну Указу Президента України від 4 травня 1992 року N  289  "Про
державне замовлення в Україні" ( 289/92 ) п о с т а н о в л я ю:

     1. Установити,  що  на  1994 рік забезпечення потреб країни у
продукції виробничо-технічного  та   військового   призначення   і
сільського господарствап,  товарах народного споживання, роботах і
послугах, а  також  державна   підтримка   найважливіших   галузей
народного господарства та виконання міждержавних угод здійснюються
через державний контракт і державне замовлення,  які формуються на
основі пропозицій  міністерств  і відомств - державних замовників.
Фінансування державного   контракту   провадиться    за    рахунок
Державного бюджету  України,  а державного замовлення - за рахунок
власних коштів підприємств  і  організацій  та  наявних  кредитних
ресурсів.

     2. Рада   Міністрів  Республіки  Крим,  обласні,  Київська  і
Севастопольська міські державні адміністрації для вирішення питань
розвитку територій  вправі  встановлювати регіональне замовлення в
обсязі до 5 відсотків від загального обсягу товарної продукції, що
виготовляється на відповідній території.

     3. Відповідальність  замовників  (споживачів) і виконавців за
виконання державного    контракту    і    державного    замовлення
визначається укладеними договорами (контрактами) та законодавством
України.
     Оплата замовником   (споживачем)  виготовленої  за  державним
замовленням продукції провадиться у  строк  до  30  днів.  Якщо  в
зазначений строк  виготовлена  продукція  не  оплачена  замовником
(спожиавчем), виконавець має право реалізувати її самостійно іншим
споживачем.

     4. Виконавцями  державного  контракту і державного замовлення
можуть бути  підприємства  та  організації  незалежно   від   форм
власності.
     Для підприємств і організацій, статутні фонди яких сформовано
повністю з  державного  майна  або  за  його участю,  для орендних
підприємств, заснованих    на     державній     власності,     для
підприємств-монополістів на відповідному ринку продукції,  а також
для підприємств  і  організацій,   які   1994   року   в   процесі
приватизації змінять   форму   власності,   державний  контракт  і
державне замовлення є обов'язковими.
     Інші підприємства та організації укладають державний контракт
і приймають державне замовлення на добровільній основі.

     5. Виконавці державного  контракту  і  державного  замовлення
забезпечують себе   матеріально-технічними   ресурсами  самостійно
шляхом укладання           прямих           договорів            з
підприємствами-постачальниками,                         державними
постачальницько-збутовими та іншими посередницькими організаціями.
Виняток становлять окремі види ресурсів,  виробництво і споживання
яких контролюється  і  централізовано   розподіляється   державою.
Перелік цих ресурсів визначається Кабінетом Міністрів України.

     6. Національному   банку   України,   Міністерству  економіки
України, Міністерству  фінансів   України,   Державному   комітету
України з  матеріальних  ресурсів  розробити до 1 грудня 1993 року
механізм взаєморозрахунків  з  країнами  СНД  по  товарообміну  за
міжурядовими угодами.

     7. До  визначення переліку товарів,  експорт яких у 1994 році
підлягає квотуванню   та   ліцензуванню,   до    підприємств    та
організацій, які   виконують   державний   контракт   і   державне
замовлення, не застосовувати режим  квотування  і  ліцензування  у
разі експорту прокату чорних металів, чавуну і мінеральних добрив.

     8. Кабінету  Міністрів  України визначити у двотижневий строк
порядок формування  та   розміщення   дедержавного   контракту   і
державного замовлення  за  виконавцями,  передбачивши  особливості
формування, розміщення  та  виконання   державного   контракту   і
державного замовлення  в  сільському  господарстві  та  для потреб
оборони і безпеки окремою постановою.


 Президент України                                     Л.КРАВЧУК

 м.Київ, 28 жовтня 1993 року
          N 489/93