МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ
ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
Л И С Т
29.06.2004 N 23-23/1956
Плата за утримання житла
Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду
державного та комунального майна, а також майнові відносини між
орендодавцями та орендарями цього майна, врегульовані Законом
України від 10.04.92 N 2269 ( 2269-12 ) "Про оренду державного та
комунального майна". Оренда майна інших форм власності може
регулюватися положеннями цього закону, якщо інше не передбачено
законодавством та договором оренди.
Статтею 10 згаданого закону ( 2269-12 ) визначено, що
істотною умовою договору оренди є орендна плата. За згодою сторін
у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.
Одночасно зауважуємо, що при передачі в оренду нерухомого
державного та комунального майна окремо укладається договір на
відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого
нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Цей
платіж у розмір орендної плати не входить та сплачується окремо.
Примірний договір на відшкодування витрат балансоутримувача
на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних
послуг орендарю затверджено наказом Фонду державного майна N 1774
( z0930-00 ) від 23.08.2000 р., який зареєстровано в Мін'юсті за
N 930/5151 від 21.12.2000.
Щодо надання в оренду площ в гуртожитку. Згідно із статтями
127-131 діючого Житлового кодексу УРСР ( 5464-10 ), гуртожитки
віднесені до житлового фонду та використовуються для тимчасового
проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також
громадян у період роботи або навчання.
Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або
переобладнані для цієї мети жилі будинки, які реєструються як
гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в
місті ради народних депутатів.
Статтею 129 діючого Житлового кодексу ( 5464-10 ) визначено,
що єдиною підставою для вселення на жилу площу в гуртожитку є
спеціальний ордер, який видається на підставі рішення
адміністрації підприємства.
Статтею 61 Житлового кодексу УРСР ( 5464-10 ) визначено, що
користування жилим приміщенням у будинках державного і
громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору
найму жилого приміщення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1998 р.
N 939 ( 939-98-п ) затверджено Типовий договір найму житла в
будинках державного і комунального житлового фонду. Статтею 1
зазначеної постанови надано право Раді міністрів Автономної
Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським
держадміністраціям встановлювати плату за користування житлом
(квартирну плату) та за утримання житла.
Пунктом 38 "Примірного положення про гуртожитки",
затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР N 208 ( 208-86-п )
від 03.06.86 визначено, що плата за користування жилою площею в
приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб,
які не перебувають у сімейних стосунках, проводиться за
встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до
ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не
стягується.
Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх
відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою
площею і за комунальні послуги за ставками квартирної плати
(тарифами), встановленими для будинків державного та
громадянського житлового фонду.
З огляду на викладене, зауважуємо, що на думку Мінекономіки,
передача акціонерним товариством площ у будинку, який
зареєстровано у місцевих органах влади як гуртожиток, стороннім
особам (крім визначених статтею 127 діючого Житлового кодексу
( 5464-10 ) в строкове платне користування на умовах оренди, є
можливою тільки у разі вивільнення площ у гуртожитку за обставин,
які не суперечать нормам "Примірного положення про гуртожитки"
( 208-86-п ). При цьому укладаються дві цивільно-правові угоди -
щодо користування нерухомим майном на умовах оренди (договір
оренди) та договір на відшкодування витрат балансоутримувача на
утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних
послуг орендарю.
Перший заступник міністра
економіки та з питань
європейської інтеграції В.Вощевський