Відповідно до п. 1.16 ст. 1 Закону № 889-IV податковий кредит — це сума (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками звітного податкового року, у випадках, визначених цим Законом.
Перелік витрат, дозволених для включення до складу податкового кредиту, визначено п. 5.3 ст. 5 Закону № 889-ІV.
Пунктом 5.4. ст. 5 цього Закону передбачено обмеження права на нарахування податкового кредиту, які, зокрема, полягають у тому, що загальна сума податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного податкового року як заробітна плата, визначення якоїз метою оподаткування наведено у п. 1.1 ст. 1 та пп. «д» п. 1.3 ст. 1 Закону № 889-ІV
Отже, перелік витрат, дозволених для включення до складу податкового кредиту платників податку, не охоплює витрати, пов'язані зі здійсненням індивідуальної адвокатської діяльності, зокрема на оренду приміщення та оплату комунальних послуг.