Законом № 1058-IV роботодавців визначено страхувальниками для застрахованих осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і є платниками до Пенсійного фонду.
Об'єктом для нарахування страхових внесків до солідарної системи є суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, утому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Нормативним документом, який визначає складові фонду оплати праці під час нарахування страхових внесків до Пенсійного фонду, є Інструкція № 5.
Згідно з частиною другою ст. 19 Закону № 1058-IV для застрахованих осіб страхові внески нараховуються на всі суми сукупного оподатковуваного доходу (прибутку).
На виконання Закону № 1058-ІV Пенсійним фондом України розроблено Інструкцію № 21-1.
Інструкцію розроблено з урахуванням вимог Закону № 889-ІV, а саме п. 4.4 ст. 4, яким визначено, що базою для нарахування збору до Пенсійного фонду України громадян є заробітна плата платника податку з доходів фізичних осіб.
Відповідно до пп. 2.3.4 п. 2.3 розділу другого Інструкції № 5 витрати в розмірі страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя належать до фонду оплати праці як виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі.
Водночас відповідно до пп. 4.2.4 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889-ІV до загального оподатковуваного доходу не включаються суми страхових внесків (страхових премій) за договорами довгострокового страхування життя, якщо така сума не перевищує 1 5% нарахованої суми заробітної плати працівнику протягом кожного звітного податкового місяця, в якому сплачується цей страховий внесок, але при цьому не вище суми, визначеної у пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 цього Закону.
Отже, об'єктом для нарахування страхових внесків до Пенсійного фонду у розмірі 32% та 1 — 5% є сума, що перевищує 15% нарахованої суми заробітної плати працівнику протягом кожного звітного податкового місяця, в якому сплачується цей страховий внесок, та сума, що перевищує суму місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помножена на 1,4 та округлена до найближчих 10 грн.