МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
03.06.2004 N 464
Про затвердження Рекомендацій
щодо вживання термінів та визначень
з безпеки руху поїздів
З метою вдосконалення існуючої системи розроблення
нормативно-технічної та нормативно-правової документації з питань
безпеки руху поїздів та встановлення основних правил створення
і використовування технічної термінології залізничного транспорту
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Рекомендації щодо вживання термінів
та визначень з безпеки руху поїздів (далі - Рекомендації) і ввести
їх в дію з 01.06.2004 р.
2. Державній адміністрації залізничного транспорту України
(Федюшин Ю.М.) забезпечити друкування в необхідній кількості
зазначених Рекомендацій, доведення їх до підприємств
та структурних підрозділів, вивчення та використання.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра транспорту України Кроля С.С.
Міністр Г.Кірпа
РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо вживання термінів та визначень
із безпеки руху поїздів
РОЗРОБЛЕНО: Державним підприємством "Державний
науково-дослідний центр
залізничного транспорту України
(ДНДЦ УЗ)"
ВНЕСЕНО: Головним управлінням безпеки руху
та екології Укрзалізниці
ЗАТВЕРДЖЕНО ТА УВЕДЕНО В ДІЮ: Наказом Міністерства транспорту
України від 03.06.2004 р. N 464
УВЕДЕНО: Уперше
РОЗРОБНИКИ: Вещева Н.Є., Крот В.С,
Моргунюк В.С, Шалаєва Т.О.
Загальновідомо, що після проголошення незалежності більшість
нормативно-технічної документації залізничного транспорту України
була перекладена, а, частіше, просто скалькована з документів
російською мовою, прийнятих за часів Радянського Союзу.
В незалежній Україні виникла необхідність упорядкувати українську
технічну мову, привести її у відповідність до норм сучасного
українського правопису. Створення сучасної нормативно-технічної
документації, зокрема в галузі безпеки руху залізничного
транспорту, ускладнено, в першу чергу, відсутністю усталеної
української термінології. Серед низки причин, які зумовили таку
ситуацію, не останнє місце посідає брак відповідної наукової
літератури, насамперед навчально-рекомендаційного характеру, яка
могла б забезпечити належний рівень володіння українським
технічним мовленням.
Зазначена проблема стала підгрунтям розробляння Рекомендацій
щодо вживання термінів та визначень із безпеки руху поїздів.
Автори Рекомендацій унормували широко вживані терміни
та визначення з безпеки руху поїздів відповідно до ДСТУ 3966-2000
"Термінологія. Засади і правила розробляння стандартів на терміни
та визначення понять".
Зміст
1. Загальні положення
2. Нормативні посилання
3. Терміни та визначення основних понять
3.1 Загальні поняття
3.2 Безпека руху поїздів
3.2.1 Загальні поняття
3.2.2 Ситуації, які виникають під час руху поїздів
3.2.3 Події і пригоди, які виникають під час руху поїздів
3.2.4 Показники безпеки руху та ризики
3.2.5 Обмежини
3.2.6 Наслідки транспортних пригод
3.2.7 Відновлювальні засоби
3.3 Споруди та пристрої
3.3.1 Загальні положення. Габарити
3.3.2 Споруди та пристрої колійного господарства
3.3.3 Споруди і пристрої станційного господарства
3.3.4 Пристрої сигналізації та зв'язку
3.3.5 Споруди та пристрої електропостачання залізниць
3.4 Рухомий склад та спеціальний рухомий склад
3.5 Організація руху поїздів
3.5.1 Графік руху поїздів
3.5.2 Роздільчі пункти
3.5.3 Організація технічної роботи станції
3.5.4 Рух поїздів
3.6 Пожежна безпека
3.7 Небезпечні вантажі
4. Правила використовування термінів та визначень понять
5. Терміни, запропоновані експертами-термінологами
Абетковий покажчик термінів з безпеки руху поїздів
Бібліографія
1. Загальні положення
Рекомендації щодо вживання термінів та визначень із безпеки
руху поїздів (далі - Рекомендації) розроблені з метою надання
допомоги працівникам залізничного транспорту при застосовуванні
термінології з безпеки руху поїздів.
Дія Рекомендацій поширюється на всіх працівників залізничного
транспорту України. Рекомендації можна використовувати
як навчальний посібник для навчальних закладів залізничного
транспорту. Вони стануть у нагоді всім, хто прагне грамотно
й правильно укладати нормативно-технічну документацію.
Наведені терміни, визначення та правила їх утворення
рекомендовано вживати фахівцями залізничного транспорту під час
розробляння нової або внесення змін у чинну нормативно-правову
й нормативно-технічну документацію з питань безпеки руху поїздів.
В Рекомендаціях наведено унормовані терміни та визначення
з безпеки руху поїздів, які зібрані із законодавчих,
нормативно-правових актів з безпеки руху, стандартів з термінів
та визначень понять з безпеки руху, інших нормативно-технічних
актів; з термінів та визначень, наведених у науково-технічній
літературі, підручниках та запропонованих головними управліннями
та управліннями Укрзалізниці.
Зібрану з різних джерел термінологію, наведену з урахуванням
вимог чинного "Українського правопису" (5-е вид.), згармонізовано
в цілісну терміносистему на основі вимог ДСТУ 3966-2000 "Засади
і правила розробляння стандартів на терміни та визначення понять".
Рекомендації не претендують на охоплення всієї термінології
з безпеки руху поїздів, а є лише першою спробою зібрати в одному
нормативному документові найуживаніші фахівцями та користувачами
залізничного транспорту терміни та визначення.
2. Нормативні посилання
Рекомендації розроблені з урахуванням вимог наступних
нормативно-правових актів:
ДСТУ 1.5-2003 Національна стандартизація. Правила побудови,
викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів.
Прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України
від 24.02.2003 р. N 32;
ДСТУ 1.2-2003 Національна стандартизація. Правила розроблення
національних нормативних документів. Прийнято та надано чинності
наказом Держспоживстандарту України від 24.02.2003 р. N 32;
ДСТУ 3966-2000. Термінологія. Засади й правила розроблення
стандартів на терміни та визначення понять. Затверджено та введено
в дію наказом Держстандарту України від 12.06.2000 р. N 3582;
ГСТУ 32.0.10.001-97. Стандартизація та сертифікація
на залізничному транспорті. Порядок розроблення, правила побудови,
викладу, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів
у галузі залізничного транспорту. Затверджено наказом Міністерства
транспорту України від 01.06.1998 р. N 208.
3. Терміни та визначення основних понять
3.1 Загальні поняття
3.1.1 транспорт
Галузь суспільного виробництва, яка покликана задовольняти
потреби населення та суспільного виробництва в перевозіннях
(перевезеннях).
Примітка. Транспорт поділяють на транспорт загального
користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний
і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі
метрополітен), промисловий залізничний транспорт; відомчий
транспорт, трубопровідний транспорт.
(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред.
М.М.Уздина)
3.1.2 (залізничне) транспортування (залізничне)
перевозіння (1)
Переміщення в просторі людей і вантажів за допомогою
залізничного транспортного засобу.
(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред.
М.М.Уздина)
---------------
(1) За ДСТУ 3966 п.Г.4.1: перевозити, перевозіння - дія;
перевезти, перевезення-подія; перевіз-наслідок.
3.1.3 залізничний транспортний засіб одиниця рухомого складу
(залізниць)
Технічний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії
(самохідний), або пристрій без власного джерела енергії
(несамохідний), призначений для руху рейковими дорогами
(залізницями) і використовується, щоб переміщувати в просторі
людей, вантажі і обладдя, призначене для виконання спеціальних
функцій.
(Закон України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР )
3.1.4 залізнична транспортна система залізничний транспорт
(загального користування)
магістральний залізничний транспорт
Виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств,
призначений забезпечувати потребу суспільного виробництва
й населення країни, перевозити внутрішніми й міжнародними
сполучальними шляхами, (шляхами залізничної сполученості)
та надавати інші транспортні послуги усім споживачам без обмежень.
(Закон України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР )
3.1.5 промисловий залізничний транспорт
Транспортно-технологічний комплекс, призначений забезпечувати
переміщування вантажів (між виробництвами, виробничими циклами,
окремими операціями або підприємствами) у процесі виробляння (2)
їх та взаємодію із залізничним транспортом загального
користування.
(Закон України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР )
---------------
(2) За ДСТУ 3966: "виробляти", "виробляння" - дія,
"виробництво" - подія.
3.1.6 землі залізничного транспорту (загального користування)
(залізнична) смуга відводу (3)
Землі під залізничним полотном та його облаштуванням,
станціями з усіма станційними будівлями, спорудами енергетичного,
локомотивного, вагонного, колійного, вантажного й пасажирського
господарств, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації;
під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими,
культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними
для забезпечення роботи залізничного транспорту.
(Закон України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР )
---------------
(3) За ДСТУ 3966: "відводити", "відведення" - дія, "відвод" -
наслідок.
3.1.7 охоронна зона
Ділянка землі, прилегла до земель залізничного транспорту
загального користування і потрібна, щоб забезпечити збереженість,
міцність та стійкість споруд, пристроїв та інших об'єктів
залізничного транспорту.
(Закон України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР )
3.1.8 залізнична мережа
(залізнична) транспортна мережа
мережа залізниць
Сукупність (функційно-взаємозалежних і структурно об'єднаних)
персоналу і технічних засобів, призначених перевозити залізницями
пасажирів, багаж, вантажобагаж. пошту й вантажі.
(Энциклопедия транспорта. Железнодорожный транспорт, т. 4 /
Гл. ред. Н.С. Конарев. - М.: Большая российская знциклопедия,
2003)
3.1.9 (державне підприємство) залізниця
Статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого
належать підприємства, установи та організації залізничного
транспорту, має централізоване керування і перевозить пасажирів
та вантажі у визначеному регіоні транспортної мережі.
(Закон України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР )
3.1.10 вантаж
Матеріальні цінності з моменту прийняття їх для перевозіння
залізничним транспортом у вантажному рухомому складі
до видання (4) їх одержувачу.
(Закон України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР )
---------------
(4) За ДСТУ 3966: "видавати", "видавання" - дія, "видати",
"видання" - подія, "видача" - те, що видають.
3.1.11 багаж
Речі та матеріальні цінності загальною вагою до 200 кг (вагою
окремого місця до 75 кг і довжиною не більше 3 м), що їх надають
пасажири для перевезення у багажному вагоні за окрему плату
за наявності проїзних документів.
(Закон України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР )
3.1.12 вантажобагаж
Речі та матеріальні цінності будь-якої фізичної чи юридичної
особи вагою окремого місця від 5 до 165 кг (як виняток - вагою
до 300 кг за умови завантаження та вивантаження відправником
(одержувачем), що їх перевозять у багажному вагоні за окрему плату
без обмежень загальної ваги.
(Закон України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР )
3.1.13 пасажир
Фізична особа, яка користується залізничним транспортом
на підставі особистого проїзного документа або є членом
організованої групи осіб, яка проїздить на підставі придбаного
групового проїзного документа.
Примітка. Названі особи вважаються пасажирами з моменту
придбання квитка на поїзд до моменту завершення поїздки.
Пасажирами вважаються особи, що здійснюють поїздку
за посвідченням, якщо це передбачено законодавством України.
(Правила перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти
залізничним транспортом України. Затверджено наказом Міністерства
транспорту України N 297 від 28.07.1998 р. ( z0620-98 )
та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.1998 р.
N 620/3060)
3.1.14 ручна поклажа
Речі та матеріальні цінності пасажира вагою до 36 кг, розміри
яких за сумою трьох вимірів не перевищують 180 см.
(Пропозиція Укрзалізниці (ЦТЕХ)
3.1.15 [проїзний] [перевізний] документ
транспортний документ
Розрахунковий документ установленої форми, що засвідчує
укладення (5) договору між залізницею і [пасажиром]
[вантажовласником] на [проїзд) [перевезення вантажу,
вантажобагажу] і видається [пасажиру] [відправнику вантажобагажу.
вантажу] після оплати ним вартості цієї послуги.
(Статут залізниць України ( 457-98-п )
---------------
(5) За ДСТУ 3966: "укладати", "укладання" - дія, "укласти",
"укладення" - подія.
3.1.16 залізнична сполученість (6)
Наявність залізничних ліній і руху ними поїздів, що дають
змогу перевозити пасажирів, вантажі, багаж, вантажобагаж та пошту,
між двома залізничними роздільчими пунктами.
(Закон України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР )
---------------
(6) За ДСТУ 3966 п. Г.4.1.: сполучати, сполучання - дія;
сполучити, сполучення - подія; сполученість - стан; сполука -
наслідок.
3.1.17 пряма залізнична сполученість
Залізнична сполученість за єдиним транспортним документом,
складеним на весь шлях.
(Закон України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР )
3.1.18 непряма залізнична сполученість
Залізнична сполученість із переоформленням транспортного
документа під час транспортування.
(Статут залізниць України ( 457-98-п )
3.1.19 змішана сполученість
Наявність сполучальних шляхів (шляхів сполученості) і руху
ними залізничного та інших видів транспорту, що дають змогу
перевозити пасажирів, вантажі, багаж, вантажобагаж та пошту, між
двома пунктами, використовуючи різні види транспорту.
(Закон України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР )
3.1.20 пряма змішана сполученість
Змішана сполученість за єдиним транспортним документом,
складеним на весь шлях.
(Закон України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР )
3.1.21 міжнародна залізнична сполученість
Залізнична сполученість між Україною та іншими державами.
(Пропозиція розробників)
3.1.22 міжнародна непряма сполученість
Міжнародна залізнична сполученість із переоформленням
транспортного документа під час транспортування.
(Закон України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР )
3.2 Безпека руху поїздів
3.2.1 Загальні поняття
3.2.1.1 [безпека] [небезпека]
[Відсутність] [Наявність] загрози життю, здоров'ю людей,
майну, тваринам, рослинам і довкіллю, що перевищує допускний
(допустимий) ризик.
(Пропозиція розробників)
3.2.1.2 [безпечність] [небезпечність]
Властивість [не становити і не створювати небезпеки]
[становити чи створювати небезпеку].
(Пропозиція розробників)
3.2.1.3 безпека руху (на залізничному транспорті)
Безпека в процесі руху на залізничному транспорті
(Закон України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР )
3.2.1.4 безпечність технічного об'єкта
Властивість технічного об'єкта не допускати таких змін свого
стану і властивостей, а також не спричинювати змін стану
і властивостей інших зв'язаних із ним об'єктів, що створювали
би небезпеку.
(Пропозиція розробників)
3.2.1.5 безпечність залізничного транспорту
безпечність залізничної транспортної системи
Здатність залізничного транспорту функціювати (7) в заданих
межах параметрів, що забезпечують виконування (8) транспортної
роботи й унеможливлюють (мінімізують рівень) порушення,
що є потенційною, або наявною загрозою для життя й здоров'я людей,
збереженості (схоронності) залізничного транспорту, вантажів
та екологічного стану довкілля, а також здатність змінювати свої
параметри у випадку виникнення потенційної загрози,
щоб унеможливити її подальший розвиток.
(Пропозиція розробників)
---------------
(7) За ДСТУ 3966: "функціювати" від "функція",
"функціонувати" від "функціонал".
(8) За ДСТУ 3966: виконувати, виконування - дія, виконати,
виконання - подія.
3.2.1.6 важлива для безпеки руху поїздів технічна система
Технічний засіб залізниць, призначений для виконування
поїзної чи маневрової роботи, відмовлення якого - це початкова
подія чи викликає спрацьовування технічної системи безпеки.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.8.2)
3.2.1.7 технічна система убезпечування руху
технічна система безпеки
Технічний засіб залізниць, призначений захищати залізничну
транспортну систему від недопускного (недопустимого) ризику
транспортних пригод.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.8.1)
3.2.1.8 функція безпеки (технічного засобу залізниці)
Функція технічного засобу залізниці, що визначає специфічну
конкретну мету його функціювання, спрямовану на те, щоб убезпечити
життя й здоров'я людей, майно, тварин, рослини й довкілля
від недопускного (недопустимого) ризику транспортних пригод
і пов'язаного з ними збитку, і дії, що забезпечують досягнення
зазначеної мети.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.8.3)
3.2.1.9 функційна безпечність (технічного засобу залізниці)
Властивість технічного засобу залізниці забезпечувати
виконування функції безпеки за нормального функціювання
і можливого відхилення від нього, зумовленого визнаними
відмовленнями (9) технічного засобу, помилками персоналу,
нерозрахованим впливом зовнішнього середовища і їхніх сполук.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.8.4)
---------------
(9) За ДСТУ 3966: "відмовляти", "відмовляння" - дія,
"відмовити", "відмовлення" - подія, "відмова" - наслідок
3.2.1.10 несанкційоване (10) втручання в діяльність
залізничного транспорту
Дії сторонніх осіб, не пов'язаних із діяльністю залізничного
транспорту, спрямовані на створення перешкод нормальному
функціюванню останнього.
(Пропозиція розробників)
---------------
(10) За ДСТУ 3966: санкційований від санкція, санкціонований
скальковано з рос. санкционированный.
3.2.1.11 керування безпекою (на залізничному транспорті)
Підготовка, прийняття і реалізація керівних рішень
із здійснення організаційних, технічних та інших заходів,
спрямованих на убезпечення, збереження здоров'я людей і довкілля
на залізничному транспорті.
(Положення про систему управління безпекою руху поїздів
у державній адміністрації залізничного транспорту України
(Укрзалізниці). Наказ Укрзалізниці від 07.07.2003 р. N 487)
3.2.1.12 керівне рішення
Директивний акт цілеспрямованого впливу на об'єкт керування,
який характеризує конкретну ситуацію і містить заходи, програму
досягнення мети.
(Положення про систему управління безпекою руху поїздів
в державній адміністрації залізничного транспорту України
(Укрзалізниці). Наказ Укрзалізниці від 07.07.2003 р. N 487)
3.2.2 Ситуації, які виникають під час руху поїздів
3.2.2.1 надзвичайна ситуація
Ситуація, яку характеризує порушеність нормальних умов життя
й діяльності людей на об'єкті або території, спричинена аварією,
катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвели
(можуть призвести) до загибелі людей, тварин і рослин, значних
матеріальних збитків та (або) завдали (можуть завдати) шкоди
довкіллю.
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 від 16.10.2000 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 23.11.2000 р. за N 857/5078 ( z0857-00 )
3.2.2.2 небезпечна ситуація (на залізниці)
Ситуація, що виникає під час поїзної чи маневрової роботи
і яку характеризує ризик транспортних пригод, що перевищує
граничний ризик.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.3.1)
3.2.2.3 аварійна ситуація
Небезпечна ситуація, яку характеризує порушеність граничних
обмежин.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.3.4)
3.2.2.4 складна ситуація
Небезпечна ситуація, яку характеризує порушеність
експлуатаційних обмежин (11) без порушеності граничних обмежин.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.3.3)
---------------
(11) За ДСТУ 3966: "обмежити", "обмеження" - дія, "обмежина"
- наслідок.
3.2.2.5 ускладненість умов роботи
Небезпечна ситуація, яку характеризує порушеність
рекомендованих експлуатаційних обмежин без порушеності
експлуатаційних обмежин.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.3.2)
3.2.3 Події і пригоди, які виникають під час руху поїздів
3.2.3.1 подія
Факт пройдення (що стався чи станеться) якогось етапу
(моменту, часу) на шляху тривання відповідної дії.
Примітка. Наприклад, поїзд зупинився - подія, що відповідає
кінцевому моментові часу на шляху дії зупинятися; поїзд проїхав
10 км - подія, що відповідає моментові пройдення відстані 10 км
на шляху дії їхати.
(Великий тлумачний словник сучасної української мови /
В.Т.Бусел)
3.2.3.2 пригода
Непередбачена, несподівана, пов'язана з ризиком подія.
(Великий тлумачний словник сучасної української мови /
В.Т.Бусел)
3.2.3.3 (залізнична) транспортна пригода
Пригода, що трапилася в процесі руху рухомого складу
та призвела до загибелі або травмування людей, пошкодження
технічних засобів, вантажу, об'єктів залізничного транспорту,
дезорганізації руху, завдання шкоди довкіллю.
Примітки:
1. Залежно від наслідків залізничні транспортні пригоди
класифікують: катастрофи, аварії, серйозні інциденти, інциденти
та порушення.
2. Розрізняють залізничні транспортні пригоди: зіткнення
поїзда чи рухомого складу залізничного транспорту, зійдення
з рейок рухомого складу залізничного транспорту, самоурухомлення
рухомого складу та ін.
(Пропозиція розробників)
3.2.3.4 класифікаційна ознака транспортної пригоди
Технічна або інша характеристика транспортної пригоди, що дає
змогу віднести її до відповідної групи згідно з класифікацією.
(Пропозиція розробників)
3.2.3.5 класифікація залізничних транспортних пригод
Система, згідно з якою транспортні пригоди поділено на групи
залежно від їх характеру й наслідків.
(Пропозиція розробників)
3.2.3.6 аварія (загальне визначення)
Небезпечна подія техногенного характеру, що створює
на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя й здоров'я
людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладдя
і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного
процесу чи завдає шкоди довкіллю.
(Закон України "Про захист населення і територій
від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру"
( 1809-14 )
3.2.3.7 катастрофа (загальне визначення)
Великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить
до тяжких, трагічних наслідків.
(Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій.
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України
від 15.07.1998 р. N 1099 ( 1099-98-п )
3.2.3.8 катастрофа на залізничному транспорті
Залізнична транспортна пригода, унаслідок якої одна людина
або більше загинула чи шість або більше травмовано і (або)
пошкоджено рухомий склад залізничного транспорту до ступеня
вилучення його з інвентарного парку в обсязі від трьох одиниць.
катастрофа на залізничному транспорті
Залізнична транспортна пригода, яка полягає у тому,
що пасажирський чи вантажний поїзд зіткнувся з іншим поїздом
або залізничним рухомим складом, або рухомий склад поїзду зійшов
з рейок на перегоні чи станції, унаслідок чого:
- одна людина або більше загинула чи шість або більше
травмовано;
- і (або) пошкоджено рухомий склад залізничного транспорту
до ступеня вилучення його з інвентарного парку в обсязі від трьох
одиниць.
(Положення про класифікацію транспортних подій
на залізничному транспорті України. Затверджено наказом
Міністерства транспорту України N 800 від 16.10.2003 р.)
3.2.3.9 аварія на залізничному транспорті
Залізнична транспортна пригода, унаслідок якої від однієї
людини до п'яти травмовано і (або) пошкоджено рухомий склад
залізничного транспорту до ступеня вилучення його з інвентарного
парку.
аварія на залізничному транспорті
Залізнична транспортна пригода, яка полягає у тому,
що пасажирський чи вантажний поїзд зіткнувся з іншим поїздом
або рухомим складом, або рухомий склад поїзду зійшов з рейок
на перегоні чи станції, унаслідок чого:
- від однієї людини до п'яти травмовано;
- і (або) пошкоджено рухомий склад залізничного транспорту
до ступеня вилучення його з інвентарного парку.
(Положення про класифікацію транспортних подій
на залізничному транспорті України. Затверджено наказом
Міністерства транспорту України N 800 від 16.10.2003 р.)
3.2.3.10 зіткнення (поїзда чи рухомого складу залізничного
транспорту)
Пригода зустрічного, попутного чи бокового зіткнення поїзда
або рухомого складу залізничного транспорту з іншим поїздом,
рухомим складом залізничного транспорту чи механічним самохідним
засобом, зупиненим або залишеним на залізничній колії, незалежно
від ступеня отриманих у цьому разі пошкоджень рухомого складу.
(Положення про класифікацію транспортних подій
на залізничному транспорті України. Затверджено наказом
Міністерства транспорту України N 800 від 16.10.2003 р., п. 2.2)
3.2.3.11 зійдення (12) (із рейок рухомого складу залізничного
транспорту)
Пригода, що трапилась після втрати взаємодії хоча б одного
колеса рухомого складу залізничного транспорту з рейкою внаслідок
зміщення від свого нормального положення щодо головки рейки.
(Положення про класифікацію транспортних подій
на залізничному транспорті України. Затверджено наказом
Міністерства транспорту України N 800 від 16.10.2003 р., п. 2.8)
---------------
(12) За ДСТУ 3966: сходити, сходження - дія, зійти,
зійдення - подія.
3.2.3.12 самоурухомлення рухомого складу
Подія урухомлення рухомого складу під впливом природних сил
(сила вітру, сила тяжіння).
(Пропозиція розробників)
3.2.3.13 (залізничний) серйозний інцидент
Потенційно небезпечна для життя і здоров'я людей залізнична
транспортна пригода, що трапилась під час руху за участю хоча
б однієї одиниці рухомого складу залізниць при виконанні поїзної
чи маневрової роботи унаслідок відмовлень технічних засобів,
помилок персоналу, нерозрахованого впливу зовнішнього середовища
чи їх сполучень, що могла бути передумовою аварії і привести
до її виникнення, але не закінчилася аварією, і не має тяжких
наслідків, характерних для катастрофи та аварії.
(Положення про класифікацію транспортних подій
на залізничному транспорті України. Затверджено наказом
Міністерства транспорту України N 800 від 16.10.2003 р.)
3.2.3.14 (залізничний) інцидент
Залізнична транспортна пригода, що трапилась через відхилення
від нормального експлуатування залізничної транспортної системи
і не має наслідків, характерних для катастрофи, аварії
та серйозного інциденту.
(Положення про класифікацію транспортних подій
на залізничному транспорті України. Затверджено наказом
Міністерства транспорту України N 800 від 16.10.2003 р.)
3.2.3.15 (залізничне) порушення
Залізнична транспортна пригода, що виходить за межі
нормального експлуатування, але залишає можливість функціювання
залізничної транспортної системи в заданих межах параметр рів.
(Положення про класифікацію транспортних подій
на залізничному транспорті України. Затверджено наказом
Міністерства транспорту України N 800 від 16.10.2003 р.)
3.2.3.16 початкова подія
Подія відмовлення технічного засобу залізничного транспорту,
помилка персоналу чи нерозрахований вплив зовнішнього середовища,
які під час виконування поїзної чи маневрової роботи порушують
нормальне експлуатування і можуть призвести до порушення
експлуатаційних обмежин.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения, п. 3.4.1)
3.2.3.17 відмовлення технічного засобу (залізничного
транспорту)
Подія, яка полягає в тому, що технічний засіб залізничного
транспорту перейшов до непрацездатного стану за нормального
експлуатування.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.4.1.1)
3.2.3.18 небезпечне відмовлення технічного засобу
(залізничного транспорту)
Подія відмовлення технічного засобу залізничного транспорту
у процесі виконування поїзної чи маневрової роботи в заданих
умовах експлуатування (13), що потягло за собою виникнення
аварійної ситуації.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.4.1.2)
---------------
(13) За ДСТУ 3966: "експлуатувати", "експлуатування" - дія,
"експлуатація" - скальковано з рос. "эксплуатация".
3.2.3.19 помилка персоналу (залізниці)
Подія невиконання або ненавмисного неправильного
чи несвоєчасного виконання потрібної дії, визначеної встановленими
правилами безпеки руху й експлуатування залізничного транспорту.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.4.1.3)
3.2.3.20 небезпечна помилка персоналу (залізниці)
Помилка персоналу під час виконування поїзної чи маневрової
роботи, що спричинила виникнення аварійної ситуації.
(Пропозиція розробників)
3.2.3.21 кваліфікація персоналу
Рівень підготовленості особи з числа персоналу, зокрема
базова спеціальна освіта, професійні знання, навички й уміння,
а також досвід роботи, що забезпечують якість і безпеку
експлуатування технічних засобів під час виконування нею посадових
обов'язків.
(Загальні положення забезпечення безпеки атомних станцій
(наказ Державної адміністрації ядерного регулювання України N 63
від 09.12.1999 р. ( z0132-00 ).
3.2.3.22 [пошкодження] [зруйнування] технічних засобів
(залізничного транспорту)
Подія порушення конструктивної цілісності рухомого складу,
залізничної колії й споруд на ній, засобів зв'язку й сигналізації,
що [частково] [цілком] унеможливлює використовування (14) їх
за цільовою призначеністю внаслідок [часткової] [повної] втрати
експлуатаційних властивостей, [для відновлення яких потрібно
проведення ремонту] [відновлювати які неможливо чи недоцільно].
(Пропозиція розробників)
---------------
(14) За ДСТУ 3966: "використовувати", "використовування" -
дія, "виконувати", "виконання" - подія.
3.2.3.23 шлях розвитку транспортної пригоди
Послідовність несприятливих подій під час виконування поїзної
чи маневрової роботи і відповідних до них небезпечних ситуацій
у процесі розвитку транспортної пригоди.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.2.2)
3.2.4 Показники безпеки руху та ризики
3.2.4.1 показник безпеки руху
Кількісна чи якісна характеристика ступеня захищеності
залізничної транспортної системи від недопускного ризику
транспортних пригод і пов'язаного з ними збитку.
(Пропозиція розробників)
3.2.4.2 ризик транспортної пригоди
Міра загрози виникнення потенційно можливої транспортної
пригоди і пов'язаного з ним збитку під час виконування поїзної
чи маневрової роботи.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.5.2)
3.2.4.3 чинник ризику
Чинник, що належить до залізничної транспортної системи
чи до зовнішнього середовища і створює потенційну можливість
настання початкових подій.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.5.6)
3.2.4.4 граничний ризик
Максимально допускне (15) (допустиме) значення ризику
виникнення транспортних пригод та їх шкідливих наслідків для життя
й здоров'я людей, майна, довкілля і пов'язаного з ними збитку.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.5.5)
---------------
(15) За ДСТУ 3966: "допускний" - той, що його можна
допустити, "допустимий" - скальковано з рос. "допустимий"
3.2.4.5 індивідуальний ризик
Міра загрози заподіяння шкоди життю й здоров'ю окремої людини
внаслідок транспортної пригоди.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.5.3)
3.2.4.6 соціальний ризик
Міра загрози заподіяння шкоди життю й здоров'ю певної
кількості людей унаслідок транспортної пригоди.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.5.4)
3.2.4.7 захист
Технічні засоби й організаційні заходи, призначені
для зменшення ризику транспортних пригод і пов'язаного з ними
збитку.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.1.3)
3.2.5 Обмежини (16)
---------------
(16) За ДСТУ 3966: "обмежувати", "обмежування" - дія,
"обмежити", "обмеження" - подія , "обмежина" - те, що обмежує.
3.2.5.1 нормальне експлуатування (17) (залізничного
транспорту)
Експлуатування залізничного транспорту в межах параметрів,
які не перевищують експлуатаційних обмежин, рекомендованих
установленою експлуатаційно-технічною документацією.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и опредєления п. 3.7.4)
---------------
(17) За ДСТУ 3966: "експлуатувати", "експлуатування" - дія,
"експлуатація" - скальковано з рос. "эксплуатация".
3.2.5.2 експлуатаційні обмежини
Умови, режими й параметри залізничної транспортної системи,
порушення яких під час виконування поїзної чи маневрової роботи
недопускне.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.7.2)
3.2.5.3 рекомендовані експлуатаційні обмежини
Умови, режими й значення параметрів залізничної транспортної
системи, що визначають стан безпеки руху, дотримання яких під час
виконування поїзної чи маневрової роботи в очікуваних умовах
і за встановлених методів експлуатування забезпечує задані
показники ефективності.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.7.1)
3.2.6 Наслідки транспортних пригод
3.2.6.1 збиток (пов'язаний із транспортною пригодою)
Фізична ушкодженість чи шкода здоров'ю людей, майну і
довкіллю внаслідок транспортної пригоди.
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.2.4)
3.2.6.2 ліквідовування (18) наслідків аварійної ситуації
Комплекс організаційно-технічних заходів, спрямованих
на запобігання загрозі людям, на захист довкілля, збереження
вантажу, рухомого складу, споруд, відновлення руху поїздів
і маневрових робіт у можливо короткий термін.
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 від 16.10.2000 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 23.11.2000 р. за N 857/5078 ( z0857-00 )
---------------
(18) За ДСТУ 3966: "ліквідувати", "ліквідування" - дія,
"зліквідувати", "зліквідування" - подія, "ліквідація" -
скальковано з рос. "ликвидация"
3.2.6.3 ліквідовування наслідків залізничної транспортної
пригоди
Провадження комплексу організаційно-технічних заходів, які
охоплюють аварійно-відновлю-вальні та інші невідкладні роботи,
здійснювані у разі транспортної пригоди і спрямовані на припинення
дії небезпечних чинників, на запобігання загрозі людям, на захист
довкілля, збереження вантажу, рухомого складу, споруд, відновлення
руху поїздів і маневрових робіт у можливо короткий термін.
(Пропозиція розробників)
3.2.6.4 жертва транспортної пригоди
Особа, смерть якої настала внаслідок транспортної пригоди.
(Положення про класифікацію транспортних подій
на залізничному транспорті України. Затверджено наказом
Міністерства транспорту України N 800 від 16.10.2003 р.)
3.2.6.5 потерпілець транспортної пригоди
Особа, яка загинула або травмована у транспортній пригоді.
(Положення про класифікацію транспортних подій
на залізничному транспорті України. Затверджено наказом
Міністерства транспорту України N 800 від 16.10.2003 р.)
3.2.6.6 травмованець транспортної пригоди
Особа, що одержала в транспортній пригоді тілесні ушкодження,
які призвели до госпіталізування або призначення
амбулаторно-клінічного лікування після надання першої медичної
допомоги.
(Положення про класифікацію транспортних подій
на залізничному транспорті України. Затверджено наказом
Міністерства транспорту України N 800 від 16.10.2003 р.)
3.2.6.7 прогнозований загальний матеріальний збиток
Математичне сподівання величини матеріального збитку,
завданого технічним засобам залізниць, майну і довкіллю внаслідок
транспортних пригод в одиницю наробітку експлуатаційної роботи
залізничної транспортний системи для розглянутого моменту
чи сумарного наробітку (обсягу експлуатаційної роботи).
(ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения п. 3.6.1)
3.2.7 Відновлювальні засоби
3.2.7.1 відновлення
Повернення до початкового (попереднього) стану
чи до нормального експлуатування.
Примітки:
1. За ДСТУ 2860-94 відновлення - це подія, яка полягає
в тому, що після несправності об'єкт знову відновлює здатність
виконувати потрібну функцію.
2. За ДСТУ 2620-94 відновлення - це процес зміни чи ремонту
окремих компонентів чи елементів технічних засобів із метою
усунення виявлених пошкоджень.
3. Восстанавливаемый - відновлюваний; восстанавливать -
відновлювати; восстановительные средства - відновлювальні,
відновні засоби; восстанавливающие средства - відновлюючі,
відновчі засоби; восстанавливать у значений отстраивать -
відбудовувати; восстановление в значений отстройка -
відбудовування, відбудова.
(Інструкція з організації відбудовних робіт при ліквідації
наслідків транспортних подій на залізницях України. Затверджено
наказом Міністерства транспорту України N 258 від 27.04.2001 р.
( z0422-01 )
3.2.7.2 аварійно-відновлювальні роботи
Комплекс заходів, що їх здійснюють спеціальні підрозділи
залізничного транспорту, і які спрямовані на остаточне
зліквідування наслідків аварійної ситуації.
Примітка. За ДСТУ 3891-99 аварійно-відновлювальні роботи -
першочергові роботи у зоні надзвичайної ситуації щодо відновлення
окремих споруд, усунення пошкоджень у мережах та системах
комунальних та виробничих комунікацій, створення мінімально
необхідних умов для життєзабезпечення населення, санітарного
очищення та знезараження території.
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 від 16.10.2000 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 23.11.2000 р. за N 857/5078 ( z0857-00 )
3.2.7.3 аварійно-відновлювальна автолетючка
Автомобіль із підіймально-накочувальним обладдям призначений
для ліквідування наслідків зійдення рухомого складу.
(Інструкція з організації відбудовних робіт при ліквідації
наслідків транспортних подій на залізницях України. Затверджено
наказом Міністерства транспорту України N 258 від 27.04.2001 р.
( z0422-01 )
3.2.7.4 аварійно-польова команда
Спеціальна команда з підіймально-накочувальним обладдям,
призначена для ліквідування наслідків зійдення поодинокого
рухомого складу.
(Інструкція з організації відбудовних робіт при ліквідації
наслідків транспортних подій на залізницях України. Затверджено
наказом Міністерства транспорту України N 258 від 27.04.2001 р.
( z0422-01 )
3.2.7.5 відновлювальні засоби енергопостачання
Засоби, призначені для провадження робіт оперативного
відновлювання енергопостачання.
(Інструкція з організації відбудовних робіт при ліквідації
наслідків транспортних подій на залізницях України. Затверджено
наказом Міністерства транспорту України N 258 від 27.04.2001 р.
( z0422-01 )
3.2.7.6 відновлювальний поїзд
Поїзд із підіймально-тяговими механізмами, енергетичним
обладдям, призначений для ліквідування наслідків зійдення
чи зіткнення рухомого складу, а також для надавання (19) допомоги
під час інших надзвичайних ситуацій.
(Інструкція з організації відбудовних робіт при ліквідації
наслідків транспортних подій на залізницях України. Затверджено
наказом Міністерства транспорту України N 258 від 27.04.2001 р.
( z0422-01 )
---------------
(19) За ДСТУ 3966: "надавати", "надавання" - дія, "надати",
"надання" - подія.
3.2.7.7 головний відновлювальний поїзд
Поїзд із потрібною технічною базою, призначений поширювати
передові методи ведення відновлювальних робіт та сприяти
підвищенню технічної оснащеності відновлювальних засобів
на залізниці щодо ліквідування наслідків зійдення чи зіткнення
рухомого складу.
(Інструкція з організації відбудовних робіт при ліквідації
наслідків транспортних подій на залізницях України. Затверджено
наказом Міністерства транспорту України N 258 від 27.04.2001 р.
( z0422-01 )
3.2.7.8 оперативний план відновлювальних робіт
Перелік оперативних організаційних заходів, спрямованих
на якнайшвидше відновлення руху поїздів.
Примітка. Оперативний план відновлювальних робіт подає
начальник відновлювального поїзду, розглядає (із причетними
фахівцями) і затверджує начальник дирекції залізничних перевезень.
(Інструкція з організації відбудовних робіт при ліквідації
наслідків транспортних подій на залізницях України. Затверджено
наказом Міністерства транспорту України N 258 від 27.04.2001 р.
( z0422-01 )
3.2.7.9 оперативний штаб
Колектив фахівців, призначений для оперативного керування
роботами з метою якнайшвидше зліквідувати наслідки транспортних
пригод і зорганізувати (20) відновлення перерваного руху поїздів.
(Інструкція з організації відбудовних робіт при ліквідації
наслідків транспортних подій на залізницях України. Затверджено
наказом Міністерства транспорту України N 258 від 27.04.2001 р.
( z0422-01 )
---------------
(20) За ДСТУ 3966: "організувати", "організування" - дія,
"зорганізувати", "зорганізування" - подія, "організація" -
наслідок.
3.2.7.10 оповіщання
Доводження сигналів і повідомин (21) органів керування
про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій техногенного
та природного характеру, аварій, катастроф, епідемій, пожеж
тощо до центральних і місцевих органів виконавчої влади,
підприємств, установ, організацій і населення.
(Закон України "Про захист населення й територій
від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру"
( 1809-14 )
---------------
(21) За ДСТУ 3966: "повідомляти", "повідомлення" - дія,
"повідомити", "повідомлення" - подія, "повідомина" - наслідок.
3.2.7.11 пожежний поїзд
Поїзд із насосним агрегатом, запасом вогнегасильних речовин
та пожежно-технічним озброєнням і призначений для гасіння пожеж
на об'єктах та в рухомому складі залізничного транспорту, а також
надавання (22) допомоги при аваріях, повенях та інших стихійних
лихах у межах їх тактико-технічних можливостей.
(Інструкція з організації відбудовних робіт при ліквідації
наслідків транспортних подій на залізницях України. Затверджено
наказом Міністерства транспорту України N 258 від 27.04.2001 р.
( z0422-01 )
---------------
(22) За ДСТУ 3966: "надавати", "надавання" - дія, "надати",
"надання" - подія.
3.2.7.12 пункт оперативно-технологічного радіозв'язку
Пункт радіозв'язку, призначений забезпечувати зв'язком місця
відновлювальних робіт, та організовувати рух поїздів.
(Інструкція з організації відбудовних робіт при ліквідації
наслідків транспортних подій на залізницях України. Затверджено
наказом Міністерства транспорту України N 258 від 27.04.2001 р.
( z0422-01 )
3.2.7.13 тимчасовий пост
Пост для організовування руху поїздів у потрібних випадках.
(Інструкція з організації відбудовних робіт при ліквідації
наслідків транспортних подій на залізницях України. Затверджено
наказом Міністерства транспорту України N 258 від 27.04.2001 р.
( z0422-01 )
3.2.7.14 нормативний час ведення відновлювальних робіт
Час від початку закриття перегону внаслідок транспортної
пригоди до моменту відкриття перегону для руху поїздів.
(Інструкція з організації відбудовних робіт при ліквідації
наслідків транспортних подій на залізницях України. Затверджено
наказом Міністерства транспорту України N 258 від 27.04.2001 р.
( z0422-01 )
3.2.7.15 додаткове пошкодження рухомого складу
Пошкодження, нанесені рухомому складу під час виконування
відновлювальних робіт.
Примітка. Додаткове пошкодження рухомого складу допускають із
дозволу начальника залізниці.
(Інструкція з організації відбудовних робіт при ліквідації
наслідків транспортних подій на залізницях України. Затверджено
наказом Міністерства транспорту України N 258 від 27.04.2001 р.
( z0422-01 )
3.2.7.16 додаткова робоча сила
Працівники, що задіяні у відновлювальних роботах,
але не входять до складу підрозділів, призначених для провадження
відновлювальних робіт.
(Інструкція з організації відбудовних робіт при ліквідації
наслідків транспортних подій на залізницях України. Затверджено
наказом Міністерства транспорту України N 258 від 27.04.2001 р.
( z0422-01 )
3.2.7.17 небезпечна зона
Зона аварії, у межах якої є загроза ураження від вибуху,
пожежі, отруєння, опромінення, опіків, обмороження людей і тварин.
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 від 16.10.2000 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 23.11.2000 р. за N 857/5078 ( z0857-00 )
3.2.7.18 засіб колективного захисту
Засіб захисту двох або більше осіб (сховища).
(Пропозиція розробників)
3.2.7.19 засоби індивідуального захисту ЗІЗ
Технічні засоби індивідуального користування, призначені
захищати людину від небезпечних для її життя й здоров'я впливів.
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 від 16.10.2000 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 23.11.2000 р. за N 857/5078 ( z0857-00 )
3.2.7.20 захищальний (23) костюм
Спеціальний одяг, що має захищальні властивості, складова
частина засобів індивідуального захисту.
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 від 16.10.2000 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 23.11.2000 р. за N 857/5078 ( z0857-00 )
---------------
(23) За ДСТУ 3966: "захисний" (рос. "защищаемый") - той, що
призначений для того, щоб його захищати, "захищальний" (рос.
"защищающий", "защитный") - призначений захищати, "захистовий" -
той, що належить до захисту.
3.2.7.21 захищальний дихальний апарат
Апарат, призначений захищати органи дихання людини
від небезпечних і шкідливих чинників, що діють інгаляційно.
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 від 16.10.2000 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 23.11.2000 р. за N 857/5078 ( z0857-00 )
3.2.7.22 фільтрувальний захищальний дихальний апарат
Дихальний апарат, що очищає вдихуване з довкілля повітря.
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 від 16.10.2000 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 23.11.2000 р. за N857/5078 ( z0857-00 )
3.2.7.23 ізолювальний захищальний дихальний апарат
Дихальний апарат, що ізолює органи дихання від довкілля
і забезпечує людину повітрям чи дихальним газом.
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 від 16.10.2000 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 23.11.2000 р. за N 857/5078 ( z0857-00 )
3.3 Споруди та пристрої
3.3.1 Загальні положення, габарити
3.3.1.1 габарит наближеності будівель
Граничний поперечний (перпендикулярний до осі колії) контур,
всередину якого не повинні заходити ніякі частини споруд
та пристроїв.
Примітка. Виняток можуть становити лише пристрої, призначені
для безпосередньої взаємодії їх із рухомим складом (вагонні
сповільнювачі в робочому станів контактні проводи з деталями
кріплення, поворотна частина колонки під час набирання води тощо).
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 123)
3.3.1.2 габарит навантаження
Граничний поперечний (перпендикулярний до осі колії) контур,
в якому, не виходячи назовні, повинен розміщуватися вантаж
(із врахуванням паковання та кріплення) на відкритому рухомому
складі за перебування його на прямій горизонтальній колії.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 122)
3.3.1.3 габарит рухомого складу
Граничний поперечний (перпендикулярний до осі колії) контур,
в якому, не виходячи назовні, повинен розміщуватися
як навантажений, так і порожній рухомий склад, встановлений
на прямій горизонтальній колії.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 122)
3.3.1.4 керівники підприємств, у розпорядженні яких
перебувають споруди та пристрої
Керівники підприємств залізничного транспорту, на яких
юридично покладено відповідальність за збереженість, поточне
утримування, ремонт споруд та пристроїв.
(Пропозиція розробників)
3.3.1.5 керівник робіт
Відповідальна особа, на яку покладено керування роботами
на експлуатованих залізничних коліях, спорудах та пристроях.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 124)
3.3.1.6 працівники, які безпосередньо обслуговують споруди
та пристрої
Працівники, діяльність яких пов'язана з будуванням, ремонтом,
поточним утримуванням споруд та пристроїв.
(Пропозиція розробників)
3.3.2 Споруди та пристрої колійного господарства
3.3.2.1 План та профіль колії
3.3.2.1.1 (залізнична) лінія
Комплекс інженерних споруд та пристроїв, що утворюють дорогу
із рейковою колією, призначених пропускати залізничний рухомий
склад із установленою швидкістю.
(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов /
М.М. Филиппов, М.М. Уздин, Ю.И. Ефименко и др.; Под ред.
М.М.Уздина. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Транспорт, 1991 р.)
3.3.2.1.2 рейкова колія залізнична колія
Дві рейкові нитки, що укладені одна від одної на визначеній
відстані і прикріплені до шпал (брусів).
(Пропозиція розробників)
3.3.2.1.3 керівний спуск
Найкрутіший спуск (із врахуванням опірності кривих)
завдовжки, не менший ніж шлях гальмування.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 129)
3.3.2.1.4 затяжний спуск
Спуск такої крутості й довжини:
Крутість Довжина
від 0,008 до 0,010 8 км і більше
більше 0,010 до 0,014 6 км і більше
більше 0,014 до 0,017 5 км і більше
більше 0,017 до 0,020 4 км і більше
більше 0,020 і крутіший 2 км і більше
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 129)
3.3.2.1.5 ухил
Елемент поздовжнього профілю залізничної колії, що має нахил
до горизонтальної лінії.
Примітка. Ухил для поїзда, що рухається від нижчої точки до
вищої, називається підйомом, а від вищої до нижчої - спуском.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 131)
3.3.2.2 Рейки та стрілкові переводи
3.3.2.2.1 стрілковий перевід
Пристрій, що служить для переводження рухомого складу
з однієї колії на іншу.
Примітка. Стрілкові переводи складають із стрілок, хрестовин
і сполучних колій між ними. Хрестовини можуть бути з нерухомим або
рухомим осердям.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 130)
3.3.2.2.2 стрілка
Частина стрілкового переводу, що складається з рамних рейок,
вістряків та перевідного механізму.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 130)
3.3.2.2.3 зцентралізована (24) стрілка
Стрілка, вістряки якої (за наявності хрестовини з рухомим
осердям і осердя) переводять спеціальними пристроями, керованими
з одного центрального пункту (станційний пост централізації).
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 130)
---------------
(24) За ДСТУ 3966: "централізована" - рос. "централизуемая",
"сцентралізована" (рос. "централизованная") - яку долучено
до системи централізації.
3.3.2.2.4 незцентралізована стрілка
Стрілка, вістряки якої переводять вручну за допомогою
перевідного механізму безпосередньо біля стрілки.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 130)
3.3.2.2.5 охоронна стрілка
Стрілка, встановлена під час готування маршруту приймання
поїзда або маршруту відправлення поїзда в положення, що не дає
змоги рухомому складу виїхати на підготовлений маршрут.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 126)
3.3.2.2.6 скидальна стрілка
Пристрій для запобігання виходу рухомого складу на колії
станції, який встановлюють в місцях де неможливо встановити
запобіжний тупик.
(Пропозиція розробників)
3.3.2.2 Пересічення, переїзди й примикання залізниць
3.3.2.3.1 (автомобільна) дорога, вулиця
Частина території, у тому числі в населеному пункті,
призначена для руху дорожніх транспортних засобів і пішоходів,
з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами,
естакадами, надземними й підземними пішохідними переходами)
та засобами організування дорожнього руху, й обмежена по ширині
зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу.
(Правила дорожнього руху ( 1306-2001-п )
3.3.2.3.2 роздільча смуга
Виділений конструктивно або за допомогою суцільних ліній
дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який розділяє
суміжні проїзні частини.
Примітка. Роздільча смуга не призначена для руху або стоянки
транспортних засобів.
(Правила дорожнього руху ( 1306-2001-п )
3.3.2.3.3 зупинення
Подія припинення руху автотранспортного засобу на час
до 5 хвилин або більше, якщо це потрібно, щоб посадити (висадити)
пасажирів чи завантажити (розвантажити) вантаж, виконати вимоги
Правил дорожнього руху (надати перевагу в русі, виконати вимоги
регулювальника, сигналів світлофора тощо).
(Правила дорожнього руху ( 1306-2001-п )
3.3.2.3.4 зупинка
Місце зупинення автотранспортного засобу.
(Пропозиція розробників)
3.3.2.3.5 (залізничний) переїзд
Місце перехрещення дороги із залізничними коліями в одному
рівні, обладнані потрібними пристроями, які забезпечують безпеку
руху, поліпшують умови пропускання (25) поїздів і транспортних
засобів, проходження пішоходів, а також проганяння (26) худоби.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 126)
---------------
(25) За ДСТУ 3966 "пропускати", "пропускання"
(рос. "пропуск", "пропускание") - дія, "пропустити", "пропущений"
(рос. "пропуск") - подія, "пропуск" (рос. "пропуск") - місце.
(26) За ДСТУ 3966: "проганяти", "проганяння" (рос. прогон) -
дія, "прогнати", "проганяння" (рос. "прогон") - подія, "прогін"
(рос. "прогон") - місце, об'єкт.
3.3.2.3.6 межа переїзду
Межа, визначена смугами, які перетинають автомобільні дороги
по осі шлагбаумів, а де їх немає - по осі встановлення дорожніх
знаків "Одноколійна залізниця" та "Багатоколійна залізниця",
установлених Правилами дорожнього руху.
(Інструкція з улаштування та експлуатації залізничних
переїздів. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 469 ( z0633-02 ) від 12.07.2002 р.)
3.3.2.3.7 нерегульований переїзд
Переїзд, не обладнаний пристроями переїздової сигналізації
і його не обслуговує черговий працівник.
(Інструкція з улаштування та експлуатації залізничних
переїздів. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 469 ( z0633-02 ) від 12.07.2002 р.)
3.3.2.3.8 регульований переїзд
Переїзд, обладнаний пристроями переїздової сигналізації,
для водіїв транспортних засобів або такий, що обладнаний
шлагбаумом, і його обслуговує черговий працівник.
(Інструкція з улаштування та експлуатації залізничних
переїздів. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 469 ( z0633-02 ) від 12.07.2002 р.)
3.3.2.3.9 загороджувальна сигналізація
Загороджувальні (для поїздів і маневрових складів)
світлофори, установлені перед переїздом та керовані черговим
переїзду.
Примітка. Як загороджувальні можуть бути використані ближні
до переїзду прохідні світлофори, а також вихідні, маршрутні,
маневрові світлофори, обладнані потрібними пристроями залежності.
(Інструкція з улаштування та експлуатації залізничних
переїздів. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 469 ( z0633-02 ) від 12.07.2002р.)
3.3.2.3.10 переїздова сигналізація
Загальна назва різних систем сигналізації, застосовних
на залізничних переїздах: світлофорна, світлофорна з електричними
механізованими або ручними шлагбаумами, автоматична світлофорна
сигналізація, автоматична світлофорна з автоматичними шлагбаумами,
сповіщувальна сигналізація з напівавтоматичними шлагбаумами.
Примітки:
1. Складається зі світлофорної (для водіїв транспортних
засобів) і звукової (для пішоходів) сигналізації, апаратури
електричних рейкових кіл та апаратури керування сигналізацією,
а на переїздах із черговим, крім того, апаратури і пристроїв
керування шлагбаумами.
2. Згідно з ДСТУ 3966 слово переїзна означає ту, яку можна
переїхати.
(Інструкція з улаштування та експлуатації залізничних
переїздів. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 469 ( z0633-02 ) від 12.07.2002 р.)
3.3.2.3.11 світлофорна сигналізація
Пристрої залежності між переїздовою сигналізацією
і маневровими світлофорами.
Примітка. Світлофорну сигналізацію застосовують тільки на
під'їзних коліях із маневровим характером переміщень рухомого
складу за неможливості обладнати нормальних (розрахункової
довжини) ділянок наближення.
(Інструкція з улаштування та експлуатації залізничних
переїздів. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 469 ( z0633-02 ) від 12.07.2002 р.)
3.3.2.3.12 світлофорна автоматична сигналізація
Система, яка складається з переїздових світлофорів,
акустичних сигналів, електричних рейкових кіл (ділянка наближення)
і апаратури керування, яка забезпечує автоматичне подавання
сповістки (27) на переїзд та автоматичне вмикання звукової
та світлофорної сигналізації, коли поїзд займає ділянку
наближення.
(Інструкція з улаштування та експлуатації залізничних
переїздів. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 469 ( z0633-02 ) від 12.07.2002 р.)
---------------
(27) За ДСТУ 3966: "сповіщати", "сповіщання" - дія,
"зорганізувати", "зорганізування" - подія, "сповістка" - наслідок
(те, що сповістили).
3.3.2.3.13 ділянка наближення
Ділянка колії, обладнана рейковими колами, розташована перед
переїздом і довжину якої визначають розрахунком у залежності
від швидкості руху поїздів і довжини проїзної частини переїзду.
для завчасного автоматичного сповіщення на переїзд про наближення
до нього поїзда, автоматичного керування переїздовою сигналізацією
й шлагбаумами, якщо переїзд ними обладнаний.
(Інструкція з улаштування та експлуатації залізничних
переїздів. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 469 ( z0633-02 ) від 12.07.2002 р.)
3.3.2.3.14 сповіщальна сигналізація
Система, яка складається з електричних рейкових кіл (ділянки
наближення), пристрою подавання сповістки на переїзд (кнопки
на пульті керування у чергового по станції), щитка керування
переїздовою сигналізацією.
Примітка. Сповіщальну сигналізацію доповнюють шлагбауми.
(Інструкція з улаштування та експлуатації залізничних
переїздів. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 469 ( z0633-02 ) від 12.07.2002 р.)
3.3.2.3.15 шлагбаум
Пристрій для перекривання проїзної частини автомобільної
дороги й припинення руху транспортних засобів (пішоходів) через
переїзд.
Примітка. У залежності від способів урухомлювання шлагбауми
поділяють на: автоматичні, напівавтоматичні, електричні,
механізовані, горизонтально-поворотні.
(Інструкція з улаштування та експлуатації залізничних
переїздів. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 469 ( z0633-02 ) від 12.07.2002 р.)
3.3.2.4 Колійні та сигнальні знаки
3.3.2.4.1 колійний знак
Пристрій або умовний знак, який несе інформацію
про місцезнаходження колії.
(Проект ДСТУ 4183-2003)
3.3.2.4.2 особливий колійний знак
Колійний знак особливої призначеності.
Примітка. Особливі колійні знаки є такі: межі залізничної
смуги відведення, покажчик номера стрілки, знак осі пасажирської
будівлі, знаки на лінійних колійних будівлях, репери початку й
кінця кругових кривих, а також початку, середини та кінця
перехідних кривих, прихованих споруд земляного полотна, найвищого
горизонту вод і максимальної висоти хвилі.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 125)
3.3.2.4.3 покажчик колійного загородження
Сигнальний покажчик, що огороджує небезпечне місце.
(Інструкція із сигналізації на залізницях України)
3.3.2.4.4 сигнальний знак
Умовний видимий знак, за допомогою якого подають наказ
або вказівку певній категорії працівників.
Примітка. До сигнальних знаків належать граничні стовпчики,
знаки, що означають межі станції, подавання свистка, вимикання й
умикання струму тощо.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 128)
3.3.3 Споруди і пристрої станційного господарства
3.3.3.1 сортувальна гірка
Штучно зроблена підвищина перед коліями сортувального
парку, призначена для пришвидчування процесу
розформовування - формування вантажних поїздів.
(Пропозиція розробників)
3.3.3.2 головна колія
Відкрита для спільного користування ділянка колії перегонів
і її безпосереднє продовження у межах роздільчих пунктів.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 123)
3.3.3.3 станційні колії
Колії у межах станцій.
Примітка. Станційні колії ділять на: головні,
приймально-відправчі, сортувальні,
навантажувально-вивантажувальні, витягові, деповські
(локомотивного та вагонного господарства), з'єднувальні (що
з'єднують окремі парки на станції, що ведуть до контейнерних
пунктів, паливних складів, баз, сортувальних платформ, до пунктів
очищання, промивання, дезинфекування вагонів, ремонтування
рухомого складу та виконування інших операцій), а також інші
колії, призначеність яких визначають виконувані на них операції.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 130)
3.3.3.4 бокова колія
Колія, рухаючись по якій, рухомий склад відхиляється
стрілковим переводом.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 121)
3.3.3.5 колії спеціальної призначеності
Запобіжні та уловлювальні тупики та під'їзні колії
на перегонах і станціях.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 125)
3.3.3.6 під'їзні колії
Колії, призначені для транспортного обслуговування одного
або кількох підприємств, організацій, установ, зв'язані
із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією
і належать залізниці чи підприємству, організації, установі.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 126)
3.3.3.7 уловлювальний тупик
Тупикова колія, призначена, щоб зупинити невкеровний (який
утратив керування) поїзд, або частину поїзда під час руху
на затяжному ухилі.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 122)
3.3.3.8 запобіжний тупик
Тупикова колія, призначена для запобігання виходу рухомого
складу на маршрути проходження поїздів.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 124)
3.3.3.9 парк станції
Станційні колії, призначені для виконування однакових
(неоднакових) технологічних операцій.
(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред.
М.М.Уздина)
3.3.4 Пристрої сигналізації та зв'язку
3.3.4.1 Сигнали
3.3.4.1.1 сигнал
Умовний видимий чи звуковий знак, за допомогою якого
подається певний наказ.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 128)
3.3.4.1.2 поїзні сигнали
Сигнали, застосовні для позначання поїздів, локомотивів
та інших рухомих одиниць залізничного транспорту.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 128)
3.3.4.1.3 сигнальні прилади
Засоби візуального та слухового сповіщання, призначені
для передавання сигналів.
Примітка. Типами сигнальних приладів є: світлофор, ліхтар,
прапорець, сигнальний ріжок, петарди, сигнальні покажчики та
знаки, тифони та свистки локомотивів.
(Інструкція із сигналізації на залізницях України)
3.3.4.1.4 світлофор
Оптичний прилад залізничної сигналізації, за допомогою якого
у будь-який час доби кольором передають на відстань накази,
що прямо відносяться до руху поїздів.
(Пропозиція розробників)
3.3.4.2 Зв'язок
3.3.4.2.1 внутрішньостанційний диспетчерський зв'язок
Прямий зв'язок між черговим станції, маневровим диспетчером,
черговим гірки, черговим парку, оператором стрілкового поста,
оператором пункту технічного обслуговування вагонів.
(Пропозиція розробників)
3.3.4.2.2 двобічний парковий зв'язок
Зв'язок, призначений для керування роботою станційних
працівників на сортувальних гірках, парках сортувальних,
дільничних, вантажних, пасажирських станцій і депо, а також
оповіщання пасажирів на вокзалах і платформах.
(Управление зксплуатационной работой и качеством перевозок
на железнодорожном транспорте: Учебник для вузов / Под ред.
П.С.хрунтова)
3.3.4.2.3 мовний інформатор
Апаратно-програмна інформаційна система (АПІС), призначена
для формування та відтворювання мовних та музичних сигналів,
що забезпечує звукове оповіщання.
(Пропозиція розробників)
3.3.4.2.4 станційний радіозв'язок
Зв'язок між черговим станції, маневровим диспетчером,
черговим гірки, черговим парку, складачем поїздів із машиністами
маневрових локомотивів (маневровий); черговим гірки з машиністами
гіркових локомотивів (гірковий); операторами техконтори СТЦ
(станційний технологічний центр з обробляння поїзної інформації
і перевізних доку ментів) (технологічний).
(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред.
М.М.Уздина)
3.3.4.2.5 радіостанція з індивідуальним викликом
Радіостанція, встановлена на одну радіочастоту, та відповідає
тільки на спеціальний закодований сигнал.
Примітка. Згідно з ДСТУ 3966 слово кодований означає того, що
перебуває у процесі кодування.
(Пропозиція розробників)
3.3.4.2.6 дводіапазонна радіостанція
Радіостанція, що працює на двох каналах, які встановлені
на зафіксовані частоти.
Примітка. Згідно з ДСТУ 3966 слово фіксований означає того,
що перебуває у процесі фіксування.
(Пропозиція розробників)
3.3.4.2.7 тридіапазонна радіостанція
Радіостанція, що працює на трьох каналах, які встановлені
на зафіксовані частоти.
(Пропозиція розробників)
3.3.5 Споруди та пристрої електропостачання залізниць
3.3.5.1 контактна мережа
Сукупність проводів, конструкцій та обладдя, що забезпечують
передавання електричної енергії від тягових підстанцій
до струмоприймачів електрорухомого складу.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 124)
3.3.5.2 нейтральна вставка
Ділянка контактної підвіски між двома повітряними проміжками
(ізолівними сполучниками), на яких за нормальних умов немає
напруги.
Примітка. Нейтральну вставку виконують так, щоб за
проходження струмоприймачів електрорухомого складу було
забезпечено електричну ізоляцію сполучних ділянок.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 125)
3.3.5.3 ізолівний сполучник
З'єднувач суміжних частин контактної мережі з електричною
ізоляцією (струмоподільник).
Примітка. Ізолівний з'єднувач виконують так, що за
проходження струмоприймача електрорухомого складу суміжні ділянки
електрично поєднуються.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 126)
3.4 Рухомий склад та спеціальний рухомий склад
3.4.1 рухомий склад (залізничного транспорту)
Сукупність усіх незнімних рухомих залізничних одиниць.
Примітка. Одиниця залізничного рухомого складу - це
локомотив, вагон, одиниця моторвагонного рухомого складу,
спеціального рухомого складу.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 128)
3.4.2 локомотив
Тягова самохідна машина, призначена для пересування
будь-якого залізничного рухомого складу.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 125)
3.4.3 вантажний локомотив
Локомотив, який за технічними характеристиками відповідає
вимогам для ведення вантажних поїздів.
(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред.
М.М.Уздина)
3.4.4 маневровий локомотив
Локомотив, який за технічними характеристиками відповідає
вимогам для виконування маневрової роботи.
(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред.
М.М.Уздина)
3.4.5 пасажирський локомотив
Локомотив, який за технічними характеристиками відповідає
вимогам для ведення пасажирських поїздів.
(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред.
М.М.Уздина)
3.4.6 підштовхувальний локомотив
Локомотив, призначений допомагати головному локомотивові
на окремих перегонах або частині перегону (у хвості поїзда).
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 126)
3.4.7 вагон
Несамохідна одиниця рухомого складу, якою перевозять вантажі
та пасажирів.
(Пропозиція розробників)
3.4.8 довгобазовий вагон
Вагон, довжина між центрами осей внутрішніх колісних пар
візків якого складає більше ніж 11,3 м.
(Инструкция по составлению натурного листа поезда)
3.4.9 легковаговий вагон
Вагон, в якому навантага (28) на одну вісь не перевищує
12 тон.
(Режимы работы магистральных злектровозов / Под ред.
Некрасова)
---------------
(28) Згідно з ДСТУ 3966 слово "навантага" означає величину
зусилля, "навантажування" - дія за значенням навантажувати,
"навантаження" - подія за значенням навантажити.
3.4.10 вантажний вагон
Вагон, призначений перевозити вантажі. (ДСТУ 3431-96)
Примітка. За ДСТУ 3431-96 типами вантажних вагонів є: критий
вагон, напіввагон, вагон-платформа, вагон-цистерна, вагон
бункерного типу, вагон-цистерна-термос, ізотермічний вагон,
вагон-транспортер, вагон-хопер, вагон-хопер-дозатор,
вагон-самоскид.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 122)
3.4.11 моторний вагон
Вагон, який має тягове обладдя (29)
Примітка. До моторних вагонів належать: вагон електропоїзда,
в якому встановлені тягові електродвигуни, вагон дизель-поїзда і
автомотриса, в яких установлені двигуни внутрішнього згоряння.
(Пропозиція розробників)
---------------
(29) За ДСТУ 3966: "обладнувати", "обладнання" - дія,
"обладнати", "обладнання" - подія, "обладдя" - наслідок (те, чим
обладнане місце).
3.4.12 вагон несуцільнометалевий службово-технічної
призначеності
Вагон (критий, вагон-платформа, напіввагон), використовний
(30) підприємствами залізничного транспорту в службових цілях.
(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред.
М.М. Уздина)
---------------
(30) "Використовний" - в значенні той, що використовують.
Російські дієприкметники, що закінчуються на - щийся перекладають
віддієслівними прикметниками, утвореними за допомогою суфіксів -
н(ний), - овн(овний).
3.4.13 пасажирський вагон
Вагон, у якому перевозять пасажирів.
Примітка. До вагонів пасажирського типу належать також
поштові, багажні, вагони-ресторани, службово-технічні (службові,
клуби, санітарні, випробовувальні та вимірювальні лабораторії та
інші спеціальні вагони пасажирського типу).
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 122)
3.4.14 спеціальний вагон вантажного типу
Вагон, призначений для вантажу, який потребує особливих умов
перевозіння.
Примітка. До них належать вагони-транспортери, вагони для
перевозіння живої риби, худоби, бітуму, легкових автомобілів тощо.
(Управление експлуатационной работой и качеством перевозок
на железнодорожном транспорте: Учебник для вузов / Под ред.
П.С.хрунтова)
3.4.15 моторвагонний рухомий склад
Моторні та причіпні вагони, із яких формують моторвагонні
поїзди (електропоїзди, дизель-поїзди й автомотриси).
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 125)
3.4.16 дизель-поїзд
Постійно сформований склад, що має дизельну силову установку,
складений з моторного головного і моторного хвостового вагонів,
в яких установлено автономні тягові машини, та причіпних вагонів
і призначений для перевозити пасажирів.
(Пропозиція Укрзалізниці (ЦТ)
3.4.17 спеціальний рухомий склад
Сукупність незнімних рухомих одиниць, призначених
для будівельних, ремонтних і обслуговчих робіт.
Примітка. Одиниці спеціального рухомого складу поділяють на
самохідні та несамохідні. До самохідних одиниць відносять мотовіз,
дрезину, спеціальну автомотрису, призначену перевозити потрібні
для робіт матеріали або доставляти працівників підприємств до
місця робіт, залізнично-будівельну машину, що має автономний
двигун з власною тягою у транспортному режимі, а до несамохідних -
залізнично-будівельну машину без власної тяги в транспортному
режимі, причіп та інші, з яких складають господарчий поїзд,
призначений утримувати, обслуговувати й ремонтувати споруди та
пристрої залізниць
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 129)
3.4.18 залізнично-будівельна машина
Одиниця спеціального рухомого складу, що має один або кілька
робочих органів, які виконують роботи з будівництва, ремонту,
утримування й технічного обслуговування споруд і пристроїв
залізниці.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 123)
3.4.19 знімна рухома одиниця
Рухома одиниця, що її можуть зняти з колії вручну працівники,
які її обслуговують.
Примітка. До них належать: знімні дрезини, ремонтні вишки на
електрифікованих ділянках, колійні вагончики, колієвимірювальні,
дефектоскопні та інші візки.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 124)
3.4.20 локомотивна бригада
Працівники, призначені керувати та обслуговувати локомотиви
і моторвагонний рухомий склад.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 125)
3.4.21 бригада спеціального рухомого складу
Працівники, призначені керувати й обслуговувати спеціальний
рухомий склад.
Примітка. Для керування спеціальним самохідним рухомим
складом призначають бригаду: машиніст і помічник машиніста або
водій і помічник водія дрезини (згідно з інструкцією з
експлуатації відповідної машини).
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 122)
3.5 Організація руху поїздів
3.5.1 Графік руху поїздів
3.5.1.1 план формування поїздів
Техніко-економічний план організування вагонопотоків у поїзди
та одночасно план розподілу роботи між сортувальними, дільничними,
вантажними та іншими станціями з формування-розформовування,
наскрізного пропускання поїздів.
(Управление експлуатационной работой и качеством перевозок на
железнодорожном транспорте: Учебник для вузов / Под ред.
П.С.хрунтова)
3.5.1.2 графік руху (поїздів)
Нормативно-технологічний документ, що регламентує роботу усіх
підрозділів залізничного транспорту з організування руху поїздів.
(Управление експлуатационной работой и качеством перевозок
на железнодорожном транспорте: Учебник для вузов / Под ред.
П.С.хрунтова)
3.5.1.3 поїзд
Сформований й зчеплений склад вагонів з одним або кількома
дієвими локомотивами чи моторними вагонами, що мають встановлені
сигнали.
Примітка. Локомотив без вагонів, моторний вагон і одиницю
спеціального самохідного рухомого складу на перегоні вважають
поїздом.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 126)
3.5.1.4 пасажирський поїзд
Поїзд, призначений перевозити пасажирів, багаж і пошту,
сформований з пасажирських вагонів.
Примітка. За видами сполучання пасажирські поїзди поділяють
на дальні, що ходять на відстань більшу ніж 700 км, місцеві - до
700 км та приміські - до 150 км.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 127)
3.5.1.5 довгоскладовий пасажирський поїзд
Пасажирський поїзд, довжина якого перевищує довжину,
встановлену схемою формування цього поїзда.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 127)
3.5.1.6 з'єднаний пасажирський поїзд
Поїзд, складений з двох пасажирських поїздів, зчеплених між
собою, із тяговими локомотивами в голові кожного поїзда.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 128)
3.5.1.7 пасажирський поїзд підвищеної довжини
Пасажирський поїзд, що має у своєму складі 20 і більше
вагонів.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 127)
3.5.1.8 вантажений поїзд
Поїзд, призначений перевозити вантажі, вага та довжина якого
не перевищує максимальну норму, встановлену графіком руху поїздів
на ділянці прямування цього поїзда.
(Пропозиція розробників)
3.5.1.9 рефрижераторний поїзд
Вантажний поїзд, сформований з ізотермічних вагонів.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 128)
3.5.1.10 вантажний великоваговий поїзд
Вантажний поїзд, вага якого для відповідних серій локомотивів
на 100 тон і більше перевищує визначену графіком руху вагову норму
на ділянці проходження цього поїзда.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 127)
3.5.1.11 вантажний довгоскладовий поїзд
Вантажний поїзд, довжина якого перевищує максимальну норму,
встановлену графіком руху на ділянці проходження цього поїзда.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 127)
3.5.1.12 вантажний з'єднаний поїзд
Поїзд, складений з двох і більше зчеплених між собою
вантажних поїздів із тяговими локомотивами в голові кожного
поїзда.
3.5.1.13 вантажний поїзд підвищеної ваги
Вантажний поїзд вагою більше 6 тисяч тон з одним або кількома
тяговими локомотивами в голові складу, в голові та хвості,
в голові та останній третині складу.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 127)
3.5.1.14 вантажний поїзд підвищеної довжини
Вантажний поїзд, довжина якого становить 350 осей і більше.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 127)
3.5.1.15 вантажно-пасажирський поїзд
Поїзд, сформований на малодіяльних ділянках із вантажних
та пасажирських вагонів і призначених перевозити вантажі
та пасажирів.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 126)
3.5.1.16 людський поїзд
Вантажний поїзд, який має 10 і більше вагонів, зайнятих
людьми.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 127)
3.5.1.17 індекс вантажного поїзда
Спеціальний код із 10 цифр, який призначають усім вантажним
поїздам на станції їх формування.
Примітка. Перші чотири цифри - код станції формування поїзда
за єдиною мережевою розміткою (ЄМР), наступні дві - порядковий
номер складу, сформованого на цій станції, а останні чотири - код
станції призначення поїзда.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 124)
3.5.1.18 господарчий поїзд
Поїзд, сформований: із тягового локомотива або спеціального
самохідного рухомого складу, який використовують як локомотив;
вагонів, що виділені для спеціальних і технічних потреб залізниць;
спеціального самохідного й несамохідного рухомого складу,
призначеного для виконування робіт з утримування, обслуговування
й ремонту споруд і пристроїв залізниць.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 127)
3.5.1.19 поштово-багажний поїзд
Поїзд, сформований з поштово-багажних та вантажних вагонів
і призначений перевозити пошту, багаж й вантажобагаж, а також
окремі пасажирські вагони, що їх причіплюють тільки на дільницях,
де не ходять пасажирські поїзди.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 128)
3.5.1.20 наскрізний поїзд
транзитний поїзд
Поїзд, який проходить без розформування (переробляння) хоча
б одну дільничну або сортувальну станцію.
(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред.
М.М.Уздина)
3.5.1.21 дільничний поїзд
Поїзд, який проходить без розформування (переробляння)
по дільниці від однієї дільничної станції до другої.
(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред.
М.М. Уздина)
3.5.1.22 вивізний поїзд
Поїзд, призначений вивозити вагони (групи вагонів)
із вузлової станції на найближчі станції дільниці.
(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред.
М.М.Уздина)
3.5.1.23 передавальний поїзд
Поїзд, призначений вивозити вагони (групи вагонів) з однієї
станції залізничного вузла на іншу.
(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред.
М.М.Уздина)
3.5.1.24 збірний поїзд
Поїзд, який возить вагони (групи вагонів), призначені
на проміжні станції прилеглої дільниці та забирає вагони (групи
вагонів), завантажені на проміжних станціях прилеглої дільниці.
(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред.
М.М.Уздина)
3.5.1.25 високошвидкісний поїзд
Пасажирський поїзд, який рухається зі швидкістю понад
200 км/год.
(Тимчасова інструкція з організації швидкісного руху
пасажирських поїздів. Вимоги до інфраструктури та рухомого складу)
3.5.1.26 швидкісний поїзд
Пасажирський поїзд, який рухається зі швидкістю
161-200 км/год.
(Тимчасова інструкція з організації швидкісного руху
пасажирських поїздів. Вимоги до інфраструктури та рухомого складу)
3.5.1.27 прискорений поїзд
Пасажирський поїзд, який рухається зі швидкістю
141-160 км/год.
(Тимчасова інструкція з організації швидкісного руху
пасажирських поїздів. Вимоги до інфраструктури та рухомого складу)
3.5.1.28 поїзна робота
Проходження поїзда від пункту формування до пункту
призначення з виконуванням технологічних операцій на шляху
прямування.
(Положення про класифікацію транспортних подій
на залізничному транспорті України. Затверджено наказом
Міністерства транспорту України N 800 від 16.10.2003 р., п. 2.5)
3.5.1.29 інтенсивний рух поїздів
Розміри (частота) руху пасажирських та вантажних поїздів
(у сумі) за графіком на двоколійних ділянках більше ніж 50 пар
і одноколійних - більше ніж 24 пари на добу.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 124)
3.5.1.30 особливо інтенсивний рух поїздів
Розміри (частота) руху пасажирських та вантажних поїздів
(у сумі) за графіком на двоколійних ділянках більше ніж 100 пар
і на одноколійних - більше ніж 48 пар на добу.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 125)
3.5.1.31 малодіяльні ділянки
Ділянки з розмірами руху пасажирських і вантажних поїздів
(у сумі) за графіком не більше 8 пар на добу.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 125)
3.5.1.32 тривалість фактичного проходження поїзда
Зареєстрований календарний проміжок часу проходження всього
поїзда через вісь станції без зупиняння (31).
---------------
(31) За ДСТУ 3966: "зупиняти", "зупиняння" - дія, "зупинити",
"зупинення" - подія, "зупинка" - місце.
3.5.1.33 час фактичного [прибуття] [відправлення] поїзда
Зареєстрований календарний час [повного зупинення] [початку
рухання] поїзда.
(Пропозиція розробників)
3.5.1.34 вікно
Час, протягом якого призупиняють рух поїздів на перегоні,
окремих коліях перегону або станції для проведення
ремонтно-будівельних робіт.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 122)
3.5.1.35 гарантійна дільниця
Частина залізничної мережі, обмежена пунктами технічного
обслуговування поїздів, за безпечне прямування якою вагонів
без відчеплення від поїздів відповідають працівники пунктів
технічного обслуговування.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 123)
3.5.1.36 дільниця обертання локомотивів
Частина залізничної мережі, обмежена пунктами обертання
локомотивів.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 123)
3.5.1.37 поїзні документи
Комплект документів, потрібних для перевозіння
(супроводжування) вагонів як порожніх, так і завантажених
від місця відправлення до місця призначення.
(Управление експлуатационной работой и качеством перевозок
на железнодорожном транспорте: Учебник для вузов / Под ред.
П.С.хрунтова)
3.5.1.38 поїзний диспетчер
Змінний працівник, який одноособово керує рухом поїздів
на підпорядкованій йому залізничній дільниці.
(Управлений експлуатационной работой и качеством перевозок
на железнодорожном транспорте: Учебник для вузов / Под ред.
П.С.хрунтова)
3.5.1.39 телефонограма керівника робіт
Зареєстроване повідомлення керівника робіт про стан робіт,
передане телефоном службовим особам, що керують рухом поїздів.
(Пропозиція розробників)
3.5.2 Роздільчі пункти
3.5.2.1 роздільчий (32) пункт
Пункт, що ділить залізничну лінію на перегони чи
блок-ділянки.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 128)
---------------
(32) За ДСТУ 3966: "роздільчий" (рос. "разделительный",
"разделяющий") - призначений розділяти, "роздільний"
(рос. "разделимый") - призначений для того, щоб його розділяти.
3.5.2.2 блок-ділянка
Частина міжстанційного перегону за умови автоблокування
або автоматичної локомотивної сигналізації, застосовного
як самостійний засіб сигналізації та зв'язку, обмежена прохідними
світлофорами (покажчиками меж блок-ділянок) або прохідним
світлофором (покажчиком межі блок-ділянки) і станцією.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 121)
3.5.2.3 автоматична локомотивна сигналізація як самостійний
засіб сигналізації та зв'язку
АЛСО
Система, за якої рух поїздів на перегоні відбувається
за сигналами локомотивних світлофорів, а роздільчими пунктами є
позначені межі блок-ділянок.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 121)
3.5.2.4 перегін
Частина залізничної лінії, обмежена суміжними станціями,
роз'їздами, обгінними пунктами або колійними постами.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 126)
3.5.2.5 міжпостовий перегін
Перегін, обмежений колійними постами або колійним постом
і станцією.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 125)
3.5.2.6 міжстанційний перегін
Перегін, обмежений станціями, роз'їздами та обгінними
пунктами.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 125)
3.5.2.7 станція
Роздільчий пункт із колійним розвитком, що дає змогу
виконувати операції з приймання, відправляння, схрещування
й обганяння (33) поїздів, операції з приймання, видавання (34)
вантажів та обслуговування пасажирів, а за умови розвинених
колійних пристроїв - маневрову роботу з розформування
та формування поїздів і технічні операції з поїздами.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 129)
---------------
(33) За ДСТУ 3966: "обганяти", "обганяння" - дія, "обігнати",
"обігнання" - подія, "обгін" - місце.
(34) За ДСТУ 3966: "видавати", "видавання" - дія, "видати",
"видання" - подія, "видача" - те, що видають.
3.5.2.8 вантажна станція
Станція, призначена для масового навантажування
та вивантажування вантажів.
(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред.
М.М.Уздина)
3.5.2.9 пасажирська станція
Станція, призначена для приймання та відправляння
пасажирських поїздів, маневрової роботи з поїздами та групами
пасажирських вагонів.
(Управление експлуатационной работой и качеством перевозок
на железнодорожном транспорте: Учебник для вузов / Под ред.
П.С.хрунтова)
3.5.2.10 вокзал
Комплекс споруд, призначений для обслуговування пасажирів
(продажу проїзних документів, посадки-висадки пасажирів, обробки
багажу, вантажобагажу, надання послуг пасажирам).
(Правила перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти
залізничним транспортом України. Затверджено наказом Міністерства
транспорту України N 297 ( z0620-98 ) від 28.07.1998 р.
та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.1998 р.
N 620/3060)
3.5.2.11 сортувальна станція
Станція, призначена для масового розформовування
та формування вантажних поїздів, виконування вантажних,
комерційних та технологічних операцій.
(Управление експлуатационной работой и качеством перевозок
на железнодорожном транспорте: Учебник для вузов / Под ред.
П.С.хрунтова)
3.5.2.12 дільнична станція
Станція, на якій виконують операції приймання, відправляння
транзитних пасажирських та вантажних поїздів із змінюванням
локомотивів, локомотивних бригад, технічне та комерційне оглядання
вагонів, розформовування-формування збірних та дільничних поїздів,
операції навантажування-вивантажування вантажів, обслуговування
пасажирів, приймання-видавання багажу та пошти.
(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред.
М.М.Уздина)
3.5.2.13 проміжна станція
Станція, на якій виконують регулярні операції пропускання,
схрещення, обганяння поїздів, маневрову роботу зі збірними
поїздами, операції навантажування-вивантажування вантажів,
обслуговування пасажирів.
(Управление експлуатационной работой и качеством перевозок
на железнодорожном транспорте: Учебник для вузов / Под ред.
П.С.хрунтова)
3.5.2.14 прикордонна станція
Станція, розташована перед кордоном із суміжною державою.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 128)
3.5.2.15 передавальна прикордонна станція
Остання перед суміжною державою дільнична чи сортувальна
станція, призначена для виконування операцій з технічного
й комерційного оглядання вагонів, що їх передають у суміжну
державу, а також для виконування операцій з перевізними
документами.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 128)
3.5.2.16 роз'їзд
Роздільчий пункт на одноколійних лініях, що має колійний
розвиток, призначений для схрещування й обганяння поїздів.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 128)
3.5.2.17 обгінний пункт
Роздільчий пункт на двоколійних лініях, що має колійний
розвиток, який дає змогу обганяти поїзди і в потрібних випадках -
переводити поїзд із головної колії на іншу.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 125)
3.5.2.18 колійний пост
Роздільчий пункт на залізничних лініях, що не має колійного
розвитку.
Примітка. Колійного розвитку не має блокпост у разі
напівавтоматичного блокування, пост примикання на одноколійному
перегоні з двоколійною вставкою, передвузловий пост тощо.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 124)
3.5.2.19 пасажирський зупинковий пункт
Пункт на перегоні, що не має колійного розвитку і призначений
тільки для того, щоб садити чи висаджувати пасажирів (роздільчим
пунктом не слугує).
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 126)
3.5.2.20 допоміжний пост
Пост на перегоні, що не має колійного розвитку та призначений
тільки для обслуговування пункту примикання під'їзної колії
(для поїздів, що проїжджають по всьому перегону, роздільчим
пунктом бути не може).
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 122)
3.5.3 Організація технічної роботи станції
3.5.3.1 технологічний процес роботи станції
Документ, який встановлює порядок і норми на виконування
технічних, вантажних і комерційних операцій із складами
і вагонами, взаємодію між парками станції й організування роботи
станції за планом.
(Пропозиція Укрзалізниці (ЦД)
3.5.3.2 технічно-розпорядчий акт
Нормативний документ, що регламентує безпечне й безперешкодне
приймання, відправляння та проходження поїздів через станцію,
безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримування
техніки безпеки.
(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред.
М.М.Уздина)
3.5.3.3 схематичний план станції
Затверджена начальником залізниці однониткова схема колійного
розвитку станції з нанесенням пронумерованих та позначених
стрілок, світлофорів, переїздів із вказанням ординат їх,
розташування відносно осі пасажирської будівлі.
(Железнодорожный транспорт: Энциклопедия / Гл. ред.
Н.С.Конарев)
3.5.3.4 маневрова робота маневри
Будь-які пересування рухомого складу залізничного транспорту
станційними й іншими коліями для забезпечення поїзної роботи
і виробничої діяльності підприємств.
(Положення про класифікацію транспортних подій
на залізничному транспорті України. Затверджено наказом
Міністерства транспорту України N 800 від 16.10.2003 р., п. 2.3)
3.5.3.5 керівник маневрів
Працівник, що безпосередньо керує діями всіх осіб, які беруть
участь у маневрах, без указівки якого машиніст локомотива,
що виконує маневри, не має права урухомлювати (35) локомотив.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 124)
---------------
(35) Згідно [10] "урухомлювати" - приводити в рух
3.5.3.6 (маневровий) склад
Група вагонів, зчеплених між собою та з локомотивом,
що виконує маневри.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 125)
3.5.3.7 маневровий рейс
Пересування локомотива з вагонами або без них з однієї колії
на іншу зі зміною напрямку руху.
(Пропозиція Укрзалізниці (ЦД)
3.5.3.8 комерційне оглядання вагонів
Система обслуговування вантажних вагонів та контейнерів,
що перебувають у складах або поїздах, а також порожніх вагонів
та контейнерів до та після навантаження з огляданням вантажу, його
збереженості, правильності розміщення та кріплення, усунення
несправностей, які не потребують відчеплення вагонів від складу.
(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред.
М.М.Уздина)
3.5.3.9 технічне оглядання вагонів
Система обслуговування вагонів, що перебувають у складах
або поїздах, а також порожніх вагонів під час готування їх
до навантажування з огляданням, ремонтними та профілактичними
роботами, які не потребують відчеплення вагонів від складу.
(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред.
М.М.Уздина)
3.5.3.10 стрілковий пост
Один або кілька стрілкових переводів незцентралізованого
керування, обслуговувані одним або кількома черговим стрілкового
поста або старшим черговим стрілкового поста.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 130)
3.5.3.11 станційний пост централізації
Пост на станції, у якому зосереджено керування групою
сцентралізованих стрілок і сигналів.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 130)
3.5.3.12 стрілковий район
Група суміжних стрілкових постів, що перебувають
під контролем одного старшого чергового стрілкового поста.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 130)
3.5.3.13 головна частина поїзда
Математично розрахована довжина першої третини поїзда, яку
вимірюють у фізичних вагонах.
(Пропозиція розробників)
3.5.3.14 середня частина поїзда
Математично розрахована довжина другої третини поїзда, яку
вимірюють у фізичних вагонах.
(Пропозиція розробників)
3.5.3.15 остання третина поїзда
хвостова частина поїзда
Математично розрахована довжина останньої третини поїзда, яку
вимірюють у фізичних вагонах.
Примітка. Переводячи розрахунки в умовних вагонах, округлюють
як у математиці.
(Пропозиція розробників)
3.5.3.16 черговий станції
Змінний помічник начальника станції, який одноособово
розпоряджається прийманням, відправлянням і пропусканням поїздів,
а також іншими переміщуваннями рухомого складу на головних
та приймально-відправчих коліях станції (а де немає маневрового
диспетчера - і на інших коліях).
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 131)
3.5.4 Рух поїздів
3.5.4.1 ведення поїзда з особливою пильністю
Постійна, підвищена увага локомотивної бригади до умов руху
поїзда.
("Пропозиція розробників)
3.5.4.2 екстрене гальмування
Гальмування, що його застосовують, щоб не гайно зупинити
поїзд, екстреним розрядженням магістралі, та реалізування
максимальної гальмової сили.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 123)
3.5.4.3 службове гальмування
Гальмування ступенями визначеної величини для плавного
зниження швидкості чи зупинення поїзда у заздалегідь передбаченому
місці.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 127)
3.5.4.4 повне службове гальмування
Гальмування, якого досягають зменшенням тиску в магістралі
в один прийом на 1,5-1,7 кгс/кв см. Цей вид гальмування необхідно
використовувати за необхідності зупинки поїзда чи зменшення
швидкості на більш короткій відстані, ніж при виконанні
ступінчастого гальмування.
(Інструкція з експлуатації гальм рухомого складу
на залізницях України)
3.5.4.5 ступінчасте гальмування
Службове гальмування, якого досягають зменшенням тиску
в магістралі ступенями для регулювання швидкості руху поїзда
або його зупинення.
(Інструкція з експлуатації гальм рухомого складу
на залізницях України)
3.5.4.6 шлях гальмування
Відстань, яку проходить поїзд або одиниця залізничного
рухомого складу до повного зупинення за час гальмування,
від моменту переведення ручки крана машиніста або ручки крана
екстреного гальмування в гальмівне положення.
Примітка. Гальмовий - стосовний гальма; гальмівний - здатний
гальмувати.
(Правила технічної експлуатації залізниць України
( z0050-97 ), стор. 123)
3.5.4.7 ступінчасте гальмування допоміжним гальмом локомотива
і електропневматичним гальмом поїзда
Гальмування, якого досягають періодичним підвищенням тиску
в гальмівних циліндрах незалежно від зміни тиску в гальмівній
магістралі.
(Інструкція з експлуатації гальм, рухомого складу
на залізницях України)
3.5.4.8 особи, пов'язанні безпосередньо з рухом поїздів
Працівники, професійна діяльність яких прямо пов'язана
з процесом перевозіння: ведення поїздів, готування маршрутів
приймання (відправляння) або пропускання поїздів на станції,
ведення поїздів дільницею, технічне обслуговування поїздів,
утримування колії, штучних споруд, технічних засобів
електропостачання, сигналізації, централізації та зв'язку тощо.
(Пропозиція розробників)
3.5.4.9 регламент переговорів
Правила, що регламентують порядок надання вказівок
та доповідей, за допомогою яких ведуть всі розмови між
працівниками, задіяними в про цесі руху поїздів.
(Пропозиція розробників)
3.6 Пожежна безпека
3.6.1 горіння
Екзотермічна реакція окиснювання речовин, супроводжувана
виділенням диму та (або) виникненням полум'я і (або) свічення.
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажа ми при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 ( z0857-00 ) від 16.10.2000 р. та зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 23.11.2000 р. за N 857/5078,
стор. 4)
3.6.2 самозаймання
Початок горіння без впливу джерела запалювання.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.3 горючість
Здатність речовин до горіння під впливом джерела запалення.
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 від 16.10.2000 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 23.11.2000 за N 857/5078, стор. 4)
3.6.4 пожежа
Неконтрольоване горіння, поза спеціальним вогнищем,
розповсюджене в часі і просторі.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.5 загроза пожежі
Ситуація, що склалася на об'єкті, характеризована ймовірністю
виникнення пожежі, що перевищує нормативну.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.6 виникнення пожежі
Сукупність процесів, що призводять до пожежі.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.7 причина пожежі
Явище чи обставини, що безпосередньо спричинюють виникнення
пожежі.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.8 загиблий унаслідок пожежі
Особа, смерть якої має прямий причинний зв'язок з пожежею
(від тілесних ушкоджень, одержаних унаслідок впливу основних
небезпечних факторів пожежі, вторинних проявів небезпечних
факторів пожежі, а також механічних порушень анатомічної
цілісності організму, отриманих під час евакуації з місця пожежі
та її гасіння); особа, смерть якої настала безпосередньо під час
пожежі або протягом одного місяця з дня отримання травм на пожежі,
що встановлено на підставі висновку судово-медичної експертизи або
результатів лікарського обстеження.
(Постанова КМУ від 26.12.2003 р. N 2030 ( 2030-2003-п )
3.6.9 травмованець на пожежі
Особа, що зазнала тілесних або інших ушкоджень унаслідок
впливу небезпечних факторів пожежі (її вторинних проявів), а також
механічних порушень анатомічної цілісності організму, отриманих
під час евакуації з місця пожежі та її гасіння, що підтверджено
довідкою з лікувального закладу
(Постанова КМУ від 26.12.2003 р. N 2030 ( 2030-2003-п )
3.6.10 прямі збитки від пожежі
Оцінені в грошовому вираженні матеріальні цінності, знищені
та (або) пошкоджені внаслідок безпосереднього впливу небезпечних
факторів пожежі.
(Постанова КМУ від 26.12.2003 р. N 2030 ( 2030-2003-п )
3.6.11 побічні збитки від пожежі
Оцінені у грошовому вираженні витрати на гасіння пожежі
(вартість вогнегасних речовин, пально-мастильних матеріалів тощо),
ліквідацію її наслідків (враховуючи соціальноекономічні
та екологічні втрати), у тому числі на відбудову об'єкта: втрати,
зумовлені простоєм у виробництві, перервою в роботі, зміною
графіка руху транспортних засобів тощо.
(Постанова КМУ від 26.12.2003 р. N 2030 ( 2030-2003-п )
3.6.12 група горючості
Класифікаційна характеристика здатності матеріалів
до горіння.
(ГОСТ 12.1.044-89)
3.6.13 індекс поширення полум'я
Умовний безрозмірний показник, що характеризує здатність
матеріалів запалюватись, поширювати полум'я по поверхні і виділяти
тепло.
(ГОСТ 12.1.044-89)
3.6.14 коефіцієнт димоутворення
Показник, що характеризує оптичну щільність диму,
що утворюється при полум'яному горінні або термоокиснювальній
деструкції (тлінні) певної кількості твердої речовини (матеріалу)
в умовах спеціальних випробувань.
(ГОСТ 12.1.044-89)
3.6.15 показник токсичності продуктів горіння
Відношення кількості матеріалу до одиниці об'єму замкнутого
простору, в якому газоподібні продукти, що утворюються при горінні
матеріалів, викликають загибель 50% піддослідних тварин.
(ГОСТ 12.1.044-89)
3.6.16 горючий матеріал
Матеріал, що під впливом вогню або високої температури
спалахує, чи тліє, чи обвуглюється та продовжує горіти, чи тліти,
чи обвуглюватись після ліквідування джерела запалювання.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.17 негорючий матеріал
Матеріал, який під впливом вогню чи високої температури
не спалахує, не тліє і не обвуглюється.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.18 важкогорючий матеріал
Матеріал, який під впливом вогню або високої температури
спалахує, чи тліє, чи обвуглюється та продовжує горіти,
чи обвуглюватись при наявності джерела запалювання, а після його
ліквідування горіння чи тління припиняється.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.19 вогнестійкість
Здатність будівельних конструкцій і елементів зберігати свою
несучу здатність, а також чинити отворів виникненню наскрізних
отворів чи прогріванню до критичних температур і поширенню вогню.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.20 межа вогнестійкості
Інтервал часу (у годинах чи хвилинах), від початку вогневого
стандартного випробування зразків до виникнення одного з граничних
станів елементів і конструкції.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.21 вогнезахищений вибір (матеріал, конструкція)
Вибір (матеріал, конструкція) знижена пожежна небезпека якого
є наслідком вогнезахисту.
(ДСТУ 22 72-93)
3.6.22 локалізація пожежі
Дії спрямовані на запобігання можливості подальшого поширення
горіння і створення умов для його успішної ліквідації наявними
силами та засобами.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.23 ліквідація пожежі
Дії спрямовані на остаточне припинення горіння, а також
на виключення можливості його повторного виникнення.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.24 вогнегасна речовина
Речовина, яка має такі фізико-хімічні властивості, що
дозволяють створити умови для припинення горіння.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.25 вогнезахист
Зниження пожежної небезпеки матеріалів та конструкцій методом
спеціальної обробки або нанесення покриття.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.26 поверхневий вогнезахист
Вогнезахист поверхні виробу, матеріалу, конструкції.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.27 антипірен
Речовини чи суміші, які додають у матеріал (речовину)
органічного походження для зниження його горючості.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.28 протипожежні вимоги
Інженерно-технічні обладнання чи організаційні заходи,
спрямовані на запобігання пожежі чи її розповсюдження та гасіння.
Як правило, містяться у нормативно-технічних та правових актах
державного чи відомчого рівнів.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.29 план пожежогасіння об'єкта
Документ, що визначає основні питання організації гасіння
пожежі, яка поширилася на об'єкті.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.30 протипожежне водопостачання
Комплекс інженерно-технічних: споруд, призначених
для забирання й транспортування води, зберігання її запасів
та використання її для пожежогасіння.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.31 протидимний захист
Комплекс організаційних та технічних заходів, спрямованих
на запобігання впливу на людей диму, підвищеної температури
та токсичних продуктів горіння.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.32 пожежна профілактика
Комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих
на забезпечення безпеки людей, запобігання пожежі, обмеження її
розповсюдження, а також створення умов для успішного гасіння
пожежі.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.33 евакуація людей під час пожежі
Вимушений процес руху людей із зони, де можливий вплив на них
небезпечних факторів пожежі.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.34 план евакуації під час пожежі
Документ, у якому вказано евакуаційні шляхи та виходи,
визначено правила поведінки людей, а також порядок і послідовність
дій обслуговуючого персоналу на об'єкті при виникненні пожежі.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.35 евакуаційний вихід
Вихід із будинку (споруди), безпосередньо назовні. Вихід
із приміщення, що веде назовні до коридору чи сходової клітки
безпосередньо через суміжне приміщення.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.36 система запобігання пожежі
Комплекс організаційних заходів і технічних засобів,
спрямованих на виключення умов виникнення пожежі.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.37 правила пожежної безпеки
Комплекс положень, які визначають порядок дотримування вимог
та норм пожежної безпеки при будівництві та експлуатації об'єкта.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.38 протипожежний стан об'єкта
Стан об'єкта, що характеризується кількістю пожеж та рівнем
збитків від них, а також травм, отруєнь і загиблих людей, рівень
реалізації вимог пожежної безпеки, рівень боєготовності пожежних
підрозділів та добровільних формувань, а також протипожежної
агітації та пропаганди.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.39 протипожежний режим
Комплекс встановлених норм поведінки людей, правил виконання
робіт та експлуатації об'єкта (виробу), спрямованих
на забезпечення його пожежної безпеки.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.40 пожежний нагляд
Функція органів пожежної охорони, яка полягає у здійсненні
контролю за виконанням заходів, спрямованих на забезпечення
пожежної безпеки об'єктів та підвищення ефективності боротьби
з пожежами.
(ДСТУ 2272-93)
3.6.41 установка пожежогасіння
Сукупність стаціонарних технічних засобів для гасіння пожежі
за рахунок випуску вогнегасної речовини.
(ДСТУ 2273-93)
3.6.42 вогнегасник
Переносне чи пересувне обладнання для гасіння пожежі
за рахунок випуску вогнегасної речовини.
(ДСТУ 22 73-93)
3.6.43 установка пожежної сигналізації
Сукупність технічних засобів, установлених на об'єкті що його
захищають, для виявлення пожежі, обробляння, подавання в заданому
вигляді повідомлення про пожежу на цьому об'єкті спеціальної
інформації та (чи) подавання команд на включення автоматичних
установок пожежогасіння та технічних обладнань.
(ДСТУ 22 73-93)
3.6.44 пожежний гідрант
Пристрій для відбору води із водопровідної мережі для гасіння
пожежі.
(ДСТУ 2273-93)
3.6.45 пожежний кран
Комплект, який складається із клапана, встановленого
на пожежному трубопроводі й обладнаного пожежною з'єднувальною
головкою, а також пожежного рукава з ручним стволом.
(ДСТУ 22 73-93)
3.6.46 внутрішній пожежний кран
Кран, що його встановлюють на мережі внутрішнього
протипожежного водопроводу і обладнаний пристроями для підключення
напірного пожежного рукава.
(ДСТУ 22 73-93)
3.6.47 зовнішній пожежний кран
Пожежний кран розташований поза приміщення.
(ДСТУ 2273-93)
3.6.48 пожежний рукав
Гнучкий трубопровід для транспортування вогнегасних речовин,
обладнаний пожежними з'єднувальними головками.
(ДСТУ 2273-93)
3.6.49 пожежна з'єднувальна головка
Швидкозмикальна арматура для з'єднування пожежних рукавів
та приєднання їх до пожежного обладнання і пожежних насосів.
(ДСТУ 2273-93)
3.6.50 рукавна з'єднувальна головка
Головка для швидкого з'єднування пожежних рукавів.
(ДСТУ 2273-93)
3.6.51 пожежна колонка
Знімний пристрій, що його встановлюють на пожежний гідрант
для відбору води.
(ДСТУ 2273-93)
3.6.52 ізолюючий протигаз
Пристрій, що ізолює органи дихання від навколишнього
середовища та забезпечує газовою сумішшю, придатною для дихання.
(ДСТУ 2273-93)
3.6.53 установка пінного пожежогасіння
Установка пожежогасіння, в якій як вогнегасну речовину
використовують водні розчини піноутворювачів.
(ДСТУ 2273-93)
3.6.54 установка газового пожежогасіння
Установка пожежогасіння, в якій як вогнегасну речовину
використовують вогнегасні гази.
(ДСТУ 2273-93)
3.6.55 установка вуглекислотного пожежогасіння
Установка пожежогасіння, в якій як вогнегасну речовину
використовують двоокис вуглецю.
(ДСТУ 2273-93)
3.6.56 установка порошкового пожежогасіння
Установка пожежогасіння, в якій як вогнегасну речовину
використовують вогнегасні порошкові суміші.
(ДСТУ 2273-93)
3.6.57 пожежний сповіщувач
Пристрій для формування сигналу про пожежу.
(ДСТУ 2273-93)
3.6.58 ручний пожежний сповіщувач
Пожежний сповіщувач із ручним способом приведення в дію.
(ДСТУ 2273-93)
3.6.59 тепловий пожежний сповіщувач
Автоматичний пожежний сповіщувач, який реагує на певне
значення температури та (чи) швидкість її наростання.
(ДСТУ 2273-93)
3.6.60 димовий пожежний сповіщувач
Автоматичний пожежний сповіщувач, який реагує на аерозольні
продукти горіння.
(ДСТУ 2273-93)
3.6.61 радіоізотопний пожежний сповіщувач
Димовий пожежний сповіщувач, який спрацьовує внаслідок виливу
продуктів горіння на іонізаційний струм робочої камери
сповіщувача.
(ДСТУ 2273-93)
3.6.62 оптичний пожежний сповіщувач
Димовий пожежний сповіщувач який спрацьовує внаслідок впливу
продуктів горіння на поглинання або розсіювання електромагнітного
випромінювання сповіщувача.
(ДСТУ 2273-93)
3.6.63 пожежний приймально-контрольний прилад
Складова частина установки пожежної сигналізації
для приймання інформації від пожежних сповіщувачів, виробляння
сигналу про виникнення пожежі чи несправності установки,
та для подальшого передавання й видавання команд на інші пристрої.
(ДСТУ 2273-93)
3.7 Небезпечні вантажі
3.7.1 небезпечний вантаж
Речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої
діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності
певних чинників можуть під час перевозіння спричиняти вибух,
пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших
об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також
призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які
за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, або за результатами випробовування
в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля
або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.
(Закон України "Про перевезення небезпечних вантажів"
( 1644-14 ). Уведено в дію Постановою Верховної Ради України
від 06.06.2000 р. N 1644-III ст. 1)
3.7.2 пов'язана з небезпечними вантажами аварійна ситуація
Умови, відмінні від умов нормального перевозіння вантажів,
пов'язані із загорянням, витіканням, розсипанням небезпечного
вантажу, пошкодженням тари або рухомого складу з небезпечним
вантажем і які можуть призвести чи призвели до вибуху, пожежі,
отруєння, опромінення, захворювання, опіків, обморожень, загибелі
людей і тварин, небезпечних для природного середовища наслідків,
а також випадки, коли в зоні аварії на залізниці виявилися вагони,
контейнери або вантажні місця з небезпечними вантажами.
(Пропозиція розробників)
3.7.3 зона транспортної аварії
Територія, на якій перебувають пошкоджений рухомий склад,
розсипи, розливи вантажу і яка збільшена за периметром
на додаткову смугу шириною 15 м і більше.
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 ( z0857-00 ) від 16.10.2000 р. та зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 23.11.2000 р. за N 857/5078)
3.7.4 транспортна небезпека
Узагальнений показник, що характеризує несприятливий вплив
небезпечного вантажу на довкілля, обслуговчий персонал і населення
під час нетривалого діяння в умовах аварійної ситуації.
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 ( z0857-00 ) від 16.10.2000 р. та зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 23.11.2000 р. за N 857/5078)
3.7.5 аварійна картка
АК
Документ установленої форми, що регламентує первинні
оперативні дії працівників залізничного транспорту
та спецформовань, причетних до ліквідовування наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами під час перевозіння їх
магістральним залізничним транспортом.
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 ( z0857-00 ) від 16.10.2000 р. та зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 23.11.2000 р. за N 857/5078)
3.7.6 класифікаційна познака
класифікаційний шифр
Числовий код небезпечного вантажу, що характеризує його
транспортну небезпечність та обумовлений ГОСТ 19433-88.
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 ( z0857-00 ) від 16.10.2000 р. та зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 23.11.2000 р. за N 857/5078)
3.7.7 номер ООН
Порядковий номер, наданий небезпечному вантажу або групі
подібних за властивостями небезпечних вантажів на основі
Рекомендацій Комітету експертів Організації Об'єднаних Націй
з перевозіння небезпечних вантажів (Документ ST/SG/AC. 10/1
rev. 12).
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 ( z0857-00 ) від 16.10.2000 р. та зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 23.11.2000 р. за N 857/5078)
3.7.8 безпечне місце на перегоні (на станції)
Місце за межами населених пунктів, тунелів, мостів, віадуків
та інших споруд; на станції - місце на окремій колії,
найвіддаленіше від головної колії, будинків, споруд, вагонів,
зайнятих людьми і небезпечними вантажами.
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 ( z0857-00 ) від 16.10.2000 та зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 23.11.2000 р. за N 857/5078)
3.7.9 легкозаймисті речовини й матеріали
Горючі речовини й матеріали, які здатні займатися
від короткочасного (до 30 град. С) діяння джерела запалювання
з низькою енергією (полум'я сірника, іскра, сигарета, що жевріє
тощо).
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 ( z0857-00 ) від 16.10.2000 р. та зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 23.11.2000 р. за N 857/5078)
3.7.10 легкозаймисті рідини
ЛЗР
Рідини з температурою спалаху не вище 61 град.С у закритому
тиглі або 66 град.С у відкритому тиглі.
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 ( z0857-00 ) від 16.10.2000 р. та зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 23.11.2000 р. за N 857/5078)
3.7.11 ступінь токсичності
Показник, який характеризує можливий несприятливий вплив
на людину даної речовини за тривалого контактування і визначений
ГОСТ 12.1.007-76.
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 ( z0857-00 ) від 16.10.2000 р. та зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 23.11.2000 р. за N 857/5078)
3.7.12 нейтралізування
Складова частина заходів з ліквідування наслідків аварійних
ситуацій, пов'язана з видалянням, розсіюванням, перетворюванням
у безпечні форми небезпечних вантажів, їхніх парів, продуктів
горіння й розкладання.
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 ( z0857-00 ) від 16.10.2000 р. та зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 23.11.2000 р. за N 857/5078)
3.7.13 радіаційний матеріал
Будь-який матеріал, який містить радіонукліди і в якому
концентрація активності, а також повна активність вантажу
перевищує значення, обумовлені Правилами безпечного перевозіння
радіоактивних матеріалів N ST-1.
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 ( z0857-00 ) від 16.10.2000 р. та зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 23.11.2000 р. за N 857/5078)
3.7.14 радіаційне дозиметричне контролювання
Комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих
на одержання інформації про стан радіаційної обстановки і дійсні
дози опромінення людей.
(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 ( z0857-00 ) від 16.10.2000 р. та зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 23.11.2000 р. за N 857/5078)
3.7.15 радіаційний дозиметричний контроль
Орган, що виконує радіаційне дозиметричне контролювання.
(Пропозиція розробників)
4. Правила використовування термінів
та визначень понять
Основні правила слововживання й використовування українських
термінів на державному рівні встановлено в ДСТУ 3966-2000
"Термінологія. Засади і правила розробляння стандартів на терміни
та визначення понять". Цей стандарт розроблено в Українському
науково-дослідному інституті стандартизації, сертифікації
та інформатики (УкрНДІССІ) Держстандарту України згідно
з постановою колегії Держстандарту України N 10-97
від 02.09.1997 р., п. 2 "Про перегляд КНД 50-011-93 Основні
положення та порядок розробки стандартів на терміни та визначення"
та згідно з планом державної стандартизації на 1998 р.
(код 09.1.001-98).
ДСТУ 3966 розроблено на заміну КНД 50-011-93, щоб усунути
труднощі, непорозуміння та суперечності, які виникали в процесі
роботи (розробляння, експортування, погоджування)
над термінологічними стандартами через неправильне розуміння
неточно сформульованих настанов КНД 50-011-93, а також через
невідповідність деяких вимог сучасному станові справ. Зокрема,
чітко визначено об'єкт стандартизації (п. 7.4, 7.4.11.3) та статус
складників змісту стандарту на терміни і визначення понять,
удосконалено процедуру розробляння їх. Додатки Г і Д доповнено
погодженими з Інститутом української мови НАН України вимогами
до термінів та визначень понять, дотримування яких сприятиме:
- усталюванню однозначності термінів;
- уніфікуванню мовних засобів, необхідному для внутрімовного
гармонізування науково-технічної термінології;
- шліфуванню українського науково-технічного стилю мовлення.
Дотримування цих норм також дасть змогу:
- полегшити сприймання й розуміння науково-технічного тексту;
- впорядкувати і пришвидшити процес узгоджування
й удосконалювання української науково-технічної термінології;
- випрацювати українську термінологію, що відповідатиме
традиціям, духові й структурі сучасної української літературної
мови.
ДСТУ 3966-2000 відповідає ISO 704 Principles and methods
of terminology (Засади і методи термінології) в частині загальних
(міжнародних) вимог до термінів і визначень понять, до яких,
зокрема, належить вимога чітко розрізняти фундаментальні поняття:
предмету, процесу, властивості. Крім того стандарт містить вимоги
до термінів, зумовлені специфікою української мови, головне місце
серед яких належить правилам вживання дієслів, віддієслівних
іменників, віддієслівних прикметників та дієприкметників.
Ці правила беруть свій початок від рекомендацій для укладачів
словників, вироблених Інститутом української наукової мови
Української академії наук, спираються на рекомендації низки
Міжнародних наукових конференцій "Проблеми української
науково-технічної термінології" (Львів, 1992, 1993, 1994, 1996).
Зокрема, на 3-ій конференції секція 2 "Теоретичні засади
формування української науково-технічної термінології" ухвалила
рекомендувати:
а) для подавання понять, позначуваних у російській мові
дієприкметниками, в українській мові вживати окремі засоби:
- перебування у стані дії позначати дієприкметниками
та описовими конструкціями,
- властивості об'єктів і суб'єктів, дії-прикметниками.
- назви об'єктів і суб'єктів дії - іменниками;
б) розрізняти засоби позначання понять процесу й наслідку
процесу.
Отже, щоб задовольнити основні вимоги до термінів,
забезпечити внутрімовну згармонізованість української термінології
та однозначну зрозумілість і несуперечливість українського
науково-технічного стилю, убезпечити від руйнування, відродити
і розвивати цілісність та системність структури української
наукової і ділової мови, розробляючи нормативні документи.
ДСТУ 3966 рекомендує, зокрема, дотримуватися правил словотворення
й слововживання, викладених у п.п. Г.4.1, Г.9.1 - Г.9.11.
Для кожного з таких фундаментальних понять, як дія, подія
і наслідок дії, зважаючи на те, що найзагальніша назва дії
в українській мові - дієслово недоконаного виду, треба вживати
різні самостійні терміни, зокрема, дію треба позначати
віддієслівними іменниками з суфіксом - ння, утвореними від дієслів
недоконаного виду: ізолювання, класифікування, повертання,
згинання, устатковування. подію - віддієслівними Іменниками
із суфіксом - ння, утвореними від дієслів доконаного виду:
заізолювання, розкласифікування, повернення, зігнення,
устаткування, а об'єкти - відповідними однокореневими іменниками
з іншими суфіксами або без них: ізоляція, класифікація, поворот,
згин, устатковання ([9], Г.4.1). Низку інших прикладів подано
в таблиці 1 та в [16], а правила сполучності таких іменників
із деякими частовживаними словами - в таблиці 2.
Поряд із такими іменниками вживають дієслова недоконаного
й доконаного видів, від яких ці Іменники утворено, щоб:
дати змогу в нормативних документах вживати дієслова
на правах застандартованих термінів, оскільки для української мови
дієслівний спосіб позначання дії (процесу) природніший
за іменниковий;
уточнити значення віддієслівних іменників на позначення дії
і події, необхідних для викладу текстів в українському науковому
й діловому стилях;
допомогти краще сприймати і розуміти іменники, які означають
абсолютно те саме, що й відповідні дієслова, наприклад:
[видовжування {видовжувати}] [видовження {видовжити}]
[Збільшування {збільшувати}] [збільшення {збільшити}]
довжини{-у} тіла
Терміни, що означають назви виконавців дії та засобів
і способів виконування дії, у розгорнутій формі мають таку
структуру:
<назва суб'єкта (для) <назва дії> (<назва об'єкта >),
наприклад: прилад для вимірювання тиску; алгоритм
розв'язування задачі.
Примітка 1. Тут словом суб'єкт позначено як власне виконавця
дії, так і засіб чи спосіб виконування дії; (для),
(<назва об'єкта >) - необов'язкові складники.
Примітка 2. Кожна з трьох назв-складників терміна може
складатися з іменника та його означення чи означень (прикметники,
дієприкметники чи іменники, що виражають ознаки пояснюваного
іменника): електронний прилад для точного вимірювання атмосферного
тиску, алгоритм наближеного розв'язування осесиметричної задачі
теплопровідності.
Назву дії у таких мовних конструкціях треба завжди позначати
віддієслівним іменником, утвореним від дієслова недоконаного виду,
тобто іменником, що означає загальну назву дії. Не можна в таких
випадках уживати іменники, що означають подію ([9], Г.9.2).
Активні дійові властивості суб'єктів дії (36) (їхню здатність
чи призначеність виконувати дію, спрямовану на об'єкт дії (37)
треба позначати:
- віддієслівними прикметниками, утвореними за допомогою
суфіксів -льн(ий), - івн(ий) та -ч(ий) від основи інфінітива
недоконаного виду: вимірювальний прилад, гальмівний пристрій,
виконавчий орган, або
- іменниками, утвореними від відповідних прикметників за
допомогою суфікса -їсть: вибиральність [вибиральна здатність),
гальмівність (гальмівна здатність) пристрою тощо ([9], Г.9.3).
------------
(36) Суб'єкт дії - особа чи предмет, дія якого спрямована
на об'єкт дії - обов'язково інший предмет чи особу.
(37) Об'єкт дії - предмет чи особа, що зазнає впливу від дії
на нього суб'єкта дії.
Пасивні дійові властивості об'єктів дії (їхню здатність
чи призначеність виконувати пасивну роль у дії - піддаватися
впливові суб'єкта дії) тре ба позначати:
- віддієслівними прикметниками, утвореними у допомогою
суфіксів -н(ий), - овн(ий). -енн(ий), -анн(ий) від основи
інфінітива доконаного виду: змінний тиск:, виліковна хвороба,
скориговний напрям, здеформовне тіло, здійсненна процедура,
здоланна перешкода, або
- іменниками, утвореними від відповідних прикметників
за допомогою суфікса -їсть: виліковність хвороби, скориговність
напряму, здеформовність тіла тощо, здійсненність процедури,
здоланність перешкоди ([9], Г.9.4).
Неперехідні дійові властивості суб'єктів дії (їхню здатність
чи призначеність виконувати неперехідну дію (38) треба позначати:
- віддієслівними прикметниками, утвореними за допомогою
суфіксів: -к(ий), - лив(ий), -уч(ий), -ав(ий), -ив(ий) від основи
інфінітива недоконаного виду; летка олія, мінливий відтінок,
плавучий док, світивий об'єкт, або
- іменниками, утвореними від відповідних прикметників
за допомогою суфікса -їсть: леткість олії, мінливість відтінку,
плавучість доку, світивість об'єкта тощо ([9], Г.9.5).
------------
(38) Перехідна дія - дія суб'єкта дії, спрямована на об'єкт
дії (обробляти, різати).
Неперехідна дія - дія, у якій немає об'єкта дії або його
не можна вирізнити.
(До неперехідної дії належать: взаємодія - перетинатися,
радитися; дія, спрямована на себе, - змінюватися, згинатися; дія,
ні на кого й ні на що не спрямована, - летіти, падати).
Не можна активні та неперехідні дійові властивості суб'єктів
дії позначати активними дієприкметниками ([9], Г.9.6). Наприклад:
неправильно: ріжучий інструмент, підштовхуючий локомотив,
вловлюючий тупик, плаваючий док;
правильно: різальний інструмент, підштовхувальний локомотив,
вловлювальний тупик, плавучий док.
Ознаки стану об'єктів, спричиненого подіянням на них
суб'єктів (подією), треба позначати:
- пасивними дієприкметниками доконаного виду, утвореними
від основи інфінітива доконаного виду за допомогою суфіксів н(ий),
-т(ий): змінений тиск, заправлена балка, вилікувана хвороба,
скоригований напрям, здеформоване тіло, вимитий ґрунт, або
- Іменниками, утвореними від відповідних дієприкметників
за допомогою суфікса -їсть: скоригованість напряму,
здеформованість тіла, вимитість грунту тощо ((9], Г.9.7).
Ознаки стану об'єктів, спричиненого діянням на них суб'єктів
(перебуванням у процесі), треба позначати:
- пасивними дієприкметниками недоконаного виду, утвореними
від основи інфінітива недоконаного виду за допомогою суфіксів
-н(ий), -т(ий): змінюваний тиск, виліковувана хвороба, коригований
напрям, деформоване тіло, митий грунт, або
- іменниками, утвореними від відповідних дієприкметників
за допомогою суфікса -їсть: коригованість напряму, деформованість
тіла тощо ([9], Г.9.8).
Не можна дієприкметники недоконаного виду як засіб позначання
стану, спричиненого перебуванням у дії, вживати для позначання:
стану, спричиненого подією ([9], Г.9.7), або
здатності об'єкта піддаватися дії ([9], Г.9.4),
Такі поняття треба позначати засобами прямої призначеності,
зазначеними в п.п. Г.9.8, Г.9.7 та Г.9.4, наприклад:
коригований напрям - напрям, що перебуває у процесі
коригування ([9], Г.9.8);
скоригований напрям- напрям, який уже скориговано
([9], Г.9.7);
скориговний напрям - напрям, який можна скоригувати
([9], Г.9.4);
коригованість напряму - характеристика стану напряму,
що перебуває в процесі коригування, наприклад: поточна швидкість
коригування напряму ((9], Г.9.8);
скоригованість напряму - характеристика стану напряму, який
вже скориговано. наприклад: величина, на яку скориговано напрям
([9]. Г.9.7);
скориговність напряму - характеристика здатності напряму
піддаватися коригуванню, наприклад: максимально можлива швидкість
коригування напряму піддаватися коригуванню, наприклад:
максимально можлива швидкість коригування напряму ([9], Г.9.4).
Назви активних і пасивних учасників процесу (суб'єктів
чи об'єктів) треба позначати віддієслівними іменниками,
найпоширенішими твірниками яких є суфікси -ач, -альник, -ник, -ар
та ін.: подрібнювач, копіювальник, виробник, кресляр. Не
рекомендовано вживати для цього прикметники чи дієприкметники в
іменниковому значенні:
неправильно: напрямна чи напрямляюча, правильно: напрямник
чи напрямниця;
неправильно: комлектуючі, комлектуюча, правильно:
комплектовання, комплектівка;
неправильно: складова, правильно: складник.
Віддієслівні іменники із суфіксом -к(а) можна вживати
на позначення об'єктів, суб'єктів та наслідків дії і не можна
вживати на позначення дії чи події (Г.9.10):
неправильно: оцінка (дія), правильно: оцінка (наслідок дії),
оцінювання (дія), оцінений (подія);
неправильно: викрутка (дія), правильно; викрутка
(інструмент);
викручування (дія), викручення (подія);
Добираючи терміни для розроблянні нормативної документації,
треба віддавати перевагу термінам українського походження перед
запозиченими. Однак, у разі доцільності запозичення, іншомовні
терміни треба пристосовувати до законів української мови
(асимілювати). Зокрема, запозичаючи назву процесу, треба,
насамперед, від іншомовного слова утворити українське дієслово
недоконаного виду, а далі - всі необхідні похідні слова, наприклад
так, як відбулося з похідними від запозиченого слова форма: процес
- формувати, формування, сформувати, сформування; наслідок -
формовання, формація то що. Не можна стандартувати іншомовні
іменники на позначення дії, що закінчуються на -иія, - інґ, -мент
та ін., які не даватимуть змоги розрізняти поняття дії і події
і тим руйнуватимуть структуру української мови. Такими іменниками
можна позначати інші поняття: наслідки дії, об'єкти, суб'єкти
тощо, наприклад: процес - публікування, сляб(інґ)ування,
сортування; об'єкт - публікація, сляб, слябінґ, сорт, асортимент
([9], Г.9.11).
Правила словотворення і слововживання на позначення
процесових понять компактно можна подати так.
У науково-технічному і діловому стилі мовлення всі мовні
засоби треба вживати відповідно до їх прямої призначеності [9,19].
Зокрема, на позначення понять:
дії треба вживати дієслова недоконаного виду та віддієслівні
іменники, утворені від цих дієслів за допомогою суфіксів: -ння,
-ття: ізолювання, класифікування, повертання, знімання,
устатковування
події треба вживати дієслова доконаного виду та віддієслівні
іменники, утворені від цих дієслів за допомогою суфіксів: - ння,
-ття: заізолювання, розкласифікування, повернення, зняття,
устаткування
дійових властивостей треба вживати віддієслівні прикметники:
активних - із суфіксами: - льн(ий), -івн(ий, -ч(ий):
вимірювальний прилад, гальмівний пристрій, виконавчий орган
пасивних - із суфіксами: -н(ий). -овн(ий), -енн(ий),
-анн(ий): змінний тиск, виліковна хвороба, скориговний напрям,
здеформовне тіло, здійсненна процедура, здоланна перешкода
неперехідних - із суфіксами: - к(ий), -лив(ий), -уч(ий),
-ав(ий). -ив(ий): летка олія, мінливий відтінок, плавучий док,
блукавий струм, світивий об'єкт
стану, спричиненого дією чи подією треба вживати
дієприкметники та дієприслівники
активного - дієприслівники із суфіксами: -чи, -виш:
повертаючи, повернувши, знімаючи, знявши
пасивного дієприкметники із суфіксами: -н(ий), -т(ий);
повертаний повернений, зніманий знятий
неперехідного - дієприкметники із суфіксами: - л(ий); прілий,
зіпрілий, горілий, згорілий
Засадничі правила ДСТУ 3966 і конкретні приклади їхнього
застосування було винесено на голосування науково-технічної
комісії з питань термінології при Держстандарті України, створеної
у 1996 р. для вирішування спірних термінологічних питань,
до складу якої увійшли провідні фахівці-термінологи з усієї
України. Нижче подано конкретні приклади правил використовування
слів в українській термінології, схвалені цією комісією.
Таблиця 1
Дієслова та віддієслівні іменники
для позначення дії, події, наслідку та інших понять
(згідно з ДСТУ 3966, Додаток Г, п.п. Г.4.1,
Г.9.1, Г.9.2)
---------------------------------------------------------------------------------------------
Дія | Подія | Наслідок, об'єкт,
(те, що відбулося, | (те, що відбулося | стан та ін.
відбувається чи | чи відбудеться |
відбуватиметься | |
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
вводити, вводження, вводіння |ввести, введення |ввід
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
вибирати, вибирання |вибрати, вибрання |вибір
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
виводити, виводження, виводіння|вивести, виведення |вивід
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
виділяти, виділення, |виділити, виділення |виділ [5, 7]
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
виконувати, виконування |виконати, виконання (39) |викін
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
викладати, викладання |викласти, викладення |виклад
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
вимірювати, вимірювання |вимірити (40), вимірення |вимір
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
випробовувати, випробовування |випробувати, випробування (41)|випроба [5, 8, 11]
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
вирізати, вирізання |вирізати, вирізання |виріз
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
виробляти, виробляння |виробити, вироблення |виріб
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
відбирати, відбирання |відібрати, відібрання |відбір
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
відбудовувати, відбудовування |відбудувати, відбудування |відбудова
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
відгалужувати, відгалужування |відгалузити, відгалуження |відгалузок, відгалузина [10]
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
відмовляти, відмовляння |відмовити, відмовлення |відмова
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
відновлювати, відновлювання |відновити, відновлення |віднова [5, 6, 10] відновок [6]
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
відправляти, відправляння |відправити, відправлення |відправа
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
відхиляти, відхиляння |відхилити, відхилення |відхил [5,7,8,10-12]
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
вносити, зношення, вносіння |внести,внесення |внесок
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
деформувати, деформування |здеформувати, здеформування |деформація
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
ділити, ділення |поділити, поділення |поділ
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
зауважувати, зауважування |зауважити, зауваження |заувага [5,7,11, 13 ]
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
зводити, зводження, зводіння |звести,зведення |звід [5-11]
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
зупиняти,зупиняння |зупинити,зупинення |зупинка (місце)
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
комбінувати, комбінування |скомбінувати, скомбінування |комбінація
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
контролювати, контролювання |проконтролювати, |контроль (служба,
|проконтролювання |засіб)
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
користати, користання, |використати, використання (42)|використаність користь
використовувати, | |
використовування | |
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
креслити, креслення |накреслити, накреслення |кресленик (43)[5, 8, 11, 16]
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
модифікувати, модифікування |змодифікувати, |модифікація
|змодифікування |
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
монтувати, монтування |змонтувати, змонтування |монтаж
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
навантажувати, навантажування |навантажити, навантаження |навантага (44)
| |[5, 11, 16, 17, 18]
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
надходити, надходження |надійти, надійдення |надхід
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
називати, називання |назвати, названня |назва
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
напружувати, напружування |напружити, напруження |напруга
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
обладнувати, обладнування |обладнати, обладнання |обладдя [13, 16],
| |облада[8], обладунок
| |[5, 8]
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
оцінювати, оцінювання |оцінити, оцінення |оцінка
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
падати, падання (45) |упасти, упадення |упад [5, 7, 11]; упадина
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
перевозити, перевоження, |перевезти, перевезення |перевіз
перевозіння | |
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
передавати,передавання |передати, передання |передача
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
позначати, позначання |позначити,позначення |познака [5,7,11]
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
показувати, показування |показати, показання |показ [5-7,10]
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
покривати, покривання |покрити, поктриття |покрив (46) [5-8,13,16]
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
публікувати, публікування |опублікувати, опублікування |публікація,
| |опублікованість
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
розгалужувати, розгалужування |розгалузити, розгалуження |розгалузок, розгалузина
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
рознімати, рознімання |розняти,розняття |рбзнім [11,17]
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
розробляти, розробляння |розробити,розроблення |розробок, розробок
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
сполучати,сполучання |сполучити,сполучення |сполученість, сполука
-------------------------------+------------------------------+-------------------------------
управляти, управляння (47) | - |управа, управник
----------------------------------------------------------------------------------------------
---------------
(39) Слово "виконання" утворено всупереч правилам
словотворення (бо немає дієслова "виконати") і його вживання
в значенні дії, події та наслідку скальковано з російського
"исполнение".
(40) Дієслово "виміряти" не подано свідомо через те, що його
доконаний і недоконаний вид відрізняється лише наголосом, адже
в термінології краще вживати форми які відрізняються явно.
(41) Слово "випробування" утворено всупереч правилам
словотворення (будову дієслова "випробувати" скальковано
з російського "испытывать", українські дієслова: пробувати,
випробувати, випробовувати) і вживання "випробування" в значенні
дії, події та наслідку також скальковано з російського
"испытание".
(42) Слово "використання" утворено всупереч правилам
словотворення (бо немає дієслова "використати") і його вживання в
значенні дії та події скальковано з російського "использование".
(43) Крім слова кресленик у словниках є ще креслюнок, проте
його скальковано із слова малюнок всупереч правилам словотворення.
Віддієслівні іменники, що означають наслідок дії, на -унок (-юнок)
утворюються від дієслів на -увати [-ювати): малювати - малюнок;
пакувати - пакунок; рахувати - рахунок тощо, а від дієслів на -йти
- іменники на -еник: варити - вареник тощо.
(44) ДСТУ 3647-97, ДСТУ 3801-98, ДСТУ 3896-99.
(45) Слово "падіння" і його вживання в значенні дії і події
скальковано з російського "падение" (за схемою: ветер - вітер), і
воно не походить ні від падати, ні від упасти,
(46) Слово " покрив" треба вживати скрізь де йдеться про
наслідок дії "покривати" [5,11,13,16], а не тільки там. де це
дозволяє російська мова (волосяной покров, травяной покров тощо).
(47) Слово "управління" і його вживання в значенні дії і
підрозділу установи скальковано з російського "управление" (за
схемою: ветер - вітер).
Таблиця 2
Сполучність деяких слів з віддієслівними
іменниками, що означає дію чи подію
--------------------------------------- ---------------------------
|Слова, із якими треба сполучати | |Слова, із якими |
|віддієслівні іменники, утворені | |треба сполучати |
|від інфінітива недоконаного виду, | |віддієслівні іменники, |
|що означають дію (те, що відбувалося,| |утворені від інфінітива |
|відбувається чи має відбуватися) | |доконаного виду, що |
|-------------------------------------| |означають подію (те, |
|тривалість --- | |що відбулося чи має |
|швидкість | | |відбутися) |
|засоби | | |-------------------------|
|способи | | |момент --- |
|метод | | |мить | |
|методика | | |імовірність | |
|правила | | |свідоцтво |завжди |
|під час | | |Посвідка |---- |
|у процесі |---- завжди | |акт | |
|технологія | | |дата | |
|процедура | | |небезпека | |
|функція | | |загроза - |
|порядок | | |день - |
|настанови | | |місяць | |
|рекомендації | | |рік | |
|теорія | | |план | |
|практика | | |звіт про |здебільшого|
|опір --- | |після |---- |
| | |для | |
| | |з метою - |
--------------------------------------- ---------------------------
Приклади:
------------------------------- --------------------------
|тривалість передавання | |момент передання |
|-----------------------------| |------------------------|
|правила приймання | |акт(про) прийняття |
|-----------------------------| |------------------------|
|процедура затверджування | |дата затвердження |
|-----------------------------| |------------------------|
|засоби виконування | |звіт про виконання |
|-----------------------------| |------------------------|
|технологія складання | |момент складення. |
|-----------------------------| |------------------------|
|процедура подавання | |день подання |
|-----------------------------| |------------------------|
|настанови щодо впроваджування| |дата впровадження |
|-----------------------------| |------------------------|
|порядок видавання | |рік видання |
|-----------------------------| |------------------------|
|засіб пакування | |свідоцтво про упакування|
|-----------------------------| |------------------------|
|метод розв'язування | |час (момент) розв'язання|
|-----------------------------| |------------------------|
|функція перетворювання | |після перетворення |
|-----------------------------| |------------------------|
|спосіб готування | |посвідка про відрядження|
|-----------------------------| |------------------------|
|швидкість визначання | |імовірність визначення |
------------------------------- --------------------------
Таблиця 3
Приклади віддієслівних прикметників та дієприкметників
(згідно з ДСТУ 3966, Додаток Г, п.п. Г.9.3, Г.9.4,
Г.9.7, Г.9.8.
-------------------------------------------------------------------------------
|Віддієслівні |Дієприкметники, що означають пасивний |Віддієслівні |
|прикметники, що |стан об'єкта, спричинений спрямованим |прикметники, |
|означають |на них: |що означають |
|призначеність чи | |призначеність чи |
|здатність суб'єкта| |здатністья об'єкта|
|виконувати діяння | |піддаватись діянню|
|(перехідну дію) | | (перехідній дії) |
| |---------------------------------------| |
| | діянням | подіянням | |
| |(перехідною дією) |(перехідною подією)| |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|викладальний |викладаний |викладений |викладний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|вимірювальний |вимірюваний |вимірений |вимірний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|випробовувальний |випробовуваний |випробуваний |випробний |
|випробовчий | | |випробовний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|відбудовчий |відбудовуваний |відбудований |відбудовний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|відновлювальний |віднбвлюваний |відновлений |відновний |
|відновчий | | | |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|відправний |відправлюваний |відправлений |відправний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|відтворювальний |відтворюваний |відтворений |відтворний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|гармонізувальний |гармонізований |згармонізовании |згармонізовний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|деформувальний |деформований |здеформований |здеформовний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|екранувальний |екранований |заекранований |заекрановний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|застосовувальний |застосовуваний |застосований |застосовний |
|застосовний | | | |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|зберігальний |зберіганий |збережений |збережний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|здійснювальний |здійснюваний |здійснений |здійсненний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|йменувальний |йменований |найменований |найменовний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|керівний |(не)керований |(не)скерований |(не)скеровний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|класифікувальний |класифікований |покласифіковаиий |покласифіковний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|комбінувальний |комбінований |скомбінований |скомбіновний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|конвертувальний |конвертований |сконвертований |сконвертовний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|кооперувальний |кооперований |скооперований |скооперовний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|коригувальний |коригований |скоригований |скориговний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|модернізувальний |модернізований |змодернізований |змодернізовний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|модифікувальний |модифікований |змодифікований |змодифіковний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|навантажувальний |навантажуваний |навантажений |навантажний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|називальний |називаний |названий |називний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|наношувальний |наношений |нанесений |наносний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|напружувальний |напружуваний |напружений |напружний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|обгрунтбвувальний |обгрунтовуваний |обгрунтований |обгрунтовний |
|обгрунтбвчий | | | |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|оброблювальний |оброблюваний |оброблений |обробний |
|обробчий | | | |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|обслуговувальний |обслуговуваний |обслугований |обслуговний |
|обслуговчий | | | |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|орієнтувальний |орієнтований |зорієнтований |зорієнтовний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|оцінювальний |оцінюваний |оцінений |оціненний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|очищальний |очищуваний |очищений |очисний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|пакувальний |пакований |упакований |упаковний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|перевіряльний |перевіряний |перевірений |перевірний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|перевозильний |перевожений |перевезений |перевізний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|передбачальний |(не)передбачуваний |(не)передбачений |(не)передбачний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|покривальний |покриваний |покритий |покривний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|прогнозувальний |(не)прогнозований |(не)спрогнозований |(не)спрогнозовний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|простежувальний |простежуваний |простежений |простежний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|публікувальний |публікований |опублікований |опубліковний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|редагувальний |редагований |зредагований |зредаговний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|рееструвальний |реєстрований |зареєстрований |зареєстровний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|ремонтувальний |ремонтований |відремонтований |відремонтовний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|рознімальний |розніманий |рознятий |рознімний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|розроблювальний |розроблюваний |розроблений |розробний |
|розробчий | | | |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|специфікувальний |специфікований |розспецифікований |розспецифіковний |
| | |поспецифікований |поспецифіковний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|сполучальний |сполучуваний |сполучений |сполучний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|стандартувальний |стандартований |застандартований |застандартовний |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|статкувальний |статкований |устаткований |устатковний |
|устатковувальний |устатковуваний | | |
|устатковчий | | | |
|------------------+-------------------+-------------------+------------------|
|уніфікувальний |уніфікований |зуніфікований |зуніфіковний |
-------------------------------------------------------------------------------
Нижче подано деякі правила, яких треба дотримуватися,
формулюючи визначення понять чи викладаючи будь-який
науково-технічний текст [9]:
- зворотні дієслова (що закінчуються на -ся) можна вживати
лише стосовно неперехідної дії (у якої є активний виконавець, але
немає пасивного об'єкта, на якого спрямовано дію):
неправильно: він змінюється (деформується, нагрівається)
кимось (чимось),
правильно: його змінює (деформує, нагріває) хтось (щось),
він змінюється (деформується, нагрівається) десь (за певних
умов);
- безособову форму дієслова (що закінчується на -но) можна
вживати лише у реченнях, де не зазначено виконавця дії:
неправильно: його змінено (здеформовано, нагріто) кимось,
правильно: його змінив (здеформував, нагрів) хтось.
його змінено (здеформовано, нагріто) десь (за певних умов);
- прикметники в іменному складеному присудку мають форму
називного відмінка:
неправильно: він є зміненим (здеформованим, нагрітим),
правильно: він (є) змінений (здеформований, нагрітий);
- іменники в іменному складеному присудку мають форму
називного відмінка, якщо вказують на постійну ознаку:
неправильно: він є нагрівачем, правильно: він є нагрівач, він
- нагрівач;
форму орудного відмінка, якщо вказують на тимчасову
чи нехарактерну ознаку;
за певних умов він слугує нагрівачем;
- прийменник при можна вживати лише тоді, коли він означає
розташованість об'єкта поряд з іншим: посилання при іншомовному
терміні-відповіднику, знак при переході; та інші похідні/переносні
поняття: заклад при установі, комісія при закладі. В інших
випадках уживають інші мовні засоби:
неправильно: при наявності, при пожежі,
правильно: за наявності, у разі наявності, у разі пожежі, під
час пожежі;
неправильно: при взаємодії,
правильно: взаємодіючи, у разі взаємодії, під час взаємодії,
у процесі взаємодії;
- прийменник по можна вживати лише тоді, коли він означає:
просторові відносини об'єктів: розкласти по комірках, рухати по
землі, розташувати по один бік, наповнити по риску; у значенні -
після: по закінченні, та деякі інші поняття: по два в кожному.
наказ по інституту, відрядити по товар. В інших випадках вживають
інші мовні засоби:
неправильно: цех по виробництву..., робити по замовленню;
правильно: цех (для) виробляння..., робити на замову;
- прийменник для можна вживати лише тоді, коли він означає:
призначеність суб'єктів, засобів, способів, об'єктів для дії
та для особи: інструмент для обробляння, інструмент для токаря;
призначеність дії для спричинення іншої дії чи досягнення
мети:
термообробляння для змінення властивостей металу;
в інших випадках вживають інші мовні засоби:
у мовних конструкціях, що означають об'єкти, призначені бути
складниками складного об'єкта:
неправильно: клавіатура для комп'ютера, колесо для
автомобіля,
правильно: клавіатура до комп'ютера, колесо до автомобіля;
у мовних конструкціях, що означають об'єкти що, призначені
містити об'єкти:
неправильно: скринька для інструментів, посудина для солі,
води
правильно: скринька на інструменти, посудина на сіль, воду;
у мовних конструкціях, що означають матеріали, призначені на
вироби:
неправильно: тканина для білизни, папір для опаковання,
правильно: тканина на білизну, папір на опаковання
замість мовних конструкцій на позначення дії, складених
з дієслова і віддієслівного іменника, треба вживати природніший
для української мови і економніший мовний засіб - дієслово:
виконувати обчислення - обчислювати;
виконувати моделювання - моделювати;
здійснювати управління - керувати;
здійснювати контроль - контролювати
5. Терміни, запропоновані експертами-термінологами
Терміни, наведені в розділі 3 Правил, були надіслані
до Українського науково-дослідного й навчального центру проблем
стандартизації, сертифікації та якості (був. Український
науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації
та інформатики, м. Київ) та Технічного комітету "Стандартизації
науково-технічної термінології", м. Львів для проведення
термінологічної експертизи.
Значна частина запропонованих експертами змін внесена
до розділу 3, але деякі запропоновані для вживання терміни
сприймаються доволі незвично. В Таблиці 4 наведені терміни, які
введені в розділ 3, а також невикористані пропозиції.
Таблиця 4
Пропозиції щодо термінів
------------------------------------------------------------------------------------
| Наявний термін | Запропонований термін | Примітки |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|стрілочний перевід |вилковий перевід | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|стрілка |вилка, стрілка |від слова вила |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|стрілка централізована |централізована вилка | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|стрілочний пост |вилковий пост, |вилка-вилковий |
| |стрілковий пост |книжка-книжковий |
| | |помилка-помилковий |
| | |стрілка-стрілковий |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|вловлюючий тупик |вловлювальний сліпий кут, | |
| |вловлювальний сліпокут | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|маневровий состав |маневровий склад |нема слова состав |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|состав |валка,низка, склад | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|рухомий склад |їздові складники | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|поїзд вантажний |багатоскладовий | |
|довгосоставний |вантажний потяг | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|поїзд вантажний |важкий вантажний потяг | |
|підвищеної ваги | | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|поїзд вантажний |довгий вантажний потяг | |
|підвищеної довжини | | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|поїзд пасажирський |багатоскладовий | |
|довгосоставний |пасажирський потяг | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|поїзд пасажирський |довгий пасажирський потяг | |
|підвищеної довжини | | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|підштовхуючий локомотив |підштовхувальний локомотив | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|ведення поїзда з особливою |надпильне ведення потягу | |
|пильністю | | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|особливо інтенсивний рух |надінтенсивний рух потягів | |
|поїздів | | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|безпека (функціонування) |безпека (функціювання) |нема слова функціон,|
|технічного об'єкта |технічного об'єкта |є лише функція |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|потерпілий у транспортній |потерпілець транспортної | |
|пригоді |пригоди | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|травмований у транспортній |травмованець транспортної | |
|пригоді |пригоди | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|загиблий у транспортній |жертва транспортної пригоди | |
|пригоді | | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|серйозний інцидент |важкий випадок | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|інцидент |випадок | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|управління |керування |ухвала N 3 НТК із |
| | |проблем термінології|
| | |Держстандарті |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|ухил |схил | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|підйом |узвіз | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|підйомно-накочувальний |підіймально-накочувальний | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|фактор |чинник | |
|------------------------------+------------------------------+--------------------|
|відключення й включення струму|відшкнення й увімкнення струму| |
------------------------------------------------------------------------------------
Абетковий покажчик термінів
із безпеки руху поїздів
аварія (загальне визначення) 3.2.3.6
аварія на залізничному транспорті 3.2.3.9
автолетючка аварійно-відновлювальна. 3.2.7.3
автоматична локомотивна сигналізація як самостійний засіб
сигналізації та зв'язку
3.5.2.3
АКЗ.7.5
акт технічно-розпорядчий 3.5.3.2
АЛСОЗ.5.2.3
антипірен 3.6.27
апарат дихальний захищальний 3.2.7.21
апарат дихальний захищальний фільтрувальний 3.2.7.22
апарат дихальний захищальний ізолювальний 3.2.7.23
багаж 3.1.11
безпека 3.2.1.1
безпека руху (на залізничному транспорті) 3.2.1.3
безпечність (технічного засобу залізниці) функційна 3.2.1.9
безпечність 3.2.1.2
безпечність залізничного транспорту 3.2.1.5
безпечність залізничної транспортної системи 3.2.1.5
безпечність технічного об'єкта 3.2.1.4
блок-ділянка 3.5.2.2
бригада локомотивна 3.4.20
бригада спеціального рухомого складу 3.4.21
вагон 3.4.7
вагон вантажний 3.4.10
вагон вантажного типу спеціальний 3.4.14
вагон довгобазовий 3.4.8
вагон легковаговий 3.4.9
вагон моторний 3.4.11
вагон пасажирський 3.4.13
вагон службово-технічної призначеності несуцільнометалевий
3.4.12
вантаж 3.1.10
вантаж небезпечний 3.7.1
вантажобагаж 3.1.12
ведення поїзда з особливою пильністю 3.5.4.1
вибір (матеріал, конструкція) вогнезахищений 3.6.21
вимоги протипожежні 3.6.28
виникнення пожежі 3.6.6
вихід евакуаційний 3.6.35
відмовлення технічного засобу (залізничного транспорту)
3.2.3.17
відмовлення технічного засобу (залізничного транспорту)
небезпечне 3.2.3.18
відновлення 3.2.7.1
вікно 3.5.1.34
вогнегасник 3.6.42
вогнезахист 3.6.25
вогнезахист поверхневий 3.6.26
вогнестійкість 3.6.19
водопостачання протипожежне 3.6.30
вокзал 3.5.2.10
вставка нейтральна 3.3.5.2
втручання в діяльність залізничного транспорту несанкційоване
3.2.1.10
габарит наближеності будівель 3.3.1.1
габарит навантаження 3.3.1.2
габарит рухомого складу 3.3.1.3
гальмування допоміжним гальмом локомотива і
електропневматичним гальмом поїзда ступінчасте 3.5.4.7
гальмування екстрене 3.5.4.2
гальмування службове 3.5.4.3
гальмування службове повне 3.5.4.4
гальмування ступінчасте 3.5.4.5
гідрант пожежний 3.6.44
гірка сортувальна 3.3.3.1
головка з'єднувальна пожежна 3.6.49
головка з'єднувальна рукавна 3.6.50
горіння 3.6.1
горючість 3.6.3
графік руху (поїздів) 3.5.1.2
група горючості 3.6.12
дизель-поїзд 3.4.16
диспетчер поїзний 3.5.1.38
дільниця гарантійна 3.5.1.35
дільниця обертання локомотивів 3.5.1.36
ділянка наближення 3.3.2.3.13
ділянки малодіяльні 3.5.1.31
документ перевізний 3.1.15
документ проїзний 3.1.15
документ транспортний 3.1.15
документи поїзні 3.5.1.37
дорога, вулиця (автомобільна) 3.3.2.3.1
евакуація людей під час пожежі 3.6.33
експлуатування (залізничного транспорту) нормальне 3.2.5.1
жертва транспортної пригоди 3.2.6.4
загиблий унаслідок пожежі 3.6.8
загроза пожежі 3.6.5
залізниця (державне підприємство) 3.1.9
засіб колективного захисту 3.2.7.18
засіб транспортний залізничний 3.1.3
засоби енергопостачання відновлювальні 3.2.7.5
засоби індивідуального захисту 3.2.7.19
захист 3.2.4.7
захист протидимний 3.6.31
збитки від пожежі прямі 3.6.10
збитки від пожежі побічні 3.6.11
збиток (пов'язаний із транспортною пригодою) 3.2.6.1
збиток матеріальний загальний прогнозований 3.2.6.7
зв'язок диспетчерський внутрішньостанційний З.3.4.2.1
зв'язок двобічний парковий 3.3.4.2.2
землі залізничного транспорту (загального користування) 3.1.6
ЗІЗ 3.2.7.19
зійдення (із рейок рухомого складу залізничного транспорту)
3.2.3.11
зіткнення (поїзда чи рухомого складу залізничного транспорту)
3.2.3.10
знак колійний 3.3.2.4.1
знак колійний особливий 3.3.2.4.2
знак сигнальний 3.3.2.4.4
зона небезпечна 3.2.7.17
зона охоронна 3.1.7
зона транспортної аварії 3.7.3
зруйнування технічних засобів (залізничного транспорту)
3.2.3.22
зупинення 3.3.2.3.3
зупинка 3.3.2.3.4
індекс вантажного поїзда 3.5.1.17
індекс поширення полум'я 3.6.13
інформатор мовний 3.3.4.2.3
інцидент (залізничний) 3.2.3.14
інцидент серйозний (залізничний) 3.2.3.13
картка аварійна 3.7.5
катастрофа (загальне визначення) 3.2.3.7
катастрофа на залізничному транспорті 3.2.3.8
кваліфікація персоналу 3.2.3.21
керівник маневрів 3.5.3.5
керівник робіт 3.3.1.5
керівники підприємств, у розпорядженні яких перебувають
споруди та пристрої 3.3.1.4
керування безпекою (на залізничному транспорті) 3.2.1.11
класифікація залізничних транспортних пригод 3.2.3.5
коефіцієнт димоутворення 3.6.14
колії під'їзні 3.3.3.6
колії спеціальної призначеності 3.3.3.5
колії станційні 3.3.3.3
колія бокова 3.3.3.4
колія головна 3.3.3.2
колія з несприятливим профілем 3.3.2.1.3
колія залізнична 3.3.2.1.2
колія рейкова 3.3.2.1.2
колонка пожежна 3.6.51
команда аварійно-польова 3.2.7.4
контроль дозиметричний радіаційний 3.7.15
контролювання дозиметричне радіаційне 3.7.14
костюм захищальний 3.2.7.20
кран пожежний 3.6.45
крап пожежний внутрішній 3.6.46
кран пожежний зовнішній 3.6.47
ЛЗР З.7.10
ліквідація пожежі 3.6.23
ліквідовування наслідків аварійної ситуації 3.2.6.2
ліквідовування наслідків залізничної транспортної пригоди
3.2.6.3
лінія (залізнична) 3.3.2.1.1
локалізація пожежі 3.6.22
локомотив 3.4.2
локомотив вантажний 3.4.3
локомотив маневровий 3.4.4
локомотив пасажирський 3.4.5
локомотив підштовхувальний 3.4.6
маневри 3.5.3.4
матеріал важкогорючий 3.6.18
матеріал горючий 3.6.16
матеріал негорючий 3.6.17
матеріал радіаційний 3.7.13
машина залізнично-будівельна 3.4.18
межа вогнестійкості 3.6.20
межа переїзду 3.3.2.3.6
мережа залізниць 3.1.8
мережа залізнична 3.1.8
мережа контактна 3.3.5.1
мережа транспортна залізнична 3.1.8
місце на перегоні безпечне 3.7.8
нагляд пожежний 3.6.40
небезпека 3.2.1.1
небезпека транспортна 3.7.4
небезпечність 3.2.1.2
нейтралізування 3.7.12
номер 00Н 3.7.7
обмежини експлуатаційні 3.2.5.2
обмежини експлуатаційні рекомендовані 3.2.5,3
оглядання вагонів комерційне 3.5.3.8
оглядання вагонів технічне 3.5.3.9
одиниця рухома знімна 3.4.19
одиниця рухомого складу (залізниць) 3.1.3
ознака транспортної пригоди класифікаційна 3.2.3.4
оповіщання 3.2.7.10
особи, пов'язанні безпосередньо з рухом поїздів 3.5.4.8
парк станції 3.3.3.9
пасажир 3.1.13
переїзд (залізничний) 3.3.2.3.5
переїзд нерегульований 3.3.2.3.7
переїзд регульований 3.3.2.3.8
перевід стрілковий 3.3.2.2.1
перевозіння залізничне 3.1.2
перегін 3.5.2.4
перегін міжпостовий 3.5.2.5
перегін міжстанційний 3.5.2.6
план відновлювальних робіт оперативний 3.2.7.8
план евакуації під час пожежі 3.6.34
план пожежогасіння об'єкта 3.6.29
план станції схематичний 3.5.3.3
план формування поїздів 3.5.1.1
подія 3.2.3.1
подія початкова 3.2.3.16 пожежа 3.6.4
познака класифікаційна 3.7.6 поїзд 3.5.1.3
поїзд вантажний 3.5.1.8
поїзд вантажно-пасажирський 3.5.1.15
поїзд великоваговий вантажний 3.5.1.10
поїзд вивізний 3.5.1.22
поїзд високошвидкісний 3.5.1.25
поїзд відновлювальний 3.2.7.6
поїзд відновлювальний головний 3.2.7.7
поїзд господарчий 3.5.1.18
поїзд дільничний 3.5.1.21
поїзд довгоскладовий вантажний 3.5.1.11
поїзд збірний 3.5.1.24
поїзд з'єднаний вантажний 3.5.1.12
поїзд людський 3.5.1.16
поїзд наскрізний 3.5.1.20
поїзд пасажирський 3.5.1.4
поїзд пасажирський довгоскладовий 3.5.1.5
поїзд пасажирський з'єднаний 3.5.1.6
поїзд передавальний 3.5.1.23
поїзд підвищеної ваги вантажний 3.5.1.13
поїзд підвищеної довжини пасажирський 3.5.1.7
поїзд підвищеної довжини вантажний 3.5.1.14
поїзд пожежний 3.2.7.11
поїзд поштово-багажний 3.5.1.19
поїзд прискорений 3.5.1.27
поїзд рефрижераторний 3.5.1.9
поїзд транзитний 3.5.1.20
поїзд швидкісний 3.5.1.26
покажчик колійного загородження 3.3.2.4.3
показник безпеки руху 3.2.4.1
показник токсичності продуктів горіння 3.6.15
поклажа ручна 3.1.14
помилка персоналу (залізниці) 3.2.3.19
помилка персоналу (залізниці) небезпечна 3.2.3.20
порушення (залізничне) 3.2.3.15
пост допоміжний 3.5.2.20
пост колійний 3.5.2.18
пост стрілковий 3.5.3.10
пост тимчасовий 3.2.7.13
пост централізації станційний 3.5.3.11
потерпілець транспортної пригоди 3.2.6.5
пошкодження рухомого складу додаткове 3.2.7.15
пошкодження технічних засобів (залізничного транспорту)
3.2.3.22
правила пожежної безпеки 3.6.37
працівники, які безпосередньо обслуговують споруди та
пристрої 3.3.1.6
пригода 3.2.3.2
пригода транспортна (залізнична) 3.2.3.3
прилад приймально-контрольний пожежний 3.6.63
прилади сигнальні 3.3.4.1.3
причина пожежі 3.6.7
протигаз ізолюючий 3.6.52
профілактика пожежна 3.6.32
процес роботи станції технологічний 3.5.3,1
пункт зупинковий пасажирський 3.5.2.19
пункт обгінний 3.5.2.17
пункт оперативно-технологічного радіозв'язку 3.2.7.12
пункт роздільчий 3.5.2.1
радіозв'язок станційний 3.3.4.2.4
радіостанція дводіапазонна 3.3.4.2,6
радіостанція з індивідуальним викликом 3.3.4.2.5
радіостанція тридіапазонна 3.3.4.2.7
район стрілковий 3.5.3.12
регламент переговорів 3.5.4.9
режим протипожежний 3.6.39
рейс маневровий 3.5.3.7
речовина вогнегасна 3.6.24
речовини й матеріали легкозаймисті 3.7.9
ризик граничний 3.2.4.4
ризик індивідуальний 3.2.4.5
ризик соціальний 3.2.4.6
ризик транспортної пригоди 3.2.4.2
рідини легкозаймисті 3.7.10
рішення керівне 3.2.1.12
робота маневрова 3.5.3.4
робота поїзна 3.5.1.28
роботи аварійно-відновлювальні 3.2.7.2
роз'їзд 3.5.2.16
рукав пожежний 3.6.48
рух поїздів інтенсивний 3.5.1.29
рух поїздів особливо інтенсивний 3.5.1.30
рухомий склад (залізничного транспорту) 3.4.1
самозаймання 3.6.2
самоурухомлення рухомого складу 3.2.3.12
світлофор 3.3.4.1.4
сигнал 3.3.4,1.1
сигнали поїзні 3.3.4.1.2
сигналізація автоматична світлофорна 3.3.2.3.12
сигналізація загороджувальна 3.3.2.3.9
сигналізація переїздова 3.3.2.3.10
сигналізація світлофорна 3.3.2.3.11
сигналізація сповіщальна 3.3.2.3.14
сила робоча додаткова 3.2.7.16
система безпеки технічна 3.2.1.7
система запобігання пожежі 3.6.36
система транспортна залізнична 3.1.4
система убезпечування руху технічна 3.2.1.7
система, важлива для безпеки руху поїздів, технічна 3.2.1.6
ситуація аварійна 3.2.2.3
ситуація надзвичайна 3.2.2.1
ситуація небезпечна (на залізниці) 3.2.2.2
ситуація складна 3.2.2.4
ситуація, пов'язана з небезпечними вантажами, аварійна 3.7.2
склад (маневровий) 3.5.3.6
склад рухомий моторвагонний 3.4.15
склад рухомий спеціальний 3.4.17
смуга відводу (залізнична) 3.1.6
смуга роздільча 3.3.2.3.2
сповіщувач пожежний 3.6.57
сповіщувач пожежний димовий 3.6.60
сповіщувач пожежний оптичний 3.6.62
сповіщувач пожежний радіоізотопний 3.6.61
сповіщувач пожежний ручний 3.6.58
сповіщувач пожежний тепловий 3.6.59
сполученість залізнична 3.1.16
сполученість залізнична міжнародна 3.1.21
сполученість залізнична непряма 3.1.18
сполученість залізнична пряма 3.1.17
сполученість змішана 3.1.19
сполученість змішана пряма 3.1.20
сполученість непряма міжнародна 3.1.22
сполучник ізолівний 3.3.5.3
спуск затяжний 3.3.2.1.4
спуск керівний 3.3.2.1.3
стан об'єкта протипожежний 3.6.38
станція 3.5.2.7
станція вантажна 3.5.2.8
станція дільнична 3.5.2.12
станція пасажирська 3.5.2.9
станція прикордонна 3.5.2.14
станція прикордонна передавальна 3.5.2.15
станція проміжна 3.5.2.13
станція сортувальна 3.5.2.11
стрілка 3.3.2.2.2
стрілка зцентралізована 3.3.2.2.3
стрілка незцентралізована 3.3.2.2.4
стрілка охоронна 3.3.2.2.5
стрілка скидальна 3.3.2.2.6
ступінь токсичності 3.7.11
телефонограма керівника робіт 3.5.1.39
травмованець на пожежі 3.6.9
травмованець транспортної пригоди 3.2.6.6
транспорт (загального користування) залізничний 3.1.4
транспорт 3.1.1
транспорт залізничний магістральний 3.1.4
транспорт залізничний промисловий 3.1,5
транспортування залізничне 3.1.2
третина поїзда остання 3.5.3.15
тривалість фактичного проходження поїзда 3.5.1.32
тупик запобіжний 3.3.3.8
тупик уловлювальний 3.3.3.7
ускладненість умов роботи 3.2.2.5
установка вуглекислотного пожежогасіння 3.6.55
установка газового пожежогасіння 3.6.54
установка пінного пожежогасіння 3.6.53
установка пожежегасіння 3.6.41
установка пожежної сигналізації 3.6.43
установка порошкового пожежогасіння 3.6.56
ухил 3.3.2.1.5
функція безпеки (технічного засобу залізниці) 3.2.1.8
час ведення відновлювальних робіт нормативний 3.2.7.14
час фактичного відправлення поїзда 3.5.1.33
час фактичного прибуття поїзда 3.5.1.33
частина поїзда головна 3.5.3.13
частина поїзда середня 3.5.3.14
частина поїзда хвостова 3.5.3.15
черговий станції 3.5.3.16
чинник ризику 3.2.4.3
шифр класифікаційний 3.7.6
шлагбаум 3.3.2.3.15
шлях гальмування 3.5.4.6
шлях розвитку транспортної пригоди 3.2.3.23
штаб оперативний 3.2.7.9
Бібліографія
1. Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов /
М.М. Филиппов, М.М. Уздин, Ю.И. Ефименко й др.; Под ред.
М.М.Уздина. - 4-е изд., перераб. й доп. - М.: Транспорт, 1991. -
295 с.
2. Управление зксплуатационной работой й качеством перевозок
на железнодорожном транспорте: Учебник для вузов / П.С. Грунтов,
Ю.В. Дьяков, А.М. Макарочкин й др.; Под ред. П.С. Грунтова. - М.:
Транспорт, 1994. - 543 с.
3. Энциклопедия транспорта. Железнодорожный транспорт, т. 4 /
Гл. ред. Н.С. Конарев. - М.: Большая российская знциклопедия,
2003. - 1039с.: ил.
4. Режимы работы магистральных злектровозов / Под ред.
Некрасова. - М.: Транспорт, 1983.
5. Словник української мови (в 11-ти томах). - К.: Наукова
думка, 1970-1980
6. Словарь української мови (в 4-х томах) / Б.Грінченко. -
К.: "Наукова думка", 1996
7. Орфографічний словник української мови: Близько
120 000 слів. / Уклад.: С.І. Головащук, М.М. Пещак,
В.М.Русанівський, 0.0.Бараненко. - К.: "Довіра", 1994. - 864 с.
8. Російсько-український словник (у 3-х томах) - К: Наукова
думка, 1970.
9. Словник технічної термінології / І.Шелудько, Т.Садовський.
- К.: Державне видавництво України, 1928. - 588 с.
10. Російсько-український словник наукової і технічної мови /
О.Войналович, В.Моргунюк - К.: Вирій, Сталкер, 1997. - 256 с.
11. Російсько-український словник наукової термінології:
Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос /
В.В.Гейченко, В.М.Завірюхіна, О.О.Зеленюк та ін. - К.: Наук.
думка, 1998. - 892 с.
12. Російсько-український науково-технічний словник /
В.Перхач, Б. Кінаш - Львів, 1997. - 456с.
13. Російсько-українсько-англійський військовий словник /
В.Карачун, І. Черненко, С. Чиж та ін. - К., Техніка, 2001. -
750 с.
14. Великий тлумачний словник сучасної української мови /
В.Т. Бусел. - К.: Ірпінь: ВТФ Перун. 2003. - 1440 с.
15. Великий зведений орфографічний словник сучасної
української лексики / В.Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ Перун, 2003. -
887 с.
16. Українська ділова мова: практичний посібник на щодень /
За ред. д-ра техн. наук, проф., акад. УНГА М.Д. Гінзбурга. Харків:
Торсінг, 2003. - 592 с.
17. Лінгвістичні аспекти стандартизації української
термінології. Методичні рекомендації для викладачів усіх
спеціальностей / Уклад. В.Дубчинський, О.Кремець - Харків: НТУ
УХПІФ, 2003. - 28 с.
18. Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації
знаків (Ніццька класифікація) - К,: Державне патентне відомство
України, 1997
19. Покажчик ключових термінів до Міжнародної патентної
класифікації - К.: Державне патентне відомство України, 1997
20. Закон України "Про транспорт" ( 232/94-ВР ). Уведено в
дію Постановою Верховної Ради України від 10.11.1994 р.
N 233/94-ВР ( 233/94-ВР )
21. Закон України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР ).
Уведено в дію Постановою Верховної Ради України від 04.07.1996 р.
N 274/96-ВР ( 274/96-ВР )
22. Закон України "Про перевезення небезпечних вантажів"
N 1644-111 ( 1644-14 ).
23. Закон України "Про захист населення і територій від
надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру"
N 1809-111 ( 1809-14 ).
24. ST/SG/АС.10/1 Rev. 13 Рекомендації щодо перевозіння
небезпечних вантажів. Типові правила. Прийнято Комітетом експертів
з перевозіння небезпечних вантажів Організації Об'єднаних Націй
25. Статут залізниць України. Затверджено Постановою Кабінету
Міністрів України від 06.04.1998 р. N 457 ( 457-98-п )
26. Правила технічної експлуатації залізниць України.
Затверджено наказом Міністерства транспорту України
від 20.12.1996 р. N 411 ( z0050-97 ) та зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 р. N 50/1854
27. Інструкція з сигналізації на залізницях України.
Затверджено наказом Міністерства транспорту України
від 08.07.1995 р. N 259
28. Інструкція з руху поїздів і маневрової роботи
на залізницях України. Затверджено наказом Міністерства транспорту
України від 08.07.1995 р. N 260
29. Правила технічної експлуатації міжгалузевого промислового
залізничного транспорту України. Затверджено наказом Міністерства
транспорту України N 654 ( z0968-00 ) від 27.11.2000 р.
та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2000 р.
за N 968/5189
30. Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних
ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним
транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 567 ( z0857-00 ) від 16.10.2000 та зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 23.11.2000 р. за N 857/5078
31. Правила дорожнього руху. Затверджено Постановою КМ
України від 10.10.2001 р. N 1306 ( 1306-2001-п )
32. Інструкція з організації відбудовних робіт при ліквідації
наслідків транспортних подій на залізницях України. Затверджено
наказом Міністерства транспорту України N 258 ( z0422-01 )
від 27.04.2001 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України
17.05.2001 р. за N 422/5613
33. Інструкція з улаштування та експлуатації залізничних
переїздів. Затверджено наказом Міністерства транспорту України
N 469 ( z0633-02 ) від 12.07.2002 р.
34. Правила пожежної безпеки на залізничному транспорті.
Затверджено наказом Міністерства транспорту України N 240
( z0440-97 ) від 01.07.1997 р. та зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 24.09.1997 р. N 440/2244
35. Правила перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу
та пошти залізничним транспортом України. Затверджено наказом
Міністерства транспорту України N 297 ( z0620-98 )
від 28.07.1998 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України
01.10.1998 р. N 620/3060
36. Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій.
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України
від 15.07.1998 р. N 1099 ( 1099-98-п )
37. Положення про класифікацію транспортних подій
на залізничному транспорті України. Затверджено наказом
Міністерства транспорту України N 800 від 16.10.2003 р.
38. Положення про систему управління безпекою руху поїздів
в державній адміністрації залізничного транспорту України
(Укрзалізниці). Наказ Укрзалізниці від 07.07.2003 р. N 487
39. Інструкція з експлуатації гальм рухомого складу
на залізницях України: (затверджено наказом Укрзалізниці N 264-Ц
від 28.10.1997 р. зі змінами та доповненнями згідно наказу N 312-Ц
від 07.06.2001 р.)
40. Инструкция по составлению натурного листа поезда. Принято
на 34 заседании Совета по железнодорожному транспорту
11-12.02.2003 г.
41. Загальні положення забезпечення безпеки атомних станцій
(наказ Державної адміністрації ядерного регулювання України N 63
( z0132-00 ) від 09.12.1999 р.).
42. ВНД 32.1.07.000-02. Тимчасова інструкція з організації
швидкісного руху пасажирських поїздів. Вимоги до інфраструктури
та рухомого складу
43. Нормы для расчета й проектирования вагонов железных дорог
МПС колеи 1520 мм (несамоходных): Инструкция. - М.: ГосНИИВ -
ВНИИЖТ, 1996
44. ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация
и общие требования безопасности
45. ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ
и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения
46. ГОСТ 19433-88 Грузы опасные. Классификация и маркировка
47. ОСТ 32.95-97 Безопасность движения поездов и подвижного
состава железных дорог. Термины и определения.
48. ДСТУ 2272-93. Система стандартів безпеки праці. Пожежна
безпека. Терміни та визначення. Затверджено та введено в дію
наказом Держстандарту України від 02.07.1999 р. N 12
49. ДСТУ 2273-93. Система стандартів безпеки праці. Пожежна
техніка. Терміни та визначення. Затверджено та введено в дію
наказом Держстандарту України від 12.11.1993 р. N 169
50. ДСТУ 2620-94. Зв'язок телеграфний. Комутація каналів і
комутація повідомлень. Терміни та визначення. Затверджено та
введено в дію наказом Держстандарту України від 29.06.1994 р.
N 163
51. ДСТУ 2935-94. Безпека дорожнього руху. Терміни
та визначення. Затверджено та введено в дію наказом Держстандарту
України від 28.12.1994 р. N 333
52. ДСТУ 3431-96 Вагони вантажні. Терміни та визначення.
Наказ Держстандарту України N 409 від 02.10.1996 р.
53. ДСТУ 3891-99. Безпека в надзвичайних ситуаціях. Терміни
та визначення основних понять. Затверджено та введено в
дію наказом Держстандарту України від 12.11.93 N 169
54. ДСТУ 4183 Ч 2003 Знаки колійні та сигнальні, що їх
застосовують на залізничному транспорті. Загальні технічні умови.
(Проект).