П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про Рекомендації парламентських слухань на тему:
"Онкологічні захворювання в Україні.
Проблема та шляхи подолання"
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 29, ст.379 )
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань на тему:
"Онкологічні захворювання в Україні. Проблема та шляхи подолання"
(додаються).
2. Кабінету Міністрів України до 1 березня 2006 року
проінформувати Верховну Раду України про стан реалізації
Рекомендацій парламентських слухань на тему: "Онкологічні
захворювання в Україні. Проблема та шляхи подолання".
3. Міністерству охорони здоров'я України до 1 березня
2006 року проінформувати Верховну Раду України про стан виконання
Державної програми "Онкологія" на 2002-2006 роки, затвердженої
постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року
N 392 ( 392-2002-п ) "Про затвердження Державної програми
"Онкологія" на 2002-2006 роки".
4. Управлінню справами Апарату Верховної Ради України разом з
Комітетом Верховної Ради України з питань охорони
здоров'я, материнства та дитинства протягом липня 2004 року в
установленому порядку забезпечити видання збірки матеріалів за
результатами зазначених парламентських слухань.
Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН
м. Київ, 20 квітня 2004 року
N 1688-IV
Схвалено
Постановою Верховної Ради України
від 20 квітня 2004 року N 1688-IV
РЕКОМЕНДАЦІЇ
парламентських слухань на тему:
"Онкологічні захворювання в Україні.
Проблема та шляхи подолання"
Учасники парламентських слухань на тему: "Онкологічні
захворювання в Україні. Проблема та шляхи подолання", що відбулися
17 березня 2004 року, відзначають, що, незважаючи на певні зусилля
з боку органів державної влади та органів місцевого
самоврядування, в Україні зберігається тенденція до зростання
онкологічної захворюваності. Щорічно реєструється майже 160 тис.
осіб, хворих на рак, від нього помирає приблизно 100 тис. осіб.
Значну частину померлих становлять громадяни працездатного віку.
Смертність від онкологічних захворювань займає друге місце після
серцево-судинних захворювань.
З метою підвищення ефективності загальнодержавних заходів
щодо профілактики, раннього виявлення та лікування онкологічних
захворювань, зниження смертності, зменшення кількості випадків
первинної інвалідності внаслідок захворювання на рак Кабінетом
Міністрів України прийнято постанову від 29 березня 2002 року
N 392 ( 392-2002-п ) "Про затвердження Державної програми
"Онкологія" на 2002-2006 роки", якою затверджено Державну програму
"Онкологія" на 2002-2006 роки (далі - Програма). Програмою
( 392-2002-п ) рекомендовано Раді міністрів Автономної Республіки
Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним
адміністраціям розробити та затвердити відповідні регіональні
програми, а також вжити заходів щодо залучення для її виконання
коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених
законодавством.
Протягом 2002-2003 років спостерігається позитивна динаміка
до зростання обсягів фінансування Програми ( 392-2002-п ).
Так, якщо у 2002 році на її виконання було виділено 26,97 млн.
гривень із 114,61 млн. гривень, запланованих Програмою
( 392-2002-п ) (23,1 відсотка), то у 2003 році фінансування
збільшилося майже втричі і становило 114,65 млн. гривень із
запланованих 149,45 млн. гривень (76,5 відсотка). Державним
бюджетом України на 2004 рік ( 1344-15 ) на фінансування Програми
( 392-2002-п ) передбачено 130,36 млн. гривень.
Слід зазначити, що Програмою ( 392-2002-п ) не передбачається
фінансування витрат, пов'язаних з первинною та вторинною
профілактикою злоякісних новоутворень, науковим забезпеченням
онкологічної допомоги, інформаційно-аналітичним забезпеченням,
соціальною, трудовою та психологічною реабілітацією хворих на рак
та інвалідів, що отримали інвалідність внаслідок онкологічних
захворювань, а також недостатньо виділяється коштів на поліпшення
своєчасної та ранньої діагностики онкологічних захворювань.
Органами місцевого самоврядування не вживається належних
заходів для забезпечення фінансування регіональних програм у
повному обсязі. Боротьба з онкологічними захворюваннями ще не
стала одним з пріоритетних напрямів державної політики у
соціальній сфері.
Серед факторів, що впливають на зростання рівня онкологічної
захворюваності, є тютюнопаління, забруднення навколишнього
природного середовища канцерогенними речовинами та радіонуклідами.
До груп підвищеного ризику розвитку онкозахворювань
відносяться особи із спадковою схильністю, наявністю передракових
захворювань, старших вікових груп, певних професійних груп тощо.
До цих груп відносяться також особи, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, в тому числі діти та підлітки, які на
момент аварії перебували на радіоактивно забруднених територіях.
Відсутність комплексної системи первинної та вторинної
профілактики онкологічної патології не дає можливості скоротити
кількість хворих на рак та зменшити їх смертність. Недостатньо
уваги приділяється належному обстеженню груп ризику, боротьбі із
забрудненням довкілля, тютюнопалінням, а також
санітарно-просвітницькій роботі.
Актуальною проблемою в галузі онкологічної допомоги, що
зумовлює фатальність прогнозу онкологічного захворювання, є
несвоєчасне та пізнє виявлення таких захворювань. Багато недоліків
спостерігається і в організації та проведенні диспансеризації
онкологічних хворих. Заходи щодо формування груп підвищеного
ризику вживаються формально, недостатньою є послідовність у
наданні допомоги хворим на рак медичними закладами загального
профілю та спеціалізованими онкологічними центрами.
Істотно обмежує можливості проведення своєчасної діагностики
та ефективного лікування незадовільне забезпечення онкологічних
закладів лікувально-діагностичною апаратурою. Більше 90 відсотків
обладнання потребує капітального ремонту або заміни.
Гамма-терапевтичні апарати експлуатуються понад 40 років, ресурси
їх вичерпані, експлуатація здійснюється на межі дозволених норм.
Водночас спостерігається нерівномірний розподіл сучасного
високовартісного діагностичного обладнання по регіонах. У багатьох
областях відсутні високоефективні лінійні прискорювачі,
гамма-терапевтичні апарати, томографи, бракує ультразвукового
обладнання, мамографів тощо.
У 2003 році завдяки реалізації Програми ( 392-2002-п ) в
онкологічні стаціонари почали надходити медикаменти для лікування
хворих на злоякісні новоутворення. Більше 75 відсотків коштів,
передбачених на виконання Програми ( 392-2002-п ) Державним
бюджетом України, було витрачено на придбання лікарських засобів -
хіміопрепаратів і препаратів супроводу. Однак закупівля
проводилася неефективно та нераціонально, без урахування
збалансованості показників "вартість-користь". У значній кількості
закуповувались оригінальні (брендові), високовартісні препарати,
що не відповідає рекомендаціям Всесвітньої організації охорони
здоров'я, згідно з якими державам з перехідною економікою
рекомендується закуповувати та використовувати для лікування
хворих на рак генеричні (аналогові) форми препаратів, які за умови
відповідної якості мають меншу вартість.
Рішення щодо державних закупівель онкологічних препаратів
нерідко ухвалюються суб'єктивно. При проведенні тендерів штучно
створюються умови для закупівель високовартісних препаратів.
Нерідко до медичних закладів надходять препарати для лікування
онкологічних хворих у необґрунтованій кількості та із строком дії,
що не дає можливості їх раціонально використати.
Розвиток вітчизняного виробництва лікарських засобів, що
застосовуються у лікуванні онкологічних хворих, та закупівля
генеричних (аналогових) форм препаратів дасть змогу значно
скоротити витрати бюджетних коштів на забезпечення препаратами
хворих цієї групи. Вивільнені від цього кошти можна спрямувати на
розвиток системи профілактичного забезпечення, наукової бази,
соціальну реабілітацію хворих тощо.
Не приділяється належної уваги послідовності надання
онкологічної допомоги. Тільки 60 відсотків хворих проходять
повноцінне лікування у спеціалізованих закладах охорони здоров'я.
Недостатньо використовується така форма лікування, як надання
кваліфікованої медичної допомоги хворим у денних стаціонарах.
Не впроваджуються сучасні стандарти надання спеціалізованої
медичної допомоги онкологічним хворим, що мають розроблятися за
сучасними методами діагностики та лікування з урахуванням
матеріально-технічного забезпечення медичних закладів. Розробка та
впровадження формулярної системи дасть можливість оптимізувати
хіміотерапевтичне лікування.
Надзвичайно складною залишається ситуація з наданням
протибольової терапії хворим у термінальній стадії хвороби,
зокрема тим, хто проживає у сільських районах. Проблеми, пов'язані
з використанням, реєстрацією та контролем за обігом наркотичних
речовин, ускладнюють надання такої допомоги онкологічним хворим,
які стають заручниками національного законодавства про обіг
наркотичних засобів. Поряд з цим вкрай недостатньо розвивається
система догляду та реабілітації онкологічних хворих, система
паліативної допомоги; необхідним є створення центрів протибольової
терапії, центрів психологічної, професійної, соціальної
реабілітації.
Важливим методом лікування онкологічних хворих залишається
хірургічне втручання. Забезпечення медичних закладів хірургічним
обладнанням є незадовільним, не вистачає операційного,
рентгенологічного, анестезіологічного, реаніматологічного
обладнання, якісного хірургічного інструментарію. Неефективно
використовується створений у 2000 році Київський міський центр
трансплантації кісткового мозку, фінансування якого здійснюється в
основному за рахунок коштів бюджету міста Києва, а потужності
центру використовуються на 30-40 відсотків. Разом з тим
Міністерством охорони здоров'я України витрачаються значні кошти
на лікування таких хворих за кордоном.
Не відповідає сучасним вимогам рівень підготовки онкологів,
онкогематологів та інших фахівців. Не приділяється належної уваги
підготовці та перепідготовці хірургів, урологів, ендокринологів,
гематологів, лікарів загальної практики, які надають допомогу
хворим на злоякісні новоутворення. Потребує перегляду програма
навчання студентів медичних навчальних закладів з онкології та
онкогематології. Значну увагу необхідно приділяти загальній
обізнаності населення з проблемних питань захворюваності на рак.
З іншого боку, недосконалість бюджетної системи,
незадовільний рівень матеріальної бази медичних установ, низька
оплата праці медичних працівників негативно позначаються на
загальному стані онкологічної допомоги.
Враховуючи викладене, з метою консолідації державних та
місцевих органів виконавчої влади, фахівців у галузі охорони
здоров'я, науковців та з метою координації зусиль, спрямованих на
підвищення ефективності заходів з профілактики, раннього
виявлення, своєчасної діагностики та ефективного лікування
онкологічних захворювань, створення умов для продовження та
поліпшення якості життя онкологічних хворих, Верховна Рада України
р е к о м е н д у є:
1. Кабінету Міністрів України:
при формуванні проектів законів України про Державний бюджет
України на наступні роки відносити до захищених статей видатки
загального фонду Державного бюджету України на фінансування
Програми ( 392-2002-п ) - як для централізованої закупівлі
медикаментів онкологічним хворим, так і для закупівлі медичного
обладнання для онкологічних установ;
відповідно до цих Рекомендацій внести необхідні зміни до
Програми ( 392-2002-п ) та посилити контроль за її виконанням;
розглянути питання про продовження терміну дії Програми
( 392-2002-п ) до 2010 року;
згідно з Указом Президента України від 17 грудня 2003 року
N 1455/2003 ( 1455/2003 ) "Про невідкладні заходи щодо
забезпечення права громадян на охорону здоров'я і медичну
допомогу", а також з метою ефективного та раціонального
забезпечення онкологічних хворих лікарськими засобами терміново
вжити заходів, необхідних для забезпечення зниження цін на
лікарські засоби, що закуповуються за державні кошти;
створити умови для розвитку вітчизняного виробництва
лікувально-діагностичного, в тому числі радіологічного, медичного
обладнання;
сприяти розвитку вітчизняного виробництва онкологічних
препаратів, налагодженню окремих циклів виробництва з їх
фасування, пакування тощо;
протягом 2004 року вжити заходів щодо закупівлі за Програмою
( 392-2002-п ) лікарських засобів у вигляді генеричних
(аналогових) форм, що повністю або частково виробляються
вітчизняними виробниками;
посилити контроль за виконанням Національного плану дій з
гігієни довкілля, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів
України від 13 жовтня 2000 року N 1556 ( 1556-2000-п ) "Про заходи
щодо поліпшення стану гігієни довкілля на 2000-2005 роки";
з метою поліпшення якості спеціалізованої онкологічної
допомоги забезпечити створення та розвиток регіональних
онкологічних центрів у містах Донецьку, Харкові, Одесі, Львові,
Сімферополі, Дніпропетровську та Києві, забезпечивши їх сучасним
обладнанням, у тому числі лінійними прискорювачами електронів,
сучасними апаратами для променевої терапії;
відпрацювати механізми розрахунків між регіонами за надану
високоспеціалізовану лікувально-діагностичну допомогу в
регіональних центрах онкологічної допомоги;
розробити та подати на розгляд Верховної Ради України
пропозиції щодо внесення змін до законодавства про обіг
наркотичних засобів, у тому числі щодо спрощення системи надання
медичної допомоги із застосуванням наркотичних препаратів хворим
на рак, які мешкають у сільській місцевості;
для ефективного використання потенціалу Київського міського
центру трансплантації кісткового мозку розглянути питання щодо
його реорганізації та фінансування;
надати Міністерству охорони здоров'я України можливість
коригувати витрати для закупівлі лікувально-діагностичного
обладнання та хіміопрепаратів залежно від потреб Програми
( 392-2002-п );
забезпечити служби радіаційної безпеки сучасною дозиметричною
та вимірювальною технікою.
2. Міністерству охорони здоров'я України:
з метою зниження цін на лікарські засоби, що закуповуються за
державні кошти відповідно до Програми ( 392-2002-п ), у 2004 році
забезпечити потребу відповідних медичних закладів у медичних
препаратах за рахунок закупівлі генеричних (аналогових) форм
онкологічних препаратів у вітчизняних виробників;
на виконання постанови Кабінету Міністрів України
від 5 вересня 1996 року N 1071 ( 1071-96-п ) "Про порядок
закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони
здоров'я, що фінансуються з бюджету" включити препарати генеричних
(аналогових) форм, що використовуються в лікуванні онкохворих, до
Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного
виробництва, які можуть закуповувати заклади і установи охорони
здоров'я, що повністю або частково фінансуються за рахунок
державного та місцевих бюджетів;
розробити умови проведення тендерів із закупівлі
протипухлинних засобів та радіоізотопних препаратів з урахуванням
світового досвіду, рекомендацій Всесвітньої організації охорони
здоров'я та економічної ситуації в Україні;
з метою розвитку системи надання ефективної медичної допомоги
розробити за участю Академії медичних наук України та запровадити
в практику економічно обґрунтовану формулярну систему хіміотерапії
і стандарти надання медичної допомоги хворим на злоякісні
новоутворення;
поетапно забезпечити створення спеціалізованих медичних
закладів (хоспісів) на базі регіональних центрів та онкологічних
диспансерів для надання медичної допомоги хворим у термінальному
стані хвороби;
створити необхідні умови для ефективного знеболювання,
психологічної, професійної та соціальної реабілітації хворих на
онкологічні захворювання;
вжити заходів щодо додержання належної послідовності надання
допомоги та ефективного диспансерного нагляду за онкологічними
хворими;
з метою профілактики та своєчасної діагностики онкологічних
захворювань забезпечити медичні заклади загальної практики
необхідним лікувально-діагностичним обладнанням;
удосконалити навчальні програми та програми підвищення
кваліфікації з онкології працівників медико-санітарної допомоги,
лікарів загальної практики, сімейних лікарів, медичних
працівників, які надають первинну та спеціалізовану медичну
допомогу;
розробити та запровадити в практику відповідно до сучасних
вимог програми кваліфікації спеціалістів-онкологів,
онкогематологів та інших;
забезпечити проведення скринінгового обстеження осіб груп
ризику, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в
тому числі дітей та підлітків, на наявність раку щитовидної
залози;
для проведення скринінгового обстеження громадян у віддалених
від онкологічних центрів населених пунктів щорічно забезпечувати
не менш ніж по одному на область пересувному кабінету для
мамографічних та флюорографічних досліджень;
розробити та затвердити програму розвитку онкогематології;
розробити програму застосування антиканцерогенних добавок у
харчові продукти.
3. Академії медичних наук України:
забезпечити наукове обґрунтування положень Програми
( 392-2002-п ) та розробити стратегію її подальшого розвитку з
урахуванням досягнень вітчизняної та світової науки і технологій;
з метою профілактики онкологічних захворювань, спричинених
радіаційними факторами довкілля, запровадити програму боротьби з
негативним впливом природного радонового опромінення;
створити центр з контролю за забрудненням навколишнього
природного середовища через дію канцерогенних і мутагенних
факторів;
при плануванні науково-дослідних робіт пріоритетною вважати
тематику досліджень, спрямованих на вирішення невідкладних питань
практичної онкології, епідеміології та профілактику
онкозахворювань.
4. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним,
Київській та Севастопольській міським радам, Раді міністрів
Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та
Севастопольській міським державним адміністраціям, органам
місцевого самоврядування:
згідно з Програмою ( 392-2002-п ) забезпечити фінансування
регіональних онкологічних програм у повному обсязі;
пропагувати серед населення необхідність здорового способу
життя, інформувати про шкідливий вплив на здоров'я тютюнопаління,
вживання алкоголю, про методи профілактики онкологічних
захворювань, а також щодо існуючої мережі медичних закладів, де
надається профілактична та лікувально-діагностична допомога хворим
на рак;
інформувати громадськість про хід виконання Програми
( 392-2002-п ) та про забезпеченість хворих на онкозахворювання
препаратами для лікування онкологічної патології;
з метою раннього виявлення онкологічних захворювань
забезпечити заклади охорони здоров'я, що надають первинну медичну
допомогу, засобами профілактики, діагностики раку та
інформаційними матеріалами;
з метою раціонального використання ресурсів системи охорони
здоров'я розширити надання медичної допомоги хворим на рак у
спеціалізованих денних стаціонарах;
з метою створення умов для надання якісної медичної допомоги
зміцнити матеріально-технічну базу спеціалізованих та
багатопрофільних медичних закладів, де надається допомога
онкологічним хворим.