Об'єкти та ставки оподаткування доходів, одержаних у результаті успадкування, визначені ст.13 закону «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-ІV. Зауважимо, що згідно з пп.22.1.5 «Прикінцевих положень» ст.13 набирає чинності з 1.01.2005. А ставка оподаткування, визначена законом у розмірі 15%, до 31.12.2006 встановлюється на рівні 13%.
Отже, цього року доходи у вигляді вартості успадкованого майна ще не оподатковуватимуться. Головне, щоб право спадкування було оформлене в передбаченому законодавством порядку.
Загалом, закон поділяє об'єкти спадщини за такими видами:
Законом передбачається оподаткування об'єктів спадщини шляхом застосування різних ставок податку залежно від ступеня споріднення між спадкодавцем та членами його сімТ. Так, отримання спадщини, вказаної у пп.1, 2, 4, 5, членом сім'ї першого ступеня споріднення, який є членом подружжя спадкодавця, оподатковується за нульовою ставкою.
Отримання спадщини, вказаної у пп.1, 2, 4, членом сім'ї першого ступеня споріднення, який не є членом подружжя спадкодавця, оподатковується за ставкою 5% від вартості власності. За ставкою 5% оподатковуватиметься спадщина, вартість якої не перевищує стократного розміру мінімальної зарплати, встановленої на початок року, в якому така спадщина успадковується. Сума, що перевищує цей розмір, оподатковується за ставкою 13% (з 1.01.2007 - 15%). За такою ж ставкою оподатковується спадщина, визначена у п.З, що успадковується членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.
При отриманні спадщини спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, спадщина оподатковується за ставкою 13% (з 1.01.2007 -15%) до будь-якого об'єкта спадщини.
При отриманні спадщини будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента оподаткування здійснюється за ставкою 26% (з 1.01.2007 -30%) до будь-якого об'єкта спадщини.
Якщо спадкоємець отримує доходи у вигляді плати за використання права інтелектуальної (промислової) власності спадкодавця, у тому числі у вигляді роялті, то такі доходи оподатковуються при нарахуванні (виплаті) за їх рахунок за ставкою 13% (з 1.01.2007 - 15%) незалежно від того, є їх отримувач спадкоємцем першого ступеня споріднення чи ні, а якщо спадкодавцем є нерезидент — за ставкою 26% (з 1.01.2007 -30%).
Для цілей закону членами сім'ї фізичної особи є її дружина або чоловік, діти (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід, брати чи сестри, онуки, а також інші утриманці фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом.
Членами сім'ї першого ступеня споріднення вважаються чоловік/дружина, батьки як чоловіка, так і дружини, діти, в тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї належать до другого ступеня споріднення.
Правила виконання ст. 13 закону мають бути визначені Кабінетом Міністрів. Доки КМУ вказаних правил не затвердив, прогалину може бути заповнено шляхом застосування норм чинного цивільного законодавства. Відповідно до ст.1299 Цивільного кодексу, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, він зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця саме з моменту державної реєстрації цього майна.
Статтею 11 закону встановлюються об'єкти та ставки оподаткування доходів платників податку, одержаних ним від продажу та обміну об'єктів нерухомого майна. Вказана стаття також набирає чинності з 1.01.2005.
Операції з продажу нерухомого майна, яке перебувало у власності платника податку на 1.01.2004, оподатковуються за такими ставками.
1. Дохід, отриманий від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року будинку, квартири чи кімнати (включаючи землю під таким об'єктом нерухомого майна або присадибну ділянку), оподатковується за ставкою 1% від вартості такого майна, якщо загальна площа будинку, квартири або кімнати не перевищує 100 м2. Якщо площа перевищує 100 м2, то частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення, підлягає оподаткуванню за ставкою 5% .
2. Дохід, отриманий від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного з об'єктів нерухомості, зазначених вище, або від продажу іншого об'єкта нерухомості, ніж вищезазначений, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.
Якщо право власності на нерухомість набуто після 1.01.2004, оподаткуванню підлягає не дохід, а прибуток від операції з її продажу. В такому разі ставка податку становитиме вже 15% (до 31.12.2006 - 13%).
Власне прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу, та витратами, понесеними на придбання (будівництво) нерухомості, зменшена на 10% за кожний рік володіння, починаючи з другого календарного року, наступного за роком набуття власності на таку нерухомість, а саме за формулою:
П = (Д - В) х (1 - 0,1 х (Р -1)),
де
П — оподатковуваний прибуток;
Д — дохід, отриманий внаслідок відчуження об'єкта нерухомості;
В — витрати, понесені у зв'язку з придбанням такого об'єкта нерухомості;
Р — кількість повних або неповних календарних років, протягом яких об'єкт нерухомості перебував у власності (спільній сумісній власності з іншим членом подружжя).
Однак, якщо ви продаєте, скажімо, квартиру за тією самою ціною, за яку її придбали і яка зазначена в договорі купівлі-продажу, то все одно доведеться сплатити податок у розмірі однієї мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня року, в якому відбувається відчуження об'єкта нерухомості. Так само, проживши в квартирі понад 10 років і вирішивши її продати, ви з будь-якого доходу від продажу (якщо не відбудеться змін у цій статті закону), також заплатите податок лише розміром в одну мінімальну зарплату, що діятиме на той час.
Якщо ж ви продаватимите впродовж року більше одного об'єкта нерухомості з числа вищезазначених, або об'єкта нерухомості, не зазначеного вище, ніякого зменшення податку на 10% за рік не відбуватиметься.
Аналогічно оподатковується прибуток від продажу об'єкта незавершеного будівництва. При цьому сума податку також не може бути меншою від мінімальної зарплати.
Доход від продажу визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості, розрахованої державним органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства. А витрати з придбання об'єкта нерухомості — згідно із зазначеною в нотаріально посвідченому договорі суми, а при понесенні витрат на будівництво (спорудження) — оціночної вартості, розрахованої державним органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства.
При обміні одного об'єкта нерухомості на інший (інші) кожна сторона договору міни сплачує 50% від суми податку, розрахованої згідно з пунктами 1 або 2, залежно від того, який об'єкт нерухомості відчужується.
Податковим агентом при нарахуванні доходів (прибутків), визначених ст. 11 закону, є нотаріус, який:
а) посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна;
б) надає послуги зі здійснення зазначених у цій статті рбзрахунків.
Сума нарахованого податку самостійно сплачується сторонами угоди до її нотаріального посвідчення або утримується податковим агентом, який сплачує (перераховує) її до бюджету у строки та за процедурою, встановленими законодавством для утримання та сплати (перерахування) державного мита.
Сума сплаченого податку за такими операціями є остаточною і жодному перерахунку в складі сукупного доходу за рік не підлягає.
P.S. До речі, наразі в парламенті розгдядаються кілька проектів змін саме до згаданих вище норм закону, які усувають деякі неузгодженості. Зокрема, щодо врахування вартості ремонту, якщо квартира придбавається без оздоблення, у витратах на її придбання.