ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
05.02.2004 N 782/6/15-1116
Щодо податкового обліку фінансового кредиту
(Витяг)
Відповідно до підпункту 1.11.1 п. 1.11 ст. 1 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (далі -
Закон) фінансовий кредит - це кошти, які надаються
банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська
установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента,
або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських
фінансових установ згідно з відповідним законодавством, а також
іноземними урядами або їх офіційними агентствами чи міжнародними
фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у
позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для
цільового використання та під процент.
Правила надання фінансових кредитів встановлюються
Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а
також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських
фінансових організацій) відповідно до законодавства.
Постановою Правління Національного банку України від 28
вересня 1995 року N 246 ( va299500-95 ) затверджено Положення
Національного банку України про кредитування. При цьому постановою
Правління Національного банку України від 22 грудня 1999 року N
602 ( z0015-00 ), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13
січня 2000 року за N 15/4236, затверджено Положення про порядок
реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами
боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від
нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті.
Враховуючи, що кредитний договір між ТОВ та іншим
кредитором-нерезидентом зареєстровано у головному управлінні
Національного банку України по м. Києву та Київській області,
зазначений кредитний договір є фінансовим кредитом відповідно до
підпункту 1.11.1 п. 1.11 ст. 1 Закону ( 334/94-ВР ).
Відповідно до абзаців першого та другого підпункту 7.9.1 п.
7.9 ст. 7 Закону ( 334/94-ВР ) з урахуванням особливостей,
встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не
підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником
податку у зв'язку з отриманням платником податку фінансових
кредитів від інших осіб-кредиторів, а також поверненням основної
суми фінансових кредитів, наданих платником податку іншим
особам-дебіторам.
Водночас абзацами першим та другим підпункту 7.9.2 п. 7.9 ст.
7 Закону ( 334/94-ВР ) з урахуванням особливостей, встановлених
цим Законом, не включаються до валових витрат кошти або майно,
надані платником податку у зв'язку з поверненням платником податку
основної суми кредиту іншим особам-кредиторам, а також з наданням
кредиту іншим особам-дебіторам.
Отже, зазначений фінансовий кредит відображається у
податковому обліку дебітора відповідно до підпунктів 7.9.1 та
7.9.2 п. 7.9 ст. 7 Закону ( 334/94-ВР ).
Згідно з п. 1.10 ст. 1 Закону ( 334/94-ВР ) проценти - це
дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь
кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений
строк коштів або майна. До процентів включаються:
платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг),
отриманих у кредит;
платіж за використання коштів, залучених у депозит;
платіж за придбання товарів у розстрочку.
Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму
заборгованості або фіксованих сум. У разі коли залучення коштів
здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань
або ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником,
сума процентів визначається шляхом нарахування відсотків на
номінал такого цінного папера, виплати фіксованої премії чи
виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення та
ціною погашення такого цінного папера (сума дисконту).
Враховуючи, що кредитний договір, укладений між ТОВ та іншим
кредитором-нерезидентом, є фінансовим кредитом, проценти, що
нараховуються цим підприємством згідно з укладеним кредитним
договором, є процентами відповідно до вищенаведеного визначення.
Згідно з підпунктом 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону ( 334/94-ВР )
до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з
виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у
тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного
періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку
з веденням господарської діяльності платника податку.
Отже, віднесення процентів по кредитному договору між ТОВ та
іншим кредитором-нерезидентом до складу валових витрат є
правомірним.
Заступник Голови Ю.В.Гриб