З 1 січня 2001 р. набрав чинності Закон № 1533-ІІІ, яким передбачено, що внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття мають сплачувати всі роботодавці (підприємства, установи, організації та фізичні особи, які використовують найману працю) незалежно від того, яку систему оподаткування вони обрали — загальну чи спрощену, в тому числі сплачують фіксований сільгоспподаток. Пільг щодо сплати страхових внесків роботодавцям — платникам фіксованого сільгоспподатку зазначений Закон не передбачає.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1533-ІІІ зазначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що йому не суперечить.
Слід також враховувати, що законодавством не було передбачено перерахування коштів від суми фіксованого сільгоспподатку на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, тому до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття ніякі кошти від цього податку не надходять.
Враховуючи зазначене, роботодавці — платники фіксованого сільгоспподатку мають сплачувати страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття на загальних підставах.
Платники фіксованого сільгоспподатку також мають сплачувати внески як роботодавці на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
На сьогодні відповідно до Закону № 320-XIV частину фіксованого сільгоспподатку (у розмірі 2% від його суми) продовжують перераховувати відділення Держказначейства України до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Це здійснюється тому, що до Закону № 320-XIV своєчасно не було внесено зміни щодо виключення збору на обов'язкове соціальне страхування із складу податків і зборів (обов'язкових платежів), у рахунок яких сплачується фіксований сільгосппо-даток, хоча Закон України від 26.06.97 р. № 402/97-ВР «Про збір на обов'язкове соціальне страхування» втратив чинність у 2001 p., а Законом № 429-IV внесено зміни до Закону № 1251 -XII, відповідно до яких збір на обов'язкове соціальне страхування виключено із загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), тобто із системи оподаткування.
Ще у 2001 р. Мінпраці та Держпідприємництва у спільному листі № 03-3/1808-020-1 та № 1-531/2481 рекомендували директорам виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування не застосовувати фінансові санкції та не накладати адміністративні штрафи, передбачені законодавством за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, у тих видах загальнообов'язкового державного соціального страхування, на які від сум фіксованого сільгоспподатку надходять певні кошти. Цей лист діятиме до законодавчого врегулювання цього питання, тобто ці рекомендації є чинними і на сьогодні.
З 1 січня 2005 р. набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників», прийнятий Верховною Радою України 24.06.2004 р. Цим Законом внесено зміни до Закону № 320-XIV, якими передбачено, що відділення Держказначейства України після надходження коштів фіксованого сільгоспподатку перераховуватимуть відповідну суму лише до місцевого бюджету, тобто частина коштів від фіксованого сільгоспподатку не надходитиме і до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.