Директива Ради ЄЕС 91/296/ЄЕС
    "Про транзит природного газу через газотранспортні мережі"

                     від 31 травня 1991 року


     РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА,
     Враховуючи положення  Договору  про  створення  Європейського
Економічного Співтовариства (  994_017  ),  зокрема,  статті  100a
даного Договору,
     Враховуючи пропозиції Європейської Комісії (1),
     Спільно з Європейським парламентом (2),
     Враховуючи позиції  Комітету  з  соціально-економічних питань
(3),
_______________
     (1) Офіційний  часопис  N C 247,  28.09.1989 р.,  стор.  6 та
Офіційний часопис N C 268, 24.10.1990, стор. 9;
     (2) Офіційний часопис  N C 231,  17.09.1990 р.,  стор.  72 та
Офіційний часопис N C 129, 20.05.1991 р.
     (3) Офіційний часопис N C 75, 26.03.1990 р., стор. 20.

     Беручи до   уваги  необхідність  прийняття  заходів  з  метою
поступового створення внутрішнього ринку протягом  періоду  до  31
грудня 1992 р.;
     Беручи до уваги ряд рішень Ради Європейського Співтовариства,
що  визнають  необхідність  створення  єдиного внутрішнього ринку,
зокрема,  рішення,  прийняте на острові  Родос,  про  необхідність
створення єдиного енергетичного ринку;
     Беручи до  уваги,  що  створення  внутрішнього  енергетичного
ринку   взагалі,   і  газового  ринку  зокрема,  вимагає  розробки
енергетичної стратегії Співтовариства, яка забезпечила б вирішення
таких основних питань, як:
     - забезпечення надійності постачання; та
     - захист довколишнього середовища;
     Беручи до уваги потребу в посиленні інтеграції  європейського
енергетичного ринку як необхідної передумови для створення єдиного
внутрішнього ринку;  беручи до уваги,  що природний газ є важливою
складовою енергетичного балансу Співтовариства;
     Беручи до уваги,  що розширення використання природного  газу
відповідає  інтересам  Співтовариства  з точки зору диверсифікації
джерел енергопостачання;
     Беручи до  уваги,  що  створення  внутрішнього  енергетичного
ринку,  і особливо,  ринку  природного  газу,  повинне  вирішувати
завдання економічного та соціального зближення;
     Беручи  до  уваги,  що   метою внутрішнього ринку  природного
газу є забезпечення росту рентабельності, сумісності  з  довкіллям
та   надійності   постачання   в  умовах   вільної  торгівлі,  без
застосування   неприйнятних   з  точки  зору  розвитку конкуренції
обмежень; беручи до уваги, що для успішного досягнення поставленої
мети необхідно брати до уваги особливості галузі природного газу;
     Беручи до  уваги,  що  при   створенні   внутрішнього   ринку
природного  газу  однакової  уваги  заслуговують не тільки спільні
характеристики  країн-членів  Співтовариства,  але  й  ті   значні
відмінності, що існують між ними;
     Беручи до уваги,  що  обсяги  торгівлі  природним  газом  між
газотранспортними  системами  високого  тиску  європейських  країн
зростають з року в рік і це необхідно  враховувати  з  точки  зору
здійснення  інвестицій;  беручи  до  уваги  можливість  підвищення
надійності постачання природного газу та зменшення рівня  видатків
за  рахунок  з'єднання  в  одну  систему  окремих трубопроводів як
необхідної умови вільної торгівлі;
     Беручи до уваги, що газообмін між газотранспортними системами
високого тиску  набув  таких  розмірів,  що  виникла  необхідність
систематично  інформувати  Комісію  про  заплановані угоди та їхні
економічні наслідки;
     Беручи до  уваги,  що  збільшення транзиту природного газу по
газотранспортних мережах різних країн є можливим і  бажаним  як  з
точки  зору підвищення надійності та  якості постачання природного
газу;  так і з точки зору проведених досліджень,  які свідчать про
те,  що  більш  активне  використання  існуючих  в  різних країнах
газотранспортних мереж для транзиту газу дозволить знизити  обсяги
необхідних інвестицій;
     Беручи до  уваги,  що  в  майбутньому  необхідне  будівництво
додаткових     з'єднувальних     газопроводів     між     окремими
країнами-членами Співтовариства для забезпечення потрібного  рівня
газопостачання;
     Беручи до уваги,  що збільшення обсягів транзиту  газу  через
газотранспортні   системи   інших   країн   сприятиме   розширенню
співробітництва  між  окремими  газотранспортними  компаніями   та
заохочуватиме  їх  до пошуку шляхів модернізації обладнання систем
транспортування  природного  газу;  беручи  до  уваги,   що   така
модернізація також дозволить зменшити видатки;
     Беручи до уваги,  що все ще існують перешкоди для  збільшення
обсягів  торгівлі  природним  газом між окремими газотранспортними
системами; беручи до уваги, що такі перешкоди, за винятком тих, що
пов'язані  з  технічними  або  технологічними  особливостями самих
систем,  можуть бути  в  значній  мірі  усунуті  завдяки  введенню
зобов'язання   про  обов'язковий  транзит  природного  газу  через
існуючі газотранспортні мережі та створенню адекватної системи для
моніторингу виконання такого рішення;
     Беручи до уваги,  що це зобов'язання та  система  моніторингу
стосуються  транзиту  природного  газу  та  розвитку торгівлі,  що
відповідає  інтересам  Співтовариства,  а  саме   транзиту   через
газотранспортні мережі високого тиску;
     Беручи до уваги,  що фінансові,  технічні та  юридичні  умови
такого   транзиту,   повинні,   як   правило,   бути   погодженими
безпосередньо між газотранспортними мережами-учасниками;
     Беручи до уваги, що умови транзиту повинні бути справедливими
та не грунтуватися  на  правилах,  які  прямо  або  опосередковано
суперечать правилам конкуренції, прийнятим Співтовариством;
     Беручи до уваги,  що  з  метою  сприяння  укладанню  угод  на
транзит   газу,  Комісія  запровадить  процедуру  погодження,  яка
зобов'язуватиме надавати пояснення  на  запит  однієї  зі  сторін,
однак результати процедури не матимуть законної сили;
     Беручи до   уваги,   що   існує   необхідність   гармонізації
законодавчої бази країн-членів Співтовариства, яка регулює транзит
природного газу;
     Беручи до  уваги,  що створення внутрішнього ринку природного
газу   стимулюватиме   поступову    динамічну    інтеграцію    між
національними газотранспортними мережами;  беручи до уваги,  що, в
цьому  контексті,  необхідно  буде  вжити  спеціальних  заходів  в
напрямку   розвитку   інфраструктури   для  прискорення  входження
віддалених та  острівних  територій  в  об'єднану  газотранспортну
мережу Європи;
     Беручи до  уваги,   що   географічна   територія   об'єднаної
газотранспортної   мережі   Європи   не   співпадає   з  кордонами
Співтовариства  і  співробітництво  з  третіми  країнами,   що   є
учасниками   єдиної   європейської   мережі,   представляє   собою
незаперечні переваги для країн-членів Співтовариства,
     ПРИЙНЯЛА ДИРЕКТИВУ ПРО НАСТУПНЕ:

                             Стаття 1

     Країни - члени Співтовариства повинні вжити заходи, необхідні
для   забезпечення   транзиту   природного   газу   між   окремими
газотранспортними  мережами  високого  тиску  у  відповідності  до
положень даної Директиви.

                             Стаття 2

     1. Кожна  угода  про  транспортування  природного  газу,  яка
відповідає  нижче  наведеним  умовам,  для  цілей  даної Директиви
класифікується  як  міжмережевий   транзит  природного  газу,   зі
збереженням  прав  та  обов'язків  по іншим угодам,  укладеним між
Співтовариством і третіми країнами, якщо:
     (а) транзит газу здійснюється організацією або організаціями,
відповідальними  в  кожній  країні  -  члені   Співтовариства   за
експлуатацію  газотранспортної мережі високого тиску,  за винятком
газорозподільних мереж, на території країни - члена Співтовариства
і  сприяє  ефективній  експлуатації  єдиної  європейської  системи
газопроводів високого тиску;
     (б) пункт  подачі  або відбору газу розташований на території
Співтовариства;
     (в) транспортування   даної   партії   газу   здійснюється  з
перетинанням  хоча  б  одного  національного   кордону   в   межах
Співтовариства.
     2. Діяльність  газотранспортних  мереж  високого   тиску   та
організацій,  відповідальних за їх експлуатацію в країнах - членах
Співтовариства,  що входять до  переліку  в  Додатку,  регулюється
даною  Директивою.  Перелік  організацій  буде,  за  необхідністю,
переглядатися  та  доповнюватися  Комісією  після  консультацій  з
країнами  -  членами  Співтовариства  в  контексті  завдань  даної
Директиви, зокрема, положень пункту 1 (а).

                             Стаття 3

     1. Договори   на   міжмережевий   транзит   природного   газу
погоджуються та укладаються між організаціями,  відповідальними за
експлуатацію відповідних мереж та якість послуг,  що  надаються  у
зв'язку  з транзитом,  а також,  за необхідності,  з національними
організаціями країн - членів  Співтовариства,  відповідальними  за
імпорт - експорт природного газу.
     2. Умови транзиту повинні,  відповідно  до положень  Договору
( 994_017  ),  бути  не  дискримінаційними  та  рівними  для  всіх
зацікавлених сторін,  не повинні містити несправедливих  умов  або
необгрунтованих  обмежень,  або  ставити  під  загрозу  надійність
постачання та якість послуг,  зокрема, в повній мірі забезпечувати
використання видобутих ресурсів та потужностей зі зберігання та як
найефективнішу експлуатацію існуючих мереж.
     3. Країни  -  члени  Співтовариства  повинні  вжити  заходів,
необхідних  для   забезпечення   виконання   підпорядкованими   їм
організаціями, включеними до переліку в Додатку, наступних умов:
     - повідомлення Комісії та  відповідних  національних  органів
державної  влади  про  отримані  ними заявки на транзит природного
газу;
     - проведення  переговорів  про умови транзиту природного газу
на виконання отриманих заявок;
     - інформувати   Комісію   та  відповідні  національні  органи
державної влади про  укладання  контракту  на  транзит  природного
газу;
     - інформувати  Комісію  та  відповідні   національні   органи
державної  влади  про  причини  недосягнення домовленості стосовно
укладання контракту протягом 12 місяців з дати отримання заявки на
транзит.
     4. Кожна  відповідна   організація   має   право   ініціювати
процедуру   погодження  умов  транзиту  і  звернутися  до  органу,
створеного  і   очолюваного   Комісією,   в   якому   організації,
відповідальні  за експлуатацію газотранспортних мереж,  мають своє
представництво.

                             Стаття 4

     Якщо причини  неукладання контракту  на  здійснення  транзиту
виявляються необгрунтованими або недостатніми,  Комісія,  що діє у
відповідь на скаргу сторони,  яка подала клопотання,  або за своєю
власною     ініціативою,     застосує    процедури,    передбачені
законодавством Співтовариства.

                             Стаття 5

     Країни - члени Співтовариства зобов'язуються до 1 січня  1992
р.  прийняти  закони,  інструкції та адміністративні положення для
забезпечення виконання положень даної  Директиви.  Про  відповідне
вдосконалення   законодавчої   бази  вони  зобов'язуються  негайно
повідомити Комісію.
     Зазначені законодавчі   акти   країн - членів  Співтовариства
повинні містити посилання на цю Директиву або  ж  супроводжуватися
відповідним  посиланням  під  час  офіційної  публікації.  Правила
включення відповідного посилання повинні розробити країни -  члени
Співтовариства.

                             Стаття 6

     Ця Директива адресується країнам - членам ЄЕС.

     Підписано в Брюсселі 31 травня 1991 р.

 Від імені Ради ЄЕС

 Президент                                                А. Бодрі

                             Додаток

                       Перелік організацій
             та газотранспортних мереж високого тиску

     Федеративна Республіка Німеччина:
     Bayerngas GmbH
     BEB Erdgas und Erdoel GmbH
     Deutsche Erdgas Transport GmbH
     Energieversorgung Weser Ems AG (EWE)
     Erdgas Verkaufs-Gessellschaft GmbH
     Ferngas Nordbayern GmbH
     Ferngas Saltzgitter GmbH
     Gas-Union GmbH
     Mobil Oil AG
     Ruhrgas AG
     Saar Ferngas AG
     Thyssengas GmbH
     Vereinigte Elektrizitaetswerke Westfalen AG (VEW)
     Wetfaelische Ferngas AG
     Energieversorgung Mittelrhein
     EWAG, Nuernbeg
     Erdgas Schwaben GmbH
     Erdgas Suedbayern GmbH
     GEW Koeln
     Gasversorgung Sueddeutschland
     Gasversorgung Suedhannover/Nordhessen
     Hamburger Gaswerke
     Landesgasversorgung Niedersachsen
     Main-Gasverke AG
     Schleswag AG
     Suedhessische Gas und Wasser AG
     Technische Werke der Stadt Stuttgart AG
     Thuega AG
     GASAG, Berlin

     Компанії газопостачання (органи  міської  влади  та  ін.)  та
найбільші кінцеві споживачі:
     Disrtigaz SA (газорозподільча мережа) (Бельгія)
     Dansk Naturgas A/S (Данія)
     Іспанія: Empresa Nacional de Gas SA (ENAGAS)
     Catalana de Gas
     Gas de Euskadi
     DEPA (Греція)
     SOTEG (Люксембург)
     NV Nederlandse Gasunie (Нідерланди)
     Snam SpA (Італія)
     Франція: Gaz de France
              SNGSO
              CEFEM
     British Gas (трубопроводи високого тиску) (Велика Британія)
     Irish Gas Board (Ірландія)

 Енергетичне законодавство:
 Том 2. Збірник правових актів Європейського Союзу.
 К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003.