Суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, у тому числі виноматеріалів, у межах обсягів власного виробництва можуть реалізовувати цю продукцію підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам без ліцензій на їх оптову торгівлю (ст. 15 Закону № 481/95-ВР). Тобто ліцензія підприємства з відміткою про внесення чергових платежів, яка засвідчує право на виробництво алкогольних напоїв на певний термін, обумовлює і право підприємства на реалізацію у цей термін алкогольних напоїв у межах обсягів їх власного виробництва.
У випадку коли у підприємства — виробника алкогольних напоїв, у тому числі виноматеріалів, закінчився термін дії ліцензій на виробництво алкогольних напоїв (або ліцензію зупинено чи анульовано) й накопичилися залишки цієї продукції, а ліцензії на оптову чи роздрібну торгівлю або на експорт цієї продукції немає, то за існуючих законодавчих умов реалізувати залишки алкогольних напоїв (через оптову, роздрібну торгівлю чи на експорт) це підприємство може на підставі тих цивільно-правових договорів, які не передбачають переходу права власності на продукцію до суб'єкта господарювання (оптовика, експортера чи роздрібного торговця), який надасть послугу з реалізації алкогольних напоїв і має відповідну ліцензію на право торгівлі цією продукцією (на оптову або роздрібну торгівлю чи на експорт). Таким договором може бути, наприклад, договір комісії. При цьому необхідно враховувати, що відповідно до п. 24 Положення № 567 та п. 3 Положення № 849/95 алкогольні напої не можуть бути реалізовані на експорт, якщо вони обклеєні вітчизняними акцизними марками. Митне оформлення алкогольних напоїв, виготовлених для експорту, може проводитися митними органами лише за місцем їх виробництва (п. 4 Положення № 849/95).
Відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону № 334/94-ВР не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари. За договором комісії комісіонер може за дорученням комітента за винагороду вчинити угоду від свого імені за рахунок комітента (ст. 395 Цивільного кодексу). Майно, яке надійшло до комісіонера від комітента або набуте комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього (ст. 398 Цивільного кодексу). При здійсненні операції з реалізації продукції за договором комісії комісіонер надає відповідну послугу, вартість якої компенсується комітентом, і не купує цю продукцію, тобто не набуває статусу власника продукції, яка реалізується.
Ліцензії на виробництво алкогольних напоїв видаються терміном на п'ять років, а плата за них справляється щороку. У разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію дія ліцензії зупиняється на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію. Дія ліцензії вважається зупиненою з моменту одержання підприємством-виробником цього письмового розпорядження. Таке зупинення дії ліцензії — тимчасове позбавлення підприємства права на виробництво спирту етилового або алкогольних напоїв. Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження, якщо підприємство-виробник не сплатить черговий платіж за ліцензію протягом 30 днів від моменту зупинення ліцензії або за наявності інших підстав, які визначені ст. 3 Закону № 481/95-ВР Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання підприємством письмового розпорядження про її анулювання.
Реалізація підприємством-виробником алкогольних напоїв, у тому числі виноматеріалів, після закінчення терміну дії ліцензії на право їх виробництва або після анулювання цієї ліцензії вважатиметься безліцензійною діяльністю, чим порушуються вимоги ст. 15 Закону № 481/95-ВР. Відповідно до ст. 17 цього Закону за оптову (включаючи експорт) і роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензій застосовується фінансова санкція в розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн.
Водночас слід звернути увагу на те, що відповідно до п. 8 Правил № 854 суб'єкту господарської діяльності, який здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями, забороняється приймати для продажу та зберігання алкогольні напої від юридичних і фізичних осіб, які не мають ліцензії на виробництво або на право імпорту чи оптової торгівлі алкогольними напоями.