Підпунктом 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР у редакції Закону, яка діяла до 1 липня 2004 p., встановлено, що до складу валових витрат платника податку включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку, а також суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності. Для банків та інших небанківських фінансових установ норми цього пункту діють з урахуванням норм ст. 12 Закону № 334/94-ВР
Під терміном «безнадійна заборгованість» згідно з п. 1.25 ст. 1 Закону № 334/94-ВР у редакції Закону, яка діяла до 1 липня 2004 p., слід розуміти заборгованість, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:
Особливості покриття безнадійної заборгованості банками та небанківськими фінансовими установами встановлено п. 12.2 ст. 12 Закону № 334/94-ВР, пп. 12.2.1 якого у редакції Закону, яка діяла до 1 липня 2004 p., передбачено, що будь-який банк, а також будь-яка небанківська фінансова установа, створена згідно з нормами відповідних законів, крім страхових компаній, зобов'язані створювати страховий резерв для відшкодування можливих втрат по основному боргу (без процентів та комісій) за всіма видами кредитів, а також гарантій, порук, придбаних цінних паперів, інших активних банківських операцій, які відносяться до їх господарської діяльності згідно із законодавством.
Відповідно до пп. 12.2.2 п. 12.2 ст. 12 Закону № 334/94-ВР з урахуванням положень пп. 12.2.3 цієї статті створення страхового резерву здійснюється фінансовою установою самостійно в розмірі, достатньому для повного покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними за методикою, яка встановлюється для банків Нацбанком України, а також за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними безнадійними згідно з нормами цього Закону.
До суми зазначеної заборгованості не включаються зобов'язання дебіторів, які виникають при здійсненні операцій, що не включаються до основної діяльності фінансових установ.
Під основною діяльністю банків слід розуміти операції, визначені ст. 47 Закону № 2121-ІІІ.
Порядок відшкодування сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву платника податку встановлено п. 12.3 ст. 12 Закону № 334/94-ВР
Водночас слід зазначити, що з 1 січня 2003 р. з набуттям чинності Законом № 349-IV п. 12.1 ст. 12 Закону № 334/94-ВР встановлено новий порядок урегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості у податковому обліку як продавця, так і покупця. Останню редакцію Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування п. 12.1 ст. 12 затверджено наказом № 346 і до неї внесено зміни та доповнення наказом № 484.
Враховуючи вищенаведене, безнадійна заборгованість по основному боргу (без процентів та комісій) за всіма видами кредитів, а також гарантій, порук, придбаних цінних паперів, інших активних банківських операцій, які належать до господарської діяльності банку, згідно із законодавством покривається за рахунок створеного банком страхового резерву. Податковий облік інших видів безнадійної заборгованості, в тому числі по операціях з придбання основних фондів, які не були отримані з вини постачальника, здійснюється банками на загальних підставах.