Відшкодування ПДВ та погашення податкового боргу платників податків

Відшкодування ПДВ підприємствам-експортерам залишається на сьогодні проблемним питанням, і спроби його врегулювати сприяють створенню ефективних і реальних механізмів розрахунків комплексної дії

Існуючі нормативні акти дають змогу застосовувати альтернативні шляхи відшкодування ПДВ абсолютно легітимними та нескладними розрахунками з кредиторами. Оскільки деякі платники не знають цих механізмів, а також правил складання схем і проведення таких розрахунків, розглянемо їх детальніше.

Найприйнятнішим шляхом відшкодування ПДВ і недопущення відтоку коштів з державного бюджету є проведення розрахунків щодо бюджетного відшкодування підприємствам ПДВ у рахунок погашення податкового боргу платників податків із застосуванням спеціальних механізмів розрахунків, запроваджених постановою № 1270 із внесеними змінами та доповненнями, які поширили її дію на підприємства електроенергетики, та постановою № 709.

При цьому особливого значення набуває проведення зазначених розрахунків у рахунок погашення податкового боргу енергогенеруючих компаній та підприємств, що виробляють електричну енергію, оскільки підприємства-експортери споживають значні обсяги електроенергії, а сплата заборгованості за спожиту електроенергію є чи не найважливішим питанням їх безперебійного функціонування.

Однак, незважаючи на значні суми ПДВ, які належать до зарахування на поточні рахунки підприємств-екс-портерів, кризу взаємних неплатежів між суб'єктами господарювання, великі обсяги простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості, особливо в електроенергетиці, а також наявність податкового боргу платників податків перед державним бюджетом, на сьогодні спостерігається стійка тенденція до зменшення обсягів таких розрахунків. Якщо в 2002 р. відповідно до механізму відшкодування ПДВ, викладеного в постанові № 1270, розрахунків було проведено на суму 945,9 млн. грн., то в 2003 р. відповідно до механізмів відшкодування ПДВ згідно з постановами № 1270 та № 709 - на суму 896,9 млн. грн.

Різке падіння (більш ніж удвічі) таких розрахунків у 2004 р. свідчить, що платники не повною мірою використовують можливості зменшення сум податкового боргу за рахунок проведення розрахунків за вищезазначеними механізмами.

Розглянемо детальніше дію цих механізмів.

Як і всі попередні схеми взаємозаліків, які широко застосовувалися для одночасного регулювання бюджетної, дебіторської та кредиторської заборгованості між суб'єктами господарювання та заборгованості з платежів до бюджету, механізми постанов № 1270 та № 709 передбачають складання ланцюга учасників, пов'язаних між собою господарськими відносинами та наявністю дебіторської або кредиторської заборгованості, перший з яких повинен мати невідшкодовані суми ПДВ, належні до перерахування на його поточний рахунок (ці суми обов'язково мають бути перевірені підрозділами аудиту органів державної податкової служби), а останній — податковий борг з платежів до державного бюджету.

Однак на відміну від взаємозаліків ці розрахунки є грошовими і, відповідно, враховуються у касовому виконанні державного бюджету як грошові надходження. Запровадження такої норми було необхідне, оскільки як на даний час, так і впродовж декількох останніх років розрахунки з бюджетом у негрошовій формі заборонено Законом № 1344-IV.

При цьому для забезпечення саме грошових розрахунків ці механізми передбачають відкриття для всіх учасників спеціальних рахунків, через які транзитом проходять кошти: тимчасово вільні кошти державного бюджету з органів державного казначейства через ланцюг кредиторів знову повертаються до бюджету. Це абсолютно прийнятний шлях відшкодування ПДВ, оскільки врешті-решт бюджет нічого не втрачає: кошти, використані на відшкодування ПДВ, повертаються у вигляді сплати податкового боргу.

Крім того, часто такий шлях є єдиною можливістю для підприємства-боржни-ка отримати сплату від дебітора та одночасно сплатити свої борги перед державним бюджетом.

При цьому ланцюг кредиторів може включати будь-яку їх кількість, а може бути і взагалі відсутнім (коли розрахунок провадиться по одному підприємству, яке одночасно має і невідшкодовані суми податку на додану вартість, і заборгованість перед державним бюджетом, наприклад, з погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії).

Складання схеми може розпочинатися з будь-якого учасника розрахунків і завершуватися підбором повного кола учасників. Потенційні учасники, кожен з яких має досить обмежену інформацію про своїх контрагентів та їх кредиторів, можуть звертатися за наданням допомоги у складанні схем до органів державної податкової служби за місцем своєї реєстрації як платника податків.

У звичайному режимі (без звернення конкретного платника) органи державної податкової служби працюють у напрямі проведення розрахунків за постановами № 1270 та № 709 за таким алгоритмом:

  1. Опрацювання з підприємствами-експортерами суб'єктного та кількісного складу їх кредиторської заборгованості.
  2. Проведення роботи з підтвердження цих сум та пошук наступних можливих учасників розрахунків аж до кредитора, який має борг перед державним бюджетом.
  3. Складання та опрацювання схем розрахунків з відшкодування ПДВ та погашення податкового боргу платників податків, включення їх до загального реєстру розрахунків. Підготовка пакета документів та його погодження.
  4. Проведення розрахунку (відкриття спеціальних рахунків та перерахування коштів).
  5. Під час організації роботи в зазначеному напрямі передбачено тісну співпрацю органів державної податкової служби різних регіонів та районів в оперативному режимі (підтвердження органами державної податкової служби за місцем реєстрації контрагентів їх дебіторської та кредиторської заборгованості в найко-ротший термін за зустрічними телефонними запитами тощо).
  6. Під час роботи враховуються положення Порядку №451/501/132.

Отже, підприємство, яке має невідшкодовані суми ПДВ, має можливість не лише його отримання, а й врегулювання своєї заборгованості перед контрагентом. Для цього треба замість надсилання у різні інстанції скарг про порушення прав платника ПДВ провести взаємовигідний розрахунок.

Людмила СОЛОТВА, начальник відділу погашення податкового боргу з використанням немайнових джерел Департаменту забезпечення податкових зобов'язань ДПА України

ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 40/ 2004