Відносини, що виникають у процесі вилучення з обігу, переробки, утилізації, знищення або подальшого використання неякісної та небезпечної продукції'й поширюються на власників неякісної та небезпечної продукції, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також на підприємства, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції, регулюються в основному Законом № 1393-XIV.
Порядок вилучення з обігу, переробки, утилізації, знищення або подальшого використання неякісної та небезпечної продукції визначено законами № 771/97-BR № 187/98-BR № 1264-ХІІ, № 4004-ХІІ. № 1023-ХІІ, № 1393-XIV та іншими нормативно-правовими актами.
Розглянемо деякі питання щодо особливостей утилізації або знищення неякісних або небезпечних алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Згідно зі ст. 8 Закону № 1393-XIV визначення, що при приведенні вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції у відповідність з вимогами нормативно-правових актів і нормативних документів, які встановлюють вимоги до відповідних видів продукції, зазначена продукція повертається в обіг за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади, стосується взагалі будь-якої неякісної та небезпечної продукції. Вилучені з обігу неякісні або небезпечні алкогольні напої та тютюнові вироби не підлягають приведенню у відповідність з вимогами нормативно-правових актів і нормативних документів.
Пунктом 6 ст. 9 Закону № 329/95-ВР визначено, що конфісковані алкогольні напої підлягають знищенню або промисловій переробці.
Вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції здійснюється власником цієї продукції шляхом недопущення можливості її реалізації, споживання чи використання за призначенням, а також шляхом повернення її суб'єктами підприємницької діяльності, в яких ця продукція знаходиться на підставі договорів доручення, схову, перевезення та інших цивільно-правових договорів, що не передбачають передачі прав власності на продукцію.
Вилучена з обігу неякісна та небезпечна продукція повинна зберігатися власником у належно обладнаних і опломбованих приміщеннях.
До неякісної та небезпечної продукції належить, зокрема, продукція:
Відповідно до Закону № 1393-XIV утилізація вилученої з обігу продукції— це використання продукції як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів; знищення вилученої з обігу продукції - це механічна, фізико-хімічна, біологічна або інша обробка та розміщення (захоронення) продукції або її залишкових компонентів у спеціально визначених місцях.
Рішення про утилізацію або знищення продукції приймають комісії з питань утилізації або знищення такої продукції, які утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Рішення про утворення комісії та затвердження ЇЇ персонального складу приймають Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (Порядок № 508).
Положенням № 374 визначено, що зазначена комісія є колегіальним органом і відповідно до покладених на неї завдань приймає рішення про утилізацію або знищення неякісної або небезпечної продукції: бере участь у проведенні утилізації або знищенні та веде облік утилізації або знищення неякісної чи небезпечної продукції; розглядає документи, що є підставою для проведення утилізації або зни-щеннятощо.
Рішення про утилізацію або знищення продукції комісія приймає після розгляду таких документів: рішення спеціально уповноваженого органу виконавчої влади про вилучення з обігу продукції; рішення власника продукції; висновку експерта про визнання неякісними або небезпечними алкогольних напоїв та тютюнових виробів; товаросупровідних документів на продукцію, що підлягає утилізації або знищенню.
Законом № 1393-XIV розподілено повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері вилучення з обігу зазначеної продукції та подальшого поводження з нею, а саме:
Положенням № 177 визначено, що на підставі конкурсу визначаються підприємства, яким надаватимуться повноваження для здійснення робіт зі знищення або утилізації неякісних алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відповідно до пп. 1.2 п. 1 Положення № 177 конкурс полягає у визначенні переможця (переможців) серед суб'єктів підприємницької діяльності, які запропонували найефективніші умови здійснення робіт зі знищення або утилізації неякісних алкогольних напоїв і тютюнових виробів та мають технологію, обладнання і персонал, які можуть забезпечити дотримання вимог законодавства у сфері робіт зі знищення або утилізації' (за текстом - учасники конкурсу).
Для організації та проведення конкурсів утворюється комісія, до складу якої входять фахівці Держ-споживстандарту України і його підвідомчих організацій.
Конкурсна комісія утворюється у складі голови комісії, заступника голови комісії, секретаря та двох членів комісії.
Склад комісії затверджується наказом Держспо-живстандарту України.
Комісія розпочинає роботу з моменту підписання наказу про її склад.
До участі в конкурсі допускаються юридичні особи, діяльність яких у сфері робіт зі знищення або утилізації передбачена установчими документами та які подали на розгляд комісії повний пакет документів.
Конкурс проводиться не менше одного разу на три роки одноетапно.
Переможцями вважаються учасники конкурсу, які відповідають вимогам конкурсу та запропонували найефективніші умови здійснення робіт зі знищення або утилізації неякісних алкогольних напоїв та тютюнових виробів
Інформація про результати проведення конкурсу в триденний термін після затвердження протоколу про результати конкурсу надсилається учасникам конкурсу.
Статтею 19 Закону № 1393-XIV визначено, що підприємства, які здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції, підлягають в установленому порядку атестації виробництва на відповідність обов'язковим вимогам, установленим нормативно-правовими актами і нормативними документами щодо поводження з окремими видами речовин, матеріалів та предметів, охорони навколишнього природного середовища, а також на відповідність санітарним і пожежним нормам, правилам та нормативам екологічної безпеки.
Поняття «атестація виробництва» згідно з пп. 1.3 п. 1 наказу № 571 — це офіційне підтвердження наявності необхідних і достатніх умов виробництва певної продукції, які забезпечують стабільність виконання заданих у нормативних документах вимог.
Атестація виробництва здійснюється з метою оцінки можливостей підприємства забезпечувати переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції відповідно до вимог, установлених нормативно-правовими актами і нормативними документами щодо поводження з окремими видами речовин, матеріалів та предметів, охорони навколишнього природного середовища, а також на відповідність чинним санітарним і пожежним нормам, правилам і нормативам екологічної безпеки.
Підприємство, на якому здійснюватиметься атестація виробництва, повинно мати комплект технічної документації (включаючи нормативну, технологічну та конструкторську документацію), нормативно-правових актів з охорони навколишнього природного середовища, санітарних і пожежних норм, правил та нормативів екологічної безпеки, що встановлюють обов'язкові вимоги щодо поводження з окремими видами речовин, матеріалів і предметів, у тому числі порядок й умови переробки, утилізації або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції. Склад технічної документації визначається особливостями продукції, що підлягає переробці, утилізації або знищенню, та технологічних процесів.
Згідно із ст. 22 розділу п'ятого Закону № 1393-XIV особи, винні в порушенні законодавства про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність за:
Крім того, підприємства, які здійснюють утилізацію або знищення продукції, ведуть облік її надходження, утилізації або знищення, забезпечують уне-можливлення її несанкціонованого використання (Порядок № 508).
Методи утилізації або знищення продукції повинні відповідати таким вимогам:
Про здійснення утилізації або знищення продукції складається акт за формою, затвердженою Держ-споживстандартом України, який підписують відповідальні посадові особи підприємства, що виконало ці роботи, та уповноважені представники комісії.
Тару і скляний посуд, у яких містилася утилізована або знищена продукція, підприємства оприбутковують за ціною реалізації, а у разі неможливості реалізації скляного посуду — за ціною склобою.
Підприємство, що здійснило утилізацію продукції, власника якої не встановлено, реалізує отриману в результаті здійснення утилізації продукцію за цінами, що існують на момент реалізації, та перераховує в установленому порядку отримані кошти до місцевого бюджету (залежно від того, яка комісія прийняла рішення про утилізацію), крім коштів, витрачених на транспортування, зберігання, утилізацію та реалізацію продукції (Порядок № 508).