Обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження (утому числі за час вимушеного прогулу) провадиться відповідно до Порядку № 100.
Відповідно до п. 2 Порядку № 100 у випадку обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу (п. 4 Порядку № 100).
При обчисленні середньої заробітної плати враховуються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за понаднормовану роботу та роботу в нічний час, суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робіт-никами-почасовиками, високі досягнення в праці (високу професійну майстерність), умови праці, інтенсивність праці, керівництво бригадою, вислугу років тощо); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками роботи за рік та за вислугу років тощо (п. З Порядку № 100).
Премії включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і триваліший проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарних місяці включаються до заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарних місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.
Відповідно до п. З Порядку № 100 усі виплати включаються при обчисленні середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів тощо.
Крім того, п. 4 Порядку № 100 визначено виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження.
При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної та додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи (у тому числі оплата вимушеного прогулу), провадиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які повинні оплачуватися за середньою заробітною платою.
Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (п. 8 Порядку № 100).
У разі підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до законодавчих актів, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах, як у розрахунковому
періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (за період вимушеного прогулу), заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей (п. 10 Порядку № 100).
Усі роботодавці, які є страхувальниками найманих працівників, зобов'язані подавати до системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду щорічні звіти за формою «ЖДАНІ» щодо розміру нарахованого заробітку та нарахованих страхових внесків за тарифами згідно із Законом № 400/97-ВР
При цьому сума відшкодування за період вимушеного прогулу з вини роботодавця відповідно до статей 116, 117, 236 КЗпП розраховується як середня заробітна плата. Таким чином, нарахована сума відшкодувань відноситься до фонду оплати праці на підприємстві.
За діючими правилами персоніфікованого обліку у Пенсійному фонді усі суми заробітків найманого працівника, які нараховані та підлягають виплаті, декларуються роботодавцем у річному звіті за формою «ІНДАНІ» і відносяться до того місяця, в якому їх нараховано.
Наприклад, у разі якщо період вимушеного прогулу відноситься до III кварталу 2000 p., а нарахування та виплату відшкодування здійснено у лютому 2001 p., то зазначена сума відшкодування заробітку вноситься до звіту «ІНДАНІ» з позначкою «коригуюча» за 2001 р. Тобто це буде коригуванням попередньо поданого звіту за 2001 p., який доповнюватиметься сумою відшкодованого заробітку за 2000 p., але ця сума фіксуватиметься у лютому 2001 р. — місяці, в якому ЇЇ нараховано.
Щодо суми відшкодування моральної шкоди за час вимушеного прогулу, яка виплачується за судовим рішенням, то слід зазначити, що ця сума не є заробітком і не підлягає персоніфікованому обліку.