ПІДКУП ВИБОРЦІВ


Під час останніх виборів та виборів, що відбувались у 2002 році, багато довелося чути про здійснення окремими кандидатами "матеріального заохочення" виборців, іншими словами — про підкуп виборців. Яким чином такі діяння розглядає законодавство?


Положеннями ст. 157 Кримінального кодексу передбачено кримінальну відповідальність за перешкоджання, у тому числі шляхом підкупу, вільному здійсненню громадянами права обирати та бути обраними, а також вести передвиборну агітацію. Підкуп виборця передбачає його схиляння до зміни свого волевиявлення в участі у виборах або до відмови від такої участі шляхом вручення грошей, надання матеріальної винагороди, передачі певних матеріальних цінностей чи навіть обіцянки надання зазначених матеріальних благ. Певна інертність правоохоронних органів щодо порушення кримінальних справ за фактами підкупу та проведення слідства пояснюється частково нечіткістю законодавчого формулювання диспозиції ст. 157 Кримінального кодексу що дозволяє досить широко тлумачити об'єктивну сторону підкупу. Водночас невстановлення законом чітких форм і розміру коштів підкупу так само не сприяє нормальній діяльності правоохоронних та правозастосовчих органів.

Відповідно до положень ст. 49 Закону "Про вибори народних депутатів України", п. 5 ч. 2 ст. 58 Закону "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" та ч. 6 ст. 64 Закону "Про вибори Президента України" підставою для скасування рішення про реєстрацію кандидата є здійснення кандидатом або його довіреними особами заходів агітаційного характеру, що супроводжувалися наданням виборцям, іншим суб'єктам виборчого процесу безоплатно або на пільгових умовах товарів, цінних паперів, кредитів, грошей, послуг.

Сторінку підготувала Наталія МЕЩЕРЯКОВА

Юридичний вісник України № 50 (11 грудня- 17грудня 2004 року)