Статтею 18 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що підлягають списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
Цією самою статтею визначено виключний перелік випадків визнання податкових боргів безнадійними, до якого включено податковий борг юридичних та фізичних осіб, щодо якого минув термін позовної давності, встановлений цим Законом.
Порядком № 103 уточнено: безнадійним вважається податковий борг юридичних та фізичних осіб, щодо якого минув строк давності — 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
Визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється за даними карток особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку, станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
При цьому Закон № 2181-ІІІ та Порядок № 103 не містять будь-яких винятків щодо застосування процедури списання безнадійних боргів залежно від причин виникнення такого податкового боргу.
Таким чином, якщо за даними карток особових рахунків у платника податків рахується сума податкового боргу, що залишилася непогашеною протягом 1095 днів, така сума боргу підлягає списанню на загальних умовах.