Міжнародна конвенція
про охорону інтересів виконавців,
виробників фонограм і організацій мовлення
(укр/рос)
Вчинено в Римі 26 жовтня 1961 року
( Про приєднання до Конвенції див. Закон
N 2730-III ( 2730-14 ) від 20.09.2001, ВВР, 2002, N 2, ст.13 )
Договірні держави, прагнучи захистити права виконавців,
виробників фонограм і організацій мовлення,
погодилися про таке:
Стаття 1
Охорона, що надається цією Конвенцією, не зачіпає і ніяким
чином не впливає на захист авторських прав на твори літератури і
мистецтва. Тому жодне з положень цієї Конвенції не може
розглядатися як таке, що завдає шкоди цій охороні.
Стаття 2
1. Для цілей цієї Конвенції національний режим охорони
означає правовий режим, який встановлюється національним
законодавством Договірної Держави, в якій запитується охорона:
(a) виконавців, які є її громадянами, щодо виконань,
здійснених, переданих в ефір або вперше записаних на її території;
(b) виробників фонограм, які є її громадянами, щодо фонограм,
вперше записаних або вперше опублікованих на її території;
(c) організацій мовлення, штаб-квартири яких розташовані на
її території, щодо телерадіомовлення, здійснюваного за допомогою
передавачів, розташованих на її території.
2. Національний режим охорони надається відповідно до вимог
охорони та умов, що передбачають її обмеження, прямо передбачених
цією Конвенцією.
Стаття 3
Для цілей цієї Конвенції:
(a) під "виконавцями" маються на увазі актори, співаки,
музиканти, танцюристи або інші особи, які виконують роль,
співають, читають, декламують, виконують або будь-яким іншим
способом беруть участь у виконанні творів літератури чи мистецтва;
(b) під "фонограмою" мається на увазі будь-який виключно
звуковий запис звучання виконання або інших звуків;
(c) під "виробником фонограм" мається на увазі фізична або
юридична особа, яка першою здійснила звуковий запис звучання
виконання або інших звуків;
(d) під "публікацією" мається на увазі надання публіці
примірників фонограми в достатній кількості;
(e) під "відтворенням" мається на увазі виготовлення одного
або кількох примірників запису;
(f) під "телерадіомовленням" мається на увазі передача
бездротовими засобами звуків або зображень і звуків для приймання
публікою;
(g) під "ретрансляцією" мається на увазі одночасна передача
телерадіопродукції однієї організації мовлення іншою організацією
мовлення.
Стаття 4
Кожна Договірна Держава надає національний режим охорони
виконавцям при дотриманні однієї з наступних умов:
(a) виконання має місце в іншій Договірній Державі;
(b) виконання включено до фонограми, що охороняється
відповідно до Статті 5 цієї Конвенції;
(c) виконання, не будучи записаним на фонограму, поширюється
шляхом телерадіомовлення, що охороняється відповідно до Статті 6
цієї Конвенції.
Стаття 5
1. Кожна Договірна Держава надає виробникам фонограм
національний режим охорони при дотриманні будь-якої з наступних
умов:
(a) виробник фонограми є громадянином іншої Договірної
Держави (критерій громадянства виробника);
(b) перший запис звуку здійснений в іншій Договірній Державі
(критерій місця першого запису);
(c) фонограма вперше опублікована в іншій Договірній Державі
(критерій місця публікації).
2. Якщо фонограма вперше опублікована в державі, яка не є
учасницею цієї Конвенції, але якщо протягом тридцяти днів від дня
її першої публікації вона також опублікована в Договірній Державі
(одночасна публікація), вона вважається вперше опублікованою в
Договірній Державі.
3. Будь-яка Договірна Держава може заявити, надіславши
повідомлення Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй,
що вона не буде застосовувати критерій місця публікації або,
альтернативно, критерій місця першого запису. Таке повідомлення
здійснюється одночасно з ратифікацією, прийняттям або приєднанням
або в будь-який інший момент після здійснення цих актів; в
останньому випадку таке повідомлення набуває чинності через шість
місяців після його отримання.
Стаття 6
1. Кожна Договірна Держава надає організації мовлення
національний режим охорони при дотриманні будь-якої з наступних
умов:
(a) штаб-квартира організації мовлення розташована в іншій
Договірній Державі;
(b) телерадіопередача в ефір здійснюється за допомогою
передавача, розташованого в іншій Договірній Державі.
2. Будь-яка Договірна Держава може заявити, надіславши
повідомлення Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй,
що вона буде здійснювати охорону телерадіопродукції тільки в тому
випадку, якщо штаб-квартира організації мовлення розташована в
іншій Договірній Державі і якщо передача здійснена за допомогою
передавача, розташованого в тій же Договірній Державі. Таке
повідомлення здійснюється одночасно з ратифікацією, прийняттям або
приєднанням або в будь-який інший момент після здійснення цих
актів; в останньому випадку таке повідомлення набуває чинності
через шість місяців після дати його отримання.
Стаття 7
1. Охорона, яка надається виконавцям відповідно до цієї
Конвенції, включає можливість запобігати:
(a) здійсненню без їхньої згоди телерадіопередачі або
публічного сповіщення їхнього виконання за винятком випадків, коли
використовуване для телерадіопередачі або для публічного
сповіщення виконання вже було передане в ефір або здійснюється з
використанням запису;
(b) здійсненню без їхньої згоди запису виконання, яке не було
предметом запису;
(c) відтворенню без їхньої згоди запису їхнього виконання:
(i) якщо первинний звуковий запис був здійснений без їхньої
згоди;
(ii) якщо відтворення здійснюється з іншою метою, ніж та, на
яку виконавці дали свою згоду;
(iii) якщо первинний звуковий запис здійснений відповідно до
положень Статті 15, а відтворення здійснюється з іншою метою, ніж
та, яка зазначена в цих положеннях.
2. (1) Якщо телерадіопередача здійснюється за згодою
виконавців, то охорона відносно ретрансляції, здійснення запису з
метою телерадіопередачі або відтворення такого запису з метою
телерадіопередачі регулюється національним законодавством
Договірної Держави, в якій така охорона запитується.
(2) Правила та умови, що регулюють використання організаціями
мовлення записів, здійснених з метою телерадіопередачі,
визначаються відповідно до національного законодавства Договірної
Держави, в якій запитується охорона.
(3) Проте національне законодавство, згадане в підпунктах (1)
і (2) цього пункту, не повинно позбавляти виконавців можливості
регулювати на договірній основі їхні відносини з організаціями
мовлення.
Стаття 8
Якщо в одному і тому ж виконанні беруть участь кілька
виконавців, кожна Договірна Держава може визначити у своєму
національному законодавстві та підзаконних актах, яким чином
будуть представлені виконавці у зв'язку із здійсненням своїх прав.
Стаття 9
Шляхом прийняття національного законодавства і підзаконних
актів будь-яка Договірна Держава може поширювати охорону, яка
надається цією Конвенцією на митців, які не виконують твори
літератури і мистецтва.
Стаття 10
Виробники фонограм користуються правом дозволяти або
забороняти пряме або опосередковане відтворення своїх фонограм.
Стаття 11
У тих випадках, коли стосовно фонограм Договірна Держава
відповідно до свого національного законодавства вимагає дотримання
певних формальностей як умови для надання охорони прав виробників
фонограм, або виконавців, або їх обох, вони повинні вважатися
дотриманими, якщо всі наявні в продажу примірники опублікованої
фонограми або їхні упаковки мають напис, що складається із знака
(Р) із зазначенням року першої публікації, розташований таким
чином, щоб чітко показати, що фонограма охороняється; якщо на
примірниках або їхній упаковці не згадується виробник фонограми
або володар ліцензії на це, виданої їх виробником (шляхом
зазначення його прізвища, торговельної марки або іншого
відповідного позначення), то напис повинен також включати прізвище
володаря прав виробника фонограми; більше того, якщо на
примірниках або їхній упаковці не зазначаються основні виконавці,
то напис повинен також включати ім'я особи, яка володіє правами
таких виконавців у країні, де здійснений запис.
Стаття 12
Якщо фонограма, опублікована в комерційних цілях, або
відтворення такої фонограми використовується безпосередньо для
телерадіопередачі або для будь-якого публічного сповіщення, разова
справедлива винагорода виплачується користувачем виконавцям або
виробникам фонограм, або їм обом. За відсутності угоди між цими
сторонами умови розподілу цієї винагороди можуть визначатися
національним законодавством.
Стаття 13
Організації мовлення користуються правом дозволяти або
забороняти:
(a) ретрансляцію своїх телерадіопередач;
(b) запис своїх телерадіопередач;
(c) відтворення:
(i) записів своїх телерадіопередач, виготовлених без їхньої
згоди;
(ii) записів своїх телерадіопередач, виготовлених відповідно
до положень Статті 15, якщо відтворення було здійснено з іншими
цілями ніж ті, які зазначені в цих положеннях;
(d) публічне сповіщення своїх телепередач, якщо воно
здійснюється в місцях, доступних для публіки за вхідну плату;
умови здійснення телерадіомовлення регулюються національним
законодавством держави, в якій запитується охорона цього права.
Стаття 14
Строк охорони, яка надається відповідно до цієї Конвенції,
триває принаймні до кінця двадцятирічного періоду, датованого з
кінця року, в якому:
(a) був здійснений запис фонограм і включених до них
виконань;
(b) мали місце виконання, не включені до фонограм;
(c) мала місце передача в ефір.
Стаття 15
1. Кожна Договірна Держава може у своєму національному
законодавстві і своїх підзаконних актах передбачати виключення з
гарантованої цією Конвенцією охорони щодо:
(a) використання в особистих цілях;
(b) використання коротких уривків з метою повідомлення про
поточні події;
(c) короткочасного звукового запису, здійснюваного
організацією мовлення на своєму власному обладнанні і для своїх
власних передач;
(d) використання виключно в учбових або науково-дослідних
цілях.
2. Незважаючи на положення пункту 1 цієї статті, будь-яка
Договірна Держава може в своєму національному законодавстві і
підзаконних актах передбачати такі ж обмеження охорони прав
виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення, які
передбачені її національним законодавством і підзаконними актами
щодо охорони авторського права на твори літератури і мистецтва.
Однак видача примусових ліцензій може передбачатися лише в обсязі,
що допускається положеннями цієї Конвенції.
Стаття 16
1. Будь-яка держава, яка стала учасницею цієї Конвенції, бере
на себе всі зобов'язання і користується всіма перевагами, що
випливають з неї. Проте вона може в будь-який час шляхом
повідомлення, надісланого Генеральному секретарю Організації
Об'єднаних Націй, заявити, що вона:
(a) відносно Статті 12:
(i) не буде застосовувати положення цієї статті;
(ii) не буде застосовувати положення цієї статті щодо певних
видів використання;
(iii) не буде застосовувати цю статтю щодо фонограм, виробник
яких не є громадянином іншої Договірної Держави;
(iv) обмежить охорону, яка надається відповідно до цієї
статті відносно фонограм, виробник яких є громадянином іншої
Договірної Держави, в такому обсязі і на таких умовах, якими ця
держава обмежує охорону, яка надається нею щодо фонограм, запис
яких здійснений вперше громадянином держави, яка робить про це
відповідну заяву; проте той факт, що Договірна Держава,
громадянином якої є виробник фонограм, не надає охорону тій же
особі або особам, що й держава, яка робить заяву, не розглядається
як фактор, що впливає на рівень охорони;
(b) не буде застосовувати пункт (d) Статті 13; якщо Договірна
Держава робить таку заяву, то інші Договірні Держави не
зобов'язані надавати право, передбачене пунктом (d) Статті 1,
організаціям мовлення, штаб-квартира яких розташовані в цій
державі.
2. Якщо згадане в пункті 1 цієї Статті повідомлення робиться
після дати здачі на зберігання акта про ратифікацію, прийняття або
приєднання, то заява набуває чинності через шість місяців після її
отримання.
Стаття 17
Будь-яка держава, яка за станом на 26 жовтня 1961 року надає
охорону виробникам фонограм виключно на основі критерію місця
першого запису, може шляхом повідомлення Генерального секретаря
Організації Об'єднаних Націй, зробленого під час ратифікації,
прийняття або приєднання, заявити, що для цілей Статті 5 вона буде
застосовувати тільки критерій місця першого запису, а для цілей
пункту 1 (a) (iii) і (iv) Статті 16 - критерій місця першого
запису замість критерію громадянства виробника.
Стаття 18
Будь-яка держава, яка зробила повідомлення відповідно до
пункту 3 Статті 5, пункту 2 Статті 6, пункту 1 Статті 16 або
Статті 17, може обмежити його дію або відкликати його шляхом
повідомлення Генерального Секретаря Організації Об'єднаних Націй,
зробленого пізніше.
Стаття 19
Незважаючи на положення цієї Конвенції, Стаття 7 перестає
застосовуватися, якщо виконавець дав згоду на включення свого
виконання до звукового запису або запису звуків і зображень.
Стаття 20
1. Ця Конвенція не обмежує права, набуті в будь-якій
Договірній Державі до дати набуття цією Конвенцією чинності для
такої держави.
2. Жодна Договірна Держава не зобов'язана застосовувати
положення цієї Конвенції до виконань або телерадіопередач, що мали
місце, а також до фонограм, перший запис яких був здійснений до
дати набуття цією Конвенцією чинності для такої держави.
Стаття 21
Охорона, яка надається цією Конвенцією, не обмежує будь-якої
іншої охорони, яка надається виконавцям, виробникам фонограм або
організаціям мовлення.
Стаття 22
Договірні Держави зберігають право укладати між собою
спеціальні угоди, якщо такі угоди передбачають надання виконавцям,
виробникам фонограм або організаціям мовлення більш широких прав,
ніж ті, що надаються цією Конвенцією, або містять положення, що не
суперечать цій Конвенції.
Стаття 23
Ця Конвенція здається на зберігання Генеральному секретарю
Організації Об'єднаних Націй. Вона буде відкрита для підписання до
30 червня 1962 року будь-якою державою, запрошеною для участі в
Дипломатичній конференції з міжнародної охорони прав виконавців,
виробників фонограм та організацій мовлення, які є учасниками
Всесвітньої конвенції про авторське право ( 995_052 ) або членами
Міжнародного союзу з охорони літературних і художніх творів.
Стаття 24
1. Ця Конвенція підлягає ратифікації або прийняттю державами,
що її підписали.
2. Ця Конвенція відкрита для приєднання будь-якої держави,
запрошеної для участі в Конференції, згаданої в Статті 23, і
будь-якої держави-члена Організації Об'єднаних Націй за умови, що
в обох випадках така держава є учасницею Всесвітньої конвенції про
авторське право ( 995_052 ) або членом Міжнародного союзу з
охорони літературних і художніх творів.
3. Акти про ратифікацію, прийняття або приєднання здаються на
зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй.
Стаття 25
1. Ця Конвенція набуває чинності через три місяці після дати
здачі на зберігання шостого акта про ратифікацію, прийняття або
приєднання.
2. Надалі ця Конвенція набуває чинності для кожної держави
через три місяці після дати здачі нею на зберігання її акта про
ратифікацію, прийняття або приєднання.
Стаття 26
1. Кожна Договірна Держава зобов'язується вжити відповідно до
своєї Конституції заходів, необхідних для забезпечення
застосування цієї Конвенції.
2. Кожна держава на дату здачі на зберігання свого акта про
ратифікацію, прийняття або приєднання повинна бути спроможною
відповідно до свого національного законодавства виконувати
положення цієї Конвенції.
Стаття 27
1. Будь-яка держава може при ратифікації, прийнятті або
приєднанні, або згодом заявити шляхом повідомлення, адресованого
Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй, про те, що
дія цієї Конвенції поширюється на всі або будь-які з територій, за
міжнародні відносини яких вона несе відповідальність, за умови, що
дія Всесвітньої конвенції про авторське право ( 995_052 ) або
Міжнародної конвенції про охорону літературних і художніх творів
поширюється на ці території. Це повідомлення набуває чинності
через три місяці після дати його отримання.
2. Повідомлення, зазначені в пункті 3 Статті 5, пункті 2
Статті 6, пункті 2 Статті 16 і в Статтях 17 і 18, можуть бути
поширені на всі або одну з територій, згаданих у пункті 1 цієї
Статті.
Стаття 28
1. Будь-яка Договірна Держава може денонсувати цю Конвенцію
від свого імені або від імені однієї чи всіх територій, зазначених
у Статті 27.
2. Денонсація здійснюється шляхом повідомлення Генерального
Секретаря Організації Об'єднаних Націй і набуває чинності через
дванадцять місяців після дати отримання повідомлення.
3. Право на денонсацію не може бути здійснено Договірною
Державою до закінчення п'яти років від дати набуття цією
Конвенцією чинності для цієї держави.
4. Договірна Держава перестає бути учасницею цієї Конвенції з
припиненням її участі у Всесвітній конвенції про авторське право
( 995_052 ) або її членства в Міжнародному союзі з охорони
літературних і художніх творів.
5. Ця Конвенція перестає застосовуватися до будь-якої
зазначеної в Статті 27 території від часу припинення застосування
до цієї території Всесвітньої конвенції про авторське право
( 995_052 ) чи Міжнародної конвенції про охорону літературних і
художніх творів.
Стаття 29
1. Через п'ять років після набуття цією конвенцією чинності
будь-яка Договірна Держава може шляхом повідомлення Генерального
Секретаря Організації Об'єднаних Націй запропонувати скликати
конференцію для перегляду Конвенції. Генеральний Секретар
повідомляє всі Договірні Держави про таку пропозицію. Якщо
протягом шести місяців від дати повідомлення Генеральним
Секретарем Організації Об'єднаних Націй не менше половини
Договірних Держав повідомляє йому про свою згоду з цією
пропозицією, Генеральний Секретар інформує про це Генерального
директора Міжнародного бюро праці, Генерального директора
Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури і
Директора Бюро Міжнародного союзу з охорони літературних і
художніх творів, які скликають конференцію з перегляду цієї
Конвенції у співробітництві з Міжурядовим комітетом, передбаченим
Статтею 32.
2. Для прийняття будь-якої зміни цієї Конвенції вимагається
більшість у дві третини голосів держав, які беруть участь у
конференції з перегляду, за умови, що зазначена більшість
становить дві третини держав, які на дату проведення конференції з
перегляду є учасницями Конвенції.
3. У разі прийняття Конвенції, яка повністю або частково
змінює цю Конвенцію, і якщо в переглянутій Конвенції не буде
передбачено іншого:
(a) ця Конвенція перестає бути відкритою для ратифікації,
прийняття або приєднання від дати набуття чинності переглянутою
Конвенцією;
(b) ця Конвенція залишається чинною щодо відносин між/або з
Договірними Державами, які не стали учасницями переглянутої
Конвенції.
Стаття 30
Будь-який спір між двома або більше Договірними Державами, що
стосується тлумачення або застосування цієї Конвенції, якщо він не
врегульований шляхом переговорів на вимогу будь-якої із сторін у
спорі, передається на розгляд до Міжнародного Суду, якщо тільки
сторони не домовляться про інший порядок його врегулювання.
Стаття 31
Без шкоди для положень пункту 3 Статті 5, пункту 2 Статті 6,
пункту 1 Статті 16 і Статті 17 жодні застереження до цієї
Конвенції не допускаються.
Стаття 32
1. Цією Конвенцією засновується Міжурядовий комітет, до
обов'язків якого входить:
(a) вивчати питання, пов'язані із застосуванням і дією цієї
Конвенції;
(b) збирати пропозиції та готувати документацію для можливого
перегляду цієї Конвенції.
2. Комітет складається з представників Договірних Держав,
обраних з належним врахуванням справедливого географічного
представництва. Комітет складатиметься з шести членів, якщо
Договірних Держав буде дванадцять або менше; з дев'яти членів,
якщо Договірних Держав буде від тринадцяти до вісімнадцяти, і з
дванадцяти членів, якщо Договірних Держав буде більше
вісімнадцяти.
2. Комітет створюється після закінчення дванадцяти місяців
від дня набуття Конвенцією чинності шляхом проведення виборів з
числа Договірних Держав, кожна з яких має один голос,
організовуваних Генеральним директором Міжнародного бюро праці,
Генеральним директором Організації Об'єднаних Націй з питань
освіти, науки і культури і Директором Бюро Міжнародного союзу з
охорони літературних і художніх творів відповідно до правил,
попередньо схвалених більшістю Договірних Держав.
3. Комітет обирає голову і керівних осіб. Він приймає правила
процедури, які визначають, зокрема, його майбутнє функціонування і
порядок оновлення його складу таким чином, щоб забезпечити
черговість членства в Комітеті всіх Договірних Держав.
4. Секретаріат Комітету складається зі співробітників
Міжнародного бюро праці, Організації Об'єднаних Націй з питань
освіти, науки і культури і Міжнародного союзу з охорони
літературних і художніх творів, призначуваних, відповідно,
Генеральними директорами і Директором цих організацій.
5. Засідання Комітету, що скликаються кожного разу, коли
більшість його членів вважає це за необхідне, проводяться
почергово в штаб-квартирах Міжнародного бюро праці, Організації
Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури і Міжнародного
союзу з охорони літературних і художніх творів.
6. Витрати членів Комітету покладаються на їхні відповідні
уряди.
Стаття 33
1. Ця Конвенція укладена англійською, французькою та
іспанською мовами, причому всі три тексти є рівно автентичними.
2. Офіційні тексти цієї Конвенції будуть складені також
німецькою, італійською і португальською мовами.
Стаття 34
1. Генеральний Секретар Організації Об'єднаних Націй сповіщає
держави, запрошені на зазначену у Статті 23 конференцію, а також
кожну державу-члена Організації Об'єднаних Націй, Генерального
директора Міжнародного бюро праці, Генерального директора
Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури та
Директора Бюро Міжнародного союзу з охорони літературних і
художніх творів:
(a) про здачу на зберігання актів про ратифікацію, прийняття
або приєднання;
(b) про дату набуття чинності цією Конвенцією;
(c) про будь-які повідомлення, заяви або сповіщення,
передбачені цією Конвенцією;
(d) про виникнення ситуацій, згаданих у пунктах 4 і 5 Статті
28.
2. Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй
повідомляє також Генеральному директору Міжнародного бюро праці,
Генеральному директору Організації Об'єднаних Націй з питань
освіти, науки і культури і Директору Бюро Міжнародного союзу з
охорони літературних і художніх творів про пропозиції, передані
йому відповідно до Статті 29, а також про будь-які інші
повідомлення, одержані від Договірних Держав щодо перегляду
Конвенції.
На засвідчення чого нижчепідписані, належним чином
уповноважені, підписали цю Конвенцію.
Вчинено в Римі, двадцять шостого дня жовтня 1961 року в
одному примірнику англійською, французькою та іспанською мовами.
Належним чином засвідчені дійсні копії будуть передані Генеральним
секретарем Організації Об'єднаних Націй усім державам, запрошеним
на зазначену у Статті 23 конференцію, і кожній державі-члену
Організації Об'єднаних Націй, а також Генеральному директору
Міжнародної організації праці, Генеральному директору Організації
Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури та Директору
Бюро Міжнародного союзу з охорони літературних і художніх творів.
Международная конвенция
об охране прав исполнителей, производителей фонограмм и
вещательных организаций
Рим, 26 октября 1961 г.
Договаривающиеся Государства, побуждаемые желанием защитить
права исполнителей, производителей фонограмм и вещательных
организаций, согласились о нижеследующем:
Статья 1
(Гарантия охраны авторского права)*
___________________
* Статьи снабжены заголовками для удобства их идентификации.
В подписанном тексте Конвенции заголовков нет.
Охрана, предоставляемая настоящей Конвенцией, не затрагивает
и не наносит никакого ущерба охране авторских прав на литературные
и художественные произведения. Соответственно, ни одно из
положений настоящей Конвенции не может быть истолковано как
наносящее ущерб такой охране.
Статья 2
(Охрана, предоставляемая Конвенцией.
Определение национального режима)
1. Для целей настоящей Конвенции национальный режим означает
правовой режим, предоставляемый внутренним законодательством
Договаривающегося Государства, в котором испрашивается охрана:
(a) исполнителям, являющимся его гражданами, в отношении
осуществляемых на его территории исполнений, их передачи в эфир
или первой записи;
(b) производителям фонограмм, являющимся его гражданами, в
отношении фонограмм, впервые записанных или впервые опубликованных
на его территории;
(c) вещательным организациям, штаб-квартиры которых
расположены на его территории, в отношении передач в эфир,
осуществляемых с помощью передатчиков, расположенных на его
территории.
2. Национальный режим предоставляется в соответствии с
требованиями охраны и условиями, предусматривающими ее
ограничение, особо оговоренными в настоящей Конвенции.
Статья 3
(Определения:
(a) Исполнители;
(b) Фонограмма;
(c) Производители фонограмм;
(d) Публикация;
(e) Воспроизведение;
(f) Передача в эфир;
(g) Ретрансляция)
Для целей настоящей Конвенции:
(a) "Исполнители" означают актеров, певцов, музыкантов,
танцоров или других лиц, которые играют роль, поют, читают,
декламируют, исполняют или каким-либо иным образом участвуют в
исполнении литературных или художественных произведений;
(b) "фонограмма" означает любую исключительно звуковую запись
какого-либо исполнения или других звуков;
(c) "производитель фонограмм" означает физическое или
юридическое лицо, которое первым осуществляет звуковую запись
исполнения или других звуков;
(d) "публикация" означает предоставление публике экземпляров
фонограмм в достаточном количестве;
(e) "воспроизведение" означает изготовление одного или
нескольких экземпляров записи;
(f) "передача в эфир" означает передачу звуков или
изображений и звуков беспроволочными средствами для приема
публикой;
(g) "ретрансляция" означает одновременную передачу в эфир
одной вещательной организацией передач в эфир, осуществляемых
другой вещательной организацией.
Статья 4
(Охраняемые исполнения. Условия предоставления
национального режима исполнителям)
Каждое Договаривающееся Государство предоставляет
исполнителям национальный режим при соблюдении одного из следующих
условий:
(a) исполнение имеет место в другом Договаривающемся
Государстве;
(b) исполнение включено в фонограмму, охраняемую в
соответствии со статьей 5 настоящей Конвенции;
(c) исполнение, не будучи записанным на фонограмму,
распространяется путем передачи в эфир, охраняемой в соответствии
со статьей 6 настоящей Конвенции.
Статья 5
(Охраняемые фонограммы:
1. Условия предоставления национального режима производителям
фонограмм;
2. Одновременная публикация;
3. Право не применять определенные критерии)
1. Каждое Договаривающееся Государство предоставляет
производителям фонограмм национальный режим при соблюдении одного
из следующих условий:
(a) производитель фонограмм является гражданином другого
Договаривающегося Государства (критерий гражданства
производителя);
(b) первая запись звука осуществлена в другом
Договаривающемся Государстве (критерий места первой записи);
(c) фонограмма впервые опубликована в другом Договаривающемся
Государстве (критерий места первой публикации).
2. Если фонограмма впервые опубликована в государстве, не
являющемся участником настоящей Конвенции, и при этом в течение
тридцати дней она также была опубликована в Договаривающемся
Государстве (одновременная публикация), она рассматривается как
опубликованная в Договаривающемся Государстве.
3. Направив отрицательное уведомление Генеральному Секретарю
Организации Объединенных Наций, любое Договаривающееся Государство
может заявить, что оно не будет применять критерий места
публикации или, альтернативно, критерий места фиксации. Такое
уведомление может быть направлено одновременно с ратификацией,
принятием или присоединением к настоящей Конвенции или в любое
время после совершения этих актов, в последнем случае такое
уведомление вступает в силу через шесть месяцев после его
получения.
Статья 6
(Охраняемые передачи в эфир:
1. Условия предоставления национального режима вещательным
организациям;
2. Право делать оговорки)
1. Каждое Договаривающееся Государство предоставляет
национальный режим охраны вещательным организациям при соблюдении
одного из следующих условий:
(a) штаб-квартира организации вещания находится в другом
Договаривающемся Государстве;
(b) передача в эфир осуществлена с помощью передатчика,
расположенного в другом Договаривающемся Государстве.
2. Направив отрицательное уведомление Генеральному Секретарю
Организации Объединенных Наций, любое Договаривающееся Государство
может заявить, что оно будет осуществлять охрану передачи в эфир
только в том случае, если штаб-квартира организации вещания
расположена в другом Договаривающемся Государстве или если
передача осуществлена с помощью передатчика, расположенного в том
же Договаривающемся Государстве. Такое уведомление может быть
направлено одновременно с ратификацией, принятием или
присоединением или в любое время после совершения этих актов, в
последнем случае такое уведомление вступает в силу через 6 месяцев
после его получения.
Статья 7
(Минимальная охрана прав исполнителей:
1. Особые права;
2. Отношения между исполнителями и вещательными
организациями)
1. Охрана, предоставляемая исполнителям в соответствии с
настоящей Конвенцией, включает возможность не допускать:
(a) осуществление без их согласия передач в эфир или для
всеобщего сведения их исполнения за исключением случаев, когда
используемое для передачи в эфир или для всеобщего сведения
исполнение уже передано в эфир или осуществляется с использованием
записи;
(b) осуществление без их согласия записи исполнения, которое
не было записано;
(c) воспроизведение без их согласия записи их исполнения:
(i) если сама первоначальная запись была осуществлена без их
согласия;
(ii) если воспроизведение осуществляется в иных целях, чем
те, на которые исполнители дали свое согласие;
(iii) если первоначальная запись осуществлена в соответствии
с положениями статьи 15, а воспроизведение осуществляется в иных
целях, чем те, которые указаны в этих положениях.
2. (1) Если передача в эфир осуществляется с согласия
исполнителей, то охрана в отношении ретрансляции, осуществления
записи с целью передачи в эфир или воспроизведения такой записи с
целью передачи в эфир регулируется внутренним законодательством
Договаривающегося Государства, в котором испрашивается такая
охрана.
(2) Правила и условия, регулирующие использование
вещательными организациями записей, осуществленных с целью
передачи в эфир, определяются в соответствии с внутренним
законодательством Договаривающегося Государства, в котором
испрашивается охрана.
(3) Однако внутреннее законодательство, упомянутое в
подпунктах (1) и (2) настоящего пункта, не должно лишать
исполнителей возможности контролировать по договору их отношения с
вещательными организациями.
Статья 8
(Несколько исполнителей, принимающих участие в исполнении)
Если в одном и том же исполнении принимают участие несколько
исполнителей, любое Договаривающееся Государство может оговаривать
в своем внутреннем законодательстве и правилах каким образом будут
представлены исполнители в связи с осуществлением своих прав.
Статья 9
(Артисты эстрады и цирка)
Любое Договаривающееся Государство может распространять
охрану, предоставляемую настоящей Конвенцией, на артистов, не
исполняющих литературные или художественные произведения, путем
принятия внутреннего законодательства и правил.
Статья 10
(Право производителей фонограмм на воспроизведение)
Производители фонограмм имеют право разрешать или запрещать
прямое или косвенное воспроизведение своих фонограмм.
Статья 11
(Соблюдение формальностей в отношении фонограмм)
Если национальное законодательство Договаривающегося
Государства в качестве условия предоставления правовой охраны
производителям фонограмм или исполнителям, либо обеим этим
категориям требует соблюдения определенных формальностей, эти
формальности считаются выполненными, если все находящиеся в
продаже экземпляры опубликованной фонограммы или их упаковка имеют
надпись, состоящую из знака (P), за которым следует указание года
первой публикации, и расположенную таким образом, чтобы обеспечить
ясное напоминание о том, что фонограмма охраняется; если
экземпляры или содержащая их упаковка не называют производителя
фонограммы или обладателя лицензии (путем указания его имени,
товарного знака или другого надлежащего обозначения), то надпись
должна также включать имя лица, обладающего правами производителя
фонограммы; и, кроме того, если экземпляры или содержащая их
упаковка не называют основных исполнителей, то надпись должна
также включать имя лица, обладающего правами таких исполнителей в
стране, где осуществлена запись.
Статья 12
(Вторичное использование фонограмм)
Если фонограмма, опубликованная в коммерческих целях, или
воспроизведение такой фонограммы используется непосредственно для
передачи в эфир или для сообщения любым способом для всеобщего
сведения, пользователь выплачивает разовое справедливое
вознаграждение исполнителям или производителям фонограмм, либо
обеим категориям правообладателей. При отсутствии соглашения между
этими сторонами условия распределения этого вознаграждения могут
определяться внутренним законодательством.
Статья 13
(Минимальные права вещательных организаций)
Вещательные организации имеют право разрешать или запрещать:
(a) ретрансляцию своих передач в эфир;
(b) запись своих передач;
(c) воспроизведение:
(i) записей своих передач в эфир, изготовленных без их
согласия;
(ii) записей своих передач в эфир, изготовленных в
соответствии с положениями статьи 15, если воспроизведение было
осуществлено в иных целях, чем те, которые указаны в этих
положениях;
(d) передачу для всеобщего сведения своих телевизионных
передач, если такая передача осуществляется в местах, доступных
для публики за входную плату; определение условий, на которых она
может осуществляться, регулируется внутренним законодательством
государства, в котором испрашивается охрана этого права.
Статья 14
(Минимальный срок охраны)
Продолжительность срока охраны, предоставляемой в
соответствии с настоящей Конвенцией, составляет не менее 20 лет,
считая с конца года, в котором:
(a) была осуществлена запись фонограмм и включенных в них
исполнений;
(b) имели место не включенные в фонограммы исполнения;
(с) имела место передача в эфир.
Статья 15
(Разрешенные исключения:
1. Специальные ограничения;
2. Ограничения, эквивалентные ограничениям в отношении охраны
авторского права)
1. Любое Договаривающееся Государство может предусматривать в
своем внутреннем законодательстве и правилах исключения из
гарантируемой настоящей Конвенцией охраны в отношении:
(a) использования в личных целях;
(b) использования кратких отрывков с целью сообщения о
текущих событиях;
(с) кратковременной звуковой записи, осуществляемой
вещательной организацией на своем оборудовании и для своих
передач;
(d) использования исключительно в учебных или
научно-исследовательских целях.
2. Без учета положений пункта 1 настоящей статьи, любое
Договаривающееся Государство может предусматривать в своем
внутреннем законодательстве и правилах такие же ограничения охраны
прав исполнителей, производителей фонограмм и вещательных
организаций, какие предусмотрены в его внутреннем законодательстве
и правилах в отношении охраны авторского права на литературные и
художественные произведения. Однако выдача принудительных лицензий
может предусматриваться только в объеме, совместимом с положениями
настоящей Конвенции.
Статья 16
(Оговорки)
1. Любое государство, становясь участником настоящей
Конвенции, берет на себя все вытекающие из нее обязательства и
пользуется всеми вытекающими из нее преимуществами. Однако, в
любое время, путем уведомления, направленного Генеральному
Секретарю Организации Объединенных Наций, оно может заявить, что:
(a) в отношении статьи 12 оно:
(i) не будет применять положения этой статьи;
(ii) не будет применять положения этой статьи в отношении
определенных видов использования;
(iii) не будет применять эту статью в отношении фонограмм,
производитель которых не является гражданином другого
Договаривающегося Государства;
(iv) ограничит охрану, предоставляемую в соответствии с этой
статьей, в отношении фонограмм, производитель которых является
гражданином другого Договаривающегося Государства, в таком объеме
и на такой срок, которыми это государство ограничивает охрану,
предоставленную на фонограммы, запись которых впервые осуществлена
гражданином государства, делающего соответствующее заявление;
однако тот факт, что Договаривающееся Государство, гражданином
которого является производитель фонограмм, не предоставляет
охрану тому же бенефициарию или бенефициариям, что и государство,
делающее заявление, не рассматривается в качестве фактора,
влияющего на объем охраны;
(b) не будет применять пункт (d) статьи 13; если
Договаривающееся Государство делает такое заявление, то другие
Договаривающиеся Государства не обязаны предоставлять право,
предусмотренное в пункте (d) статьи 1, вещательным организациям,
штаб-квартира которых находится в этом государстве.
2. Если уведомление, упомянутое в пункте 1 настоящей статьи,
делается после даты сдачи на хранение ратификационной грамоты,
документа о принятии или акта о присоединении, то заявление
вступает в силу через шесть месяцев после его сдачи на хранение.
Статья 17
(Отдельные страны, применяющие исключительно критерий
"места первой записи")
Любое государство, которое по состоянию на 26 октября 1961 г.
предоставляет охрану производителям фонограмм исключительно на
основе критерия места первой записи, при сдаче на хранение
ратификационной грамоты, документа о принятии или акта о
присоединении в уведомлении, адресованном Генеральному Секретарю
Организации Объединенных Наций, может заявить, что для целей
статьи 5 оно будет применять только критерий места первой записи,
а для целей пункта 1(a) (iii) и (iv) статьи 16 - критерий места
первой записи вместо критерия гражданства производителя.
Статья 18
(Снятие оговорок)
Любое государство, сделавшее уведомление в соответствии с
пунктом 3 статьи 5, пунктом 2 статьи 6, пунктом 1 статьи 16 или
статьей 17, может ограничить его действие или отозвать его путем
последующего уведомления, направленного Генеральному Секретарю
Организации Объединенных Наций.
Статья 19
(Права исполнителей в фильмах)
Без учета положений настоящей Конвенции, применение статьи 7
прекращается, если исполнитель дал согласие на включение своего
исполнения в запись изображений или аудиовизуальную запись.
Статья 20
(Отсутствие обратной силы)
1. Настоящая Конвенция не ущемляет права, приобретенные в
любом Договаривающемся Государстве до даты вступления настоящей
Конвенции в силу в отношении этого государства.
2. Ни одно Договаривающееся Государство не обязано применять
положения настоящей Конвенции к имевшим место исполнениям,
передачам в эфир или фонограммам, первая запись которых была
осуществлена до даты вступления настоящей Конвенции в силу в
отношении этого государства.
Статья 21
(Сохранение других видов охраны)
Охрана, предоставляемая настоящей Конвенцией, не наносит
ущерба любой другой охране, предоставленной исполнителям,
производителям фонограмм или вещательным организациям.
Статья 22
(Специальные соглашения)
Договаривающиеся Государства сохраняют за собой право
заключать между собой специальные соглашения постольку, поскольку
такие соглашения предусматривают предоставление исполнителям,
производителям фонограмм или вещательным организациям более
широких прав, чем предоставляются настоящей Конвенцией, или
содержат другие положения, не противоречащие настоящей Конвенции.
Статья 23
(Подписание и сдача на хранение)
Настоящая Конвенция сдается на хранение Генеральному
Секретарю Организации Объединенных Наций. Она открыта для
подписания до 30 июня 1962 г. любым государством, приглашенным для
участия в Дипломатической конференции по международной охране прав
исполнителей, производителей фонограмм и вещательных организаций,
которое является участником Всемирной конвенции об авторском праве
( 995_052 ) или членом Международного союза по охране литературных
и художественных произведений.
Статья 24
(Участие в Конвенции)
1. Настоящая Конвенция подлежит ратификации или принятию
подписавшими ее государствами.
2. Настоящая Конвенция открыта для присоединения любого
государства, приглашенного для участия в Конференции, упомянутой в
статье 23, и любого государства-члена Организации Объединенных
Наций при условии, что в обоих случаях такое государство является
участником Всемирной конвенции об авторском праве или членом
Международного союза по охране литературных и художественных
произведений.
3. Ратификационные грамоты, документы о принятии или акты о
присоединении сдаются на хранение Генеральному Секретарю
Организации Объединенных Наций.
Статья 25
(Вступление в силу)
1. Настоящая Конвенция вступает в силу через три месяца после
даты сдачи на хранение шестой ратификационной грамоты, документа о
принятии или акта о присоединении.
2. В дальнейшем настоящая Конвенция вступает в силу в
отношении каждого государства через три месяца после даты сдачи им
на хранение ратификационной грамоты, документа о принятии или акта
о присоединении.
Статья 26
(Применение Конвенции через положения
внутреннего законодательства)
1. Каждое Договаривающееся Государство обязуется принять в
соответствии со своей Конституцией необходимые меры для
обеспечения применения настоящей Конвенции.
2. Каждое государство на момент сдачи на хранение своей
ратификационной грамоты, документа о принятии или акта
присоединения должно быть в состоянии в соответствии со своим
внутренним законодательством осуществлять положения настоящей
Конвенции.
Статья 27
(Применение Конвенции к некоторым территориям)
1. Любое государство при ратификации, принятии или
присоединении, или в любое другое время, в уведомлении,
адресованном Генеральному Секретарю Организации Объединенных
Наций, может заявить, что настоящая Конвенция применяется ко всем
или любой из территорий, за международные дела которой оно несет
ответственность, при условии, что на эти территории
распространяется действие Всемирной конвенции об авторском праве
( 995_052 ) или Международной конвенции об охране литературных и
художественных произведений. Это уведомление вступает в силу через
три месяца после даты его получения.
2. Уведомления, упомянутые в пункте 3 статьи 5, пункте 2
статьи 6, пункте 2 статьи 16 и в статьях 17 и 18, могут быть
распространены на все или одну из территорий, упомянутых в пункте
1 настоящей статьи.
Статья 28
(Денонсация Конвенции)
1. Любое Договаривающееся Государство может денонсировать
настоящую Конвенцию от своего имени, либо от имени одной или всех
территорий, упомянутых в статье 27.
2. Денонсация производится путем уведомления, направленного
на имя Генерального Секретаря Организации Объединенных Наций, и
вступает в силу через двенадцать месяцев после даты получения
уведомления.
3. Право на денонсацию не может быть осуществлено
Договаривающимся Государством до истечения пяти лет с даты
вступления настоящей Конвенции в силу в отношении этого
государства.
4. Договаривающееся Государство перестает быть участником
настоящей Конвенции с прекращением его участия во Всемирной
конвенции об авторском праве или его членства в Международном
союзе по охране литературных и художественных произведений.
5. Настоящая Конвенция перестает применяться к любой из
упомянутых в статье 27 территорий со времени прекращения
применения к этой территории Всемирной конвенции об авторском
праве или Международной конвенции об охране литературных и
художественных произведений.
Статья 29
(Пересмотр Конвенции)
1. Через пять лет после вступления настоящей Конвенции в силу
любое Договаривающееся Государство путем уведомления,
направленного Генеральному Секретарю Организации Объединенных
Наций, может просить созвать конференцию по пересмотру Конвенции.
Генеральный Секретарь уведомляет о такой просьбе все
Договаривающиеся Государства. Если в течение шести месяцев с даты
уведомления Генеральным Секретарем Организации Объединенных Наций
не меньше половины Договаривающихся Государств сообщат ему о своей
поддержке этой просьбы. Генеральный Секретарь информирует об этом
Генерального директора Международного бюро труда. Генерального
директора Организации Объединенных Наций по вопросам образования,
науки и культуры и Директора Бюро Международного союза по охране
литературных и художественных произведений, которые в
сотрудничестве с Межправительственным комитетом, предусмотренным в
статье 32, созовут конференцию по пересмотру настоящей Конвенции.
2. Принятие любого пересмотра настоящей Конвенции требует
большинства в две трети государств, принимающих участие в
конференции по пересмотру, при условии, что указанное большинство
представляет две трети государств, которые на дату проведения
конференции по пересмотру являются участниками Конвенции.
3. В случае принятия Конвенции, которая полностью или
частично изменяет настоящую Конвенцию, и если в пересмотренной
Конвенции не будет предусмотрено иного:
(a) настоящая Конвенция перестает быть открытой для
ратификации, принятия или присоединения с даты вступления в силу
пересмотренной Конвенции;
(b) настоящая Конвенция остается в силе применительно к
отношениям между или с Договаривающимися Государствами, которые не
стали участниками пересмотренной Конвенции.
Статья 30
(Урегулирование споров)
Любой спор между двумя или несколькими Договаривающимися
Государствами, касающийся толкования или применения настоящей
Конвенции и не урегулированный путем переговоров, по требованию
любой из сторон спора передается в Международный Суд, если только
заинтересованные государства не договорятся о другом порядке
урегулирования спора.
Статья 31
(Ограничения в отношении оговорок)
Без ущерба положениям пункта 3 статьи 5, пункта 2 статьи 6,
пункта 1 статьи 16 и статьи 17 не допускаются никакие оговорки к
настоящей Конвенции.
Статья 32
(Межправительственный комитет)
1. Учреждается Межправительственный комитет, в обязанности
которого входит:
(a) изучать вопросы, относящиеся к применению и действию
настоящей Конвенции; и
(b) собирать предложения и подготавливать документацию для
возможного пересмотра настоящей Конвенции.
2. Комитет состоит из представителей Договаривающихся
Государств, выбор которых осуществляется с должным учетом принципа
справедливого географического распределения. Комитет состоит из
шести членов, если число Договаривающихся Государств составляет
двенадцать или меньше, из девяти членов, если число
Договаривающихся Государств составляет от тринадцати до
восемнадцати, и из двенадцати членов, если число Договаривающихся
Государств превышает восемнадцать.
3. Комитет учреждается по истечении двенадцати месяцев со дня
вступления Конвенции в силу путем проведения выборов из числа
Договаривающихся Государств, каждое из которых имеет один голос,
организуемых Генеральным директором Международного бюро труда,
Генеральным директором Организации Объединенных Наций по вопросам
образования, науки и культуры и Директором Бюро Международного
союза по охране литературных и художественных произведений в
соответствии с правилами, предварительно одобренными абсолютным
большинством Договаривающихся Государств.
4. Комитет избирает председателя и должностных лиц. Он
принимает правила процедуры, определяющие, в частности, будущие
функции Комитета и порядок обновления его состава; эти правила
должны в том числе обеспечить очередность членства в Комитете
различных Договаривающихся Государств.
5. Секретариат Комитета состоит из сотрудников Международного
бюро труда. Организации Объединенных Наций по вопросам
образования, науки и культуры и Бюро Международного союза по
охране литературных и художественных произведений, назначаемых,
соответственно, двумя Генеральными директорами и директором этих
трех организаций.
6. Заседания Комитета, созываемые всякий раз, когда
большинство его членов сочтет это целесообразным, поочередно
проводятся в штаб-квартирах Международного бюро труда. Организации
Объединенных Наций по вопросам образования, науки и культуры и
Бюро Международного союза по охране литературных и художественных
произведений.
7. Расходы членов Комитета несут соответствующие
правительства.
Статья 33
(Языки)
1. Настоящая Конвенция составлена на английском, французском
и испанском языках, причем все три текста полностью аутентичны.
2. Официальные тексты настоящей Конвенции вырабатываются
также на немецком, итальянском и португальском языках.
Статья 34
(Уведомления)
1. Генеральный Секретарь Организации Объединенных Наций
уведомляет государства, приглашенные для участия в Конференции,
упомянутой в статье 23, а также каждое государство-члена
Организации Объединенных Наций, Генерального директора
Международного бюро труда. Генерального директора Организации
Объединенных Наций по вопросам образования, науки и культуры и
Директора Бюро Международного союза по охране литературных и
художественных произведений:
(a) о сдаче на хранение ратификационных грамот, документов о
принятии или актов о присоединении;
(b) о дате вступления в силу настоящей Конвенции;
(c) о любых уведомлениях, заявлениях или сообщениях,
предусмотренных настоящей Конвенцией;
(d) о возникновении ситуаций, упомянутых в пунктах 4 и 5
статьи 28.
2. Генеральный Секретарь Организации Объединенных Наций также
уведомляет Генерального директора Международного бюро труда,
Генерального директора Организации Объединенных Наций по вопросам
образования, науки и культуры и Директора Бюро Международного
союза по охране литературных и художественных произведений о
просьбах, сообщенных ему, в соответствии со статьей 29, а также о
любых других сообщениях, полученных от Договаривающихся Государств
в отношении пересмотра Конвенции.
В удостоверение чего нижеподписавшиеся, должным образом
уполномоченные, подписали настоящую Конвенцию.
Совершено в Риме, двадцать шестого дня октября 1961 года в
одном экземпляре на английском, французском и испанском языках.
Должным образом удостоверенные подлинные копии передаются
Генеральным Секретарем Организации Объединенных Наций всем
государствам, приглашенным для участия в Конференции, упомянутой в
статье 23, и каждому государству-члену Организации Объединенных
Наций, а также Генеральному директору Международного бюро труда,
Генеральному директору Организации Объединенных Наций по вопросам
образования, науки и культуры и Директору Бюро Международного
союза по охране литературных и художественных произведений.
По состоянию на 30 января 1996 г. участниками Конвенции
являлись следующие 50 государств:
Австралия, Австрия, Аргентина, Барбадос, Болгария, Боливия,
Бразилия, Буркина Фасо, Венгрия, Венесуэла, Гватемала, Германия,
Гондурас, Греция, Дания, Доминиканская Республика, Ирландия,
Исландия, Испания, Италия, Колумбия, Конго, Коста-Рика, Лесото,
Люксембург, Мексика, Монако, Нигер, Нигерия, Нидерланды, Норвегия,
Панама, Парагвай, Перу, Республика Молдова, Сальвадор, Словакия,
Соединенное Королевство Великобритании и Северной Ирландии,
Уругвай, Фиджи, Филиппины, Финляндия, Франция, Чешская Республика,
Чили, Швейцария, Швеция, Эквадор, Ямайка, Япония.
Текст на английском языке см. Rome Convention, 1961.
International Convention for the protection of perfomers,
producers of phonograms and broadcasting organisations. Done at
Rome on October 26, 1961. (WIPO Publication, N 328 (E)).
Авторское право и смежные права,
Минск, ООО "Амалфея", Книга 1, 1997 г.