ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 2187/10/16-1101 від 03.03.98
м.Київ
vd980303 vn2187/10/16-1101
Державним податковим адміністраціям
в Автономній Республіці Крим,
областях, мм.Києві та Севастополі
Про податок на додану вартість
( На доповнення додатково див. Лист Державної податкової
адміністрації
N 2675/7/16-1201 ( v2675225-00 ) від 25.02.2000 )
У зв'язку з надходженням численних запитів Державна податкова
адміністрація України направляє роз'яснення з питання
оподаткування податком на додану вартість об'єктів застави.
Відповідно до пункту 2.1 Закону України від 03.04.97 р.
N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" платником податку на
додану вартість є особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу
товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з
останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 600
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 3.1.1 вищезгаданого Закону об'єктом
оподаткування податком на додану вартість є операції платників з
продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в
тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами
оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права
власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для
погашення кредиторської заборгованості заставодавця. При цьому
продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з
договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими
цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав
власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її
надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Пунктом 3.2.2 цього ж Закону визначено, що передача майна в
заставу позикодавцю (кредитору) згідно з договором позики та його
повернення заставодавцю після закінчення дії такого договору не є
об'єктом оподаткування податком на додану вартість, тобто на
момент передачі майна в заставу без передачі права власності не
виникає об'єкта для оподаткування.
В силу застави кредитор (заставоутримувач) має право в разі
невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою
зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна
переважно перед іншими кредиторами.
Згідно з Законом України від 02.10.92 р. N 2654-12 "Про
заставу" із внесеними змінами і доповненнями, якщо в момент
настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою,
воно не буде виконане, то заставоутримувач набуває права звернення
стягнення на предмет застави.
Законом України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР "Про внесення
змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
встановлено, що відчуження об'єкта застави для заставодавця
прирівнюється до продажу такого об'єкта у податковий період такого
відчуження, а основна сума кредиту та нарахованих на неї
процентів, що залишилися неповернутими кредитору
(заставоутримувачу), - ціною продажу такої застави.
А тому, виходячи з норм вищезазначених законів, у момент
відчуження об'єкта застави виникатимуть податкові зобов'язання у
заставодавця, і базою оподаткування буде ціна продажу такої
застави.
Якщо згідно з умовами договору об'єкт застави відчужується у
власність заставоутримувача в рахунок погашення боргових
зобов'язань, таке відчуження прирівнюється до купівлі
заставоутримувачем такого об'єкта застави в податковий період
такого відчуження, а основна сума кредиту та нарахованих на неї
процентів, що залишилися неповернутими кредитору
(заставоутримувачу), - ціною придбання такої застави з правом
збільшення податкового кредиту на суму податку на додану вартість,
сплаченого заставодавцю заставоутримувачем (платником податку на
додану вартість), за умови, що вартість такого об'єкта включається
в оподатковувані операції і підлягає амортизації.
У разі коли кредитор у подальшому продає об'єкт застави іншим
особам, податкові зобов'язання у нього виникають з повної вартості
продажу товару.
У разі коли згідно з умовами договору об'єкт застави з метою
погашення боргових зобов'язань підлягає продажу на аукціоні, базою
для оподаткування податком на додану вартість буде ціна продажу
такого об'єкта.
Заступник голови О.Шитря
"Галицькі Контракти", 18/98