ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

                 18.03.2005  N 4876/7/10-1117/667


     ДПАУ у зв'язку з набранням  чинності  16.02.2005  р.  Законом
України від 12.01.2005 р. N 2322-IV ( 2322-15 ) "Про внесення змін
до деяких законодавчих актів  України  (щодо  посилення  правового
захисту    громадян   за   запровадження   механізмів   реалізації
конституційних  прав  громадян   на   підприємницьку   діяльність,
особисту   недоторканість,  безпеку,  повагу  до  гідності  особи,
правову допомогу,  захист" (далі -  Закон),  яким  внесено  зміни,
зокрема,  до  КпАП  (  80731-10  ) та Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" ( 509-12 ), повідомляє таке.

     I. Стосовно  внесення  змін  до  КпАП  (   80731-10   ),   то
вищезазначеним  Законом  (  2322-15  )  КпАП доповнено ст.  163-1,
163-2,  163-3,  164-4,  які передбачають адмінвідповідальність  за
порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських
висновків, неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на
перерахування  належних до сплати податків та зборів (обов'язкових
платежів),  невиконання законних вимог посадових осіб органів ДПС,
порушення  порядку  утримання  та  перерахування  ПДФО  і  подання
відомостей про виплачені доходи.  Статті 164,  164-1  викладено  в
новій  редакції,  а також внесено зміни до ст.221,  255,  294 КпАП
щодо підвідомчості справ,  складання  протоколів  та  повноваження
суддів,  начальника  органу  внутрішніх  справ  та  їх вищестоящих
органів.
     Таким чином, з моменту набрання чинності Законом ( 2322-15 ),
тобто з 16.02.2005 р.,  органи ДПС уповноважені складати протоколи
про адмінправопорушення та відповідно до ст. 221 КпАП ( 80731-10 )
направляти до районних (міських) судів для розгляду  та  винесення
постанови  у  справі  про  адмінправопорушення.  До суду необхідно
направляти супровідний лист з протоколом про  адмінправопорушення,
копію  акта або витяг з акта (завірену належним чином),  пояснення
правопорушника (у разі наявності) та інші матеріали.
      Постанова про   накладення   адмінстягнення   у  справі  про
адмінправопорушення є  обов'язковою  для  виконання  державними  і
громадськими   органами,  підприємствами,  установами,  посадовими
особами.  Постанова про накладення  адмінстягнення  відповідно  до
ст. З Закону  України  "Про  виконавче  провадження"  (  606-14  )
підлягає виконанню державною виконавчою службою.
     Адмінстягнення може бути накладено  не  пізніше  як  через  2
місяці   з   дня   вчинення   правопорушення,   а  при  триваючому
правопорушенні - 2  місяці  з   дня  його  виявлення  (ст. 38 КпАП
( 80731-10 ).  У разі відмови в порушенні кримінальної справи  або
закриття кримінальної справи адмінстягнення може бути накладено не
пізніше як через місяць з дня  прийняття  рішення  про  відмову  в
порушенні кримінальної справи або її закриття.
     Справа про      адмінправопорушення      розглядається      в
п'ятнадцятиденний  строк  з  дня  одержання  органом,  правомочним
розглядати   справу  (протокол  про  адмінправопорушення  та  інші
матеріали справи) (ст. 277 КпАП ( 80731-10 ).
     З урахуванням  викладеного  та  з  метою недопущення закриття
справ через закінчення строків накладення  стягнення  протоколи  з
іншими   матеріалами  слід  направляти  до  суду  для  розгляду  з
урахуванням норм ст.38 та 277 КпАП ( 80731-10 ).

                                                         Довідково
--------------------------------------------------------------------
| N | N ст. КпАП |Органи, які | Підстава   |Органи, які | Підстава |
|з/п|( 80731-10 )|мають право |(ст. КпАП)  |   мають    |право (ст.|
|   |            | складати   |            |розглядати  |  КпАП)   |
|   |            |протоколи   |            |  справу    |          |
|---+------------+------------+------------+------------+----------|
| 1 |   2        |    3       |    4       |    5       |   6      |
|---+------------+------------+------------+------------+----------|
| 1 | ст. 51-2   |органи ДПС  |абз. 24 п. 1|міськрайсуди|ст. 221   |
|   |            |            |ч. 1 ст. 255|            |          |
|---+------------+------------+------------+------------+----------|
| 2 | ст. 155-1  |органи ДПС  |абз. 24 п. 1|міськрайсуди|ст. 221   |
|   |            |            |ч. 1 ст. 255|            |          |
|---+------------+------------+------------+------------+----------|
| 3 | ст.        |органи ДПС  |абз. 24 п. 1|міськрайсуди|ст. 221   |
|   |163-1-163-4 |            |ч. 1 ст. 255|            |          |
|---+------------+------------+------------+------------+----------|
| 4 | ст. 164    |органи ДПС  |абз. 24 п. 1|міськрайсуди|ст. 221   |
|   |            |            |ч. 1 ст. 255|            |          |
|---+------------+------------+------------+------------+----------|
| 5 | ст. 164-5  |органи ДПС  |абз. 24 п. 1|міськрайсуди|ст. 221   |
|   |            |            |ч. 1 ст. 255|            |          |
|---+------------+------------+------------+------------+----------|
| 6 | ст. 177-2  |органи ДПС  |абз. 24 п. 1|міськрайсуди|ст. 221   |
|   |            |            |ч. 1 ст. 255|            |          |
|---+------------+------------+------------+------------+----------|
| 7 | ст. 164-1  |1) органи   |ч. 2 ст. 255|органи ДПС  |ст. 234-2 |
|   |            |ДПС;        |абз. 1 п. 1 |            |          |
|   |            |            |ч. 1        |            |          |
|   |            |2) органи   |ст. 255     |            |          |
|   |            |МВС;        |абз. 12     |            |          |
|   |            |            |п. 1 ч. 1   |            |          |
|   |            |3) фінансові|ст. 255     |            |          |
|   |            |органи      |            |            |          |
|---+------------+------------+------------+------------+----------|
| 8 | ст. 166-6  |органи ДПС  |ч. 2 ст. 255|органи ДПС  |ст. 234-2 |
--------------------------------------------------------------------

     Разом з  тим  відповідно  до  п.22.5   Закону   України   від
22.05.2003 р.  N 889-IV ( 889-15 ) "Про податок з доходів фізичних
осіб",   якщо   норми   інших   законів   містять   посилання   на
неоподатковуваний   мінімум,   то   для   цілей   їх  застосування
використовується  сума   у   розмірі   17   гривень,   крім   норм
адміністративного   та   кримінального   законодавства  у  частині
кваліфікації   злочинів   або   правопорушень,   для   яких   сума
неоподатковуваного  мінімуму  встановлюється  на  рівні податкової
соціальної пільги,  визначеної пп.  6.1.1 ст.  6 цього Закону  для
відповідного  року  (з урахуванням положень п.  22.4 цієї статті).
Розмір соціальної податкової пільги вданий час становить 131 грн.

     II. Пунктом 11 ст.  11 Закону ( 2322-15 ) органи ДПС наділені
правом  застосовувати  до  платників  податків фінансові (штрафні)
санкції,  стягувати до бюджетів та державних цільових фондів  суми
недоїмки,  пені  у  випадках,  порядку  та розмірах,  встановлених
законами України.  При цьому  фінансові  (штрафні)  санкції,  суми
недоїмки,  пені,  накладені  (застосовані)  органами  ДПС України,
сплачуються  платниками  податків  добровільно  або  стягуються  у
судовому порядку.
     У той же час згідно зі ст.З Закону (  2322-15  )  органи  ДПС
України  у  своїй  діяльності  керуються не тільки Законом України
"Про державну  податкову  службу  в  Україні"  (  509-12  ),  а  й
Конституцією  України  (  254к/96-ВР  ),  іншими законами України,
нормативно-правовими актами органів держвлади,  а також  рішеннями
ВР   АР   Крим   і  Ради  міністрів  АР  Крим,  органів  місцевого
самоврядування  з  питань  оподаткування,  виданими  у  межах   їх
повноважень.
     Так, Закон України від 21.12.2000 р.  N 2181-III ( 2181-14  )
"Про   порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків  перед
бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181) є
спеціальним   законом  з  питань  оподаткування,  який  установлює
порядок погашення зобов'язань юридичних або  фізичних  осіб  перед
бюджетами  та  державними  цільовими  фондами  з податків і зборів
(обов'язкових платежів),  включаючи збір на  обов'язкове  державне
пенсійне  страхування  та  внески  на загальнообов'язкове державне
соцстрахування,  нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються  до  платників  податків контролюючими органами,  у
тому числі  за  порушення  у  сфері  ЗЕД,  та  визначає  процедуру
оскарження  дій  органів  стягнення.  Статтею  4    Закону  N 2181
( 2181-14 ) визначено перелік випадків,  коли  контролюючий  орган
(до якого належить і податковий) зобов'язаний самостійно визначити
суму податкового зобов'язання платника податків.
     Відповідно до ст.  16 цього ж Закону ( 2322-15 ) передбачено,
що  після  закінчення  встановлених  строків погашення узгодженого
податкового зобов'язання на суму податкового  боргу  нараховується
пеня.
     Штрафні санкції   за   порушення   податкового  законодавства
накладаються на платника податків у розмірах,  визначених  ст.  17
Закону  N  2181  (  2181-14 ),  крім штрафних санкцій за порушення
валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.
     Таким чином,  якщо йдеться про  податки  (збори,  обов'язкові
платежі)  та  пеню,  то  в  такому випадку використовується термін
"визначаються   (нараховуються)",   а    термін    "застосовуються
(накладаються)" можна застосувати лише щодо штрафних санкцій.
     Враховуючи вищенаведене,   у  судовому  порядку  органам  ДПС
надано право здійснювати стягнення лише щодо тих  сум  податкового
боргу,  які  виникли  у  зв'язку  із  несплатою  штрафних санкцій,
накладених   податковими органами на підставі ст. 17 Закону N 2181
( 2181-14 ).
     Інші суми податкового боргу, що рахуються в облікових картках
платника податків,  погашаються у  загальновстановленому  порядку,
визначеному Законом N 2181 ( 2181-14 ).
     При цьому  в обох випадках стягнення слід дотримуватися норми
п.  7.7 ст.  7 Закону N 2181 (  2181-14  ),  відповідно  до  якого
податковий      борг      погашається     попередньо     погашенню
податкових зобов'язань, які не  є  податковим  боргом,  у  порядку
календарної черговості його виникнення,  а в разі одночасного його
виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами)
- у рівних пропорціях.
     Звертаємо увагу,  що  згідно  з  діючим  законодавством   без
добровільної  згоди  платника податків стягнення здійснюється лише
за рахунок реалізації його активів на публічних торгах  або  через
організації роздрібної торгівлі.
     Застосування процедури   стягнення   в   рахунок    погашення
податкового  боргу  по накладених штрафних санкціях в позасудовому
порядку можливе за  умови  наявності  попередньої  згоди  платника
податків  на  таке  стягнення  шляхом зарахування відповідної суми
коштів,  отриманої від реалізації  заставних  активів,  в  рахунок
податкового боргу по сумах накладених штрафних санкцій.
     Така попередня згода платника податків на зарахування коштів,
що  надійшли  від  реалізації  його  активів,  які  перебувають  в
податковій заставі, може бути отримана від нього в довільній формі
в будь-який момент до фактичного розподілу коштів. Попередня згода
може бути загальною для всіх випадків реалізації або  окремою  для
конкретного випадку реалізації.
     Якщо ж у платника податків рахуються суми  податкового  боргу
тільки по накладених штрафних санкціях, в такому випадку попередня
згода може бути отримана до початку процедури стягнення.
     При цьому  слід  вказати,  що  згідно із Законом України "Про
виконавче  провадження"  (  606-14  )  до   правдержвиконавця  при
здійсненні виконавчого провадження належать такі,  як встановлення
строку  для  добровільного  виконання  рішення,   який   не   може
перевищувати  семи  днів;  арешт,  вилучення  та  реалізація майна
боржника;  арешт коштів,  в тому числі  тих,  які  знаходяться  на
рахунках  та  вкладах в установах банків;  арешт рахунків в цінних
паперах;  опечатування кас,  приміщення і місця зберігання грошей;
стягнення  виконавчого збору у розмірі 10%  від фактично стягненої
суми або  вартості  майна  боржника,  яке  передане  стягувачу  за
виконавчим документом, та інші.
     Пунктом 9 ст. 11 Закону ( 2322-15 ) податковим органам надано
право при проведенні перевірок вилучати у підприємств,  установ та
організацій   копії   фінансово-господарських  та   бухгалтерських
документів,  які свідчать про  приховування  (заниження)  об'єктів
оподаткування,   несплату   податків   та   зборів   (обов'язкових
платежів),  а при проведенні арешту активів платника  податків  на
підставі    рішення    суду   -   вилучати   оригінали   первинних
фінансово-господарських та бухдокументів із складенням опису, який
скріплюється   підписами   представника   органу  ДПС та  платника
податків,  і залишенням копій таких документів платнику  податків.
Забороняється   вилучення   у   суб'єктів господарської діяльності
документів,  що не підтверджують факти порушення  законів  України
про оподаткування.
     Таким чином,  під  час  виконання  рішення  про арешт активів
платника податків виконавець такого  рішення  може  організовувати
вилучення копій      первинних      фінансово-господарських     та
бухдокументів.
     Оригінали таких  документів  можуть   вилучатися   лише   при
проведенні  арешту  активів  платника податків на підставі рішення
суду.
     При   цьому  звертаємо  увагу,  що  згідно  з  Законом N 2181
( 2181-14 ) адмінарешт активів платника податків застосовується на
підставі рішення керівника податкового органу (його заступника), а
не на підставі рішення суду, який лише може продовжити термін його
дії.
     Статтею 11-1 Закону ( 2322-15 ) визначені підстави та порядок
проведення органами ДПС планових і позапланових виїзних  перевірок
своєчасності,   достовірності,   повноти   нарахування  та  сплати
податків та зборів (обов'язкових платежів).
     Плановою виїзною  перевіркою  вважається  перевірка  платника
податків щодо своєчасності,  достовірності, повноти нарахування та
сплати  ним  податків  та  зборів  (обов'язкових  платежів),   яка
передбачена   у   плані   роботи   органу  ДПС  і  проводиться  за
місцезнаходженням  такого   платника   податків   чи   за   місцем
розташування  об'єкта права власності,  стосовно якого проводиться
така планова виїзна превірка.
     Тобто плановою є перевірка фінансово-господарської діяльності
платника податків.
     У той  же  час  ст.  10 Закону N 2181 ( 2181-14 ) податковому
керуючому надано  право  здійснювати  періодичні  перевірки  стану
збереження активів, які перебувають у податковій заставі.
     Метою проведення  перевірки стану збереження активів платника
податків,  які перебувають у податковій  заставі,  є  встановлення
фактичної  (фізичної)  наявності у платника податків таких активів
та документального підтвердження їх руху за даними бухгалтерського
та податкового обліку, що ведеться платником податків.
     Таким чином,  перевірка  стану  збереження  є  окремим  видом
перевірок,  право на проведення  яких  надано  податковим  органам
діючим  законодавством,  який не може ототожнюватися з плановими і
позаплановими та відрізняється від них по своїй суті.
     Враховуючи вищенаведене,  перевірки стану збереження активів,
які  перебувають у податковій заставі,  не можуть регламентуватися
нормами ст.  11-1 Закону ( 2322-15 ),  а здійснюються на  підставі
ст.  10  Закону  N  2181  (  2181-14  ) та в порядку,  визначеному
Положенням  про  проведення  перевірок  стану  збереження  активів
платника  податків,  які  перебувають  у податковій заставі (наказ
ДПАУ від 20.09.2004  р.  N  544  (  z1236-04  ),  зареєстровано  в
Мін'юсті України 29.09.2004 р. N 1236/9835)4.
     Частиною   8  ст.  11-1  Закону  ( 2322-15 ) передбачено,  що
рішення  про  вилучення  оригіналів   фінансово-господарських   та
бухгалтерських   документів,  зупинення  операцій  на  рахунках  в
установах банків,  інших фінансово-кредитних установах у зв'язку з
порушенням  законодавства,  контроль  за додержанням якого законом
покладено на органи ДПС, можуть прийматися лише судом.
     У той же час даною статтею Закону (  2322-15  )  визначаються
лише  підстави  та  порядок  проведення  органами  ДПС  планових і
позапланових  виїзних   перевірок   своєчасності,   достовірності,
повноти  нарахування  та  сплати  податків та зборів (обов'язкових
платежів).
     Тобто   ст.  11-1  Закону  (  2322-15  )  регламентує   права
державних  податкових органів лише в частині проведення планових і
позапланових перевірок платників податків.
     Водночас відповідно  до  ст.9  Закону  N  2181  (  2181-14  )
застосування  адмінарешту  активів  платника  податків  передбачає
зупинення  видаткових  операцій  за  рахунками   такого   платника
податків.
     Тому під   час   застосування  адмінарешту  активів  платника
податків державні податкові органи керуються нормами Закону N 2181
(  2181-14 ) і мають підстави для зупинення видаткових операцій за
рахунками такого платника податків без рішення суду.
     Щодо організації    контрольно-перевірочної    роботи,     то
роз'яснення  з  цих питань надано листом ДПАУ   від  03.03.2005 р.
N 3973/7/23-1217/229 ( v3973225-05 ).

 Заступник Голови                                        В.Молодик