Відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», одинокою матір'ю є жінка, якщо в свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька внесено в установленому порядку за вказівкою матері. Тобто одинока мати — це жінка, яка має дитину, батьківство якої фактично не визнано (немає спільної заяви батьків, заяви батька, рішення суду).
П. 12 Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. № 2035, визначено поняття «самотня мати або самотній батько» — особи, які на момент застосування працедавцем пільги, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно з законодавством.
Отже, поняття «одинока мати» може підпадати під поняття «самотня мати» в разі, якщо одинока матір не перебуває в шлюбі, зареєстрованому згідно з законом.
За п. З ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», якщо одинока мати уклала шлюб, за нею зберігається право на допомогу на дітей, які народилися до шлюбу, за умови, що цих дітей не було усиновлено. В такому разі за жінкою зберігається статус «одинока мати», але вона не підпадає під поняття «самотня мати», оскільки перебуває в зареєстрованому шлюбі.