ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

                      28.02.2005  N 01-8/329

                                      Господарські суди України


                   Про рішення Конституційного
             Суду України від 01.12.2004 N 19-рп/2004


     Конституційним Судом  України  1  грудня  2004  року прийнято
рішення N 19-рп/2004 ( v019p710-04 ) у  справі  за  конституційним
поданням  Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень
частин першої,   другої    статті    126    Конституції    України
( 254к/96-ВР  )  та  частини  другої статті 13 Закону України "Про
статус суддів" ( 2862-12 )  (справа  про  незалежність  суддів  як
складову їхнього статусу).

     Відповідно до резолютивної частини цього рішення:

     1. Положення  частини  першої  статті 126 Конституції України
( 254к/96-ВР ) "незалежність і недоторканність суддів гарантуються
Конституцією   і   законами  України"  у  взаємозв'язку  з  іншими
положеннями розділу VIII Основного Закону України  треба  розуміти
так.

     1.1. Незалежність  суддів  є  невід'ємною  складовою  їхнього
статусу.  Вона   є   конституційним   принципом   організації   та
функціонування судів,  а також професійної діяльності суддів,  які
при здійсненні правосуддя підкоряються лише  закону.  Незалежність
суддів забезпечується насамперед особливим порядком їх обрання або
призначення на посаду та звільнення з посади; забороною будь-якого
впливу  на  суддів;  захистом їх професійних інтересів;  особливим
порядком притягнення суддів  до  дисциплінарної  відповідальності;
забезпеченням  державою  особистої  безпеки суддів та їхніх сімей;
гарантуванням фінансування та  належних  умов  для  функціонування
судів  і  діяльності  суддів,  їх правового і соціального захисту;
забороною суддям належати  до  політичних  партій  та  профспілок,
брати    участь    у   будь-якій   політичній   діяльності,   мати
представницький мандат,  займатися за сумісництвом певними  видами
діяльності; притягненням до юридичної відповідальності винних осіб
за неповагу до суддів і суду; суддівським самоврядуванням.

     1.2. Недоторканність  суддів  -  один  із  елементів  їхнього
статусу.  Вона  не  є особистим привілеєм,  а має публічно-правове
призначення -  забезпечити  здійснення  правосуддя  неупередженим,
безстороннім і справедливим судом.
     Відповідно до положення частини першої статті 126 Конституції
України  (  254к/96-ВР  )  зміст  недоторканності  суддів як умови
виконання ними професійних обов'язків не обмежується визначеною  у
частині третій цієї статті гарантією,  згідно з якою суддя не може
бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи  заарештований
до винесення обвинувального вироку судом.

     1.3. Додаткові   гарантії   незалежності   і  недоторканності
суддів, крім уже передбачених Конституцією України ( 254к/96-ВР ),
можуть  встановлюватися  також законами.  Такі гарантії визначені,
зокрема, статтею 13 Закону України "Про статус суддів".
     Не допускається  зниження  рівня  гарантій   незалежності   і
недоторканності суддів в разі прийняття нових законів або внесення
змін до чинних законів.

     2. Положення  частини  другої  статті 126 Конституції України
( 254к/96-ВР ) "вплив на суддів у будь-який спосіб  забороняється"
треба  розуміти  як  забезпечення незалежності суддів у зв'язку із
здійсненням ними правосуддя,  а  також  як  заборону  щодо  суддів
будь-яких  дій  незалежно  від  форми  їх  прояву з боку державних
органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування,
їх посадових і службових осіб,  фізичних та юридичних осіб з метою
перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків  або  схилити
їх до винесення неправосудного рішення тощо.
     З повним  текстом  згаданого  рішення  можна  ознайомитись  у
юридичних      пошуково-інформаційних      системах,      зокрема,
"Законодавство" і "Ліга".
     Про викладене повідомляється у порядку інформації.

 Заступник Голови Вищого
 господарського суду України                          В.Москаленко