ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АУДИТОРА


На якій підставі та яку відповідальність несе аудитор?


Аудиторська фірма укладає договір про обслуговування клієнта після обміну листами чи за усною домовленістю, причому із наявними клієнтами аудиторська фірма укладає договори на обслуговування щороку. Такий договір є основним офіційним документом, що регламентує взаємини між клієнтом і аудиторською фірмою, але насамперед такий договір необхідний аудиторській фірмі, щоб уникнути необґрунтованих обвинувачень з боку клієнта в невиконанні аудиторами своїх обов'язків. Від якості і повноти договору значною мірою залежать якість проведення аудиторської перевірки, безконфліктність взаємин аудитора і клієнта, однозначне трактування прав і обов'язків сторін.

Крім зазначеного договору, відносини між аудитором і клієнтом регулюються нормами цивільного законодавства. Відповідно до ст. 25 Закону "Про аудиторську діяльність" за неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі. Необхідно знати, що розмір майнової відповідальності аудиторів не може перевищувати фактично завданих з "їхньої вини збитків замовнику.

Професійна відповідальність визначається статтями 26 та 27 цього Закону. Так, за неналежне виконання своїх професійних обов'язків до аудитора Аудиторською палатою України можуть бути застосовані стягнення у вигляді попередження, зупинення дії сертифіката та ліцензії терміном до одного року чи їх анулювання.

Припинення дії сертифіката чи ліцензії на аудиторську діяльність здійснюється на підставі рішення Аудиторської палати України у випадках установлення неодноразових фактів низької якості аудиторських перевірок та систематичного чи грубого порушення чинного законодавства України, установлених норм і стандартів аудита. Порядок припинення дії сертифіката і ліцензії визначається Аудиторською палатою України.

Кримінальна відповідальність передбачається відповідно до Кримінального кодексу України: у ст. 232 встановлено кримінальну відповідальність за умисне розголошення комерційної або банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності. Для аудитора вчинення дій, передбачених ст. 232 КК, чревате штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати певні посади чи займатися відповідною діяльністю терміном до трьох років або виправними роботами терміном до двох років, або позбавленням волі на той же термін.

Аудитор, що не виконує або не належним чином виконує свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них і цим заподіює істотну шкоду правам, свободам та інтересам клієнта, підлягає відповідальності за ст. 367 КК "Службова недбалість". Покарання за це передбачено у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт терміном до двох років, або обмеження волі терміном до трьох років, з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю терміном до трьох років. Ті ж самі діяння, якщо вони спричинили важкі наслідки, — караються позбавленням волі на термін від двох до п'яти років з позбавленням права займати певні посади чи займатися відповідною діяльністю терміном до трьох років і зі штрафом від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи без такого.

Сторінку підготувала Наталія МЕЩЕРЯКОВА

Юридичний вісник України № 24 (18 - 24 червня 2005 року)