МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Л И С Т
22.06.2004 N 1/9-337
Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій Інститутам післядипломної педагогічної освіти Загальноосвітнім навчальним закладам
Міністерство освіти і науки України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2004/2005 навчальному році.
Просимо довести їх до відома вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.
Заступник Міністра В.О.Огнев'юк
Додаток
ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2004/2005 навчальному році
ПОЧАТКОВА ОСВІТА
Початкова школа
Завдання сучасної початкової школи визначені Законами України "Про освіту"( 1060-12 ), "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ), Концепцією загальної середньої освіти (12-річна школа) ( v_5-2290-01 ).
Початкова школа вже четвертий рік поспіль є єдиною 4-річною, яка працює за новими навчальними програмами, новими підручниками, посібниками, створеними відповідно до вимог освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" ( 1717-2000-п ).
Навчально-виховна робота у початковій школі організовується і проводиться відповідно до чинної нормативно-правової бази, інструктивно-нормативних та рекомендаційних матеріалів органів управління освітою та методичних служб різних рівнів.
Основними нормативними документами, що регламентують функціонування початкової школи, є:
наказ Міністерства освіти і науки України від 01.03.2004 N 162 ( v0162290-04 ) "Про Типові навчальні плани початкової школи з навчанням українською та мовами національних меншин",
наказ Міністерства освіти і науки України від 16.07.2001 N 516 ( v0516290-01 ) "Типові навчальні плани спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу",
лист Міністерства освіти і науки України від 18.12.2000 N 1/9-510 "Про організацію роботи з дітьми старшого дошкільного віку, які не відвідують дошкільні заклади",
наказ Міністерства освіти і науки України від 06.05.2001 N 365 ( v0365290-01 ) "Прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів",
Інструкція про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів) (наказ Міністерства освіти і науки України 19.06.2003 N 389 ( z0547-03 ),
лист Міністерства освіти і науки України від 27.10.99 N 1/9-419 ( v-419281-99 ) "Про тривалість уроків у початковій школі",
лист Міністерства освіти і науки України від 24.07.2001 N 1/9-266 "Про організацію навчально-виховного процесу у 1 класі",
лист Міністерства освіти і науки України від 18.06.2001 N 1/9-231 ( v-231290-01 )"Про організацію навчання учнів 1 класу на базі дошкільного навчального закладу",
наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 N 128 ( z0229-02 ) "Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах",
наказ Міністерства освіти і науки України від 14.12.2000 N 558 "Про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти",
Інструкція про переведення та випуск учнів навчальних закладів системи загальної середньої освіти усіх типів та форм власності (наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2001 N 44 ( z0120-01 ),
спільний наказ Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України від 12.07.2002 N 401/52 "Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи",
лист Міністерства освіти і науки України від 30.08.2002 N 1/11-2927 "Методичні рекомендації щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи",
інструктивно-методичний лист Міністерства освіти і науки України від 21.10.2002 N 1/9-468 "Про методику здійснення контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи",
інструктивно-методичний лист Міністерства освіти і науки України від 18.04.2003 N 1/9-192 ( v-192290-03 ) "Про дотримання вимог нормативно-правових документів з оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи",
лист Міністерства освіти і науки України від 29.12.2001 N 1/9-468 ( v-468290-01 ) "Про обсяг та характер домашніх завдань для учнів початкової школи",
лист Міністерства освіти і науки України від 03.07.2002 N 1/9-320 "Про використання шкільних зошитів у навчальному процесі",
постанова Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 N 63 ( v0063588-01 ), погоджена з Міністерством освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки України від 05.06.2001 N 1/12-1459) "Державні санітарні правила та норми влаштування, устаткування загальноосвітніх навчальних закладів і організації навчально-виховного процесу",
наказ Міністерства освіти і науки України від 06.09.2000 р. N 434 ( z0659-00 ) "Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти" та інші.
Структура 2004/2005 навчального року встановлюється загальноосвітнім навчальним закладом відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки України від 07.05.2004 N 1/9-252 ( v-252290-04 ).
Навчальний рік розпочинається 1 вересня - Днем знань - і закінчується в початкових класах, включаючи проведення навчальних екскурсій та підсумкового оцінювання, 31 травня.
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою. Початок I семестру 1 вересня, закінчення - 25 грудня, II семестру - початок 12 січня, закінчення - 31 травня.
Протягом навчального року проводяться канікули: (орієнтовно): осінні - з 25 по 31 жовтня, зимові з 27 грудня по 11 січня, весняні з 21 по 27 березня.
Початкові класи працюють за 5-денним робочим тижнем. Спеціалізовані школи (класи) з поглибленим вивченням окремих предметів можуть працювати за 6-денним робочим тижнем, при цьому зберігши загальну кількість годин граничнодопустимого навчального навантаження на учня.
За 5-денним навчальним тижнем для першокласників рекомендується визначити серед тижня один розвантажувальний день. У цей день бажано проводити уроки з освітньої галузі "Мистецтво", "Технології", "Основи здоров'я і фізична культура", навчальні екскурсії відповідно до календарно-тематичного планування з навчальних предметів.
З метою забезпечення адаптації учнів 1 класу до шкільного навчання рекомендується протягом перших двох тижнів проводити щоденно хоча б один з чотирьох уроків (за розкладом) на свіжому повітрі (поза межами класної кімнати) або в іншій (неурочній) формі.
Навчання учнів 1 класу може здійснюватися в загальноосвітніх навчальних закладах різного типу. Основним завданням є створення належних умов для організації навчально-виховного процесу та всебічного розвитку кожної дитини.
Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ). Кількість учнів у класі не може перевищувати 30 осіб.
Поділ класу на групи при вивченні окремих предметів здійснюється згідно з чинними нормативами (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 N 128 ( z0229-02 ). Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування можуть прийняти рішення про поділ класів на групи при поглибленому вивченні окремих предметів, а також при вивченні інших предметів і при меншій від нормативної наповнюваності за наявності бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.
У початковій школі поділ класу на групи здійснюється при вивченні української мови, що включає мову й читання; поділ здійснюється, починаючи з 1 класу.
Мінімальна кількість учнів у групі при вивченні курсу за вибором має становити у школах сільської місцевості - 4, міської місцевості - 8.
З урахуванням особливостей регіону, специфіки роботи загальноосвітнього навчального закладу за погодженням з місцевими органами управління освітою допускається зміна структури навчального року, графіка учнівських канікул, зокрема, впровадження для учнів 1 класу додаткових весняних тижневих канікул, організації та проведення навчальних екскурсій. При цьому загальна кількість навчальних годин має становити, відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ), 175 робочих днів.
Зарахування дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється на безконкурсній основі відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 06.05.2001 р. N 365 ( v0365290-01 ). Проведення тестування, співбесід, вступних випробувань при зарахуванні дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів забороняється.
Приймання дітей (учнів) до 1 - 4 класів спеціалізованих шкіл (класів) здійснюється згідно з Інструкцією про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів) (наказ Міністерства освіти і науки України від 19.06.2003 р. N 389 ( z0547-03 ), зареєстрований Міністерством юстиції України від 04.07.2003 р. N 547/7868). Важливою передумовою для цього є визначення готовності та здатності дитини працювати за відповідним навчальним навантаженням.
У 2004/2005 навчальному році робочі навчальні плани початкової школи розробляються на основі нових Типових навчальних планів для початкової школи з навчанням українською та мовами національних меншин (наказ Міністерства освіти і науки України від 01.03.2004 N 162 ( v0162290-04 ). Обов'язковою вимогою є використання всіх годин Типового навчального плану.
Типові навчальні плани (2004 р., додатки 1-3 ( v0162290-04 ) вступають в силу з 2004/2005 навчального року для всіх класів початкової школи.
Ними передбачено варіанти планів для шкіл з українською мовою навчання, з українською мовою навчання з вивченням мов національних меншин та з навчанням мовами національних меншин.
У пояснювальній записці до Типових навчальних планів початкової школи ( v0162290-04 ) конкретизовано предмети, за якими реалізуються завдання освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти. Навчальними планами визначено кількість годин на вивчення кожного навчального предмета.
Особливістю нового варіанта (додаток 2) навчального плану початкової школи з українською мовою навчання ( v0162290-04 ) є внесення до інваріантної складової навчального предмета - мови національної меншини.
Варіант Типового навчального плану початкової школи з навчанням українською мовою ( v0162290-04 ) добирається загальноосвітнім навчальним закладом, виходячи з освітніх інтересів та потреб учнів. Планування роботи за робочим навчальним планом, складеним відповідно до Типового навчального плану початкової школи з навчанням українською мовою з вивченням мов національних меншин (додаток 2), може розпочинатися з 1 класу.
З 2004/2005 навчального року у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на вивчення предмета "Я і Україна" виділено в 3, 4 класах по 2 години на тиждень.
Освітня галузь "Технології" за навчальним планом реалізується через навчальний предмет "Трудове навчання" або "Художня праця". Учителям надається право самостійно обирати один з цих предметів.
Години з фізичної культури не враховуються при визначенні граничнодопустимого навчального навантаження учнів будь-якого типу навчального закладу. Виходячи з цього, можливі доповнення за рахунок місцевого бюджету робочого навчального плану годинами для вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором тощо понад сумарну кількість часу інваріантної та варіативної складових.
У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин та у спеціалізованих школах (класах) дозволяється збільшувати граничнодопустиме навчальне навантаження на учнів до меж, що встановлені Державними санітарними правилами та нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ( v0063588-01 ) (ДСанПіН 5.5.2.008-01, 2001 р.).
Робочі навчальні плани спеціалізованих шкіл (див. класи 4-річної початкової школи) розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 16.07.2001 р. N 516 ( v0516290-01 ). За цими планами на вивчення предмета "Фізична культура" у кожному класі відводиться як мінімум по 2 год. на тиждень, на "Основи здоров'я" - по 0,5 год.
Курси за вибором варіативної складової робочого навчального плану початкової школи реалізуються програмами, підручниками та навчальними посібниками, які мають гриф Міністерства освіти і науки України або схвалені відповідними управліннями освіти і науки.
Планування навчально-виховної роботи здійснюється вчителем відповідно до кількості годин, виділених на навчальний предмет, згідно з обраним варіантом Типового навчального плану, програми, підручників, за якими працюватиме клас. З метою реалізації особистісно орієнтованої моделі навчання при складанні календарно-тематичного плану слід враховувати інтелектуальні особливості учнів класу, темп їх роботи та засвоєння навчального матеріалу, творчо використовуючи чинні навчальні програми та підручники.
За приклад складання календарно-тематичного плану можуть служити зразки планів, надруковані в періодичній педагогічній пресі, науково-методичному журналі "Початкова школа" тощо.
Відповідно до рішення колегії Міністерства освіти і науки України "Про розроблення єдиних зразків каліграфічного письма, цифр, українських і російських букв та їх з'єднань" (протокол від 18.07.2003 N 8/2-19 ( v2-19290-03 ) вводяться єдині зразки написання рукописних великих та малих букв, арабських цифр. У навчально-виховному процесі можуть використовуватися зошити з друкованою основою, рекомендовані Міністерством освіти і науки України.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів інваріантної складової (незалежно від кількості годин, що відведено на їх вивчення з інваріантної та варіативної складової) здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів та методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України). Навчальні досягнення учнів з курсів за вибором оцінюються вербально; у класному журналі, табелі навчальних досягнень учнів ставиться "зараховано" з цих предметів (курсів) у кінці семестрів та року (за будь-якого рівня навчальних досягнень).
Учні 2, 3, 4 класів, які мають високий рівень навчальних досягнень, можуть нагороджуватися Похвальним листом "За високі досягнення у навчанні" (лист Міністерства освіти і науки України від 19.12.2000 р. N 1/9-515 та лист Міністерства освіти і науки України від 14.12.2000 р. N 1/9-507).
Особливості вивчення навчальних предметів
Організація навчально-виховного процесу здійснюється за чинними навчальними програмами для 1, 2, 3, 4 класів, підручниками і навчальними посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України (Див. Перелік програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2004/2005 навчальному році).
Розподіл годин у 2-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання на вивчення української мови такий: у I семестрі 4 год., у II - 3 год. на тиждень, на українську мову (читання) - відповідно 3 та 4 год. на тиждень.
Вивчення української мови в 4 класі має певні особливості, оскільки саме тут завершується початкова мовна освіта. Учні не тільки здобувають нові мовні знання, удосконалюють мовленнєві уміння й навички в роботі над текстом, з граматики, лексики, фонетики, правопису, а й систематизують ті відомості, яких набули в попередніх класах і які мають стати важливим підґрунтям для вивчення систематичного мовного курсу в основній та старшій школах.
Програму з української (рідної) мови в 1-4 класах (авт. Ващуленко М.С., Ґудзик І.П., Прищепа О.Ю.) побудовано за спіралевидним принципом, тому основні її розділи - "Мова і мовлення", "Текст", "Речення", "Слово" - є наскрізними. Щодо фонетики і графіки, орфоепії та орфографії, то у 4 класі вміння з цих розділів учні найбільшою мірою удосконалюють у процесі опрацювання частин мови.
Особливість вивчення частин мови у 4 класі полягає в тому, що пропонований навчальний матеріал органічно поєднує в роботі над словами - різними частинами мови - їх лексичні і граматичні характеристики. Причому береться до уваги, що в 3 класі учні вже ознайомилися з такими лексичними поняттями, як багатозначність слів, синоніми, антоніми, найуживаніші омоніми, спільнокореневі слова. Тому в 4 класі визначення іменника, прикметника, дієслова, прислівника як частин мови відбувається після виконання учнями достатньої кількості вправ над кожним лексико-граматичним розрядом на суто лексичному рівні.
На всіх уроках рідної мови вчитель має проводити цілеспрямовану роботу над формуванням і закріпленням в учнів загальнонавчальних умінь і навичок, які мають міжпредметний характер. Зокрема, навчальний матеріал з мови в 4 класі містить широкі можливості для вироблення в школярів загальномовленнєвих умінь, найголовнішими з яких є комунікативні. Цьому сприяють вправи, побудовані на текстовій основі, які підручник пропонує виконувати не тільки самостійно, а й у колективній та групових формах, у парах, відпрацьовуючи монологічне, діалогічне, а також полілогічне мовлення.
Зазначена в Державному стандарті початкової загальної освіти ( 1717-2000-п ) діяльнісна лінія реалізується шляхом цілеспрямованого розвитку в учнів умінь аналізувати, синтезувати, абстрагувати, узагальнювати, класифікувати, порівнювати (зіставляти і протиставляти) мовні і мовленнєві явища, робити власні висновки.
Важливе місце в курсі української мови належить роботі над розвитком зв'язного усного й писемного мовлення молодших школярів. Вона здійснюється за трьома напрямами:
а) робота над словом;б) робота над словосполученням, реченням;в) робота над зв'язним мовленням.
Для реалізації названих напрямів слід використовувати матеріал, який дозволяє збагачувати словниковий запас молодших школярів лексикою різних тематичних груп, синонімічними рядами, антонімічними парами, багатозначними словами, фразеологічними зворотами тощо.
Під час вивчення в кожному класі розділу "Речення" учні набувають знань і вмінь будувати речення, різні за метою висловлювання, поширені однорідними членами, складні за конструкцією (структурою).
У підручниках достатньо матеріалу для формування в учнів уміння будувати зв'язні висловлювання: складання розповідей за серіями малюнків, заданим початком чи кінцівкою, поданим планом, за власними спостереженнями; створення описів, міркувань тощо.
У роботі над розвитком зв'язного мовлення особливе значення має надаватися переказуванню тексту (усного та письмового). Доцільно запроваджувати також написання стислих, творчих переказів, дбати про зростання рівня самостійності учнів.
Рекомендації щодо вивчення української мови за навчальним планом загальноосвітнього навчального закладу з українською мовою навчання з вивченням мови національних меншин ( v0162290-04 ) (додаток 2) будуть подані на сторінках журналу "Початкова школа".
Основні функції предмета читання (програма з читання, авт. Савченко О.Я., Мартиненко В.О.) - формування самостійної читацької діяльності учнів, літературознавча пропедевтика, виховання і розвиток творчої особистості продовжують реалізуватися в новому підручнику з читання для 4 класу.
Усі змістові лінії програми у підручнику взаємозв'язані. Порівняно з попередніми класами розширюється тематичне і жанрове коло читання. Зокрема, тут більше творів про саму книгу, про світ дитинства - дружбу, шкільні справи, розваги, пригоди; дітям відкриються невідомі сторінки з історії нашої Батьківщини.
Поряд з відомими жанрами учні читатимуть притчі, біблійні легенди, міфи. У підручнику посилено монографічний підхід.
Щоб краще підготувати випускників початкової школи до уроків літератури у 5 класі, необхідно звернути посилену увагу до літературознавчої пропедевтики, смислової і структурної роботи з текстом.
Невід'ємною складовою курсу читання є позакласне читання (програма з позакласного читання, авт. Мартиненко В.О.).
У 1 класі на роботу з дитячою книжкою рекомендується відводити до 20 хв. уроку з навчання грамоти (1 раз на тиждень). Якщо учні класу мають достатній рівень розвитку навички читання, учитель може проводити заняття упродовж усього уроку.
У 2-4 класах уроки проводяться 1 раз на 2 тижні (17 год. на рік). Виділяється час на заняття з позакласного читання із загальної кількості годин, відведених на уроки читання.
У букварний і післябукварний періоди, коли учні лише опановують грамотою, найпростішими уміннями працювати з дитячою книжкою, вони з допомогою вчителя вчаться повноцінно слухати розуміти читання дорослого, а потім співвідносити прослухане з позатекстовою інформацією.
Під час засвоєння програмових знань і умінь першокласники діють за зразком вчителя.
Провідними завданнями позакласного читання в 2 класі є формування в учнів інтересу до самостійної читацької діяльності, широке ознайомлення зі світом доступних за змістом книжок, самостійне знаходження відповідного твору в книжці, свідоме його прочитування, формування умінь орієнтуватися в групі книжок, запропонованих вчителем, вибирати з них потрібну.
Враховуючи об'єктивну недосконалість читання другокласників, їхнього літературного розвитку, вчитель індивідуалізує самостійну роботу з дитячою книжкою відповідно до можливостей кожного учня.
Обсяг дитячої книжки, з якою працюють учні 1-2 класів на уроці, не перевищує 40 сторінок.
Позакласне читання у 3-4 класах - це якісно новий рівень оволодіння самостійною читацькою діяльністю. Під час навчання в учнів формуються читацькі інтереси, здатність сприймати літературний твір як мистецтво слова. Школярі спочатку за завданням вчителя, а далі з власної ініціативи, вибирають і читають дитячі книжки поза класом. На уроках відбувається колективне обговорення того, що учні прочитали заздалегідь.
В активне коло читання дітей вводяться дещо більші за обсягом твори, науково-художня, науково-пізнавальна, довідкова література. Методика позакласного читання в 3 і 4 класах передбачає формування в учнів умінь самостійно працювати з такими типами видань, що задовольняють як індивідуальні читацькі інтереси, так і самоосвіту.
Відповідно до програми з читання (авт. Науменко В.О.) розроблено, схвалено та видано підручники (Читанки) для 2, 3, 4 класів.
Зміст читанки для 2 класу спрямовановий на розвиток навички читання, читацьких умінь і одночасне засвоєння технології сприймання художнього твору.
Формування навички читання слід розв'язувати як шляхом виконання вправ, завдань, які активно впливають на становлення навички, так і в ході оволодіння видами читання.
Читанки для 3, 4 класів містять навчальний матеріал, зорієнтований на літературний розвиток молодших школярів, який потребує сформованості навички читання, спеціальних читацьких умінь, читацьких позицій, умінь творчо діяти з текстом, розвиток мовлення, мислення.
Реалізовані в читанках методичні підходи до організації навчальної діяльності учнів визначають систему літературного розвитку молодших школярів: розкриття літератури для дітей в її жанровому та в естетичному розмаїтті, впорядковане формування літературних уявлень про текст, його особливості, авторську точку зору, жанри; розуміння образної художньої мови, відчуття краси слова, емоційне реагування на поетичне слово, уміння співпереживати з героями твору тощо.
Під час роботи особливого значення слід надавати порівнянню творів за змістом, жанровими особливостями, засобами створення художнього образу, естетичною, емоційною спрямованістю; спостереженню за смисловими і структурними особливостями фольклорних та літературних творів, а також поглибленому вивченню поетичної творчості майстрів художнього слова завдяки монографічному підходу до читання.
У ході порівняння слід пропонувати учням звертатися до прочитаних творів, навчати помічати в них кожну деталь, відчувати авторську майстерність, досліджувати, робити висновки.
Наявність у підручниках значних за обсягом текстів допомагає забезпечити достатній навчальний фонд для дітей з різними читацькими можливостями. Читаються такі тексти прийомами: читання-слухання, читання-передбачення, самостійне читання в класі частинами, попереднє читання вдома нового тексту тощо.
Роботу над творами різних жанрів вчитель має організовувати таким чином, щоб вони поставали перед учнями одночасно як твори мистецтва, скарбниця духовних моральних цінностей і як засіб формування читацьких умінь, які допомагають сприймати жанр.
При вивченні української (державної) мови (програма з української мови як державної, авт. Хорошковська О.Н.) орієнтиром у підходах до опанування мовного (лінгвістичного) матеріалу є досягнення кінцевої мети навчання - комунікативної. Це означає, що мовні знання мають бути спрямовані на формування умінь спілкуватися нормативною українською мовою. З цією метою на кожному з проміжних етапів навчання залежно від навчального матеріалу (теми, мети) мають формуватися ті чи інші частково-мовленнєві (орфоепічні, граматичні) уміння, мовленнєві уміння відтворювати зразки (переказувати текст, творити за аналогією), комунікативні - уміння вести діалог й монолог з орієнтацією на тему комунікації та слухачів.
Наскрізною на кожному етапі є робота над поповненням словникового запасу. Вважається, якщо на уроці учні засвоюють 5-6 нових слів, то протягом року діти набувають достатнього словникового запасу.
Однак слова, які добираються для засвоєння учнями, мають бути не лише іменниками, але й прикметниками, дієсловами; робота над поповненням словникового запасу може відбуватися в два етапи: на першому з них учитель промовляє слово і виясняє його значення, тлумачення, використовуючи наочність або шляхом перекладу, й спонукає учнів до первинного кількаразового промовляння; на другому - активізації слів у мовленні - формулює запитання й завдання, створює ситуації для мовлення так, щоб учні використовували нові слова, відповідаючи на запитання вчителя або в процесі діалогу.
Аналіз практики навчання свідчить, що, як правило, вчителі більше уваги приділяють словниковій роботі під час формування усного мовлення та на уроках читання і менше - на уроках мови. Однак і уроки мови мають також працювати на збагачення словникового запасу шляхом заучування українських народних висловів, які часто залишаються поза увагою вчителя, а також прислів'їв і приказок, які вводяться у вправи для списування, віршів (диктанти з пам'яті) і, звичайно, має проводитися робота з новими словами, словосполученнями, які є у навчальних вправах.
Важливою умовою збагачення словникового запасу і розвитку комунікативних умінь на уроках мови є взаємозв'язок між уроками мови й читання: нові слова, які опрацьовувалися на уроках читання, мають бути використані на уроках мови при складанні речень, наведенні прикладів до того чи іншого мовного явища, аналізу слова з точки зору орфографії чи будови, а також для розвитку умінь вести діалог (робота в парах) у зв'язку з заданими ситуаціями.
У школі з навчанням тією чи іншою мовою національних меншин плануються уроки мови (1, 2, 3, 4 класи) й читання (класного й позакласного) (2, 3, 4 класи) (программа по русскому языку, авт. Ґудзик І.П., Вашуленко М.С., Прищепа О.Ю.).
На цих уроках основну увагу слід приділяти розвитку усного мовлення (уміння слухати, розуміти усне мовлення, будувати діалогічні та монологічні висловлення), формуванню й розвитку навички читання вголос і мовчки та розуміння прочитаного; техніки письма, уміння висловити думки у писемній формі. Формування певного кола знань про мову та мовних умінь на початковому ступені навчання має бути підпорядковане практичним завданням формування й розвитку мовленнєвих умінь.
У 1 класі протягом навчального року робота здійснюється за букварем, у 2-4 класах за окремими підручниками з мови й читання.
У школах з українською мовою навчання з вивченням мов національних меншин (російської, болгарської, івриту та ін.) запроваджується інтегрований курс, складовими якого є мова, читання (з відомостями про культуру, традиції відповідного народу тощо).
Вивчення цього курсу (другої мови) складається з таких розділів: "Початкове навчання читання й письма", "Розвиток навичок мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо)", "Звуки і букви, склад, наголос", "Значення, будова слова, граматична форма", "Текст, речення", "Знання про мову. Мовні вміння. Правопис".
Впровадження нового Типового навчального плану початкової школи з українською мовою навчання з вивченням мов національних меншин ( v0162290-04 ) (додаток 2) протягом перехідного періоду передбачає кілька варіантів: вивчення другої мови може розпочинатися з 1, 2 або з 3 класу.
Школи (класи), які обрали зазначений варіант Типового навчального плану з 1 класу, можуть планувати роботу таким чином: 1 клас - усний курс (розвиток усного мовлення); 2 клас - розвиток усного мовлення та навчання грамоти; 3 клас - розвиток усного та писемного мовлення; розділи "Текст, речення", "Звуки і букви, склад, наголос"; 4 клас - розвиток усного та писемного мовлення, розділи "Текст, речення", "Слово (значення, будова слова, граматична форма)", "Знання про мову. Мовні вміння. Правопис".
Школи (класи), які обрали зазначений навчальний план з 2 класу, можуть планувати роботу так: 2 клас - усний курс (розвиток усного мовлення), навчання грамоти; 3 клас - "Розвиток навичок мовленнєвої діяльності", "Звуки і букви, склад, наголос", 4 клас - "Значення, будова слова, граматична форма", "Текст, речення", "Знання про мову. Мовні уміння. Правопис".
Школи (класи), які починають вивчення мови національної меншини з 3 класу, планують роботу таким чином: 3 клас - усний курс та навчання грамоти; 4 клас - "Розвиток навичок мовленнєвої діяльності", "Звуки і букви, склад, наголос", "Значення, будова слова, граматична форма", "Текст, речення", "Знання про мову. Мовні уміння. Правопис".
Навчання учнів за зазначеними варіантами розподілу навчального матеріалу (на перехідному періоді) може здійснюватися за програмами, підручниками та навчальними посібниками для початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин (мова навчання) або за програмно-навчальним забезпеченням для вивчення другої мови національних меншин з внесенням до них відповідних корективів.
Методичні рекомендації щодо планування навчально-виховної роботи з цих курсів надаються спеціалістами відповідних лабораторій (кабінетів) обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.
За будь-яким варіантом курсу мови навчання має бути спрямоване передусім на розвиток уміння добре розуміти усне мовлення, спілкуватися, зв'язно висловлювати свої думки в усній і письмовій формах, читати вголос та мовчки і розуміти прочитане. Важливо привчати учнів висловлювати своє ставлення до почутого (прочитаного), пов'язувати його з власним життєвим досвідом, порівнювати різні погляди на той самий предмет, переконливо доводити свою точку зору. Шкільне навчання покликане формувати в учнів інтерес до культури народу - носія мови, що вивчається, уміння бачити спільне та відмінне у різних культурах, виховувати толерантність, повагу у ставленні до інших мов, культур. Отже, шкільне навчання мови має належним чином готувати учнів до розв'язання життєвих проблем у сучасному багатоманітному світі.
Навчальний предмет "Я і Україна" реалізується наскрізним інтегрованим курсом або окремими предметами (в 3, 4 класах).
Вивчення інтегрованого курсу "Я і Україна" (Ознайомлення з навколишнім) у 1, 2 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється за годинним курсом відповідно до чинних програм. Основне спрямування курсу на виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи, до суспільних явищ, до самого себе та інших людей.
Курс "Я і Україна" у 3, 4 класах реалізується через 2 самостійні предмети "Я і природа" і "Я і суспільство" відповідно до програм з природознавства і громадянської освіти (авт. Байбара Т.М., Бібік Н.М.), на вивчення яких відводиться за навчальним планом по 1 год. на тиждень.
Підручник "Я і Україна" для 3, 4 класів (авт. Байбара Т.М., Бібік Н.М.,) реалізує обидві вказані програми (природничу і суспільствознавчу складові).
Календарно-тематичне планування складається на кожний із зазначених предметів.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з навчальних предметів ("Я і природа" (Природознавство), "Я і суспільство" (Громадянська освіта) здійснюється за відповідними критеріями.
У класному журналі на кожний навчальний предмет відводяться окремі сторінки. У зведеному обліку навчальних досягнень учнів і в табелях навчальних досягнень учнів бали виставляються з кожного предмета окремо.
У процесі роботи з природознавчим змістом підручника особливої уваги вчителя потребує формування в учнів уміння працювати за ним, враховуючи його особливості. Зокрема, діалогічний характер текстів, відображення в них процесуального компонента змісту, тобто різних видів навчально-пізнавальної діяльності, якими повинен оволодіти молодший школяр.
У суспільствознавчій складовій курсу "Я і Україна" в 4 класі продовжуються із урахуванням зрослих інтелектуальних можливостей та емоційного досвіду учнів змістова, процесуальна, мотиваційна лінії, започатковані на попередньому етапі.
У змісті курсу акцентується увага на етико-правовому вихованні учнів.
Важливо забезпечити діяльнісний бік навчання, поставити четвертокласника в ситуацію вибору, оцінки, засвоєння рольових моделей поведінки. Доцільно практикувати діалог вчителя з учнем.
На вивчення інтегрованих курсів "Я і Україна" (програма "Я і Україна", Довкілля, авт. Ільченко В.Р. та ін.; програма "Я і Україна", "Я і світ", авт. Арцишевський Р.А. та ін.) у 1, 2 класах відводиться по 1 год., у 3, 4 класах по 2 год. на тиждень (у всіх загальноосвітніх навчальних закладах). Зміст курсів складається із знань про об'єкти та явища в природному, суспільному, антропогенно зміненому довкіллі дитини, у пізнанні яких вона має потребу в даному віці. Довкілля постає перед дитиною в цілісності, як життєвий світ, з яким нерозривно пов'язана кожна жива істота, в тому числі і людина.
Оцінювання навчальних досягнень учнів із зазначених курсів здійснюється за загальними критеріями. Запис уроків інтегрованих курсів у журналах ведеться на одній сторінці.
Навчальний предмет "Трудове навчання" реалізується варіативними програмами та розробленими до них підручниками. Вибір варіанта залежить від особливостей шкільної навчально-методичної бази, місцевих трудових традицій та підготовленості вчителя тощо.
Підручник "Трудове навчання" для 4 класу (авт. Веремійчик І.М.) є логічним продовженням підручника для 3 класу. Зміст запропонованого теоретичного та практичного матеріалу, методичний апарат орієнтовані на інтереси та нахили дітей даного віку. Особлива увага приділена організації практичної діяльності учнів як на уроках, так і в позаурочний час.
За програмою з трудового навчання (авт. Денисенко Л.Т., Тименко В.П.) видано підручники для 1, 3, 4 класів. Навчання учнів 2 класу в цьому навчальному році здійснюватиметься за посібниками інших авторів. Вчителі, які обрали дану програму, можуть скористатися науково-методичними рекомендаціями, поданими в журналі "Початкова школа" N 1, 2, 3, 4 за 2004 р.
Особливістю змісту цієї програми та підручників в 1-4 класах є ознайомлення учнів зі світом професій: предметами та засобами, метою та умовами праці.
У 4 класі увага звертається на ділові якості представників професій типу "людина - природа", "людини - людина", "людина техніка", "людина - знак інформації", "людина - художні образи". Визначальними є прийоми формування в учнів конструктивно-технічних умінь.
Художня праця забезпечена навчально-методичними комплектами: підручниками та методичними рекомендаціями для кожного класу (авт. Тименко В.П.).
На уроках художньої праці формуються, переважним чином, конструктивно-художні вміння. Учні заохочуються до виготовлення пошукових макетів з різних пластичних матеріалів у різних художніх техніках. Використовується метод художніх проектів, яким передбачено взаємопоєднання мовленнєвої творчості, кольорово-графічного і предметно-пластичного образотворення.
Важливою умовою використання методу художніх проектів є складання розкладу таким чином, щоб уроки художньої праці були поряд з уроками образотворчого мистецтва. При цьому необхідно узгодити календарно-тематичне планування з цих предметів.
Особливістю навчання художньої праці в 4 класі є ознайомлення із професіями дизайнерів: ландшафтного, графічного, промислового, етнічним і дизайном середовища. У відповідності до зазначеної вимоги складено програму і новий підручник з художньої праці для 4 класу.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання і художньої праці є поточним і тематичним. Тематичним оцінюванням охоплюються узагальнюючі практичні роботи. Допускається тематичне оцінювання і в межах окремих тематичних блоків (за вибором вчителя). Однією з форм оцінювання є виставка учнівських робіт у класі.
У загальноосвітніх навчальних закладах впроваджується система фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи (наказ Міністерства освіти і науки України від 21.07.2003 р. N 468), яка спрямована на реалізацію основних напрямів Національної доктрини розвитку освіти (Указ Президента України від 17.04.2002 р. N 347/2002 ( 347/2002 ) і Цільової комплексної програми "Фізичне виховання - здоров'я нації" (Указ Президента України від 01.09.98 р. N 963/98 ( 963/98 ) та передбачає крім проведення уроків фізичної культури обов'язкові фізкультурно-оздоровчі заходи.
Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" у початковій школі реалізується навчальними предметами "Фізична культура" (3 год. на тиждень) та "Основи здоров'я" (1 год. на тиждень).
Викладання предмета "Фізична культура" здійснюється за програмою "Основи здоров'я і фізична культура" (за редакцією Д.М.Зубалія, К.: Початкова школа, 2002).
Основними завданнями цього курсу є формування в учнів ціннісних орієнтирів щодо культури здоров'я і здорового способу життя, потреби та звички регулярно займатися фізичною культурою і спортом, фізичний та загальний розвиток особистості тощо.
У ході навчання слід реалізовувати міжпредметні зв'язки з предметами природничого, художньо-естетичного напрямів, основами здоров'я тощо.
Головними критеріями у виставленні балу є комплексне оцінювання знань, техніки виконання рухових дій та нормативного показника фізичної підготовленості.
Видами оцінювання навчальних досягнень з фізичної культури є поточне, тематичне, семестрове, річне. Зміст навчального матеріалу, що виноситься на тематичне оцінювання, його обсяги, форму проведення та доцільність застосування поточного оцінювання визначає вчитель.
Навчально-виховний процес на уроках фізичного виховання здійснюється з урахуванням вікових, статевих та індивідуальних особливостей учнів. Відповідно добираються зміст, педагогічна технологія, засоби навчання, дозування фізичних навантажень тощо.
Предмет "Основи здоров'я" (програма з "Основ здоров'я", авт. Савченко О.Я. та ін.) інтегрує валеологічні знання і знання з безпеки життєдіяльності учня. Його основу складають такі базові поняття: здоров'я, здоровий спосіб життя, безпека життєдіяльності. Виходячи з цього визначено основні завдання предмета, а саме: формування в учнів уявлень і понять про фізичну, соціальну, психічну і духовну складові здоров'я; про безпеку життєдіяльності учнів удома, в школі, в громадських місцях, на дорозі тощо; про залежність здоров'я від стану природного середовища, про вплив на нього соціального середовища.
У засвоєнні змісту предмета перевага надається практичним діям і вправлянням учнів; практичному застосуванню теоретичних відомостей у повсякденному житті; використанню життєвого досвіду дітей; поєднанню різноманітних форм організації навчальної діяльності (спостереження, практичні дії, дослідницькі завдання, ігрові ситуації, діалоги, інсценізації, робота в парах та групах).
З метою збереження життя та зміцнення здоров'я учнів, запобігання травматизму рекомендується систематично, цілеспрямовано проводити на годинах класного керівника, виховних годинах тощо (відповідно до планування класного керівника, плану загальноосвітнього навчального закладу) інструктажі, бесіди, практичні заняття тощо з основ безпеки життєдіяльності - з правил дорожнього руху, безпеки харчування. Інструктажі, бесіди, тренінги проводяться перед початком канікул, перед вихідними та святковими днями, в період проведення різномасштабних акцій, рейдів з охорони здоров'я та безпеки дорожньо-транспортного руху тощо. Відповідні записи про проведену роботу робляться на сторінках класного журналу.
Основними завданнями мистецької освіти в початковій школі є розвиток особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, здатність до сприймання, розуміння і створення художніх образів, художньо-творча самореалізація і духовне самовдосконалення.
Реалізація цих завдань здійснюється відповідними програмами навчальних предметів: "Музика" (1 год. на тиждень), "Образотворче мистецтво" (1 год. на тиждень), "Хореографія" (варіативна складова), "Мистецтво" (2 год.).
Вивчення інтегрованого курсу "Мистецтво" (за вибором загальноосвітнього навчального закладу) здійснюється за рахунок годин предметів "Музика", "Образотворче мистецтво".
Викладання інтегрованого курсу може здійснюватися одним або двома вчителями, які працюватимуть за єдиною узгодженою програмою, відповідно реалізуючи на своєму уроці домінантну лінію (музичне або візуальне мистецтво). Таким чином, вчителі мають послідовно, доповнюючи один одного, розкривати спільну (а для учнів єдину) тему (проте це не є бінарним уроком, на якому одночасно працює два і більше вчителів). У випадку роботи двох учителів - поточне та підсумкове оцінювання даного предмета відбувається окремо відповідно до кожної домінантної лінії - Мистецтво (візуальне), Мистецтво (музичне), записи проведених уроків здійснюються на окремих сторінках класного журналу.
Викладання предметів оздоровчо-фізкультурного та художньо-естетичного напрямів здійснюється вчителем початкових класів або спеціалістом з даного предмета. Питання педагогічного навантаження вчителів є компетенцією керівника загальноосвітнього навчального закладу.
Останнім часом спостерігається тенденція перевантаження учнів початкової школи непомірною кількістю домашніх завдань, що призводить до перевтоми, погіршення стану здоров'я, знижує рівень навчальних досягнень учнів.
З огляду на те, що навчальний матеріал учитель з учнями повинен максимально опрацьовувати на уроках, основною метою домашніх завдань є закріплення, поглиблення і розширення знань, набутих на уроках, підготовка до засвоєння нового матеріалу, формування у дітей уміння самостійно працювати тощо. Вчителі мають враховувати загальну кількість часу, що відводиться на виконання домашніх завдань з усіх навчальних предметів, у т.ч. з іноземної мови. Обсяг домашнього завдання повинен становити близько 1/4 від опрацьованого на уроці. У 1 класі домашні завдання не задаються; у 2 класі на виконання домашніх завдань учень повинен витрачати не більше 45 хв.; у 3 класі - 1 год. 10 хв.; у 4 класі - 1 год. 30 хв.
Домашні завдання можуть бути задані вчителем з предметів інваріантної складової навчального плану, і лише тоді, коли їх доцільність умотивована. З основ здоров'я, фізичної культури, художньої праці, музики, образотворчого мистецтва домашні завдання, як правило, не задаються.
Методичні рекомендації щодо організації навчальної роботи з кожного предмета подано у посібниках "Навчання й виховання учнів у 1 класі (2, 3 класах)" за редакцією академіка О.Я.Савченко.
Процес формування і становлення національної свідомості і самосвідомості молодшого школяра здійснюється двома шляхами через навчальні предмети й виховну роботу. У цьому віці уявлення про національні символи України - Герб, Прапор, Гімн, важливі закони нашої держави починають формуватися на уроках у процесі вивчення предметів освітньої галузі "Мови і література" (українська мова, мова навчання, іноземна мова), предметів "Я і Україна", музика, образотворче мистецтво, мистецтво, трудове навчання, художня праця тощо.
Перші уявлення про державні символи учні мають отримувати на уроках з рідної мови (з першої сторінки "Букваря"). Тут доцільно провести бесіду "Як слухають Гімн України і гімни інших держав", в якій наголосити, що Гімн символізує національну незалежність України.
Програмами курсу "Я і Україна" передбачено вивчення тем "Я громадянин України", "Символи держави: гімн, прапор, герб та їх значення". Учителю слід творчо підійти до опрацювання тем "Твій рідний край", "Твоя країна - Україна", "Культура", "Громадянські права та обов'язки" відповідно до вікових та інших особливостей класу.
На уроках музики мелодія Державного Гімну України вивчається у 4 класі (тема "Музика мого народу"), але учнів слід залучати до слухання та виконання Гімну, починаючи з 1 класу.
Бесіди про Державний Гімн України вчителі мають проводити також на уроках з основ здоров'я і фізичної культури. Зокрема, розповідаючи про виступи українських спортсменів на міжнародній арені, слід наголошувати на тому, яку відповідальність перед Батьківщиною і гордість переживають переможці змагань, усі громадяни країни, коли на честь переможців піднімають прапор і виконують Державний Гімн України.
Крім того, для формування у дітей цілісного емоційно-образного сприймання державної символіки рекомендуємо використовувати інтегровані заняття, бінарні уроки та інші форми роботи, вплітаючи їх у зміст слухання та виконання Державного Гімну України.
Відповідно до Державних санітарних правил і норм "Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей та підлітків", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.03.2002 р. N 9, загальна маса підручників із розрахунку на один навчальний день у комплекті із шкільним приладдям (без маси ранцю або портфеля) не повинна перевищувати 2 кг для учнів 1-3 класів та 2,5 кг - для учнів 4 класів. Обов'язком вчителя початкових класів є відслідковування дотримання цих вимог, а саме: передбачити раціональне складання розкладу уроків та унормування кількості навчально-дидактичних матеріалів, що має приносити учень до школи кожен день.
Відповідно до Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти ( z0659-00 ) обов'язки класного керівника у початкових класах за наказом директора покладаються, як правило, на вчителя класу.
Вчитель класу несе повну відповідальність за організацію навчально-виховної роботи на уроках та перервах. Особливо слід чітко організовувати догляд за дітьми на перервах, коли вони переходять до іншого навчального кабінету чи працюватимуть з іншим вчителем.
Нерідко в школах та вдома мало приділяється уваги руховій активності учнів початкових класів, в яких у цей період формуються рухові здібності. Тому подовжені перерви між уроками доцільно використовувати для активного відпочинку учнів, організації цікавого, змістовного дозвілля. Категорично забороняється "відсиджувати" молодшим школярам у класі час, що дорівнює різниці тривалостей перерв для учнів початкової та старшої школи.
Класний керівник як організатор класного колективу створює умови для організації змістовного позакласного дозвілля, планує та проводить відповідні заходи з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, їх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, рівня сформованості учнівського колективу.
У 2004/2005 навчальному році перший урок у загальноосвітніх навчальних закладах проводиться на тему "Життя людини - найвища цінність!".
Підготовку та святкування 60-річчя від дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні у початкових класах пропонується провести різними формами: організація походів по місцях бойової слави, відвідування Музею Великої Вітчизняної війни, музеїв Бойової слави, проведення бесід, зустрічей з учасниками, ветеранами Великої Вітчизняної війни, ознайомлення з творами письменників, поетів про героїчні подвиги учасників війни, організація і проведення концертів, бібліотечних уроків, конкурсів на кращий малюнок, написання творів, присвячених Дню Перемоги тощо.
Класним керівником відповідно до чинних вимог ведеться ділова шкільна документація. Контроль та відповідальність за її ведення несуть керівники загальноосвітнього навчального закладу.
СЕРЕДНЯ ОСВІТА
Суспільно-гуманітарні дисципліни
Кількість годин на вивчення навчальних предметів освітньої галузі "Суспільствознавство" у 2004/2005 навчальному році залишилась незмінною. Вивчення всесвітньої історії та історії України доцільно синхронізувати. Проте вчитель може організувати вивчення учнями програмового матеріалу зазначених двох курсів історії як послідовно, так і паралельно; планувати повторювально-узагальнювальні уроки після вивчення кожної теми, навіть якщо такі уроки не передбачені програмою.
У 2004/2005 навчальному році триватиме перехід старшої школи на профільне навчання. При цьому зберігається кількість годин на вивчення історії залежно від напряму.
Для класів суспільно-гуманітарного профілю чинними є програми з історії України (журнал "Історія в школах України", N 4, 2003), всесвітньої історії (журнал "Історія в школах України", N 2, 2002), а також видані окремою брошурою у видавництві "Педагогічна преса", 2004.
Програми, як і раніше, позбавлені жорсткого поурочного поділу. Відповідні шрифтові позначення не є обов'язковою схемою поділу на уроки, а стосуються лише змісту. Вчитель на власний розсуд може обирати їх за теми уроків. Теми можуть переставлятися місцями, одначе так, щоб не порушувалась хронологічна канва. Вчитель також має право довільно визначати кількість годин на вивчення тем, але без вилучення одних на користь інших. Обласні, районні та міські методичні кабінети не вповноважені регламентувати розподіл учителем навчальних годин у межах тем.
У класах суспільно-гуманітарного профілю вивчення історії поряд із іншими завданнями має також особливості. Вчитель повинен розвинути і поглибити інтерес учнів до суспільних дисциплін, їх здібності до подальшої освіти і самоосвіти в цих науках. Особливе місце посідає також профорієнтаційна робота щодо свідомого вибору своєї професії в майбутньому. Тому особливого значення набуває вивчення курсів за вибором, факультативів.
Вони можуть мати суто теоретичний характер, наприклад "Історія культури", "Видатні постаті України", "Історія дипломатії", поглиблювати знання учнів з окремих важливих тем, як: "Міжнародні відносини напередодні Другої світової війни", "Велика Вітчизняна війна як складова Другої світової війни" або мати, за наявності відповідної матеріально-технічної бази та кадрового забезпечення, прикладний характер. Наприклад: "Основи археології", "Основи музейної справи", "Основи бібліотечної справи і бібліографії", "Основи архівної справи" тощо. Курси за вибором, тривалість яких доцільно практикувати в обсязі 12-17 годин, вивчаються за рахунок годин варіативної складової навчального плану.
Ефективними є включення до навчального процесу компактних історіографічних та джерелознавчих оглядів, ознайомлення учнів з внеском видатних вчених в розвиток історичної науки. Знайомство з їх біографіями, працями, спогадами сприяє розвитку інтересу до історії й має велике значення для формування особистості учнів.
Дієвим засобом розвитку інтересу учнів до історії є показ взаємозв'язку із сучасністю. Велику роль відіграє позакласна робота, зокрема пошукова й краєзнавча.
Перевагою при вивченні місцевої історії є можливість побачити в реальній, а не у відтвореній, формі факти, що її ілюструють. Можливість роботи в стаціонарних музеях, музеях просто неба, проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі допоможе навчити учнів навичкам та методиці ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумачення та визначення їхнього місця у більш широкому історичному контексті. Краєзнавство сприяє вихованню в учнів інтересу до вивчення і збереження навколишнього середовища.
Заслуговує на поширення досвід роботи Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Тут створено програму і посібники з історії рідного краю для учнів 3-12 класів, проведено першу обласну олімпіаду з краєзнавства.
Активізації інтересу учнівської молоді до історії, в першу чергу до минувшини рідного краю, формуванню навичок критичного погляду на історичні події, вміння робити висновки сприяє дослідницька діяльність. Ця робота є досить цікавою і захоплюючою, стимулює інтерес учнів до історії рідного краю в першу чергу. При цьому широко можуть бути застосовані такі форми і методи, як інтерв'ю, збір історичних експонатів, робота в архівах тощо.
Для класів інших профілів чинними є програми, опубліковані в пресі та видрукувані окремими брошурами у 2001 р. (Київ, "Шкільний світ").
2005 рік ознаменується святкуванням 60-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. З огляду на це, а також з метою посилення патріотичного виховання учнівської молоді особливу увагу варто приділяти темам, присвяченим Великій Вітчизняній війні. Вчителі історії мають робити наголос на тому, що в історії нашого народу є мало сторінок, які за трагізмом, героїкою, внутрішньою напругою і суперечливістю перевершили б події Великої Вітчизняної війни. Доля склалася так, що Україна потрапила в епіцентр найбільшого в історії людської цивілізації збройного конфлікту. Метою нацистських завойовників стало не лише "освоєння життєвого простору" на Сході, але й тотальне поневолення й фізичне знищення цілих народів. Україна сповна відчула на собі гітлерівський "новий порядок", жертвами якого стали мільйони наших співвітчизників: радянських військовополонених, партизанів, підпільників, цивільного населення. Підриваючи генофонд народу, керівництво Німеччини не лише здійснювало політику відкритого геноциду, але й проводило лінію на обезлюдення України. На примусові роботи до рейху та окупованих країн було вивезено мільйони громадян республіки, значна частина яких не повернулася на Батьківщину.
Жертви, якими оплачена Перемога над нацизмом і фашизмом, навіть сьогодні не підлягають точному підрахункові. Збитки, заподіяні окупантами та бойовими діями, на десятиліття позначилися на економічному розвитку держави, а демографічні, соціальні втрати відчуваються і донині. А хто може описати морально-психологічні наслідки війни, страждання мільйонів вдів, сиріт, інвалідів війни?
Час, що минув від останніх залпів війни, дещо пригасив гостроту сприйняття тих подій, зменшив інтерес молоді до історії війни. Однак для всіх, хто пережив воєнне лихоліття, хто втратив у вихорі війни рідних і близьких, вона залишається близькою і сприймається з невгасимим болем.
Оскільки сьогодні особливу цінність становлять спогади рядових учасників та свідків цих подій, районним (міським) методичним об'єднанням, адміністраціям загальноосвітніх навчальних закладів слід спланувати проведення уроків мужності, тематичних вечорів, виховних заходів за участю ветеранів Великої Вітчизняної війни, тих, хто здобув Перемогу, поклавши на її алтар своє здоров'я і життя.
На серпневі засідання рай(міськ)методоб'єднань необхідно запросити ветеранів Великої Вітчизняної війни. При виборі тем для дослідження по лінії Малої академії наук варто спрямовувати учнів на врахування тематики, пов'язаної з подіями Великої Вітчизняної війни.
Міністерство освіти і науки України спільно з редакцією журналу "Історія в школах України" оголошують конкурс на кращу розробку уроку з історії.
На виконання Указу Президента України від 22.07.2003 N 739/2003 ( 739/2003 ) "Про 150-річчя Східної (Кримської) війни 1853 - 1856 років", доручення Кабінету Міністрів України від 31.07.2003 N 243849 Міністерство освіти і науки України пропонує провести у навчальних закладах тематичні уроки, лекції, засідання "круглих столів", науково-практичні конференції, присвячені 150-річчю Східної (Кримської) війни 1853-1856 років.
Під час уроків історії варто активніше впроваджувати інтерактивні методи навчання, що сприяють залученню учнів до процесу пізнання, дозволяють їм відчути свою успішність, інтелектуальну спроможність, робить продуктивним сам процес навчання. Адже сенс інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес організований так, щоб практично всі учні були залучені до процесу пізнання, обміну знаннями, ідеями, способами діяльності. Це має відбуватись в атмосфері доброзичливості і взаємної підтримки.
Важливим є використання в навчанні школярів картографічних посібників - атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв'язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.
Одним з найголовніших завдань системи освіти в Україні є формування правосвідомості учнівської молоді - поєднання знань з внутрішньою позицією особи, уміння діяти відповідно до вимог права, закону. Тому особливу увагу варто приділяти як засвоєнню системи знань учнями, так і розумінням ними обов'язковості правових норм для всіх членів суспільства.
Чинними з правознавства й надалі є програми, видрукувані у 2001 році, а для профільних класів - програми "Правознавство для ліцеїв, гімназій, класів з поглибленим вивченням правознавства" (журнал "Історія в школах України", N 5, 2002).
У профільних класах доцільним було б запровадити курси за вибором, наприклад, "Історія держави і права України", "Історія держави і права зарубіжних країн", "Міжнародне гуманітарне право", "Права людини", "Злочини проти особи", "Злочини проти власності", "Екологічне законодавство". Учнів варто ознайомити з головними постатями та подіями процесу утвердження демократії, прав людини і терпимості.
При вивченні правознавства варто враховувати динаміку розвитку суспільних відносин та певний консерватизм законодавства, який потребує постійного вдосконалення правових актів, приведення їх у відповідність з рівнем розвитку суспільних відносин.
Саме тому постійно слід ураховувати ті зміни, які відбулися у правовому регулюванні суспільних відносин, але з природних причин не увійшли до підручників та посібників. Насамперед, це стосується змін у конституційному та адміністративному законодавстві, зумовлених конституційною реформою. Зокрема, слід акцентувати увагу на практичних аспектах діяльності органів державної влади, спрямованих на демократизацію суспільних відносин. Важливого значення слід надавати і проблемам організації місцевого самоврядування, що стосується кожної особи, яка проживає на відповідній адміністративно-територіальній одиниці та є членом відповідної територіальної громади.
Крім того, з набранням чинності новим Цивільним кодексом України ( 435-15 ), Господарським кодексом України ( 436-15 ) слід вносити корективи при вивченні відповідних тем.
Актуальними є також проблеми, що мають практичне значення для учнів, зокрема, питання врегулювання земельних правовідносин: права власності на землю, підстав його набуття та припинення, формування ринкових відносин при набутті права власності на землю, що є важливим у повсякденному житті як учнів, так і їх батьків, особливо тих, хто проживає у сільській місцевості. Важливо звертати увагу і на нові аспекти трудових правовідносин, зокрема, при роботі на приватних підприємствах та в установах. Адже як відомо, в радянський період праця мала публічний характер, оскільки могла здійснюватись лише на державних підприємствах, в установах та організаціях, а поява приватнопідприємницької діяльності вносить відповідні зміни у зміст цих відносин, які частково врегульовані чинним законодавством, а частково потребують подальшого нового врегулювання, в зв'язку з чим і ведуться роботи над проектом нового Трудового кодексу.
При вивченні цих питань варто активніше запроваджувати інтерактивні методи навчання, як ділові ігри, моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри тощо. Це сприяє формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню їх власних цінностей, створює атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчанні. Вчитель в даній ситуації повинен виступати лише як організатор процесу навчання.
З метою більш кваліфікованого викладання правознавства в загальноосвітніх навчальних закладах бажано, щоб цей предмет щорічно викладався в школі одним вчителем. До проведення уроків з правознавства, активізації правовиховної роботи варто залучати представників обласних (районних) управлінь юстиції. Їх знання і досвід практичної роботи не тільки сприятимуть поповненню учнями знань із правових дисциплін, а й сприятимуть підвищенню їх зацікавленості в самоосвіті.
2005 рік оголошено Радою Європи роком громадянської освіти. Це було зумовлено зростанням політичного екстремізму, а в деяких місцях і рецидивами расизму, ксенофобії та антисемітизму, зростаючою апатією багатьох молодих людей і деяких дорослих по відношенню до політичних процесів, що відбуваються у світі тощо. Інститути післядипломної педагогічної освіти, районні методичні кабінети повинні спланувати заходи щодо року громадянської освіти, проведення конференцій, семінарів, засідань "круглих столів" тощо. Активніше впроваджувати викладання курсів "Ми - громадяни" (9 клас), "Громадянська освіта" (9-11 класи), запроваджувати виконання учнями соціальних проектів, допомагаючи тим самим молоді стати поінформованими, активними і відповідальними громадянами культурно плюралістичної Європи та всесвітнього товариства в цілому.
Курси "Ми - громадяни" (9 клас), "Громадянська освіта", "Практичне право" (8 клас) можуть вивчатись за рахунок варіативної складової.
Звертаємо увагу органів управління освітою, керівників навчальних закладів на те, що курс "Основи філософії" ("Людина і світ" або "Людина і суспільство") має повне навчально-методичне забезпечення і повинен обов'язково вивчатись в загальноосвітніх навчальних закладах. Години, передбачені на вивчення "Основ філософії", не можуть бути використані для інших курсів.
Для класів суспільно-гуманітарного профілю чинною є програма "Основи філософії" (журнал "Історія в школах України" N 6, 2004).
У зв'язку з переходом загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання у 2005/2006 навчальному році у 5 класах розпочинатиметься вивчення курсу "Етика". Оскільки цей курс дотепер не вивчався, то методичним кабінетам, інститутам післядипломної педагогічної освіти варто розпочати підготовчу роботу до введення цього курсу, зокрема передбачити курсову перепідготовку вчителів.
Згідно Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I-III ступенів (наказ Міносвіти і науки N 240 ( v0240290-00 ) від 23.06.2000 р.) календарне планування навчального матеріалу здійснюється учителем безпосередньо у навчальних програмах. Можна користуватись також окремими брошурами, зробленими на основі програм з історії, основ правознавства, основ філософії. На основі календарних вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно. Поурочними планами для вчителів можуть слугувати також методичні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також грифи обласних управлінь освіти і науки та обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти. Зошити з історії і основ правознавства переглядаються учителем один раз на семестр і бал за ведення зошита може (за бажанням вчителя) виставлятись в журнал.
У випускних класах наприкінці навчального року передбачена підсумкова державна атестація: у 9-му - з історії України від найдавніших часів до початку XX століття, всесвітньої історії та основ правознавства (за вибором педагогічних рад); 11-му з історії України від початку XX століття до сьогодення (обов'язкова), всесвітньої історії від початку XX століття до сьогодення, правознавства, курсу "Людина і суспільство" (за вибором учнів).
Запрошуємо вчителів взяти участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року" в номінації "Історія".
Необхідна інформація щодо організації навчально-виховного процесу з суспільних дисциплін подається на сторінках журналу "Історія в школах України".
Українська мова
У 2004/2005 навчальному році зберігатимуться і посилюватимуться тенденції щодо надання освітньому процесові природовідповідного характеру, переходу його від авторитарного керівництва навчальною діяльністю учнів учителем до їх співпраці з метою досягнення визначеної освітньої мети, посилення в цьому процесі ролі ціннісних і цільових установок, розвитку духовності і творчих здібностей школярів, урахування їхніх пізнавальних потреб, здібностей, нахилів, зростання значення інформаційних технологій у навчанні тощо.
В сучасних умовах домінуючим має стати особистісно орієнтований підхід до навчання, який зумовлює надання належного місця методам і формам навчання, сфокусованим на учневі, диспутам, груповій роботі, рольовій грі, керованим дослідженням, контрактам, проектам, самооцінці тощо, забезпечуючи перехід від авторитарної до гуманістичної освітньої парадигми. Зазначені методи і форми навчання більш успішно формують не лише спеціальні уміння й навички, але й загальнонавчальні способи розумових дій планувальні (здатність побудувати модель діяльності на день, тиждень, місяць, рік); мислительні (узагальнення і конкретизація, аналіз і синтез, виділення головного, формулювання проблем, припущень, добір доказів для їх підтвердження), сприяючи розвиткові самокерувальних механізмів особистості.
Зростає роль уроків мови у формуванні таких загальнонавчальних способів розумових дій, як сприйняття і переробка інформації (оволодіння різними видами читання, робота з довідниками, словниками, конспектування, уважне слухання усного мовлення, стислий запис змісту прослуханого), її осмислення й оцінювання у процесі усних і письмових переказів, творів та творчих робіт інших жанрів, які водночас сприяють становленню ціннісних установок, орієнтацій та поведінки особистості.
Основною метою навчання рідної (української) мови є формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно користуватися засобами рідної мови - її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо).
Істотним інноваційним елементом освітньої реформи є запровадження в наступному навчальному році профільного навчання в середній школі, зокрема, і української мови. Його елементи використовуються уже в основній школі шляхом надання учням можливості обрання факультативних курсів, які їм до вподоби. Проте значно більші можливості для диференціації та індивідуалізації навчання відкриваються перед учнями старших класів, де максимально враховуються здібності та нахили школярів, їхні професійні інтереси і наміри щодо подальшої життєвої діяльності.
Отже, профільна мовна освіта в старшій школі відкриває шлях для більш послідовного розв'язання таких завдань, як: 1) поглиблене вивчення української мови; 2) диференціація змісту навчання української мови у поєднанні з реалізацією освітніх програм профільних навчальних предметів; 3) рівний доступ старшокласників до одержання профільної освіти (з української філології) відповідно до їхніх здібностей, нахилів, можливостей і потреб; 4) створення умов для подальшої соціалізації учнів, ефективна підготовка випускників до навчання у ВНЗ, закладах системи профтехосвіти, до трудової діяльності.
Зміст програми старшої школи відповідно до типових навчальних планів має складатися із змісту курсів української мови для 10, 11 і 12 класів трьох рівнів: 1) рівня стандарту, який уже укладено в новій програмі з рідної мови для учнів, що обрали негуманітарні профілі навчання; 2) академічного рівня - для учнів суспільно-гуманітарного і художньо-естетичного напрямів профільного навчання, а також для тих, хто ще не визначився з напрямом профільного навчання; 3) рівня профільного навчання (української філології). Навчальний зміст курсів зазначених рівнів відрізняється між собою передусім кількістю навчальних годин, виділених на їх вивчення (4, 6 і 12 годин) і відповідно метою, завданнями, обсягом навчального матеріалу.
У старшій школі досягнення основної освітньої мети конкретизується залежно від обраного учнем напряму профільного навчання і відповідно передбачає: а) певний розвиток передусім мовленнєвої компетенції учнів (рівень стандарту); б) істотне поглиблення їхньої мовної і мовленнєвої компетенцій (академічний рівень); в) різнобічне поглиблене вивчення мови й розвиток мовлення з метою підготовки учня до здобуття професії філологічного профілю.
Повноцінна реалізація профільного навчання потребує цілеспрямованого формування профільних класів, добір учнів відповідно до їхніх здібностей і нахилів, створення відповідно навчально-методичних комплектів (програми, підручники, довідкова, наукова і науково-популярна література) для кожного напрямку профільного навчання, застосування методів і форм навчання.
Отже, потребують розроблення два комплекти навчальних програм для академічного рівня і рівня профільного навчання. Так, програма для академічного рівня (2 год. на тиждень) дозволяє поставити завдання певного поглиблення, як теоретичної, так і практичної підготовки учнів з мови.
Щодо програми профільного навчання української мови (4 год. на тиждень), то вона дасть змогу істотно вдосконалити практичні вміння й навички з усіх видів мовленнєвої діяльності.
Зокрема неодмінною умовою власне мовленнєвого і загального розвитку учнів є вдосконалення їхніх читацьких умінь. Саме тому серед навчальних досягнень учнів 5-12-х класів з української мови неабияка роль відводиться читанню як одному з видів мовленнєвої діяльності.
Важливим етапом у роботі з формування у школярів уміння читати є ознайомлення їх з різними видами читання, вироблення відповідних комунікативно-мовленнєвих умінь. Оскільки у процесі читання розв'язуються різні комунікативні завдання, зокрема установка на те, з якою метою читається текст: де, коли, для чого буде використана здобута інформація, то відповідно до цих комунікативних завдань реалізуються й різні види читання. Виділяють три види читання: ознайомлювальне, вивчальне і переглядове (або вибіркове). Оволодіння ними забезпечить істотно вищу ефективність роботи з книжкою, результативність пізнавальної діяльності школярів у цілому.
Одним із можливих і досить ефективних способів формування вмінь вести бесіду, розвитку уяви, творчих здібностей, естетико-етичному становленню учнів, посиленню інтересу до вивчення мови й літератури є розігрування діалогів на основі змісту вивчених літературних творів, можливих, хоч і не здійснених сюжетних варіантів, а також використання можливостей позакласних заходів.
Істотним резервом підвищення грамотності учнів є використання комп'ютерних технологій, зокрема систематичне написання навчальних комп'ютерних диктантів, по завершенню яких учні матимуть змогу відразу виявити допущені помилки. Значну частину їх вони зможуть виправити самостійно, використовуючи відповідні комп'ютерні програми ("Рута", "Master" та ін.), а решту усуватимуть, звернувшись за допомогою до вчителя. Така робота значною мірою індивідуалізує процес вдосконалення правописних умінь і навичок і тим самим підвищує його ефективність. У найближчому майбутньому кількість навчальних програм істотно зросте, оскільки розробці їх Міністерство освіти і науки та Академія педагогічних наук України нині приділяє значну увагу. У зв'язку з цим одним з провідних завдань підвищення методичної кваліфікації вчителя-словесника є вдосконалення його інформаційної культури. Упровадження інформаційних технологій сприятиме тому, що вчитель дедалі частіше виступатиме в ролі дослідника, організатора і фасилітатора навчальної діяльності школярів, консультанта.
Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів зумовлює необхідність процес вивчення кожної з тем курсу рідної мови розподіляти на три етапи:
1) мотиваційний, коли вчитель пояснює, задля чого вивчається певна тема, які знання мають бути засвоєні, які вміння і навички сформовані;
2) операційно-пізнавальний - основний етап, у процесі якого досягаються поставлені навчальні, розвивальні і виховні цілі;
3) контрольно-оцінний, яким завершується вивчення теми і одержуються об'єктивні дані про якість її засвоєння кожним учнем.
Говоріння (діалог, усний переказ і усний твір) та читання вголос оцінюються індивідуально шляхом нагромадження оцінок протягом семестру або року, окремих уроків для цього не відводиться. Передбачається, щоб кожен учень протягом семестру одержав одну оцінку за усний переказ (незалежно від того, яким буде текст переказу, - опис, розповідь чи лінгвістичний матеріал), при цьому оцінюється вміння говорити.
Звертаємо увагу вчителів на те, що оскільки діалог та усний твір оцінюються протягом року, то колонку для цих форм контролю можна завести вже на початку року і в I семестрі оцінювати навчальні досягнення тих учнів, уміння яких відповідають високому і достатньому рівням, а можна зробити запис у другому семестрі. До кінця навчального року кожен учень має одержати бал. Тоді ці форми контролю ввійдуть у підсумковий бал за II семестр.
Семестровий бал може бути підвищений протягом 10 днів після його виставлення. Скорегований семестровий бал є остаточним за семестр, він не може бути нижчим за попередній.
Українська та зарубіжна література
Шкільні курси української та зарубіжної літератур - важливі складові літературної освіти. Соціальна функціональність даних дисциплін визначається тим, що на рівні шкільної освіти вони реалізують загальнодержавні завдання розвитку національної культурної свідомості громадян України та інтеграції нашої держави в світовий культурний простір.
Саме тому важливо послідовно реалізовувати принцип взаємозв'язку обох шкільних курсів: при вивченні творів української літератури потрібно залучати контекст літератури зарубіжної та навпаки, до вивчення творів зарубіжної літератури вчитель має долучати матеріал курсу української літератури.
У 2004/2005 рр. здійснюватиметься подальша апробація профільної диференціації викладання курсів української та зарубіжної літератур. Основою для такої диференціації є профільні програми, що ґрунтуються на загальній структурі профільної школи. Згідно з Типовим навчальним планом для профільного навчання на III ступені загальноосвітніх навчальних закладів (з українською мовою навчання) ( v0306290-03 ), викладання української та зарубіжної літератури має здійснюватися за такими напрямами:
Профільна диференціація предметів "Українська література" та "Зарубіжна література" відбувається на всіх рівнях: стратегічних завдань відповідних курсів у класах різних профілів, кількості творів, запропонованих для текстуального аналізу і принципів їх добору; інтерпретаційних парадигм і обсягу теоретико- та історико-літературних знань; співвідношення монографічних та оглядових тем, кількості годин, відведених для вивчення програмової теми основних вимог до знань та умінь школярів.
Філологічний та художньо-естетичний профілі. Профільна освіта у класах філологічного та художньо-естетичного профілів покликана розширити обрії літературної освіти учнів, навчати їх, з одного боку, поглибленому аналізу художнього твору, а з іншого - вмінню розглядати його на широкому культурологічному тлі, у складних зв'язках із головними філософськими та естетичними тенденціями певної історико-культурної доби. Тому більша увага тут приділяється вивченню поетики художнього тексту, його літературно-критичній рецепції та культурологічному контексту; дещо розширюється й літературознавчий інструментарій.
Універсальний та суспільно-гуманітарний профілі, а також 10 клас художньо-естетичного профілю. Виходячи з кількості годин (2 год. на тиждень), слід використовувати програму для загальноосвітніх навчальних закладів. Втім, якщо вчитель класів суспільно-гуманітарного профілю отримує за рахунок шкільного компонента додатковий час, йому доцільно використовувати програми для філологічного профілю.
Фізико-математичний, природничий, технологічний та спортивний профілі. У класах даних профілів теоретико- та історико-літературний матеріал структурується з огляду на кількість годин та відповідну корекцію спрямування літературної освіти. Вивчення творів української та зарубіжної літератур в цих класах має бути спрямоване на те, аби формувати в учнів потребу в читанні кращих зразків літературних творів, долучати його до обговорення моральних проблем, навчати його цінувати красу художнього слова.
Для реалізації змісту шкільних курсів української та зарубіжної літератур вчитель може використовувати підручники й посібники, вміщені у Переліку навчальної літератури для використання у 2004/2005 н.р. у загальноосвітніх навчальних закладах України. Вся навчальна література, внесена до Переліку, має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, який визначає вид, призначення і статус навчальної книги як основної або як додаткової та дає дозвіл на її використання у навчально-виховному процесі. Більшість видань, зазначених у Переліку, успішно пройшли апробацію в навчальних закладах України і за її результатами схвалені для використання як масові.
Про викладання курсу української літератури
Слід виходити з того, що кожен художній твір, запропонований до текстуального вивчення, не лише відображає певну історичну дійсність і людину в ньому, її внутрішній світ у часопросторовому контексті, а й естетичними засобами виховує українську людину, вільну, розкріпачену в своєму самовираженні, духовно розвинуту. Через переживання прекрасного, що виникає при опануванні художнього твору, дитина відкриває нову якість власного буття, певною мірою дотичну до "вічних цінностей", витворених людством упродовж усієї його історії. Українська література у процесі її вивчення у школі має постати на світовій карті як унікальне явище. Найперше завдання сьогоднішнього курсу української літератури розкрити цю унікальність, повернути втрачений престиж національної літератури, плекати її майбутнього читача.
У 2004/2005 н.р. Міністерство освіти і науки України рекомендує вивчати шкільний курс української літератури у загальноосвітніх навчальних закладах за програмою (К.: Шкільний світ, 2001) та програмою (К.: Генеза, 2002). У школах з профільним навчанням (філологічного напрямку) можна використовувати програму для шкіл (класів) з поглибленим вивченням української літератури (К.: Генеза, 2004) для гуманітарного та природничо-математичного профілів журнал "Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах", N 3, N 4, 2004.
Про викладання курсу зарубіжної літератури
Мета предмета "Зарубіжна література" полягає у тому, щоб долучити школярів до скарбниці світової літератури, а через неї до фундаментальних цінностей культури у взаємодії їхніх конкретно-історичних та загальнолюдських значень; формувати гуманістичний світогляд учня, розширювати видноколо його культурно-пізнавальних інтересів, збагачувати особистість духовними надбаннями людства; виховувати громадян України, здатних до діалогу з представниками інших національних традицій.
Долучаючи учнів до найвищих досягнень різних національних літератур, курс "Зарубіжна література" відкриває панораму найважливіших здобутків духовної культури людства, окреслює особливості літературного розвитку національних меншин України. Висвітлюючи світовий контекст української літературної традиції, він допомагає вияскравити її національну специфіку; ознайомлюючи учнів із найкращими перекладами, розширює обрії володіння рідною мовою. Викладання курсу здійснюється українською мовою.
Викладання шкільного курсу зарубіжної літератури у 2004/2005 н.р. відбуватиметься за умов вибору вчителем однієї з нині чинних програм: (К: Шкільний світ, 2001, 2003). Вчителі, які працюватимуть у профільних класах, можуть скористатися одним із двох рекомендованих МОНУ проектом профільних програм, розроблених на основі вищезгаданих програм для загальноосвітніх навчальних закладів. Обидва проекти були надруковані в журналі "Всесвітня література в середніх навчальних закладах України", 2003, NN 7, 8.
Вивчення мов і літератур національних меншин
Основна мета вивчення мов і літератур в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин полягає у створенні оптимальних умов для активного володіння учнями державною та рідною мовами, формування мовної, комунікативної, етнокультурної компетенцій, що надасть можливість користуватися ними в різних суспільних сферах діяльності та інтегруватися в українське суспільство.
У зв'язку з цим вчителі-словесники мають надавати пріоритет процесу учіння, тобто самостійній пізнавальній діяльності учнів, розвитку в них творчих здібностей, ініціативності, вміння працювати з інформацією, критично оцінювати ії, застосовувати для життєвих потреб, формувати й обстоювати власну думку чи громадянську позицію щодо тих або інших подій і явищ.
У 2004/2005 навчальному році загальноосвітні навчальні заклади з навчанням мовами національних меншин працюють відповідно до типових навчальних планів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001 року N 342 ( v0342290-01 ) (лист від 07.05.2004 р. N 1/9-252 ( v-252290-04 ). Кількість годин, відведених на вивчення української та рідної мов і літератур, у цих планах залишилася такою, як і в попередні роки.
Звертаємо увагу, що нові типові навчальні плани для основної та старшої школи, що затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 23.02.2004 N 132 ( v0132290-04 ), орієнтуються на 12-річну школу і будуть запроваджуватися поступово, починаючи з 2005/2006 навчального року.
Державний статус української мови передбачає її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя. Це зумовлює значущість української мови як шкільного предмета. Особливо важливо опанування державної мови учнями загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин. Для них знання української мови має бути достатнім для того, щоб якнайповніше реалізувати свої життєві потреби.
Вивчення української та рідної мови має бути пізнавально-практичної спрямованості, що потребує особливої уваги до тих питань теорії, які пов'язані з формуванням орфографічних, пунктуаційних та мовленнєвих умінь та навичок.
Вивчення кожного розділу або теми на уроках мови має сприяти розвитку логічного мислення та удосконаленню усіх видів мовленнєвої діяльності учнів у трьох напрямках.
Перший напрямок у розвитку мовлення учнів спрямовується на оволодіння нормами літературної мови. Другий - на збагачення словникового запасу та граматичного устрою мови учнів. Третій - на формування умінь та навичок зв'язного викладу думок в усній та письмовій формі. Крім того, важливою складовою у роботі з розвитку мовлення має бути формування навичок виразного читання.
У процесі навчання мови необхідно робити наголос на вправах лінгвонародознавчого типу, що допоможе формувати в учнів уявлення про багатоманітність світу, стимулювати інтерес до інших культур та мов.
Загальноосвітні навчальні заклади з російською мовою навчання працюють за програмою "Російська мова", 5-11 класи, яка надрукована у журналі "Російська словесність в школах України" 2001, N 4; 2003, N 1. До цієї програми перевидано відповідні підручники для 5-9 класів.
Загальноосвітні навчальні заклади з українською мовою навчання використовують програми "Російська мова", 5-9 класи (К.: Шкільний світ, 2001); "Російська мова", 5-9 класи (з курсу 3(2) 9 кл.), що надрукована в журналі "Російська словесність в школах України" 2001, N 4.
До цих програм видано підручники "Російська мова", 5, 6 кл. з курсу 3(2) - 9 кл. та 5 кл. з курсу 5-9 кл. (за ред. І.П.Ґудзик); навчальні посібники: "Російська мова. Комунікативний курс", 5 кл. (авт. Н.Ф.Баландіна, Харків: Торсінг, 2002); "Слушаем-читаем, говорим-пишем" (авт. Л.В.Давидюк та ін., К.: Освіта, 2002).
Рекомендуємо користуватися також поурочними розробками до цих курсів, що друкувалися в журналі "Російська словесність в школах України": для 5 класу - 1997, NN 3, 4, 5, 6; 1998, N 1; для 6 класу - 1998, NN 3, 4, 5, 6; 1999, N 1; для 7 класу - 1999, NN 3, 4; 2000, N 1; для 8 класу - 2000, N 2, 3, 4; для 9 класу 2001, NN 2, 3, 4; 2002, NN 1, 2.
При вивченні рідної мови як другої важливо використовувати міжпредметні зв'язки з українською мовою.
У вечірніх загальноосвітніх навчальних закладах з російською мовою навчання необхідно користуватися методичними рекомендаціями до існуючих програм з російської мови і літератури (див. журнал "Російська словесність в школах України" 2002, N 4).
Повний перелік навчально-методичної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин, як завжди, буде видрукуваний в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України".
Вивчення курсу літератур в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин здійснються за інтегрованими програмами.
Основними завданнями цього курсу є формування читацької культури, творчих здібностей, виховання почуття краси та виразності рідного слова, розвиток умінь сприймати літературний твір як явище мистецтва, сприяння розширенню культурно-пізнавальних інтересів, розуміння щодо єдності світового літературного процесу і, в той же час, національних особливостей і його складових; виховання почуття національної гідності та поваги до культур різних народів.
При вивченні художніх творів необхідно реалізовувати комунікативно-діяльнісний підхід до роботи з текстом: від його аналізу до створення продуктивних мовленнєвих висловлювань.
Вивчення курсу літератури в школах з російською мовою навчання здійснюватиметься за програмою для 5-11 класів вид-ва "Шкільний світ", 2001 р.; з румунською мовою навчання - за програмою вид-ва "Світ", 2001 р.; з молдовською мовою навчання за програмою вид-ва "Світ", 2001 р.; з угорською мовою навчання за програмою вид-ва "Світ", 2002 р.
Звертаємо увагу на те, що в навчальному плані загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин одночасно з викладанням інтегрованого курсу рідної та зарубіжної літератур надається можливість викладати їх окремо. Вибір порядку викладання надається Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з урахуванням реального стану навчально-методичного забезпечення та підготовки вчителів.
Оцінювання досягнень учнів у навчанні з літератури проводиться тематично і здійснюються в усній і письмовій формі. Для цього можна використовувати такі види контролю, як літературні диктанти, тести, завдання для аналізу художнього твору, творчі завдання тощо, які виконуються після вивчення всієї теми або окремого твору, великого за обсягом. Контрольні роботи проводяться один раз на семестр.
З 2003/2004 навчального року розпочався поступовий перехід старшої школи на профільне навчання, у загальній структурі якої виокремлюються наступні напрями: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, художньо-естетичний, спортивний. За основними напрямами профілізації визначаються різноманітні навчальні профілі. Зміст профільних предметів реалізується за рахунок варіативної та інваріантної складових змісту загальної середньої освіти.
Для філологічного профілю загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою розроблені програми з мови (Київ: Педагогічна преса, 2004), літератури (Київ: Педагогічна преса, 2004); для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою - "Російська мова. Факультативний курс" (Харків: Торсінг, 2004).
Для профільного вивчення рідних мов і літератур інших національних меншин дозволяється користуватися регіональними та авторськими програмами, які мають бути погоджені в установленому порядку.
Після завершення навчальної практики здійснюється підсумкове оцінювання навчальних досягнень учнів.
Іноземні мови
Головна мета навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціокультурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум і сприяють її соціалізації в новому для неї суспільстві.
Вчителями іноземних мов вже накопичений певний досвід у формуванні мовної та мовленнєвої компетенції, тому особливу увагу слід приділити розвитку соціокультурної і загальнонавчальних компетенцій. Соціокультурні складники мають наскрізно пронизувати вивчення іноземних мов: тексти, вправи, мовні та мовленнєві зразки. Вивчення будь-якої теми у всіх чотирьох сферах комунікації - особистій, суспільній, освітній та професійній - буде ефективним за умови, що процес відбуватиметься через соціокультурний компонент. Це сприятиме вихованню активної особистості, підготовленої до участі в діалозі культур.
На сучасному етапі розвитку мовної освіти вивчення іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах передбачає вивчення іноземних мов міжнародного користування (англійська, німецька, французька, іспанська) з метою набуття мовних знань та мовленнєвих навичок на рівні, достатньому для підтримки контактів із зарубіжними ровесниками, та необхідному для подальшого особистісного розвитку, зокрема професійного.
У відповідності до Концепції навчання ( v_5-2290-01 ) старша школа передбачається профільною.
Для забезпечення профільного навчання передбачені навчальні плани, які дають змогу в залежності від потреб учнів комплектувати старші класи за напрямами диференціації: природничо-математичним, філологічним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним, спортивним.
Інваріантна складова типового навчального плану основної школи забезпечує реалізацію змісту шкільної освіти на рівні Державного стандарту. Типовий навчальний план старшої школи реалізує зміст освіти у залежності від обраного профілю навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів: рівні стандарту, академічному або профільному рівні.
Профіль навчання формує загальноосвітній навчальний заклад, самостійно визначаючи перелік профільних спецкурсів, які його забезпечують.
Профільне навчання з іноземних мов реалізується через навчально-методичне забезпечення профільного вивчення предметів. Викладання іноземних мов у профільній школі в цьому навчальному році буде здійснюватись за програмами "Іноземні мови. Програми для профільного навчання. 10-11 кл." (вид-во "Навчальна книга", 2004) та навчальними посібниками:
Англійська мова для 10-го класу Сірик Т.Л. для фізико-математичного, технологічного профілів (вид. СТЛ-книга).
Підручник "Франція" для 10-го класу філологічного профілю. Спецкурс "Країнознавство", автор Сваткова Т.Д. (вид. "Навчальна книга").
Посібники "Найцікавіше з життя Німеччини" "Погляд на німецькомовні країни" для 10-го класу. Спецкурс "Країнознавство", автор Гусєва П.Т. та інші.
Посібник "США: географія, економіка, культура", 10 клас, Маліненкова Е.І., спецкурс "Країнознавство" (вид. "Світ дитинства").
Посібник "Business English Essentials", 10-11 класи, Біленька О. та інші. Спецкурс "Ділова англійська мова" (вид. "Карп'юк").
Посібник "Sci-Tech Translation", 10-11 класи, Коваленко А.Я. Спецкурс "Технічний переклад" (вид. "Карп'юк").
У зв'язку з тим, що загальноосвітній напрям повністю забезпечений підручниками, виникла необхідність дати методичні рекомендації лише з використання навчально-методичного забезпечення у профільних класах.
У вчителя, який буде працювати у профільних класах, є два шляхи вирішення цієї проблеми: або використовувати підручник 10 класу тієї ж серії, що використовувався у 9-му класі, або перейти на нові підручники. І в першому, і в другому випадку вчитель має:
Для реалізації гуманітарного профілю рекомендується:
Для більш ефективного впровадження профільного навчання у навчальний процес доцільно в повному об'ємі використати "додаткові години, виділені на поглиблене вивчення предметів, спецкурсів, предметів за вибором, факультативні, індивідуальні та групові заняття", реалізуючи їх у таких спецкурсах, як: "Країнознавство", "Література", "Ділове мовлення", "Технічний переклад".
Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міносвіти і науки України від 20.02.2002 р. N 128 ( z0229-02 ). При поглибленому вивченні іноземної мови з 1-го класу клас ділиться на групи з 8-10 учнів у кожній (не більше 3 груп); при вивченні іноземної, що не є мовою навчання, а вивчається як предмет - клас чисельністю понад 27 учнів ділиться на 2 групи.
Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточна, тематична, семестрова, річна та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили. Тому тематичне оцінювання з іноземної мови доцільно проводити саме за результатами поточного оцінювання.
Тематичне оцінювання з іноземної мови проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний тематичний бал. Не допускається проведення оцінювання із кожного виду мовленнєвої діяльності окремо і диференційоване виставлення оцінок за них.
Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються. Вимоги до перевірки зошитів регламентуються Міністерством освіти і науки України.
Семестрове оцінювання
Семестрове оцінювання з іноземної мови проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо). До журналу робиться, наприклад, такий запис:
------------------------------------------------------------------ | 15.12. | 18.12. | 22.12. | 25.12. | | Аудіюв. | Говор. | Читання | Письмо | ------------------------------------------------------------------
Критерії оцінювання знань, навичок і умінь
Творча робота
------------------------------------------------------------------ |12 - 0 помилок |9 - 4 помилки |6 - 7 помилок |3 - 10 помилок| |------------------+--------------+---------------+--------------| |11 - 1 - 2 помилки|8 - 5 помилок |5 - 8 помилок |2 - 11 помилок| |------------------+--------------+---------------+--------------| |10 - 3 помилки |7 - 6 помилок |4 - 9 помилок |1 - 12 помилок| ------------------------------------------------------------------
Диктант
------------------------------------------------------------------ |12 - 0 помилок |9 - 4 помилки |6 - 7 помилок |3 - 10 помилок| |------------------+--------------+---------------+--------------| |11 - 2 помилки |8 - 5 помилок |5 - 8 помилок |2 - 11 помилок| |------------------+--------------+---------------+--------------| |10 - 3 помилки |7 - 6 помилок |4 - 9 помилок |1 - 12 помилок| ------------------------------------------------------------------
Переклад і тестування
------------------------------------------------------------------ |100% - 12 балів |52-59% - 6 балів | |--------------------------------+-------------------------------| |92-99% - 11 балів |44-51% - 5 балів | |--------------------------------+-------------------------------| |84-91% - 10 балів |36-43% - 4 бали | |--------------------------------+-------------------------------| |76-83% - 9 балів |28-35% - 3 бали | |--------------------------------+-------------------------------| |68-75% - 8 балів |20-27% - 2 бали | |--------------------------------+-------------------------------| |60-67% - 7 балів |12-19% - 1 бал | ------------------------------------------------------------------
Принагідно повідомляємо місцеві органи управління освітою, методичні установи, керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що робочі навчальні плани на 2004/2005 навчальний рік розробляються відповідно до листа Міносвіти і науки України від 07.05.2004 N 1/9-252 ( v-252290-04 ).
Вчителі загальноосвітніх навчальних закладів мають змогу вибирати навчально-методичне забезпечення курсу "Іноземні мови". Слід нагадати, що в навчальних закладах України можна користуватися лише основною та додатковою навчальною літературою з відповідним грифом Міністерства освіти і науки України, яка зазначена в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України".
Географія
Шкільна географічна освіта нині відіграє вирішальну роль у зміні людського світогляду на глобальному та особистісному рівнях. Географія допомагає дитині усвідомити велике різноманіття і цілісність природи Землі як єдиної географічної оболонки й водночас осмислити єдність і вразливість природних об'єктів, залежність їх від дій людини, озброєної сучасними технічними та технологічними засобами впливу на природне середовище. Географія вчить комплексно розглядати природу, усвідомлювати особисту причетність до природних явищ і відповідальність за зміни географічних об'єктів Землі.
Таким чином, географія - це єдина навчальна дисципліна, яка, маючи величезний світоглядний потенціал, формує у молоді комплексне узагальнююче уявлення про Землю як планету людей, виховує патріотизм і любов до свого краю, Батьківщини, вчить орієнтуватися в складних світових соціально-економічних процесах, що постійно змінюються.
Глобалізація стихійних природних і природно-антропогенних явищ та катастроф, загострення планетарних соціально-економічних, природно-ресурсних, геоекологічних, етнічних та інших проблем підвищують роль і значення географії, потребують більшої уваги до розвитку географічної освіти. Географічна освіта повинна відповідати головним дидактичним принципам: науковості, неперервності, послідовності, наступності, комплексності, врахуванню психофізичних і вікових особливостей школярів.
Завданням сучасної шкільної географічної освіти є здійснення переорієнтації її цілей на формування таких життєво важливих компетенцій школярів, які сприяли б їхній адаптації до активної участі в житті суспільства, зокрема розумінню причин загострення відносин у системі "людина - суспільство - природа", особливостям взаємозв'язків у системі "природні умови і ресурси - людина суспільство".
Основна мета географічної освіти полягає у всебічному розвитку особистості школяра з урахуванням його природних задатків, здібностей, інтересів та потреб через формування географічної культури як основи світосприйняття, світогляду та діяльності.
У 2004/2005 н. р. географічні курси вивчаються в порядку, який став уже традиційним:
5 клас - "Рідний край". На комплексній краєзнавчій основі вводить учнів у світ географії, формує перші уявлення і одиничні поняття про компоненти природи, природні багатства, господарську діяльність людей. Курс спрямований на формування практичних умінь орієнтування на місцевості (спостереження за погодою, небезпечними гідрометеорологічними явищами, взаємозв'язками між компонентами живої та неживої природи тощо). Це сприяє розвитку спостережливості, розумінню сучасного стану географічних об'єктів, усвідомленню необхідності вивчення та охорони рідного краю.
6 клас - "Загальна географія". Закладає основи формування понятійно-термінологічного апарату фізичної географії через висвітлення на доступному віковому рівні знань про географічну оболонку, закономірності її будови й розвитку. Вивчення курсу спрямоване на формування планетарних уявлень про Землю, взаємодію і взаємопроникнення компонентів природи в межах географічної оболонки.
7 клас - "Географія материків і океанів". У цьому курсі розширюються й конкретизуються уявлення учнів про просторову неоднорідність поверхні Землі, прояв загальних географічних закономірностей на регіональному рівні. Саме в процесі вивчення географії у 7 класі формується система знань про цілісність і диференціацію природи материків, великих регіонів світу, особливостей життя та діяльності людей у різних географічних умовах, закріплюються навички роботи з регіональними і тематичними географічними картами.
Вивчення географії України у 8-9 класах як єдиного комплексного курсу з географії держави завершує географічну освіту в основній школі. Головна мета курсу - формування географічного образу своєї країни в усьому її різноманітті та цілісності на основі комплексного підходу й висвітлення трьох основних компонентів - природи, населення і господарства. Основні завдання курсу полягають у формуванні в учнів через географічні знання громадянськості і патріотизму, уявлення про Україну як суб'єкта світового географічного й економічного простору, розуміння географічних аспектів найважливіших сучасних соціально-економічних проблем країни, розвиток практичних умінь і навичок, які спонукають до соціально відповідальної поведінки в державному просторі.
Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ) старша школа функціонує як профільна, а тому важливо вже тепер розпочати підготовку до навчально-методичного забезпечення шкільної географії в умовах профілізації.
Зміст географічної освіти у профільних класах реалізується через обов'язкове викладання курсу "Соціально-економічна географія світу", курсів за вибором та факультативів.
Профільне навчання географії також забезпечується поглибленим вивченням близьких до географії предметів: економіки в суспільно-гуманітарному напрямі; біології, фізики та екології - у природничому.
У класах суспільно-гуманітарного профілю вивчається курс "Соціально-економічна географія світу" в 10 класі та курс "Країнознавство" в 11 класі. Курс є завершальним у географічній освіті школярів. Основним завданням географії у цьому профілі є формування в старшокласників сучасних уявлень про географічну картину світу через комплексне вивчення країн шляхом систематизації та узагальнення різнорідних даних про їх природу, населення, господарство, соціальну сферу та культуру. Країнознавство охоплює історичні, культурологічні та екологічні аспекти, об'єднуючи та підсумовуючи різнобічні знання про ту чи іншу країну, отримані з географії, історії, літератури та іноземних мов.
У 10 класі природничого профілю вивчається курс "Соціально-економічна географія світу", а в 11 - "Геоекологія", що на основі системи географічних знань і методів дає знання про оптимальне природокористування і збереження географічного середовища.
У класах природничого напряму географічного профілю навчання у 10 класі вивчається курс "Соціально-економічна географія світу", а в 11 - курси "Країнознавство" та "Геоекологія".
Рівень профільної підготовки передбачає вивчення двох - трьох споріднених предметів (наприклад, курси географії та економіки), а решта предметів вивчається за програмою загальноосвітнього рівня.
Крім запропонованих вище курсів, для поглиблення й розширення змісту профільних предметів або забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання пропонуються курси за вибором, які викладаються за рахунок варіативного компонента змісту освіти і враховують інтереси, здібності та життєві плани учнів з одного боку, і відповідають профілю школи - з іншого. Для суспільно-гуманітарного профілю - це такі курси за вибором, як "Географія населення", "Географія культури", "Географія релігій", "Демогеографія", "Географія світового господарства з основами економіки"; для естетичного профілю - курс "Географія культури", для природничого профілю - курси "Глобальна географія", "Геоекологія", "Географія з основами природокористування", "Біогеографія", "Конструктивна географія"; для спортивного "Географія туризму", для медичного - "Медична географія" тощо.
Пропонуються також курси за вибором для шкіл природничо-географічного профілю: "Загальна географія", "Основи природокористування", "Землезнавство з основами геології", "Рекреаційна географія" тощо.
Значна частина навчального часу в усіх класах має бути відведена на практичні роботи - уроки-спостереження, дослідження, уроки практичної діяльності безпосередньо в природі. При цьому основні географічні курси мають викладатися на краєзнавчому матеріалі. Вивчення більшості тем у всіх класах варто доповнювати роботою з географічними картами та іншими джерелами географічної інформації тому, що саме карти, таблиці, специфічна географічна наочність дедалі ширше використовуються у глобальних інформаційних мережах, вплив яких на форми освіти постійно зростатиме.
Надзвичайно важливу роль під час переходу до профільного навчання у старшій школі повинні відігравати обласні інститути післядипломної педагогічної освіти, оскільки саме вони мають підготувати вчителів до викладання нових географічних курсів.
Основною перепоною для більш глибокого вивчення географії в школі завжди була і залишається обмежена кількість годин, відведених на вивчення предмета, а тому саме профілізація старшої школи дає необмежені можливості для вивчення тих географічних курсів, які сприятимуть поглибленню та поширенню географічних знань. Тому непересічною тут залишається роль особистості вчителя, який є основним пропагандистом географічних знань у школі.
Під час вивчення географії рідного краю слід використовувати лише ті регіональні підручники, які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.
Значну допомогу в підготовці до уроків вчителям надають журнал "Географія та основи економіки в школі" та газета "Краєзнавство. Географія. Туризм".
У 2004/2005 н.р. передбачається проведення державної підсумкової атестації або в усній за традиційними білетами, або у письмовій формах та збірником "Завдання для державної підсумкової атестації", Харків: Гімназія, 2002, 2003, 2004.
В умовах переходу загальноосвітніх навчальних закладів на 12-річний термін навчання опанування змісту географії передбачається на таких рівнях:
1. Рівень стандарту - обов'язковий мінімум змісту навчального предмета, який найбільш повно реалізується у філологічному, художньо-естетичному, фізико-математичному, технологічному та спортивному напрямах. Зміст предмета "Географія" як базового відображено таким обов'язковим курсом, як "Економічна і соціальна географія світу", який вивчатиметься у 10 класах усіх напрямів, оскільки він входить до інваріантної складової змісту середньої освіти. У курсі вивчаються загальні суспільно-географічні особливості розвитку і розміщення господарства світу, формується науковий світогляд про геопросторову організацію господарства. Розвиваються наукові знання про регіони та країни світу, формуються основи економічної організації їх господарського розвитку.
2. Академічний рівень забезпечує більш глибоке опанування навчальним матеріалом і може реалізуватися в універсальному, суспільно-гуманітарному, спортивному та природничому напрямах.
3. Рівень профільної підготовки - забезпечує поглиблене вивчення географії, орієнтоване на майбутню професію. Реалізується в суспільно-гуманітарному та природничому напрямах.
Нині підготовка до викладання предмета має полягати у доборі навчальних планів і навчальних програм з обов'язкових географічних дисциплін та курсів за вибором; у створенні навчально-методичних комплектів з кожного географічного курсу, до яких входять: підручники нового покоління, хрестоматії, робочі зошити, словники та довідкова література, атласи, настінні карти, електронні наочні посібники; у підготовці і перепідготовці вчителів географії нової формації, які вільно володіють сучасними освітніми, інформаційними технологіями і здатні працювати в умовах нового соціального замовлення; створенні в Україні мережі спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням географії протягом 12 років.
Економічна освіта
Із переходом України до ринкової економіки гостро постало питання формування сучасної економічної культури населення, переорієнтації й поглиблення економічної освіти. Актуальним є виховання людини, здатної сприймати ринкові перетворення, легко адаптуватися до змін у житті, вільно оперувати основними економічними поняттями.
Загальноосвітня школа покликана формувати у молодих людей глибоке розуміння явищ, процесів, відносин в економічній системі, а також засобів і способів розв'язання економічних проблем. Йдеться, насамперед, про економічну освіту, що якнайтісніше пов'язана із створенням високоефективної економіки і є важливою умовою розвитку держави та кожної людини.
Принципові зміни в економіці, науці і техніці, у соціальних відносинах та суспільній думці зумовлюють зміни у змісті загальної середньої освіти, вимагають знань, які б стали потребою сьогодення. Це свідчить про необхідність формування у громадян України не тільки таких рис, як діловитість, підприємливість, а найголовніше - економічної культури, а саме суспільство зацікавлене, щоб кожна людина, незалежно від її фахової орієнтації, здобула гарантований державою певний мінімум систематизованих економічних знань. Тому економіка увійшла до інваріативної частини базового навчального плану, а це сприятиме запровадженню в Україні неперервної економічної освіти.
Метою економічної освіти в системі загальної середньої освіти є така підготовка учнів, яка забезпечить їм достатній рівень життєвої компетентності у сфері економічних відносин на рівні держави, родини та окремої людини. Загальні економічні знання потрібні кожному учневі незалежно від його життєвого і професійного вибору.
Всі рекомендації щодо вивчення економіки за два попередніх навчальних роки залишаються чинними і для 2004/2005 року.
Вивчення предмета у 2004/2005 навчальному році здійснюватиметься за такими збірниками програм: "Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи економіки. Основи підприємницької діяльності". - К.: Шкільний світ, 2001, та "Програми для профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. Програми спецкурсів і факультативів". - К. Подільський, Абетка-НОВА, 2003. Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу. Вчитель має право довільно визначати кількість годин на вивчення тем, але без вилучення одних на користь інших. Обласні, районні та міські методичні кабінети (центри) не уповноважені регламентувати розподіл вчителем навчальних годин у межах тем.
Структура вивчення економіки склалася на основі багаторічного досвіду викладання курсу в навчальних закладах різного типу у різних регіонах України.
У початковій школі економічні знання мають інтегруватися у зміст інших предметів, оскільки молодший шкільний вік - це період набуття базових життєвих знань, навичок і формування процесів розуміння, усвідомлення власного життєвого досвіду та оточення. Будь-яке ознайомлення з економічними явищами на цьому етапі навчання слід проводити у формі гри або за допомогою алегоричної розповіді, казок.
В основній школі (5-9 класи) економічні знання інтегруються у зміст географії, історії, математики, правознавства. Окрім того, можуть вивчатися курси за вибором: у 5-6-х класах може викладатися курс "Подорож у світ економіки", у 7-8-х класах - "Підприємництво в дії"; у 9-х класах - "Моя економіка" за рахунок годин варіативної частини навчального плану. Вони можуть також виконувати функцію допрофільного навчання школярів.
У старшій школі економіка як базова дисципліна викладається у 10 класах всіх профілів (одна година на тиждень).
Саме в цьому віці учні вже мають певний багаж знань, а деякі вже й власний досвід роботи, частина із них визначилася із майбутньою професією, тому вони свідомо сприймають запропоновані знання та краще орієнтовані на здобуття економічної освіти. Крім того, психологічні особливості в цьому віці дають можливість не тільки зрозуміти окремі економічні факти, а й робити аналітичні узагальнення. З урахування профільного навчання у старшій школі є можливість застосовувати різні підходи до економічної освіти старшокласників. У школах, ліцеях, класах з поглибленим вивченням економіки, крім обов'язкового курсу, запроваджуються курси за вибором з конкретних напрямів економіки.
У класах суспільно-гуманітарного профілю економіка викладається протягом двох років: у 10-му класі в курсі "Основи економіки" вивчається ринкова система; рівновага на ринку; попит і пропозиція; виробництво економічних благ; економічні ресурси; організація праці, роль обміну у перерозподілі благ; обмін і формування ринку; роль грошей; ціна товару; природні ресурси, їх ринки; власність, права власності; елементи підприємництва; економічна роль конкуренції; види ринку; види доходів. В 11-му класі вивчається аналітична економіка, де розглядаються загальні поняття мікро- і макроекономіки: система національних рахунків; теорія економічного зростання; теорія ділових циклів; гроші і капітал; грошовий обіг; банки, їх функції; цінні папери, їх види; роль держави в умовах ринкової економіки; світова економіка та економічні системи.
Для поглиблення і розширення змісту профільних предметів або забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання пропонуються курси за вибором, які викладаються за рахунок варіативного компонента змісту освіти. В старшій школі, як профільній, зміст предмета "Економіка" представлений окремими спеціальними курсами, які враховують інтереси, здібності та життєві плани учнів з одного боку, і відповідають профілю школи з іншого. До варіативної частини профільної школи віднесено такі економічні курси: "Основи підприємницької діяльності", "Власна справа", "Основи менеджменту", "Основи інтелектуальної власності", "Основи споживчих знань", "Основи сімейного господарювання" тощо.
Для реалізації основних принципів профільного навчання МОН України розроблено Типові навчальні плани для профільного навчання (наказ МОН України від 20.05.2003 р. N 306 ( v0306290-03 ), в яких запропоновано вивчення предмета "Основи економіки" як інваріантної складової навчального плану, у 10-х або 10-11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів.
------------------------------------------------------------------ |Навчальний| Кількість годин за напрямами вивчення | | предмет |-----------------------------------------------------| | |Філо-| Сус- |Фізи- |При- |Техно-|Спор-|Худож-|Універ-| | | ло- |піль- | ко- |род- | ло- |тив- | ньо- |сальний| | |гіч- |но-гу-|мате- |ничий|гічний| ний |есте- | | | | ний |мані- | ма- | | | |тичний| | | | |тарний|тичний| | | | | | | |-----+------+------+-----+------+-----+------+-------| | |10|11|10 |11|10|11 |10|11|10 |11|10|11|10 |11|10 |11 | |----------+--+--+---+--+--+---+--+--+---+--+--+--+---+--+---+---| |Основи |1 | | 2 | 1|1 | |1 | | 1 | | 1| | 1 | |1 | | |економіки | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | ------------------------------------------------------------------
Навчально-методичне забезпечення курсу "Основи економіки"
------------------------------------------------------------------ | Назва програми | Навчально-методичне |Загальні примітки | | | забезпечення | | |--------------------+------------------------+------------------| |1. Економіка. 10 кл.|1. Економіка: Підручник |Варіанти | |(авт. |для 10 кл. |навчальних програм| |Ковальчук Г.О., |загальноосвітніх |залежать від | |Бобров В.Я., |навчальних закладів |концепції | |Мельничук В.Г., |(Г.О.Ковальчук, |економічної освіти| |Огнев'юк В.О., |В.Г.Мельничук, |у конкретному ЗНЗ | |Часткова О.В., |В.О.Огнев'юк) - К.: |та кількості | |Ніколенко Ю.В.); |Навчальна книга, 2003. |годин, визначених | |--------------------+------------------------|на вивчення | |2. Основи економіки |2. Загальна економіка: |економіки. Так для| |/за ред. |Підручник для 10-11 кл. |вивчення економіки| |І.Ф.Радіонової: |загальноосвітніх |лише у 10 кл. (в | |Програма для 10-х |навчальних закладів |11 кл. економіка | |або 10-11-х класів |(І.Ф.Радіонова) - Вид. |не вивчається) | |загальноосвітніх |3-є перероб. і доп. - |можна | |навчальних закладів |Кам'янець-Подільський: |застосовувати два | |загальноосвітнього, |Абетка-НОВА, 2002, 2003.|підходи: Перший | |природничо-матема- | |(70 годин на рік) | |тичного та | |- навчальні | |технологічного | |програми | |напрямів навчання; | |- за редакцією | |--------------------+------------------------|Ковальчук Г.О. та | |3. Основи економіки,|3. Моя економіка. |ін. | |10-11 кл. /за ред. |Підручник для учнів |- за редакцією | |Л.П.Крупської: |8-9-х кл. |Радіонової І.Ф. | |Програма для класів |загальноосвітніх |- за редакцією | |суспільно-гуманітар-|навчальних закладів з |Крупської Л.П. | |ного та |поглибленим вивченням |- за редакцією | |загальноосвітнього |економіки та для учнів |Степаненка С.В. | |профілів; |10 кл. |Другий (35 годин | | |загальноосвітнього та |на рік) - | | |гуманітарного профілів |навчальні програми| | |(Л.П.Крупська) - К.: |- за редакцією | | |А.П.Н., 2001. |Ковальчук Г.О. та | |--------------------+------------------------|ін. | |4. Основи економіки,|4. Економіка: Посібник. |- за редакцією | |10-11 кл. /за ред. |10-11 кл. (С.В.Степа- |Крупської Л.П. | |С.В.Степаненка: |ненко) - К: вид-во | | |Програма для |КНЕУ, 2000. |Вивчати економіку | |загальноосвітніх |5. Економіка. Посібник. |в 10-11 кл. можна | |навчальних закладів;|10-11 кл. (З.Г.Ватаманюк|таким чином: | | |та ін.) - К.: Либідь, |- в 10-му класі за| | |2000. |редакцією | | |6. Основи |Ковальчук Г.О. та | | |економічних знань: |ін.; | | |Посібник 10-11 кл. |за редакцією | | |(А.С.Гальчинський та |Радіонової І.Ф. - | | |ін.) - К.: Вища школа, |вивчаються I, II, | | |2002. |III розділи; | | |7. Збірник задач з |за редакцією | | |економіки: Навчальний |Крупської Л.П. - | | |посібник для 10-11 кл. |вивчається I, II, | | |з поглибленим вивченням |III, IV розділи; -| | |економіки. |в 11-му класі | | |(Г.О.Горленко, |продовжується | | |І.М.Пархоменко) - |навчання за | | |Кам'янець-Подільський: |програмами: | | |Абетка-НОВА, 2001. |за редакцією | | |8. Збірник різнорівневих|Ковальчук Г.О. та | | |завдань для державної |ін. за редакцією | | |підсумкової атестації з |Радіонової І.Ф. - | | |основ економіки |вивчаються IV, V, | | |(І.Є.Тимченко та ін.) - |VI розділи; | | |Вид. 2-ге, перероб. і |за редакцією | | |доп. - |Крупської Л.П. - | | |Кам'янець-Подільський: |вивчаються V, VI, | | |Абетка-НОВА, 2003. |VII, VIII розділи.| | |9. Практикум з | | | |економіки: | | | |робочий зошит для 10-11 | | | |кл. (Г.О.Горленко). - | | | |Кам'янець-Подільський: | | | |Абетка-НОВА, 2002. | | | |10. Збірник задач з | | | |економіки: для 10-11 кл.| | | |упор. (Г.О.Горленко). - | | | |Абетка-НОВА, 2002. | | ------------------------------------------------------------------
Перелічені в таблиці програми надруковані у "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України" й Департаменту загальної середньої освіти та дошкільної освіти.
"Економіка". Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2003.
"Економіка. Географія". Навчальна книга. 2004.
Рівень профільного вивчення економіки реалізується у профільних класах. Профільне навчання забезпечується поглибленим вивченням курсу "Економіка" (по дві години на тиждень у 10-му та 11-му класах), введенням курсів за вибором та факультативів і близьких до економіки предметів: математики, географії, правознавства.
Основними завданнями курсів за вибором є забезпечення вивчення економіки і споріднених з нею предметів на достатньому рівні. За їх допомогою має відбуватися трансформація наукових знань учнів в їх практичний досвід. Курси за вибором повинні мати переважно прикладний характер. Практичні роботи, екскурсії, презентації, дослідження, моделюючі або ситуативні вправи є невід'ємною складовою занять. Робочі плани профільних класів можуть включати кілька курсів за вибором і факультативів. Тим самим забезпечується гнучка система профільного навчання, яка надає учням можливість обрати індивідуальну освітню програму.
Робочі плани класів з поглибленим вивченням економіки, крім розширення і поглиблення змісту, мають сприяти формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних компетенцій і орієнтацій на професійну діяльність, пов'язану з обраним профілем. Поглиблене вивчення здійснюється за спеціальними програмами або за модульним принципом: програма "Основи економіки" доповнюється курсами за вибором певного спрямування. Кожна із наведених програм може вивчатися за різними рівнями складності та обсягом. З метою більш повного врахування й розвитку навчально-пізнавальних інтересів учнів, їх нахилів і здібностей вчителю надається право змінювати до 30% змісту обраної навчальної програми. Пропонуємо таблицю, яка допоможе зорієнтуватися в переліку та тематиці курсів за вибором, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.
Навчально-методичне забезпечення курсів за вибором та факультативів економічного спрямування
------------------------------------------------------------------
| Назва програми | Зміст програми | Навчально-методичне |
| | | забезпечення |
|------------------+-----------------------+---------------------|
|1. Основи |Програма розрахована |Основи |
|підприємницької |на: рівень А - 35 год.,|підприємницької |
|діяльності. |рівень В - 70 год. |діяльності: Підручник|
|Програма 10-11 кл.|Програма передбачає |для 10-11 кл. |
|(Авт.З.С.Варналій,|вивчення основ теорії |загальноосвітніх |
|В.І.Сизоненко) |та практики |навчальних закладів |
| |підприємництва як |ліцеїв та гімназій |
| |провідної форми |(авт. З.С.Варналій, |
| |господарювання за умов |В.І.Сизоненко). - |
| |соціально-орієнтованої |К.: Знання України. |
| |ринкової економіки. |2003. Основи |
| |Програма побудована |підприємництва: |
| |таким чином, щоб |Навчальний посібник |
| |вивчаючи матеріал, була|(авт. З.С.Варналій). |
| |можливість |- К.: |
| |використовувати та |Знання Прес. 2002. |
| |розглядати як навчальні| |
| |завдання, так і | |
| |конкретні ситуації із | |
| |практики | |
| |підприємницької | |
| |діяльності. Практичні | |
| |роботи виконуються за | |
| |вибором учителя. | |
|------------------+-----------------------+---------------------|
|2. Власна справа |Програма розрахована на|Власна справа (Основи|
|(Основи малого |70 год. (рівень А) або |малого бізнесу). |
|бізнесу). 10-11 |на 105 год. (рівень В).|Навчальний посібник |
|кл. (Авт. |Головна мета програми -|(Г.О.Горленко). - |
|Г.О.Горленко). |через практичну ігрову |Кам'янець-Подільський|
| |діяльність (моделюючи |: Абетка-НОВА, 2003. |
| |вправи) ознайомити | |
| |учнів з технологією | |
| |заснування власної | |
| |справи і дати початкові| |
| |знання про управління | |
| |бізнесом. Програма | |
| |дозволяє учням | |
| |послідовно засвоїти всі| |
| |необхідні кроки для | |
| |здійснення | |
| |підприємницької | |
| |діяльності від моменту | |
| |прийняття рішення про | |
| |започаткування власного| |
| |бізнесу до моменту | |
| |ліквідації власної | |
| |справи, коли її місія | |
| |вже виконана. | |
|------------------+-----------------------+---------------------|
|3. Основи |Програма розрахована на| |
|менеджменту. |35 годин. 3 них 17 | |
|Програма для |годин призначені для | |
|10(11) кл. |ознайомлення з основами| |
|загальноосвітніх |теорії менеджменту та | |
|навчальних |18 годин - практична | |
|закладів. (Авт. |частина (виконання | |
|Г.О.Горленко) |учнями аналізу | |
| |ситуацій, моделюючих | |
| |вправ із планування та | |
| |організації діяльності | |
| |віртуального | |
| |підприємства). Основна | |
| |мета курсу - надання | |
| |системного і | |
| |послідовного уявлення | |
| |про зміст управлінської| |
| |діяльності й формування| |
| |в учнів розуміння | |
| |необхідності наукового | |
| |підходу до управління | |
| |"організаціями" для | |
| |забезпечення | |
| |ефективності їх | |
| |діяльності. | |
|------------------+-----------------------+---------------------|
|4. Основи |Програма розрахована на|Основи |
|інтелектуальної |35 год. (рівень А) або |інтелектуальної |
|власності. |на 70 год. (рівень В). |власності. Навчальний|
|Програма для |Основна мета курсу |посібник |
|10-11 кл. |полягає у забезпеченні |(Цибульов П.М.). |
|загальноосвітніх |інтелектуального і |- К.: "Інститут |
|навчальних |соціального розвитку |інтелектуальної |
|закладів. (Авт. |особистості шляхом |власності і права", |
|П.М.Цибульов та |навчання основам |2003. |
|ін.) |правових та економічних| |
| |аспектів | |
| |інтелектуальної | |
| |власності. | |
|------------------+-----------------------+---------------------|
|5. Основи |Програма розрахована на|Основи споживчих |
|споживчих знань. |35 год. (рівень А) або |знань. Навчальний |
|Програма для 8 - |на 70 год. (рівень В) |посібник. |
|10-х кл. Автор |на один навчальний рік.|(І.В.Шелбудаєва). - |
|І.В.Шебулдаєва. |Курс має |Кам'янець- |
| |загальноосвітній |Подільський: |
| |характер, тому може |Абетка-НОВА, 2002. |
| |вивчатися як в | |
| |основній, так і в | |
| |старшій школі | |
| |Закладаючи правові | |
| |основи знань | |
| |споживачів, він сприяє | |
| |розвитку навичок | |
| |розумної споживчої | |
| |поведінки. Програма | |
| |курсу є не тільки | |
| |освітньою, а й, | |
| |насамперед, виховною. | |
| |Знання власних прав у | |
| |межах законодавства дає| |
| |людині почуття | |
| |впевненості. Водночас | |
| |власні вчинки людини, | |
| |яка знає Закон і | |
| |наслідки його | |
| |порушення, | |
| |співвідносяться з мірою| |
| |відповідальності за | |
| |них. | |
|------------------+-----------------------+---------------------|
|6. Ділова |Програма розрахована на|Ділова активність: |
|активність. |35 год. (рівень А) або |Методичний посібник з|
|Програма для 8-9 |на 70 год. (рівень В). |дидактичним |
|кл. |Курс сприяє розвитку |наповненням для |
|загальноосвітніх |особистості, формує |вчителів економіки та|
|навчальних |активність, гнучкість у|основ підприємницької|
|закладів. |прийнятті рішень, |діяльності. - Львів. |
| |підприємливість, |ТзОВ "Аз-Арт". 2001. |
| |відповідальність. Він | |
| |допомагає учням краще | |
| |пізнати себе, свої | |
| |сильні та слабкі | |
| |сторони як особистості,| |
| |як громадянина. | |
|------------------+-----------------------+---------------------|
|7. Основи |Програма побудована за | |
|економіки. |модульним принципом, що| |
|Програма для |передбачає вивчення | |
|2-11 кл. |подібних тематичних | |
|загальноосвітніх |блоків на кожному рівні| |
|навчальних |із залученням дедалі | |
|закладів. (Авт. |більшого кола | |
|Т.П.Власенко та |економічних категорій і| |
|ін.) |понять. У програмі | |
| |визначені чотири рівні | |
| |з такою орієнтовною | |
| |кількістю годин: I | |
| |рівень (2-4 класи) - | |
| |100 годин; II рівень (5| |
| |- 7 класи) - 112 годин;| |
| |III рівень (8 клас) - | |
| |68 годин; IV рівень | |
| |(9-11 класи) - 169 | |
| |годин. | |
|------------------+-----------------------+---------------------|
|8. Подорож у світ |Програма розрахована на|Подорож у світ |
|економіки. |68 год. на весь курс |економіки: Навчальний|
|Програма для 5-6 |навчання. Курс |посібник. |
|кл. |знайомить учнів з азами|(Т.Г.Гільберг). - |
|загальноосвітніх |економічної |Кам'янець- |
|навчальних |грамотності, сприяє |Подільський: |
|закладів. (Авт. |формуванню в них |Абетка-НОВА, 2003. |
|Т.Г.Гільберг та |економічного мислення, | |
|ін.) |цивілізованого та | |
| |поміркованого підходу | |
| |до явищ повсякденного | |
| |життя, здатності | |
| |орієнтуватись у ньому | |
| |та приймати | |
| |обґрунтовані рішення. | |
|------------------+-----------------------+---------------------|
|9. Підприємництво |Допомагає учням |Підприємництво у дії:|
|у дії. Програма |знайомитись із |Посібник для |
|для 7-8 класів |основними |вчителів. "Джуніор |
|"Джуніор" Ечівмент|характеристиками |Ечівмент Україна". |
|Україна" (за |ринкової економіки, |К.: Видавничий дім |
|редакцією |місцем підприємництва в|"Альтернатива", 2003 |
|І.Ф.Радіонової) |економічній системі | |
| |країни. Учні опановують| |
| |етапи організації | |
| |бізнесу, виробництва | |
| |продукту та його | |
| |маркетинг, вивчають | |
| |соціальну | |
| |відповідальність | |
| |бізнесу. | |
|------------------+-----------------------+---------------------|
|10. Міжнародний |Дає учням поняття про |Міжнародний ринок: |
|ринок. Програма |важливість природних, |Посібник для |
|для 8-9 класів |людських та капітальних|вчителів. ("Джуніор |
|"Джуніор Ечівмент |ресурсів для різних |Ечівмент Україна"). |
|Україна" (за |країн, їхній вплив на |Видавничий дім |
|редакцією |культуру та економіку в|"Альтернатива", 2003 |
|І.Ф.Радіонової) |цілому. Розглядається | |
| |система міжнародної | |
| |торгівлі та інші | |
| |важливі питання | |
| |міжнародної економіки. | |
------------------------------------------------------------------
Математика
Шкільний курс математики у 2004/2005 навчальному році в загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься за програмами, надрукованими у збірнику "Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання - Програми факультативів, спецкурсів, гуртків. Математика" видавництва "Навчальна книга", Київ, 2003 та у науково-методичному журналі "Математика в школі".
Розподіл годин на вивчення окремих розділів, кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами для загальноосвітніх класів, та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів видрукувані в "Інформаційному збірнику МОН", N 13-14, 2002, 2003, журналі "Математика в школі" N 4, 2002, N 6, 2003.
Відповідно до Типових навчальних планів для профільного навчання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України "Про затвердження Типових навчальних планів для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах" від 20.05.2003 N 306 ( v0306290-03 ), на вивчення математики у загальноосвітніх навчальних закладах відводиться така кількість годин:
------------------------------------------------------------------ |Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень за профілями | | | навчання | | |--------------------------------------------| | | Універ- |Філологіч- | Природ- | Фізико- | | | сальний | ний, | ничий | матема- | | | |суспільно- | | тичний | | | |гуманітар- | | | | | | ний, | | | | | |спортивний,| | | | | |художньо- | | | | | |естетичний | | | |-------------------+----------+-----------+---------+-----------| | |10 |11 |10 |11 |10 |11 |10 |11 | |-------------------+-----+----+----+------+----+----+-----+-----| |Математика |4 |4 |3 |3 |4 |4 |6+(2)|6+(2)| |-------------------+-----+----+----+------+----+----+-----+-----| |В тому числі |2 |2 |2 |2 |2 |2 |4+(1)|4+(1)| |алгебра та початки | | | | | | | | | |аналізу | | | | | | | | | |-------------------+-----+----+----+------+----+----+-----+-----| |геометрія |2 |2 |1 |1 |2 |2 |2+(1)|2+(1)| ------------------------------------------------------------------
У класах фізико-математичного профілю на предмети математичного циклу передбачено додаткові години (позначені в дужках).
Кількість годин на вивчення математики може бути збільшена за рахунок варіативної частини навчального плану. Рішення про використання навчальних годин варіативної частини Типового навчального плану приймається керівниками навчальних закладів.
У класах філологічного, суспільно-гуманітарного, технологічного, спортивного, художньо-естетичного профілів вивчається інтегрований курс "Математика" за програмою "Математика. 10-11 класи (для класів гуманітарного напряму)" ("Навчальна книга", Київ, 2003).
Предмет "Математика" в зазначених класах можна ділити на два предмети: "Алгебра та початки аналізу" (із розрахунку 2 години на тиждень) і "Геометрія" (із розрахунку 1 година на тиждень). У цьому випадку учням виставлятимуться бали за навчальні досягнення окремо з кожного предмета. Якщо кількість годин на вивчення математики у класах названих профілів збільшено до 4 годин на тиждень, курс математики може вивчатися за програмою для класів універсального профілю.
Курс математики для 10-11 класів природничого профілю вивчається за програмою для універсального профілю із розрахунку 4 години на тиждень, або "Програмою з математики для 10-11-х профільних класів природничого напряму" ("Навчальна книга", Київ, 2003) із розрахунку 5 годин на тиждень (в тому числі алгебра та початки аналізу - 3 години, геометрія - 2 години на тиждень). Курс алгебри і початки аналізу за вказаною програмою вивчається за навчальними посібниками "Алгебра та початки аналізу. 10 клас", "Алгебра та початки аналізу. 11 клас" (авт. О.М.Афанасьєва та інші, видавництва "Навчальна книга - Богдан", 2003, 2004).
Вивчення геометрії у 10-11 класах природничого напряму передбачається за традиційною схемою, за умови забезпечення прикладної спрямованості навчання, розвитку просторових уявлень.
У класах економічного профілю вивчення математики може відбуватися за "Програмою з математики для класів економічного профілю" ("Навчальна книга", Київ, 2003) із розрахунку 6 годин на тиждень (в тому числі алгебра та початки аналізу - 4 години, геометрія - 2 години на тиждень) або "Програмою з математики для 10-11-х профільних класів природничого напряму" ("Навчальна книга", Київ, 2003) із розрахунку 5 годин на тиждень (в тому числі алгебра та початки аналізу - 3 години, геометрія - 2 години на тиждень).
У класах фізико-математичного профілю навчання відбувається за модифікованими програмами для загальноосвітніх класів, класів природничого напряму із розрахунку 6 (або 7) годин на тиждень (в тому числі алгебра та початки аналізу - 4 години, геометрія - 2 (або 3) години на тиждень) або за програмою для 10-11 класів з поглибленим вивченням математики із розрахунку 8 годин на тиждень (в тому числі алгебра та початки аналізу - 5 годин, геометрія 3 години на тиждень).
Поглиблене вивчення математики здійснюється як в основній (8-9 класи), так і в старшій школі (10-11 профільні класи) і має відповідати віковим можливостям і потребам школярів.
Програма для класів з поглибленим вивченням математики розрахована на чотири роки, проте враховано, що деякі учні починають поглиблено вивчати математику з 10 класу. Тому в змісті програми для першого та другого етапів навчання є спільні питання. З цієї самої причини при плануванні навчального процесу доцільно передбачити повторення та систематизацію опорних знань та вмінь.
Якщо навчальним планом школи передбачена більша кількість годин для вивчення математики у профільних класах та класах з поглибленим вивченням математики, то вчителям дозволяється, за погодженням з відповідними районними (міськими) методичними кабінетами, здійснювати модифікацію програм та тематичного планування відповідно до вибраного підручника, з урахуванням підготовленості класу, інтересів учнів тощо.
Курс геометрії у 10-11 класах можна вивчати за програмою "Геометрія. 10-11 класи" для загальноосвітніх навчальних закладів універсального та фізико-математичного профілів" (науково-методичний журнал "Математика в школі", N 6, 2004 р.) за навчальними посібниками "Геометрія. 10 клас. Дворівневий підручник для загальноосвітніх навчальних закладів", "Геометрія. 11 клас. Дворівневий підручник для загальноосвітніх навчальних закладів" (авт. В.О.Тадеєв, видавництво "Навчальна книга - Богдан", 2003, 2004). Програмою передбачено, що на вивчення геометрії в 10-11 класах відводиться:
для універсального профілю - 2 години на тиждень (разом 70 годин);
для фізико-математичного профілю - 3 години на тиждень (разом 105 годин).
Програма містить орієнтовне тематичне планування, а також деталізований опис змісту кожної з основних тем курсу геометрії. Для кожної теми формулюється мета її вивчення та вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів. Питання, що передбачені лише для класів фізико-математичного профілю, і не є обов'язковими для універсального профілю, взято в квадратні дужки (так само виділено і специфічні для фізико-математичного профілю цілі та вимоги до підготовки учнів).
Програмою пропонується таке орієнтовне планування курсу геометрії:
------------------------------------------------------------------ |Клас| N | Назва теми | Кількість годин | | | | |-----------------------| | | | | Універ- | Фізико- | | | | | сальний |математичний| | | | | профіль | профіль | |----+---+-------------------------------+----------+------------| |10 |1 |Аксіоми стереометрії та |22 |33 | | | |найпростіші наслідки з них | | | | |---+-------------------------------+----------+------------| | |2 |Кути і відстані у просторі та в|34 |49 | | | |многогранниках | | | | |---+-------------------------------+----------+------------| | |3 |Об'єми многогранників |8 |14 | | |---+-------------------------------+----------+------------| | |4 |Резерв навчального часу та |6 |9 | | | |повторення | | | | |---+-------------------------------+----------+------------| | | |Разом |70 |105 | |----+---+-------------------------------+----------+------------| |11 |1 |Фігури обертання |22 |36 | | |---+-------------------------------+----------+------------| | |2 |Векторно-координатний метод у |26 |42 | | | |стереометрії | | | | |---+-------------------------------+----------+------------| | |3 |Основи проекційного моделювання|8 |12 | | | |простору на площині | | | | |---+-------------------------------+----------+------------| | |4 |Резерв навчального часу та |14 |15 | | | |повторення | | | | |---+-------------------------------+----------+------------| | |5 |Разом |70 |105 | ------------------------------------------------------------------
У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах на вивчення математики відводиться така кількість годин:
------------------------------------------------------------------ | Предмети | Кількість годин на тиждень | | |----------------------------------------------------| | | Вечірні класи | Заочні класи | | |-------------------------+--------------------------| | |9 |10 |11 |12 |9 |10 |11 |12 | |-----------+-----+------+-----+------+-----+------+------+------| |Алгебра |2 |2 |2 |2 |1 |1 |1 |1 | |-----------+-----+------+-----+------+-----+------+------+------| |Геометрія |1 |1 |1 |1 |1 |1 |1 |1 | ------------------------------------------------------------------
Вивчення математики у вечірніх (змінних) школах може відбуватися за програмою "Математика. 9-12 класи" для вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладів II-III ступеня (науково-методичний журнал "Математика в школі", N 6, 2004).
Розподіл годин на вивчення окремих розділів та кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами для вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладів, видруковано у додатку N 1.
Для поступового впровадження профільного навчання доцільно ширше використовувати варіативну складову навчального плану (курси за вибором, факультативи, гуртки). Факультативне навчання математики має на меті поглиблювати знання учнів, здобуті при вивченні основного курсу, а також розвивати їх логічне мислення, допитливість і кмітливість.
Для учнів 5-7 класів доцільним є запровадження різноманітних форм позакласної роботи з предмета: гуртки, турніри, конкурси, олімпіади, вечори цікавої математики.
З учнями 8-9 класів необхідно проводити цілеспрямовану роботу з фахової підготовки учнів у системі позакласної роботи; більше уваги приділяти організації самостійної роботи учнів, що відповідає їхнім індивідуальним інтересам і схильностям.
Реалізація профільного навчання математики у 10-11 класах забезпечується також системою курсів за вибором (за рахунок варіативного компонента), які складаються з невеликих за змістом навчальних модулей, враховують різноманіття інтересів і можливостей учнів даного профілю, які поглиблюють та розширюють основний курс математики у відповідності до профілю навчання, а також організацією самостійної творчої роботи учнів через систему індивідуальних завдань, спрямованих на розвинення професійних схильностей учнів, їхнього інтересу до застосування математики.
Наведемо деякі приклади навчальних програм факультативів та курсів за вибором.
Зміст факультативного курсу для загальноосвітніх навчальних закладів "Математика. 7-9 класи" (Київ, "Навчальна книга", 2003 р.) органічно пов'язаний зі змістом основного навчального матеріалу шкільного курсу математики і водночас має самостійний характер. Вчитель може самостійно добирати додаткові теми залежно від їх актуальності, при цьому не змінюючи логіки усього курсу.
Зміст "Програми навчання у відкритому математичному коледжі" (для 6-11 класів) (Київ, "Навчальна книга", 2003) поглиблює і розширює зміст шкільного курсу математики. Для кожного класу зазначені основні і додаткові теми. Навчання орієнтовано на формування умінь розв'язувати складні і нестандартні задачі, засвоєння фундаментальних ідей і методів математики.
Для учнів класів з поглибленим вивченням математики пропонуються курси "Прикладна математика" (Київ, "Навчальна книга", 2003), "Факультативний курс для учнів 9 класу" (Київ, "Навчальна книга", 2003), завданнями яких є розвиток логічного мислення учнів та закріплення базових математичних понять на рівні практичного використання.
Для учнів 8-9 класів загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів пропонується програма факультативного курсу "Параметри" (науково-методичний журнал "Математика в школі", N 6, 2004). Програма курсу побудована у відповідності до програми з алгебри для 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечує більш глибоке засвоєння курсу алгебри. Завданням з параметрами відводиться особлива роль, оскільки вони сприяють розвитку дослідницької діяльності учнів, вмінню встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, формуванню наукового світогляду, підвищують інтерес до вивчення математики. Програма розрахована на 70 годин.
Широке використання нерівностей у курсі математики робить доцільним введення курсу за вибором "Доведення нерівностей у шкільному курсі математики" (науково-методичний журнал "Математика в школі", N 6, 2004). Програму складено з окремих тем - модулів, з яких можна скласти окремі курси або для 9 класу (починаючи з другого семестру), або для 10 класу. Запропоновані програмою модулі доповнюють відповідні теми курсу математики. У повному обсязі даний курс рекомендується проводити в 11 класі протягом року із розрахунку 1 година на тиждень (всього 35 годин).
Метою курсу за вибором "Елементи математичної статистики" (науково-методичний журнал "Математика в школі", N 7, 2004) для учнів 10 класів є розширення та узагальнення статистичних відомостей учнів, отриманих ними в основній школі, формування в них початкових навичок обробки статистичних даних.
Сучасний розвиток науки і техніки потребує від випускника школи наявності певної стохастичної культури, уміння обробляти і аналізувати інформацію, що представлена за допомогою статистичних таблиць або графіків, чи у вигляді числових статистичних характеристик.
Курс за вибором розрахований для учнів різних профілів. Специфічними для кожного профілю є сюжети текстових вправ і теми практичних завдань.
Для 10 класів з поглибленим вивченням математики пропонується вивчення курсу за вибором "Комплексні числа та їх застосування" (науково-методичний журнал "Математика в школі", N 6, 2004) із розрахунку 1 година на тиждень (всього 34 години). Курс за вибором продовжує та поглиблює тему "Поле комплексних чисел". Апарат комплексних чисел є аналітичним засобом для розв'язання різноманітних геометричних і фізичних задач. Застосування комплексних чисел дозволяє не тільки простіше і красивіше розв'язувати відомі задачі, але дає можливість виявляти нові факти і робити узагальнення. Даний курс є біфункціональним, тобто його можна використовувати для індивідуальної чи групової роботи з учнями шкіл (переважно сільських), в яких немає можливості для профільного навчання.
Для учнів 10-11 класів фізико-математичного профілю пропонуються курси за вибором "Методи розв'язування рівнянь, нерівностей, їх систем" (Київ, "Навчальна книга", 2003), "Функції та їх графіки", "Задачі з параметрами", "Методи розв'язування задач" (науково-методичний журнал "Математика в школі", N 6, 2004).
У курсі за вибором "Функції та їх графіки" розглядаються важливі властивості елементарних функцій, що ефективно застосовуються для розв'язування рівнянь і нерівностей, а також для побудови графіків функцій. Вивчення курсу розраховано на 68 годин.
Програми курсів за вибором "Методи розв'язування рівнянь, нерівностей, їх систем" та "Методи розв'язування задач" розраховані на 70 годин. Основне завдання курсів полягає в розширенні та поглибленні відомостей окремих тем курсу алгебри, завдання з яких пропонуються на вступних іспитах з математики. Метою програм цих курсів є ліквідування розбіжностей між рівнем навчальних досягнень з математики, отриманих у загальноосвітніх навчальних закладах, та рівнем, необхідним для продовження навчання у вищих навчальних закладах.
Програма факультативного курсу "Економіка в задачах математики" ("Навчальна книга", Київ, 2003 р.) доповнює програму для класів економічного профілю. Вона структурована відповідно до тем, що входять до основної програми, і насичена задачами зі сфери підприємництва, фінансів та економіки.
Факультативний курс "Логіка. 5-7 класи" ("Навчальна книга", Київ, 2003 р.) дає можливість у доступній формі глибше зрозуміти структурну та логічну схему шкільного курсу математики, сутність математичних понять, висловлень, розвинути нестандартне мислення.
Навчальні програми та програми факультативів, спецкурсів надруковані у збірнику "Навчальні програми з математики для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, гуртків" видавництва "Навчальна книга", Київ, 2003 р. та в науково-методичному журналі "Математика в школі", 2003, 2004 роки.
Кожен навчальний заклад самостійно визначає перелік гуртків, факультативів, курсів за вибором залежно від профілю і мети навчання, а також враховуючи інтереси і побажання учнів.
Широкі можливості для інтенсифікації та оптимізації навчально-виховного процесу, активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчого мислення учнів надають сучасні інформаційні технології навчання.
Доцільною вбачається організація проблемно-пошукової (дослідницької) діяльності учнів на позакласних і факультативних заняттях з математики. Дослідницька діяльність учнів отримує новий рівень розвитку при її супроводі проурамною підтримкою, що надає можливість здійснення комп'ютерного моделювання геометричних об'єктів, їх комбінацій, проекцій, траєкторій переміщення фігур, забезпечення графічного контролю, чисельних підрахунків, оцінювання лінійних, кутових, числових величин, маніпулювання віртуальними об'єктами, проведення з ними регламентованих імпровізацій.
Навчаючі програми GRAN 1, GRAN-2D, GRAN-3D призначені для використання на уроках математики у старших класах. За їх допомогою доступнішим стає вивчення ряду тем курсу алгебри та початків аналізу, геометрії: побудова графіків функцій, розв'язування систем рівнянь і нерівностей, знаходження площ фігур, обмежених графіками функцій, об'ємів тіл обертання тощо.
Пакет динамічної геометрії DG створено для комп'ютерної підтримки шкільного курсу планіметрії і призначений для використання вчителями математики і учнями 7-9 класів на уроках геометрії.
Пакет динамічної геометрії DG підтримує різні види навчальної діяльності і має такі можливості:
Пакет може бути використаний для створення інтерактивних навчальних посібників з гіперпосиланнями, підказками, динамічними ілюстраціями та мультимедійними можливостями; для створення динамічних опорних конспектів з коментарями; розробки довідників.
Вчителю, при виборі педагогічних програмних засобів, перевагу слід надавати тим навчаючим програмам, що спонукають учнів творчо підходити до розв'язування задач, мають певну дидактично обгрунтовану методику вивчення навчального матеріалу, слугують основою для творчого пошуку експериментальних досліджень.
Щодо питань проведення тематичного та підсумкового оцінювання навчальних досягнень учнів, поділу класу на групи при проведенні семінарських та практичних занять, вимог до оцінювання письмових робіт з математики тощо слід керуватися методичними рекомендаціями, видрукуваними у "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України" N 2, 2001, NN 13-14, 2002, NN 13-14, 2003, журналі "Математика в школі" N 4, 2002, N 6, 2003.
Додаток N 1
Розподіл годин на вивчення окремих розділів та кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами для вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладів
9 клас. Алгебра
(2 год. на тиждень, у I семестрі - 32 год., у II семестрі 38 год., разом 70 год.)
------------------------------------------------------------------ | N | Назва теми |Кількість | Кількість | |п/п | | годин | тематичних | | | | | оцінювань | |----+----------------------------------+----------+-------------| |I |Нерівності |16 |1 | |----+----------------------------------+----------+-------------| |II |Квадратична функція |28 |2 | |----+----------------------------------+----------+-------------| |III |Числові послідовності |14 |1 | |----+----------------------------------+----------+-------------| |IV |Повторення і систематизація |12 |1 | | |навчального матеріалу | | | ------------------------------------------------------------------
9 клас. Геометрія
(1 год. на тиждень, у I семестрі - 16 год., у II семестрі 19 год., разом 35 год.)
------------------------------------------------------------------ | N | Назва теми |Кількість| Кількість | |п/п | | годин | тематичних | | | | | оцінювань | |----+------------------------------------+---------+------------| |I |Перетворення подібності на площині |8 |- | |----+------------------------------------+---------+------------| |II |Розв'язування трикутників |8 |1 | |----+------------------------------------+---------+------------| |III |Многокутники |6 |- | |----+------------------------------------+---------+------------| |IV |Площі фігур |8 |1 | |----+------------------------------------+---------+------------| |V |Повторення і систематизація |5 |- | | |навчального матеріалу | | | ------------------------------------------------------------------
10 клас. Алгебра та початки аналізу
(2 год. на тиждень, у I семестрі - 32 год., у II семестрі 38 год., разом 70 год.)
------------------------------------------------------------------ | N | Назва теми |Кількість| Кількість | |п/п | | годин | тематичних | | | | | оцінювань | |----+------------------------------------+---------+------------| |I |Тригонометричні функції |24 |1 | |----+------------------------------------+---------+------------| |II |Тригонометричні рівняння і |22 |2 | | |нерівності | | | |----+------------------------------------+---------+------------| |III |Степенева функція |20 |1 | |----+------------------------------------+---------+------------| |IV |Повторення і систематизація |4 |1 | | |навчального матеріалу | | | ------------------------------------------------------------------
10 клас. Геометрія
(1 год. на тиждень, у I семестрі - 16 год., у I семестрі 19 год., разом 35 год.)
------------------------------------------------------------------ | N | Назва теми |Кількість| Кількість | |п/п | | годин | тематичних | | | | | оцінювань | |----+------------------------------------+---------+------------| |I |Вступ до стереометрії |6 |- | |----+------------------------------------+---------+------------| |II |Паралельність прямих і площин |10 |1 | |----+------------------------------------+---------+------------| |III |Перпендикулярність прямих і площин |13 |1 | |----+------------------------------------+---------+------------| |IV |Повторення і систематизація |6 | | | |навчального матеріалу | | | ------------------------------------------------------------------
11 клас. Алгебра та початки аналізу
(2 год. на тиждень, у I семестрі - 32 год., у II семестрі 38 год., разом 70 год.)
------------------------------------------------------------------ | N | Назва теми |Кількість| Кількість | |п/п | | годин | тематичних | | | | | оцінювань | |----+------------------------------------+---------+------------| |I |Показникова і логарифмічна функції |28 |2 | |----+------------------------------------+---------+------------| |II |Границя і неперервність функції |4 |4 | |----+------------------------------------+---------+------------| |III |Похідна та її застосування |24 |1 | |----+------------------------------------+---------+------------| |IV |Повторення і систематизація |14 | | | |навчального матеріалу | | | ------------------------------------------------------------------
11 клас. Геометрія
(1 год. на тиждень, у I семестрі - 16 год., у II семестрі 19 год., разом 35 год.)
------------------------------------------------------------------ | N | Назва теми |Кількість| Кількість | |п/п | | годин | тематичних | | | | | оцінювань | |----+------------------------------------+---------+------------| |I |Координати і вектори у просторі |12 |1 | |----+------------------------------------+---------+------------| |II |Многогранники |10 |1 | |----+------------------------------------+---------+------------| |III |Тіла обертання |10 |1 | |----+------------------------------------+---------+------------| |IV |Повторення і систематизація |3 |- | | |навчального матеріалу | | | ------------------------------------------------------------------
12 клас. Алгебра та початки аналізу
(2 год. на тиждень, у I семестрі - 32 год., у II семестрі 38 год., разом 70 год.)
------------------------------------------------------------------ | N | Назва теми |Кількість| Кількість | |п/п | | годин | тематичних | | | | | оцінювань | |----+------------------------------------+---------+------------| |I |Похідна та її застосування до |8 |1 | | |побудови графіків | | | |----+------------------------------------+---------+------------| |II |Інтеграл та його застосування |24 |2 | |----+------------------------------------+---------+------------| |III |Елементи комбінаторики |10 |1 | |----+------------------------------------+---------+------------| |IV |Початки теорії ймовірностей |10 |- | |----+------------------------------------+---------+------------| |V |Вступ до статистики |6 |- | |----+------------------------------------+---------+------------| |VI |Повторення і систематизація |12 |1 | | |навчального матеріалу | | | ------------------------------------------------------------------
12 клас. Геометрія
(1 год. на тиждень, у I семестрі - 16 год., у II семестрі 19 год., разом 35 год.)
------------------------------------------------------------------ | N | Назва теми |Кількість| Кількість | |п/п | | годин | тематичних | | | | | оцінювань | |----+------------------------------------+---------+------------| |I |Об'єми тіл |12 |1 | |----+------------------------------------+---------+------------| |II |Площі поверхонь тіл обертання |10 |1 | |----+------------------------------------+---------+------------| |III |Комбінації геометричних тіл |8 |- | |----+------------------------------------+---------+------------| |IV |Повторення і систематизація |5 |1 | | |навчального матеріалу | | | ------------------------------------------------------------------
Інформатика
Шкільний курс інформатики у 2004/2005 навчальному році в загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься за програмами, надрукованими у збірнику "Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів, гуртків. Інформатика", видавництва "Прем'єр", Запоріжжя, 2003 та у науково-методичному журналі "Комп'ютер у школі та сім'ї", 2003, 2004 роки.
В навчальних програмах передбачено резерв навчального часу, який на розсуд вчителя використовується ним для повторення, узагальнення та систематизації знань учнів, тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів, розв'язування задач.
Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 - 2004/2005 навчальні роки (наказ Міністерства освіти і науки України "Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 - 2004/2005 навчальні роки" від 25.04.2001 р. N 342 ( v0342290-01 ) курс інформатики передбачений інваріантною складовою і вивчається як самостійний курс в 10-11 класах.
Відповідно до Типових навчальних планів для профільного навчання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України "Про затвердження Типових навчальних планів для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах" від 20.05.2003 р. N 306 ( v0306290-03 ), на вивчення інформатики у загальноосвітніх навчальних закладах відведено таку кількість годин:
----------------------------------------------------------------------- | | Кількість годин за напрямами вивчення | | |--------------------------------------------------------------| | |Уні- |Філо-| Сус- |Фізи-|Природничий| Техноло- |Спор-| Ху- | | |вер- | ло- |піль- | ко- | | гічний | тив-|дожньо-| | |саль-|гіч- |но-гу-|мате-| | | ний | есте- | | |ний | ний |мані- | ма- | | | |тичний | | | | |тарний|тич- | | | | | | | | | | ний | | | | | | |-----+-----+------+-----+-----------+-----------+-----+-------| | |10|11|10|11|10|11 |10|11| 10 | 11 | 10 | 11 |10|11|10 |11 | |------+--+--+--+--+--+---+--+--+-----+-----+-----+-----+--+--+---+---| |Інфор-|1 |1 |1 |1 |1 |1 |2 |2 |1+(1)|1+(1)|1+(1)|1+(1)|1 |1 |1 |1 | |матика| | | | | | | | | | | | | | | | | -----------------------------------------------------------------------
+(1) - друга година з інформатики використовується з інваріантної частини навчального плану за наявності комп'ютерної техніки.
При відсутності ж комп'ютерів вивчення інформатики здійснюється за безмашинним варіантом діючої програми з інформатики ("Інформатика (без використання комп'ютерів) 10-11 класи". Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. "Прем'єр", 2003).
Мінімальний обов'язковий обсяг навчальних годин на вивчення інформатики протягом 2 років становить 70 годин.
Вивчення інформатики в 10-11 класах може здійснюватися за навчальними програмами відповідного профілю.
Для класів філологічного, суспільно-гуманітарного, універсального, художньо-естетичного та спортивного профілів рекомендується користуватися навчальними програмами з інформатики для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів вказаних профілів, розрахованих на 70 годин. Оскільки діяльність учнів названих профілів пов'язана з розв'язуванням інформаційних задач на одержання (пошук), використання та опрацювання інформації, то в даних програмах увага акцентується саме на цих питаннях.
Для класів природничого, технологічного та фізико-математичного профілів рекомендується навчальна програма, розрахована на 140 годин. Проте для шкіл (класів) фізико-математичного профілю практичні завдання можуть відрізнятися вищим рівнем складності. Мета курсу досягається через практичне оволодіння учнями навичок роботи з основними складовими сучасного програмного забезпечення комп'ютерів, ознайомлення з функціональним призначенням основних пристроїв комп'ютера, з основами технології розв'язування задач за допомогою комп'ютера, починаючи від їх постановки й побудови відповідних інформаційних моделей і закінчуючи інтерпретацією результатів, отриманих за допомогою комп'ютера.
У класах з поглибленим вивченням математики та інформатики курс інформатики може вивчатися за програмами: "Програми для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв. Інформатика і програмування. 8-11 класи" з розрахунку 4 години на тиждень у 8-11 класах та "Програми для загальноосвітніх навчальних закладів, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв. Інформатика (поглиблений курс). 8-11 класи" ("Прем'єр", Запоріжжя, 2003) з розрахунку 2 години на тиждень у 8-9 класах (всього 140 годин) і 4 години на тиждень у 10-11 класах (всього 280 годин).
Програмою "Інформатика і програмування. 8-11 класи" передбачено поглиблення насамперед розділу алгоритмізації та програмування, вивчення якого починається з 8-го класу. В 11-му класі передбачено виконання учнями проектних робіт, яким передує знайомство з об'єктно-орієнтованим програмуванням. У програмі більш детально розглянуто також роботу з апаратним і програмним забезпеченням.
Навчання за програмою "Інформатика (поглиблений курс) 8-11 класи" у 8-9 класах має на меті опанування учнями елементарними основами знань загальноосвітнього курсу інформатики, вироблення умінь і навичок роботи на комп'ютерах, користування програмним забезпеченням, розроблення програм мовами процедурного програмування. Особлива увага на цьому етапі надається формуванню логічного (математичного, алгоритмічного, операційного) мислення учнів, розвитку їх творчого потенціалу.
На другому етапі (10-11 класи) передбачається поглиблення та розширення змісту базового курсу, посилення його прикладного спрямування, розв'язування завдань підвищеної складності та виконання творчих завдань (самостійне розроблення програмних засобів).
У класах з поглибленим вивченням інформаційно-комунікаційних технологій та класах технологічного профілю навчання може здійснюватися за "Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів технологічного профілю. Інформатика та інформаційні технології (інтегрований курс). 7-11 класи" ("Прем'єр", Запоріжжя, 2003) із розрахунку 4 години на тиждень.
В 7-9 класах за цією програмою може вивчатися базовий курс інформатики за рахунок варіативної складової навчального плану та курс "Технології" за рахунок годин трудового навчання.
Метою базового курсу є опанування учнями теоретичних знань з основ інформатики та практичних навичок використання сучасних інформаційних технологій у повсякденній практичній, зокрема навчально-пізнавальній діяльності.
Курс "Технології" (7-9 класи) передбачає навчання учнів з метою найбільш раннього вибору ними галузі майбутньої професійної діяльності. Програма має на меті розвиток в учнів умінь і навичок виконання операцій зі створення та обробки векторної та растрової графіки, що може використовуватися і для поліграфічних робіт, і для мультимедійного програмування, і для створення веб-документів.
У 10-11 класах учні вивчають інтегрований курс "Інформатика і технології" за одним із спеціалізованих напрямів: "Комп'ютерні технології автоматизованого проектування", "Об'єктно-орієнтовані мови програмування, використання табличного процесора у сфері економіки та бізнесу", "Веб-дизайн", "Архітектурне та ландшафтне проектування". При вивченні кожного з курсів передбачені години на створення учнями власного проекту за однією із запропонованих тем у макетному та комп'ютерному варіанті.
Для складання робочих навчальних планів класів з поглибленим вивченням математики, інформатики та інформаційних технологій слід керуватися Типовим навчальним планом-схемою загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл та профільних класів (наказ Міністерства освіти і науки України "Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 2004/2005 навчальні роки" від 25.04.2001 р. N 342 ( v0342290-01 ), додаток N 7).
Для поступового впровадження профільного навчання доцільно ширше використовувати варіативну складову навчального плану (курси за вибором, факультативи). Рішення про розподіл навчальних годин варіативної частини Типового навчального плану приймається керівниками навчальних закладів.
Курс за вибором "Основи інформаційних технологій. 10-11 класи" ("Прем'єр", Запоріжжя, 2003) рекомендується вивчати паралельно з основним курсом інформатики в 10-11 класах. Курс вивчається за рахунок годин варіативної складової навчального плану із розрахунку 2 години на тиждень (всього 140 годин) і є засобом практичного закріплення теоретичної підготовки, одержаної учнями на уроках інформатики.
У процесі опанування курсу учні набувають знань і вмінь користуватися прикладними програмами: текстовим та графічним редакторами, електронними таблицями, найпростішими базами даних, комп'ютерними мережами різних рівнів тощо.
Факультативний курс "Програмування Інтернет-орієнтованої графіки. 10 клас" ("Прем'єр", Запоріжжя, 2003) вивчається із розрахунку 1 година на тиждень і складається із чотирьох загальних тем:
Метою курсу є формування теоретичних знань, умінь і навичок учнів з основ програмування Інтернет-орієнтованої графіки та практичних навичок використання засобів сучасних інформаційних технологій.
Програма курсу за вибором "Мова розмітки гіпертексту HTML" ("Прем'єр", Запоріжжя, 2003) розроблена для профільних 10-11 класів і розрахована на 40 годин. Програма передбачає ознайомлення з поняттями гіпертексту, тегової моделі, з основними тегами мови HTML і засобами розробки веб-сторінок.
Курс за вибором "Основи програмування. 10-11 класи" ("Прем'єр", Запоріжжя, 2003) вивчається із розрахунку 2 години на тиждень (всього 140 годин) в класах з поглибленим вивченням математики та інформатики. Головна мета спецкурсу - формування в учнів знань, умінь і навичок об'єктно-орієнтованих систем візуального програмування, про основні правила і методи складання, редагування та виконання програм в середовищах візуального програмування.
Програма факультативного курсу "Основи радіоелектроніки" ("Прем'єр", Запоріжжя, 2002) пропонується для 9-11 класів з поглибленим вивченням інформатики та класів фізичного та технологічного профілів. У процесі вивчення курсу учні знайомляться з радіотехнічним виробництвом; із принципами одержання і поширення інформації за допомогою сигналів; із призначенням, структурою і побудовою радіосистем; елементами електронно-обчислювальної техніки, перспективами розвитку радіотехніки й електроніки. На практичних заняттях учні вивчають технічну документацію, загальні правила складання й експлуатації простих електричних схем, що використовуються у комп'ютерах.
Вивчення інформатики в 7-9 класах рекомендується за програмою "Інформатика. 7-9 класи" ("Прем'єр", Запоріжжя, 2003) із розрахунку 1 година на тиждень (всього 105 годин) за рахунок годин варіативного компоненту навчального плану. У програмі немає посилань на конкретні апаратні та програмні засоби, що використовуються при вивченні курсу. Це, з одного боку, забезпечує певну інваріантність програми незалежно від наявної в школі комп'ютерної техніки та програмного забезпечення, а з іншого боку - забезпечує вчителю певну свободу дій і самостійність при вирішенні проблем, зокрема стосовно добору матеріально-технічного забезпечення навчально-пізнавального процесу.
Програма факультативного курсу "Курс користувача. 7-9 класи" ("Прем'єр", Запоріжжя, 2003) передбачає здійснення першого етапу підготовки учнів до використання комп'ютерів у навчальній діяльності. Програма розрахована на 70 годин. Метою даного курсу є формування в учнів знань, умінь і навичок, необхідних для раціонального використання засобів сучасних інформаційних технологій у процесі навчально-пізнавальної діяльності і проведення профорієнтаційної роботи.
Пропедевтичний курс інформатики (2-6 класи) може включатися в навчальний план за рахунок варіативного компоненту та при наявності відповідних умов (обладнаний відповідним чином комп'ютерний клас, наявність навчально-методичного забезпечення та кваліфікованих педагогічних кадрів).
Використання комп'ютерної техніки на уроках збільшує навантаження на дитину. Тому керівникам навчальних закладів необхідно постійно контролювати дотримання санітарних норм під час проведення занять в комп'ютерних класах та вирішити питання щодо забезпечення комп'ютерних класів відповідними меблями (стільцями, комп'ютерними столами, висота яких регулюється).
Програма пропедевтичного курсу "Вступ до інформатики. 5-6 класи" ("Прем'єр", Запоріжжя, 2003) призначена для учнів 5 або 6 класів і розрахована на 35 годин (при збільшенні годин на практичні роботи може вивчатися 70 годин). Головною метою вивчення курсу є ознайомлення учнів з основними поняттями інформатики та формування навичок опрацювання інформації за допомогою сучасних комп'ютерних технологій з метою їх широкого застосування для розв'язування навчальних та виховних задач (випуск шкільних газет та журналів, малювання, комп'ютерне листування, пошук інформації, участь у телекомунікаційних проектах тощо).
Всі навчальні програми з інформатики (крім безмашинного варіанта) розраховані на вивчення інформатики за умов постійного доступу учнів до комп'ютерів, при цьому класи діляться на підгрупи на кожному уроці так, щоб кожен учень був забезпечений індивідуальним робочим місцем, але не менше 8 учнів у підгрупі (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 року N 128 ( z0229-02 ).
За рішенням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, за рахунок бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів (лист Міністерства освіти і науки України від 07.05.2004 року N 1/9-252 ( v-252290-04 ).
У спеціалізованих школах (класах), гімназіях, ліцеях, колегіумах, зокрема з поглибленим вивченням курсу інформатики, години варіативної частини робочого навчального плану, трудового навчання (технології) та навчально-виробничої практики можуть використовуватися для вивчення спецкурсів професійного спрямування, базового курсу інформатики у 7-9 класах, пропедевтичного курсу у 2-6 класах за авторськими програмами з відповідним грифом Міністерства освіти і науки України.
Вчителям інформатики дозволяється, за погодженням з відповідними районними (міськими) методичними кабінетами, вносити корективи до поурочного планування курсу інформатики. При цьому вчитель повинен забезпечувати виконання навчальної програми у повному обсязі.
Розподіл годин на вивчення окремих розділів, кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами для загальноосвітніх класів, та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів видруковано у "Інформаційному збірнику МОН України" NN 13-14, 2002, NN 5, 14-15, 2003, журналі "Комп'ютер у школі та сім'ї", 2002, 2003.
Орієнтовні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики з кожної теми курсу, методичні рекомендації для проведення державної підсумкової атестації, орієнтовні різнорівневі практичні завдання з інформатики видрукувані у посібнику "Інформатика. Державна підсумкова атестація" ("Абетка-НОВА", 2003).
Біологія
Шкільний предмет "біологія" покликаний сприяти формуванню в учнів гуманістичних ідей, екологічного способу мислення, здорового способу життя, формуванню компетенцій, яких потребує сучасне життя.
У шкільній практиці поширені різноманітні методи й засоби навчання, що сприяють активізації творчої пізнавальної діяльності учнів. У першу чергу, заслуговують на увагу інтерактивні методи навчання, які допомагають розвиткові умінь здобувати знання, систематизувати їх, використовувати на практиці.
Як свідчить практика, найефективнішим методом залучення дітей до занять біології є проведення біологічних експериментів, дослідів, робота учнів з природними об'єктами. Але відпрацювання лабораторних та практичних робіт тими учнями, які не виконували їх через відсутність на уроках, вважаємо недоцільним.
Щодо змісту біологічної освіти, треба зазначити, що з усієї сукупності біологічних знань для вивчення в школі відбираються найзагальніші і найфундаментальніші закони та теорії, наукові факти, які становлять ядро змісту. Викладання школярам сумнівних "теорій", астрології та інших псевдонаукових "знань" є неприпустимим.
Біологічна освіта в основній школі розпочинається пропедевтичним інтегрованим курсом "Природознавство", на вивчення якого відводиться 35 год. за навчальними програмами "Природознавство, 5 клас" (К.: Шк. світ, 2001). Реалізація змісту цього курсу потребує проведення уроків серед природи, екскурсій, лабораторних та практичних занять, комплексного використання позакласних і позаурочних форм організації навчальної діяльності учнів.
У 6-9-х класах біологія вивчається відповідно до навчальної програми "Біологія, 6-11 класи", (К.: Шк. світ, 2001). Кількість годин на вивчення відводиться згідно з Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 2004/2005 навчальні роки, затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ від 25.04.2001 N 342 ( v0342290-01 ).
Зважаючи на те, що експеримент із впровадження письмової форми проведення державної підсумкової атестації з біології виявився вдалим - понад 60 % учнів та вчителів, які брали участь у експерименті, висловилися саме за таку форму атестації (докладніше про підсумки експерименту див. у журналі "Біологія та хімія в школі", 2004, N 2), доцільно для перевірки рівня знань школярів використовувати письмову форму оцінювання навчальних досягнень учнів.
Одним із завдань основної школи є підготовка учнів до свідомого вибору подальшого профілю навчання, допрофільна підготовка. Форми її реалізації різноманітні: введення курсів за вибором, факультативні заняття, поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі.
Традиційним шляхом допрофільної підготовки є поглиблене вивчення біології, яке може починатись у 8-9 класах основної школи за спеціальною програмою (К.: Шк. світ, 2001). У програмі для поглибленого вивчення біології широко розкриті питання біохімії, екології, еволюції, походження органічного світу тощо. Це дає змогу школяреві глибше проникнути в сутність біологічних процесів і явищ, сприяє формуванню стійкого інтересу до знань, розвитку здібностей і орієнтації на професійну діяльність, в якій використовуються біологічні знання.
Цей шлях допрофільної підготовки є важливим, але вивчення основ біології не дає можливості школяреві повністю сформувати психологічні уміння і навички, які необхідні для первинного професійного самовизначення, наприклад уміння усвідомлено зробити самостійний вибір. Для цього необхідно вміти сформулювати життєву мету, володіти знаннями про себе, про свій регіон, про світ професій.
Основна функція курсів за вибором у допрофільній підготовці профорієнтаційна. Зміст і форми організації курсів розширюють знання учнів з біології. Наприклад, курси "Фізіологія рослин", "Життя тварин", "Еволюція основних систем органів тварин і людини", "Екологія людини та валеологія", "Діагностика здоров'я", "Закони природи у звичаях українського народу" та інші значно розширять уявлення дитини про біологію як науку. Значну частину навчального часу курсів мають становити лабораторні роботи, уроки в природі, екскурсії. Допрофільна підготовка з біології також може здійснюватися через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, біологічні олімпіади.
На допомогу в організації профільного навчання в старшій школі розроблено навчальні програми (Біологія, 10-11 кл.: Програми для профільного навчання), К.: Пед. преса, 2004; журнал "Біологія і хімія в школі", 2004, N 1), зміст яких має певні відмінності.
Зміст програми для універсального (непрофільне навчання) та технологічного профілю спрощений від надмірної деталізації. Це дає змогу вивільнити час для осмислення учнями навчального матеріалу, самостійної пізнавальної діяльності, систематизації і узагальнення знань, творчої діяльності, самоконтролю знань і умінь. Стисле формулювання понять теми дає змогу вчителю, враховуючи рівень розвитку учнів, творчо планувати вивчення матеріалу, доповнювати і поглиблювати зміст, виділяти час для вступних і узагальнюючих уроків.
Навчальна програма для філологічного, суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного профілю передбачає формування в учнів мінімуму біологічних знань, рівень яких має бути достатнім для використання їх у повсякденному житті. Біологічні знання мають становити основу для формування в учнів наукового світогляду, розвитку емоційної сфери особистості, відповідального ставлення до природи, мотивації здорового способу життя, стратегії виживання в сучасних умовах.
У програмі для фізико-математичного профілю значну увагу приділено зв'язку біологічної науки з іншими, розкриттю фізичних процесів на клітинному та організменому рівнях, впливу фізичних чинників на генетичний апарат організмів та об'єкти живої природи, логіко-математичному аналізі загальних принципів класифікації живих організмів, застосуванню математичних методів у біології. Наприклад, під час вивчення теми "Закономірності мінливості" більше уваги приділено вивченню дії мутагенів на організми, акцентовано увагу на фізичних мутагенах тощо. З метою посилення практичної спрямованості курсу передбачено проведення робіт дослідницького характеру з екологічного моніторингу, дослідів з моделювання біологічних об'єктів тощо.
Зміст програми для спортивного профілю спрямовано на формування в учнів системних знань з біології, окремі теми доповнено поняттями анатомо-фізіологічних особливостей організму людини, знаннями профілактики захворювань, що є необхідним для подальшого професійного самовизначення школярів. Так, наприклад, тему "Організмений рівень життя" доповнено матеріалом про обмін речовин і енергії в організмі людини, їх регуляцію; у темі "Історичний розвиток і різноманітність органічного світу" значно розширено питання антропогенезу.
Навчальна програма для учнів природничого профілю спрямована на розвиток в учнів стійких інтересів до вивчення біології, творчих здібностей, формування загальнонавчальних і спеціальних умінь для вивчення живої природи. У зв'язку з цим зміст окремих розділів і тем програми поглиблено і розширено, збільшено кількість лабораторних і практичних робіт. Передбачено проведення семінарських занять, польового практикуму, використання матеріальної бази навчальних закладів і науково-дослідних інститутів.
Поглиблення навчального матеріалу здійснюється відповідно до обраного педпрофілю. Наприклад, у медичному - основний акцент робиться на вивченні анатомо-фізіологічних особливостей людини на клітинному та організменому рівнях, еволюційного розвитку людини, заходів профілактики захворювань, змін, що вони спричиняють на молекулярному, клітинному, організменому рівнях тощо.
Профільне навчання біології забезпечується розширеним вивченням природничих дисциплін, а саме: хімії, фізики, географії. Зміст біологічної освіти в профільних класах реалізується через предмет "біологія", що становить інваріантну частину навчального плану, курсів за вибором та факультативів, запровадження яких забезпечується за рахунок варіативної частини.
Курси за вибором є завершеними навчальними циклами, що в поєднанні з факультативними заняттями стимулюють розвиток пізнавальних інтересів школярів. Залежно від тематики вони можуть виконувати різні функції (див. таблицю).
Упроваджувати курси за вибором бажано поступово, адже введення одночасно великої кількості курсів може поставити учня перед складним вибором. Доцільно запропонувати учням 3-4 курси на вибір, які з часом замінюються іншими.
------------------------------------------------------------------ | Назва курсу за вибором | Функції | |-------------------------------+--------------------------------| |Фізіологія людини |Доповнюють, розширюють та | |Основи генетики та селекції |поглиблюють профільний предмет | |Молекулярна біологія |"біологія" | |Виникнення життя та історичний | | |розвиток | | |Еволюція органічного світу | | |Екологія людини Розв'язування | | |задач пошукового характеру | | |-------------------------------+--------------------------------| |Хімічні основи біологічних |Мають інтегративний характер, | |процесів |дають змогу уникнути дублювання | |Основи екології |при вивченні тем з різних | |Радіобіологія |предметів, що знижує навчальне | |Радіоекологія |навантаження на школярів | | | | |-------------------------------+--------------------------------| |Основи біотехнології |Мають практичний характер, | |Основи фармакології |забезпечують внутрішньопрофільну| |Основи медичних знань |диференціацію, сприяють | |Екологічні проблеми сільського |формуванню індивідуальних | |господарства |профорієнтаційних схильностей, | |Екологічні проблеми міста |допомагають здійснити | | |професійний вибір | ------------------------------------------------------------------
Організація навчального процесу з курсів за вибором має певні особливості. Так, на початку можна обмежитися кількома теоретичними заняттями, а потім більше часу відвести на семінарські, лабораторні та практичні заняття, самостійну підготовку творчих робіт тощо.
Хімія
Хімічна компонента є обов'язковою складовою системи загальної природничо-наукової освіти. Разом з іншими предметами хімія покликана реалізувати мету загальної середньої освіти, виконувати завдання розвитку особистості, формування наукового світогляду, життєвої і соціальної компетентностей учня.
2004/2005 навчального року програма для основної школи не зазнає змін, на її засвоєння відводиться по 2 год. на тиждень у кожному класі. У 8 класі вивчаються початкові хімічні поняття, оксиген і кисень, повітря, основні класи неорганічних сполук, хімічні реакції. Зміст курсу 9 кл. становлять теми, присвячені періодичному закону, хімічним зв'язкам і будові речовини, розчинам, металам.
У навчальних закладах, які не перейшли до профільного навчання, у старшій школі вивчення хімії здійснюється за програмою загальноосвітнього рівня для масової школи, що не змінилася порівняно з минулим роком. Для профільних класів старшої школи підготовлено спеціальні програми (Хімія, 10-11 кл.: Програми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів. К.: Пед. преса, 2004; журнал "Біологія і хімія в школі" 2004, N 1). У змісті курсу хімії для загальноосвітнього рівня та всіх профілів провідними залишаються ідеї єдності й різноманітності речовин, розвиток їх від простих до складних, залежність властивостей від будови, зумовленість застосування властивостями, зв'язок теорії і практики.
На вивчення хімії в 10-11 класах гуманітарного напряму відводиться 1 год. на тиждень. Зміст курсу відповідає вимогам необхідного і достатнього обсягу хімічних знань для загальнокультурної підготовки учня. Порівняно з базовим курсом вивчаються лише найтиповіші та найважливіші сполуки неметалів і органічні сполуки, вилучено розв'язування розрахункових задач, частково скорочено хімічний експеримент. Водночас включено тему "Хімія в повсякденному житті", в якій розглядаються питання практичного характеру.
У старших класах фізико-математичного і технологічного профілю курс хімії вивчається протягом 2 год. на тиждень і за змістом загалом відповідає чинному курсу для загальноосвітніх навчальних закладів. У процесі його вивчення доцільно ширше залучати суміжні знання з фізики, проводити узагальнення знань на міжпредметній основі.
Навчання у класах хімічних профілів забезпечує крім загальноосвітньої підготовки та виховання особистості, здатної до самоосвіти і самореалізації, початкову допрофесійну підготовку учнів, які мають бажання обрати майбутню професію, пов'язану з використанням хімічних знань. Передбачається глибше й повніше порівняно з рівнем державного стандарту опанування знань про речовини та їх перетворення, хімічні закони, методи пізнання в хімії та формування на цій основі наукового світогляду, вироблення екологічного стилю мислення й поведінки, розвиток експериментальних умінь, дослідницької проектної діяльності учнів, формування їхніх ключових компетентностей.
Згідно з чинним Типовим навчальним планом у класах природничого профілю на вивчення хімії в інваріантній частині відводиться 3 год. на тиждень. Зміст курсу становлять відомості з неорганічної, органічної та загальної хімії. Традиційними для профільного навчання хімії є спецкурси "Біоорганічна хімія", "Хімія високомолекулярних сполук", "Основи хімічного аналізу", які реалізуються за рахунок варіативної частини навчального плану. Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 20.05.2003 р. N 306 ( v0306290-03 )повноцінність загальної середньої освіти забезпечується як інваріантною, так і варіативною частиною навчального плану.
Чинні програми з хімії для 8-9 кл. та для 10-11 класів масової школи забезпечені підручниками, збірниками задач, робочими зошитами, дидактичними матеріалами, методичними посібниками для вчителів. Видано також низку підручників для класів хімічних профілів (хіміко-біологічного, хіміко-технологічного, агрохімічного). Методичні матеріали до уроків хімії подаються на сторінках науково-методичного журналу "Біологія і хімія в школі". Журнал висвітлює також досвід учителів, які викладають хімію у профільних класах, результати педагогічних досліджень, що проводяться з метою розроблення змісту і методичного забезпечення різнопрофільного вивчення хімії.
Важливим кроком до впровадження профільної освіти є видання збірника навчальних програм з хімії для профільних 10-11 класів, до якого увійшли програми для природничого (хіміко-біологічного), фізико-математичного і технологічного, філологічного, суспільно-гуманітарного і художньо-естетичного профілю. Ці програми адаптовані для старшої школи з урахуванням змісту курсу хімії, що вивчався у 8-9 класах.
Оскільки профільне навчання з хімії у старшій школі набуває поширення, перед випускниками основної школи постає проблема відповідального вибору майбутньої навчальної і, можливо, професійної діяльності. У зв'язку з цим стає актуальною організація допрофільної підготовки учнів основної школи.
Допрофільне навчання з хімії здійснюється у 9 класі і має на меті допомогти учневі визначити майбутній напрям профільного навчання. Для цього запроваджуються курси за вибором, факультативи, поглиблене вивчення предмета, хімічні гуртки, робота в Малій академії наук, участь у олімпіадах.
Навчання хімії в сучасній школі передбачає засвоєння учнями значного обсягу фактичного матеріалу, хоча піддається сумніву його використання у майбутньому житті переважною більшістю випускників. Водночас їм, безсумнівно, знадобляться уміння критично мислити, здобувати й аналізувати інформацію, приймати рішення, розв'язувати конфлікти та багато іншого, що забезпечує людині гармонійну взаємодію з високотехнологізованим суспільством, яке, до того ж, швидко розвивається. Наприклад, для тих, хто не пов'язує своє майбутнє з хімією, не обов'язково знати характеристики десятків хімічних елементів (та їхніх сполук) за положенням у періодичній системі - важливіше навчитись аналізувати й використовувати інформацію, закладену в таблиці Д.І.Менделєєва чи в будь-якій іншій таблиці. Це належить до необхідних функціональних компетентностей, які має формувати школа засобами навчального предмета. Отже, замість енциклопедичного підходу до хімічної освіти нині провідним стає компетентнісний.
Компетентнісний підхід в освіті є загальносвітовою тенденцією, він починає впроваджуватись у вітчизняній школі. Компетентність розглядається вченими-педагогами як готовність і здатність реалізувати знання і досвід у проблемній ситуації. Компетентність особистості нерозривно пов'язана не лише з продуктивною діяльністю з метою розв'язування теоретичних і практичних завдань, а й з відповідальністю за свої дії. Компетентності не протиставляються знанням, умінням і навичкам, необхідним кожній людині для успішного життя в сучасному світі, а лише перебувають у іншій площині і визначають спроможність до застосовування знань і способів діяльності. Такий підхід не виключає задоволення індивідуальних потреб учнів щодо глибини і обсягу знань з предмета, які можуть реалізуватися завдяки упровадженню диференційованого навчання хімії, зокрема у профільних класах.
Ключові компетентності особистості (соціальні, мотиваційні, функціональні) конкретизуються у навчальних предметах. Предметні компетентності, яких учень набуває в результаті вивчення хімії, ще потребують дослідження й визначення, хоча приймається, що вони трансформуються у систему пізнавальних дій і опосередковано відбиті у програмних вимогах до навчальних досягнень учнів та у критеріях оцінювання цих досягнень. Навчальні досягнення можна конкретизувати за допомогою таких ключових слів, які відбивають пізнавальну діяльність на різних рівнях: учень називає, наводить приклади, описує (початковий рівень, розпізнавання); розрізняє, ілюструє, складає формули і рівняння, наводить означення (середній рівень, розуміння); пояснює, обчислює, характеризує, класифікує, використовує, робить висновки (достатній рівень, уміння і навички); обґрунтовує, аналізує, прогнозує, встановлює зв'язки, висловлює судження, оцінює (високий рівень, перенесення знань). Наприклад, учень називає найважливіші органічні сполуки, наводить означення гомології, класифікує речовини, прогнозує властивості сполук на основі їхнього складу і будови.
Провідна роль у реалізації державної політики в галузі освіти належить учителеві, а усвідомлення цієї ролі є неодмінною умовою розв'язування як сьогоденних, так і перспективних завдань навчання і виховання учнів. Протягом тривалого часу результати роботи вчителя хімії у вітчизняній школі визначалися переважно тим, як він реалізує науковий зміст навчальної програми, і значно менше уваги зверталося на розкриття соціального аспекту хімії. Водночас формування життєвої позиції учнів, їхньої ціннісної орієнтації засобами хімії як навчального предмета передбачає розуміння користі та шкоди продуктів хімічного виробництва і промислових хімічних процесів. Реальна, а не гіпертрофована екологічна картина сучасного світу має не зневіряти учня в доцільності застосування хімічних продуктів, а давати впевненість у можливості змінити життя на краще завдяки хімічним знанням.
Не слід ігнорувати значення живого спілкування вчителя з учнями у з'ясуванні шляхів розв'язування й особистісних моральних проблем, прямо чи опосередковано пов'язаних з хімією. До них належать поширення СНІДу, тютюнокуріння, вживання алкоголю і наркотиків, згубність яких має обговорюватись із залученням знань з хімії.
Нині для вчителя хімії розширилися можливості вибору підручників, методичних посібників, збірників задач і тестових завдань тощо. Зважаючи на переповненість книжкового ринку різноманітною продукцією, адресованою учням і вчителям, звертаємо увагу на те, що Міністерство освіти і науки України забороняє використання в навчальному процесі в школі навчальної літератури без відповідного грифа.
Фізика та астрономія
Сучасна фізика - важливе джерело знань про навколишній світ, основа науково-технічного прогресу і, разом з тим, - один із суттєвих компонентів людської культури. Цим визначається освітнє й виховне значення фізики як обов'язкового навчального предмета середньої загальноосвітньої школи, необхідність диференціації його змісту залежно від цілей і завдань школи на різних етапах навчання.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001 р. N 342 ( v0342290-01 ) "Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2000/2001 - 2004/2005 навчальні роки" визначено кількість годин на вивчення фізики в основній школі: 2 год. на тиждень у 7-8 класах та 2,5 год. - у 9 класі.
Розподіл годин фізики за напрямами навчання в старшій школі визначено наказом Міністерства освіти і науки України від 20.05.2003 р. N 306 ( v0306290-03 ) "Про Типові навчальні плани для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах":
Розподіл годин фізики за напрямами навчання в старшій школі
-------------------------------------------------------------------- |Профіль|Худож- |Філоло-| Сус- |Спор- | Уні- |Техно-|При- |Фізико-| |навчан-| ньо- |гічний |пільно-| тив- | вер- | ло- |род- |матема-| | ня | есте- | |гумані-| ний |саль- | гіч- |ничий|тичний | | |тичний | |тарний | | ний | ний | | | |-------+-------+-------+-------+------+------+------+-----+-------| |Клас |10 |11 |10 |11 |10 |11 |10|11 |10|11 |10|11 |10|11|10|11 | |-------+---+---+---+---+---+---+--+---+--+---+--+---+--+--+--+----| |Кіль- |2 |2 |2 |2 |2 |2 |3 |2,5|3 |3,5|3 |3,5|4 |4 |5 |5 | |кість | | | | | | | | | | | | | | | | | |годин | | | | | | | | | | | | | | | | | |на | | | | | | | | | | | | | | | | | |тиждень| | | | | | | | | | | | | | | | | --------------------------------------------------------------------
Чинними є навчальні програми: "Фізика, 7-11 кл." (К.: Шкільний світ, 2001) та "Програми для профільного навчання. Фізика. 10-11 класи" (К.: Педагогічна преса, 2004; журнал "Фізика та астрономія в школі" - 2004. - N 4, 5, 6).
У класах філологічного, суспільно-гуманітарного, спортивного та художньо-естетичного профілів для викладання фізики використовується програма рівня А. Програма рівня В пропонується для класів універсального, технологічного та природничого профілів навчання. Зміст навчального матеріалу для викладання у класах фізико-математичного профілю повинен бути зорієнтованим на програму рівня С. Також ця програма застосовується в спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах з поглибленим вивченням фізики.
Програми з фізики для профільного навчання для 10-11 класів, що вийшли друком у видавництві "Педагогічна преса" у 2004 році, створені на основі навчальних програм рівнів А, В і С відповідно до напрямів навчання.
Наведений розподіл годин за темами для організації профільного навчання фізики є орієнтовним і при необхідності може бути змінений вчителем.
За рахунок варіативної складової навчального плану кількість годин на вивчення предмета навчальними закладами може бути збільшено та використовуватись як на подовження часу опанування змістом обраної програми, так і на вивчення певних спецкурсів та факультативів відповідно до обраного профілю. У своїй роботі вчитель може орієнтуватися на збірку програм спецкурсів і факультативів з фізики та астрономії (Тернопіль: Мандрівець, 2003), яка містить навчальні програми для різних класів основної та старшої школи, що поглиблюють знання учнів щодо розуміння явищ та законів природи, досягнень сучасної науки і техніки, удосконалення практичних умінь вирішення фізичних задач.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001 N 342 ( v0342290-01 ) "Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 - 2004/2005 навчальні роки" навчальний предмет "Астрономія" входить до інваріантної складової навчальних планів у 11-ому класі. Роль курсу астрономії як необхідного елемента сучасної освіти визначається, насамперед, тим, що астрономічні знання є невід'ємною частиною природничо-наукової картини світу, а також становлять основу наукового світогляду, є підґрунтям для розвитку багатьох природничих наук та уявлень людини про навколишній світ в цілому.
З огляду на те, що за комплексом понять і явищ, які вивчаються в астрономії, цей навчальний предмет узагальнює формування в учнів природничо-наукової картини світу, курс астрономії рекомендується викладати у II-му семестрі.
Орієнтовний розподіл годин за темами для організації профільного навчання з фізики
------------------------------------------------------------------ | Теми | Профілі | | |-------------------------------------------------| | |філологіч-| універ- |природни-| фізико- | спор- | | | ний, | сальний,| чий |математич-|тивний | | |суспільно-| техноло-| | ний | | | |гуманітар-| гічний | | | | | | ний, | | | | | | |художньо- | | | | | | |естетичний| | | | | |----------------------------------------------------------------| | 10 клас | |----------------------------------------------------------------| |Механіка |- |- |- |12 |- | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| |Основи МКТ |19 |23 |31 |30 |23 | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| |Основи |6 |9 |12 |19 |9 | |термодинаміки | | | | | | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| |Електричне |9 |14 |18 |21 |14 | |поле | | | | | | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| |Закони |7 |12 |18 |16 |12 | |постійного | | | | | | |струму | | | | | | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| |Магнітне поле |6 |11 |14 |15 |11 | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| |Електромагніт-|- |- |- |10 |- | |на індукція | | | | | | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| |Електричний |9 |16 |21 |24 |16 | |струм у | | | | | | |різних | | | | | | |середовищах | | | | | | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| |Узагальнююче |2 |2 |4 |4 |2 | |заняття | | | | | | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| |Лабораторний |6 |12 |14 |16 |12 | |практикум | | | | | | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| |Екскурсії та |6 |6 |8 |8 |6 | |резервний час | | | | | | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| | |70 |105 |140 |175 |105 | |----------------------------------------------------------------| | 11 клас | |----------------------------------------------------------------| |Електромагніт-|6 |8 |10 |- |8 | |на індукція | | | | | | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| |Механічні |7 |13 |12 |9 |12 | |коливання і | | | | | | |хвилі | | | | | | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| |Електромагніт-|10 |18 |20 |24 |13 | |ні коливання | | | | | | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| |Фізичні |- |- |- |9 |- | |основи | | | | | | |електротехніки| | | | | | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| |Електромагніт-|12 |33 |34 |40 |12 | |ні хвилі | | | | | | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| |Елементи |- |2 |4 |6 |- | |теорії | | | | | | |відносності | | | | | | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| |Світлові |5 |10 |12 |16 |6 | |кванти | | | | | | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| |Атом і атомне |12 |20 |22 |31 |16 | |ядро | | | | | | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| |Узагальнююче |6 |4 |4 |4 |6 | |заняття | | | | | | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| |Практикум 11 |6 |8 |14 |18 |8 | |клас | | | | | | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| |Узагальнююче | | | |8 | | |повторення | | | | | | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| |Екскурсії та |6 |6 |8 |10 |6 | |резервний час | | | | | | |--------------+----------+---------+---------+----------+-------| | |70 |122 |140 |175 |87 | ------------------------------------------------------------------
У класах універсального, технологічного, спортивного профілів на вивчення астрономії відводиться не менше 17 годин на рік, для класів природничого та фізико-математичного профілів - не менше 34 годин на рік за одним із двох варіантів навчальних програм, наведених у збірнику "Фізика, 7-11 кл. Астрономія. 11 кл." (К.: Шкільний світ, 2001).
Якщо на вивчення астрономії у школі відведено 17 годин, то її краще вивчати в одному семестрі, якщо 35 годин, тоді протягом року по годині, або попарно щотижня протягом семестру.
У класах філологічного, суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного профілів астрономія може викладатися як окремий предмет (за рахунок годин варіативної складової навчального плану), так і за програмою інтегрованого курсу з фізики та астрономії для 9-11 класів, що має гриф "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України". У додатку до свідоцтва про базову загальну середню освіту та до атестату про повну загальну середню освіту учнів, які навчалися за програмою інтегрованого курсу, виставляється підсумковий бал та записується назва предмета "Фізика. Астрономія".
У класах з поглибленим вивченням фізики можуть викладатися навчальні курси за вибором та факультативи, які можуть бути короткотривалими, міжпредметними за змістом та спрямованими на розвиток пізнавального інтересу учнів, як наприклад: "Основи космонавтики", "Фізика зірок", "Сонце та Сонячна система", "Основи космології" (Вісник астрономічної школи, N 2, 2001).
При оцінюванні навчальних досягнень учнів необхідно керуватися нормативно-правовими документами Міністерства освіти і науки України, рекомендаціями щодо проведення основних видів оцінювання, висвітлених у минулорічному інструктивно-методичному листі.
Художньо-естетичний цикл
Одним з головних завдань сучасної школи є створення такої системи навчання і виховання, яка б забезпечувала освітні потреби кожного учня відповідно до його нахилів, інтересів, можливостей, де пріоритетним буде виховання загальнолюдських цінностей особистості (доброти, милосердя, толерантності та ін.), стимулювання її внутрішніх сил до саморозвитку і самовиховання.
У художньо-естетичній освіті сконцентровані значні можливості виховання творчої особистості, тобто усього того, що має значення для сучасного світосприймання і світовідчуття. Усвідомлення процесу художнього навчання можливе лише за умови, що вчитель констуюватиме викладання мистецьких дисциплін за принципами педагогіки мистецтв (цілісності, образності, асоціативності, варіативності, імпровізаційності, інтонаційності). З опорою на вищевказані принципи сучасна мистецька освіта синтезує методи прогресивних методик, які максимально орієнтують вчителя на пріоритетність пізнавальної, виховної і перетворюючої функції мистецтва, на інтегральну природу дитини, забезпечуючи цілісність її особистісного художньо-естетичного розвитку.
Мистецькі дисципліни забезпечують розвиток і самореалізацію особистості через активну художню діяльність і творче самовираження у сфері мистецтва, набуття індивідуального соціально-художнього досвіду особистості. З огляду на це, вчителям важливо використовувати ряд сучасних методичних підходів:
1. Прилучення учнів до розуміння змісту й суті мистецтва шляхом особистісно-емоційного сприймання художньо-естетичної інформації. Саме через це відбувається духовно-моральне та естетичне виховання особистості учня, формування добрих почуттів, чуйності, здібностей до співпереживання.
2. Художній образ є основою, на якій будується художньо-образне сприймання мистецтва і власна художня діяльність. Опора на художній образ має бути передбачена у всіх видах художньо-естетичної діяльності, як в розділі "сприймання", так і в розділі "практична діяльність".
3. Засвоєння мови мистецтва і формування навичок практичної роботи має здійснюватись тільки в художньо-образному ключі як засвоєння засобів виразності художнього образу. В протилежному випадку набуття учнями знань та навичок буде позахудожнім, формальним.
4. Ефективність занять мистецтвом суттєвим образом залежить від зацікавленості учнів творчою діяльністю та отриманого ними в процесі занять емоційного задоволення, радості.
Використовуючи вищевказані методичні підходи, вчитель у процесі навчання дітей мистецтву має вирішувати ряд основних завдань, що полягають у наступному:
При цьому у виборі форм і прийомів роботи вчитель повинен керуватися не лише особливостями художнього матеріалу, а й враховувати можливості учнів, набуті ними знання і вміння та їх життєвий досвід.
У змісті дисциплін, що реалізують освітню галузь "Мистецтво" у початковій школі, провідна роль належить активній художній діяльності і творчому самовираженню учнів у сфері мистецтва. Основними завданнями у початковій школі є пробудження в учнів інтересу до мистецтва, залучення до художньо-творчої діяльності в музичному, образотворчому (візуальному), хореографічному, театральному та екранних видах мистецтва.
У 2004/2005 навчальному році дисципліни художньо-естетичного циклу вивчатимуться за програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України (див. Перелік програм та навчально-методичного забезпечення в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України").
Вибір навчальної програми, рекомендованої міністерством, здійснює вчитель, який викладає даний предмет. Відповідно до профілю класу чи школи вчителі мають право вибору підручників та посібників з числа тих, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.
Слід звернути особливу увагу на поліпшення та поширення викладання дисциплін художньо-естетичного циклу в навчальних закладах суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного та спортивного профілів відповідно до Типових навчальних планів для профільного навчання (наказ МОН від 20.05.2003 N 306 ( v0306290-03 ). Навчальні курси "Художня культура" та "Основи естетики" в навчальних закладах зазначених профілів є базовими, мають відповідні програми та навчально-методичне забезпечення. Як показав аналіз вивчення рівня навчальних досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу в загальноосвітніх навчальних закладах Івано-Франківської області, серед 747-ми шкіл Івано-Франківщини художня культура вивчається лише в 6-ти навчальних закладах гуманітарного профілю, а основи естетики - в одному. Це свідчить про недостатню увагу до профільної художньо-естетичної освіти.
У загальноосвітніх навчальних закладах художньо-естетичного профілю (музичного, художнього, хореографічного тощо) на розвиток творчих здібностей учнів спрямовані, зокрема, навчальні курси за вибором та факультативи, які мають бути короткотривалими (від 12-ти годин) та різноманітними за змістом, як наприклад:
------------------------------------------------------------------ | Курси за | музичні | художні | гуманітарні | | вибором, | | | (художньо- | | факультативи | | | естетичні) | |---------------+---------------+---------------+----------------| |Внутріпрофіль- |"Творчий |"Художній | | |ні, практичні |розвиток і |розпис"*; | | | |навчання гри на|"Художнє | | | |народних |соломоплетін- | | | |інструментах"*;|ня"*; | | | |"Навчання гри |"Художня | | | |на духових |кераміка"* | | | |інструментах"*;| | | | |"Постановка | | | | |голосу"*; | | | | |"Хореографія"; | | | | |"Світ сучасної | | | | |музики: | | | | |електронний | | | | |синтезатор" | | | |---------------+---------------+---------------+----------------| |Пізнавальні | |"Основи |"Розвиток | | | |дизайну" |"Художня | | | | |культура | | | | |України"; | | | | |"Людина і | | | | |культура" | |---------------+---------------+---------------+----------------| |Поглиблювальні | |"Малюнок та |"Історія | | | |живопис"* |мистецтв"; | | | | |"Медіа-культура*| |---------------+---------------+---------------+----------------| |Професійного |"Гармонічне | |"Космос театру"*| |характеру |сольфеджіо на | | | | |основі | | | | |української | | | | |музики"* | | | |----------------------------------------------------------------| |Примітка. * Курси за вибором та факультативи, розроблені | |Академією дитячої творчості м. Миколаєва та рекомендовані | |Міністерством освіти 1 науки України. | ------------------------------------------------------------------
Добровільна робота в 9-х класах основної школи також здійснюється за рахунок різноманітних короткотривалих курсів за вибором, як наприклад:
"Музична література"; "Основи музичної грамоти", "Хоровий клас"; "Основи петриківського розпису", "Конструювання" тощо.
На допомогу вчителям у фаховому часописі "Мистецтво та освіта" постійно висвітлюються нові педагогічні розробки, друкуються навчальні та виховні програми, матеріали з теорії та методики викладання предметів художньо-естетичного циклу.
Привертаємо увагу до того, що навчальна діяльність учнів і тематична атестація з дисциплін художньо-естетичного циклу у початковій та основній школі можуть проводитись у різних формах крім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.
Сучасний урок з дисциплін художньо-естетичного циклу за своїм змістом є неповторним і повинен сприйматися як розвинений (і за формою, і за змістом) художній твір. Отже, використання творчих форм роботи, створення на уроці емоціональної драматургії є основними вимогами до сучасного уроку, на якому активно формується і розвивається естетичне мислення учнівської молоді.
Фізична культура
Фізична культура у загальноосвітніх навчальних закладах має на меті збереження і зміцнення здоров'я учнів, розвиток рухових здібностей, підвищення рівня фізичної підготовленості, формування ціннісних орієнтацій щодо здорового способу життя і надає учням змогу:
На виконання Закону України "Про фізичну культуру і спорт" ( 3808-12 ), Указів Президента України (від 01.09.98 р. N 963/98 ( 963/98 ), від 09.10.2001 р. N 941/2001 ( 941/2001 ), постанов Кабінету Міністрів України (від 11.03.99 N 348 ( 348-99-п ), від 16.11.2000 р. N 1717 ( 1717-2000-п ) та постанови спільного засідання колегії Міністерства освіти і науки України і президії Академії педагогічних наук України від 22.11.2001 N 12/5-2 ( v_5-2290-01 ), Типових навчальних планів початкової школи з навчанням українською та мовами національних меншин (наказ МОН України від 01.03.2004 р. N 162 ( v0162290-04 ) на вивчення предмета "Основи здоров'я і фізична культура" у початковій школі відведено 3 години на тиждень.
Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів 2003/2004 та 2004/2005 навчальні роки на вивчення предмета в основній і старшій школі в інваріантній складовій передбачено по 2 години на тиждень (наказ МОН від 25.04.2001 р. N 342 ( v0342290-01 ).
Водночас, на виконання Закону України "Про фізичну культуру і спорт" ( 3808-12 ), Указу Президента України від 09.10.2001 р. N 941/2001 ( 941/2001 ) "Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.99 N 348 ( 348-99-п ) та згідно з Концепцією загальної середньої освіти ( v_5-2290-01 ) місцеві органи управління освітою та педагогічні колективи мають здійснити заходи щодо створення умов для введення обов'язкової третьої години на тиждень занять з фізичної культури. Враховуючи складність введення третього уроку з фізичної культури та згідно з договором між Міністерством освіти і науки України та Федерацією футболу України, закладам освіти рекомендується також впроваджувати, як один із варіантів, третій урок фізичної культури з елементами футболу як розвантажувальний від розумової діяльності учнів (лист МОНУ від 23.07.2001 р. N 1/9-264 ( v0264290-01 ).
В основній школі змістом фізичної культури передбачено надання учням знань і формування вмінь про власне здоров'я як важливий компонент загальнолюдської культури; способів розвитку, фізичних якостей та удосконалення морфологічних і функціональних можливостей, формування основних життєво важливих рухових вмінь і навичок та навичок з основ здорового способу життя, раціональних прийомів запобігання порушенням стану здоров'я; дій у надзвичайних ситуаціях і надання першої допомоги. Тому зміст фізичної культури в основній школі здійснюється із загальноприкладною і спортивно-рекреаційною спрямованістю. Оволодіння основами цієї діяльності передбачає формування знань з організації і проведення самостійних занять загальнофізичною підготовкою, навчання рухових дій і фізичних вправ одного із видів спорту і використання його під час організації активного відпочинку, розвиток індивідуальних фізичних здібностей і підвищення адаптаційних властивостей організму (переважно предметно-зорієнтовані цінності фізичної культури).
У старшій школі зміст фізичної культури реалізовується з професійно-прикладною і оздоровчо-коригуючою спрямованістю. Оволодіння основами цієї діяльності співвідноситься із пізнанням індивідуальних фізичних і психічних можливостей, навчання індивідуалізованих комплексів і систем фізичних вправ, виходячи із фізичного розвитку і стану здоров'я, оволодіння знаннями і способами проведення занять відповідно до підготовки захисту Вітчизни, оволодінням обраною професійною діяльністю, сімейним вихованням (переважно особистісно-зорієнтовані цінності фізичної культури).
Викладання предмета у класах спортивного профілю здійснюється згідно з Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН від 20.05.2003 р. N 306 ( v0306290-03 ) (додаток 1, 2), та за "Навчальною програмою з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів. Спортивний профіль. 10-11 класи", рекомендованою МОН України (лист МОН України від 14.01.2004 N 1/11-95 ), яка опублікована в журналі "Фізичне виховання в школі", 2004, N 2.
У старшій школі зберігається наступність з основною школою як за структурою, так і за змістом навчального матеріалу і передбачається поглиблення і розширення уявлень учнів про сучасні форми фізкультурномасового і спортивного руху, ролі і значення фізичної культури для здійснення активної суспільно-трудової діяльності, збереження індивідуального здоров'я.
Основною організаційною формою фізичного виховання в усіх типах навчальних закладів є урок(заняття), що проводиться в основній і старшій школі фахівцем з фізичного виховання згідно з навчальним планом і програмою. У початкових класах викладання предмета здійснюється вчителем початкових класів або фахівцем даного предмета. При викладанні предмета не використовується його поділ на окремі теоретичні та практичні уроки в зв'язку з тим, що головними критеріями у виставленні оцінки є комплексне оцінювання знань, техніки виконання рухових дій та нормативних показників.
У системі фізичного виховання школярів крім уроків широко використовуються різноманітні позаурочні форми: фізкультурно-оздоровчі заняття в режимі дня, домашні завдання, позаурочні фізкультурно-оздоровчі та спортивно-масові заходи; заняття у фізкультурних гуртках і спортивних секціях, групах загальної фізичної підготовки, групах лікувальної фізичної культури, спеціальних медичних групах, позашкільних спортивних закладах: спортивних школах, клубах за інтересами та самостійні заняття фізичними вправами.
Вивчення фізичної культури з учнями 1-11 класів, віднесених за станом здоров'я до спеціальної медичної групи, здійснюється на основі рекомендованих програм, що мають відповідний гриф МОН України. Головним завданням у роботі вчителя з цією категорією учнів є послідовна підготовка їх для переведення до підготовчої, а згодом - до основної медичної групи. Формування медичних груп відбувається на підставі поглиблених щорічних медичних оглядів учнів. Адміністрація навчальних закладів спільно з органами охорони здоров'я здійснюють контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних норм, проведенням лікувально-профілактичних заходів та організацією харчування учнів.
Поділ класів на групи здійснюється відповідно до Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів всіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. N 128 ( z0229-02 ) та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 р. N 229/6517.
Оцінюючи показники учнів з фізичної культури, вчитель має керуватися Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, розробленими на виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 17.08.2000 р., спільного наказу Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України "Про затвердження 12-бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти" від 04.09.2000 р. N 428/48 ( v0428290-00 ).
Трудове навчання та креслення
Трудове навчання та креслення як навчальні предмети відіграють важливу роль у формуванні особистості учня, розвитку його здібностей і обдарувань, наукового світогляду.
Трудове навчання має на меті забезпечити підготовку учнів до трудової діяльності у різних сферах виробництва та домашньому господарюванні, дати учням загальні відомості про основи виробництва, сучасну техніку, технології, процеси управління, основні групи професій та їх вимоги до людини; залучити учнів до основних видів проектно-конструкторських і технологічних робіт; сформувати навички розв'язання творчих практичних завдань.
Вирішення цих завдань забезпечується специфічністю змісту трудового навчання. Залучення учнів до участі у різних видах конструкторсько-технологічної діяльності є ефективним засобом їхнього розумового розвитку. Фізіологічно обгрунтовані норми фізичного навантаження у процесі практичної діяльності учнів сприяють загальному розвитку організму, вдосконаленню координації рухів та інших сенсомоторних якостей особистості. Заняття художніми промислами стимулюють культурний розвиток учнів через виховання естетичного смаку та розуміння прекрасного. Трудова підготовка здійснюється у всіх типах загальноосвітніх навчальних закладів на всіх ступенях навчання згідно з наказом Міністерства освіти і науки України "Про типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2002/2003 - 2004/2005 навчальні роки" від 25.04.2001 р. N 342 ( v0342290-01 ).
При цьому перехідні типові навчальні плани зорієнтовані на роботу загальноосвітніх навчальних закладів I-III ступенів за 5-денним навчальним тижнем. Якщо ж навчальний заклад працює за 6-денним робочим тижнем, навчальні предмети можуть вивчатися в обсягах попередніх років з урахуванням годин варіативної складової.
Освітня галузь "Технологія" у початковій школі представлена предметами "Художня праця" і "Трудове навчання". Наступність у вивченні зазначених предметів забезпечена програмами основної школи.
В основній та старшій школі трудове навчання в новому навчальному році може здійснюватися за такими варіантами:
I. Трудове навчання у 5-11 класах здійснюється за інваріантною частиною навчального плану (2 год. на тиждень).
II. Трудове навчання - як поглиблене (у 5-9 класах). При цьому години, передбачені на трудове навчання інваріантною складовою навчального плану, доповнюються за рахунок годин варіативної складової і використовуються для відповідних курсів за вибором. У такому разі максимально враховуються інтереси дітей, їх готовність до вибору професії, перспективи продовження навчання, працевлаштування і стає можливою початкова професійна підготовка. Курси за вибором з трудового навчання можуть також використовуватися у класах з іншими профілями навчання.
Наприклад, у школі з поглибленим вивченням мови та літератури учні оволодівають машинописом або стенографією; з поглибленим вивченням математики - основами програмування; фізики радіоелектронікою й електротехнікою; географії - основами економіки й екології тощо. Години трудового навчання не можна використовувати для вивчення інших профілів.
III. Технологічний напрям навчання. Цей напрям передбачає поглиблене вивчення трудового навчання, профільну та професійну підготовку. В робочих навчальних планах технологічний напрям може трансформуватися у профілі: технологія обробки матеріалів (дерево, метал, тканини, вишивка, в'язання, харчові продукти тощо), креслення, автотракторна справа тощо.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України "Про затвердження Типових навчальних планів для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах" від 20.05.2003 р. N 306 ( v0306290-03 ) розроблені Типові навчальні плани для профільного навчання учнів 10-11 класів.
Профільну та професійну підготовку можна здійснювати на базі загальноосвітніх шкіл, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, технічних ліцеїв, професійно-технічних училищ, де створена належна матеріальна база.
Професійна підготовка старшокласників проводиться в закладах освіти згідно з ліцензійними вимогами до зазначеного напряму навчальної діяльності.
Трудова підготовка учнів 5-11 класів здійснюється за програмами, виданими Міністерством освіти і науки України в 1998 та 2001 рр. Усі програми, підручники, навчальні посібники повинні мати гриф Міністерства освіти і науки України.
Для реалізації змісту трудового навчання в 5-9 класах використовується програма "Трудове навчання. 5-9 класи" (К.: Шкільний світ, 2001).
Програма для 5-9 класів складається з інваріантної (50 год.) і варіативної (18 год.) частин. Вивчення предмета починають із стабільної частини програми, і лише після цього обирають вид діяльності з варіативної частини. Програми забезпечуються підручниками "Трудове навчання" для 5, 6, 7 класів (за ред. В.М.Мадзігона. К.: Освіта), навчальними посібниками "Трудове навчання" (тематична атестація) для 5, 6, 7, 8, 9 класів (Б.М.Терещук і В.І.Туташинський. Кам'янець-Подільський: Абетка-Нова, 2003), а також робочими зошитами з технічних і обслуговуючих видів праці (Видавництва Сакцент - "Махаон-Україна" і "АСК") і практикумами з технічних і обслуговуючих видів праці (Х.: Ранок, 2004).
Широка диференціація навчання у старшій школі спонукає до створення в загальноосвітніх навчальних закладах відповідних умов для трудової підготовки старшокласників, творчої співпраці з міжшкільними навчально-виробничими комбінатами та іншими закладами освіти, що здійснюють допрофесійну та професійну підготовку старшокласників.
Основними програмами, за якими здійснюється підготовка учнів в старших класах, є "Трудове навчання. 8-11 класи" (К.: Перун, 1998) і "Трудове навчання. 10-11 класи (К.: Шкільний світ, 2001), а також регіональні програми, схвалені комісією з трудового навчання і креслення Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України.
Разом з тим, на сьогодні залишається актуальним питання надання старшокласникам початкової професійної підготовки з основних робітничих професій та всебічне вдосконалення профорієнтаційної роботи, у процесі якої мають враховуватися освітні запити дітей і потреби регіонального ринку праці. Позитивне вирішення цих питань сприятиме оптимальному працевлаштуванню молоді та скороченню втрат від нераціонального професійного самовизначення молодого громадянина.
Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання основ графічної грамоти. Згідно з інваріантною частиною навчального плану в технологічному та природничо-математичному напрямах навчання передбачено вивчення курсу креслення (10 клас, 1 год. на тиждень).
У перехідних навчальних планах передбачено також можливість вивчення креслення окремо або інтегровано з іншими предметами. Якщо креслення викладається у 8-9 класах як окремий предмет, то на його вивчення використовуються години з варіативної складової навчального плану (в обсягах, передбачених навчальними програмами). У 8-11 класах креслення може також вивчатися поглиблено (як профіль трудового навчання). Міністерство освіти і науки України рекомендує програму "Креслення. 8-11 класи" (В.К.Сидоренко. К.: Шкільний світ, 2001), яка забезпечена підручниками "Креслення" для загальноосвітніх навчально-виховних закладів (В.К. Сидоренко. К.: Школяр, 2003) і "Технічне креслення" для професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладів (В.К.Сидоренко. Львів: Оріяна-Нова, 2000). Для реалізації курсу креслення в цих закладах Міністерство освіти і науки України рекомендує також відповідні програми за ред. В.І.Галіної (К.: Навчальні посібники, 2001).
Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України "Про навчальні плани спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) на 2003/2004 навчальний рік" від 20.06.2003 р. N 1/9-320 викладання креслення у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах) проводиться за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів, затвердженими МОН України у 1998 році, Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2005 навчальні роки, затвердженими наказом від 25.04.2001 р. N 342 ( v0342290-01 ) (Інформаційний збірник МОН України. - N 9. 2001).
Окрім того, спеціальні загальноосвітні навчальні заклади при викладанні креслення керуються інструктивним листом Міністерства освіти і науки України "Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2002/2003 навчальний рік та його структуру" від 10.05.2002 р. N 1/9-235 ( v-235290-02 ), а також Типовими навчальними планами для профільного навчання на III ступені загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом МОН України від 20.05.2003 р. N 306 ( v0306290-03 ).
Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. N 128 ( z0229-02 ). Трудове навчання хлопців і дівчат здійснюється, як правило, окремо. Однак не виключається можливість комплектування змішаних груп у малокомплектних школах або за бажанням учнів. Тому в змісті навчальних програм для 5-9 класів передбачено варіанти для класів, де хлопці і дівчата навчаються окремо, і такий, де здійснюється комплектування змішаних груп.
У тому разі, якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на підгрупи на гендерній основі, то можливий варіант формування змішаної групи хлопців і дівчат паралельних або наступних класів. При організації навчально-трудової діяльності учнів необхідно враховувати фізіологічні особливості хлопців і дівчат.
Однією з головних передумов реалізації завдань трудового навчання є наявність матеріально-технічної бази шкільних майстерень. Створюється вона відповідно до Положення про навчальні майстерні загальноосвітнього навчально-виховного закладу, затвердженого Міністерством освіти і науки України від 06.06.94 р. N 184.
Навчальні екскурсії та навчальна практика учнів організовується відповідно до інструктивно-методичного листа Міносвіти і науки України від 07.03.2001 р. N 1/9-97 ( v9-97290-01 ). Як правило, навчальні екскурсії та навчально-виробнича практика проводяться для учнів 1-4 класів протягом 4 днів з 26 по 29 травня тривалістю не більше ніж 3 години на день, для учнів 5-8 та 10 класів протягом 10 днів з 1 по 14 червня: у 5-6 класах по 3 години, у 7-8 класах - по 4 години, у 10 класах - по 5 годин на день. У загальноосвітніх навчальних закладах сільської місцевості, що мають навчально-дослідні ділянки та підсобні господарства, за виробничої потреби дозволяється за погодженням з відповідними органами управління освітою переносити навчальні екскурсії та навчально-виробничу практику на літній період.
З метою розширення тематики екскурсій та навчальної практики учнів у кожному конкретному регіоні слід вишукувати можливості для використання наявної матеріальної бази (цехів, дільниць, майданчиків, техніки тощо) підприємств, господарств з обов'язковим дотриманням санітарно-гігієнічних норм та безпеки життєдіяльності учнів.
Особливу увагу слід звернути на організацію робіт у районах, що зазнали радіоактивного забруднення. В цих районах робота на відкритому грунті категорично забороняється.
У навчальних закладах системи середньої освіти, які здійснюють професійну підготовку старшокласників, навчально-виробнича практика проводиться згідно з вимогами професійних програм та відповідно до навчального плану.
Основи захисту Вітчизни
Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України "Про типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 - 2004/2005 навчальні роки" від 25.04.2001 р. N 342 ( v0342290-01 ) вивчення "Основ захисту Вітчизни" здійснюється в обсязі однієї години на тиждень за рахунок годин інваріантної складової навчального плану.
Викладання предмета "Основи захисту Вітчизни" здійснюється за програмою "Захист Вітчизни" для навчальних закладів системи загальної середньої освіти 2004 р., що має гриф "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України". Юнаки, які за станом здоров'я та(чи) за віросповіданням не вивчатимуть окремих розділів, залучаються до занять з основ медико-санітарної підготовки та цивільного захисту, що проводяться з дівчатами 10-11 класів.
Зміст предмета "Основи захисту Вітчизни" розкривається відповідно до його структурних особливостей і реалізується відповідно до принципів формування навчального матеріалу.
Основними завданнями змісту предмета "Основи захисту Вітчизни" є:
Така спрямованість завдань курсу забезпечується змістом взаємозв'язаних структурних розділів навчального матеріалу: "Військово-історичні, правові та політичні основи захисту Вітчизни", "Основи захисту Вітчизни", "Основи цивільного захисту", "Основи медико-санітарної підготовки", "Основи психологічної підготовки", "Прикладна фізична підготовка".
Зміст розділу "Військово-історичні, правові та політичні основи захисту Вітчизни" орієнтує на поглиблення в учнів основ нормативно-правової бази основ захисту Вітчизни, знання історії українського війська. Зміст навчального матеріалу відбиває поступове формування світогляду учнів у сфері захисту Вітчизни, створення уявлень про індивідуальні особливості захисника Вітчизни, людини-патріота на прикладах героїчного минулого українського народу.
Зміст розділу "Основи захисту Вітчизни" орієнтує на формування знань і умінь учнів з основ захисту Вітчизни, їх ролі і місця в життєдіяльності людини. Щодо практичних занять зміст розділу розкриває особливості набуття навичок з основ захисту Вітчизни. Структурно в цьому розділі визначені "Стройова підготовка", "Вогнева підготовка", "Тактична підготовка", "Основи повсякденної діяльності військ", "Прикладна фізична підготовка", "Психологічна підготовка". Під час занять із стройової і прикладної фізичної підготовки спрямовується увага на удосконалення основних фізичних якостей, закріплюються навички регулярних занять прикладними видами спорту. На заняттях з вогневої підготовки вивчаються правила безпеки під час поводження зі зброєю, призначення, технічні властивості і принципи роботи сучасної стрілецької зброї. Зміст напряму "Тактична підготовка" передбачає надати учням знання основ загальновійськового бою, видів вогню і маневру, військової топографії, озброєння та бойової техніки військової частини. Військова дисципліна, стосунки між військовослужбовцями, організація внутрішньої служби - таке змістове наповнення напряму "Основи повсякденної діяльності військ". Зміст прикладної фізичної підготовки спрямовується на удосконалення основних фізичних якостей учнів, залучення їх до регулярних занять фізичною культурою і спортом, у тому числі прикладними видами спорту.
Змістом розділу "Основи цивільного захисту", крім основ нормативно-правової бази, передбачається вивчення способів і засобів захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха і сучасних засобів ураження, порядку оповіщення населення про заходи цивільного захисту, основи рятувальних і невідкладних робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Змістом розділу "Основи медико-санітарної підготовки" передбачається поглиблення знання учнів з основ нормативно-правового забезпечення щодо захисту життя і здоров'я людини, надання першої допомоги.
Зміст розділу "Основи психологічної підготовки" вивчається паралельно з вивченням матеріалу відповідного розділу основ захисту Вітчизни і спрямований на формування в учнів психологічної готовності до захисту Вітчизни, розвиток і вдосконалення нервово-психічної стійкості під час дій в екстремальних ситуаціях.
Зважаючи на те, що загальноосвітніми дисциплінами "Фізична культура", "Основи безпеки життєдіяльності", "Біологія", "Географія", "Правознавство", "Історія" тощо в основній і старшій школі передбачено вивчення окремих тем з розділів "Основи військової справи", "Основи цивільного захисту", "Основи медико-санітарної підготовки", тому з метою якіснішого вивчення основ захисту Вітчизни необхідно оптимально використовувати міжпредметні зв'язки.
Навчаються хлопці і дівчата окремо; поділ класів здійснюється відповідно до Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів всіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. N 128 ( z0229-02 ) та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 р. N 229/6517.
Військово-патріотичне виховання у навчальному закладі передбачає, окрім опрацювання основних розділів, також вивчення традицій, історії, духовної спадщини, символіки, звичаїв українського народу; національної гідності, культури міжнаціональних відносин, морально-психологічних якостей громадянина, патріота, захисника Вітчизни. Ці завдання реалізуються також на уроках історії та географії України, української мови і літератури, інших предметів, у системі позаурочної та позашкільної освіти.
Організація і проведення навчально-польових занять планується керівником навчального закладу відповідно до діючих вимог.
Навчально-польові заняття рекомендується проводити поетапно (в міру вивчення тем (розділів) по суботах, у кінці чвертей, першого семестру) або в кінці навчального року.
Особливу увагу слід звернути на організацію навчально-польових занять у районах, що зазнали радіоактивного забруднення і потребують дотримання відповідних заходів безпеки.
Рівень навчальних досягнень учнів оцінюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти ( v0428290-00 ).
Протягом навчального семестру вчитель повинен провести не менше трьох тематичних обліків знань, за результатами яких виставляється підсумковий бал. Підсумковий бал не є середнім арифметичним, він залежить від вагомості кожного тематичного балу. Форми і методи тематичних обліків знань визначаються вчителем.