Відповідно до п. 8 ст. 48 Кримінально-процесуального кодексу (далі — КПК) захисник має право "подавати докази", а згідно з п. 13 — "збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази у справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян". До того ж, відповідно до ст. 66 КПК "докази можуть бути подані підозрюваним, обвинуваченим, його захисником, обвинувачем, потерпілим, цивільним позивачем і їх представниками, а також будь-якими громадянами, підприємствами, установами і організаціями".
Ці положення не суперечать ст. 65 КПК, відповідно до якої доказами можуть вважатися кожні фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КПК дані, що можуть бути доказами у кримінальному судочинстві, встановлюються показаннями свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами. Причому всі ці дані мають бути оформлені відповідно до вимог кримінально-процесуальної форми.
Щодо права захисника збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази у справі, Верховний Суд у п. 11 постанови Пленуму від 24.10.2003 р. № 8 зазначив, що захисник, допущений до участі у справі, має право бути присутнім не тільки на допитах підозрюваного чи обвинуваченого, а й при виконанні інших слідчих дій, що провадяться за участю підозрюваного чи обвинуваченого або за його клопотанням чи клопотанням захисника. Особа, яка провадить дізнання, та слідчий зобов'язані своєчасно повідомляти захисника про час і місце провадження таких слідчих дій, причому слідча дія може бути проведена без участі захисника лише за умови, що його участь у ній не є обов'язковою. При виконанні інших слідчих дій захисник може бути присутнім з дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого. Порушення вимог закону щодо участі захисника при проведенні слідчих дій може бути підставою для визнання недопустимими тих доказів, що були зібрані під час виконання таких дій. Це, певною мірою, є гарантією прав підзахисного у кримінальному процесі. У п. 12 тієї ж постанови Пленуму Верховного Суду зазначено, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 48 КПК з дозволу особи, яка провадить дізнання, чи слідчого захисник має право застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких він бере участь, та при ознайомленні з матеріалами справи. Застосування захисником науково-технічних засобів полягає у проведенні ним під час допиту підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка, при пред'явленні особи для впізнання, відтворенні обстановки й обставин події, інших слідчих дій, а також під час судового розгляду справи звуко-, відеозапису тощо. Але згідно із позицією Верховного Суду у відкритому судовому засіданні такі засоби застосовуються захисником з дозволу судці чи суду.