ТЕНДЕРНА ПАЛАТА УКРАЇНИ
В И С Н О В О К
з питань державних закупівель
15.08.2005 N 1/08-ДЗ
Щодо порядку застосування положень
Закону України "Про закупівлю товарів,
робіт і послуг за державні кошти"
із змінами, внесеними Законом України
від 16.06.2005 року N 2664-IV
"Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо додаткових гарантій
захисту фінансових інтересів держави"
16 червня 2005 року Верховною Радою України був прийнятий
Закон України N 2664 ( 2664-15 ) "Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо додаткових гарантій захисту
фінансових інтересів держави", яким були внесені зміни до Закону
України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"
( 1490-14 ), Основ законодавства України про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування ( 16/98-ВР ), Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
народженням та похованням" ( 2240-14 ), Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття" ( 1533-14 ), Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ), Цивільного кодексу України
( 435-15 ), Господарського кодексу України ( 436-15 ).
Зазначений Закон офіційно був опублікований 22 липня
2005 року в газеті "Голос України". Зміни до Закону України "Про
закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 )
(далі - Закон), крім статті 38 Закону, набудуть чинності з
23 серпня 2005 року. Зміни до статті 38 Закону набули чинності з
22 липня 2005 року.
Щодо термінології Закону
(стаття 1)
У зв'язку із запровадженням Законом ( 1490-14 ) механізму
міжвідомчої координації до переліку основних термінів введені такі
нові поняття, як: "генеральний замовник" та "закупівля на засадах
міжвідомчої координації". Крім того. внесені відповідні зміни до
термінів "замовник" й "державна закупівля".
Законом ( 1490-14 ) розширено зміст терміна "розпорядники
державних коштів", а саме розширений перелік розпорядників
державних коштів, шляхом доповнення його підприємствами.
Термін "державні кошти" приведено у відповідність до
термінології, передбаченої Основами законодавства України про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування ( 16/98-ВР ),
Законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та
витратами, зумовленими народженням та похованням" ( 2240-14 ),
"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття" ( 1533-14 ), "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
( 1105-14 ), а саме до державних коштів віднесені кошти
загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти
страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового
державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою
працездатності та витратами, зумовленими народженням та
похованням. Відповідні зміни внесені до Основ законодавства
України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
( 16/98-ВР ), Законів України "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою
працездатності та витратами, зумовленими народженням та
похованням", "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття", "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності". Крім того, Законом ( 1490-14 ) розповсюджено
сферу застосування поняття "державні кошти" на всі без виключення
закупівлі товарів, робіт і послуг, незалежно від того, чи
спрямовуються вони на забезпечення діяльності державних органів чи
ні.
Розширено термін "послуги", до яких віднесено також
консультаційні послуги, до яких належать послуги, пов'язані з
консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків і
рекомендацій.
Змінено термін - "тендерний комітет", у зв'язку із змінами,
внесеними до статті 12 Закону ( 1490-14 ).
Змінами до терміна "альтернативна тендерна пропозиція" чітко
визначено, що в порядку, передбаченому тендерною документацією,
замовнику може подаватись альтернативна тендерна пропозиція, яка
повинна обов'язково відрізнятись від основної тендерної
пропозиції.
Терміни "забезпечення тендерної пропозиції" та "забезпечення
виконання договору про закупівлю" Законом ( 1490-14 ) викладені у
нових редакціях, якими розширено перелік видів забезпечень порукою
та іншими видами забезпечення за вибором замовника відповідно до
закону. Таким чином, перелік способів забезпечення тендерної
пропозиції та виконання договору про закупівлю, викладені в
Законі, не є вичерпним та може обиратися замовником самостійно
відповідно до вимог чинного законодавства України.
Законом ( 1490-14 ) конкретизовані технологічні особливості
"електронних державних закупівель", відповідно до яких -
здійснення процедур закупівель за допомогою інформаційних систем у
мережі Інтернет повинно відбуватися виключно в режимі on-line.
Крім того, Законом ( 1490-14 ) введені до переліку основних
термінів такі нові поняття: кваліфікаційна документація,
кваліфікаційна пропозиція, строк дії тендерної (цінової)
пропозиції.
Новою редакцією терміна "строк дії тендерної (цінової)
пропозиції" Закон ( 1490-14 ) розповсюдив сферу застосування цього
терміна на процедури запиту цінових пропозицій (котирувань).
Щодо сфери застосування Закону
(стаття 2)
Законом ( 1490-14 ) змінено валюту, в якій визначались
вартісні межі сфери застосування Закону. Так, з моменту набрання
Законом чинності вартість закупівлі товарів, робіт і послуг
необхідно буде вираховувати у національній валюті України -
гривні.
Також, з урахуванням змін, перелік окремих товарів, робіт і
послуг, особливості закупівлі яких визначаються окремими актами
законодавства України, доповнено закупівлею товарів (робіт,
послуг), пов'язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.
Статтю доповнено нормою, яка забороняє укладати договори, які
передбачають витрачання державних коштів, та/або оплачувати
розпорядниками державних коштів товари, роботи і послуги без
проведення процедур закупівлі. Порушення вимог частини 4 статті 2
є підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої
Законом ( 1490-14 ).
Законом ( 1490-14 ) вводиться новаційне положення, суть якого
зводиться до розширення кола суб'єктів, які повинні застосовувати
норми Закону при здійсненні закупівель товарів, робіт, послуг.
Так, новою частиною п'ятою цієї статті визначено, що
процедури закупівлі, встановлені Законом ( 1490-14 ), в
обов'язковому порядку застосовуються до закупівлі товарів, робіт і
послуг державними (казенними) підприємствами та господарськими
товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків,
з урахуванням особливостей та в порядку, визначених Кабінетом
Міністрів України. Таким чином з моменту набрання Законом чинності
державні (казенні) підприємства та господарські товариства, в яких
державна частка акцій перевищує 50 відсотків, стануть
розпорядниками державних коштів, уповноваженими на їх отримання,
взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів та будуть
зобов'язані здійснювати процедури закупівлі, передбачені Законом,
незалежно від джерел надходження коштів.
Відповідні зміни внесені в Господарський кодекс України
( 436-15 ), яким ці підприємства зобов'язано дотримуватись Закону
( 1490-14 ).
Щодо стадій державних закупівель
(стаття 2-2)
З метою забезпечення прозорості та відкритості державних
закупівель статтею 2-2 Закону ( 1490-14 ) чітко окреслені стадії
процедури закупівлі, яких повинен дотримуватись замовник при
здійсненні процедур закупівлі. Законом передбачена обов'язкова
черговість застосування замовниками стадій державних закупівель,
задля більш ефективного планування замовниками процедур закупівлі
та попередження випадків неправомірного подрібнення останніми
предмета закупівлі.
Крім того, цією статтею запроваджено обов'язкове складання
замовником річного плану закупівель, який затверджується
замовником не пізніше ніж у місячний строк після затвердження
кошторису (програми, плану використання державних коштів) та
оприлюднюється шляхом розміщення в інформаційній системі в мережі
Інтернет протягом 15 календарних днів з дати його затвердження.
Щодо спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади з питань координації
закупівель товарів, робіт і послуг
(стаття 3)
Змінами до статті 3 Закону ( 1490-14 ) визначено, що функції
уповноваженого органу здійснюються центральним органом виконавчої
влади, який є головним (провідним) органом у системі центральних
органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації єдиної
державної політики економічного і соціального розвитку України.
Відповідно до Указу Президента України від 23 жовтня
2000 року N 1159/2000 ( 1159/2000 ) "Про Міністерство економіки
України" - Мінекономіки України є головним (провідним) органом у
системі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні
реалізації єдиної державної політики економічного і соціального
розвитку України.
Отже, Законом ( 1490-14 ) чітко визначений уповноважений
орган, яким є Міністерство економіки України.
Змінами, внесеними до Закону ( 1490-14 ), на уповноважений
орган додатково покладено функцію з проведення перевірок щодо
дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у
сфері державних закупівель.
Виконання функції уповноваженого органу щодо розгляду скарг,
поданих учасниками до моменту укладання договору про закупівлю,
конкретизовано вимогою про її застосування тільки у випадках та
порядку, передбачених Законом ( 1490-14 ). Так, відповідно до
статті 37 Закону, скарга з приводу порушень замовником процедури
закупівлі або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності подається
скаржником уповноваженому органу та одночасно комісії по розгляду
скарг при Тендерній палаті України. Таким чином, якщо скарга
подається уповноваженому органу, другий примірник скарги в
обов'язкову порядку направляється комісії по розгляду скарг при
Тендерній палаті України для підготовки нею відповідного висновку.
При цьому порядок розгляду скарг уповноваженим органом буде
визначатись його нормативним актом, а порядок надання висновків
щодо скарг буде визначатись безпосередньо Тендерною палатою
України.
Крім того, розширено коло прав уповноваженого органу,
зокрема, щодо визначення своїм рішенням форми річного плану
закупівель за державні кошти; реєстру отриманих тендерних
пропозицій; порядку розгляду уповноваженим органом скарг; порядку
проведення перевірок (ревізій) щодо дотримання розпорядниками
державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель
та взаємодії з правоохоронними органами.
Щодо прозорості здійснення державних
закупівель та оприлюднення інформації
щодо закупівлі товарів, робіт і послуг
за державні кошти (стаття 4-1)
Статтю 4-1 Закону ( 1490-14 ) доповнено додатковими
документами, які замовник зобов'язаний розмістити за допомогою
інформаційних систем у мережі Інтернет, а саме: річний план
державних закупівель та протокол розкриття тендерних (цінових)
пропозицій.
Змінами чітко визначено, що замовники зобов'язані розміщувати
перелічені вище документи послідовно принаймні в одній з
інформаційних систем в мережі Інтернет у відповідності до
технічного регламенту та в порядку, передбаченому цією
інформаційною системою в мережі Інтернет. Технічний регламент
інформаційної системи в мережі Інтернет затверджується її
власником. При цьому послідовність розміщення документів означає:
- по-перше, що в інформаційній системі у мережі Інтернет
мають бути розміщені всі без винятку документи, що передбачені
статтею 4-1, у визначеній нею черговості, а саме (з початку й до
закінчення процедури закупівлі): річні плани державних закупівель;
оголошення про закупівлю чи про проведення попередньої
кваліфікації, протокол розкриття (тендерних) цінових пропозицій;
звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі
додатки до нього, оголошення про результати проведеної процедури,
інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження;
- по-друге, що замовник, розмістивши в інформаційній системі
у мережі Інтернет хоча б один з визначених статтею 4-1 документів
(наприклад - річний план державних закупівель), зобов'язаний
розміщувати в цій же інформаційній систем у мережі Інтернет й інші
документи, визначені статтею 4-1.
Змінами до Закону ( 1490-14 ) визначено, що розміщення
інформації щодо державних закупівель відбувається згідно з
технічним регламентом та в порядку, передбаченому інформаційною
системою в мережі Інтернет. Таким чином технічний регламент є
визначальним документом, що регулює правовідносини між
інформаційною системою в мережі Інтернет та користувачами. Це
повністю відповідає вимогам Закону України "Про захист інформації
в автоматизованих системах" ( 80/94-ВР ).
Законом ( 1490-14 ) чітко визначено, що інформація для
розміщення в інформаційній системі подається замовниками в
паперовому та електронному вигляді, в порядку, передбаченому
інформаційними системами. Таким чином саме інформаційні системи в
мережі Інтернет встановлюють порядок надання інформації та умови,
при яких може бути відмовлено у її прийнятті. Жодний орган
державної влади не наділений повноваженнями визначати порядок
подання та розміщення інформації в інформаційній системі у мережі
Інтернет.
Щодо вимог до інформаційних систем
у мережі Інтернет (стаття 4-2)
Закон ( 1490-14 ) доповнено новою статтею 4-2, яка чітко
визначає вимоги щодо інформаційних систем у мережі Інтернет щодо
забезпечення захисту державної інформації та здійснення
електронних державних закупівель.
Відтепер замовники торгів зобов'язані розміщувати інформацію
про державні закупівлі виключно у інформаційних системах в мережі
Інтернет, які відповідають усім без винятку вимогам до таких
систем, встановлених Законом ( 1490-14 ), а саме:
- мати технічний регламент - документ, що визначає порядок
функціонування системи та вимоги щодо роботи в цій системі.
Технічний регламент затверджується власником інформаційної
системи в мережі Інтернет;
- забезпечувати підтримку багатомовності, у тому числі
українською та англійською мовами;
- мати побудовану комплексну систему захисту інформації;
- використовувати засоби технічного захисту інформації, які
мають експертні висновки Департаменту спеціальних
телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки
України;
- мати атестат відповідності Комплексній системі захисту
інформації Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та
захисту інформації Служби безпеки України;
- виконувати функції, встановлені частиною другою статті 4-1
Закону ( 1490-14 ) (зокрема: бути сукупністю програмних засобів з
власною адресою в мережі Інтернет, забезпечувати доступ до
інформаційних ресурсів, забезпечує збирання, накопичення, передачу
та обробку інформації щодо державних закупівель замовників з усіх
адміністративно-територіальних одиниць України; відповідати
встановленим законодавством вимогам щодо захисту державної
інформації);
- надавати можливість здійснення електронних державних
закупівель в режимі on-line відповідно до вимог, визначених цим
Законом ( 1490-14 ), з використанням промислово придатних
технологічних рішень, які побудовані на процесах (способах)
перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та
періодичному оновленні документів, перетворенні даних при
відображенні електронного документообігу; автоматизованого
здійснення державних закупівель.
Що стосується електронних державних закупівель, то відповідно
до частини першої статті 4-2 Закону ( 1490-14 ) інформаційна
система у мережі Інтернет в частині здійснення електронних
державних закупівель повинна надавати можливість здійснення
електронних державних закупівель в режимі on-line відповідно до
вимог, визначених частиною 23 статті 1 та частиною 3 статті 9
Закону, з використанням промислово придатних технологічних рішень,
які побудовані на процесах (способах) перетворення даних при
електронному оприлюдненні, розміщення та періодичному оновленні
документів, перетворення даних при відображенні електронного
документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель.
Відповідно до роз'яснень Департаменту з питань
інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України
промислово придатними технологічними рішеннями, які побудовані на
процесах (способах) перетворення даних при електронному
оприлюдненні, розміщення та періодичному оновленні документів,
перетворення даних при відображенні електронного документообігу;
автоматизованого здійснення державних закупівель є винаходи
(корисні моделі). Пріоритет, авторство і право власності на
винаходи (корисні моделі) підтверджується патентами.
Здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line
(реального часу) дозволяє здійснювати процедури закупівлі,
передбачені Законом ( 1490-14 ). При цьому замовникам торгів режим
on-line (реального часу) дозволяє:
1) подати оголошення про заплановану закупівлю чи про
проведення попередньої кваліфікації учасників;
2) переглянути отримані від учасників заявки щодо надання
тендерної документації;
3) надіслати учаснику тендерну документацію;
4) отримати тендерні пропозиції від учасників торгів;
5) провести процедуру розкриття тендерних пропозицій у
визначений замовником час (згідно зазначеного у оголошенні чи
запрошенні до участі у процедурі закупівлі терміну);
6) оформити всі необхідні звітні документи, у тому числі:
оголошення про результати торгів, звіт про результати торгів,
протокол розкриття, перелік відхилених тендерних документів, інших
передбачених законодавством документів;
7) надіслати акцепт переможцю торгів;
8) надіслати учасникам повідомлення про результати проведеної
процедури;
9) розмістити оголошення про результати проведеної процедури
закупівлі;
10) надіслати переможцю проект договору про закупівлю.
Учасникам торгів режим on-line (реального часу) дозволяє:
1) обрати торги, у яких можна прийняти участь;
2) отримати запрошення до участі у торгах з обмеженою участю,
процедурі запиту цінових пропозицій;
3) подати заявку на отримання тендерної документації;
4) отримати тендерну документацію;
5) подати тендерну документацію;
6) отримати інформацію про результати проведеної процедури
закупівлі: акцепт тендерної пропозиції або повідомлення про
результати торгів;
7) отримати надісланий проект договору на закупівлю та
відправити підписаний примірник замовникові.
Частиною 23 статті 1 Закону ( 1490-14 ) визначено, що
електронними державними закупівлями є здійснення замовниками
процедур закупівель за допомогою інформаційної системи в мережі
Інтернет з використанням електронного документообігу та
електронного цифрового підпису.
При цьому з метою реалізації правовідносин у сфері
електронного документообігу введено в дію Закони України "Про
електронний цифровий підпис" ( 852-15 ) і "Про електронні
документи та електронний документообіг" ( 851-15 ), а також ряд
підзаконних нормативно-правових актів, які регламентують питання
організації застосування електронного цифрового підпису.
На сьогодні в Україні визначено організаційно-правові основи
використання електронних документів і електронних підписів; надано
правовий статус електронному цифровому підпису (тобто визначені
умови, при дотриманні яких електронний цифровий підпис в
електронному документі визнається рівнозначним власноручному
підпису на паперовому документі); регламентовано порядок
застосування електронного цифрового підпису юридичними і фізичними
особами. А також закладені організаційно-правові основи діяльності
із надання послуг у сфері електронного цифрового підпису.
Взаємовідносини між інформаційними системами у мережі
Інтернет та користувачами (замовниками, учасниками) визначаються
на договірних засадах відповідно до цивільного законодавства
України, що визначають, крім іншого, порядок, терміни та розмір
оплати (відшкодування витрат) послуг по оприлюдненню інформації
щодо державних закупівель. Таким чином надання інформаційними
системами у мережі Інтернет послуг по оприлюдненню інформації щодо
державних закупівель здійснюється виключно на відшкодувальній
(оплатній) основі згідно договору. При цьому послуги по
оприлюдненню інформації щодо державних закупівель можуть бути
оплачені замовником, за замовника - третьою особою або в порядку,
передбаченому частиною 4 статті 21 Закону ( 1490-14 ).
Підтвердженням розміщення оголошень є присвоєний
інформаційною системою код оголошення, інформація про який
передається в інформаційно-аналітичний бюлетень "Вісник державних
закупівель" та інформаційний бюлетень, що видає Тендерна палата
України. Тобто кожному документу, що оприлюднюється в
інформаційній системі в мережі Інтернет, присвоюється відповідний
код.
У разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо
розміщення інформації в інформаційній системі у мережі Інтернет,
тобто виявлення недійсного коду, оголошення про заплановану
закупівлю або оголошення про результати проведення торгів - не
розміщується, а дії відповідних замовників мають бути оскаржені
відповідно до статті 37 Закону України "Про закупівлю товарів,
робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ). Відповідна
інформація щодо Замовників, які порушують вимоги, встановлені
Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні
кошти", може передаватись в правоохоронні органи.
Відповідно до внесених до статті 8 Закону ( 1490-14 ) змін, у
разі, якщо замовником в оголошенні про заплановану закупівлю
(проведення попередньої кваліфікації) чи в оголошенні про
результати проведеної процедури закупівлі не зазначено або
зазначено невірний код, присвоєний інформаційною системою в мережі
Інтернет, таке оголошення вважається неоприлюдненим.
Невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення
інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет може бути
підставою для визнання торгів недійсними або для відмови у
прийнятті оголошення для публікації у "Віснику державних
закупівель" або інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата
України.
Неоприлюднення замовником інформації щодо здійснення
державних закупівель в інформаційній системі у мережі Інтернет,
відповідно до частини третьої статті 4-2, частини четвертої статті
8, частини першої статті 28, може оскаржуватися в порядку,
передбаченому статтею 37 Закону ( 1490-14 ), або в судовому
порядку та є підставою для відміни торгів.
За зазначення в документах щодо здійснення державних
закупівель, передбачених Законом, завідомо неправдивих даних щодо
оприлюднення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет
службові особи - замовники несуть відповідальність, встановлену
законодавством.
Щодо недискримінації учасників
(стаття 5)
Нова редакція статті 5 Закону ( 1490-14 ) встановлює
обов'язок замовника забезпечити рівноправний доступ усіх учасників
до інформації з питань закупівлі.
Таким чином необгрунтована відмова у видачі учасникам
тендерної документації та інших необхідних документів є прямим
порушенням вимог Закону ( 1490-14 ), що тягне за собою передбачену
Законом відповідальність. Це стосується також випадків висунення
замовником неправомірних вимог щодо надання учасникам тендерної
документації за умови пред'явлення останніми окремих статутних або
дозвільних документів (ліцензії, свідоцтва тощо).
Щодо захисту вітчизняного ринку
(стаття 6)
Статтею 6 Закону ( 1490-14 ) визначені нові умови захисту
вітчизняного ринку, які зокрема передбачають:
- надання преференційної поправки до ціни тендерної
пропозиції, поданої не тільки підприємствами громадських
організацій інвалідів та кримінально-виконавчої системи, а і
підприємствами всіх форм власності, де кількість інвалідів, які
мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків
від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового
складу за рік;
- у випадках закупівлі переліку товарів, робіт і послуг,
визначених Кабінетом Міністрів України, що закуповуються у
підприємств, які переважно використовують працю інвалідів,
розпорядники державних коштів зобов'язані запрошувати до таких
закупівель виключно підприємства громадських організацій
інвалідів, підприємства всіх форм власності, де кількість
інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше
50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників
облікового складу за рік, якщо вони є виробниками таких товарів,
робіт і послуг.
В той же час із статті 6 виключені положення щодо участі у
тендерах на закупівлю продуктів харчування вітчизняного
виробництва підприємств харчової та переробної промисловості.
Таким чином, виключне право участі у закупівлі
сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва мають
лише вітчизняні товаровиробники сільськогосподарської продукції.
Щодо несхвальних дій учасників
(стаття 7)
Статтю 7 викладено в новій редакції, якою зобов'язано
замовника забезпечити умови для прозорих державних закупівель та
оприлюднення необхідної інформації.
Для цього на замовника покладається обов'язок відхилити
тендерну або кваліфікаційну пропозицію такого учасника у
відповідності до вимог статті 27, якщо він має незаперечні докази
того, що
- учасник пропонує, дає або погоджується дати будь-якій
службовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в
будь-якій формі (пропозиція про найм на роботу, цінна річ, послуга
тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення
переможця процедури закупівлі або на застосування замовником
певного виду процедури закупівлі;
- фізичну особу, яка є учасником, було засуджено за злочин,
вчинений під час здійснення процедури закупівлі, чи інший злочин,
вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не
погашено у встановленому порядку;
- посадову особу учасника, яку призначено ним відповідальною
за здійснення процедури закупівлі, було засуджено за злочин,
пов'язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин,
вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не
погашено у встановленому порядку.
Інформація про відхилення тендерної або кваліфікаційної
пропозиції обов'язково зазначається замовником у звіті про
результати проведення процедури закупівлі.
Зауважимо, що положеннями частини п'ятої статті 7 Закону
( 1490-14 ) замовника зобов'язано повідомляти про дату розкриття
тендерних або кваліфікаційних пропозицій Верховну Раду України,
Верховну Раду Автономної Республіки Крим, місцеву раду
відповідного рівня в залежності від джерел використання державних
коштів.
Щодо публікації оголошень про здійснення
закупівлі (стаття 8)
Зміною до статті 8 Закону ( 1490-14 ) запроваджено ще одне
офіційне видання, в якому публікуються оголошення про заплановану
закупівлю чи проведення попередньої кваліфікації учасників -
інформаційний бюлетень, що видає Тендерна палата України.
При цьому процедура закупівлі не може здійснюватися до
публікації оголошення про неї у "Віснику державних закупівель" або
в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України. Таким
чином оголошення про заплановану закупівлю чи проведення
попередньої кваліфікації учасників публікуються лише в одному з
вищезазначених друкованих видань.
Зміни щодо запровадження нового інформаційного бюлетеня також
внесені у відповідні положення статей 17 та 18 Закону ( 1490-14 ).
Частина 4, якою доповнено статтю 8 Закону ( 1490-14 ),
закріплює за редакціями інформаційно-аналітичного бюлетеня "Вісник
державних закупівель" та інформаційного бюлетеня, що видає
Тендерна палата України, право перевіряти виконання замовниками
вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі
Інтернет (наявність підтвердження про відповідність інформаційної
системи в мережі Інтернет вимогам, встановленим цим Законом, та
наявність і відповідність коду, зазначеного в оголошенні, коду,
який присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет) при
прийнятті оголошень про заплановану закупівлю (оголошень про
попередню кваліфікацію) та оголошень про результати проведення
торгів.
У разі якщо замовником в оголошенні про заплановану закупівлю
(проведення попередньої кваліфікації) чи в оголошенні про
результати проведеної процедури закупівлі не зазначено або
зазначено неправильний код, присвоєний інформаційною системою в
мережі Інтернет, таке оголошення вважається не оприлюдненим.
Редакції інформаційно-аналітичного бюлетеня "Вісник державних
закупівель" та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата
України, затверджують порядок прийняття та розміщення оголошень, в
якому обов'язково зазначається:
- що у разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо
розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет
редакції інформаційно-аналітичного бюлетеня "Вісник державних
закупівель" та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата
України, мають право не приймати оголошення для публікації;
- неоприлюднення передбаченої цим Законом ( 1490-14 )
інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційних
системах в мережі Інтернет є підставою для відміни торгів;
- за зазначення в документах щодо здійснення державних
закупівель, передбачених цим Законом ( 1490-14 ), завідомо
неправдивих даних щодо оприлюднення інформації в інформаційних
системах у мережі Інтернет службові особи замовників несуть
відповідальність, встановлену законодавством.
Щодо тендерного комітету
(стаття 12)
Стаття 12 викладена в новій редакції, якою врегульований
правовий статус, порядок створення та діяльності тендерних
комітетів Замовника.
Склад тендерного комітету, положення про тендерний комітет
затверджуються відповідним рішенням замовника. Кількісний склад
тендерного комітету не може бути меншим за 5 осіб - представників
замовника. До складу тендерного комітету замовника не можуть
входити посадові особи, представники учасників, їх близькі родичі,
посадові особи об'єднань підприємств, їх представники та близькі
родичі. Також не можуть бути членами тендерного комітету
спеціалісти, юристи, економісти, консультанти та інші фізичні чи
юридичні особи, які залучаються до роботи тендерних комітетів на
договірних засадах відповідно до законодавства, та нотаріуси, які
посвідчують договори про закупівлю в разі їх нотаріального
посвідчення.
Крім того, ці особи не несуть відповідальності за рішення,
дії або бездіяльність тендерного комітету та службових осіб
замовника, учасника чи інших осіб, та за виконання (невиконання)
договорів про закупівлю, укладених на підставі рішення тендерного
комітету замовника, та за наслідки, спричинені такими рішеннями,
діями або бездіяльністю.
Змінами до Закону ( 1490-14 ) встановлений обов'язок кожного
члена тендерного комітету пройти навчання чи підвищення
кваліфікації з питань організації та здійснення процедур
закупівель протягом шести місяців з моменту вступу до тендерного
комітету з отриманням відповідного сертифікату чи свідоцтва
встановленого зразка. Повторне підвищення кваліфікації або
навчання здійснюється не рідше одного разу кожні два роки.
Щодо нових процедур закупівель
(стаття 13 та розділ III-1)
Законом ( 1490-14 ) запроваджено нову процедуру здійснення
закупівлі - торги із зменшенням ціни (редукціон), яка відповідно
до статті 14 Закону визначена поряд з відкритими торгами -
основною процедурою здійснення державних закупівель.
Умови та порядок застосування процедури торгів із зменшенням
ціни (редукціон) визначені в новому розділі III-1 "Процедура
торгів із зменшенням ціни (редукціон)".
Процедура торгів із зменшенням ціни (редукціон)
застосовується у разі закупівлі товарів чи послуг, для яких існує
постійно діючий ринок і які виробляються чи виконуються не за
окремо розробленими специфікаціями, за умови, що очікувана
вартість їх закупівлі перевищує 100 тисяч гривень.
Процедура редукціону здійснюється у два етапи в порядку,
передбаченому для процедури відкритих торгів з урахуванням
особливостей, встановлених цим розділом.
На першому етапі учасники повинні подати попередні тендерні
пропозиції, без зазначення ціни. На другому етапі замовник
пропонує учасникам, попередні тендерні пропозиції яких не були
відхилені на першому етапі, надати остаточні тендерні пропозиції
із зазначенням ціни.
Строк подання учасниками тендерних пропозицій на першому
етапі становить не менше 21 календарного дня від дати
опублікування оголошення про здійснення процедури редукціону, а на
другому етапі не менше 10 календарних днів з дня повідомлення
замовника про результати першого етапу.
На другому етапі присутнім представникам учасників
пропонується зменшувати ціну тендерної пропозиції на крок
редукціону, який зазначається в тендерній документації. Переможцем
торгів оголошується учасник, який запропонував найнижчу ціну.
Щодо особливостей застосування деяких
процедур закупівель (стаття 14 та 33)
Змінами до Закону ( 1490-14 ) визначена вартість процедур
торгів з обмеженою участю (500 тисяч гривень) та закупівлі на
одного учасника (30 тисяч гривень для товарів та послуг та
300 тисяч гривень для робіт), при перевищенні якої застосування
цих процедур потребує погодження з уповноваженим органом або
отримання відповідного висновку Тендерної палати України.
Таким чином, замовнику потрібно отримати один з
вищезазначених документів (або лист-погодження Міністерства
економіки, або висновок Тендерної палати України).
Порядок надання висновку Тендерної палати України
встановлюється Тендерною палатою України.
Згідно доповнень до статті 33 Закону ( 1490-14 ), додатковою
новою умовою застосування процедури закупівлі у одного учасника є
підтвердження замовником факту повторної відміни торгів внаслідок
надходження пропозиції від одного і того ж учасника, або
ненадходження жодної пропозиції.
При цьому відповідальність за застосування цих процедур
закупівель покладена на замовника торгів.
Щодо здійснення закупівлі товарів
на засадах міжвідомчої координації
(стаття 14-1)
Законом ( 1490-14 ) врегульовано закупівлі на засадах
міжвідомчої координації.
Закупівля на засадах міжвідомчої координації - це здійснення
закупівлі з використанням механізму взаємодії генерального
замовника і замовників у порядку, встановленому Законом
( 1490-14 ).
Генеральним замовником є орган державної влади, державна
установа, організація чи підприємство, які призначені Кабінетом
Міністрів України відповідальними за організацію і проведення
процедур закупівлі на засадах міжвідомчої координації в інтересах
замовників та виконують їх функції відповідно до цього Закону
( 1490-14 ).
Законом ( 1490-14 ) встановлено повноваження Кабінету
Міністрів України в сфері закупівлі товарів на засадах міжвідомчої
координації, зокрема право затверджувати своїм рішенням:
- перелік товарів, які закуповуються на умовах міжвідомчої
координації;
- порядок здійснення закупівлі на засадах міжвідомчої
координації;
- генерального замовника.
Якщо у планах двох і більше головних розпорядників коштів
державного бюджету передбачається закупівля одного з товарів, які
закуповуються на умовах міжвідомчої координації вартістю більше
700 тисяч гривень (у кожного окремого головного розпорядника
коштів держбюджету, уповноважений орган має подати до Кабінету
Міністрів України пропозиції щодо визначення генерального
замовника.
У разі, якщо за результатами проведеної генеральним
замовником процедури закупівлі головним розпорядником коштів
Державного бюджету України буде виявлено, що товар не відповідає
вимогам щодо його технічних характеристик, якості, умов поставки,
ціни тощо, головний розпорядник має право відмовитися від
укладення договору закупівлі, поінформувавши про це генерального
замовника, і самостійно здійснити процедуру закупівлі такого
товару.
Таким чином, слід відмітити наступне:
- міжвідомча координація поширюється на закупівлі виключно
товарів;
- міжвідомча координація стосується лише головних
розпорядників коштів державного бюджету;
- міжвідомча координація поширюється на закупівлі, що
здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.
При цьому Законом ( 1490-14 ) не передбачено здійснення так
званої "внутрівідомчої координації", тобто здійснення закупівель
розпорядниками коштів вищого рівня для розпорядників коштів
нижчого рівня.
Щодо кваліфікаційних вимог
до учасників (стаття 15)
Згідно внесених змін до статті 15 Закону ( 1490-14 ) з
переліку інформації, яка підтверджує відповідність учасника
кваліфікаційним вимогам, виключена інформація щодо виконання
аналогічних за предметом закупівлі договорів.
Щодо громадського контролю у сфері
державних закупівель (розділ II-1)
З метою забезпечення більш повного механізму прозорості та
відкритості здійснення державних закупівель, залучення
громадськості до реалізації державної політики в сфері державних
закупівель Законом ( 1490-14 ) започаткований (запроваджений)
громадський контроль у сфері державних закупівель.
Функції громадського контролю у сфері державних закупівель
Законом ( 1490-14 ) покладено на Спілку громадських організацій -
"Тендерна палата України" (далі - Тендерна палата України), що
була зареєстрована Київським міським управлінням юстиції 19 квітня
2005 року N 0044-2005 - Г.О.
Згідно з статтею 17-2 Закону ( 1490-14 ) місцезнаходженням та
місцем діяльності Тендерної палати України є місто Київ. Тендерна
палата України розташована за адресою: 01001, м. Київ,
вул. Хрещатик, 6, тел. (044) 592-00-86.
Відповідно до статей 17-2 та 17-3 Закону ( 1490-14 ) та
Статуту Тендерна палата України є неприбутковою спілкою
громадських організацій, що діє згідно з чинним законодавством
України.
Метою функціонування Тендерної палати України є сприяння:
розвитку системи державних закупівель в Україні, прозорості
державних закупівель, підвищенню ефективності та раціональності
витрачання державних коштів, забезпеченню інформаційно-методичного
супроводу державних закупівель, підвищенню конкуренції на ринку
державних закупівель, підвищенню професійно-кваліфікаційного рівня
спеціалістів з питань державних закупівель, здійснення
громадського контролю.
З метою виконання цілей та завдань Тендерна палата України
згідно ст. 17-3 Закону ( 1490-14 ) безкоштовно:
1. Надає наступні висновки:
1.1. Висновки стосовно дотримання процедур державних
закупівель.
Встановлює наявність або відсутність порушень чинного
законодавства України при проведенні замовником процедур державних
закупівель.
1.2. Висновки щодо обрання замовниками процедур закупівель.
Надаються Тендерною палатою України відповідно до ст.ст. 14,
33 Закону ( 1490-14 ) в разі обрання процедури торгів з обмеженою
участю, очікувана вартість яких перевищує 500 тисяч гривень, або
процедури закупівлі в одного учасника (постачальника), якщо
очікувана вартість закупівлі перевищує 30 тисяч гривень для
товарів та послуг та 300 тисяч гривень для робіт.
1.3. Висновки щодо ефективності використання замовниками
державних коштів на всіх стадіях закупівлі.
Встановлюють наявність або відсутність факту оптимального і
раціонального використання державних коштів, досягнення мети
Закону ( 1490-14 ) на всіх стадіях закупівлі.
1.4. Висновки з питань державних закупівель.
Надаються стосовно нормативних актів в сфері державних
закупівель, спірних питань щодо державних закупівель, дій або
бездіяльності органів державної влади та органів місцевого
самоврядування, юридичних та фізичних осіб в сфері державних
закупівель та пов'язаних з ними питань тощо.
1.5. Висновки при здійсненні правоохоронними органами, іншими
державними органами перевірок законності здійснення державних
закупівель, при розгляді справ судом, в інших випадках,
передбачених чинним законодавством України.
Висновок Тендерної палати України є офіційним документом
Тендерної палати України.
Тендерна палата України є єдиною особою, уповноваженою на
надання висновків в сфері державних закупівель.
Порядок та умови надання висновків встановлюються Тендерною
палатою України.
В порядку, встановленому Тендерною палатою України, висновок
надається протягом 30 календарних днів з дня отримання
відповідного запиту.
Запит щодо надання висновку стосовно дотримання процедур
державних закупівель, а також щодо обрання замовниками процедур
закупівель надсилається Тендерній палаті України замовниками,
учасниками, уповноваженим органом, контролюючими органами, іншими
державними органами, громадянами, громадськими організаціями. Крім
того, в порядку здійснення громадського контролю Тендерна палата
України має право самостійно надати такі висновки.
Запит стосовно надання висновку щодо ефективності
використання замовниками державних коштів на всіх стадіях
закупівлі надсилається Тендерній палаті України Верховною Радою
України, народними депутатами України, комітетами Верховної Ради
України, тимчасовими слідчими комісіями Верховної Ради України,
Кабінетом Міністрів України, уповноваженим органом, контролюючими
органами, іншими державними органами, уповноваженими здійснювати
контрольні функції, учасниками, громадянами, громадськими
організаціями. Крім того, в порядку здійснення громадського
контролю Тендерна палата України має право самостійно надати такий
висновок.
Замовники та учасники, яких стосується висновок, надають
Тендерній палаті України копії відповідних документів, за винятком
тих, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідальність за повноту та достовірність наданих
документів та матеріалів для підготовки та надання Тендерною
палатою України відповідних висновків покладається на сторону,
якою надаються такі документи та матеріали.
2. Забезпечує розгляд скарг комісією по розгляду скарг при
Тендерній палаті України в порядку, передбаченому Законом
( 1490-14 ).
Відповідно до ст. 37 Закону ( 1490-14 ) Персональний склад
комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України та
Положення про комісію визначаються рішенням виконавчого органу
(правління) Тендерної палати України. До складу комісії по
розгляду скарг при Тендерній палаті України за посадою можуть
входити всі члени Наглядової ради Тендерної палати України.
Головою зазначеної комісії є голова Наглядової ради - представник
уповноваженого органу. Кожен член комісії має один голос. Скаржник
направляє один примірник скарги уповноваженому органу, а другий
примірник - комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України
для підготовки нею відповідного висновку, на підставі якого
уповноважений орган приймає рішення про задоволення або
незадоволення скарги і відповідно відміняє торги, зобов'язує
замовника вчинити певні дії або приймає рішення про незадоволення
вимог скаржника.
3. Аналізує ринки та ціни товарів, робіт та послуг у сфері
державних закупівель.
На основі проведеного аналізу Тендерною палатою України
можуть надаватись висновки щодо ефективності використання
державних коштів, відповідні матеріали можуть направлятись
Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів
України, правоохоронним та контролюючим органам.
4. Проводить правові, економічні дослідження у сфері
державних закупівель.
Правові, економічні дослідження здійснюються Тендерною
палатою України з метою підготовки необхідних аналітичних
матеріалів, висновків, пропозицій щодо вдосконалення системи
державних закупівель, виявлення негативних явищ та тенденцій в
сфері державних закупівель тощо.
5. Розробляє методичні матеріали щодо організації та
проведення розпорядниками державних коштів торгів (тендерів).
До таких методичних матеріалів відносяться різноманітні
методичні посібники; методичні рекомендації по застосуванню тієї
чи іншої норми законодавства; методичні роз'яснення щодо
організації процедур державних закупівель; зразки документів,
необхідних для проведення процедур державних закупівель; методики
проведення перевірок щодо дотримання законодавства про державні
закупівлі, методики навчання (підвищення кваліфікації) в сфері
державних закупівель тощо. Таким чином, згідно Закону ( 1490-14 )
Тендерна палата України є єдиною особою, уповноваженою розробляти
методичні матеріали щодо організації та проведення розпорядниками
державних коштів торгів (тендерів).
6. Надає пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правових
актів у сфері державних закупівель.
Тендерна палата України на підставі світового досвіду, вимог
Європейського Союзу, Світової організації торгівлі, з урахуванням
звернень громадських організацій, інших юридичних та фізичних осіб
готує офіційні проекти законодавчих та підзаконних
нормативно-правових актів. Відповідні проекти направляються в
Верховну Раду України, Президенту України, Кабінету Міністрів
України, Міністерству економіки України, іншим органам державної
влади та місцевого самоврядування. В разі необгрунтованого
ігнорування пропозицій Тендерною палатою України будуть вживатись
заходи, передбачені чинним законодавством України, залучатись
засоби масової інформації України.
7. Організовує конференції, "круглі столи", семінари з питань
державних закупівель.
Тендерна палата України з метою врахування громадської думки,
думки суб'єктів системи державних закупівель, світового досвіду,
широкого обговорення проблем державних закупівель, з
просвітницькою метою організовує конференції, "круглі столи",
семінари з питань державних закупівель, за результатами яких
будуть прийматись відповідні рішення.
8. Здійснює інші види діяльності, передбачені її статутом, а
саме: сприяє навчанню спеціалістів у сфері державних закупівель,
сприяє впровадженню у сфері державних закупівель сучасних
електронних систем, комп'ютерних та Інтернет-технологій, сприяє
впровадженню у практичну діяльність науково-технічних розробок,
нових методів організації торгів (тендерів) тощо.
Замовники, учасники процедури закупівлі, уповноважений орган
звертаються до Тендерної палати України на добровільних засадах.
При виявленні під час розгляду та аналізу документів і
матеріалів щодо здійснення державних закупівель порушень чинного
законодавства у сфері державних закупівель, порушень під час
здійснення відповідних перевірок контролюючими органами, а також у
разі вчинення тиску на членів або працівників Тендерної палати
України з боку будь-яких фізичних чи юридичних осіб Тендерна
палата України має право:
- направляти інформацію у відповідні органи для вжиття ними
належних заходів;
- інформувати місцеві ради відповідного рівня, Верховну Раду
Автономної Республіки Крим, Верховну Раду України, комітети
Верховної Ради України, Кабінет Міністрів України, уповноважений
орган та громадськість;
- оприлюднювати підготовлені висновки щодо виявлених порушень
або іншої інформації у засобах масової інформації, проводити
громадські слухання з цих питань.
Під тиском на членів або працівників Тендерної палати України
розуміється будь-який незаконний вплив в будь-якій формі (фізичне
насильство, погрози, шантаж, створення перешкод в їх законній
діяльності та діяльності Тендерної палати України).
Тендерна палата України безкоштовно забезпечує Верховну Раду
України, народних депутатів України, комітети Верховної Ради
України, тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України, Кабінет
Міністрів України та уповноважений орган інформаційно-аналітичними
матеріалами щодо державних закупівель, у разі необхідності надає
відповідні висновки та матеріали.
Тендерна палата України безкоштовно сприяє:
- залученню громадськості у сфері державних закупівель.
Тендерна палата України є спілкою громадських організацій,
тобто згідно Закону України "Про об'єднання громадян" ( 2460-12 )
добровільним громадським формуванням, створеним на основі єдності
інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.
Крім того, Тендерна палата України постійно відкрита для вступу до
неї інших громадських організацій, що здійснюють і свою діяльність
у сфері державних закупівель;
- врахуванню громадської думки при проведенні державної
політики у сфері державних закупівель.
Тендерна палата України на основі збору та аналізу
громадської думки бере участь у розробці нормативно-правових
актів, направляє пропозиції органам державної влади та органам
місцевого самоврядування;
- проведенню публічних громадських обговорень з питань
витрачання державних коштів на закупівлю товарів, робіт і послуг.
Однією з функцій Тендерної палати України є проведення
конференцій, "круглих столів", семінарів з питань державних
закупівель;
- опрацюванню отриманих за результатами проведення
консультацій з громадськістю пропозицій і зауважень з питань
формування та реалізації державної політики у сфері державних
закупівель.
Законом ( 1490-14 ) та Статутом Тендерної палати України
визначені повноваження керівних та інших органів Тендерної палати
України.
Згідно Статуту Тендерної палати України вищим органом
управління є її з'їзд, який скликається не рідше одного разу на
рік.
З'їзд Тендерної палати України:
- розглядає та затверджує Статут Тендерної палати України,
вносить зміни та доповнення до Статуту;
- визначає головні напрямки діяльності Тендерної палати
України;
- обирає Почесного президента, правління Тендерної палати
України терміном на три роки;
- обирає членів Ревізійної комісії Тендерної палати України
терміном на три роки;
- заслуховує та затверджує звіти голови правління Тендерної
палати України та Ревізійної комісії Тендерної палати України;
- вирішує питання щодо реорганізації або ліквідації Тендерної
палати України;
- затверджує пропозиції та напрямки використання загального
річного бюджету діяльності Тендерної палати України та звіт про
його використання;
- затверджує розмір та порядок сплати членських внесків;
- затверджує річний бюджет Тендерної палати України та
бюджети окремих програм;
- затверджує емблему, іншу символіку Тендерної палати
України;
- затверджує Положення про порядок прийому в члени Тендерної
палати України;
- приймає рішення про виключення з членів Тендерної палати
України;
- приймає рішення про створення, реорганізацію чи ліквідацію
підприємств, створених за участю Тендерної палати України,
затверджує їх Статути, директорів та представників наглядових
органів;
- затверджує в разі ліквідації Тендерної палати України,
склад ліквідаційної комісії.
Місце і час проведення з'їздів Тендерної палати України
визначає голова правління Тендерної палати України і оприлюднює
його шляхом розсилки повідомлень членам Тендерної палати України.
Виконавчим органом Тендерної палати України є правління, яке
складається з голови правління та двох його заступників.
Правління обирається з'їздом строком на три роки. З'їзд
Тендерної палати України має право достроково переобрати новий
склад правління.
Правління Тендерної палати України:
- здійснює функції по забезпеченню поточної діяльності
Тендерної палати України;
- забезпечує виконання рішень з'їзду;
- затверджує своїм рішенням персональний склад комісії по
розгляду скарг при Тендерній палаті України та положення про
комісію;
- затверджує склад Наглядової ради з урахуванням вимог Закону
( 1490-14 );
- надає офіційні роз'яснення щодо діяльності Тендерної палати
України;
- забезпечує виконання Тендерної палати України своїх цілей і
завдань.
Засідання правління скликаються головою правління в міру
необхідності, але не менше одного разу на шість місяців.
Голова правління Тендерної палати України:
- здійснює загальне керівництво Тендерною палатою України;
- представляє Тендерну палату України у взаємовідносинах з
державними і недержавними установами, організаціями та
підприємствами, громадськими всеукраїнськими та міжнародними
організаціями, виступає від імені Тендерної палати України;
- від імені Тендерної палати України підписує документи або
доручає їх підписання іншим особам;
- укладає договори (угоди);
- підписує обов'язкові до виконання накази;
- в межах штатного розпису призначає та звільняє працівників;
- відкриває з'їзд Тендерної палати України та головує на
з'їзді;
- вирішує всі інші питання, що стосуються діяльності
Тендерної палати України в межах своїх повноважень;
- у разі відсутності або неможливості виконання своїх функцій
головою правління Тендерної палати України його обов'язки виконує
один із заступників голови правління Тендерної палати України.
З метою сприяння виконанню статутних цілей та завдань
Тендерної палати України та популяризації її ідей з'їздом
Тендерної палати України з числа відомих державних, політичних,
наукових чи громадських діячів України обирається почесний
президент Тендерної палати України, який виконує свої функції на
громадських засадах.
Почесний президент:
- сприяє поширенню та популяризації ідеї прозорого та
економного витрачання державних коштів;
- представляє інтереси Тендерної палати України в органах
державної влади та органах місцевого самоврядування;
- сприяє активізації діяльності Тендерної палати України.
Контролюючим органом Тендерної палати України є її Ревізійна
комісія. Ревізійна комісія обирається з'їздом строком на три роки.
Ревізійна комісія:
- проводить ревізію статутної діяльності Тендерної палати
України;
- готує та подає результати перевірок на засідання з'їзду
Тендерної палати України;
- здійснює контроль за дотриманням керівними органами
Тендерної палати України та утвореними нею організаціями вимог
Статуту та інших документів Тендерної палати України.
Дорадчим органом Тендерної палати України є Наглядова рада.
Наглядова рада складається з представників уповноваженого органу,
Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України,
Головного контрольно-ревізійного управління України, Рахункової
палати, Антимонопольного комітету України, Державного казначейства
України, а також народних депутатів України та інших осіб,
визначених Тендерною палатою України. Члени Наглядової ради
виконують свої функції на громадських засадах.
Наглядова рада:
- дає рекомендації та пропозиції правлінню Тендерної палати
України щодо забезпечення ефективної роботи Тендерної палати
України;
- затверджує своїм рішенням регламент роботи Наглядової ради;
- у разі потреби вимагає скликання з'їзду;
- пропонує внесення змін до статуту Спілки;
- здійснює в межах своїх повноважень нагляд за дотриманням
Спілкою вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і
послуг за державні кошти" ( 1490-14 );
- бере участь у громадських обговореннях та слуханнях;
- сприяє виконанню Спілкою своїх завдань та функцій;
- приймає участь у розгляді скарг на неправомірні дії
розпорядників державних коштів.
Тендерна палата України виступає засновником інформаційного
бюлетеня, інших засобів масової інформації.
Тендерна палата України є незалежною у своїй діяльності.
Згідно Статуту Тендерної палати України надання роз'яснень
щодо діяльності Тендерної палати України є виключною компетенцією
Тендерної палати України.
Тендерна палата України не несе відповідальності за дії або
бездіяльність уповноваженого органу, замовників, учасників, інших
органів державної влади та місцевого самоврядування, фізичних та
юридичних осіб.
Діяльність Тендерної палати України, а також результати такої
діяльності можуть бути оскаржені лише у судовому порядку
відповідно до закону.
На виконання пункту другого Прикінцевих положень Закону
України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо додаткових гарантій захисту фінансових інтересів держави"
( 2664-15 ) Тендерна палата України привела свою діяльність у
відповідність із вимогами Закону, зокрема внесено зміни до
Статуту, сформовані органи тендерної палати України, створено
інформаційний бюлетень Тендерної палати України (реєстраційне
свідоцтво серії КВ N 10259 від 09.08.2005 року). Головою правління
Тендерної палати України обрано Фадєєва Олега Васильовича.
Почесним президентом Тендерної палати України обрано народного
депутата України, заступника керівника фракції "Наша Україна"
Одайника Миколу Миколайовича.
Тендерна палата України розташована за адресою: 01001,
м. Київ, вул. Хрещатик, 6, тел. (044) 592-00-86.
Щодо попередньої кваліфікації
при проведенні торгів з обмеженою участю
(стаття 18-1)
Згідно внесених до Закону ( 1490-14 ) змін (виключення статті
16 та доповнення статтею 181) попередня кваліфікація учасників має
здійснюватися виключно перед застосуванням торгів з обмеженою
участю. При цьому здійснення попередньої кваліфікації є правом, а
не обов'язком замовника.
Це означає, що попередня кваліфікація учасників не є окремою
процедурою закупівлі, але їй притаманні окремі ознаки процедур,
зокрема:
- замовником розробляється та надсилається учасникам
кваліфікаційна документація, що має відповідати критеріям,
визначеним статтею 18-1;
- в порядку та на умовах кваліфікаційної документації
учасники подають кваліфікаційні пропозиції, що є підставою для
прийняття замовником рішення про подальшу участь у процедурі
торгів з обмеженою участю певного учасника.
Зауважимо, що інформація про проведення попередньої
кваліфікації має бути оприлюднена у "Віснику державних закупівель"
або інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, та
інформаційних системах в мережі Інтернет.
Щодо тендерної документації
(статті 20 та 21)
Згідно змін, внесених до статті 21 Закону ( 1490-14 ),
замовнику у тендерній документації, окрім обов'язкової інформації,
надано право зазначати будь-яку іншу інформацію, яку він вважає за
необхідне включити до її складу.
Також, у відповідності до нової частини четвертої статті 21
Закону ( 1490-14 ), у тендерній документації можуть визначатися
взаємовідносини та розрахунки між замовником, експертами,
консультантами, учасниками, інформаційними системами в мережі
Інтернет відповідно до цивільного законодавства.
Щодо тендерного забезпечення
та забезпечення виконання договору
(статті 23 та 25)
Згідно статті 1 Закону ( 1490-14 ) розширені визначення
понять "забезпечення тендерної пропозиції" та "забезпечення
виконання договору про закупівлю". При цьому важливим аспектом є
те, що перелік видів забезпечень доповнено порукою та іншими
видами забезпечення за вибором замовника відповідно до закону.
Таким чином, перелік способів забезпечення тендерної
пропозиції та виконання договору про закупівлю, викладений в
Законі ( 1490-14 ), не є вичерпним та може обиратися замовником
самостійно відповідно до чинного законодавства України.
Крім того, важливим доповненням є те, що у разі, якщо
замовником дозволяється подавати тендерні пропозиції щодо частин
предмета закупівлі (лота), розмір тендерного забезпечення
встановлюється замовником виходячи з очікуваної вартості предмета
закупівлі по кожному лоту.
Частиною п'ятою статті 23 Закону ( 1490-14 ) змінено перелік
випадків неповернення тендерного забезпечення:
- відкликання або зміни тендерної пропозиції учасником після
закінчення строку її подання;
- непідписання учасником, що став переможцем торгів, договору
про закупівлю всупереч вимогам тендерної документації;
- невиконання інших вимог, передбачених тендерною
документацією.
Також варто відмітити, що ненадання учасником тендерного
забезпечення тягне за собою відхилення тендерної пропозиції такого
учасника у відповідності до статті 27 Закону ( 1490-14 ).
Щодо особливостей порядку подання
тендерних пропозицій (стаття 24)
Новелою статті ч. 1 статті 24 Закону ( 1490-14 ) є норма,
згідно якої кожен учасник має право подати тільки одну тендерну
пропозицію (у тому числі до визначеного у тендерній документації
лота), а також може подати альтернативну тендерну пропозицію, якщо
це передбачено тендерною документацією. Одержана тендерна
пропозиція вноситься замовником до реєстру, форма якого
визначається уповноваженим органом.
Щодо розкриття, оцінки та порівняння
тендерних пропозицій (стаття 26)
До статті 26 Закону ( 1490-14 ) внесені зміни, згідно яких до
участі у процедурі розкриття тендерних пропозицій замовником
повинні бути допущені, крім інших суб'єктів, також представники
державних органів державної влади (у тому числі депутати всіх
рівнів).
Відповідно до нової редакції частини сьомої статті 26 Закону
( 1490-14 ) основним критерієм оцінки тендерних пропозицій є ціна.
У разі ж, якщо закупівля має складний або спеціалізований характер
(у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень,
експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), крім
основного критерію (найнижча ціна) застосовуються й інші, зокрема
такі, як: досвід роботи та кваліфікація учасника щодо предмета
закупівлі, післяпродажне обслуговування, експлуатаційні витрати,
передача технологій та підготовка управлінських, наукових і
виробничих кадрів, включаючи використання місцевих ресурсів, у
тому числі засобів виробництва, робочої сили і матеріалів, для
виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг, що
пропонуються учасником.
Зауважимо, що протокол розкриття тендерних пропозицій
оприлюднюється замовником в інформаційних системах в мережі
Інтернет в порядку, передбаченому Законом.
Щодо конфіденційності при здійсненні
державних закупівель (стаття 26-1)
Згідно нової статті 26-1 Закону ( 1490-14 )
("Конфіденційність") у правовідносинах щодо розгляду та оцінки
тендерних пропозицій застосовується принцип конфіденційності.
Так, інформація щодо розгляду та оцінки тендерних пропозицій
не може надаватися до укладання договору про закупівлю особам, які
офіційно не брали участь у процедурі закупівель. Винятками є
випадки, коли така інформація надається виключно уповноваженому
органу, Тендерній палаті України, суду або для розгляду скарги.
Щодо відхилення тендерних пропозицій, відміни торгів чи
визнання торгів такими, що не відбулися (статті 27 та 28)
В статті 27 Закону ( 1490-14 ) перелік підстав, за яких
замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію, доповнено
новими:
- учасник не надав тендерного забезпечення, якщо його надання
було передбачено в тендерній документації;
- учасник не оплатив тендерну документацію, якщо така плата
була встановлена.
Крім того, Законом ( 1490-14 ) визначено й випадки відхилення
тендерних пропозицій при проведенні замовником процедури запиту
цінових пропозицій (котирувань). Відповідно до частини сьомої
статті 32 Закону замовник відхиляє пропозиції, якщо вони не
відповідають вимогам замовника, зазначеним у запиті, або учасник
своїми діями призвів до виникнення обставин, зазначених у статті 7
цього Закону.
Відхилення всіх тендерних пропозицій є підставою для відміни
торгів.
Згідно внесених змін і доповнень до статті 28 Закону
( 1490-14 ) підставою для відміни торгів є також порушення вимог
цього Закону щодо оприлюднення інформації (в тому числі
неоприлюднення інформації щодо здійснення державних закупівель в
інформаційних системах в мережі Інтернет).
Підставою відміни торгів частково (за лотом) є подача менше
двох тендерних пропозицій до відповідного лота.
Зміни торкнулися й випадків, коли торги можуть визнаватися
замовником такими, що не відбулися. Зокрема, у разі якщо в
результаті відхилення тендерних пропозицій до оцінки допущено
тендерну пропозицію лише одного учасника навіть за наявності
альтернативної тендерної пропозиції, замовник може визнати торги
такими, що не відбулися.
За розсудом замовника торги можуть визнаватися такими, що не
відбулися, у разі:
- якщо ціна найбільш вигідної тендерної пропозиції перевищує
суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі;
- якщо здійснення закупівлі перестало відповідати державним
потребам внаслідок настання непередбачуваних об'єктивних обставин
(дії непереборної сили);
- якщо в результаті відхилення тендерних пропозицій до оцінки
допущено тендерну пропозицію лише одного учасника навіть за
наявності альтернативної тендерної пропозиції.
Окремо слід відмітити, що з урахуванням змін, внесених до
статті 32 Закону ( 1490-14 ), процедура запиту цінових пропозицій
також може визнаватися такою, що не відбулася, а саме якщо:
- було подано менше двох пропозицій;
- було відхилено всі пропозиції внаслідок їх невідповідності
вимогам замовника, зазначеним у запиті;
- найнижча ціна з числа цінових пропозицій, які відповідають
вимогам замовника, зазначеним у запиті, перевищує суму,
передбачену замовником на фінансування закупівлі.
Щодо процедури запиту цінових
пропозицій (котирувань) (стаття 32)
Статтю 32 Закону ( 1490-14 ), яка визначає порядок
застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань),
доповнено наступними новелами:
- змінена вартісна межа для застосування цієї процедури до
суми, що не перевищує 100 тисяч гривень;
- змінена валюта, що визначає вартість процедури запиту
цінових пропозицій (котирувань), з іноземної (євро) на національну
(гривня);
- зменшена кількість учасників, яким необхідно надсилати
запит щодо цінових пропозицій (котирувань), із п'яти до трьох;
- запит щодо цінових пропозицій (котирувань) замовник може
або надсилати учасникам, або розміщувати в інформаційних системах
у мережі Інтернет;
- запроваджені основні вимоги, які повинен містити запит;
- обов'язковість складення протоколу під час розкриття
пропозицій та надання його копії всім учасникам на їх запит
протягом одного робочого дня після отримання відповідного запиту;
- договір про закупівлю в результаті проведеної процедури
запиту цінових пропозицій має бути укладений у строк не раніше ніж
через три робочих дні з дня відправлення письмового повідомлення
всім учасникам про результати здійснення процедури і не пізніше 14
робочих днів з дня визначення переможця.
Щодо договору про закупівлю
(статті 29 та 34)
Частину другу статті 34 Закону ( 1490-14 ) доповнено
положенням, згідно якого на вимогу замовника договір про закупівлю
підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Тобто замовник
має право вимагати нотаріального посвідчення договору, що повністю
відповідає вимогам Цивільного кодексу України та Закону України
"Про нотаріат" ( 3425-12 ).
Таким чином в разі якщо замовником в тендерній документації
визначена обов'язкова вимога щодо нотаріального посвідчення
договору про закупівлю, учасник зобов'язаний виконати цю вимогу.
Зауважимо, що нотаріуси не несуть відповідальності за
виконання (невиконання) договорів про закупівлю, укладених на
підставі рішення тендерного комітету замовника, та за наслідки,
спричинені такими рішеннями.
При цьому відповідно до статті 29 Закону ( 1490-14 ) будь-які
витрати, понесені учасником - переможцем процедури закупівлі у
зв'язку з участю в тендері та укладенням договору, в тому числі
пов'язані з його нотаріальним посвідченням на вимогу замовника, не
вважаються збитками і не підлягають відшкодуванню учаснику.
Крім того, встановлення замовником у тендерній документації
вимоги щодо нотаріального посвідчення договору та будь-які
витрати, понесені учасником у процесі здійснення процедури
закупівлі та укладення договору про закупівлю, не можуть бути
об'єктом оскарження.
Крім того, змінами до Закону ( 1490-14 ) передбачено, що
замовник укладає договори про закупівлю після затвердження
відповідного бюджету. При цьому істотною умовою договору про
закупівлю є можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від
реального фінансування видатків.
Одночасно змінами до Закону ( 1490-14 ) визначено, що умови
договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної
(цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі,
крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції при проведенні
торгів із зменшенням ціни (редукціону), та не повинні змінюватися
після підписання договору про закупівлю, крім випадків,
передбачених цим Законом.
В статті 34 Закону ( 1490-14 ) відображено один з принципів
цивільного законодавства - презумпція правомірності правочину -
укладений договір про закупівлю може визнаватися недійсним
виключно за рішенням суду.
З урахуванням запровадження Законом ( 1490-14 ) закупівель на
засадах міжвідомчої координації, частиною четвертою статті 34
Закону передбачено, що у разі здійснення таких закупівель замовник
зобов'язаний надавати генеральному замовнику копію укладеного
договору про закупівлю.
Конкретизуючи положення діючого цивільного законодавства,
зміни до частини п'ятої статті 34 Закону ( 1490-14 ) передбачають,
що у разі відмови учасника - переможця процедури закупівлі від
виконання договору замовник має право в односторонньому порядку
розірвати договір і провести нову процедуру закупівлі.
Щодо порядку розгляду скарг
(статті 36 та 37)
Відповідно до змін, внесених до статті 36, право на
оскарження дій замовника відтепер має не тільки будь-який учасник
процедури закупівлі, а й інша особа, яка вважає, що замовником
було порушено процедури закупівлі, встановлені цим Законом
( 1490-14 ).
Таким чином, будь-яка особа має право оскаржити дії
замовника.
Доповнено перелік обставин, які не можуть бути об'єктом
оскарження, а саме: встановлення вимоги щодо нотаріального
посвідчення договору та будь-які витрати, понесені учасником у
процесі здійснення процедури закупівлі та укладення договору про
закупівлю.
Рішення замовника про відхилення всіх тендерних пропозицій
тепер теж може бути оскаржене.
Викладено в новій редакції статтю 37 Закону ( 1490-14 ) і
відповідно змінено порядок подання та розгляду скарг з приводу
порушень при проведенні замовником процедур закупівель.
Законом ( 1490-14 ) встановлений новий порядок розгляду скарг
за участю нового суб'єкта - комісії по розгляду скарг при
Тендерній палаті України.
Персональний склад комісії по розгляду скарг при Тендерній
палаті України та положення про комісію визначаються рішенням
виконавчого органу (правління) Тендерної палати України. До складу
комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України за посадою
можуть входити всі члени Наглядової ради Тендерної палати України.
Головою зазначеної комісії є голова Наглядової ради - представник
уповноваженого органу. Кожен член комісії має один голос. До
складу комісії не можуть входити посадові особи учасників, які
брали участь у процедурі закупівлі, та їх близькі родичі,
засновники учасників, посадові особи замовника, рішення, дії або
бездіяльність якого оскаржуються, та їх близькі родичі.
Скаржник направляє один примірник скарги уповноваженому
органу, а другий примірник - комісії по розгляду скарг при
Тендерній палаті України для підготовки нею відповідного висновку.
Для підготовки та надання такого висновку комісія по розгляду
скарг при Тендерній палаті України має право протягом трьох
робочих днів запитувати і отримувати завірені належним чином копії
документів від скаржника та замовника, за винятком тих, які
містять охоронювану законом таємницю.
В разі прийняття уповноваженим органом рішення про повернення
скарги без розгляду він обов'язково повідомляє комісію по розгляду
скарг при Тендерній палаті України.
Уповноважений орган зупиняє процедуру закупівлі на строк, що
не може перевищувати 20 робочих днів, про що повідомляє комісію по
розгляду скарг при Тендерній палаті України протягом трьох робочих
днів.
За результатами розгляду скарги комісією по розгляду скарг
при Тендерній палаті України протягом 15 робочих днів приймається
висновок, в якому зазначаються порушення, допущені замовником при
проведенні процедури закупівлі (в разі їх допущення), та
рекомендації про відміну процедури закупівлі або рішення
замовника, рекомендації щодо вчинення певних дій або рекомендації
щодо незадоволення вимог скаржника. Висновок протягом двох робочих
днів з дня його затвердження направляється уповноваженому органу.
На підставі висновку комісії по розгляду скарг при Тендерній
палаті України уповноважений орган приймає рішення про задоволення
або незадоволення скарги і відповідно відміняє торги, зобов'язує
замовника вчинити певні дії або приймає рішення про незадоволення
вимог скаржника.
У випадку розгляду скарги замовником торгів, рішення про
результат такого розгляду надсилається протягом трьох робочих днів
з дня його прийняття уповноваженому органу та комісії по розгляду
скарг при Тендерній палаті України.
Щодо порядку проведення перевірок (ревізій)
державними органами (стаття 37-1)
Закон ( 1490-14 ) доповнено новою статтею 37-1 "Порядок
проведення перевірок (ревізій) державними органами", якою
встановлюється порядок та визначається виключний перелік
суб'єктів, що можуть проводити перевірки (ревізії) дотримання
розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері
державних закупівель. Такими суб'єктами є: уповноважений орган,
органи Державної контрольно-ревізійної служби України, Рахункова
палата України. Інші органи державної влади та органи місцевого
самоврядування (в тому числі правоохоронні органи) не можуть
проводити перевірки (ревізії) дотримання розпорядниками державних
коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель.
Результати перевірки (ревізії) відображуються у відповідному
документі контролюючого органу, який здійснив, та можуть бути
оскаржені у судовому порядку.
Законом ( 1490-14 ) чітко визначено, що здійснення одним і
тим же контролюючим органом перевірок (ревізій) розпорядника
державних коштів з питання законності проведення певної процедури
закупівлі не може проводитися більше одного разу.
Слід зауважити, що проведення перевірок (ревізій)
вищевказаними державними органами не є тотожним діяльності
Тендерної палати України. Остання, використовуючи надані їй
Розділом II-1 Закону ( 1490-14 ) повноваження, здійснює
громадський контроль за дотриманням процедур державних закупівель,
а замовник зобов'язаний сприяти Тендерній палаті України у її
діяльності.
Щодо відповідальності за порушення
законодавства про здійснення державних
закупівель (стаття 38)
Змінами до Закону ( 1490-14 ) виключена кримінальна
відповідальність за порушення вимог, встановлених Законом та
іншими нормативно-правовими актами, розробленими на його
виконання. В той же час правопорушення у сфері державних
закупівель, що мають ознаки розкрадання, зловживання чи
перевищення владою або службовим становищем, протидії законній
господарській діяльності тощо, є кримінальними злочинами, а особи,
що їх вчинили, підлягають відповідальності згідно Кримінального
кодексу України ( 2341-14 ).
Крім того, частиною другою статті 38 Закону ( 1490-14 )
визначено коло осіб, які не несуть відповідальності за будь-які
рішення, дії або бездіяльність тендерного комітету та службових
осіб замовника, учасника чи інших осіб і за виконання
(невиконання) договорів про закупівлю, укладених на підставі
рішення тендерного комітету замовника, та за наслідки, спричинені
такими рішеннями, діями або бездіяльністю. Такими особами є
спеціалісти, юристи, економісти, консультанти, інші фізичні чи
юридичні особи, залучені до роботи тендерних комітетів на
договірних засадах відповідно до законодавства, та нотаріуси, які
посвідчують договори про закупівлю (в разі нотаріального
посвідчення договорів про закупівлю на вимогу замовника).
Тендерна палата України
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 6
(044) 592-00-84, 592-00-86
Голова правління Тендерної
палати України О.В.Фадєєв