ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ У СПРАВАХ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ

                            Н А К А З

 N 130 від 22.03.99                   Зареєстровано в Міністерстві
     м.Київ                           юстиції України
                                      30 квітня 1999 р.
 vd990322 vn130                       за N 279/3572


       Про затвердження Інструкції про службові відрядження
       військовослужбовців  Прикордонних   військ  у  межах
                             України


     На виконання  пункту  10 постанови Кабінету Міністрів України
від 05.01.98 N 10 ( 10-98-п ) "Про норми відшкодування  витрат  на
відрядження в межах України та за кордон" Н А К А З У Ю:

     1. Затвердити    Інструкцію    про    службові    відрядження
військовослужбовців  Прикордонних  військ  у  межах  України,   що
додається.
     2. Скасувати    Інструкцію    про    службові     відрядження
військовослужбовців   Прикордонних   військ  України,  затверджену
наказом Голови Держкомітету - командуючого Прикордонними військами
України від 15.05.95 N 185.
     3. Наказ розіслати до окремої військової частини.

 Голова Держкомітету - командуючий
 Прикордонними військами України
 генерал-полковник                                        В.Банних

                                        Затверджено
                        Наказ Голови Державного комітету у справах
                        охорони  державного  кордону   України   -
                        командуючого    Прикордонними    військами
                        України 22.03.99 N 130

                            Інструкція
           про службові відрядження військовослужбовців
               Прикордонних військ у межах України

                      1. Загальні положення

     1.1. Службовим  відрядженням  вважається  поїздка   генерала,
офіцера, прапорщика, мічмана чи військовослужбовця, який проходить
службу за  контрактом,  (далі  -  військовослужбовці)  за  наказом
командира  військової  частини,  начальника установи,  навчального
закладу або  підприємства  Прикордонних  військ  України  (далі  -
військові частини) на певний строк в іншу місцевість для виконання
службового  завдання  поза  пунктом  постійного  або   тимчасового
розташування   військової   частини,  в  якій  військовослужбовець
проходить службу (далі - місце постійної служби).
     Окремим видом   витрат,   що   не   потребують   спеціального
документального  підтвердження,  є  добові  витрати  (видатки   на
харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи),
норми яких установлені Кабінетом Міністрів України.
     Добові витрати  відшкодовуються  в  єдиній сумі незалежно від
статусу населеного пункту.
     Відрядженому військовослужбовцю   понад   установлені   норми
компенсації витрат у зв'язку з відрядженням відшкодовуються  також
витрати  на  оплату податку на додану вартість за придбані проїзні
документи,  користування в поїздах постільними речами та  наймання
житлового   приміщення   згідно   з   підтвердними  документами  в
оригіналі.
     Витрати на  відрядження  відшкодовуються  лише  за  наявності
документів,  що підтверджують вартість цих витрат,  в оригіналі, а
саме:  транспортних  квитків  або  транспортних рахунків (багажних
квитанцій), рахунків готелів (мотелів) тощо.
     Витрати у   зв'язку   з   відрядженням,  що  не  підтверджені
документально  (крім  добових  витрат),   військовослужбовцям   не
відшкодовуються.
     1.2. Службові відрядження дозволяються:
     а) військовослужбовцям  Прикордонних  військ  України в межах
України - Головою Державного комітету у справах охорони державного
кордону  України - командуючим Прикордонними військами України або
заступником  Голови  Державного   комітету   у   справах   охорони
державного кордону України;
     б) військовослужбовцям  військових  частин  напряму  в  межах
напрямів - командуючим військами напряму або його заступником;
     в) слухачам і курсантам навчальних  закладів  на  практику  і
стажування  або для підготовки ними дипломних проектів (робіт),  а
також військовослужбовцям постійного складу навчальних закладів, у
тому  числі  командирам  підрозділів,  для керівництва практикою і
стажуванням  за  межами   розташування   навчального   закладу   -
керівником    навчального    закладу   згідно   з   розпорядженням
Держкомітету;
     г) військовослужбовцям  військових  частин у межах військової
частини - командиром військової частини.
     1.3. Направлення     військовослужбовця     у     відрядження
здійснюється командиром військової частини і оформляється  наказом
із зазначенням:  пункту призначення,  назви військової частини або
органу виконавчої влади,  куди відряджається  військовослужбовець,
строку і мети відрядження.
     Строк відрядження визначається командиром військової частини,
але не може перевищувати 30 календарних днів.
     Термін відрядження військовослужбовців, які направляються для
виконання  монтажних,  налагоджувальних,  ремонтних  і будівельних
робіт, не повинен перевищувати періоду будівництва об'єктів.
     1.4. Військовослужбовцям,  які  вибули  з  пункту  службового
відрядження у відпустку або в лікувальний заклад і після  прибуття
з   відпустки   або  лікувального  закладу  в  пункт  розташування
військової частини нововідрядженим до місця  виконання  службового
завдання, строк безперервного перебування у службовому відрядженні
обчислюється з  урахуванням  часу  перебування  у  відрядженні  до
вибуття у відпустку або на лікування.
     1.5. Тривалість  службового   відрядження   обчислюється   за
кількістю днів перебування у відрядженні,  з урахуванням вихідних,
святкових і неробочих днів та часу перебування в дорозі  (разом  з
вимушеними зупинками).
     Визначення кількості днів  відрядження  для  виплати  добових
проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження і дня прибуття
до місця постійної служби, що зараховується як два дні.
     При відрядженні військовослужбовця строком на один день або в
таку місцевість,  звідки  військовослужбовець  має  змогу  щоденно
повертатися до місця постійного проживання, добові виплачуються як
за повну добу.
     Днем вибуття   у  відрядження  вважається  день  відправлення
літака,  поїзда, автобуса або іншого транспортного засобу з пункту
постійної служби відрядженого військовослужбовця,  а днем прибуття
з відрядження -  день  прибуття  зазначеного  транспорту  в  пункт
постійної служби.  При відправленні транспорту до 24 годин включно
днем від'їзду вважається поточна доба,  а з 0 годин  і  пізніше  -
наступна  доба.  Якщо  станція  відправлення поїзда,  пристань або
аеропорт розташовані за  межами  населеного  пункту,  то  в  строк
відрядження  зараховується час,  потрібний для проїзду до станції,
пристані,  аеропорту.  Аналогічно   визначається   день   прибуття
відрядженого в пункт постійної служби.
     1.6. Фактичний час перебування в дорозі, за який виплачуються
добові,  визначається  за  існуючим  розкладом  руху залізничного,
водного  та  повітряного  транспорту,  враховуючи   час   затримки
відрядженого в дорозі з причин,  які від нього не залежать,  і час
на пересадки. Факт затримки відрядженого в дорозі з причин, які не
залежать  від  нього,  має  бути  засвідчений  посадовими  особами
органів  військового  сполучення  або   військовими   комендантами
гарнізонів,   а   за   їх  відсутності  -  начальниками  вокзалів,
пристаней, аеропортів.
     1.7. Фактичний  час перебування у відрядженні визначається за
відмітками в посвідченні про  відрядження  щодо  вибуття  з  місця
постійної  служби  і  прибуття  до  місця  постійної служби.  Якщо
військовослужбовця відряджено  до  різних  населених  пунктів,  то
відмітки  про  день  прибуття  і  день вибуття робляться у кожному
пункті.
     Відмітки підтверджуються:  у  військових  частинах - підписом
командира частини або його заступника,  а в установах,  навчальних
закладах, на підприємствах і в органах виконавчої влади - підписом
посадової особи,  на яку покладено обов'язок відмічати посвідчення
про відрядження.
     Відмітки в  посвідченні  про  відрядження  військовослужбовця
завіряються  тією  печаткою,  якою користується у своїй діяльності
військова частина,  установа,  організація  або  підприємство  для
засвідчення підпису відповідної службової особи.
     Якщо відряджений не зобов'язаний прибути у військову частину,
то  зазначені  відмітки підтверджуються і завіряються у військовій
комендатурі гарнізону,  а за її відсутності - в органах виконавчої
влади.
     При відрядженнях  з  питань  оперативної   діяльності,   коли
військовослужбовець  не  може  зробити  відмітку про перебування в
пункті   відрядження,   час   перебування   військовослужбовця   у
відрядженні  письмово підтверджує начальник за місцем служби цього
військовослужбовця.
     Якщо за   умовами   режиму  секретності  в  посвідченнях  про
відрядження не зазначається пункт відрядження,  то відмітки в  них
робляться без зазначення пункту відрядження.
     1.8. Не   відшкодовуються   витрати   на    відрядження    за
посвідченнями  про  відрядження,  виданими з порушенням вимог цієї
Інструкції, а також на відрядження, не забезпечені коштами.
     1.9. Посадові особи, винні в незаконному або необгрунтованому
витрачанні  коштів  на  службові  відрядження,   притягаються   до
матеріальної відповідальності в порядку,  передбаченому Положенням
про матеріальну  відповідальність  військовослужбовців  за  шкоду,
заподіяну  державі  (затверджено постановою Верховної Ради України
від 23.06.95 N 243/95-ВР).
     1.10 Військовослужбовцю перед виїздом у відрядження видається
грошовий  аванс  у  межах  сум,  призначених  на  оплату  вартості
проїзду,  витрат  на  наймання  житлового  приміщення  і  добових.
Протягом  трьох  робочих  днів  після  повернення  з   відрядження
військовослужбовець   зобов'язаний   подати   у  фінансовий  орган
військової частини авансовий звіт про  витрачені  суми,  до  якого
додається   належно  оформлене  посвідчення  про  відрядження,  та
документи про наймання житлового приміщення і проїзні документи  в
оригіналі.
     1.11. На військовослужбовців,  які перебувають у відрядженні,
поширюється  режим  робочого  часу тих військових частин,  до яких
вони відряджені.
     Якщо військовослужбовець  вибуває  у  відрядження  у вихідний
день,  то йому після  повернення  з  відрядження  в  установленому
порядку надається інший день відпочинку.
     1.12. Викладений  в  цій  Інструкції  порядок   відшкодування
витрат    на    відрядження   у   повній   мірі   поширюється   на
військовослужбовців,  які вибули у  відрядження  у  зв'язку  з  їх
викликом в органи дізнання, попереднього слідства, прокуратури або
в суд як свідків,  потерпілих,  законних представників потерпілих,
експертів, спеціалістів, перекладачів, понятих.
     При цьому     відшкодування     витрат     на     відрядження
військовослужбовцям провадиться:
     а) у разі виклику у військовий суд і військову прокуратуру  -
у  військовій частині за місцем штатної служби військовослужбовців
за  рахунок  відповідних  асигнувань  за  кошторисом  Прикордонних
військ України;
     б) у  разі   виклику   в   територіальні   органи   дізнання,
попереднього слідства,  прокуратуру або суд - у військовій частині
за  місцем  штатної  служби  за  рахунок  коштів   за   кошторисом
Прикордонних  військ України з наступним відшкодуванням виплачених
сум  на  вимогу  військової   частини   органом,   який   викликав
військовослужбовця.

                        2. Виплата добових

     2.1. Військовослужбовцям,  направленим у службові відрядження
в одиночному порядку в межах  строків,  установлених  пунктом  1.3
цієї Інструкції, виплачуються добові в розмірі 6 грн.
     Якщо до рахунків вартості проживання  у  готелях  включаються
витрати  на харчування,  то добові виплачуються:  при одноразовому
харчуванні - 4 грн. 40 коп., при дворазовому - 2 грн. 60 коп., при
триразовому харчуванні - 1 грн.
     За наявності підтвердних документів  відшкодовуються  витрати
на   харчування,  вартість  якого  включена  до  рахунку  вартості
проживання у готелях,  при одноразовому харчуванні - не більше  як
20  відсотків,  при  дворазовому  - 40 відсотків,  при триразовому
харчуванні - 60 відсотків норми добових витрат.
     2.2. Витрати   на   проїзд   до  місця  відрядження  і  назад
відшкодовуються  військовослужбовцю  у  розмірі  вартості  проїзду
повітряним,   залізничним,  водним  та  автомобільним  транспортом
загального користування (крім таксі) з  урахуванням  усіх  витрат,
пов'язаних  із  придбанням проїзних квитків (крім доставки квитків
до  дому)  і  користуванням  постільними  речами  в  поїздах,   та
страхових платежів на транспорті.
     За наявності  декількох  видів  транспорту  на  маршруті,  що
зв'язує  місце  постійної  служби  з місцем відрядження,  командир
військової     частини     може     запропонувати     відрядженому
військовослужбовцю вид транспорту, яким йому слід скористатися.
     Витрати на проїзд відрядженого військовослужбовця  у  м'якому
вагоні,  каютах, що оплачуються за 1 - 4 групою тарифних ставок на
суднах морського флоту, каютах 1 і 2 категорії на суднах річкового
флоту,  а  також  повітряним  транспортом  за  квитками 1 класу та
бізнес-класу відшкодовуються в кожному окремому випадку з  дозволу
командира   військової   частини   згідно   з  поданими  проїзними
документами.
     2.3. Добові,  у  тому  числі за час перебування в дорозі,  не
виплачуються при відрядженнях:
     а) слухачів і курсантів навчальних закладів,  які перебувають
за  місцем  проходження  практики,   стажування   або   підготовки
дипломних проектів на казарменому становищі;
     б) військовослужбовців   строкової   служби    і    курсантів
навчальних  закладів  з  цивільної молоді або солдатів,  матросів,
сержантів і старшин строкової служби.
     2.4. Добові витрати військовослужбовцям не відшкодовуються за
період,   коли   відрядженому   виплачуються    морське    грошове
забезпечення,  польові  виплати  або надбавка військовослужбовцям,
направленим для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і
будівельних  робіт,  та  військовослужбовцям,  які  несуть  службу
вахтовим методом,  постійно виконують службові обов'язки в  дорозі
або мають роз'їзний (пересувний) характер несення служби.
     2.5. Військовослужбовцям,  які тимчасово  прикомандировані  з
дозволу  Голови  Державного  комітету у справах охорони державного
кордону  України,  першого  заступника   Голови   Держкомітету   -
начальника  штабу  Прикордонних  військ  України або перебувають у
розпорядженні відповідних командирів, добові за період перебування
в пунктах прикомандирування або розпорядження не виплачуються. При
направленні  цих  військовослужбовців  у  службові  відрядження  з
пунктів  прикомандирування  (перебування  в  розпорядженні) в інші
пункти  добові  виплачуються  на   загальних   підставах,   як   і
військовослужбовцям    військової    частини,    до    якої   вони
прикомандировані (перебувають у розпорядженні).

          3. Відшкодування витрат на наймання житлового
                            приміщення

     3.1. Військовослужбовцям,  направленим у службові відрядження
в  межах  строків,  установлених пунктом 1.3,  витрати на наймання
житлового приміщення відшкодовуються у розмірі фактичних витрат  з
урахуванням плати за користування телевізором і холодильником, але
не більше 50 грн. за добу.
     Відрядженому військовослужбовцю   за   наявності  підтвердних
документів  відшкодовуються  витрати  на  побутові   послуги,   що
надаються  у  готелях  (прання,  чистка,  лагодження та прасування
одягу,  взуття чи білизни),  але не більш  як  10  відсотків  норм
добових витрат за всі дні проживання.
     Військовослужбовцям, направленим у встановленому  порядку  на
навчання  (за  денною  формою)  в  цивільні  навчальні  заклади  і
підрозділи  системи  підвищення  кваліфікації  та   перепідготовки
кадрів,   витрати   на   наймання  житлового  приміщення  в  межах
установлених норм відшкодовуються за весь період навчання, якщо ці
військовослужбовці  на час навчання не забезпечувалися гуртожитком
і витрати на наймання  житлової  площі  в  плату  за  навчання  не
включалися.
     3.2. Відрядженому військовослужбовцю відшкодовується плата за
бронювання місця в готелях у розмірі не більш як 50 відсотків його
вартості за добу.
     3.3. Витрати  на  наймання  житлового  приміщення в розмірах,
зазначених  у  пунктах  3.1   і   3.2   цієї   Інструкції,   також
відшкодовуються:
     а) у разі наймання житлового приміщення  у  пунктах  затримки
при  прямуванні військовослужбовців у службове відрядження або під
час повернення з відрядження,  якщо затримка сталася з причин, які
від  них  не  залежать,  що має бути засвідчено посадовими особами
органів  військових   сполучень   або   військовими   комендантами
гарнізонів,   а   за   їх  відсутності  -  начальниками  вокзалів,
пристаней, аеропортів;
     б) військовослужбовцям  строкової  служби  при відрядженнях в
одиночному порядку в пункти,  де немає військових частин,  у  тому
числі при відрядженнях як народних засідателів військових судів;
     в) військовослужбовцям,  відрядженим  у   пункт,   звідки   є
можливість щодня повертатися до місця служби (проживання),  але за
умовами відрядження зобов'язаним перебувати в  зазначених  пунктах
безперервно.
     3.4. Витрати на наймання житлового приміщення відшкодовуються
за  кожну  добу  перебування  у  пункті відрядження з дня прибуття
відрядженого у пункт призначення і по день виїзду з нього.
     3.5. Витрати    на    наймання    житлового   приміщення   не
відшкодовуються:
     а) якщо  відрядженому  житлове  приміщення було запропоновано
безкоштовно,  про  що  свідчать   відмітки   в   посвідченні   про
відрядження;
     б) військовослужбовцям   строкової   служби    і    курсантам
навчальних  закладів  з  цивільної молоді або солдатів,  матросів,
сержантів і старшин строкової служби,  крім випадків, зазначених у
підпункті "б" пункту 3.3 цієї Інструкції;
     в) військовослужбовцям,  тимчасово прикомандированим до інших
військових    частин,    -    за    час   перебування   у   пункті
прикомандирування;
     г) за період,  коли відрядженому виплачуються польові виплати
або морське грошове забезпечення.

         4. Надбавка військовослужбовцям, направленим для
         виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних
         і будівельних робіт, та військовослужбовцям, які
         несуть   службу   вахтовим   методом,   постійно
         виконують службові  обов'язки в дорозі або мають
          роз'їзний (пересувний) характер несення служби

     4.1. Військовослужбовцям,  крім військовослужбовців строкової
служби,  за час виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і
будівельних   робіт  та  військовослужбовцям,  які  несуть  службу
вахтовим методом,  постійно виконують службові обов'язки в  дорозі
або  мають  роз'їзний  (пересувний)  характер  несення служби поза
пунктом постійного розташування військової  частини,  виплачується
надбавка  в  розмірі  10 відсотків від посадового окладу за кожний
день перебування  у  відрядженні,  але  розмір  надбавки  не  може
перевищувати  норм  добових витрат,  передбачених пунктом 2.1 цієї
Інструкції.
     4.2. Визначення   кількості   днів   для   виплати   надбавки
здійснюється з урахуванням дня вибуття та дня  прибуття  до  місця
постійної служби.
     4.3. Витрати на проїзд до місця відрядження і назад,  а також
на   наймання   житлового   приміщення   цим   військовослужбовцям
відшкодовуються у порядку,  визначеному цією Інструкцією,  за весь
час перебування у відрядженні.
     4.4. Надбавка, у тому числі за час у дорозі, не виплачується:
     а) військовослужбовцям,  які мають змогу щодня повертатися до
місця служби  або  постійного  місця  проживання,  якщо  виконання
службового  завдання  не  потребує  безперервного перебування поза
пунктом служби,  про що має  бути  зазначено  в  наказі  командира
військової частини;
     б) за період перебування  військовослужбовців  у  лікувальних
закладах;
     в) військовослужбовцям,  які мають право на одержання добових
або морського грошового забезпечення;
     г) за період перебування  військовослужбовців  на  гауптвахті
під арештом.

 Помічник командуючого - начальник
 фінансової служби Держкомітету
 полковник                                          В.Дорошевський