УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
МІНІСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
КОМІТЕТ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 64 від 31.08.99 Зареєстровано в Міністерстві
м. Київ юстиції України
28 жовтня 1999 р.
vd990831 vn64 за N 733/4026
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства
аграрної політики
N 451 ( z1030-05 ) від 02.09.2005 )
Про затвердження Інструкції з
планування, обліку й калькулювання
собівартості продукції на підприємствах
олійно-жирової промисловості України
На виконання п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від
26 квітня 1996 року N 473 ( 473-96-п ) "Про затвердження Типового
положення з планування, обліку й калькулювання собівартості
продукції (робіт, послуг) у промисловості" Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Інструкцію з планування, обліку й калькулювання
собівартості продукції на підприємствах олійно-жирової
промисловості України, що додається. Інструкція застосовується для
здійснення планування, ведення обліку й калькулювання собівартості
продукції олійно-жирових підприємств, незалежно від форм власності
й господарювання.
2. Начальнику Юридичного відділу Пушику Б.О. забезпечити
подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України
наказу "Про затвердження Інструкції з планування, обліку й
калькулювання собівартості продукції на підприємствах
олійно-жирової промисловості України".
3. У зв'язку з прийняттям наказу вважати такою, що не
застосовується на території України, "Инструкцию по планированию,
учету и калькулированию себестоимости продукции на предприятиях
масло-жировой промышленности", затверджену заступником Міністра
харчової промисловості СРСР від 6 вересня 1973 року.
4. Генеральному директору асоціації "Укроліяпром" Зінченко
Л.І. та директору Українського науково-дослідного інституту олій
та жирів Петіку П.Ф. забезпечити тиражування наказу "Про
затвердження Інструкції з планування, обліку й калькулювання
собівартості продукції на підприємствах олійно-жирової
промисловості України" та доведення його до олійно-жирових
підприємств України.
5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника
голови Комітету харчової промисловості України Жихарєва Ю.В.
Перший заступник Міністра
агропромислового комплексу
України, голова Комітету
харчової промисловості України Л.Б.Сватков
Затверджено
Наказ Комітету харчової
промисловості України
31.08.99 N 64
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
28 жовтня 1999 р.
за N 733/4026
Інструкція з планування, обліку й
калькулювання собівартості продукції
на підприємствах олійно-жирової
промисловості України
1. Загальні положення
1.1. Інструкція з планування, обліку й калькулювання
собівартості продукції на підприємствах олійно-жирової
промисловості України (далі - Інструкція) поширюється на всі
олійно-жирові підприємства України і їх структурні підрозділи,
незалежно від форм власності й господарювання, що здійснюють
переробку олійної і жирової сировини та використовують її при
виробництві маргаринової і миловарної продукції, майонезу та інших
видів продукції.
1.2. Запровадження Інструкції зумовлено потребою забезпечити
одноманітність в обліку та калькулюванні складу витрат, які
відносять до собівартості продукції (робіт, послуг) олійно-жирової
промисловості з урахуванням галузевих особливостей. До
особливостей олійно-жирової промисловості, які відображаються у
плануванні, обліку та калькулюванні собівартості продукції,
входять:
1) комплексне використання сировини, що має враховуватися при
визначенні основного об'єкта калькулювання, співвідношення
основної, покупної продукції і відходів та формування цін на них
(олія, шрот (макуха), лузга, рафінована олія, фосфатидний
концентрат, соапсток, жирні кислоти, гліцерин та інше);
2) внутрішній обіг продукції на олійно-жировому підприємстві
з одночасним використанням сировини власного виробництва й
сторонньої, що пов'язано з особливостями її оцінки та впливом на
рентабельність (олія, яка використовується на виробництво
саломасу; олія й саломас, що використовуються для виробництва
маргаринової продукції, майонезу, мила, оліфи та інших);
3) різноманітність продукції, яка виробляється на
комбінованих підприємствах, що викликає потребу встановлення
одноманітності у віднесенні загальних витрат до окремих видів
продукції (витрати енергоресурсів, загальновиробничі й
загальногосподарські витрати тощо);
4) коливання цін на сировину, попутну продукцію й відходи в
умовах ринкових відносин, що викликає потребу, зокрема при
плануванні, грунтуватися на певному співвідношенні цін на
сировину, відходи та продукцію.
1.3. До складу підприємств олійно-жирової промисловості
входять олійно-жирові комбінати, жирокомбінати,
олійноекстракційні, олійнопресові, маргаринові та миловарні
заводи. Незалежно від того, чи входять підприємства до складу
комбінатів, чи є спеціалізованими, планово-обліковими одиницями, в
основному виробництві є олійнодобувні, рафінаційні,
гідрогенізаційні, маргаринові підрозділи (заводи, цехи, відділки),
підрозділи (цехи) з виробництва мила і мийних засобів,
дистильованого гліцерину, оліфи, майонезу та інших.
1.4. У структурних підрозділах олійно-жирових підприємств,
виділених в окрему планово-облікову одиницю й віднесених до інших
галузей народного господарства (наприклад, відділи капітального
будівництва, які виконують будівельно-монтажні роботи
господарським способом, підсобні сільськогосподарські виробництва,
кафе, кондитерські, торговельна діяльність та інше),
застосовуються положення з планування, обліку й калькулювання
собівартості продукції відповідних галузей народного господарства.
1.5. У залежності від характеру й призначення процесів, що
виконуються, виробництво розподіляється на:
1) основне;
2) допоміжне;
3) непромислового господарства.
1.6. В олійно-жировій промисловості до основного виробництва
належать: виробництво нерафінованих, гідратованих, рафінованих
олій (ураховуючи фасування); пальмітину, лецитину, оліфи,
саломасу, маргаринової продукції, майонезу, господарського й
туалетного мила, мильної стружки та пасти, пластифікаторів,
дистильованого гліцерину, жирних кислот, переетерифікованих олій
та жирів, гірчиці, кетчупу та інших.
1.7. В олійно-жировій промисловості до допоміжних виробництв
належать:
1) енергетичні цехи (дільниці);
2) паросилове господарство;
3) компресорні цехи (дільниці);
4) ремонтні цехи (дільниці);
5) транспортні цехи (дільниці);
6) електролізерний цех;
7) тарний цех (дільниця).
Допоміжні виробництва олійно-жирових підприємств призначені
для забезпечення основного виробництва різними видами енергії,
воднем, киснем, тарою, транспортними та іншими послугами; для
виконання робіт з ремонту основних фондів, забезпечення
інструментом, запасними частинами для ремонту обладнання.
1.8. До непромислових підприємств належать житлово-комунальне
господарство, підприємства культурно-побутового обслуговування й
соціальної сфери тощо, структурні підрозділи, які не беруть участі
у виробництві товарної продукції. Продукцію й послуги цих
господарств не враховують в обсязі виробленої продукції. Їхні
витрати планують і враховують відокремлено від витрат виробничої
діяльності підприємства.
1.9. Собівартість виробленої продукції складається із
собівартісті всіх видів готової продукції, намічених до випуску (в
плані) або фактично виготовлених (у звіті), а також робіт і послуг
промислового характеру, що входять до складу виробленої продукції
підприємств.
1.10. В олійно-жировій промисловості до обсягу продукції
(робіт, послуг) у діючих і порівнянних оптових цінах підприємств
включається вартість тих видів готової продукції власного
виробництва, які здані на склад для реалізації на сторону (без
урахування внутрішньозаводського обігу в межах одного
підприємства, об'єднання).
1.11. Внутрішньозаводським обігом олійно-жирового
підприємства вважається вартість тієї частини виробленої ним
готової продукції та напівфабрикатів, яка використовується в
середині даного підприємства на власні промислово-виробничі
потреби: олія для виробництва саломасу, оліфи; саломас та олія,
переетерифіковані жири для виробництва маргаринової продукції,
майонезу, мила.
1.12. До складу виробленої продукції входять: готова
продукція, яка відповідає вимогам державного стандарту або іншим
технічним умовам, перевірена відділом технічного контролю
(лабораторією) та прийнята складом, а також попутна продукція, яка
одержана в процесі виробництва основної продукції і реалізована на
сторону і яка відповідає за якістю встановленим стандартам і
технічним умовам.
1.13. Продукція вважається готовою тільки в тому разі, якщо
вона повністю укомплектована і точно відповідає державним
стандартам, а за їх відсутності - технічним умовам, затвердженим у
встановленому порядку, здана на склад готової продукції та має
сертифікат чи інший документ, що засвідчує якість готової
продукції.
1.14. Якщо технічними умовами передбачена реалізація
продукції в присутності представника замовника, то вироби
вважаються готовими після того, як вони прийняті представниками
замовника й оформлені актом приймання.
1.15. В олійно-жировій промисловості планування, облік та
калькулювання собівартості продукції здійснюються за економічними
елементами - при визначенні планових та фактичних витрат за всією
виробничою діяльністю підприємства; за калькуляційними статтями
витрат - при визначенні планової та фактичної собівартості усього
випуску та окремих видів продукції.
1.16. Калькулювання собівартості продукції на олійно-жирових
підприємствах здійснюється тільки за цільовими продуктами. При
цьому за сировиною та допоміжними матеріалами, що використовуються
на виготовлення цільових продуктів і попутної продукції, витрати
на їх придбання (заготовлення) відносять тільки до собівартості
цільових продуктів.
1.17. В олійно-жировій промисловості до цільових продуктів
належать: олія, саломас, маргаринова продукція, майонез, мило
туалетне і господарське, оліфа, мильна паста і стружка,
переетерифіковані жири, гліцерин дистильований, гірчиця, гірчичний
порошок, кетчуп та інші види продукції, яка виробляється
олійно-жировим підприємством.
1.18. Об'єктом калькулювання є всі види олій (соняшникова,
ріпакова, соєва, лляна, кукурдзяна, олія з плодових кісточок та
інші) - нерафінованих, рафінованих (за операціями рафінації -
гідратована, вибілена, вінтеризована, дезодорована); усі види
саломасу (нерафінованого та рафінованого), переетерифікованих
жирів; усі види господарського мила з урахуванням вмісту в них
жирних кислот (65-відсоткове, 70-відсоткове, 72-відсоткове),
туалетне мило за групами (екстра, дитяче, 1-2 групи) та в окремих
випадках (зокрема, при розробці цін) - за окремими найменуваннями;
маргарин, кондитерські та кулінарні жири; майонез за видами; оліфа
за видами (натуральна, оксоль та інші); жирні кислоти, гліцерин,
гірчичний порошок, гірчиця, кетчуп та інша продукція, що
виробляється на олійно-жирових підприємствах.
1.19. Матеріальні витрати на цільові продукти формуються,
виходячи з витрат на придбання сировини та допоміжних матеріалів
(без обліку податку на додану вартість). Витрати матеріального
ресурсу на виробництво продукції визначаються з урахуванням
природного убутку, втрат і відходів, передбачених технічними
умовами та іншими нормативними документами.
1.20. За способами перенесення вартості на продукцію витрати
поділяються на прямі та непрямі:
1) до прямих витрат належать витрати, пов'язані з
виробництвом окремих видів продукції (витрати на сировину,
матеріали, паливо, енергію, покупні вироби та інші), які
безпосередньо включаються до їх собівартості за прямою ознакою;
2) до непрямих витрат належать витрати, пов'язані з
виробництвом декількох видів продукції (витрати на утримання та
експлуатацію машин і обладнання; загальновиробничі,
загальногосподарські витрати). Непрямі витрати утворюють
комплексні статті кошторису, які різняться за їх функціональним
призначенням у виробництві продукції.
2. Групування витрат за економічними елементами витрат
Витрати, які входять до собівартості продукції (робіт,
послуг), групуються у відповідності до їх економічного змісту за
такими елементами:
матеріальні витрати;
витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи;
амортизація основних фондів та нематеріальних активів;
інші витрати.
2.1. Матеріальні витрати
2.1.1. До елементу "Матеріальні витрати" належать витрати на:
1) сировину та матеріали, які купуються у сторонніх
підприємств та організацій і входять до складу продукції, що
виробляється, утворюючи її основу, або є необхідним компонентом
для виготовлення продукції (робіт, послуг). У виробництві олії -
насіння олійних культур, у жиропереробці - олії, саломас,
переетерифіковані жири, жири тваринні, жирні кислоти, водень;
содопродукти, використовувані для виробництва мила;
2) покупні матеріали, що використовуються в процесі
виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального
технологічного процесу і упакування продукції або для інших
виробничих та господарських потреб (проведення випробувань,
контроль, утримання, ремонт і експлуатація обладнання, будівель,
споруд, інших основних фондів та інше), а також запасні частини
для ремонту устаткування; знос інструментів, пристроїв, інвентарю,
приладдя, лабораторного обладнання та інших засобів і предметів
праці, які не належать до основних виробничих фондів; знос
спецодягу, спецвзуття; інші засоби індивідуального захисту, мило
та інші мийні засоби, знешкоджувальні засоби, молоко і
лікувально-профілактичне харчування;
3) покупні напівфабрикати, що підлягають додатковій обробці
на даному підприємстві, наприклад саломасу, що використовується на
маргаринових і миловарних заводах;
4) роботи і послуги виробничого характеру, що виконуються
сторонніми підприємствами або структурними підрозділами, які не
належать до основного виду діяльності, а саме:
виконання окремих операцій з виробництва продукції, обробки
сировини і матеріалів, проведення випробувань з метою визначення
якості сировини й матеріалів, що споживаються;
контроль за дотриманням установлених технологічних процесів;
транспортні послуги сторонніх організацій з перевезення
вантажу на території підприємства (переміщення сировини,
матеріалів, інструментів, деталей, заготовок, інших видів вантажу
з базового (центрального) складу до цехів (відділень) та доставка
готової продукції на склади зберігання);
5) витрати, пов'язані з використанням природної сировини
(плата за воду, що забирається промисловими підприємствами з
водогосподарських систем у межах установлених лімітів), плата за
використання інших природних ресурсів;
6) придбане у сторонніх підприємств і організацій паливо всіх
видів, що використовується з технологічною метою на вироблення
всіх видів енергії (електричної, теплової й інших видів), опалення
виробничих приміщень, транспортні роботи, пов'язані з
обслуговуванням виробництва власним транспортом;
7) покупну енергію усіх видів (електричної, теплової та інших
видів), що витрачається на технологічні, енергетичні, рухові тощо
виробничі потреби підприємства. Витрати на власне виробництво
електричної й інших видів енергії, а також на трансформацію і
передачу покупної енергії до місця її споживання входять до
відповідних елементів витрат;
8) витрати підприємств на придбання тари і пакувальних
матеріалів у відповідності до чинних нормативних актів;
9) втрати внаслідок нестачі сировини й матеріалів у
виробництві, при транспортуванні, при зберіганні на складах у
межах норм природного убутку.
2.1.2. Вартість матеріальних ресурсів, що відображаються за
елементом "Матеріальні витрати", формується, виходячи з цін їх
придбання на день оприбуткування (без урахування податку на додану
вартість, за винятком передбачених законодавчими актами випадків),
включаючи націнки і комісійні винагороди постачальницьким та
зовнішньоекономічним організаціям, вартість послуг товарних бірж,
брокерські послуги, суму мита і митних зборів, витрати на
транспортування, зберігання та доставку, що здійснюються
сторонніми організаціями. Витрати, пов'язані з доставкою
(враховуючи вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних
ресурсів транспортом і персоналом підприємства, входять до
відповідних елементів витрат на виробництво (витрати на оплату
праці, амортизація основних фондів та нематеріальних активів,
матеріальні витрати тощо).
2.1.3. З витрат на матеріальні ресурси, що входять до
собівартості продукції, вираховується вартість зворотних відходів.
2.1.4. Зворотні відходи - це залишки сировини, матеріалів,
напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів,
що утворилися в процесі виробництва продукції (робіт, послуг),
втратили повністю або частково споживчі властивості початкового
ресурсу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з
підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не
використовуються за прямим призначенням. До зворотних
(використовуваних) відходів підприємств олійно-жирової
промисловості належать:
1) лузга соняшникова, соєва оболонка й оболонки насіння інших
олійних культур, які відокремлюються в процесі обрушення при
підготовці їх до видобування олії;
2) шкаралупа, яку одержують у процесі обрушення фруктових
кісточок при підготовці їх до видобування олії;
3) гудрони (кубові залишки), які одержують при дистилюванні
жирних кислот, саломасу, тваринних жирів, гліцерину та світлих
олій (соняшникової, соєвої, лляної та інших);
4) погони дезодорації - продукти, одержані в процесі
видалення одорувальних речовин і небажаних домішок з олій,
тваринних жирів і сумішей харчового призначення на стадії
дезодорації;
5) фузи (бакові відстої), одержані при зберіганні
нерафінованих і гідратованих олій;
6) соапсток (у жирах) - частина жирів, що відокремлюються в
процесі лужної нейтралізації олії;
7) жири з жировловлювачів: жири, що утворюються на стадіях
промивання олій в технологічному процесі; жири, одержані при
очищуванні стічних вод олійно-жирових виробництв на локальних та
загальнозаводських очисних спорудах;
8) жирові погони, каталізаторний жир, що утворюються в
процесі гідрогенізації і переетерифікації олій та жирів;
9) жири у відбільній глині, що утворилися в процесі рафінації
олій та жирів (на стадії вінтеризації й відбілювання) і
деметалізації гідрованих жирів;
10) жири у фільтрувальному порошку, що утворюються в процесі
рафінації олій та жирів (на стадії вінтеризації).
2.1.5. До зворотних відходів не належать:
залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої
технології передаються до інших цехів, підрозділів як повноцінний
матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг);
попутна продукція, яку одержують одночасно з цільовим
(основним) продуктом у єдиному технологічному процесі.
2.1.6. Перелік зворотних відходів, що утворюються на стадіях
виробництва олійно-жирової продукції, наведено в додатку 1
"Перелік основних видів матеріальних ресурсів, попутної продукції
і зворотних відходів при виробництві продукції в олійно-жировій
промисловості України" Інструкції.
2.2. Витрати на оплату праці
До складу витрат на оплату праці входять витрати на виплату
основної і додаткової заробітної плати, розраховані у
відповідності до систем оплати праці, включаючи будь-які види
грошових і матеріальних виплат.
2.2.1. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану
роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу,
виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона
встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних
розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.
2.2.2. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю
понад установлені норми за трудові успіхи, винахідництво та за
особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й
компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії,
пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
2.3. Відрахування на соціальні заходи
2.3.1. До елементу "Відрахування на соціальні заходи"
належать:
1) відрахування на державне (обов'язкове) соціальне
страхування, включаючи відрахування на обов'язкове медичне
страхування;
2) відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне
страхування (до Пенсійного фонду), а також відрахування на
додаткове пенсійне страхування;
3) відрахування до Фонду на обов'язкове соціальне страхування
на випадок безробіття.
2.3.2. Відрахування на обов'язкове соціальне страхування,
обов'язкове пенсійне страхування та до Фонду на обов'язкове
соціальне страхування на випадок безробіття здійснюється за
встановленими законодавством нормами від загального розміру витрат
на оплату праці згідно з законодавством.
2.3.3. Відрахування на обов'язкове соціальне страхування й
обов'язкове пенсійне страхування не нараховуються на прибутки
громадян від володіння корпоративними правами (одержаними
дивідендами).
2.3.4. Відрахування на додаткове пенсійне страхування й
обов'язкове медичне страхування із віднесенням до собівартості
реалізованої продукції (робіт, послуг) здійснюється у порядку,
встановленому законодавством.
2.4. Амортизація основних фондів і нематеріальних активів
До елементу "Амортизація основних фондів і нематеріальних
активів" належать:
2.4.1. Витрати на повне відновлення основних фондів у вигляді
амортизаційних відрахувань від вартості груп основних фондів, які
належать підприємству, а також перебувають у користуванні
підприємства на умовах оренди (лізингу).
Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються
шляхом застосування норм амортизації, визначених законодавством,
до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного
(податкового) періоду та із застосуванням понижувального
коефіцієнта, встановленого чинним законодавством. Суми
амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають.
Крім того, підприємство може самостійно прийняти рішення про
застосування прискореної амортизації основних фондів групи 3 за
нормами, які передбачені законодавством, а також має право
застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних
фондів та нематеріальних активів до коефіцієнту індексації. При
застосуванні прискореного методу амортизації коефіцієнт індексації
не застосовується.
Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1
провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Амортизація основних
фондів груп 2 і 3 провадиться до досягнення балансовою вартістю
групи нульового значення.
2.4.2. Витрати у вигляді амортизаційних відрахувань від
вартості груп основних фондів на надання в оперативну оренду
основних фондів. Амортизаційні відрахування нараховуються
орендодавцем й використовуються ним на повне відновлення наданих в
оренду або інших фондів, які належать йому. При цьому до
собівартості продукції (робіт, послуг) орендаря відноситься сума
сплачених процентів (винагород). Якщо договір оперативного лізингу
(оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення
об'єкта оперативного лізингу (оренди), то орендатор може збільшити
(створити) балансову вартість відповідної групи основних фондів на
вартість фактично проведених поліпшень такого об'єкта, при цьому
орендарем не враховується балансова вартість об'єкта оперативного
лізингу (оренди), за винятком вартості фактично проведених його
поліпшень (поточний та капітальний ремонт, реконструкція,
модернізація).
2.4.3. Витрати у вигляді амортизаційних відрахувань від
вартості груп основних фондів на надання у фінансовий лізинг
(оренду) основних фондів. Амортизаційні відрахування нараховуються
орендарем у такому самому порядку, як і для власних основних
фондів. При цьому до собівартості продукції (робіт, послуг)
орендаря відноситься сума сплачених процентів (винагород) за
користування орендованими основними фондами.
2.4.4. Витрати орендаря на капітальний ремонт орендованих
будівель (приміщень) нежитлового призначення. Ці витрати відносять
до собівартості продукції (робіт, послуг) щомісяця рівними
частками протягом терміну дії договору оренди. Орендна плата за
надані в оперативну оренду приміщення нежитлового призначення
включається до собівартості продукції (робіт,послуг) у розмірі,
визначеному за угодами сторін, а комунальної власності - не вище
ставок орендної плати, встановленої місцевими органами виконавчої
влади.
2.4.5. Амортизаційне відрахування від вартості основних
фондів (приміщень), які надаються безкоштовно підприємствам
громадського харчування або використовуються підприємством
самостійно для обслуговування працівників, що перебувають з
підприємством у трудових відносинах.
2.4.6. Витрати, пов'язані із зносом нематеріальних активів.
Суми амортизаційних відрахувань визначаються щодо кожного окремого
виду нематеріального активу рівними частками, виходячи з їх
первинної вартості протягом строку, який визначається
підприємством самостійно, зважаючи на термін корисного
використання таких нематеріальних активів або термін діяльності
підприємства, але не більше десяти років безперервної
експлуатації. Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення
залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.
2.4.7. Будь-які витрати на поточний та капітальний ремонт,
реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння та інші види
поліпшення основних фондів відносяться до собівартості продукції в
сумі, що не перевищує п'яти відсотків сукупної балансової вартості
груп основних фондів на початок звітного року. Витрати, що
перевищують зазначену суму, належать на збільшення балансової
вартості груп основних фондів та підлягають амортизації за
нормами, передбаченими для відповідних основних фондів.
2.4.8. Витрати на придбання, ремонт, реконструкцію,
модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів не підлягають
амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел
фінансування невиробничих фондів.
2.5. Інші витрати
До елементу "Інші витрати" в складі собівартості продукції
(робіт, послуг) входять податки, збори, відрахування до
спеціальних позабюджетних фондів, які провадяться у відповідності
до встановленого законодавством порядку і не обчислені в
попередніх елементах витрат.
2.5.1. Витрати, пов'язані з управлінням виробництвом:
1) службові відрядження - у межах норм, передбачених
законодавством;
2) оплата робіт (послуг консультаційного й інформаційного
характеру), пов'язаних із забезпеченням виробництва, зберіганням
та реалізацією продукції, враховуючи послуги із зміни структури
управління приватизованим підприємством, а також передбачених
законодавством обов'язкових аудиторських перевірок;
3) оплата робіт із сертифікації продукції;
4) оплата послуг інших підприємств, пов'язаних з управлінням
виробництвом, зберіганням та реалізацією продукції (робіт,
послуг), якщо штатним розкладом підприємства не передбачені
відповідні функціональні служби;
5) оплата за користування й обслуговування технічних засобів
управління: обчислювальних центрів, вузлів зв'язку, засобів
сигналізації; оплата вартості ліцензій та інших держдозволів для
здійснення господарської діяльності підприємства;
6) оплата зборів за реєстрацію підприємства в органах
державного управління, передбачених законодавством.
2.5.2. Витрати на перевезення працівників до місця роботи і
назад у напрямках, ще не обслуговуються пасажирським транспортом
загального користування, враховуючи додаткові витрати на
спеціальні маршрути міського пасажирського транспорту,
організовані згідно з договорами, укладеними з транспортними
підприємствами (понад вартість, сплачену робітниками підприємства
за діючими тарифами на відповідний вид транспорту або віднесену за
рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства);
витрати на перевезення працівників-інвалідів 1 і 2 груп до місця
роботи і назад незалежно від наявності маршрутів пасажирського
транспорту загального користування.
2.5.3. Платежі за обов'язковим страхуванням майна
підприємства і за цивільною відповідальністю, а також окремих
категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів
продукції (робіт, послуг) безпосередньо на роботах з підвищеною
небезпекою для життя і здоров'я, передбачені законодавством.
2.5.4. Витрати на сплату процентів фінансових кредитів,
одержаних для поповнення власних обігових коштів і для придбання
основних виробничих фондів і нематеріальних активів для поточної
виробничої діяльності, незалежно від терміну кредитування, а також
для сплати процентів товарних і комерційних кредитів. Витрати,
пов'язані зі сплатою процентів за користування матеріальними
цінностями, взятими в оренду (лізинг), нараховуються щомісяця в
розмірі, передбаченому договором, і відображаються у складі
собівартості продукції (робіт, послуг) за період, у якому вони
нараховуються.
2.5.5. Витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків
та інших кредитно-фінансових установ, включаючи плату за
розрахункове обслуговування, одержання гарантій, вексельного
авалю, факторингових і довірчих операцій, обліку боргових вимог і
зобов'язань, враховуючи цінні папери, поштово-телеграфні послуги
та інші витрати, пов'язані з грошовим обігом.
2.5.6. Витрати на виготовлення й придбання бланків цінних
паперів, а також інші витрати, пов'язані з емісією цінних паперів.
2.5.7. Витрати на реалізацію продукції:
1) на відшкодування складських, вантажно-розвантажувальних,
перевалочних, пакувальних, транспортних і страхових витрат
постачальника, які зараховуються до ціни продукції згідно з
базисом постачання, передбаченим угодою сторін;
2) на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових і
посередницьких організацій (враховуючи комісійну винагороду),
вартість яких входить до ціни продукції згідно з базисом
постачання, передбаченим угодою сторін;
3) на сплату експортного (вивізного) мита і митних зборів;
4) на проведення реклами і передпродажної підготовки товарів,
а саме:
розробку й видання рекламних виробів (ілюстрованих
прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів,
афіш, рекламних листів, листівок та інших);
розробку і виготовлення ескізів етикеток, зразків фірмових
пакетів й упаковки;
рекламу в засобах масової інформації (оголошення в пресі,
передачі на радіо й телебаченні), витрати на світову, комп'ютерну
та іншу зовнішню рекламу;
придбання, виготовлення, копіювання, дублювання й
демонстрацію рекламних кіно-, відео- і діафільмів;
виготовлення стендів, муляжів, рекламних щитів, покажчиків та
інших (в сумі амортизації, зносу за вказаним інвентарем);
зберігання й експедитування рекламних матеріалів;
оформлення вітрин, кімнат-зразків, виставок-продажів,
враховуючи відрядження працівників підприємства на виставку
продукції підприємства і вартість зразків, які передані
безпосередньо покупцям або посередницьким організаціям згідно з
контрактами й угодами безкоштовно й не підлягають поверненню;
уцінку продукції, яка повністю або частково втратила первісну
якість під час експонування у вітринах;
проведення інших рекламних заходів, пов'язаних з діяльністю
підприємства;
відшкодування витрат за участь у виставках, ярмарках,
вартість безкоштовно переданих зразків і моделей, на
представницькі витрати (організацію прийомів, конференцій та інших
офіційних заходів, враховуючи оплату праці обслуговувального
персоналу). До собівартості продукції (робіт, послуг)
представницькі витрати відносяться в розмірі, який не перевищує
двох процентів від оподаткованого прибутку платника податку за
попередній звітний (податковий) квартал і якщо ці витрати
пов'язані з рекламою продукції.
Не відносяться до собівартості продукції витрати підприємства
на проведення реклами в разі визнання її такою, що не відповідає
чинному законодавству.
2.5.8. Податки, збори й інші обов'язкові платежі, передбачені
законами України, постановами Верховної Ради України, указами
Президента України і декретами Кабінету Міністрів України.
2.5.9. Втрати внаслідок технічного неминучого браку, витрати
на операції зі скляною тарою, виплати на компенсування шкоди,
заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я під час виконання ним
трудових обов'язків.
2.5.10. Сплата концесійних платежів за використання природних
ресурсів.
2.5.11. Витрати на оприлюднення річного звіту.
2.5.12. Платежі за викиди та скиди забруднювальних речовин у
довкілля, за розміщення відходів, інших видів шкідливого впливу у
межах лімітів.
2.5.13. Сума сплачених орендарем процентів (винагород) за
користування наданими в оперативну й фінансову оренду основними
фондами.
2.5.14. Орендна плата за надані в оперативну оренду
приміщення нежитлового призначення включається до собівартості
продукції (робіт, послуг) у розмірі, визначеному угодами сторін, а
комунальної власності - не вище ставок орендної плати,
встановленої місцевими органами виконавчої влади.
3. Групування витрат за статтями калькуляції
Витрати, пов'язані з виробництвом й реалізацією продукції
(робіт, послуг) при плануванні, обліку й калькулюванні
собівартості продукції (робіт, послуг) групуються за такими
статтями витрат:
сировина й основні матеріали;
напівфабрикати власного виробництва;
допоміжні і таропакувальні матеріали;
покупні напівфабрикати, роботи і послуги виробничого
характеру сторонніх підприємств і організацій;
паливо й енергія на технологічні цілі;
зворотні відходи (вираховуються);
основна заробітна плата;
додаткова заробітна плата;
відрахування на соціальне страхування;
витрати, пов'язані з підготовкою й освоєнням виробництва
продукції;
витрати на утримання й експлуатацію машин та обладнання;
загальновиробничі витрати;
загальногосподарські витрати;
попутна продукція (вираховується);
позавиробничі (комерційні) витрати.
3.1. Сировина й основні матеріали
3.1.1. До статті калькуляції "Сировина й основні матеріали"
належать вартість сировини й матеріалів, які входять до складу
продукції, що виробляється, утворюючи її основу, або є необхідними
компонентами при її виготовленні. Перелік основних видів
матеріальних ресурсів, відходів, що утворилися, та попутної
продукції в процесі виробництва продукції на підприємствах
олійно-жирової промисловості наведено в додатку 1 "Перелік
основних видів матеріальних ресурсів, попутної продукції і
зворотних відходів при виробництві продукції в олійно-жировій
промисловості України" до Інструкції.
3.1.2. Покупну сировину та основні матеріали включають до
собівартості продукції за ціною придбання або за пересічною ціною
(на момент складання калькуляції) з урахуванням
транспортно-заготівельних витрат. Сировину, яка передається для
подальшої переробки з цеху в цех у середині того ж підприємства:
олія для виробництва саломасу й оліфи; саломас, переетирифіковані
жири й олія для виробництва маргаринової продукції та майонезу;
саломас та олія для виробництва мила, олеїну, стеарину, -
включають до собівартості продукції за виробничою собівартістю.
3.1.3. Норма витрат олійної і жирової сировини на виробництво
продукції визначається з урахуванням відходів і втрат,
передбачених технічними умовами й іншими нормативними документами.
3.2. Напівфабрикати власного виробництва
3.2.1. До статті калькуляції "Напівфабрикати власного
виробництва" відносять продукти, одержані в окремих цехах,
переділах, що не пройшли всіх установлених технологічним процесом
операцій і підлягають доробленню в наступних цехах, переділах
цього ж підприємства чи укомплектуванню у виробі.
3.2.2. В олійно-жировій промисловості до напівфабрикатів
власного виробництва належать: олія для виробництва саломасу,
оліфи; саломас та олія, переетерифіковані жири для виробництва
маргаринової продукції, майонезу, мила.
3.3. Допоміжні і таропакувальні матеріали
3.3.1. До статті калькуляції "Допоміжні і таропакувальні
матеріали" відносять вартість матеріалів, які, не будучи складовою
частиною продукції, що виробляється, присутні в її виготовленні
або використовуються в процесі виробництва готової продукції для
забезпечення нормального технологічного процесу. Перелік
допоміжних, таропакувальних матеріалів і тари, що використовуються
в процесі виробництва, наведено в додатку 1 "Перелік основних
видів матеріальних ресурсів, попутної продукції і зворотних
відходів при виробництві продукції в олійно-жировій промисловості
України" до Інструкції.
3.3.2. До цієї статті відносять вартість пакувальних
матеріалів і тари в тих випадках, коли відповідно до встановленого
технологічного процесу продукцію затарюють у цехах до здавання її
на склад готової продукції.
3.3.3. Вартість допоміжних і таропакувальних матеріалів
відносять до собівартості продукції за ціною придбання з
урахуванням транспортно-заготівельних витрат і зараховують
безпосередньо до собівартості окремих видів продукції. Вартість
транспортної тари (ящики дерев'яні, картонні й полімерні) входить
до собівартості продукції відповідно до діючих нормативних актів.
3.3.4. Витрати на покупні матеріали, віднесення яких
безпосередньо до собівартості окремих видів продукції ускладнене,
включають до собівартості продукції в такому порядку:
1) установлюються норми витрачання цих матеріалів на кожний
вид продукції;
2) у відповідності до встановлених норм витрат і цін на
матеріали встановлюються кошторисні ставки на одиницю продукції,
які періодично переглядаються згідно із зміною норм витрачання
матеріалів і цін;
3) фактичні витрати на вказані матеріали входять до
собівартості окремих видів продукції й товарної продукції
пропорційно до кошторисних ставок.
3.3.5. Допускається не встановлювати кошторисні ставки
покупних матеріалів на одиницю продукції, а відносити до
собівартості їх фактичні витрати пропорційно до витрат за нормою.
3.4. Покупні напівфабрикати, роботи і послуги виробничого
характеру сторонніх підприємств і організацій
3.4.1. До статті калькуляції "Покупні напівфабрикати, роботи
і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і
організацій" належить вартість робіт і послуг виробничого
характеру, які виконуються сторонніми підприємствами й
організаціями або структурними підрозділами, що не належать до
основного виду діяльності, а саме:
1) виконання окремих операцій з виготовлення продукції,
обробки сировини й матеріалів, що використовуються, проведення
випробувань для визначення якості споживаних сировини й матеріалів
та інших з умовою, що ці послуги відносяться безпосередньо до
собівартості конкретних видів продукції;
2) транспортні послуги сторонніх організацій щодо перевезення
вантажів у середині підприємства (переміщення сировини,
матеріалів, інструментів, деталей, заготовок, інших видів вантажів
з базового (центрального) складу до цехів (відділків) та доставка
готової продукції на склади зберігання).
3.4.2. Вартість робіт і послуг виробничого характеру
включається безпосередньо до собівартості відповідних видів
продукції.
3.5. Паливо й енергія на технологічні цілі
3.5.1. До статті калькуляції "Паливо й енергія на
технологічні цілі" відносять витрати на всі види палива й енергії
(як одержані від сторонніх підприємств і організацій, так і
вироблені самим підприємством), що безпосередньо використовуються
в процесі виробництва продукції.
3.5.2. Витрати на паливо й енергію на технологічні цілі
нараховуються безпосередньо на собівартість окремих видів
продукції на підставі показників контрольно-вимірювальних приладів
або встановлених норм витрат на виробництво продукції.
3.5.3. Витрати на паливо й енергію на технологічні цілі,
віднесення яких до собівартості окремих видів продукції
ускладнене, включають до собівартості продукції пропорційно
кошторисним ставкам.
3.5.4. Витрати на покупну енергію складаються з витрат на її
оплату за встановленими тарифами.
3.5.5. Витрати на власне виробництво електричної й інших
видів енергії, а також на трансформацію й передачу придбаної
енергії до місця її споживання, включають до собівартості
продукції цих підприємств за цеховою собівартістю, крім тих
випадків, коли виробництво електроенергії планується у складі
продукції, що реалізується, і коли вона відпускається за
встановленими тарифами.
3.5.6. Витрати палива й енергії на опалення виробничих
приміщень, внутрішнє й зовнішнє освітлення та інші господарські
потреби відображаються в загальновиробничих і
загальногосподарських витратах, витрати палива й енергії на
транспортні роботи, пов'язані з обслуговуванням виробництва і на
приведення в дію обладнання, - у витратах на утримання й
експлуатацію обладнання.
3.6. Зворотні відходи (вираховуються)
3.6.1. До статті калькуляції "Зворотні відходи
(вираховуються)" включають вартість зворотних відходів, що
вираховується із загальної суми матеріальних витрат, віднесеної на
собівартість продукції. Втрати сировини, що утворилися при
виробництві продукції, віднімаються із загальної кількості
сировини, витраченої на виробництво продукції за діючими в галузі
нормативами, і не оцінюються.
3.6.2. Зворотні відходи оцінюються:
за зниженою ціною вихідного матеріального ресурсу (за ціною
їх можливого використання), якщо відходи можуть бути використані
для основного виробництва, але з підвищенням витрат (зниженням
виходу готової продукції), для потреб допоміжного виробництва або
реалізовані стороннім підприємствам і організаціям;
за повною ціною вихідного матеріального ресурсу, якщо відходи
реалізуються стороннім підприємствам і організаціям для
використання у виробництві іншої продукції.
3.6.3. У разі використання відходів самим підприємством на
виготовлення продукції основного виробництва облік та витрати їх
здійснюються в тому ж порядку, що й облік сировини та основних
матеріалів. У разі реалізації (продажу) відходів їхня вартість
списується з відповідного балансового рахунку обліку матеріальних
цінностей і оформляється як відпуск матеріалів стороннім
організаціям.
3.7. Основна й додаткова заробітна плата
3.7.1. До статей калькуляції "Основна заробітна плата" і
"Додаткова заробітна плата" належать витрати на виплату:
1) основної заробітної плати, нарахованої згідно з прийнятими
підприємством системами оплати праці, у вигляді тарифних ставок
(окладів) і відрядних розцінок для робітників, зайнятих
виробництвом продукції;
2) виробничим робітникам підприємства додаткової заробітної
плати, нарахованої за понаднормовану працю, за трудові успіхи й
винахідництво та за особливі умови праці. Вона містить надбавки,
доплати, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним
законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань.
3.7.2. Заробітна плата робітників, зайнятих у виробництві
відповідної продукції (робіт, послуг), безпосередньо включається
до собівартості відповідних видів продукції.
3.7.3. Не належать до собівартості продукції, а здійснюються
за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства,
такі витрати: виплати у вигляді винагород за підсумками роботи за
рік, премії згідно з спеціальними системами і положеннями,
компенсаційні та інші грошові й матеріальні витрати, не
передбачені актами законодавства або понад установлені зазначеними
актами норми.
3.8. Відрахування на соціальне страхування
3.8.1. До статті калькуляції "Відрахування на соціальне
страхування" відносять:
відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування,
враховуючи відрахування на обов'язкове медичне страхування;
відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне страхування
(до Пенсійного фонду) , а також відрахування на додаткове пенсійне
страхування.
Ці відрахування здійснюються за встановленими законодавством
нормами з урахуванням розміру витрат на оплату праці працівникам.
3.9. Витрати, пов'язані з підготовкою і освоєнням виробництва
продукції
3.9.1. До статті калькуляції "Витрати, пов'язані з
підготовкою і освоєнням виробництва продукції" належать:
підвищені витрати на виробництво нових видів продукції в
період їх освоєння;
витрати, пов'язані з підготовкою й освоєнням випуску
продукції, не призначеної для масового випуску;
витрати на освоєння нових технологічних виробництв, цехів
(пускові роботи);
на винахідництво й раціоналізацію.
3.9.2. Витрати, пов'язані з освоєнням нових видів продукції,
не призначеної для масового випуску, належать до витрат майбутніх
періодів і включаються до собівартості виробів частинами протягом
установленого (не більше двох років) терміну з моменту початку їх
масового випуску, зважаючи на кошторис цих витрат і кількість
продукції, що випускається за цей період.
3.9.3. До витрат на освоєння нового виробництва, цехів
(пускові витрати) належать: витрати на перевірку готовності нового
виробництва, цехів до введення їх в експлуатацію шляхом
комплексного випробування (під навантаженням) усіх машин і
механізмів (експлуатаційна перевірка) з пробним випуском
продукції, передбаченої проектом, та наладкою обладнання.
3.9.4. Пускові витрати визначаються з урахуванням
установленого режиму тривалості й інших умов пробної експлуатації
та освоєння об'єктів, що вводяться в дію. При складанні кошторису
вартість продукції, яка одержана в період комплексного
випробування і відповідає встановленим стандартам або технічним
умовам, а також вартість відходів вираховується з загальної суми
пускових витрат. Така продукція оцінюється за плановою
собівартістю аналогічної продукції, відходи - за ціною можливого
використання або реалізації.
3.9.5. При затвердженні кошторису пускових витрат
визначаються конкретний порядок й терміни списання їх на
собівартість продукції. При цьому враховується, що витрати на
освоєння нового виробництва, цехів (пускові витрати) включаються
до собівартості продукції з початку їх промислової експлуатації
протягом нормативного терміну освоєння цих виробничих потужностей,
але не більше двох років, виходячи із загальної суми витрат,
тривалості періоду їх відшкодування та запланованого обсягу
випуску продукції в цьому періоді.
3.9.6. Погашення пускових витрат нараховується в місяці,
наступному за місяцем, у якому підписано акт про закінчення
комплексного випробування й пробної експлуатації об'єкта.
3.9.7. Перелік статей витрат, пов'язаних з підготовкою й
освоєнням виробництва продукції, нового виробництва або цеху,
наведено в додатку 2 "Найменування статей витрат на підготовку і
освоєння виробництва продукції, нового виробництва або цеху" до
Інструкції.
3.9.8. Витрати на винахідництво й раціоналізацію відносяться
до собівартості освоєної продукції з початку її виробництва.
3.10. Витрати на утримання й експлуатацію машин та обладнання
3.10.1. До статті калькуляції "Витрати на утримання й
експлуатацію машин та обладнання" належать витрати на утримання і
ремонт виробничого обладнання і робочих місць, засобів цехового
транспорту, амортизацію обладнання й транспортних засобів та інше.
3.10.2. Витрати на утримання й експлуатацію машин та
обладнання кожного цеху стосуються тільки тих видів продукції
(робіт, послуг), які виготовляються в цьому цеху й розподіляються
за видами продукції (робіт, послуг) пропорційно до суми основної
заробітної плати виробничих робітників.
3.10.3. Перелік витрат на утримання й експлуатацію машин та
обладнання наведено в додатку 3 "Найменування статей витрат на
утримання і експлуатацію машин та обладнання" до Інструкції.
3.11. Загальновиробничі витрати
3.11.1. До статті калькуляції "Загальновиробничі витрати"
належать витрати на обслуговування цехів і управління ними.
3.11.2. Перелік статей загальновиробничих витрат наведено в
додатку 4 "Найменування статей загальновиробничих витрат" до
Інструкції.
3.11.3. Загальна величина витрат на утримання й експлуатацію
машин та обладнання, а також загальновиробничих витрат
підприємства в цілому є сумою відповідних витрат цехів основного
виробництва; ці самі витрати допоміжних цехів включаються до
собівартості валової й товарної продукції підприємства через
собівартість робіт і послуг, що виконуються допоміжними цехами для
основного виробництва.
3.11.4. Загальновиробничі витрати кожного цеху включають
тільки до собівартості продукції, яка виробляється цим цехом (у
тому числі до собівартості робіт, послуг, що виконуються для інших
цехів або непромислових господарств).
3.11.5. Загальновиробничі витрати розподіляються пропорційно
до суми основної заробітної плати робітників, зайнятих у
виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), та витрат на
утримання й експлуатацію машин та обладнання.
3.12. Загальногосподарські витрати
3.12.1. До статті калькуляції "Загальногосподарські витрати"
належать витрати на загальне обслуговування і управління
підприємством.
3.12.2. Загальногосподарські витрати складаються загалом по
підприємству.
3.12.3. Перелік статей загальногосподарських витрат наведено
в додатку 5 "Найменування статей загальногосподарських витрат" до
Інструкції.
3.12.4. На підприємствах з безцеховою структурою управління
частина витрат на обслуговування виробництва й управління
(заробітна плата майстрів, витрат на утримання і ремонт виробничих
приміщень тощо) розподіляється в складі загальновиробничих витрат.
Витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією устаткування на
цих підприємствах, ураховуються за статтею калькуляції того самого
найменування в цілому для підприємства і розподіляються за
окремими видами продукції, а також між товарним випуском і
незавершеним виробництвом за допомогою кошторисних ставок у
загальному порядку.
3.12.5. Загальногосподарські витрати розподіляються між
різними видами продукції пропорційно до суми основної заробітної
плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції
(робіт, послуг), та витратами на утримання й експлуатацію машин та
обладнання.
3.12.6. Загальногосподарські витрати можуть також
розподілятися пропорційно до обсягу товарної продукції цехів
(дільниць).
3.13. Попутна продукція (вираховується)
До статті калькуляції "Попутна продукція" включають вартість
попутної продукції, яка вираховується з собівартості основної
продукції.
3.13.1. Попутна продукція - це продукція, одержана одночасно
з основним (цільовим) продуктом, тобто в єдиному технологічному
процесі. Ця продукція за якістю відповідає встановленим стандартам
або технічним умовам, приймається відділом технічного контролю й
призначається для подальшої переробки на даному підприємстві або
відпуску стороннім організаціям. До попутної продукції підприємств
олійно-жирової промисловості належать:
1) шрот і макуха - продукти, які одержують у процесі
видобування олії з олійної сировини екстракційним або пресовим
способом;
2) гліцерин сирий - продукт, який одержують при розщеплюванні
жирів у процесі одержання жирних кислот;
3) фосфатидні концентрати - частина компонентів олійної
сировини, що виділяються з олії в процесі гідратації.
3.13.2. Попутна продукція оцінюється:
1) за відпускними цінами за вирахуванням планової суми
прибутку та витрат на реалізацію;
2) за плановою собівартістю аналогічного продукту;
3) за ціною її можливого використання - тільки для
внутрішнього використання. Ціна можливого використання
визначається як різниця між ціною матеріалу, що замінюється
попутним продуктом (напівфабрикатом), і сумою додаткових витрат,
пов'язаних з підготовкою його до використання.
3.13.3. Попутна продукція самостійно не калькулюється. Її
вартість, обчислена за визначеними цінами, вираховується із
собівартості основної продукції.
3.13.4. Під час калькулювання продуктів, одержаних у
комплексних виробництвах, вартість попутної продукції виключається
з підсумкової собівартості виробництва всього комплексу продуктів,
а витрати, що залишаються після цього, вважаються витратами на
основний (цільовий) продукт. Кількість та вартість попутної
продукції відображається у статті калькуляції "Попутна продукція"
з розподілом за видами із знаком мінус (-).
3.13.5. Попутна продукція, призначена для подальшої переробки
на даному підприємстві, відображається як рух напівфабрикатів у
виробництві.
3.14. Позавиробничі (комерційні) витрати
3.14.1. До статті калькуляції "Позавиробничі (комерційні)
витрати" належать витрати, пов'язані з реалізацією продукції.
3.14.2. Перелік статей позавиробничих (комерційних) витрат
наведено в додатку 6 "Найменування статей позавиробничих
(комерційних) витрат" до Інструкції.
3.14.3. Витрати на пакування продукції включаються до
позавиробничих (комерційних) витрат, якщо пакування готової
продукції провадиться після її здавання на склад.
3.14.4. Якщо пакування готової продукції (згідно з
установленим технологічним процесом) відбувається в цехах до
здавання її на склад готової продукції, то вартість тари
включається до виробничої собівартості продукції (до відповідних
статей калькуляції або до комплексної статті, якщо тара
виготовляється окремо від виробів).
3.14.5. Витрати, які входять до складу позавиробничих
(комерційних) витрат, безпосередньо відносяться до собівартості
відповідних видів продукції. У разі неможливості такого віднесення
вони розподіляються пропорційно до виробничої собівартості
продукції (без інших виробничих витрат) або виходячи з обсягу
виробленої продукції.
3.15. Формування матеріальних витрат
3.15.1. Витрати на сировину, матеріали, покупні вироби,
паливо й інші матеріальні ресурси формуються, виходячи з цін їх
придбання, включаючи витрати на транспортування, зберігання й
доставку, які здійснюються сторонніми організаціями, матеріальних
витрат, пов'язаних з транспортною доставкою (в тому числі
вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів
транспортом і персоналом підприємства, втрат від нестачі
матеріальних цінностей у дорозі в межах норм природного убутку.
3.15.2. Транспортно-заготівельні витрати включають такі види
витрат із заготівлі й доставки на склади підприємства сировини,
матеріалів, покупних виробів, палива:
1) націнки, сплачені постачальницьким і збутовим
організаціям;
2) плата за провезення із усіма додатковими зборами, якщо
оплата за матеріальні цінності провадиться олійно-жировими
підприємствами;
3) витрати на завантаження і доставку матеріальних цінностей
на склади підприємства, крім оплати постійних складських
робітників;
4) витрати на утримання спеціальних заготівельних контор і
складів, створених у місцях заготівель;
5) витрати на відрядження, пов'язані з безпосередньою
заготівлею матеріальних цінностей та доставкою їх на склади
підприємства з місць заготівель (відряджувальні витрати водіїв та
вантажників даного підприємства з доставки вантажів від
постачальників з інших міст). До транспортно-заготівельних витрат
не належать витрати на відрядження, пов'язані з погодженням
технічних умов на постачання матеріалів та з оформленням
договорів. Останні витрати включаються до складу
загальногосподарських витрат;
6) суми втрат від недостачі сировини й матеріалів у дорозі в
межах норм природного убутку;
7) витрати підприємств на придбання тари;
8) витрати на протипожежну й сторожову охорону матеріальних
цінностей.
3.15.3. Транспортно-заготівельні витрати на сировину,
матеріали, покупні вироби, паливо в окрему статтю калькуляції не
виділяються, а включаються до вартості (статті) вказаних
матеріальних ресурсів.
3.15.4. Витрати на приймання відділом технічного контролю
матеріальних цінностей за їх лабораторними випробуваннями, за
складськими операціями на заводських і цехових складах, а також з
транспортування їх від заводських складів у цехи й у середині
цехів відносяться до витрат щодо обслуговування виробництва й
управління.
3.15.5. Витрати на утримання відділу постачання й заводських
складів не входять до вартості матеріальних цінностей, що
заготовляються, а належать до статті "Загальногосподарські
витрати".
4. Планування собівартості продукції
4.1. Складання плану собівартості продукції та порядок його
розробки
4.1.1. Планування собівартості продукції (робіт, послуг)
здійснюється підприємством і його структурними підрозділами під
час розроблення річних (поточних) планів згідно з договорами із
замовниками. На рівні підприємства розраховується планована
собівартість окремих видів продукції, собівартість обсягу
продукції, що випускається й реалізується. Роботі зі складання
планових калькуляцій передує розробка таких кошторисів витрат:
для цехів допоміжного виробництва;
з основної та додаткової заробітної плати;
з підготовки та освоєння виробництва продукції;
з обслуговування виробництва й управління (утримання й
експлуатація машин та обладнання, загальновиробничі й
загальногосподарські витрати);
інших виробничих і позавиробничих (комерційних) витрат.
4.1.2. Після розроблення вказаних вище кошторисів витрат
складаються планові калькуляції на окремі види продукції, роботи і
послуги. Розраховується собівартість усієї товарної та продукції,
що реалізується. Складається зведений кошторис витрат на
виробництво.
4.1.3. Для перевірки правильності проведених розрахунків із
собівартості складається зведена контрольна відомість "Зведення
витрат на виробництво", в якій провадиться ув'язка кошторису
витрат на виробництво за економічними елементами та за статтями
калькуляції.
4.1.4. Вихідними даними для планування витрат є:
планові обсяги виробництва продукції в натуральному й
вартісному вираженнях;
норми витрат матеріальних ресурсів для виробництва продукції
та розрахунки потреб ресурсів у натуральному вираженні;
договори на постачання матеріальних ресурсів і продукції, що
випускається, обслуговування виробництва й встановлення
господарських зв'язків, у яких вказано умови їх виконання й
оплати;
норми витрат праці, розрахунки чисельності й професійного
складу робітників, умови оплати їх праці, визначені колективними
договорами й контрактами;
економічні нормативи: норми амортизаційних відрахувань,
відрахувань на соціальні заходи, податків, зборів і інших
обов'язкових платежів, передбачених законодавством;
плани організаційно-технічних заходів з технічного
переоснащення й вдосконалення організації виробництва, економії
матеріальних ресурсів, поліпшення використання праці.
4.1.5. Під час здійснення розрахунків ураховуються конкретні
умови роботи підприємства, технологічні й організаційні умови
виробництва продукції, результати аналізу рівня витрат у минулому
році, можливості підвищення ефективності виробництва продукції. У
разі зміни протягом року плану виробництва продукції, договірних
цін на продукцію, вартості матеріальних ресурсів, у разі
індексації заробітної плати та ін., планова собівартість підлягає
уточненню.
4.2. Складання кошторисів витрат для цехів допоміжного
виробництва
4.2.1. Для визначення вартості робіт і послуг цехів
допоміжного виробництва щодо кожного з цих цехів складають
кошторис витрат. Кошториси витрат допоміжних цехів складають як за
калькуляційними статтями, так і за економічними елементами. При
складанні кошторисів для цехів допоміжних виробництв слід виходити
з таких основних положень:
1) допоміжні цехи призначені для обслуговування основного
виробництва і, як правило, продукцію на сторону не випускають (за
винятком робіт і послуг, що надаються власному капітальному
будівництву, власному непромисловому господарству, а також різних
послуг промислового характеру, що надаються стороннім
організаціям);
2) витрати вказаних цехів, за винятком витрат, пов'язаних з
виконанням робіт і послуг на сторону, відносять до собівартості
продукції основних виробничих цехів комплексно;
3) до витрат енергетичних цехів, крім витрат на виробництво
різних видів енергії, включають також витрати на передавання
енергії, що виробляється ними, цехам, службам-споживачам
(утримання й ремонт паро-, водо-, електромереж та інших
комунікацій).
4.2.2. Обсяг робіт і послуг цехів допоміжних виробництв
розподіляють між окремими цехами й іншими підрозділами
підприємства.
4.2.3. Обліковими й калькуляційними одиницями для цехів
допоміжних виробництв є:
1) для паросилових господарств - 1 Гкал тепла або 1 тонна
пари;
2) для електростанцій (підстанцій) - 1000 кВт/годину
електроенергії, що виробляється (трансформується);
3) для компресорних цехів або установок з виробництва холоду
- 1000 робочих калорій холоду;
4) для водопостачання - 1 куб.м води;
5) для транспортних цехів: автотранспорт - 1 тонно-кілометр;
залізничний транспорт - 1 тонна перевезеного вантажу;
6) для електролізерного цеху - 1000 куб.м водню.
4.2.4. Загальна сума витрат допоміжних цехів має бути
розподілена за напрямками, за якими ці витрати включаються до
собівартості продукції підприємства. З цією метою складаються
баланси розподілу продукції й послуг допоміжних цехів за
калькуляційними напрямками та за внутрішньозаводськими
підрозділами-споживачами. Ці баланси складаються тими відділами,
у віданні яких перебувають допоміжні цехи, наприклад, відділом
головного енергетика складаються баланси на всі види енергії й
послуги енергетичних цехів, відділом головного механіка - на
послуги ремонтно-механічних цехів тощо.
4.2.5. Зважаючи на програму виробництва і встановлені норми
матеріальних і трудових витрат для кожного цеху, визначають
потреби в матеріалах, енергетичних послугах, чисельності й фонді
оплати праці, витратах на утримання й експлуатацію обладнання,
цехових витратах і складають кошторис витрат. При цьому до
планової собівартості зараховують:
1) при калькулюванні собівартості пари або газу на
підприємствах, які отримують пару або газ зі сторони:
вартість 1 Гкал тепла згідно з договором;
вартість 1 тонни пари;
вартість 1000 куб.м газу за тарифом;
вартість матеріалів для ремонту та експлуатації паропроводів
або газопроводів;
витрати на оплату праці робітників теплоцеху та інші цехові
витрати;
2) при калькулюванні собівартості електроенергії на
підприємствах, які отримують освітлювальну й силову енергію зі
сторони:
вартість електроенергії за 1 кВт/год. за тарифом;
оплату за встановлену потужність трансформаторної підстанції
за діючими ставками;
усі витрати, пов'язані з обслуговуванням, ремонтом й
утриманням електрогосподарства;
3) при калькулюванні собівартості води на підприємствах, які
отримують воду зі сторони:
вартість води за 1 куб.м за тарифом;
вартість очищення стічних вод за договором (якщо підприємство
не має власних очисних споруд);
витрати на утримання, ремонт та обслуговування водопроводу й
каналізації.
4.2.6. При калькулюванні собівартості тари калькуляцію
складають окремо за видами тари (бочкова, ящикова, картонна та
інша). Для спрощення калькулювання собівартості тари всі розміри
кожного виду тари, виготовлення якої заплановане, приводяться
підприємством до одного типового розміру, який є основним за
обсягом випуску. Цей типовий розмір (типовий представник) беруть
за калькуляційну одиницю, і для нього береться коефіцієнт 1,0. Для
решти тари даного виду встановлюють відповідні коефіцієнти, за
якими їх приводять до калькульованої одиниці.
4.2.7. Собівартість приведеної одиниці продукції за видами
тари визначають діленням загальної суми витрат за даним видом тари
на загальну кількість продукції в приведених коефіцієнтах (сума
коефіцієнтів). Собівартість одиниці продукції кожного виду й
розміру тари визначають множенням вартості калькуляційної одиниці
на встановлені коефіцієнти.
4.3. Розрахунок кошторису витрат на основну й додаткову
заробітну плату
4.3.1. Розрахунок основної й додаткової заробітної плати
робітників, зайнятих на виробництві продукції (робіт, послуг),
здійснюється окремо для робітників, які працюють за відрядною
оплатою праці, й робітників, які працюють за погодинною оплатою
праці.
4.3.2. Сума основної заробітної плати робітників за відрядною
оплатою праці визначається, виходячи з обсягу виробництва
відповідних видів продукції, встановленої трудомісткості (норм
виробітку), відрядних розцінок і середньої годинної (денної)
тарифної ставки.
4.3.3. Сума основної заробітної плати робітників за
погодинною оплатою праці визначається, виходячи з планової
чисельності й середньої тарифної ставки або посадового окладу.
4.3.4. Додаткова заробітна плата складається з винагород за
працю понад установлену норму, за трудові успіхи й винахідництво,
за особливі умови праці, а також з доплат, надбавок, гарантійних і
компенсаційних виплат, передбачених законодавством, і премій за
виконання виробничих завдань та функцій.
4.3.5. Розрахунок основної й додаткової заробітної плати
провадиться разом з відрахуваннями на соціальне страхування, які
здійснюються за встановленими законодавством нормами з урахуванням
розміру витрат на оплату праці, що підлягають обкладенню
прибутковим податком з громадян.
4.4. Складання кошторису витрат на підготовку та освоєння
виробництва продукції
4.4.1. Кошториси витрат, пов'язаних з підготовкою й освоєнням
виробництва продукції, складаються на кожен вид нової продукції,
виробництва або цех, незалежно від джерела відшкодування цих
витрат (фонд розвитку виробництва, обігових коштів, спеціальних
інвестицій) та (на період списання витрат) випуску продукції, що
планується. Ці кошториси складаються на основі графіків роботи,
нормативних витрат на технічну й технологічну підготовку
виробництва, договорів з іншими організаціями та інше.
4.4.2. Окремі кошториси узагальнюються в зведеному кошторисі
витрат, пов'язаних з підготовкою й освоєнням виробництва, що
затверджується керівником підприємства.
4.5. Складання кошторису витрат на обслуговування виробництва
і управління
4.5.1. До витрат на обслуговування виробництва і управління
належать витрати на утримання й експлуатацію машин та обладнання,
загальновиробничі й загальногосподарські витрати. Кошториси
вказаних витрат складаються на основі:
1) норм витрат і лімітів споживання допоміжних матеріалів,
палива й енергії, що витрачаються на господарські потреби, а також
обраного варіанта відображення зносу швидкозношуваних і малоцінних
інструментів, пристосувань та інвентарю;
2) кошторисів з поточного ремонту, охорони праці й інших
показників, що визначають витрати на обслуговування і управління
виробництвом;
3) розрахунку витрат на оплату праці, виходячи з нормативів
трудових витрат на окремі види робіт, або на основі затверджених
штатних розкладів за окремими категоріями працівників і
встановлених окладів.
4.5.2. Кошториси витрат на утримання й експлуатацію машин і
обладнання та загальновиробничих витрат складаються для цехів
основного виробництва за статтями витрат у відповідності до
переліку цих витрат, наведеного в додатку 3 "Найменування статей
витрат на утримання й експлуатацію машин та обладнання" та в
додатку 4 "Найменування статей загальновиробничих витрат" до
Інструкції. Витрати на утримання й експлуатацію машин і обладнання
та загальновиробничі витрати плануються й ураховуються щодо
кожного цеху окремо й відносяться тільки до продукції, що
виготовляється в даному цеху.
4.5.3. Вихідними даними для складання кошторису витрат на
утримання й експлуатацію машин та обладнання є:
1) планований склад устаткування і транспортних засобів, що
визначаються, виходячи з норм їх використання і планованого обсягу
виробництва;
2) нормативи витрат рухової енергії за окремими видами
устаткування і середні ціни (собівартість) окремих видів енергії;
3) норми витрат покупних матеріалів для експлуатації і
ремонту устаткування, включаючи запасні частини, мастильні та
обтиральні матеріали;
4) норми амортизаційних відрахувань;
5) нормативи обслуговування та ремонту устаткування і
транспортних засобів допоміжними робітниками;
6) розрахунки розподілу продукції (робіт, послуг) допоміжних
цехів;
7) розрахунки потреби в малоцінних і швидкозношуваних
предметах та інструментах, їх зносу та витрат на ремонт і
відновлення.
4.5.4. Для розрахунку кошторисів загальновиробничих і
загальногосподарських витрат вихідними даними є:
1) структура організації управління цехами і підприємством у
цілому, їх штатні розписи;
2) норми витрат палива й енергії для опалення, освітлення та
інших господарських потреб;
3) норми витрат матеріалів на утримання і ремонт будинків та
споруд;
4) норми зносу малоцінного і швидкозношуваного господарського
інвентарю;
5) норми амортизаційних відрахувань на повне відновлення
основних фондів та нематеріальних активів;
6) кошторис витрат на поточний ремонт основних фондів;
7) кошторис витрат на охорону праці;
8) кошторис витрат на проведення випробувань, дослідів і
досліджень;
9) розрахунки розподілу продукції і послуг допоміжних цехів;
10) кошторис витрат на винахідництво й раціоналізацію;
11) кошторис витрат на утримання пожежної і сторожової
охорони;
12) кошторис витрат на виробничу практику й підготовку
кадрів;
13) норми податків, зборів та інших обов'язкових платежів,
передбачених законодавством.
4.5.5. Порядок зарахування витрат на утримання й експлуатацію
машин та обладнання, загальновиробничих і загальногосподарських на
окремі види продукції однаковий при калькулюванні собівартості
окремих видів продукції у виробництві олії, маргаринової
продукції, саломасу, майонезу, мийних засобів, оліфи та інших, де
виробляється продукція декількох видів або найменувань.
4.5.6. Кошторис загальногосподарських витрат складається в
цілому по підприємству. Розрахунок кошторису загальногосподарських
витрат виконується за кожною статтею витрат у відповідності до
встановленого переліку цих витрат, наведеного у додатку 5
"Найменування статей загальногосподарських витрат" до Інструкції.
4.5.7. У складі загальногосподарських витрат виділяються
витрати на управління підприємством. Витрати на оплату праці
працівників апарату управління і робітників, зайнятих на роботах,
які виконуються за рахунок загальногосподарських витрат,
визначаються на основі штатного розкладу й окладів, тарифних
ставок і систем оплати праці, затверджених у встановленому
порядку.
4.5.8. Загальногосподарські витрати відносяться до
собівартості окремих видів продукції, а також виконаних робіт і
послуг пропорційно до сум основної заробітної плати робітників,
зайнятих у виробництві відповідної продукції, і витрат на
утримання та експлуатацію машин та обладнання або розподіляються
пропорційно до обсягу товарної продукції цехів.
4.5.9. Витрати на утримання й експлуатацію машин та
обладнання, загальновиробничі й загальногосподарські витрати не
входять до собівартості внутрішньоцехових робіт і послуг, яка
складається тільки з прямих витрат: на сировину, матеріали,
покупні вироби (за вирахуванням зворотних відходів), паливо й
енергію на технологічні цілі; витрат на основну й додаткову
заробітну плату робітників, зайнятих у виробництві відповідної
продукції (робіт, послуг), та відрахувань на соціальне
страхування.
4.6. Складання кошторису позавиробничих (комерційних) витрат
4.6.1. Кошторис позавиробничих (комерційних) витрат
пов'язаний, головним чином, з реалізацією готової продукції і
складається для підприємства в цілому за статтями витрат,
наведених у додатку 6 "Найменування статей позавиробничих
(комерційних) витрат" до Інструкції. Вихідними даними для
розрахунку вказаного кошторису є:
план постачання товарної продукції споживачам та умови її
реалізації;
норми і нормативи матеріальних, трудових і грошових витрат на
зберігання, навантаження, пакування й транспортування продукції до
станцій відправлення;
договори й контракти із споживачами (покупцями) продукції,
транспортно-експедиційними, страховими й посередницькими
організаціями;
норми витрат на рекламу й передпродажну підготовку товарів,
експортне (вивізне) мито, митні збори;
норми на відшкодування витрат на участь у виставках,
ярмарках, безкоштовно передані зразки, на представницькі витрати.
4.6.2. Позавиробничі (комерційні) витрати визначаються в
плановій собівартості окремих видів продукції на основі прямих
розрахунків їх величини, що стосується відповідних видів
продукції, а та частина цих витрат, що не може бути визначена та
віднесена до конкретних видів продукції безпосередньо, -
пропорційно до виробничої собівартості продукції.
4.7. Складання планових калькуляцій собівартості окремих
видів продукції
4.7.1. Планова калькуляція - це розрахунок планової
собівартості продукції, виконаний за статтями витрат. Планові
калькуляції складаються підприємствами на рік з розподілом за
кварталами й на всі види продукції, що будуть вироблятися в
запланованому році. Річна планова калькуляція розраховується як
середньозважена собівартість квартальних планових калькуляцій з
урахуванням кількості продукції, що випускається.
4.7.2. Планова собівартість кожного виду продукції
визначається як результат множення планової собівартості одиниці
продукції на обсяг випуску. Планова собівартість усього обсягу
виробленої продукції підприємства складається з суми планової
собівартості усіх видів продукції й робіт промислового характеру,
що включаються до складу обсягу виробленої продукції підприємства.
Основою складання планової калькуляції на підприємстві є технічно
обгрунтовані норми витрати матеріалів і трудових витрат, стандарти
й технічні умови, встановлені для цієї продукції.
4.7.3. У плановій калькуляції наводяться діюча оптова ціна
підприємства на відповідний вид продукції, сума прибутку, ставка й
сума акцизного збору (якщо такі збори передбачені), податок на
додану вартість, відпускна (договірна) ціна. При складанні
планової калькуляції визначається величина прямих і непрямих
витрат на виробництво й збут продукції в планованому періоді. При
цьому більша частина витрат включається до собівартості одиниці
продукції у вигляді прямих витрат.
4.7.4. Витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива
та енергії визначаються на основі технічно обгрунтованих норм їх
витрат на виробництво відповідних видів продукції й цін на
відповідні види матеріальних ресурсів. Сума витрат на матеріали
зменшується на вартість відходів.
4.7.5. Планування витрат на основну заробітну плату
здійснюється з урахуванням трудомісткості робіт і системи оплати
праці. За основу для планування витрат беруться нормативні ставки
основної заробітної плати, розраховані, виходячи з переліку
робочих місць і норм їх обслуговування, відрядних розцінок,
тарифних ставок, посадових окладів і планованого обсягу
виробництва відповідних видів продукції.
4.7.6. Додаткова заробітна плата планується у розмірах,
передбачених законодавчими актами України, колективними договорами
підприємств із дотриманням норм і гарантій, передбачених
законодавством і галузевими (регіональними) угодами.
4.7.7. Величина відрахувань на соціальне страхування
визначається згідно із законодавством.
4.7.8. Непрямі витрати включаються до собівартості окремих
видів продукції таким чином:
1) методом розрахунку кошторисних ставок. Цим методом
розподіляються витрати на утримання та експлуатацію устаткування;
2) методом пропорційного віднесення непрямих витрат до суми
витрат на основну заробітну плату робітників, зайнятих у
виробництві продукції (робіт, послуг), та витрат на утримання та
експлуатацію устаткування (розподіл загальновиробничих та
загальногосподарських витрат);
3) методом пропорційного віднесення непрямих витрат до суми
основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві
продукції (робіт, послуг). Підприємства здійснюють розподіл
непрямих витрат одним із зазначених методів.
4.7.9. Величина витрат, пов'язаних з підготовкою й освоєнням
виробництва продукції, включається до планової собівартості на
підставі спеціальних розрахунків відшкодування цих витрат,
виходячи із затверджених кошторисів витрат, пов'язаних з
підготовкою й освоєнням виробництва продукції та її планованого
випуску.
4.7.10. Якщо на підприємстві, крім перелічених основних видів
олійно-жирової продукції, планується випуск інших видів продукції,
то планові калькуляції складаються на кожний вид запланованої
продукції відповідно до порядку, викладеному в Інструкції за
основними (цільовими) продуктами.
4.8. Складання планових калькуляцій на нерафіновані олії
4.8.1. Калькуляції складаються окремо на кожний вид
нерафінованих олій (соняшникової, лляної, соєвої та інших)
незалежно від способу олієдобування (пресовий чи екстракційний).
Калькуляційною одиницею кожного виду олії є одна тонна
нерафінованої олії, яка за якістю відповідає вимогам державного
стандарту.
4.8.2. При калькулюванні собівартості нерафінованих олій до
статті "Сировина й основні матеріали" відносять планову
(договірну) вартість відповідного виду олійної сировини (олійне
насіння, кісточки й насіння плодів і овочів та інших культур) з
урахуванням транспортно-заготівельних витрат і витрат на підробку.
4.8.3. До статті "Допоміжні й таропакувальні матеріали"
відносять вартість розчинника, фільтротканини й інших матеріалів,
які витрачаються при виробництві нерафінованих олій.
4.8.4. До статті "Паливо й енергія на технологічні цілі"
передбачається вартість пари та інших видів енергії, що
витрачаються на технологічні цілі при виробництві нерафінованих
олій.
4.8.5. Основну й додаткову заробітну плату виробничих
робітників з відрахуваннями на соціальне страхування планують за
кожним видом нерафінованої олії, що виробляється відповідно до
планових нормативів.
4.8.6. Собівартість одиниці виробленої продукції за кожним
видом нерафінованої олії визначають шляхом ділення витрат (за
калькуляційними статтями) на всю кількість (масу) олії даного
виду, випущеної виробництвом.
4.8.7. Якщо олійноекстракційний завод виробляє тостований
шрот у загальному технологічному потоці при виробництві олії, то
цей шрот не калькулюється, а враховується як попутна продукція.
Якщо тостований шрот, збагачений ліпідами, та гранульований
виробляються у самостійних цехах, то на такий шрот складається
планова калькуляція.
4.9. Складання планових калькуляцій на гідратовані олії
4.9.1. На гідратовані олії калькуляції складаються у тих
випадках, коли гідратація виділена в самостійний цех або дільницю
і гідратовані олії повністю або частково реалізуються на сторону.
Калькуляції складаються окремо з кожного виду гідратованих олій
(соняшникова, соєва, лляна та інші). Калькуляційною одиницею з
кожного виду олії є одна тонна гідратованої олії, яка за якістю
відповідає вимогам державного стандарту. Якщо гідратовані олії
повністю переробляються на даному підприємстві, то витрати на
гідратацію включаються до собівартості кінцевої продукції.
4.9.2. При калькулюванні собівартості гідратованих олій до
статті "Сировина і основні матеріали" відносять олію нерафіновану,
що надійшла від постачальників за планованою договірною ціною
придбання з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, а олію
власного виробництва відносять до статті "Напівфабрикати власного
виробництва" за плановою виробничою собівартістю.
4.9.3. До статті "Допоміжні й таропакувальні матеріали"
відносять вартість води, повітря, що витрачаються при виробництві
гідратованих олій.
4.9.4. До статті "Паливо й енергія на технологічні цілі"
відносять вартість пари й усіх видів енергії, що витрачаються при
виробництві гідратованих олій.
4.9.5. Основну й додаткову заробітну плату виробничих
робітників з відрахуваннями на соціальне страхування планують за
кожним видом гідратованої олії, що виробляється відповідно до
планових нормативів.
4.9.6. Собівартість одиниці виробленої продукції за кожним
видом гідратованих олій визначають шляхом ділення витрат (за
калькуляційними статтями) на всю кількість (масу) олії даного
виду, випущеної виробництвом.
4.10. Складання планових калькуляцій на рафіновані олії
4.10.1. На рафіновані олії калькуляції складають у тому
випадку, якщо вони повністю або частково реалізуються на сторону,
а також коли передаються для подальшого використання іншому
структурному підрозділу підприємства для виробництва саломасу,
майонезу, маргарину, мила, оліфи.
4.10.2. Калькуляції складаються окремо за кожним видом олій
(соняшникова, соєва, лляна). Калькуляційною одиницею є одна тонна
рафінованої олії відповідного виду. При калькулюванні собівартості
рафінованих олій до статті "Сировина й основні матеріали"
відносять олію нерафіновану, що надійшла від постачальників за
вартістю її придбання, з урахуванням транспортно-заготівельних
витрат, а олію нерафіновану власного виробництва відносять до
статті "Напівфабрикати власного виробництва" за плановою
виробничою собівартістю.
4.10.3. До статті "Допоміжні й таропакувальні матеріали"
відносять вартість соди каустичної, сірчаної кислоти, лимонної
кислоти, солі кухонної, відбільної глини, фільтротканини та інших
матеріалів, що витрачаються при виробництві рафінованих олій за
цінами їх придбання з урахуванням транспортно-заготівельних
витрат.
4.10.4. До статті "Паливо й енергія на технологічні цілі"
відносять вартість пари й усіх видів енергії, що витрачаються при
виробництві рафінованих олій.
4.10.5. Основну й додаткову заробітну плату виробничих
робітників з відрахуваннями на соціальне страхування планують за
кожним видом рафінованої олії, що вироблятиметься відповідно до
планових нормативів.
4.10.6. Собівартість одиниці виробленої продукції за кожним
видом рафінованої олії визначається шляхом ділення витрат (за
калькуляційними статтями) на кількість (масу) олії даного виду,
випущеної виробництвом.
4.11. Складання планових калькуляцій на оліфу
4.11.1. Калькуляції складаються окремо за кожним видом оліфи
(натуральна, оксоль та інші). Калькуляційною одиницею є одна тонна
оліфи відповідного виду.
4.11.2. При калькулюванні собівартості оліфи до статті
"Сировина й основні матеріали" відносять сировину й основні
матеріали, що надходять від постачальників, - згідно з вартістю
придбання з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, а олію
власного виробництва відносять до статті "Напівфабрикати власного
виробництва" за плановою виробничою собівартістю.
4.11.3. Витрачання допоміжних і таропакувальних матеріалів,
енергетичні витрати, витрати на основну й додаткову заробітну
плату виробничих робітників з відрахуваннями на соціальне
страхування планують за кожним видом оліфи відповідно до планових
нормативів. Вартість транспортної тари (ящики дерев'яні, картонні
й полімерні) входить до собівартості продукції відповідно до
діючих нормативних актів.
4.11.4. Собівартість одиниці виробленої продукції за кожним
видом оліфи визначається шляхом ділення витрат (за калькуляційними
статтями) на кількість (масу) оліфи даного виду, випущеної
виробництвом. На заводах, де є самостійний сикативний цех, витрати
на виробництво в цьому цеху плануються й враховуються окремо від
оліфоварного цеху за всім переліком витрат у тому самому порядку,
як і за основним цехом.
4.12. Складання планових калькуляцій на саломас і
переетерифіковані жири
4.12.1. На гідрогенізаційних заводах може вироблятися саломас
технічний, саломас нерафінований, саломас рафінований
дезодорований, жир переетерифікований.
4.12.2. Калькуляції складаються на кожен вид саломасу й
переетерифікованого жиру. Калькуляційною одиницею є одна тонна
відповідного виду саломасу й переетерифікованого жиру.
4.12.3. При калькулюванні собівартості саломасу й
переетерифікованих жирів до статті "Сировина й основні матеріали"
відносять олію, що надійшла від постачальників, - за планованою
вартістю придбання з урахуванням транспортно-заготівельних витрат.
Тваринні жири та інша жирова сировина відносять до статті
"Сировина й основні матеріали" за планованою вартістю придбання з
урахуванням транспортно-заготівельних витрат та витрат на
рафінацію, - якщо жири піддавалися на підприємстві додатковій
обробці, а олію власного виробництва відносять до статті
"Напівфабрикати власного виробництва" - за плановою виробничою
собівартістю.
4.12.4. До статті "Допоміжні й таропакувальні матеріали"
відносять вартість допоміжних матеріалів (відбільна глина,
фільтротканина, вода та інші), що використовуються в процесі
виробництва саломасу й переетерифікованих жирів за цінами їх
придбання з урахуванням транспортно-заготівельних витрат.
4.12.5. До статті "Паливо й енергія на технологічні цілі"
відносять вартість пари й інших видів енергії, що витрачаються при
виробництві відповідних видів саломасу й переетерифікованих жирів.
Основну й додаткову заробітну плату виробничих робітників з
відрахуваннями на соціальне страхування планують за кожним видом
продукції, що виробляється, відповідно до планових нормативів.
4.12.6. Собівартість одиниці виробленої продукції за кожним
видом саломасу й переетерифікованого жиру визначається шляхом
ділення витрат (за калькуляційними статтями) на кількість (масу)
цього саломасу або переетерифікованого жиру, випущеного
виробництвом.
4.12.7. До витрат на саломас належать витрати на виробництво
водню й каталізатора. На заводах, які виробляють водень для
реалізації на сторону, складається планова калькуляція
собівартості водню.
4.13. Складання планових калькуляцій на маргаринову продукцію
4.13.1. Калькуляції складаються окремо на кожний вид
продукції (фасованої та нефасованої в асортименті). Калькуляційною
одиницею є одна тонна продукції відповідного виду маргаринової
продукції.
4.13.2. При калькулюванні собівартості маргаринової продукції
до статті "Сировина й основні матеріали" відносять олію, саломас,
тваринні жири, інші види сировини й основних матеріалів, що
надходять від постачальників, - за планованою вартістю придбання,
враховуючи транспортно-заготівельні витрати, а саломас і олію
власного виробництва відносять на статтю "Напівфабрикати власного
виробництва" - за плановою виробничою собівартістю.
4.13.3. До статті "Допоміжні й таропакувальні матеріали"
відносять вартість пакувальних та інших матеріалів, що
витрачаються при виробництві маргаринової продукції. Вартість
транспортної тари (ящики дерев'яні, картонні й полімерні) входить
до собівартості продукції відповідно до діючих нормативних актів.
4.13.4. До статті "Паливо й енергія на технологічні цілі"
відносять вартість пари й електроенергії, що витрачаються при
виробництві відповідних видів маргаринової продукції.
4.13.5. Основну й додаткову заробітну плату виробничих
робітників з відрахуваннями на соціальне страхування планують за
кожним видом маргаринової продукції, що виробляється відповідно до
планових нормативів.
4.13.6. Собівартість одиниці виробленої продукції за кожним
видом маргаринової продукції визначається шляхом ділення витрат
(за калькуляційними статтями) на кількість (масу) маргаринової
продукції даного виду, випущеної виробництвом.
4.14. Складання планових калькуляцій на майонез
4.14.1. Калькуляції складаються окремо на кожний вид
виробленого майонезу (за видом фасування та асортименту).
Калькуляційною одиницею є одна тонна майонезу.
4.14.2. При калькулюванні собівартості майонезу до статті
"Сировина й основні матеріали" відносять олію, інші жири та
основні матеріали, що надійшли від постачальників, - за планованою
вартістю придбання, враховуючи транспортно-заготівельні витрати, а
олію власного виробництва відносять на статтю "Напівфабрикати
власного виробництва" - за плановою виробничою собівартістю.
4.14.3. До статті "Допоміжні й таропакувальні матеріали"
відносять фактичну вартість ящиків, коробів, банок, наклейок,
плівки ПВХ та інших матеріалів, що витрачені при виробництві
майонезу. Вартість транспортної тари (ящики дерев'яні, картонні й
полімерні) входить до собівартості продукції відповідно до діючих
нормативних актів.
4.14.4. До статті "Паливо й енергія на технологічні цілі"
відносять вартість пари й енергії усіх видів, що витрачаються при
виробництві відповідних видів майонезу.
4.14.5. Основну й додаткову заробітну плату виробничих
робітників з відрахуваннями на соціальне страхування планують за
кожним видом майонезу відповідно до планових нормативів.
4.14.6. Собівартість одиниці виробленої продукції за кожним
видом майонезу визначають шляхом ділення витрат (за
калькуляційними статтями) на кількість (масу) майонезу даного
виду, випущеного виробництвом.
4.15. Складання планових калькуляцій на мило, мийні засоби й
дистильований гліцерин
4.15.1. Калькуляції складаються на такі види продукції:
мило господарське (за видами й умістом жирних кислот);
мило туалетне (за групами та за найменуванням);
синтетичні мийні засоби (за найменуванням);
гліцерин дистильований
та інші мийні засоби.
Калькуляційною одиницею є одна тонна продукції відповідного
виду.
4.15.2. При калькулюванні собівартості мила й мийних засобів
до статті "Сировина й основні матеріали" відносять вартість жирів
та жирозамінників, консервантів та наповнювачів, поверхнево
активних мийних речовин, барвників, віддушок, відбілювачів та
інших хімічних компонентів.
4.15.3. Олію й саломас власного виробництва відносять до
статті "Напівфабрикати власного виробництва" - за плановою
виробничою собівартістю, а сировину й основні матеріали, що
надходять від постачальників, - за планованою вартістю придбання з
урахуванням транспортно-заготівельних витрат.
4.15.4. При калькулюванні собівартості мила з вартості
матеріальних витрат, віднесених до собівартості продукції,
вираховуються зворотні відходи та попутна продукція.
4.15.5. У планових калькуляціях за статтею "Сировина й
основні матеріали" наведені натуральні рослинні й тваринні жири:
саломас, олія, жир у соапстоці, сало технічне, технічний жир та
інше за масою в жирах (без вологи й вагового відстою) та в
перерахуванні на жирні кислоти з урахуванням речовин, що не
омилюються.
4.15.6. До статті "Допоміжні й таропакувальні матеріали"
відносять вартість содопродуктів, солі та пакувальних матеріалів,
що витрачаються при виробництві мила й мийних засобів. Вартість
транспортної тари (ящики дерев'яні, картонні й полімерні) входить
до собівартості продукції відповідно до діючих нормативних актів.
4.15.7. До статті "Паливо й енергія на технологічні цілі"
відносять вартість пари й електроенергії, що витрачаються при
виробництві відповідних видів продукції. Основну й додаткову
заробітну плату виробничих робітників з відрахуваннями на
соціальне страхування планують за кожним видом миловарної
продукції відповідно до планових нормативів.
4.15.8. Собівартість одиниці виробленої продукції за кожним
видом мила й мийних засобів визначається шляхом ділення витрат (за
калькуляційними статтями) на кількість (масу) продукції даного
виду, випущеної виробництвом.
4.15.9. При виробництві жирних кислот для реалізації на
сторону складається планова калькуляція собівартості; при цьому з
вартості жирів вираховується попутна продукція (гліцерин сирий) за
плановою виробничою собівартістю.
4.15.10. При виробництві дистильованих жирних кислот для
реалізації на сторону також складається планова калькуляція
собівартості; з вартості вихідної сировини (жирних кислот)
вираховується як відходи виробництва гудрон за планованою ціною
реалізації.
4.15.11. При калькулюванні собівартості гліцерину
дистильованого до статті "Сировина і основні матеріали" відносять
вартість гліцерину технічного, що надійшов від постачальників, -
за вартістю придбання з урахуванням транспортно-заготівельних
витрат, а гліцерин технічний власного виробництва відносять до
статті "Напівфабрикати власного виробництва" за плановою
виробничою собівартістю.
4.15.12. До статті "Допоміжні й таропакувальні матеріали"
включається вартість активованого вугілля та інших матеріалів, що
витрачаються при виробництві гліцерину дистильованого.
4.15.13. Енергетичні витрати, витрати на оплату праці
виробничих робітників з відрахуваннями на соціальне страхування
розраховують відповідно до планових нормативів. Собівартість
однієї тонни гліцерину визначають шляхом ділення усіх витрат (за
калькуляційними статтями) на всю кількість (масу) виробленого
гліцерину дистильованого.
4.16. Складання зведеного кошторису витрат на виробництво за
економічними елементами
4.16.1. До зведеного кошторису витрат на виробництво
включають усі витрати основних і допоміжних виробництв, пов'язані
з випуском і реалізацією продукції, з роботами на сторону, а також
з власним капітальним будівництвом, капітальним ремонтом та
непромисловим господарством підприємства. До загальної суми витрат
на виробництво включають також витрати транспортних цехів, що
входять до складу промислового підприємства і персонал яких
планується й враховується за непромисловим господарством.
4.16.2. Не включаються до зведеного кошторису витрат на
виробництво витрати виділених в окремі планово-облікові одиниці
виробничих структурних підрозділів підприємства, що належать до
інших галузей народного господарства (будівництво, сільське
господарство тощо), а також витрати невиробничих структурних
підрозділів житлово-комунального, побутового господарства тощо.
4.16.3. Кошторис витрат на виробництво складають без
внутрішньозаводського обігу, тобто до нього не зараховують удруге
вартість продукції власного виробництва, яке споживається в
середині підприємств на промислово-виробничі потреби.
4.16.4. Зведений кошторис витрат на виробництво складається
терміном на рік з розбивкою витрат за кварталами. У кошторисі
витрат на виробництво всі види витрат групуються за економічними
елементами. На відміну від калькуляції в кошторисі витрат на
виробництво не повинно бути комплексних статей витрат, які містять
різні за своїм економічним характером види витрат.
4.16.5. Крім витрат на основне виробництво, до кошторису
витрат включаються витрати за допоміжними цехами, які не входять
до складу основної діяльності підприємств. Зведений кошторис
витрат на виробництво складається й заповнюється за певною формою
статистичної звітності, затвердженою Мінстатом України.
4.16.6. Розрахунок витрат за економічними елементами -
матеріальні витрати:
1) розрахунок витрат на сировину, матеріали, напівфабрикати,
технологічне паливо й енергію в основному виробництві складається
на основі даних про обсяг виробництва окремих видів продукції й
технічно обгрунтованих норм витрат матеріальних ресурсів на
одиницю продукції або робіт (норм виходу продукції з вихідної
сировини), установлених для планованого року з урахуванням
передбачених у плані змін у використанні техніки, технології та в
організації виробництва. Ці норми використовуються як під час
складання зведеного кошторису витрат на виробництво, так і при
розробці планових калькуляцій. На основі натуральних норм витрат і
цін на матеріальні ресурси, що використовуються, визначаються
норми витрат у вартісному виразі (з урахуванням вартості зворотних
відходів);
2) до вартості сировини й основних матеріалів включаються усі
витрати на їх придбання й доставку на склади підприємств силами й
засобами сторонніх організацій;
3) вартість сировини й основних матеріалів, що витрачаються
на виробництво, визначається за вирахуванням вартості зворотних
відходів, що використовуються підприємством;
4) вартість попутної продукції, реалізованої на сторону, у
кошторисі витрат із загальної вартості сировини й основних
матеріалів не вираховується, бо ця продукція входить до обсягу
товарної продукції підприємства;
5) вартість сировини давальців, що витрачена на виробництво
продукції і повернена їм, не включається до кошторису витрат на
виробництво. До складу витрат на виробництво за відповідними
елементами включають тільки витрати, пов'язані з переробленням
давальницької сировини;
6) до вартості допоміжних й таропакувальних матеріалів
включається вартість матеріалів, що витрачаються на виробничі
потреби, вартість тари, яка відноситься до собівартості продукції,
а також запасних частин, що використовуються для поточного ремонту
промислово-виробничих основних засобів, і суми відшкодування зносу
інструментів й інвентарю;
7) до вартості палива належить тільки вартість тих видів
палива, які купують зі сторони, а також вартість лузги, що
використовується як паливо. Вартість палива визначається в тому ж
порядку, що й вартість матеріалів;
8) у витратах на енергію відбивається вартість усіх видів
покупної енергії (електроенергія, пара, газ, вода, стиснене
повітря та інші), що витрачається на виробничі потреби
підприємства (технологічні, енергетичні, рушійні,
господарсько-побутові тощо);
9) витрати електроенергії оцінюються, виходячи з середньої
вартості відповідних видів енергії, що склалася на підприємстві, з
діючих тарифів на енергію, яку придбали в сторонніх підприємств і
організацій, та планової собівартості енергії, що виробляється
енергоцехами;
10) обгрунтування витрат на енергію здійснюється шляхом
складання розрахунків виробництва й споживання кожного виду
енергії власного виробництва й визначення потреби в покупній
енергії;
11) витрати на виробництво пари й електроенергії самого
підприємства не входять до вартості енергії, а включаються до
кошторису за відповідними елементами витрат.
4.16.7. Розрахунок витрат за економічними елементами -
витрати на оплату праці. До кошторису витрат на виробництво
включаються витрати на оплату праці працівників усього
підприємства відповідно до встановлених на планований рік
чисельності, категорій персоналу та структури фонду оплати праці.
Тут же враховують фонд оплати праці неспискового складу,
віднесеного на основну діяльність.
4.16.8. Розрахунок витрат за економічними елементами -
відрахування на соціальні заходи. До кошторису витрат включаються
обов'язкові відрахування на соціальні заходи, що вираховуються,
виходячи з витрат за елементом "Витрати на оплату праці" і
нормативів таких вирахувань, передбачених законодавством.
4.16.9. Розрахунок витрат за економічними елементами -
амортизація основних фондів і нематеріальних активів:
1) амортизаційні відрахування на повне відновлення основних
виробничих фондів установлюються у відсотках до балансової
вартості кожної з груп основних засобів на початок звітного
(податкового) періоду в такому розмірі (у розрахунку на
календарний квартал):
група 1 - 1,25 відсотка;
група 2 - 6,25 відсотка;
група 3 - 3,75 відсотка;
2) при нарахуванні суми амортизації на основні фонди
застосовується прискорений метод амортизації та понижувальний
коефіцієнт (згідно з нормами передбаченими чинним законодавством);
3) амортизаційні відрахування за нематеріальними активами
вираховуються, виходячи з їх первинної вартості з урахуванням
індексації згідно з законодавством протягом строку, який
визначається платником податку самостійно з огляду на строк
корисного використання таких нематеріальних активів або строк
діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної
експлуатації;
4) амортизаційні відрахування провадяться до досягнення
залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.
Норми зносу нематеріальних активів застосовуються без
понижувального коефіцієнта;
5) не нараховуються амортизаційні відрахування на ноу-хау,
гудвілл, знаки для товарів і послуг тощо, вартість яких не
зменшується в процесі їх використання;
6) знос нематеріальних активів ураховується й відображається
у звітності окремо.
4.16.10. Для визначення повної собівартості продукції,
реалізованої в планованому періоді, до повної собівартості
товарної продукції додається (вираховується) зміна собівартості
залишків нереалізованої товарної продукції на кінець базового й
планованого року.
4.16.11. Планова собівартість попутної продукції визначається
на основі виробничої собівартості, врахованої у розрахунках
оптової ціни (тобто ціни підприємств за вирахуванням прибутку і
позавиробничих витрат).
5. Облік витрат на виробництво та калькулювання
фактичної собівартості продукції
На підприємствах олійно-жирової промисловості встановлюється
попередільний метод обліку витрат на виробництво й калькулювання
собівартості продукції із застосуванням елементів нормативного
методу обліку. Попередільний метод передбачає облік витрат на
виробництво за цехами і за статтями витрат, починаючи з обробітку
вихідної сировини й закінчуючи випуском готової продукції.
Витрати за основним виробництвом зараховуються на рахунок
"Основне виробництво" для калькульованих об'єктів (за видами або
групами продукції, що випускається). Облік витрат здійснюють за
переліком статей і в порядку, викладеному в Інструкції.
5.1. Облік витрат сировини, матеріалів, палива й енергії у
виробництві
5.1.1. Облік використання сировини, матеріалів, палива й
енергії здійснюється в розрізі цехів (дільниць) та об'єктів
калькулювання, а в самих об'єктах - за статтями калькулювання й
видами матеріальних цінностей в натуральному й вартісному
вираженні.
5.1.2. Облік жирової сировини здійснюється за масою в натурі
й жирах. Поточний облік руху матеріальних цінностей здійснюється
за цінами придбання з урахуванням транспортно-заготівельних
витрат.
5.1.3. Витрати на сировину, матеріали, паливо, енергію й інші
матеріальні ресурси відображаються в обліку за фактичною
собівартістю. При цьому фактична собівартість матеріальних
ресурсів дорівнює або плановій собівартості їх придбання й
відхилень від неї, або фактичній собівартості матеріалів за
діючими цінами.
5.1.4. З метою правильного зарахування сум відхилень від
планової собівартості на собівартість окремих видів продукції ці
витрати враховуються за окремими видами сировини, матеріалів,
палива та списуються в частині, що належить до витрачання
матеріалів, з вирахуванням відсотка пропорційно до вартості
матеріалів за діючими цінами на ті рахунки, на які було витрачено
матеріал.
5.1.5. Вартість олії, що передається у середині того самого
підприємства для виробництва саломасу, переетерифікованого жиру, а
також саломасу, переетерифікованого жиру й олії для виробництва
маргаринової продукції, мила, олеїнової кислоти, стеарину, оліфи,
списується до дебету рахунку "Основне виробництво".
5.1.6. Приймання, відпускання, зберігання й облік сировини й
матеріалів за кожним складом (коморою) покладають на певних осіб,
які несуть відповідальність за збереження цінностей. Під витратами
сировини, матеріалів мається на увазі фактичне використання цих
матеріальних цінностей безпосередньо для виготовлення продукції.
Відпускання вказаних цінностей до кладових цехів слід розглядати
не як відпускання на виробництво, а як переміщення матеріальних
цінностей.
5.1.7. Основними видами документів для оформлення відпускання
сировини й матеріалів на виробництво є лімітно-забірні карти й
вимоги. Ліміти на відпускання сировини й матеріалів на виробництво
встановлюють на підставі діючих норм витрати матеріальних
цінностей та затверджених виробничих програм цехів з урахуванням
залишків цих цінностей, не витрачених цехами на початок місяця.
Ліміти відпускання матеріальних цінностей можуть змінюватися у
зв'язку з умовами виробництва. Понад ліміти сировина й матеріальні
цінності відпускаються на особливу вимогу в разі перевитрачання
встановлених норм унаслідок допущеного браку, заміни матеріалів,
передбачених технологією. Фактичними витратами матеріалів на
виробництво вважається їх фактичне використання на вироблену й
здану на склад продукцію згідно із спеціальними документами.
5.1.8. Сировина й матеріали, виписані або видані на
виробництво та фактично на кінець місяця не використані у
виробництві, щомісяця (на перше число) виключаються з витрат на
виробництво й зараховуються на відповідний балансовий рахунок
обліку товарно-матеріальних цінностей. Зміни до лімітів уносяться
тими самими особами, яким надано право їх затверджувати.
5.1.9. Для контролю за використанням сировини й матеріальних
цінностей у встановлені строки на складах і в цехах підприємств
проводять інвентаризацію залишків сировини й матеріалів. При
проведенні інвентаризацій, оформленні їх результатів і регулюванні
розбіжностей підприємства повинні керуватися діючими положеннями з
інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей,
грошових коштів і розрахунків.
5.1.10. Наявність та рух сировини й матеріалів, призначених
для обробки, переробки чи використання у виробництві, або для
витрачання на господарські потреби, зараховують на синтетичні
рахунки відповідно до плану рахунків бухгалтерского обліку.
Аналітичний облік ведеться в розрізі субрахунків.
5.2. Облік попутної продукції і зворотних відходів
5.2.1. Кількість і вартість попутної продукції вираховується
за статтею калькуляції "Попутна продукція" з розподілом за видами
із знаком "-".
5.2.2. При калькулюванні продуктів, одержаних у комплексних
виробництвах, вартість попутної продукції вираховується з
підсумкової собівартості виробництва всього комплексу продуктів, а
величина витрат, що залишаються після цього, вважається витратами
на основний (цільовий) продукт.
5.2.3. Облік попутної продукції провадиться:
макуху (шрот) враховують за кожним видом за масою в натурі та
в натурі за вологістю;
гліцерин сирий враховують за масою в натурі та в
перерахуванні на 88-відсотковий;
фосфатидний концентрат ураховують за кожним видом за масою в
натурі та за масою в жирах.
5.2.4. Попутна продукція олійно-жирових підприємств
включається до обсягу продукції у діючих оптових цінах
підприємств, якщо вона реалізується на сторону. Попутна продукція,
призначена для подальшого використання на даному підприємстві,
відображається як рух напівфабрикатів у виробництві.
5.2.5. З витрат на виробництво вираховується вартість
зворотних відходів, при цьому їх вартість списується з витрат
окремо за нормою й різницею між фактичною кількістю та їх
кількістю за нормою (відхиленням від норм). Вартість списаних
витрат на виробництво й зданих на склад відходів зараховується на
відповідний балансовий рахунок з обліку матеріальних цінностей.
5.2.6. У разі використання відходів самим підприємством на
виробництво продукції основного виробництва облік і витрачання їх
здійснюються в тому ж порядку, що й облік сировини та основних
матеріалів.
5.2.7. У разі реалізації (продажу) відходів їх вартість
списується з відповідного балансового рахунку обліку матеріальних
цінностей й оформлюється як відпускання матеріалів стороннім
організаціям.
5.2.8. Облік відходів виробництва провадиться:
лузга - за масою в натурі;
гудрони - за масою в натурі;
шкаралупа - за масою в натурі;
фузи - за масою в натурі та в жирах;
погони дезодорації - за масою в натурі та в жирах;
жир у відбільній глині - за масою в натурі та в жирах;
соапсток (у жирах) - за масою в натурі та в жирах.
5.2.9. До обсягу продукції у діючих оптових цінах підприємств
зворотні відходи не включаються.
5.3. Облік витрат на підготовку і освоєння виробництва
продукції
5.3.1. Витрати, пов'язані з підготовкою і освоєнням
виробництва продукції, попередньо враховуються на бухгалтерських
рахунках виробництва з використанням відповідних документів
(замовлень) і з цих рахунків перераховуються на рахунок "Витрати
майбутніх періодів".
5.3.2. З моменту переходу на масовий випуск продукції
витрати, пов'язані з підготовкою і освоєнням виробництва
продукції, погашаються щомісяця в розмірах, визначених
спеціальними розрахунками. Розрахунки погашення складаються за
кожним видом продукції за період, установлений для їх списання
(але не більше 2-річного строку з моменту початку масового
випуску продукції). У тих самих розмірах витрати на освоєння
виробництва продукції включаються до калькуляції собівартості
продукції.
5.3.3. Якщо в плані випуску продукції сталися зміни, то в
розрахунок погашення витрат, пов'язаних з підготовкою і освоєнням
продукції, вносяться корективи.
5.4. Облік виробництва продукції і витрат на оплату праці
5.4.1. Облік виробництва продукції і витрат на оплату праці
організовується в залежності від типу виробництва, технологічного
процесу, системи організації оплати праці, рівня автоматизації
обліково-обчислювальних робіт та інших умов.
5.4.2. Витрати на оплату праці робітників включаються до
собівартості олійно-жирової продукції за кредитом рахунку
"Розрахунки з оплати праці" і відносяться до витрат окремих
об'єктів калькулювання за прямою ознакою на підставі документів,
які визначають витрати праці. Якщо неможливо віднести окремі види
надбавок, доплат й інших виплат за прямою ознакою, то розподілення
їх за об'єктами калькулювання здійснюється пропорційно сумам
заробітної плати без цих надбавок та інших виплат.
5.4.3. Витрати на оплату праці визначаються, виходячи з
відрядних розцінок, тарифних ставок і посадових окладів, що
встановлюються залежно від результатів праці, її кількості та
якості, стимулювальних і компенсувальних виплат, систем
преміювання робітників, керівників, спеціалістів, службовців за
виробничі результати.
5.4.4. Фактичні витрати на оплату праці враховуються за
калькуляційними статтями "Основна заробітна плата" та "Додаткова
заробітна плата", а також за комплексними статтями калькуляції.
Облік витрат на оплату праці виробничих працівників здійснюється в
розрізі цехів і об'єктів калькулювання. Первинні документи витрат
на оплату праці повинні забезпечити можливість правильного
віднесення заробітної плати на окремі види калькульованої
продукції.
5.4.5. У документах на оплату понадурочних робіт, простоїв,
на доплати за відхилення від нормальних умов праці і на утримання
за брак і пошкодження матеріалів і продукції повинні відзначатися
причини цих доплат з указівкою, за чиїм розпорядженням провадяться
ці доплати або утримання.
5.4.6. Розподілення заробітної плати за напрямками витрат
виконується за статтями калькуляції з підрозділом її на заробітну
плату згідно з нормами і відхиленнями від них. Для обліку й
аналізу відхилень від норм установлюється перелік причин і винних
за відхилення.
5.4.7. Витрати на оплату праці допоміжних робітників,
зайнятих обслуговуванням виробничого обладнання або
загальногосподарськими роботами, належать відповідно до статті
витрат з утримання й експлуатації машин та обладнання,
загальновиробничих і загальногосподарських витрат.
5.4.8. Якщо на підприємстві створюється резерв для оплати
відпусток, то до витрат виробництва (обігу) включаються щомісячні
відрахування на створення такого резерву. Інші виплати, надбавки і
доплати, передбачені законодавством, відносяться до собівартості
продукції в розмірі фактичних витрат.
5.4.9. Якщо робітники, що числяться в обліковому складі
одного цеху, тимчасово виконували роботу в іншому цеху, то витрати
й оплата праці цих робітників за відпрацьований ними час
зараховуються на витрати того цеху, для якого ці роботи
виконувалися.
5.4.10. Загальна сума витрат на оплату праці за звітом, з
розподіленням їх за напрямками витрат, повинна відповідати сумі
нарахованих витрат на оплату праці за звітом. На підставі звіту
про розподілення витрат на оплату праці бухгалтерія підприємства
робить записи в зведеному обліку витрат виробництва.
5.4.11. Для правильного визначення розмірів виробітку,
ліквідації випадків обрахувань, приписок і укриття браку на
підприємствах ведеться систематичний облік і контроль за випуском
продукції, контроль за відповідністю кількості сировини й
напівфабрикатів, витрачених у виробництві, кількості виробленої
готової продукції.
5.4.12. Плановий відділ, відділ праці й заробітної плати та
бухгалтерія підприємства організовують і здійснюють систематичний
контроль дотримання цехами й підприємствами встановленого
планового фонду оплати праці, а також контроль за відповідністю
суми нарахованих витрат на працю кількості й якості прийнятої від
робітників продукції, вказаної в документах.
5.4.13. На підприємствах повинен бути забезпечений контроль
правильності застосування тарифних ставок, окладів, відрядних
розцінок, систем преміювання, правильності підрахування сум фонду
оплати праці, виконання цехами встановлених завдань з
продуктивності праці, середньої заробітної плати, чисельності
працюючих, фонду оплати праці.
5.5. Облік витрат на обслуговування виробництва й управління
5.5.1. Облік витрат на обслуговування виробництва й
управління (витрат на утримання й експлуатацію власних і
орендованих машин та обладнання, загальновиробничих і
загальногосподарських витрат) повинен забезпечити визначення сум
фактичних витрат і виявлення відхилень (економія або перевитрати)
від планових кошторисів витрат з тим, щоб можна було своєчасно
вжити заходів щодо недопущення перевитрат.
5.5.2. Витрати на утримання й експлуатацію машин та
обладнання, а також загальновиробничі витрати враховуються за
встановленими статтями переліку цих витрат кожним цехом окремо та
щомісячно підлягають списанню на відповідні рахунки виробництва й
види продукції.
5.5.3. Загальногосподарські витрати враховуються за
підприємством в цілому, вони належать до собівартості продукції
основного виробництва й до собівартості тієї частини продукції
(робіт, послуг) допоміжного виробництва, яка випускається на
сторону й для потреб капітального будівництва, непромислових
господарств підприємства. До собівартості внутрішньозаводських
(міжцехових) замовлень, а також до собівартості забракованої
продукції загальногосподарські витрати не включаються.
5.5.4. Загальногосподарські витрати розподіляються
пропорційно обсягу товарної продукції основних цехів (дільниць), а
між різними видами продукції у середині цехів (дільниць) -
пропорційно до суми основної заробітної плати робітників, зайнятих
у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), і витрат на
утримання та експлуатацію машин і обладнання.
5.5.5. Якщо на підприємстві, крім виробництва основних видів
продукції, організовано торговельну й інші види діяльності, то
загальногосподарські витрати розподіляються пропорційно обсягу
товарної продукції основних виробництв і обсягу реалізації
продукції за торговельною чи іншою діяльністю.
5.5.6. Якщо одноразові витрати на поточний ремонт окремих
видів обладнання, транспортної стрічки й інших основних засобів є
значними, то вони включаються до витрат на обслуговування
виробництва в кошторисно-нормалізованому порядку. Фактична
собівартість такого ремонту за окремими замовленнями визначається
після закінчення ремонтів.
5.5.7. Витрати на проведені в поточному році ремонти входять
до витрат звітного року. Одноразові витрати, які періодично
повторюються, включаються до собівартості продукції протягом року
в розмірах, передбачених планом.
5.5.8. Витрати на заходи щодо охорони праці, які не мають
характеру капітальних робіт, в обліку відносяться до
загальновиробничих і загальногосподарських витрат.
5.5.9. Вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів
загального призначення з термінами експлуатації менше одного року
незалежно від її величини, а також вартість інших предметів (у
межах установленого ліміту за одиницю) незалежно від терміну
експлуатації відшкодовується шляхом віднесення суми їх зносу до
витрат на утримання й експлуатацію обладнання, загальновиробничі і
загальногосподарські витрати. Відшкодування малоцінних і
швидкозношуваних предметів загального користування, спецодягу і
спецвзуття здійснюється шляхом нарахування зносу в розмірі 50
відсотків їх первісної вартості за умови передачі зі складу в
експлуатацію, решта 50 відсотків вартості, за вирахуванням
вартості брухту й відходів, списується з вибуттям цих предметів
унаслідок непридатності їх для подальшого використання або шляхом
нарахування зносу в розмірі 100 відсотків за умови передачі
вказаних предметів в експлуатацію.
5.5.10. Утримання з робітників, службовців та
інженерно-технічних працівників, винних за пошкодження і втрату
інструментів, предметів, інвентарю, здійснюються відповідно до
чинного законодавства.
5.5.11. Для контролю за дотриманням затвердженого кошторису
витрат на управління підприємством ці витрати відносять до
рахунків загальновиробничих і загальногосподарських витрат за
окремими статтями.
5.5.12. На підприємствах має бути забезпечене повне й
своєчасне виявлення витрат непродуктивного характеру, викликаних
недоліками в організації виробництва, обліку й зберіганні
матеріальних цінностей, а також несвоєчасним виконанням договірних
зобов'язань. При обліку цих витрат слід установлювати причини й
конкретних винуватців утрат, допущених на підприємстві і в окремих
цехах, для відшкодування шкоди, завданої підприємству, і
недопущення втрат надалі. Витрати непродуктивного характеру,
прийняті за рахунок підприємства в установленому порядку,
включають до фактичної собівартості продукції у складі
загальновиробничих і загальногосподарських витрат.
5.5.13. Облік витрат на утримання й експлуатацію власних і
орендованих машин та обладнання на олійно-жирових підприємствах
відображається на рахунку "Витрати на утримання й експлуатацію
машин та обладнання" за їх видами або групами і розраховують за
кожним цехом окремо. Орендна плата, а також плата за надані
послуги, пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг),
відображаються у собівартості цієї продукції (робіт, послуг) у
статті "Витрати на утримання й експлуатацію машин та обладнання" і
відповідно в елементах "Інші витрати" та "Матеріальні витрати".
5.5.14. Витрати на оплату праці робітників, зайнятих
управлінням і обслуговуванням машин та обладнання, витрати на
паливо, електроенергію, допоміжні матеріали, амортизаційні
відрахування, витрати на ремонт і орендна плата відносяться до
собівартості за прямою ознакою.
5.5.15. Бухгалтерія і плановий відділ підприємства повинні
здійснювати систематичний попередній і поточний контроль за
дотриманням цехами, службами й відділами кошторисів витрат на
обслуговування виробництва й управління. Цей контроль передусім
повинен забезпечити суворе дотримання затверджених витратних норм
розрахунків та лімітів споживання матеріалів, палива, енергії,
предметів та інвентарю; затверджених лімітів споживання і вартості
різного роду робіт і послуг (ремонт основних засобів, послуги
транспорту та інше); заробітної плати обслуговувального персоналу.
5.6. Облік незавершеного виробництва
5.6.1. Для складання звіту і з метою належного контролю
виробництва щомісяця провадиться інвентаризація в цехах
(дільницях). Інвентаризації підлягають залишки сировини,
матеріалів, готової продукції та напівфабрикатів, які лишилися у
виробництві на кінець місяця.
5.6.2. Такі залишки на кінець місяця в цехах перераховуються
у вихідну сировину і зараховуються в наявності на рахунок "Основне
виробництво":
1) напівфабрикати (ядро, м'ятка, місцела, фуз, макуха
пресового цеху (заводу), що переробляються на тому самому
підприємстві тощо) в олійнодобувному цеху (заводі);
2) маргаринова продукція в камерах охолодження маргаринового
цеху (заводу);
3) мило у відстійних місткостях миловарного цеху (заводу);
4) олія рафінована в рафінаційному цеху олієзаводу,
гідрозаводу жиркомбінату та олійно-жирового комбінату.
5.6.3. Решта гліцерину в гліцеринових цехах перераховується
на 88-відсотковий гліцерин.
5.6.4. Матеріали отримані, але не використані у виробничому
циклі на кінець місяця, зараховуються на рахунок "Матеріали".
5.7. Облік позавиробничих (комерційних) витрат
5.7.1. Облік позавиробничих (комерційних) витрат здійснюється
за статтями відповідно до встановленого переліку цих витрат.
5.7.2. Позавиробничі (комерційні) витрати відносяться до
собівартості відповідних видів олійно-жирової продукції прямим
шляхом. При неможливості віднесення прямим шляхом розподіл
позавиробничих (комерційних) витрат між окремими видами
олійно-жирової продукції провадиться пропорційно її виробничій
собівартості.
5.7.3. Транспортні витрати на відвантаження попутної
продукції і відходів (шроту, макухи, гідрофузу, соапстоку, лузги
та інших) відносять відповідно до собівартості тієї реалізованої
продукції, при виробництві якої було одержано реалізовану попутну
продукцію й відходи виробництва.
5.7.4. Позавиробничі (комерційні) витрати не відносять до
собівартості робіт і послуг для свого капітального будівництва,
житлово-комунального господарства й інших робіт, які не входять до
складу вартості виробленої продукції.
5.7.5. Якщо не вся випущена продукція відвантажується в тому
самому місяці, то для визначення повної собівартості випуску
товарної продукції щомісяця складається розрахунок сум
позавиробничих (комерційних) витрат, що відносяться до
собівартості випущеної товарної продукції. Цей розрахунок
проводиться, виходячи з обсягу випуску товарної продукції і
фактичного рівня вказаних витрат за звітний або попередній місяць
для відвантаженої частини продукції.
6. Облік собівартості в основних виробництвах
6.1. Облік на олійнодобувних заводах
6.1.1. На олійнодобувних підприємствах галузі основним
виробництвом є виробництво олій (нерафінованих, гідратованих,
рафінованих, дезодорованих).
6.1.2. Сировиною для виробництва олій є насіння олійних
культур (соняшнику, сої, льону, ріпаку, гірчиці, кукурудзи та
інших), фруктові кісточки (вишневі, сливові, персикові, аличові,
абрикосові та інші), насіння овочів.
6.1.3. Олійно-жирові підприємства здійснюють розрахунки з
постачальниками за олійне насіння за договірними цінами.
6.1.4. Бухгалтерський облік олієнасіння ведуть на рахунку 05
"Матеріали" за окремими видами (культурами) в натуральній
(фізичній) масі на підставі даних фактичного зважування і за
фактичною вартістю. Бухгалтерія підприємства веде облік кожного
виду олієнасіння за вагою і за якістю (вологість і сміттєві
домішки) у спеціальній книзі кількісно-якісного обліку
встановленої форми.
6.1.5. Фактична собівартість олієнасіння складається з
вартості його придбання з урахуванням транспортно-заготівельних
витрат і витрат на його підробіток. Транспортно-заготівельні
витрати на олієнасіння включають такі види витрат:
1) плату за провезення з усіма додатковими зборами;
2) витрати на розвантаження і доставку олієнасіння на склади
підприємства; вартість доставки олієнасіння на завод з
хлібоприймального пункту, вартість послуг хлібоприймальних пунктів
відповідно до договорів; доставка із залізничної станції або
пристані чи від інших олійно-жирових підприємств;
3) суму втрат від нестачі олієнасіння в дорозі в межах норм
природного убутку;
4) витрати на підробіток олієнасіння - очищення і сушіння
олієнасіння на складах, витрати на оплату праці з відрахуваннями
на соціальне страхування, паливо, електроенергію, вивезення
сміття;
5) витрати на влаштування й розбирання тимчасових сховищ
некапітального характеру;
6) витрати на тару - ремонт, сортування, дезинфекція й
маркування тари, знос тари тощо.
6.1.6. Транспортно-заготівельні витрати зараховують на
рахунок 05 "Матеріали" і щомісяця розподіляють між окремими видами
олієнасіння:
витрати, зазначені в підпункті 6.1.5 (1, 2, 3), - пропорційно
кількості (масі) олієнасіння, що надійшло за звітний місяць;
витрати, зазначені у підпункті 6.1.5 (4, 5, 6), - пропорційно
кількості (масі) олієнасіння, залишку на початок місяця і приходу
за звітний місяць.
6.1.7. Олієнасіння для виробничих потреб або з іншою метою
відпускають зі складу в натуральній (фізичній) масі на підставі
даних фактичного зваження і якості.
6.1.8. Якість олієнасіння, переданого у виробництво або з
іншою метою, визначає лабораторія заводу, яка робить відповідні
записи в книзі кількісно-якісного обліку.
6.1.9. Олієнасіння списується з рахунку 05 "Матеріали" на
рахунок 20 "Основне виробництво" за фактичною середньозваженою
собівартістю залишку на початок місяця і надходженням олієнасіння
за звітний місяць, за їх фактичною собівартістю.
6.1.10. У процесі зберігання і підробітку олійного насіння
відбувається зміна його якості (тобто зменшення вологості й
сміттєвих домішок), яка викликає зміну маси олієнасіння. При
утворенні убутку олійного насіння обгрунтованість їх
установлюється у суворій відповідності з досягнутим при зберіганні
і підробітку поліпшенням якості і з нормами природного убутку при
зберіганні. Зміну фізичної маси олієнасіння визначають таким
чином:
1) за записами книги кількісно-якісного обліку олієнасіння
визначають з початку сезону заготівель середньозважений відсоток
вологості й сміттєвих домішок за надходженням і витратою
олієнасіння;
2) відсоток зміни маси олієнасіння за рахунок зменшення
вологості визначається за формулою
(Впр.-Ввиб.)х100
Х = --------------- ,
100-Ввиб.
де Х - відсоток змін маси олієнасіння за рахунок зменшення
вологості;
Впр. - середньозважений відсоток вологості з початку
заготівель за приходом;
Ввиб. - середньозважений відсоток вологості за витратою за
звітний період;
3) розмір убутку маси олієнасіння за рахунок зміни вологості
розраховується за формулою
(Х х П)
У = ----------,
100
де У - розмір убутку маси олієнасіння за рахунок зміни
вологості, кг;
Х - відсоток зміни маси олієнасіння за рахунок зниження
вологості;
П - маса насіння за надходженням з фактичною вологістю і
сміттєвими домішками, кг;
4) відсоток зміни маси олієнасіння за рахунок зниження
сміттєвих домішок розраховується за формулою
(Спр.-Свиб.) х (100-Х)
Х1 = -------------------- ,
100-Свиб.
де Х1 - відсоток зміни маси олійного насіння за рахунок
зниження сміттєвих домішок;
Спр. - середньозважений відсоток сміттєвих домішок з початку
заготівель по приходу;
Свиб. - середньозважений відсоток сміттєвих домішок за
витратою за звітний період;
5) розмір убутку маси олієнасіння за рахунок зміни сміттєвих
домішок розраховується за формулою
(Х1 х П)
У1 = -----------,
100
де У1 - розмір убутку маси олійного насіння за рахунок зміни
сміттєвих домішок, кг;
Х1 - відсоток убутку ваги олійного насіння за рахунок
зниження сміттєвих домішок;
П - маса насіння за надходженням з фактичною вологістю і
сміттєвими домішками, кг;
6) убуток маси олійного насіння (А) за рахунок зменшення
вологості й сміттєвих домішок дорівнює, кг:
А = У + У1.
6.1.11. Списання убутків фізичної ваги олійного насіння під
час зберігання і підробітку його підприємства роблять у межах
затверджених норм природного убутку.
6.1.12. Після переробки усього запасу олієнасіння окремих
культур або після звільнення складів олієнасіння, що перебувають у
віданні однієї матеріально відповідальної особи, але не рідше
одного разу на рік, обов'язково провадиться зачищення складу й
інвентаризація комісією, призначеною наказом керівника
підприємства. Під час інвентаризації треба дотримуватися правил,
передбачених діючими положеннями з інвентаризації основних
засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і
розрахунків.
6.1.13. Вартість нестачі олієнасіння при зберіганні на
складі, встановленої інвентаризаційною комісією, списують з
рахунку "Матеріали" в порядку, передбаченому діючими положеннями з
інвентаризації. При цьому нестачі внаслідок природного убутку та
зменшення вологості й сміттєвих домішок списують з дозволу
керівника підприємства на рахунок 26 "Загальногосподарські
витрати".
6.1.14. Списувати з рахунку "Матеріали" вартість убутку
фізичної маси олієнасіння внаслідок зменшення вологості й
сміттєвих домішок, а також нестачі олієнасіння при зберіганні на
складі (внаслідок природного убутку) без проведення фактичної
інвентаризації і перевірки її результатів забороняється.
6.1.15. Облік іншої олійної сировини здійснюється аналогічно
до обліку олійного насіння, наведеному в Інструкції.
6.1.16. Олії виробляють пресовим або екстракційним способом.
Незалежно від способу виробництва олії облік витрат на виробництво
провадять за кожним видом олій.
6.1.17. Виробничий процес на олійних заводах починається з
моменту передачі сировини олійних культур зі складу або з
сушильного цеху через ваги до бункера (завальні ями) виробничого
цеху. Передача насіння соняшнику, сої, льону й іншої сировини
олійних культур провадиться на підставі даних фактичного зваження
і за якістю, встановленою лабораторією олійно-жирового
підприємства. Передачу оформлюють актом за встановленою формою.
6.1.18. На підприємствах, де сушильний відділок для насіння
виділено в самостійний цех, останній приймає олійне насіння для
підробітку й відпускає просушене насіння за фактичною масою і за
якістю, встановленою лабораторією до і після підробітку.
Результати підробітку олійного насіння на очисних машинах і в
сушарках відображаються у звітах за встановленою формою. На
підставі цих звітів, перевірених бухгалтерією й затверджених
керівником підприємства, втрати списуються за рахунок зменшення
вологості й сміттєвих домішок у насінні олійних культур. Ці втрати
не повинні перевищувати різницю, що виникає при зіставленні
вологості й засміченості олійного насіння, яке надходить на
підробіток і передане після підробітку у виробництво.
6.1.19. При обліку витрат на виробництво олії нерафінованої
до статті калькуляції "Сировина й основні матеріали" відносять
фактичну собівартість відповідного виду олійного насіння.
6.1.20. До статті "Допоміжні й таропакувальні матеріали"
відносять фактичну собівартість фільтротканини, розчинника й інших
матеріалів, які витрачаються у виробництві нерафінованих олій.
6.1.21. До статті "Паливо й енергія на технологічні цілі"
відносять за фактичною собівартістю паливо й усі види енергії
власного виробництва, витрачених на технологічні цілі у
виробництві олій, а одержаних зі сторони - за вартістю придбання.
При одночасному виробництві різних видів олій вартість палива та
енергії розподіляють пропорційно до кількості вироблених олій за
видами.
6.1.22. Покупна сировина, матеріали, паливо, енергія й інші
види матеріальних ресурсів можна також зараховувати на
собівартість нерафінованих олій за відповідними калькуляційними
статтями за середньозваженою ціною придбання.
6.1.23. Основну і додаткову заробітну плату виробничих
робітників з відрахуваннями на соціальне страхування враховують
при виробництві кожного виду нерафінованої олії.
6.1.24. Витрати на утримання й експлуатацію машин та
обладнання, а також загальновиробничі витрати враховуються за
встановленими статтями цих витрат цехом окремо та щомісяця
списуються на відповідний рахунок виробництва і види продукції.
Загальногосподарські витрати враховуються для підприємства в
цілому.
6.1.25. Уся вироблена нерафінована олія, яка відповідає
вимогам державного стандарту, і попутна продукція (шрот (макуха))
з виходом з виробництва зважується і здається на склад або в інші
цехи для подальшого перероблення. Передання оформлюють відважками
та актами за встановленою формою.
6.1.26. Облік нерафінованих олій (власних і тих, що надійшли
зі сторони) ведеться за видами, сортами і за масою у натурі і в
жирах. Шрот (макуху) враховують щодо кожного виду за масою у
натурі з урахуванням вологості.
6.1.27. Калькуляційною одиницею кожного виду олії є одна
тонна нерафінованої олії. Фактична собівартість одиниці виробленої
продукції за кожним видом нерафінованої олії визначається шляхом
ділення витрат (за калькуляційними статтями) на всю кількість
(масу) олії даного виду, випущеної з виробництва.
6.2. Облік виробництва рафінованих олій і жирів
6.2.1. Рафінація олій і харчових тваринних жирів може
здійснюватися в самостійних рафінаційних цехах або в рафінаційних
цехах (дільницях), які входять до складу маргаринових заводів
(цехів) і можуть бути самостійною виробничою одиницею або входять
до складу жирових і олійно-жирових комбінатів.
6.2.2. Сировиною для виробництва рафінованих олій є
нерафіновані олії покупні, власного виробництва, а також одержані
на давальницьких умовах.
6.2.3. Рафінація олій може здійснюватися за повним циклом,
ураховуючи гідратацію, нейтралізацію, відбілювання, вінтеризацію і
дезодорацію або за окремими переділами.
6.2.4. Передача олії на рафінацію оформляється за масою в
натурі і за масою в жирах (без вологи й відстою). Передачу
оформляють лімітно-забірними картами за встановленою формою. Облік
витрат на виробництво здійснюється щодо кожного виду рафінованих
олій (соняшникова, соєва, ріпакова, лляна та інші).
6.2.5. Олію нерафіновану власного виробництва передають на
рафінацію за фактичною виробничою собівартістю і відображають у
статті "Напівфабрикати власного виробництва". Допускається ведення
обліку напівфабрикатів власного виробництва в поточному порядку за
плановою (нормативною) собівартістю з подальшим доведенням її до
фактичної. Облік ведеться в розрізі замовлень на основну
продукцію, для виготовлення якої призначені напівфабрикати. Олії
нерафіновані, закуплені в інших підприємств (постачальників),
передають на рафінацію за вартістю придбання з урахуванням
транспортно-заготівельних витрат і відносять до статті калькуляції
"Сировина й основні матеріали".
6.2.6. Витрати на утримання і експлуатацію машин та
обладнання, а також загальновиробничі витрати враховуються за
встановленими статтями цих витрат цехом окремо та щомісяця
списуються на відповідний рахунок виробництва і види продукції.
Загальногосподарські витрати враховуються для підприємства в
цілому.
6.2.7. Уся вироблена рафінована олія, що відповідає вимогам
державного стандарту, а також попутна продукція й відходи
виробництва у міру випуску з виробництва зважуються і здаються на
склад (зливну станцію) або в інші цехи для подальшої переробки.
6.2.8. Облік рафінованих олій ведеться за видами і масою в
натурі. Відповідність виробленої рафінованої олії показникам
державного стандарту має бути підтверджена лабораторними
аналізами.
6.2.9. Калькуляційною одиницею кожного виду олії є одна тонна
рафінованої олії. Фактична собівартість одиниці виробленої
продукції кожного виду рафінованої олії визначається шляхом
ділення витрат (за калькуляційними статтями) на всю кількість
(масу) олії даного виду, випущеної з виробництва.
6.2.10. При рафінації олій покупних, реалізованих на сторону,
до обсягу продукції у діючих оптових цінах підприємств з рафінації
олій включаються тільки витрати на рафінацію.
6.2.11. При рафінації олії давальницької до обсягу продукції
у діючих оптових цінах підприємств з рафінації олій входять тільки
витрати на рафінацію давальницької олії з урахуванням вартості
витрачених допоміжних матеріалів власного виробництва та покупних.
6.2.12. Олія рафінована власного виробництва передається в
інші цехи цього самого підприємства для виробництва готової
продукції за виробничою собівартістю.
6.2.13. При цьому до обсягу продукції у діючих оптових цінах
підприємств входить вартість готової продукції, яка здана на склад
для реалізації на сторону.
6.2.14. Облік рафінованих жирів виконується:
1) у самостійних рафінаційних цехах калькуляції складаються
на всі рафіновані жири, що передаються для виробництва
маргаринової продукції за виробничою собівартістю, на рафіновані
жири, реалізовані на сторону, - за повною собівартістю;
2) на гідрогенізаційних заводах калькуляції складаються на
рафіновані жири, що передаються для виробництва маргаринової
продукції за виробничою собівартістю, а на рафіновані жири,
реалізовані на сторону, - за повною собівартістю.
6.3. Облік виробництва гідратованих олій
6.3.1. Окремий облік виробництва гідратованих олій
здійснюється, якщо гідратацію виділено в самостійний цех або
дільницю і гідратовані олії повністю або частково реалізуються на
сторону.
6.3.2. Сировиною для виробництва гідратованих олій є
нерафіновані олії. Нерафіновану олію для гідратації передають за
масою. У ній визначають уміст вологи, відстою і фосфатидів за
масою. Облік витрат на виробництво здійснюється щодо кожного виду
гідратованих олій.
6.3.3. До статті "Напівфабрикати власного виробництва"
відносять фактичну виробничу собівартість відповідного виду
нерафінованої олії власного виробництва. Допускається ведення
обліку напівфабрикатів власного виробництва в поточному порядку за
плановою (нормативною) собівартістю з подальшим доведенням її до
фактичної. Облік ведеться в розрізі замовлень на основну
продукцію, для виготовлення якої призначені напівфабрикати.
Нерафінована олія (покупна), що надійшла від інших підприємств,
відноситься до статті калькуляції "Сировина й основні матеріали"
за вартістю придбання з урахуванням транспортно-заготівельних
витрат.
6.3.4. Витрати на утримання й експлуатацію машин та
обладнання, а також загальновиробничі витрати враховуються за
встановленими статтями цих витрат цехом окремо та щомісяця
списуються на відповідний рахунок виробництва і види продукції.
Загальногосподарські витрати враховуються для підприємства в
цілому.
6.3.5. Уся вироблена гідратована олія, що відповідає вимогам
державного стандарту, а також фосфатиди (харчові й кормові) у міру
виходу з виробництва зважуються і здаються на склад (зливну
станцію) або в інші цехи для подальшої переробки. Передачу
оформляють актами або забірними картами за встановленою формою.
6.3.6. Облік гідратованих олій ведуть за видами і за масою в
натурі. Відповідність виробленої гідратованої олії показникам
державного стандарту повинна бути підтверджена лабораторними
аналізами.
6.3.7. Фосфатиди (харчові й кормові) враховують за масою в
натурі і за масою в жирах.
6.3.8. Калькуляційною одиницею кожного виду гідратованої олії
є одна тонна гідратованої олії. Фактична вартість одиниці
виробленої продукції кожного виду гідратованої олії визначається
шляхом ділення витрат (за калькуляційними статтями) на всю
кількість (масу) олії даного виду, відпущену з виробництва.
6.3.9. Якщо гідратовані олії переробляються повністю на
даному підприємстві, то витрати на гідратацію включають до
собівартості кінцевої продукції за відповідними статтями витрат на
виробництво. Якщо після гідратації олія нерафінована, що надійшла
з олійного цеху, за якістю не відповідає олії гідратованій, то
витрати на гідратацію додаються до витрат на виробництво
нерафінованих олій.
6.3.10. До обсягу продукції у діючих оптових цінах
підприємств з виробництва гідратованої олії з олій власного
виробництва внутрішньозаводський обіг не враховується.
6.4. Облік виробництва фасованої олії
6.4.1. Олія власного виробництва передається на фасування за
її виробничою собівартістю і належить до статті калькуляції
"Напівфабрикати власного виробництва", а олія, яка надійшла зі
сторони (покупна), - за ціною придбання з урахуванням
транспортно-заготівельних витрат і належить до статті калькуляції
"Сировина й основні матеріали".
6.4.2. Витрати на утримання й експлуатацію машин та
обладнання, а також загальновиробничі витрати враховуються за
встановленими статтями цих витрат цехом окремо та щомісяця
списуються на відповідний рахунок виробництва і види продукції.
Загальногосподарські витрати враховуються для підприємства в
цілому.
6.4.3. Вартість склопляшки не належить до витрат на фасування
олій, а входить до ціни продукції і зараховується на субрахунок
"Тара й тарні матеріали". Вартість транспортної тари (ящики
дерев'яні, картонні й полімерні) входить до собівартості продукції
відповідно до діючих нормативних актів.
6.4.4. Биті пляшки (у т. ч. щерблені) у межах установлених
норм списують на витрати виробництва з фасування олії. Втрати олії
при фасуванні списують на витрати виробництва в межах норм
природного убутку.
6.4.5. Покупна сировина, матеріали, паливо, енергія,
таропакувальні матеріали можуть також відноситися до собівартості
фасованої олії за відповідними калькуляційними статтями за
середньозваженою ціною придбання.
6.4.6. Бухгалтерський облік фасованих олій ведуть за видами
олій і за масою в натурі, а тари (пляшки) - за кількістю
встановлених місткостей.
6.4.7. Загальна собівартість фасованої олії складається із
собівартості однієї тонни олії, що пішла на фасування, і
собівартості самого фасування.
6.4.8. При фасуванні олій, одержаних зі сторони (покупних), і
давальницьких до обсягу продукції у діючих оптових цінах
підприємств враховується тільки вартість фасування (з урахуванням
закладеного прибутку).
6.4.9. Олія власного виробництва передається на фасування до
інших цехів цього підприємства за виробничою собівартістю. При
цьому до обсягу продукції у діючих оптових цінах підприємств
входить вартість готової фасованої олії, яка здана на склад для
реалізації на сторону.
6.5. Облік фузів
6.5.1. При зачищенні баків, у яких зберігаються олії,
визначають фактичну кількість (масу) фузу (бакового відстою), що
утворився, і за даними лабораторних аналізів визначають уміст у
ньому жирів.
6.5.2. Комісія із зачищення баків та інвентаризації залишків,
призначена керівником підприємства, перевіряє за оборотом баку
відповідність наявності жирів у залишках фузу до кількості жирів,
яка має бути в залишках олії, що перейшла у фуз, і в акті
зачищення дає свій висновок про збереженість жирів.
6.5.3. На олійно-жирових підприємствах, які здійснюють
операції тільки з олією власного виробництва, фактичну кількість і
вартість олії, що перейшла у фуз, сторнують за дебетом рахунку
"Готова продукція" з кредиту рахунку "Основне виробництво".
6.5.4. Якщо фуз передається зі складу на вторинну промислову
переробку, то переробка цього фузу відображається у звіті про
використання сировини й виходи олії окремим рядком. Обсяг
виробленої продукції змінюється на різницю в натуральному й
грошовому вираженні між фузом, переданим на промислову переробку,
і одержаною з нього олією.
6.5.5. На олійно-жирових підприємствах, жирових комбінатах,
маргаринових заводах, гідрогенізаційних й оліфоварних заводах, які
переробляють олію, одержану від постачальників, фуз, що утворився
у баках, списують з рахунку "Матеріали" (олія) і оприбутковують за
рахунком "Матеріали" (фуз) за масою в натурі і жирах з оцінкою
жирів у фузі за ціною можливого використання (для внутрішнього
використання) або за ціною вихідного матеріального ресурсу (олії).
6.5.6. При калькулюванні олійно-жирової продукції, що
виробляється з давальницької олії, у статті калькуляції "Сировина
й основні матеріали" окремим рядком відображається олія, що
перейшла у фуз. Кількість утворення фузу визначається за діючими
нормативами (галузевими або нормативами підприємства).
6.6. Облік виробництва оліфи
6.6.1. Сировиною для виробництва оліфи є олії, сикативи, що
виробляються з використанням олій, та різні хімічні компоненти.
Передача сировини на виробництво оліфи оформляється за масою в
натурі. Облік витрат на виробництво здійснюється за кожним видом
оліфи (натуральна, оксоль та інші).
6.6.2. Олію власного виробництва передають на виробництво
оліфи і сикативу за виробничою собівартістю і відносять до статті
калькуляції "Напівфабрикати власного виробництва". Допускається
ведення обліку напівфабрикатів власного виробництва в поточному
порядку за плановою (нормативною) собівартістю з подальшим
доведенням її до фактичної. Облік ведеться в розрізі замовлень на
основну продукцію, для виготовлення якої призначені
напівфабрикати. Олію, закуплену в інших підприємств
(постачальників), передають на виробництво оліфи і сикатива за
вартістю придбання з урахуванням транспортно-заготівельних витрат
і відносять до статті калькуляції "Сировина і основні матеріали".
6.6.3. Витрати на утримання й експлуатацію машин та
обладнання, а також загальновиробничі витрати враховуються за
встановленими статтями цих витрат цехом окремо та щомісяця
списуються на відповідний рахунок виробництва і види продукції.
Загальногосподарські витрати враховуються для підприємства в
цілому.
6.6.4. Усю вироблену оліфу, що відповідає вимогам державного
стандарту, у міру випуску з виробництва зважують і здають на
склад. Передачу оформлюють відважками й актами за встановленою
формою. Облік оліфи ведеться за видами і за масою в натурі.
Відповідність виробленої оліфи показникам державного стандарту має
бути підтверджена лабораторними аналізами.
6.6.5. Калькуляційною одиницею кожного виду оліфи є одна
тонна оліфи. Фактична собівартість одиниці виробленої продукції
кожного виду оліфи визначається шляхом ділення витрат (за
калькуляційними статтями) на всю кількість (масу) оліфи даного
виду, випущеної з виробництва.
6.6.6. На заводах, які мають самостійні сикативні цехи,
витрати на виробництво цих цехів ураховують окремо від
оліфоварного цеху за всім переліком витрат і в такому самому
порядку, як і цехів основного виробництва. Вироблений сикатив
передається в оліфоварний цех за виробничою собівартістю.
6.7. Облік на гідрогенізаційних заводах
6.7.1. До основного виробництва гідрогенізаційних заводів
належить виробництво саломасу. Гідрогенізаційні заводи мають у
своєму складі основні цехи - рафінаційний і автоклавний
(гідрогенізаційний) з каталізаторним відділком і допоміжний -
електролізерний цех для виробництва водню, що використовується під
час гідрогенізації жирів.
6.7.2. На гідрогенізаційних заводах, де рафінація жирів
входить до єдиного технологічного процесу виробництва саломасу,
облік витрат на виробництво здійснюють об'єднано щодо
рафінаційного й автоклавного цехів.
6.7.3. На тих підприємствах, де рафінацію жирів виділено в
самостійну виробничу одиницю, облік витрат на виробництво
здійснюється окремо на рафінацію і гідрогенізацію.
6.7.4. Сировиною для виробництва саломасу є олії й жири, а
основним матеріалом - водень та різноманітні каталізатори.
Передача жирів у виробництво здійснюється за фактичною масою в
натурі і за масою в жирах (без вологи та вагового відстою) за
даними аналізу заводської лабораторії.
6.7.5. Олію та жири власного виробництва передають на
виробництво саломасу за виробничою собівартістю і відносять до
статті калькуляції "Напівфабрикати власного виробництва".
Допускається ведення обліку напівфабрикатів власного виробництва в
поточному порядку за плановою (нормативною) собівартістю з
подальшим доведенням її до фактичної. Облік ведеться в розрізі
замовлень на основну продукцію, для виготовлення якої призначені
напівфабрикати. Олію, закуплену в інших підприємств
(постачальників), передають на виробництво саломасу за вартістю
придбання з урахуванням транспортно-заготівельних витрат і
відносять до статті калькуляції "Сировина й основні матеріали".
Жирова сировина в звітних калькуляціях наводиться в перерахунку на
жири (без вологи та вагового відстою).
6.7.6. Витрати на виробництво водню можуть відображатися на
собівартості саломасу шляхом віднесення витрат на допоміжні
матеріали й електроенергію, пов'язаних з виробництвом водню, або
шляхом калькулювання водню й віднесення на саломас за
собівартістю.
6.7.7. Витрати на утримання і експлуатацію машин та
обладнання, а також загальновиробничі витрати враховуються за
встановленими статтями цих витрат цехом окремо та щомісяця
списуються на відповідний рахунок виробництва і види продукції.
Загальногосподарські витрати враховуються для підприємства в
цілому.
6.7.8. Покупна сировина, основні й допоміжні матеріали,
паливо й енергія можуть також відноситися на собівартість саломасу
і водню за відповідними калькуляційними статтями за
середньозваженою ціною придбання.
6.7.9. Весь вироблений саломас, що відповідає вимогам
державного стандарту, а також попутну продукцію й відходи
виробництва в міру випуску з виробництва зважують і здають на
склади або в інші цехи для подальшої переробки. Передачу
оформлюють забірними картами за встановленою формою. Облік
саломасу на складі ведеться за масою в натурі і жирах.
6.7.10. Калькуляційною одиницею є одна тонна саломасу.
Фактичну собівартість одиниці виробленої продукції - саломасу
визначають шляхом ділення витрат (за калькуляційними статтями) на
всю кількість (масу) саломасу, випущеного з виробництва.
6.7.11. Передачу саломасу іншим цехам підприємства для
подальшого його використання у виробництві іншої продукції
оформлюють у первинних документах за масою в натурі і за масою в
жирах (за даними аналізу заводської лабораторії) і передають за
виробничою собівартістю.
6.7.12. При виробництві саломасу з олії власного виробництва
до обсягу продукції у діючих оптових цінах підприємств включається
вартість саломасу, який реалізується на сторону. Якщо саломас
передається в інші цехи цього підприємства для виробництва інших
видів готової продукції, то до обсягу продукції включається
вартість готової продукції.
6.7.13. При виробництві саломасу з олії давальницької до
обсягу продукції у діючих оптових цінах підприємств включаються
тільки витрати на гідрогенізацію саломасу.
6.7.14. При виробництві саломасу з олії покупної, яка
реалізується на сторону, до обсягу продукції у діючих оптових
цінах підприємств включається повна вартість саломасу.
6.8. Облік переетерифікації олій та жирів
6.8.1. Виробництво переетерифікованого жиру може бути
виділене в самостійну структурну одиницю або входити до складу
гідрозаводу чи рафінаційного цеху. Вироблений переетерифікований
жир ураховується за масою в натурі і за масою в жирах (без вологи
та вагового відстою).
6.8.2. Сировиною для виробництва переетерифікованого жиру є
олії й жири тваринні харчові. Олії власного виробництва
передають на виробництво переетерифікованого жиру за виробничою
собівартістю і відносять до статті калькуляції "Напівфабрикати
власного виробництва". Допускається ведення обліку напівфабрикатів
власного виробництва в поточному порядку за плановою (нормативною)
собівартістю з подальшим доведенням її до фактичної. Облік
ведеться в розрізі замовлень на основну продукцію, для
виготовлення якої призначені напівфабрикати. Жири й олії, які
отримують зі сторони, передають на виробництво переетерифікованих
жирів за вартістю придбання з урахуванням
транспортно-заготівельних витрат і відносять до статті калькуляції
"Сировина та основні матеріали".
6.8.3. Основні й допоміжні матеріали (каталізатор,
содопродукти, лимонна кислота, фільтротканина та інше)
відображаються в калькуляції за вартістю їх придбання з
урахуванням транспортно-заготівельних витрат або за
середньозваженою ціною придбання.
6.8.4. Витрати на утримання й експлуатацію машин та
обладнання, а також загальновиробничі витрати враховуються за
встановленими статтями цих витрат цехом окремо та щомісяця
списуються на відповідний рахунок виробництва й види продукції.
Загальногосподарські витрати враховуються для підприємства в
цілому.
6.8.5. Переетирифіковані олії й жири передаються для
подальшого використання у виробництві продукції в інші цехи в
складі підприємства за виробничою собівартістю.
6.9. Облік виробництва маргаринової продукції
6.9.1. До виробництва маргаринової продукції належить
виробництво різних видів маргарину, кондитерських, хлібопекарних й
кулінарних жирів. Сировиною для виробництва маргаринової продукції
є саломас, олії й харчові тваринні жири (нерафіновані або
рафіновані дезодоровані) та інші жири.
6.9.2. Передача сировини у виробництво провадиться за
фактичною масою в натурі і за масою в жирах за даними аналізу
заводської лабораторії. Облік витрат на виробництво здійснюється
за видами продукції:
маргарин в асортименті фасований;
маргарин в асортименті нефасований;
кондитерські, хлібопекарні й кулінарні жири в асортименті
фасовані;
кондитерські, хлібопекарні й кулінарні жири в асортименті
нефасовані.
6.9.3. Саломас і олії власного виробництва списують на
виробництво маргарину за виробничою собівартістю і відносять до
статті калькуляції "Напівфабрикати власного виробництва".
Допускається ведення обліку напівфабрикатів власного виробництва в
поточному порядку за плановою (нормативною) собівартістю з
подальшим доведенням її до фактичної. Облік ведеться в розрізі
замовлень на основну продукцію, для виготовлення якої призначені
напівфабрикати. Покупні жири й основні матеріали, що надійшли від
постачальників, передають на виробництво маргарину за фактичною
вартістю придбання з урахуванням транспортно-заготівельних витрат
і відносять до статті калькуляції "Сировина та основні матеріали".
Якщо харчові тваринні жири, що надійшли на підприємство,
піддаються додатковому підробітку на даному підприємстві, то
витрати на підробіток включаються до вартості жиру.
6.9.4. Покупна сировина, матеріали, паливо й енергія,
таропакувальні матеріали можуть також зараховуватися на
собівартість виробленої маргаринової продукції за відповідними
калькуляційними статтями витрат за середньозваженою ціною
придбання.
6.9.5. Витрати на утримання й експлуатацію машин та
обладнання, а також загальновиробничі витрати враховуються за
встановленими статтями цих витрат цехом окремо та щомісяця
списуються на відповідний рахунок виробництва і види продукції.
Загальногосподарські витрати враховуються для підприємства в
цілому.
6.9.6. Усю продукцію, яка вироблена на маргариновому заводі
(в цеху) і яка відповідає державному стандарту, а також відходи
виробництва у міру випуску з виробництва зважують і здають на
склад готової продукції. Передачу оформлюють специфікаціями,
відважками й актами за встановленою формою. Облік маргаринової
продукції на рахунку "Готова продукція" ведеться за видами (за
найменуванням, за кількістю) і за масою в натурі.
6.9.7. Калькуляційною одиницею кожного виду продукції є одна
тонна відповідного виду маргарину. Фактичну собівартість одиниці
виробленої продукції кожного виду маргаринової продукції
визначають шляхом ділення витрат (за калькуляційними статтями) на
всю кількість (масу) продукції даного виду, випущеної з
виробництва.
6.9.8. Якщо олійно-жирове підприємство, яке займається
переробленням олійно-жирової сировини, закуповує олійну сировину
(насіння соняшнику або олію) й віддає її для переробки на інше
підприємство, а одержану продукцію (олія, саломас) використовує
для виготовлення власної продукції (маргарин, майонез), то в
даному випадку звітна калькуляція на кінцевий продукт складається
з урахуванням вартості придбаної сировини,
транспортно-заготівельних витрат і вартості послуг з її
переробки. Решта статей витрат калькулюються відповідно до
порядку, викладеному в Інструкції.
6.10. Облік виробництва майонезу
6.10.1. Облік витрат на виробництво майонезу здійснюється за
видами продукції:
майонез в асортименті фасований;
майонез в асортименті нефасований.
Калькуляційною одиницею є одна тонна майонезу відповідного
виду.
6.10.2. Олію рафіновану дезодоровану власного виробництва
передають на виробництво майонезу за виробничою собівартістю і
відносять до статті калькуляції "Напівфабрикати власного
виробництва". Допускається ведення обліку напівфабрикатів власного
виробництва в поточному порядку за плановою (нормативною)
собівартістю з подальшим доведенням її до фактичної. Облік
ведеться в розрізі замовлень на основну продукцію, для
виготовлення якої призначені напівфабрикати. Олію, що надійшла від
постачальників, передають на виробництво майонезу за вартістю
придбання з урахуванням транспортно-заготівельних витрат і
відносять до статті калькуляції "Сировина та основні матеріали".
6.10.3. Биті склобанки (в т.ч. щерблені) у межах установлених
норм списують на витрати виробництва з фасуванню майонезу.
6.10.4. Вартість транспортної тари (ящики дерев'яні, картонні
й полімерні) входить до собівартості продукції відповідно до
діючих нормативних актів.
6.10.5. Вартість склобанок не зараховують до витрат на
виробництво майонезу, а включають до ціни продукції і зараховують
на субрахунок "Тара й тарні матеріали".
6.10.6. Покупна сировина, матеріали, паливо й енергія,
таропакувальні матеріали можуть також зараховуватися на
собівартість виробленого майонезу за відповідними статтями витрат
за середньозваженою ціною придбання.
6.10.7. Витрати на утримання й експлуатацію машин та
обладнання, а також загальновиробничі витрати враховуються за
встановленими статтями цих витрат цехом окремо та щомісяця
списуються на відповідний рахунок виробництва і види продукції.
Загальногосподарські витрати враховуються для підприємства в
цілому.
6.10.8. Бухгалтерський облік виробництва майонезу ведеться за
видами майонезу і за масою в натурі, а тари (склобанки) - за
кількістю встановлених місткостей.
6.10.9. Фактичну собівартість одиниці виробленого майонезу
кожного виду визначають діленням витрат (за калькуляційними
статтями) на всю кількість (масу) продукції даного виду, випущеної
з виробництва.
6.11. Облік на миловарних заводах
6.11.1. До основного виробництва миловарних заводів належить
виробництво мила господарського, туалетного, мийних засобів,
гліцерину та інших. Сировиною для виробництва мила, мийних засобів
і гліцерину є рослинні й тваринні жири, синтетичні жирні кислоти,
поверхнево-активні речовини та інше.
6.11.2. Миловарні заводи мають у своєму складі основні
підрозділи: розщеплювально-гліцериновий, миловарний, - враховуючи
механічну обробку й пакування господарського й туалетного мила.
6.11.3. Сировиною для розщеплювання жирів є олія, саломас,
жир технічний та інша жирова сировина. Передача сировини у
виробництво (на розщеплювання) провадиться за фактичною масою в
натурі, а також за масою в жирах і за масою жирних кислот за
даними аналізу заводської лабораторії. Усі витрати
розщеплювально-гліцеринового цеху (дільниці) відображаються
бухгалтерією підприємства за відповідними статтями на рахунку
"Основне виробництво" (розщеплювально-гліцериновий цех).
6.11.4. Олію і саломас власного виробництва передають на
розщеплювання за їх виробничою собівартістю, а іншу жирову
сировину, в тому числі олію і саломас покупні, - за фактичною
вартістю придбання з урахуванням транспортно-заготівельних витрат.
6.11.5. Допоміжні матеріали (сірчана кислота, вапно,
фільтротканина й інші) відображаються в калькуляції за фактичною
вартістю їх придбання з урахуванням транспортно-заготівельних
витрат.
6.11.6. До статті "Паливо й енергія всіх видів на
технологічні цілі" належать вартість пари, електроенергії й інших
видів енергії, витрачених на розщеплювання жирів і виробництво
гліцерину власного виробництва за фактичною собівартістю, а
одержаних зі сторони - за вартістю придбання.
6.11.7. Усі витрати розщеплювально-гліцеринового цеху з
розщеплювання жирів, визначені без включення до них
загальногосподарських витрат, перераховуються розгорнуто за
статтями з рахунку "Основне виробництво"
розщеплювально-гліцеринового цеху на рахунок "Основне виробництво"
миловарного цеху.
6.11.8. Усі витрати на нейтралізацію і випарювання
гліцеринових вод відносять до витрат розщеплювально-гліцеринового
цеху.
6.11.9. Жирні кислоти й сирий гліцерин, одержані при
розщеплюванні жирів, у міру випуску з виробництва зважують і
здають на склад або в інші цехи для подальшої переробки. Облік
жирних кислот здійснюють за масою в натурі і в перерахунку на
100-відсотковий вміст жирних кислот, а сирий гліцерин - за масою в
натурі і в перерахунку на 88-відсотковий. Якщо жирні кислоти
реалізуються на сторону, то на них складається окрема калькуляція
фактичної собівартості і визначається ціна реалізації.
6.11.10. Облік витрат на виробництво миловарної продукції
здійснюється окремо на мило господарське й туалетне, на мийні
засоби.
6.11.11. Під час виробництва мила господарського вартість
сировини й основних матеріалів відносять за прямою ознакою до
кожного виду мила з урахуванням вмісту жирних кислот у ньому.
6.11.12. При виробництві мила туалетного вартість сировини й
основних матеріалів відносять за прямою ознакою до кожної групи
або за найменуванням туалетного мила.
6.11.13. При виробництві мийних засобів вартість сировини й
основних матеріалів відносять за прямою ознакою до кожного виду в
асортименті. Жири, що піддавалися розщеплюванню, передають на
виробництво мийних засобів за виробничою собівартістю, покупні
жирні кислоти, синтетичні жирні кислоти й інші жири, які не
піддавалися розщеплюванню, - за вартістю придбання з урахуванням
транспортно-заготівельних витрат.
6.11.14. Сировина, яка передається в цех для виробництва мила
і мийних засобів, відображається в калькуляціях таким чином:
натуральні рослинні й тваринні жири (саломас, олія, жир в
соапстоці, сало технічне, технічний жир) та інше - за масою в
жирах (без вологи й вагового відстою) і масою жирних кислот;
синтетичні жирні кислоти - за масою в жирних кислотах,
враховуючи речовини, що не омилюються;
синтетичні мийні засоби - в перерахунку на 100-відсоткові
мийні засоби.
6.11.15. Основні матеріали (содопродукти, барвники та інше)
враховують до собівартості миловарної продукції за вартістю їх
придбання з урахуванням транспортно-заготівельних витрат.
6.11.16. Вартість транспортної тари (ящики дерев'яні,
картонні й полімерні) входить до собівартості продукції відповідно
до облікової політики цін на тару й діючих нормативних актів.
6.11.17. Покупна сировина, матеріали, паливо, енергія,
таропакувальні матеріали можуть відноситися також до собівартості
виробленої миловарної продукції й гліцерину за відповідними
статтями витрат за середньозваженою ціною придбання.
6.11.18. Витрати на основну й додаткову заробітну плату
виробничих робітників з відрахуваннями на соціальне страхування
обліковують окремо - на виробництво мила господарського,
туалетного, мийних засобів і гліцерину.
6.11.19. Витрати на утримання і експлуатацію машин та
обладнання, а також загальновиробничі витрати враховуються за
встановленими статтями цих витрат цехом окремо та щомісяця
списуються на відповідний рахунок виробництва і види миловарної
продукції. Загальногосподарські витрати враховуються для
підприємства в цілому.
6.11.20. Мило, яке надходить до миловарного цеху на
переробку, приймається за фактичною масою в натурі і в перерахунку
на 100-відсоткові жирні кислоти. Вміст останніх у милі
визначається лабораторним аналізом.
6.11.21. До складу виробленої миловарної продукції звітного
місяця включають кількість і вартість виробленого мила за
вирахуванням кількості і вартості зданого в переварку.
6.11.22. Калькуляційною одиницею є одна тонна продукції
відповідного найменування - мила господарського, туалетного або
мийного засобу. Фактичну собівартість одиниці виробленої продукції
- мила господарського, туалетного й мийних засобів визначають
шляхом ділення витрат за видами або групами продукції (за
калькуляційними статтями) на всю кількість (масу) продукції даного
виду, групи чи найменування, випущеної з виробництва.
6.11.23. На миловарних заводах, які мають дистиляційні
установки, сирий гліцерин передають у подальшу обробку -
дистиляцію, після якої готовою продукцією є дистильований
гліцерин. Вихідною сировиною для виробництва дистильованого
гліцерину є сирий гліцерин. При цьому сирий гліцерин власного
виробництва оцінюється за виробничою собівартістю, а купований -
за вартістю придбання з урахуванням транспортно-заготівельних
витрат. З вартості сирого гліцерину вираховують вартість гудрону.
6.11.24. Гліцерин дистильований враховують за видами й
сортами, а фактичну масу - в натурі і в перерахунку на
100-відсотковий (крім гліцерину, який вироблено способом
іонообмінного очищення гліцеринових вод).
6.11.25. При дистиляції жирних кислот для реалізації на
сторону визначають їх виробничу собівартість шляхом додавання до
вартості жирних кислот фактичних витрат на дистиляцію й вилучення
вартості гудрону.
6.12. Облік виробництва інших видів продукції
6.12.1. На олійно-жирових підприємствах, крім перелічених у
Інструкції основних видів олійно-жирової продукції, можуть
перероблятися фруктові кісточки, вироблятися кетчуп, гірчиця,
борошно з шроту (макухи), барвники, лаки та інші види продукції.
6.12.2. Планування і облік витрат на виробництво іншої
продукції здійснюється аналогічно до обліку цільових продуктів, що
виробляються олійно-жировими підприємствами, і відповідно до
порядку, наведеного в Інструкції.
6.12.3. При виробництві рідкої гірчиці з гірчичного порошку
облік витрат і калькулювання собівартості готової продукції
здійснюють за найменуваннями і видами фасовки. Вартість сировини
власного виробництва відносять на собівартість продукції за
виробничою собівартістю, а вартість покупної сировини і матеріалів
- за вартістю придбання з урахуванням транспортно-заготівельних
витрат. Вартість скляних банок місткістю 0,125 л відносять до
витрат виробництва. Вартість скляних банок місткістю 0,2-3,0 л не
відносять на витрати виробництва, а включають до ціни продукції і
враховують на субрахунку "Тара і тарні матеріали". Биті банки (в
т. ч. щерблені) списують на витрати виробництва в межах
установлених норм. Калькуляційною одиницею є одна тонна гірчиці.
6.12.4. На підприємствах, що переробляють гірчичне насіння,
при виробництві гірчичного порошку з харчової гірчичної макухи
облік витрат і калькулювання собівартості готової продукції
здійснюють у цілому без підрозділу на види й сорти. Калькуляційною
одиницею є одна тонна гірчичного порошку.
6.12.5. При виробництві борошна із шроту (макухи) облік
витрат і калькулювання собівартості готової продукції провадять за
видами без поділу за сортами. Калькуляційною одиницею кожного виду
продукції є одна тонна борошна. Облік готової продукції ведуть за
видами борошна і за масою в натурі.
7. Облік переробки давальницької сировини
7.1. Облік переробки олійної сировини на давальницьких умовах
7.1.1. Олійнодобувні підприємства (виконавці) приймають
олійну сировину для переробки на давальницьких умовах від
товаровиробників, комерційних і інших організацій, що іменуються
надалі замовниками.
7.1.2. Замовник і виконавець укладають договір на переробку
олійної сировини, в якому визначаються: порядок надходження
олійної сировини, її якість і ціна, обсяг і терміни переробки
давальницької олійної сировини, умови розрахунків, кількість і
порядок видачі готової продукції. Підприємства мають право
передбачити в договорах оплату за зберігання несвоєчасно забраної
готової продукції.
7.1.3. Замовникам олійнодобувні підприємства відпускають як
готову продукцію олію, шрот (макуху), фосфатиди, фуз, отримані при
переробці давальницького олієнасіння з урахуванням умов,
визначених у договорі.
7.1.4. Розрахунки за послуги, надані підприємством з
переробки сировини на давальницьких умовах, можуть здійснюватись:
грошима через касу підприємства або безготівковим
перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок підприємства;
частиною своєї олійної сировини;
частиною готової продукції;
усіма вказаними видами оплати одночасно.
7.1.5. Вибір варіантів, умови і розмір оплати встановлюються
за взаємною домовленістю сторін і вказуються в договорах.
7.1.6. Приймання олійної сировини олійно-жировими
підприємствами від замовників провадиться за супровідними
накладними, у яких вказуються вид, кількість (маса), якість і
вартість олійної сировини. Накладні складаються на кожну партію
олійної сировини.
7.1.7. Прийом давальницької олійної сировини від здавальників
провадиться згідно з діючими в галузі державними стандартами на
сировину та іншими нормативними документами. Прийнята сировина за
якістю не може бути нижче за обмежувальні кондиції.
7.1.8. Приймання від замовників олійної сировини оформляється
квитанціями на приймання у переробку давальницького олієнасіння і
на видачу належної олійно-жирової продукції, які підписують
здавальник і приймальник сировини. Якість прийнятої олійної
сировини визначає лабораторія олійно-жирового підприємства і
вносить ці показники до квитанції у відповідні графи, після чого
квитанції підписує лаборант.
7.1.9. Якщо переробляється олієнасіння з високим кислотним
числом олії, то за угодою сторін провадиться його рафінація. Якщо
рафінація не провадиться, а кислотне число олії, що видана
замовнику, менше ніж у прийнятому насінні, то сторонами
визначається розмір додаткової оплати за підвищення якості
виробленої олії.
7.1.10. Бухгалтерія олійно-жирового підприємства складає
розрахунок належних до видачі замовнику олії і макухи (шрота),
отриманих від переробки давальницької олійної сировини згідно з
умовами договору. Кількість готової продукції, що видається
замовнику, розраховується на залікову вагу олієнасіння.
7.1.11. Витрата давальницької олійної сировини на виробництво
визначається з урахуванням природного убутку, втрат і відходів,
передбачених технічними умовами й іншими нормативними документами,
а також з урахуванням утворення фузів.
7.1.12. Кількість готової продукції, яка видається замовнику,
визначається відсотком видачі готової продукції, що встановлюється
за домовленістю сторін у розрахунку на залікову вагу олієнасіння.
7.1.13. Оплата замовниками послуг з переробки їх олійної
сировини повинна покривати витрати олійно-жирового підприємства з
переробки цього обсягу сировини і забезпечувати підприємству
прибуток.
7.1.14. Оплату послуг з переробки давальницького олієнасіння
частиною олійної сировини або готовою продукцією потрібно
розглядати як товарообмінні (бартерні) операції, облік яких
ведеться відповідно до чинного законодавства.
7.1.15. Отриману від замовників олійну сировину на
олійно-жирових підприємствах ураховують на позабалансовому рахунку
002 "Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне
зберігання".
7.1.16. Облік давальницької олійної сировини здійснюється
окремо для кожного замовника за найменуваннями сировини і цінами,
вказаними в договорі та супровідних документах.
7.1.17. Зберігання і переробка давальницького олієнасіння
провадиться разом з іншим олієнасінням, що надійшло за всіма
іншими джерелами (куповане, власне, держресурсів).
7.1.18. Облік давальницького олієнасіння на складах і у
виробництві здійснюється в тому самому порядку, що й облік
олієнасіння, що надійшло за всіма іншими джерелами (куповане,
власне, держресурсів).
7.1.19. Олійно-жирові підприємства можуть ураховувати витрати
на виробництво олії з олійної сировини (купованої, власної,
давальницької, держресурсів) як окремо, так і об'єднано. При
потребі розділення сумарних витрат виробництва між олією
купованою, власною, давальницькою і з держресурсів усі прямі
витрати (на основні матеріали, вартість підробітку олієнасіння,
витрати на допоміжні матеріали і т. д., крім витрат на сировину)
розподіляються пропорційно обсягам виробленої олії (купованої,
власної, давальницької, держресурсів).
7.1.20. Витрати на сировину визначаються, виходячи із
середніх норм витрати олієнасіння в поточному періоді для усієї
олійної сировини, яка пішла в переробку, і цін, що розраховуються
окремо для купованої, власної, давальницької і сировини з
держресурсів.
7.1.21. Розрахунок середніх цін для кожної олійної сировини
провадиться з урахуванням залишків цієї сировини на початок
поточного періоду (за цінами попереднього періоду). Ціни на
олієнасіння приймаються для розрахунків без ПДВ.
7.1.22. Середня ціна давальницького олієнасіння,
переробленого в поточному періоді (Цср.), визначається за формулою
В
Цср. = ---,
V
де В - вартість давальницького насіння, переробленого в
поточному періоді, визначається, грн.:
В = Bпоч. + Bнад.,
де Bпоч. - вартість залишку давальницького олієнасіння на
початок поточного періоду за цінами попереднього
періоду (без ПДВ), грн.;
Bнад. - вартість давальницького олієнасіння, що надійшло в
поточному періоді (за мінусом насіння в рахунок оплати
послуг з переробки) за цінами, вказаними в первинних
документах (без ПДВ), і яке пішло в переробку як
давальницьке, грн.;
V - обсяг переробленого в поточному періоді давальницького
насіння визначається, тонн:
V = Vпоч. + Vнад. - Vкін.,
де Vпоч. - обсяг залишку давальницького насіння на початок
поточного періоду, тонн;
Vнад. - обсяг давальницького насіння, що надійшло в поточному
періоді, тонн;
Vкін. - обсяг давальницького насіння на кінець поточного
періоду, тонн.
7.1.23. Якщо замовник за послуги з переробки олієнасіння
розраховується насінням, то допускається розраховувати середню
ціну давальницького олієнасіння шляхом розподілу вартості
переробки давальницького олієнасіння на кількість олієнасіння, що
є платою за послуги з переробки давальницької сировини.
7.1.24. Калькулювання собівартості давальницької олії
провадиться в порядку, викладеному в Інструкції, за всіма
калькуляційними статтями витрат аналогічно до калькулювання
собівартості олії, що виробляється підприємством з олійної
сировини інших джерел (купованої, власної, держресурсів).
7.1.25. За статтею калькуляції "Сировина й основні матеріали"
відображають вартість давальницької олійної сировини замовника,
вказану в договорі та супровідних документах або розраховану за
середньою ціною.
7.1.26. Калькуляційною одиницею давальницької олії є одна
тонна відповідного виду олії. Калькуляції складаються окремо на
кожний вид виробленої олії.
7.1.27. Вартість сировини й матеріалів замовника, оплачуваної
виконавцем (олійнопереробним підприємством), включається в суму
витрат виконавця.
7.1.28. Собівартість переробки давальницького олієнасіння (за
умови видачі макухи (шроту) замовнику) за поточний період
визначається з калькуляції собівартості давальницької олії за
формулою
Спер.= Спов. - Вс. + Впід. ,
де Спер. - собівартість переробки давальницького олієнасіння,
грн.;
Спов. - повна собівартість давальницької олії (за
калькуляцією собівартості олії), грн.;
Вс. - вартість сировини (олієнасіння) за вирахуванням
попутної продукції і відходів, грн.;
Впід. - вартість підробітку давальницького олієнасіння,
грн.
7.1.29. З метою спрощення розрахунків підприємство-виконавець
може складати калькуляцію лише на послуги з переробки
давальницького олійного насіння. При цьому до калькуляції
включають лише кількість витраченого насіння без урахування його
вартості. Усі інші витрати виробництва визначаються згідно з
вимогами даної Інструкції.
7.1.30. Якщо замовник залишає у розпорядженні виконавця
попутну продукцію та зворотні відходи, то при калькулюванні
послуги її вартість зменшується на вартість попутної продукції та
зворотних відходів, що залишаються у виконавця.
7.1.31. Якщо в звітному періоді перероблялася тільки
давальницька олійна сировина, то всі витрати на утримання
сировинного цеху входять у вартість переробки.
7.1.32. Якщо за рахунок різниці фактичного й планового виходу
олії на олієдобувному підприємстві утвориться економія олійної
сировини, то її величина списується з дебету рахунку 05
"Матеріали" у кредит рахунку 80 "Прибуток і збиток"; якщо
утвориться збиток, то його величина списується в дебет рахунку 81
"Використання прибутку". При цьому величина економії або збитку
олійної сировини визначається, виходячи із середньої ціни або ціни
підприємства на давальницьку сировину.
7.1.33. В обсяг продукції в діючих оптових цінах підприємств
включається тільки вартість послуг підприємства з переробки
давальницького олієнасіння з урахуванням вартості витрачених
допоміжних матеріалів підприємством-виконавцем.
7.1.34. Коли за виготовлення продукції з давальницької
сировини оплата проводиться частиною цієї сировини, вироблена з
неї продукція включається в обсяг продукції власного виробництва.
7.1.35. Переробка давальницької олійної сировини, що належить
замовникам інших країн, провадиться згідно із Законом України "Про
операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних
відносинах".
7.2. Облік переробки жирової сировини на давальницьких умовах
7.2.1. Олійно-жирові переробні й миловарні підприємства
(виконавці) приймають у переробку давальницьку олію, саломас, жири
тваринні й іншу жирову сировину, що поставляються на умовах
взаємної домовленості товаровиробниками, комерційними й іншими
організаціями, що іменуються надалі замовниками.
7.2.2. Замовник і виконавець укладають договір на переробку
жирової сировини, в якому визначаються: порядок надходження
жирової сировини, її якість і ціна, обсяг і терміни переробки,
умови розрахунків, вид, кількість і порядок видачі готової
продукції. Підприємства мають право передбачити в договорах оплату
за зберігання несвоєчасно вибраної готової продукції.
7.2.3. Замовникам олійно-жирові підприємства відпускають як
готову продукцію: олію рафіновану недезодоровану, олію рафіновану
дезодоровану, олію фасовану, саломас, маргаринову продукцію,
майонез, а миловарні підприємства - продукцію миловаріння.
7.2.4. Оплату послуг олійно-жирового підприємства з переробки
своєї жирової сировини і виробництва з неї готової продукції
замовники мають право провадити:
готівкою через касу підприємства або безготівковим
перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок підприємства;
частиною своєї жирової сировини;
частиною готової продукції;
усіма вказаними видами оплати одночасно.
7.2.5. Вибір варіантів і розмір оплати встановлюються за
взаємною домовленістю сторін і вказуються у договорах.
7.2.6. Приймання від замовників жирової сировини провадиться
за супровідними накладними, у яких вказуються вид, кількість
(маса), якість і вартість жирової сировини. Накладні складаються
на кожну партію жирової сировини.
7.2.7. Приймання давальницької жирової сировини від
замовників провадиться згідно з діючими в галузі державними
стандартами на жирову сировину та іншими нормативними документами.
7.2.8. Приймання від замовників жирової сировини оформляється
квитанціями, які підписує здавальник жирової сировини і
приймальник. Якість прийнятої жирової сировини визначає
лабораторія олійно-жирового підприємства і вносить ці показники в
квитанції у відповідні графи, після чого квитанції підписує
лаборант.
7.2.9. Бухгалтерія олійно-жирового підприємства складає
розрахунок належної до видачі замовнику готової продукції, що буде
одержана від переробки давальницької жирової сировини, у
розрахунку на кількість сировини в жирах (без вологи і вагового
відстою).
7.2.10. Витрата давальницької жирової сировини на виробництво
здійснюється з урахуванням діючих норм витрат, природного убутку,
втрат і відходів, передбачених технічними умовами й іншими
нормативними документами, а також з урахуванням утворення фузів.
7.2.11. Кількість готової продукції, що видається замовнику,
визначається, виходячи з витрат олії на одиницю готової продукції
(1 тонну) за розрахунками планової калькуляції. При складанні
планової калькуляції на готову продукцію з давальницької сировини
за статтею "Сировина" окремим рядком відображається олія, що
перейшла у фуз і кількість якої розраховується за діючими нормами,
розробленими та затвердженими в установленому порядку. За статтею
"Відходи та втрати при зберіганні на зливній станції"
відображаються відходи та втрати олії за рахунок утворення фузів,
що розраховані за діючими нормами. Витрати олії на виробництво
одиниці давальницької продукції визначаються з калькуляції як сума
олії, яку витрачено на виробництво, та олії, що перейшла у фуз.
7.2.12. Якщо фузи, за умовами договору, залишаються у
розпорядженні підприємства-виконавця, то вартість послуги з
переробки давальницької сировини зменшується на вартість фузу,
який залишається і який оцінюється за ціною можливого використання
або за ціною вихідного матеріального ресурсу (з урахуванням вмісту
жирів).
7.2.13. Якщо фузи, за умовами договору, видаються замовнику,
то вартість послуги з переробки олійної сировини складається з
витрат виконавця.
7.2.14. Оплата замовниками послуг з переробки давальницької
жирової сировини повинна покривати всі витрати олійно-жирового
підприємства з переробки давальницької жирової сировини і
забезпечувати підприємству прибуток.
7.2.15. Оплату послуг з переробки давальницької жирової
сировини частиною жирової сировини (олією, саломасом, тваринними
жирами та інше) або готової продукції (олія рафінована, саломас,
маргарин, майонез, мило та інше) потрібно розглядати як
товарообмінні (бартерні) операції, облік яких ведеться відповідно
до законодавства.
7.2.16. Жирова сировина, прийнята від замовників,
обліковується олійно-жировим підприємством на позабалансовому
рахунку 002 "Товарно-матеріальні цінності, прийняті на
відповідальне зберігання". Для розрахунків із замовниками на
підприємствах ведуться за балансом картки на кожного замовника, в
яких відображається отримана від них сировина, належна, відпущена
і продукція, що нарахована до видачі.
7.2.17. Облік давальницької жирової сировини здійснюється
окремо для кожного замовника за найменуваннями жирової сировини і
вагою в натурі і в жирах (без вологи і вагового відстою) та
цінами, вказаними в договорі і супровідних документах.
7.2.18. Зберігання і переробка жирової сировини провадиться
разом з іншою жировою сировиною, що надійшла за всіма іншими
джерелами (купована, власна, держресурсів).
7.2.19. Облік давальницької жирової сировини на складах і у
виробництві здійснюється в тому ж порядку, що й облік сировини,
яка надійшла за іншими джерелами (купована, власна, держресурсів).
7.2.20. Олійно-жирові підприємства можуть ураховувати витрати
на вироблення готової продукції (з купованої, давальницької,
власної і сировини з держресурсів) як окремо, так і об'єднано. При
потребі розділення сумарних витрат виробництва між продукцією,
виробленою з купованої, давальницької, власної і сировини з
держресурсів, усі прямі витрати (на основні матеріали, вартість
підробітку сировини, витрати на допоміжні матеріали і т. д.), крім
витрат на сировину, розподіляються пропорційно до обсягів
виробленої продукції.
7.2.21. Витрати жирової сировини визначаються, виходячи з
норм витрати даної жирової сировини і цін, що розраховуються
окремо для купованої, власної, давальницької і сировини з
держресурсів.
7.2.22. При складанні планової калькуляції витрата
давальницької жирової сировини на виробництво провадиться з
урахуванням діючих норм природного убутку, втрат і відходів,
передбачених технічними умовами й іншими нормативними документами,
а також з урахуванням утворення фузу.
7.2.23. Розрахунок цін для кожного виду жирової сировини
провадиться з урахуванням залишків цієї сировини на початок
поточного періоду (за цінами попереднього періоду). Ціни на жирову
сировину приймаються для розрахунків без ПДВ.
7.2.24. Середня ціна давальницької жирової сировини,
переробленої в поточному періоді (Цср.), визначається за формулою
В
Цср. = ---,
V
де В - вартість давальницької жирової сировини, переробленої
в поточному періоді, визначається, грн.:
В = Впоч. + Внад.,
де Впоч. - вартість залишку давальницької жирової сировини на
початок поточного періоду за цінами попереднього
періоду (без ПДВ), грн.;
Внад. - вартість давальницької жирової сировини, що надійшла
в поточному періоді (за мінусом жирової сировини
в рахунок оплати послуг з переробки) за цінами,
вказаними у договорах та супровідних документах, і
що пішла в переробку в поточному періоді, грн.;
V - обсяг переробленої в поточному періоді давальницької
жирової сировини визначається, тонн:
V = Vпоч. + Vнад. - Vкін.,
де Vпоч. - обсяг залишку давальницької жирової сировини на
початок поточного періоду, тонн;
Vнад. - обсяг давальницької жирової сировини, що надійшла в
поточному періоді, тонн;
Vкін. - обсяг давальницької жирової сировини на кінець
поточного періоду, тонн.
7.2.25. Якщо замовник за послуги з переробки давальницької
жирової сировини розраховується жировою сировиною, то для
складання калькуляції допускається розраховувати середню ціну
давальницької сировини шляхом ділення витрат на переробку
давальницької сировини на кількість жирової сировини, яка є платою
за послуги з переробки.
7.2.26. Калькулювання собівартості жирової продукції з
давальницької сировини провадиться за всіма калькуляційними
статтями витрат аналогічно до калькулювання собівартості
продукції, що виробляється підприємствами з жирової сировини інших
джерел (купованої, власної, держресурсів).
7.2.27. Калькуляційною одиницею давальницької жирової
сировини, прийнятої для переробки, є 1 тонна готової продукції.
Калькуляції складаються окремо на кожний вид виробленої продукції.
7.2.28. Вартість жирової сировини й матеріалів замовника, що
оплачуються олійно-жировим підприємством, включається в суму
витрат на сировину й матеріали олійно-жирового підприємства.
7.2.29. Якщо відвантаження і транспортування давальницької
готової продукції виконується підприємством-переробником, то
витрати на ці операції збираються на особових рахунках замовників
і враховуються за кредитом рахунку 62. У міру надання послуг
витрати списуються до дебету рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і
замовниками" і зараховуються на собівартість давальницької готової
продукції.
7.2.30. При калькулюванні собівартості однієї тонни маргарину
або майонезу, що виробляється з давальницької олії, передусім
складається калькуляція на олію рафіновану дезодоровану і саломас.
При цьому за статтею "Сировина та основні матеріали" відображають
вартість жирової сировини замовника, вказану в договорі та
супровідних документах або розраховану за середньою ціною.
7.2.31. За калькуляцією визначається собівартість послуги з
виробництва однієї тонни олії рафінованої дезодорованої та однієї
тонни саломасу:
Спер.= Спов. - Вс.,
де Спер. - собівартість переробки давальницької жирової
сировини, грн.;
Спов. - повна собівартість готової продукції (олія рафінована
дезодорована, саломас), виробленої з давальницької
жирової сировини, грн.;
Вс. - вартість давальницької жирової сировини, грн.
7.2.32. При складанні калькуляції на маргарин і майонез, що
виробляється з давальницької олії, за статтею калькуляції
"Сировина й основні матеріали" вартість олії рафінованої
дезодорованої і саломасу оцінюється за вартістю послуги,
визначеною з калькуляцій на ці напівфабрикати.
7.2.33. Для спрощення розрахунків підприємство може складати
калькуляцію тільки на послугу з переробки давальницької сировини.
При цьому в калькуляції на олію рафіновану і саломас за статтею
"Сировина" відображається тільки кількість олії без визначення її
вартості. Усі інші статті витрат визначаються згідно з вимогами
даної Інструкції.
7.2.34. Фактична наявність та використання давальницької олії
виявляється за результатами річної вагової інвентаризації. Якщо
при проведенні річної вагової інвентаризації жирової сировини
(олія та інші) виявляється економія за рахунок різниці фактичного
й планового виходу готової продукції, то її величина списується з
дебету рахунку 05 "Матеріали" до кредиту рахунку 80 "Прибуток і
збиток". Якщо утвориться збиток, то його величина списується в
дебет рахунку 81 "Використання прибутку". При цьому величина
економії або збитку олії визначається, виходячи з середньої ціни
або ціни підприємства на давальницьку сировину.
7.2.35. При переробці давальницької жирової сировини (олії,
саломасу, жирів тваринних і іншої жирової продукції) до обсягу
продукції в діючих оптових цінах підприємства (при будь-якій
формі оплати) включається вартість послуг з виробництва готової
продукції з давальницької жирової сировини.
7.2.36. Коли за виготовлення продукції з давальницької
сировини оплата проводиться частиною цієї сировини, вироблена з
неї продукція включається в обсяг продукції власного виробництва.
8. Облік у допоміжних виробництвах (цехах)
8.1. Загальні положення
8.1.1. До функцій допоміжних виробництв уходить
обслуговування основного виробництва і всього підприємства.
Допоміжні виробництва не беруть безпосередньої участі у випуску
основної продукції, але сприяють цьому, забезпечуючи умови,
необхідні для нормальної роботи основного виробництва.
8.1.2. Собівартість продукції і послуг допоміжних виробництв
(цехів) планують і враховують за скороченим переліком статей
калькуляції: матеріали, паливо та енергія на технологічні цілі,
основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, відрахування
на соціальне страхування, витрати на утримання та експлуатацію
обладнання, загальновиробничі (цехові) витрати.
8.1.3. При цьому за статтями "Основна заробітна плата" і
"Додаткова заробітна плата" обліковують заробітну плату
робітників, які обслуговують енергетичні господарства, ремонтні
майстерні, транспортні цехи, тарний цех, інші.
8.1.4. За статтею "Сировина та основні матеріали" враховують
вартість: води, використаної на виробництво пари; аміаку й інших
матеріалів, витрачених на виробництво холоду; антрациту АП,
сидериту, вапна, бахромату, які йдуть на виробництво водню;
запасних частин і матеріалів, витрачених на проведення ремонтних
робіт; ящикових і бочкових комплектів, інших матеріалів,
витрачених на виготовлення тари, та інше.
8.1.5. За статтею "Паливо й енергія на технологічні цілі"
враховують вартість газу, нафти, бензину, іншого палива, яке
витрачене на виробництво електроенергії, пари, холоду та інше, а
також вартість електроенергії, яка надходить зі сторони для потреб
цехів допоміжного виробництва.
8.1.6. Розподілення загальновиробничих витрат за об'єктами
калькулювання провадиться пропорційно до суми витрат на основну
заробітну плату робітників, зайнятих виробництвом продукції
(робіт, послуг), та витрат на утримання машин і устаткування.
8.1.7. До собівартості продукції і послуг допоміжного
виробництва загальногосподарські витрати не включають, крім тієї
частини продукції і тих послуг, які виконані для сторонніх
організацій і для власного капітального будівництва.
8.1.8. Собівартість робіт і послуг, які надаються одними
цехами іншим цехам, а також цехам допоміжного виробництва,
визначається, виходячи з фактичної суми основних витрат, витрат на
утримання й експлуатацію обладнання і загальновиробничих витрат.
8.1.9. Витрати на поточні ремонти, які провадять допоміжні
цехи для власних потреб, і на утримання устаткування цеху
враховуються тільки в частині витрат на матеріали, а також на
основну й додаткову заробітну плату робітників.
8.1.10. На кінець місяця за даними аналітичного обліку
визначають суму витрат для окремих виробництв (за показниками
вимірювальних приладів, нарядів, замовлень і інших документів),
кількість виробленої продукції і виконаних робіт у цілому й окремо
за споживачами. На підставі цих даних витрати розподіляють за
фактичними споживачами послуг і продукції. При цьому допускається
оцінка взаємних послуг допоміжних виробництв за собівартістю.
8.1.11. Фактична собівартість виконаних робіт (послуг)
визначається тільки за замовленнями, які повністю виконані у
звітному місяці. Фактичні витрати за річними замовленнями
записуються щомісяця на виробництво, незалежно від терміну й
закінчення згідно з напрямком і призначенням виконаних робіт.
8.2. Енергетичні цехи (дільниці)
8.2.1. До складу енергетичних цехів (дільниць) можуть
входити: електростанції, служба контрольно-вимірювальних приладів
і автоматики, електроремонтні служби.
8.2.2. Електростанції виробляють електроенергію для
виробничих потреб і для освітлення. До витрат електростанції
входять також витрати на утримання й експлуатацію заводських
енергетичних комунікацій і втрати енергії у магістральних мережах
підприємства. Паливо й допоміжні матеріали входять до собівартості
електроенергії за вартістю придбання або за фактичною
собівартістю.
8.2.3. Одиницею калькулювання продукції електростанції є
1000 кВт/год. енергії. Собівартість 1000 кВт/год. енергії
визначають діленням суми виробничих витрат за звітний місяць на
кількість виробленої енергії (послуг). При цьому із загальної
кількості виробленої енергії кожного виду вираховується кількість
енергії, яка використана енергетичним цехом протягом місяця для
власних потреб. Кількість електроенергії, яка відпущена
цехам-споживачам на освітлення і стороннім організаціям,
визначають за показниками лічильників.
8.2.4. Відповідальною особою електростанції щомісяця
складається звіт про виробництво і розподілення електроенергії
споживачам, який затверджує головний інженер підприємства.
8.2.5. Підприємства, які не мають електростанцій, можуть
отримати електроенергію зі сторони по електричних мережах з
понижувальними електропідстанціями і трансформаторними пунктами. У
цьому разі собівартість електроенергії визначається з вартості
цієї енергії за встановленими тарифами з доданням таких витрат
підприємства:
1) вартість матеріалів і запасних частин для поточного
ремонту й утримання електромережі, обладнання підстанцій і
трансформаторних пунктів;
2) витрати на оплату праці чергових майстрів,
електромонтерів, слюсарів та інших робітників, зайнятих
обслуговуванням електромереж, обладнанням підстанцій і
трансформаторних пунктів;
3) відрахування на соціальне страхування;
4) амортизаційні відрахування на повне відновлення основних
засобів, які безпосередньо беруть участь у розподіленні
електроенергії.
8.2.6. Калькулювання собівартості електроенергії і
розподілення витрат в цьому разі провадиться у такому самому
порядку, як і при обліку витрат для власних електростанцій.
8.2.7. Облік витрат служб контрольно-вимірювальних приладів і
автоматики й електроремонтної провадиться аналогічно до обліку
витрат у ремонтних цехах.
8.3. Паросилове господарство
8.3.1. До складу паросилового господарства можуть входити
парові станції, котельні установки, водоканалізаційні магістралі,
водонасосні станції та інше.
8.3.2. Парові станції або котельні установки виробляють пару
й гарячу воду для технологічних потреб, а також для двигунів і
опалення. Витрати на виробництво пари, а саме витрати води, палива
й допоміжних матеріалів, включають до калькуляції за фактичною
собівартістю підприємства або вартістю придбання ресурсу. До
витрат паросилового господарства входять також витрати на
утримання водоканалізаційних магістралей до цехів-споживачів.
Виробництво пари (гарячої води) вимірюють спеціальними приладами.
8.3.3. Об'єктом калькулювання паросилового господарства є
одна Гкал тепла або одна тонна нормальної пари. Собівартість
однієї Гкал тепла або однієї тонни нормальної пари визначають
діленням сум витрат за звітний місяць на кількість виробленої пари
з вирахуванням витрат пари на власні потреби котельні.
8.3.4. При цьому вартість пари (гарячої води), відпущеної
цехам-споживачам на господарські потреби, визначають за даними
спеціальних приладів, а за відсутності останніх - на підставі
технічного розрахунку відповідно до потужності агрегатів
цехів-споживачів, часу роботи і кубатури будівлі.
8.3.5. Відповідальною особою паросилового господарства
щомісяця складається звіт про виробництво і розподілення пари
(гарячої води) споживачам, який затверджує головний інженер
підприємства.
8.3.6. Вода підприємству може подаватися або з власного
водопроводу, або з комунального. При водопостачанні підприємства
насосною станцією, яка має власне водосховище з водопровідними
мережами, собівартість води складається з витрат на утримання і
поточний ремонт артезіанських свердловин, обладнання водосховищ і
магістралей.
8.3.7. Воду обліковують у кубічних метрах за показниками
водомірів і манометрів водонасосної станції, що реєструють подачу
води у водосховище. Кількість води, яка надходить зі сторони,
визначають за рахунками водопостачальної організації.
8.3.8. Об'єктом калькулювання водопостачання є 1 куб.м води
(1000 л). Собівартість 1 куб.м води визначають діленням суми
витрат за звітний місяць на кількість отриманої і використаної
води. Кількість води, відпущеної цехам-споживачам і на
господарські потреби, визначають, виходячи з виробничої програми і
норм витрат води на виробничі й господарські потреби. Щомісяця
відповідальні особи за водопостачання складають звіт про витрати
води.
8.4. Компресорні цехи (дільниці)
8.4.1. Компресорні цехи призначені для виробництва холоду на
компресорних установках. Виробничу програму установок складають на
підставі щомісячного плану виробництва основних виробничих цехів,
які споживають холод, і діючих норм витрачання на одиницю
продукції.
8.4.2. Об'єктом калькулювання роботи компресорного цеху є
1000 робочих калорій холоду. Собівартість 1000 робочих калорій
холоду визначають діленням суми витрат за звітний місяць на
кількість виробленого холоду. Кількість холоду, витраченого
цехами-споживачами, визначають за даними вимірювальних приладів. У
разі відсутності вимірювальних приладів фактичні витрати на
виробництво холоду розподіляють між цехами-споживачами пропорційно
до витрат, обчислених за плановими нормами витрат. У такому самому
порядку розподіляють витрати на холод між окремими видами
продукції, які виробляються в одному цеху.
8.4.3. Щомісяця відповідальні особи компресорних цехів
складають звіт, який затверджує головний інженер підприємства.
8.5. Ремонтні цехи (дільниці)
8.5.1. До ремонтних цехів підприємств можуть належати
ремонтно-механічні майстерні, ремонтно-будівельні дільниці,
електроремонтна служба (якщо вона не входить до енергетичного
цеху) та інше.
8.5.2. Об'єктом обліку й калькулювання ремонтних цехів є
разові або постійно діючі (річні) виробничі замовлення. Витрати на
роботи обгрунтовуються відомостями дефектів, технічними актами,
описами робіт, складеними в процесі огляду об'єкта робіт.
8.5.3. Разові замовлення відкриваються на конкретну роботу.
8.5.4. Постійно діючі (річні) замовлення відкриваються на
дрібні роботи постійного характеру кожним цехом-замовником із
зазначенням статті для віднесення витрат до цього чи іншого
замовлення.
8.5.5. Замовлення на поточний ремонт виконується у межах сум,
передбачених кошторисами загальновиробничих і
загальногосподарських витрат відповідних цехів і відділів
підприємства на ці роботи.
8.5.6. Ремонтні цехи провадять ремонт і модернізацію
виробничого обладнання, здійснюють технічний контроль за ним,
виконують роботи з поточного й капітального ремонту будівель і
споруд.
8.5.7. Витрати на оплату праці виробничих робітників
ураховують окремо, зважаючи на роботи, виконані для капітального
ремонту обладнання, для капітального ремонту будівель і споруд,
для сторонніх організацій і непромислових господарств. Усі інші
витрати враховують разом для ремонтних цехів (дільниць) і
розподіляють між видами робіт пропорційно до витрат на основну
заробітну плату виробничих робітників.
8.6. Транспортні цехи (дільниці)
8.6.1. Витрати на утримання транспорту обліковують окремо за
видами транспорту (автотранспорт, залізничний транспорт та інше).
8.6.2. Облік витрат транспортних цехів здійснюється на
підставі планів техніко-економічних показників (фактичних даних),
використання транспортних машин, розподілення робочого часу цих
машин між цехами-споживачами і затверджених кошторисів витрат, а
також діючих норм матеріальних, трудових і грошових витрат.
8.6.3. Підставою для обліку роботи вантажного автотранспорту
й розподілення витрат є дорожні листки встановленої форми, у яких
на підставі товарно-транспортних накладних указуюють усі дані щодо
кожної поїздки (який вантаж, у якій кількості, з якого пункту,
куди доставлений, відстань між початковим і кінцевим пунктами).
8.6.4. Об'єктом калькулювання вантажного автотранспорту є
один тоннокілометр перевезень. Калькуляційною одиницею для
автокар, автонавантажувачів є одна машино-година. Собівартість
одиниці робіт і послуг у цих випадках визначається діленням усієї
суми витрат на експлуатацію вантажного транспорту на загальну
кількість тонно-кілометрів.
8.6.5. Вартість вантажно-розвантажувальних робіт (витрати на
оплату праці вантажників, які супроводжують машини, і підсобних
робітників) не входить до собівартості тонно-кілометра.
8.6.6. До витрат на утримання залізничного транспорту
(власного й орендованого) входять витрати на утримання залізничних
шляхів, рухомого складу, залізничних ваг, збори за подачу й
прибирання вагонів з лінії загального користування та інше.
8.6.7. Калькуляційною одиницею залізничного транспорту є одна
тонна вантажу, який перевозиться.
8.6.8. Витрати на утримання залізничного транспорту
розподіляють пропорційно до вантажообігу в тоннах. При цьому для
визначення кількості вантажів, які перевозяться, береться до
уваги: навантаження вантажів, які підлягають перевезенню у межах
шляхів підприємства; розвантаження вантажів, прийнятих з мережі
загального користування; розвантаження вантажів, перевезених у
межах шляхів підприємства.
8.7. Електролізерний цех
8.7.1. На заводах, які виробляють водень для реалізації на
сторону, витрати електролізерного цеху враховуються за допоміжним
виробництвом, в цьому разі складається звітна калькуляція.
8.7.2. Об'єктом калькулювання роботи електролізерного цеху є
1000 куб.м водню. Собівартість 1000 куб.м водню визначають
діленням суми витрат за звітний місяць на кількість виробленого
водню.
8.7.3. Облік виробництва водню провадять за допомогою
газового лічильника, установленого в електролізерному або
автоклавному цеху. За наявності лічильника в електролізерному цеху
кількість виробленого водню за зміну визначають безпосередньо за
показниками лічильника. Якщо лічильник установлено тільки в
автоклавному цеху, то виробництво водню обліковують за актами
передавання водню електролізерним цехом автоклавному з урахуванням
наявності водню в газгольдері.
8.7.4. Облік витрат водню за наявності газового лічильника в
автоклавному цеху здійснюють за показниками лічильника. Якщо
лічильник для обліку виробництва водню установлено тільки в
електролізерному цеху, то витрати його в автоклавному цеху
визначають за показниками цього лічильника з урахуванням наявності
водню у газгольдері.
8.8. Тарний цех (дільниця)
8.8.1. У тарному цеху виготовляють тару для пакування готової
продукції, виробленої на підприємстві. Витрати на виробництво
визначають за видами тари (бочкова, ящикова, картонна та інше).
8.8.2. Вартість матеріалів, витрачених на виготовлення тари,
і витрати на оплату праці робітників тарного цеху відносять до
витрат стосовно відповідних видів тари за прямою ознакою, а решту
витрат розподіляють пропорційно до витрат на оплату праці
виробничих робітників.
8.8.3. Об'єктом калькулювання продукції тарного цеху є
типовий розмір кожного виду тари. Для решти тари даного виду
визначають відповідні коефіцієнти, за якими їх приводять до
калькульованої одиниці.
8.8.4. Собівартість приведеної одиниці визначають діленням
загальної суми витрат даного виду тари на загальну кількість
приведених одиниць.
8.8.5. Витрати на ремонт тари обліковують окремо від витрат
на виробництво нової тари.
8.8.6. Бухгалтерський облік тари здійснюється за видами тари
відповідно до основних положень бухгалтерського обліку тари на
промислових підприємствах.
Додаток 1
до пунктів 2.1.6, 3.1.1, 3.3.1 Інструкції
з планування, обліку й калькулювання
собівартості продукції на підприємствах
олійно-жирової промисловості України
Перелік основних видів матеріальних
ресурсів, попутної продукції і зворотних
відходів при виробництві продукції в
олійно-жировій промисловості України
------------------------------------------------------------------------
|Сировина|Основні |Попутна |Зворотні|Допоміжні|Таропакувальні|Енерго-|
| |матеріали|продукція|відходи |матеріали|матеріали |витрати|
|----------------------------------------------------------------------|
| Виробництво олій нерафінованих (у т.ч. фасування) |
|----------------------------------------------------------------------|
|Насіння | |шрот, |лузга |фільтро- |склопляшки, |пара, |
|олійно- | - |макуха |(лушпи- |тканина, |пляшки полі- |елект- |
|містких | | |ння), |розчин- |мерні, короби |роенер-|
|культур,| | |шкаралу-|ник, вода|картонні, |гія |
|фруктові| | |па, фузи| |плівка ПВХ, | |
|кісточки| | |(бакові | |преформа, | |
| | | |відстої)| |наклейки, | |
| | | | | |картон, | |
| | | | | |фольга, | |
| | | | | |поліетилен | |
| | | | | |етикетки, | |
| | | | | |ящики | |
| | | | | |дерев'яні і | |
| | | | | |полімерні, | |
| | | | | |фляги, | |
| | | | | |бочки | |
| | | | | |крохмаль, | |
| | | | | |декстрин, | |
| | | | | |емульсія ПВА | |
| | | | | |та інші | |
|----------------------------------------------------------------------|
| Рафінація олій і жирів (у т.ч. фасування) |
| (повний цикл, включаючи вінтеризацію і дезодорацію) |
|----------------------------------------------------------------------|
|Олії не-| |фосфатид-|жир у |сода |склопляшки, |пара, |
|рафіно- | - |ні кон- |жиро- |кальцино-|пляшки й проб-|елект- |
|вані, | |центрати:|вловлю- |вана, |ки полімерні, |роене- |
|жири | |харчові, |вачах, |сода кау-|преформа, |ргія, |
|тваринні| |кормові |жир у |стична, |наклейки, |стисне-|
|харчові | | |вибіль- |сіль, |прокладки, |не по- |
| | | |ній гли-|кислота |фольга |вітря |
| | | |ні, по- |сірчана, |(ковпачки), | |
| | | |гони де-|кислота |етикетки, | |
| | | |зодора- |лимонна, |ящики | |
| | | |ції, |кислота |дерев'яні і | |
| | | |жири |фосфорна,|полімерні, | |
| | | |у філь- |кислота |короби | |
| | | |труваль-|щавлева, |картонні, | |
| | | |ному |вугілля |емульсія ПВА, | |
| | | |порошку,|акти- |декстрин | |
| | | |бакові |воване, |та інші | |
| | | |відстої,|глина | | |
| | | |соапсток|вибільна,| | |
| | | |(у |фільтро- | | |
| | | |жирах) |тканина, | | |
| | | | |фільтру- | | |
| | | | |вальний | | |
| | | | |порошок | | |
| | | | |(перлі- | | |
| | | | |товий) | | |
|----------------------------------------------------------------------|
| Гідрогенізація олій і жирів (виробництво саломасу) |
|----------------------------------------------------------------------|
|Олії, |водень, | |жир у |вода, | |пара, |
|тваринні|каталі- | - |жиров- |вибільна | - |елект- |
|жири й |затори | |ловлю- |глина, | |роенер-|
|суміші |гідру- | |вачах, |вугілля | |гія |
|тварин- |вання | |каталі- |активо- | | |
|них і | | |заторний|ване, | | |
|рослин- | | |жир, жир|перліт, | | |
|них | | |у ви- |сидерит, | | |
|жирів | | |більній |фільтро- | | |
| | | |глині, |тканина, | | |
| | | |жирові |інертний | | |
| | | |погони |газ | | |
|----------------------------------------------------------------------|
| Виробництво водню електролітичним методом |
|----------------------------------------------------------------------|
|Вода |електро- | - | - |їдкий |балони |пара, |
| |літ | | |натр, |(при комприму-|елек- |
| | | | |дистильо-|ванні О(2) |тро- |
| | | | |вана | |енергія|
| | | | |вода, | | |
| | | | |біхромат | | |
| | | | |калію, | | |
| | | | |фільтру- | | |
| | | | |вальна | | |
| | | | |тканина, | | |
| | | | |пароніт | | |
|----------------------------------------------------------------------|
| Виробництво маргаринової продукції |
|----------------------------------------------------------------------|
|Саломас |емульга | |жир у | - |ящики дерев'- |пара, |
|харчо- |тори, | |жиров- | |яні, ящики по-|елек- |
|вий, |молоко | - |ловлюва-| |лімерні, коро-|тро |
|олія, |незбира- | |чах | |би картонні, |енергія|
|жири |не, | | | |фольга, під- |стисне-|
|тварин- |молоко | | | |пергамент, |не по- |
|ні, хар-|сухе | | | |пергамент, |вітря, |
|чові |незбира- | | | |наклейки на |холод |
|(нерафі-|не, | | | |тару, папір | |
|новані |молоко | | | |етикетковий, | |
|або |сухе | | | |стрічка кле- | |
|рафіно- |знежире- | | | |йова, мішки | |
|вані |не, | | | |поліетилено- | |
|дезодо- |цукор- | | | |ві, плівка | |
|ровані) |пісок, | | | |поліетилено- | |
| |сіль ку- | | | |ва, плівка | |
| |хонна, | | | |ПВХ, стакан- | |
| |аромати- | | | |чики й баноч- | |
| |затори, | | | |ки з полімер- | |
| |смакові | | | |них матеріа- | |
| |й арома- | | | |лів, банки | |
| |тичні | | | |жерстяні, | |
| |добавки, | | | |бочки та інші | |
| |кислота | | | | | |
| |лимонна, | | | | | |
| |кислота | | | | | |
| |молочна | | | | | |
| |харчова, | | | | | |
| |фосфа- | | | | | |
| |тидний | | | | | |
| |концен- | | | | | |
| |трат | | | | | |
| |харчо- | | | | | |
| |вий, | | | | | |
| |стабілі- | | | | | |
| |затори, | | | | | |
| |консер- | | | | | |
| |ванти, | | | | | |
| |барвни- | | | | | |
| |ки, | | | | | |
| |вітамі- | | | | | |
| |ни, | | | | | |
| |вода | | | | | |
|----------------------------------------------------------------------|
| Виробництво майонезу |
|----------------------------------------------------------------------|
|Олія |яєчний | |жир у | |банки скляні, |пара, |
|рафіно- |порошок, | - |жиров- | - |туби, стакан- |елек- |
|вана |оцет | |ловлю- | |чики й банки |тро |
|дезодо- |харчо- | |вачах | |з полімерних |енергія|
|рована |вий, | | | |матеріалів, |стисне-|
| |кислота | | | |бідони, криш- |не |
| |оцтова, | | | |ки жерстяні, |повітря|
| |кислота | | | |кришки з по- | |
| |лимонна, | | | |лімерних ма- | |
| |сіль, | | | |теріалів, | |
| |цукор- | | | |плівка полі- | |
| |пісок, | | | |мерна, плівка | |
| |молоко | | | |ПВХ, стрічка | |
| |сухе, | | | |клейова, | |
| |продукти | | | |емульсія ПВА, | |
| |молочно- | | | |фольга, кар- | |
| |сухі | | | |тон, дріт, | |
| |різнома- | | | |наклейки на | |
| |нітної | | | |тару, етикет- | |
| |жирнос- | | | |ки, папір, | |
| |ті, гір- | | | |ящики дерев'- | |
| |чичний | | | |яні, ящики | |
| |порошок, | | | |картонні та | |
| |сода | | | |інші | |
| |харчова, | | | | | |
| |крох- | | | | | |
| |маль, | | | | | |
| |екстрак- | | | | | |
| |ти | | | | | |
| |пряно- | | | | | |
| |арома- | | | | | |
| |тичних | | | | | |
| |речовин, | | | | | |
| |смакові | | | | | |
| |й арома- | | | | | |
| |тичні | | | | | |
| |добавки, | | | | | |
| |стабілі- | | | | | |
| |затори, | | | | | |
| |вода | | | | | |
|----------------------------------------------------------------------|
| Виробництво туалетного мила |
|----------------------------------------------------------------------|
|Олії, |вибілю- | - | - |сіль, |короби або |пара, |
|жири й |вальні | | |їдкий |коробковий |елек- |
|жирні |речови- | | |натр, со-|крій, коробки |тро |
|кислоти,|ни, | | |да каль- |із синтетич- |енер- |
|саломас |консер- | | |цинована |них матеріа- |гія, |
|техніч- |ванти, | | | |лів, картон, |стисне-|
|ний |пластифі-| | | |папір різних |не |
| |катори й | | | |видів, ярли- |повітря|
| |антиок- | | | |ки, наклейки, | |
| |сиданти, | | | |підпергамент, | |
| |пережи- | | | |стрічка кле- | |
| |рювальні | | | |йова, емуль- | |
| |речови- | | | |сія ПВА, ети- | |
| |ни: | | | |кетки та інші | |
| |(лано- | | | | | |
| |лін, | | | | | |
| |жир нор- | | | | | |
| |ковий, | | | | | |
| |пальмі- | | | | | |
| |тин), | | | | | |
| |клеючі | | | | | |
| |речови- | | | | | |
| |ни, | | | | | |
| |антисеп- | | | | | |
| |тичні | | | | | |
| |речови- | | | | | |
| |ни, | | | | | |
| |запашни- | | | | | |
| |ки, | | | | | |
| |олійні | | | | | |
| |екстрак- | | | | | |
| |ти ліку- | | | | | |
| |вальних | | | | | |
| |трав і | | | | | |
| |плодів | | | | | |
| |та інші, | | | | | |
| |олія | | | | | |
| |парфу- | | | | | |
| |мерна, | | | | | |
| |пігмен- | | | | | |
| |ти, глі- | | | | | |
| |церин, | | | | | |
| |олія | | | | | |
| |масли- | | | | | |
| |нова, | | | | | |
| |виног- | | | | | |
| |радна | | | | | |
| |кислота | | | | | |
|----------------------------------------------------------------------|
| Виробництво мила господарського й мийних засобів |
|----------------------------------------------------------------------|
|Жири або|кані- | - | - |їдкий |ящики дерев'- |пара, |
|жирні |фоль, | | |натр, |яні, ящики |елект- |
|кислоти,|фуз, | | |сода |картонні, |роенер-|
|СЖК, |кислоти | | |кальци- |ящики полі- |гія, |
|олії, |нафте- | | |нована, |мерні, ящики |стис- |
|саломас |нові, | | |двоокис |пластмасові, |нене |
|техніч- |миломіс- | | |титану, |цвяхи, папір |повітря|
|ний |ткі про- | | |перекис |обгортковий, | |
| |міжні | | |водню, |ярлики, | |
| |продук- | | |білила |наклейки, | |
| |ти, мас- | | |цинкові, |картон, | |
| |ло тало- | | |вода, |підпергамент, | |
| |ве, по- | | |сіль |стрічка кле- | |
| |верхне- | | | |йова, | |
| |воак- | | | |флакони і єм- | |
| |тивні | | | |кості для рід-| |
| |мийні | | | |ких мийних | |
| |речовини | | | |засобів та | |
| | | | | |інші | |
|----------------------------------------------------------------------|
| Виробництво недистильованих жирних кислот олій і жирів |
|----------------------------------------------------------------------|
|Жири й |вода, |гліцерин | - |фільтро- | - |пара, |
|олії |каталіза-|сирий | |тканина | |елек- |
| |тори | | | | |тро |
| |розщеп- | | | | |енергія|
| |лення | | | | | |
|----------------------------------------------------------------------|
| Виробництво недистильованих жирних кислот соапстоків |
|----------------------------------------------------------------------|
|Соапсток|вода, | - | - |кислота | - |пара, |
|(у |каталіза-| | |сірчана | |елек- |
|жирах) |тори | | | | |тро |
| |розщеп- | | | | |енергія|
| |лення | | | | | |
|----------------------------------------------------------------------|
| Виробництво дистильованих жирних кислот |
|----------------------------------------------------------------------|
|Кислоти | - | - |гудрон |вода | - |пара, |
|жирні | | | | | |елек- |
|олій і | | | | | |тро |
|жирів | | | | | |енергія|
|----------------------------------------------------------------------|
| Виробництво гліцерину дистильованого |
|----------------------------------------------------------------------|
|Гліцерин| - | - |гудрон |вода, їд-| - |пара, |
|сирий | | | |кий ка-| |елек- |
| | | | |лій, сода| |тро |
| | | | |каустич- | |енергія|
| | | | |на, сода| | |
| | | | |кальцино-| | |
| | | | |вана, | | |
| | | | |фільтро- | | |
| | | | |тканина, | | |
| | | | |активо- | | |
| | | | |ване ву- | | |
| | | | |гілля | | |
| | | | |та інші | | |
|----------------------------------------------------------------------|
| Оліфа |
|----------------------------------------------------------------------|
|Олії |сикативи:| - | - |вода |ящики дерев'- |пара, |
| |кобальто-| | | |яні, ящики |електро|
| |вий, | | | |картонні, |енергія|
| |свинце- | | | |ящики полі- | |
| |вий, | | | |мерні, бутлі, | |
| |марган- | | | |наклейки, | |
| |цевий: | | | |клей та інші | |
| |уайт- | | | | | |
| |спірит | | | | | |
------------------------------------------------------------------------
Додаток 2
до пункту 3.9.7 Інструкції з
планування, обліку й калькулювання
собівартості продукції на підприємствах
олійно-жирової промисловості України
Найменування статей витрат на підготовку й
освоєння виробництва продукції, нового
виробництва або цеху
------------------------------------------------------------------
| Статті витрат | Зміст і характеристика витрат |
|--------------------+-------------------------------------------|
|1. Витрати на |Витрати на проектування, конструювання,|
| проектування й |складання технічної документації на вироб-|
| конструювання |ництво нового виду продукції. |
| |Оплата праці працівників, зайнятих на пе-|
| |релічених роботах. |
| |Відрахування на державне соціальне стра-|
| |хування й обов'язкові страхові внески до|
| |Пенсійного фонду. |
| |Витрати на креслярське й канцелярське|
| |приладдя. |
| |Придбання технічної документації. |
| |Інші витрати |
|--------------------+-------------------------------------------|
|2. Витрати на роз- |Витрати на оплату праці працівників підп-|
| робку й оформ- |риємства, зайнятих розробкою нормативів і|
| лення нормати- |норм витрат на заробітну плату, матеріалів,|
| вів витрат |палива, енергії, складання нормативної|
| |калькуляції. |
| |Відрахування на державне соціальне стра-|
| |хування й обов'язкові страхові внески до|
| |Пенсійного фонду. |
| |Витрати на креслярське й канцелярське|
| |приладдя. |
| |Інші витрати |
|--------------------+-------------------------------------------|
|3. Витрати на налад-|Витрати на перепланування й наладку об-|
| ку обладнання |ладнання (за винятком витрат капітального|
| |характеру) в межах переліку робіт, передба-|
| |чених планом виробництва нового виду про-|
| |дукції. |
| |Оплата праці працівників, зайнятих пере-|
| |ліченими роботами. |
| |Відрахування на державне соціальне стра-|
| |хування й обов'язкові страхові внески до|
| |Пенсійного фонду. |
| |Оплата послуг інших цехів і сторонніх ор-|
| |ганізацій, пов'язаних з наладкою обладнан-|
| |ня. |
| |Інші витрати |
|--------------------+-------------------------------------------|
|4. Витрати на комп- |Витрати, пов'язані з перевіркою готовнос-|
| лексні випробу- |ті нового виробництва для введення в екс-|
| вання (під ван- |плуатацію шляхом комплексного випробування|
| тажем) усіх ма- |усіх машин і механізмів (під навантажен-|
| шин і механізмів |ням). |
| (експлуатаційна |Витрати на оплату праці слюсарів-ремонт-|
| перевірка) |ників групи механіка й енергетика, налагод-|
| |жувальників, сантехніків та інших працівни-|
| |ків, зайнятих на пусконалагоджувальних ро-|
| |ботах. |
| |Відрахування на державне соціальне стра-|
| |хування й обов'язкові страхові внески до|
| |Пенсійного фонду. |
| |Витрати на використання матеріалів, пали-|
| |ва й енергії. |
| |Амортизаційні відрахування від вартості|
| |основних фондів. |
| |Оплата послуг сторонніх організацій,|
| |пов'язаних з випробуванням обладнання. |
| |Інші витрати |
|--------------------+-------------------------------------------|
|5. Витрати на проб- |Витрати, пов'язані з пробним випуском|
| ний випуск про- |продукції, передбаченої проектом і налагод-|
| дукції |жуванням обладнання. |
| |Витрати на оплату праці працівників, зай-|
| |нятих пробним випуском продукції. |
| |Відрахування на державне соціальне стра-|
| |хування й обов'язкові страхові внески до|
| |Пенсійного фонду. |
| |Витрати на сировину й матеріали. |
| |Витрати палива й енергії. |
| |Амортизаційні відрахування від вартості |
| |основних фондів. |
| |Інші витрати |
|--------------------+-------------------------------------------|
|6. Витрати на вина- | Витрати на проведення дослідно-експери-|
| хідництво й ра- |ментальних робіт. |
| ціоналізацію | Витрати на оплату праці працівників, зай-|
| |нятих дослідами-експериментами, впроваджен-|
| |ням винахідницьких і раціоналізаторських|
| |пропозицій, виплати авторських винагород,|
| |якщо вони не є роялті. |
| | Відрахування на державне соціальне стра-|
| |хування й обов'язкові страхові внески до|
| |Пенсійного фонду. |
| | Витрати на сировину й матеріали. |
| | Витрати на виготовлення й випробування|
| |зразків за винахідницькими і раціоналіза-|
| |торськими пропозиціями, пов'язаними з ос-|
| |новною діяльністю підприємства. |
| | Витрати на оплату праці працівників, зай-|
| |нятих на цих роботах. |
| | Відрахування на державне соціальне стра-|
| |хування й обов'язкові страхові внески до|
| |Пенсійного фонду. |
| | Вартість сировини, матеріалів, палива й|
| |енергії, покупних комплектуючих виробів. |
| | Амортизаційні відрахування від вартості|
| |основних фондів і нематеріальних активів. |
| | Оплата послуг сторонніх організацій. |
| | Інші витрати |
------------------------------------------------------------------
Додаток 3
до пунктів 3.10.3, 4.5.2 Інструкції
з планування, обліку й калькулювання
собівартості продукції на підприємствах
олійно-жирової промисловості України
Найменування статей витрат на утримання і
експлуатацію машин і обладнання
------------------------------------------------------------------
| Статті витрат | Зміст і характеристика витрат |
|--------------------+-------------------------------------------|
|1. Витрати на повне |Витрати на повне відновлення основних|
| відновлення |фондів у вигляді амортизаційних відрахувань|
| основних вироб- |від балансової вартості виробничого облад-|
| ничих фондів |нання і машин, внутрішньоцехового транспор-|
| |ту, обладнання ремонтних майстерень, гара-|
| |жів тощо, враховуючи прискорену амортизацію|
| |основних фондів |
|--------------------+-------------------------------------------|
|2. Витрати на |Залікова вартість мастильних, обтиральних|
| експлуатацію об- |матеріалів, емульсії для охолодження й ін-|
| ладнання (тех- |ших допоміжних матеріалів, потрібних для|
| нічний огляд і |догляду за обладнанням і утримання його в|
| обслуговування) |робочому стані; |
| |витрати на оплату праці допоміжних робіт-|
| |ників, що обслуговують власне й орендоване|
| |обладнання (налагоджувальників, мастильни-|
| |ків, шорників, електромонтерів, слюсарів,|
| |ремонтних та інших допоміжних робітників); |
| |відрахування на державне соціальне стра-|
| |хування й обов'язкові страхові внески до|
| |Пенсійного фонду; |
| |вартість споживаних палива, електроенер-|
| |гії, води, пари, стисненого повітря й інших|
| |видів енергії на приведення в дію верста-|
| |тів, кранів, насосів, підйомників, пресів|
| |та інших виробничих механізмів; |
| |вартість послуг допоміжних виробництв,|
| |пов'язаних з утриманням обладнання |
|--------------------+-------------------------------------------|
|3. Витрати на по- |Витрати на поточний ремонт виробничого|
| точний ремонт |обладнання (власного і орендованого), цін-|
| основних засобів |них інструментів і внутрішньоцехового|
| виробничого |транспорту; |
| призначення і |вартість запасних частин, деталей, вузлів|
| транспортних |та інших матеріалів, що витрачаються при|
| засобів |ремонті виробничого обладнання, транспорт-|
| |них засобів і цінних інструментів; |
| |витрати на оплату праці ремонтних робіт-|
| |ників (слюсарів, станочників, ремонтників|
| |та інших), зайнятих на роботах з ремонту; |
| |відрахування на державне соціальне стра-|
| |хування й обов'язкові страхові внески до|
| |Пенсійного фонду; |
| |вартість послуг ремонтних цехів та інших|
| |допоміжних цехів з поточного ремонту облад-|
| |нання, транспортних засобів, цінних інстру-|
| |ментів тощо |
|--------------------+-------------------------------------------|
|4. Витрати на внут- |Витрати на утримання й експлуатацію влас-|
| рішньозаводське |них і залучених зі сторони транспортних за-|
| переміщення ван- |собів (вантажних автомашин, авто- і елект-|
| тажів |рокарів та інше), зайнятих переміщенням си-|
| |ровини, матеріалів, інструментів, деталей,|
| |заготівель тощо з базового складу до цехів|
| |і доставкою готової продукції на склад збе-|
| |рігання; |
| |вартість мастильних і обтиральних матері-|
| |алів, пального, запасних частин, інших ма-|
| |теріалів, витрачених у зв'язку з експлуата-|
| |цією вказаних транспортних засобів; |
| |витрати на оплату праці робітників (воді-|
| |їв авто- і електрокарів тощо), зайнятих пе-|
| |реміщенням вантажів та підвезенням до цеху,|
| |вивантаженням матеріалів, інструментів і|
| |деталей до робочих місць і забиранням їх|
| |від станків і інших робочих місць та дос-|
| |тавкою готової продукції на склади збері-|
| |гання; |
| |відрахування на державне соціальне стра-|
| |хування й обов'язкові страхові внески до|
| |Пенсійного фонду; |
| |вартість транспортних послуг, наданих|
| |сторонніми організаціями |
|--------------------+-------------------------------------------|
|5. Знос малоцінних |Сума зносу малоцінних і швидкозношуваних|
| і швидкозношу- |інструментів і пристосувань нецільового|
| ваних інструмен- |призначення, вартість їх заточування й ре-|
| тів і пристосу- |монту та інше |
| вань (нецільового| |
| призначення) | |
|--------------------+-------------------------------------------|
|6. Відсотки (винаго-|Сума сплачених орендарем відсотків (вина-|
| роди) за користу-|город) за користування наданими в оператив-|
| вання основними |ну й фінансову оренду основними фондами |
| фондами | |
|--------------------+-------------------------------------------|
|7. Інші витрати |Інші витрати, не перелічені в попередніх|
| |статтях, пов'язані з утриманням і експлуа-|
| |тацією обладнання. |
| |Витрати сторонніх організацій на роботи,|
| |спрямовані на підвищення надійності й мож-|
| |ливостей подальшої експлуатації обладнання |
------------------------------------------------------------------
Додаток 4
до пунктів 3.11.2, 4.5.2 Інструкції
з планування, обліку й калькулювання
собівартості продукції на підприємствах
олійно-жирової промисловості України
Найменування статей загальновиробничих витрат
------------------------------------------------------------------
| Статті витрат | Зміст і характеристика витрат |
|--------------------+-------------------------------------------|
|1. Витрати на утри- |Витрати на оплату праці працівників|
| мання апарату |апарату управління цехів і дільниць. |
| управління цеху |Відрахування на державне соціальне|
| |страхування й обов'язкові страхові внески|
| |до Пенсійного фонду. |
| |Оплата робіт (послуг) консультаційного й|
| |інформаційного характеру, пов'язаних з|
| |забезпеченням виробництва продукції (робіт,|
| |послуг) |
|--------------------+-------------------------------------------|
|2. Витрати, пов'я- |Оплата службових відряджень у межах норм,|
| зані з оплатою |передбачених законодавством |
| службових від- | |
| ряджень | |
|--------------------+-------------------------------------------|
|3. Амортизаційні |Амортизаційні відрахування від вартості|
| відрахування |основних виробничих фондів (будівель,|
| |споруд, інвентарю цехів, цехових складів і|
| |комор, крім амортизаційних відрахувань, що|
| |включаються у витрати на утримання й|
| |експлуатацію обладнання) на реконструкцію,|
| |модернізацію фондів, які належать|
| |підприємству, а також тих, які перебувають|
| |у користуванні підприємства за умовами|
| |оренди (лізингу), враховуючи прискорену|
| |амортизацію основних фондів. |
| |Витрати, пов'язані із зносом|
| |нематеріальних активів |
|--------------------+-------------------------------------------|
|4. Витрати некапі- |Витрати некапітального характеру,|
| тального харак- |пов'язані з удосконаленням технології й|
| теру, пов'язані |організації виробництва, поліпшенням якості|
| з удосконаленням |продукції, підвищенням її харчових|
| технології й ор- |достоїнств, збільшенням терміну зберігання|
| ганізації вироб- |тощо. |
| ництва |Витрати на сировину й матеріали. |
| |Витрати на оплату праці з відрахуваннями|
| |на державне соціальне страхування і|
| |обов'язкові страхові внески до Пенсійного|
| |фонду працівників, зайнятих удосконаленням|
| |технології й організації виробництва. |
| |Оплата послуг сторонніх організацій |
|--------------------+-------------------------------------------|
|5. Витрати на обслу-|Витрати на оплату праці цехового|
| говування вироб- |персоналу (контролерів ВТК, працівників|
| ничого процесу |цехів основного й допоміжного виробництва:|
| |контролерів, комірників, підсобних|
| |робітників, молодшого обслуговуючого|
| |персоналу та інших працівників цехів, які|
| |не належать до управлінського персоналу). |
| |Відрахування на державне соціальне|
| |страхування й обов'язкові страхові внески|
| |до Пенсійного фонду. |
| |Витрати на придбання сировини,|
| |матеріалів, палива, інструментів,|
| |пристосувань та інших засобів і предметів|
| |праці. |
| |Витрати на проведення поточного ремонту,|
| |технічний огляд і технічне обслуговування|
| |основних фондів (будівель, споруд,|
| |інвентарю цехів, цехових складів і комор),|
| |у тому числі взятих у тимчасове|
| |користування за угодою оперативної оренди|
| |(лізингу). |
| |Витрати на проведення контролю за|
| |виробничими процесами і якістю продукції|
| |(робіт, послуг) |
|--------------------+-------------------------------------------|
|6. Витрати на охоро-|Поточні витрати на влаштування й|
| ну праці в цеху |утримання огорож машин і їхніх рухомих|
| |частин, люків, отворів, вентиляційних|
| |пристроїв, сигналізації, яка встановлюється|
| |з метою безпеки, пристроїв для швидкої|
| |зупинки працюючих механізмів та ін.;|
| |витрати на влаштування й утримання|
| |дезінфекційних камер, умивальників,|
| |душових, лазень і пралень на виробництві|
| |(на підприємствах, де надавання цих послуг|
| |працюючим пов'язане з особливостями|
| |виробництва й передбачене колективним|
| |договором), кип'ятильників, баків,|
| |роздягалень, шкафчиків для спецодягу,|
| |сушарок та іншого обладнання; інші витрати,|
| |пов'язані з охороною праці, зокрема|
| |вартість матеріалів, витрачених на|
| |влаштування й утримання засобів охорони|
| |праці, вартість спецодягу, спецвзуття,|
| |окулярів й інших захисних пристроїв, що|
| |безкоштовно видаються робітникам (у|
| |випадках, передбачених законодавством), а|
| |також вартість молока, жирів й інших|
| |нейтралізувальних речовин, які отримують за|
| |рахунок підприємства робітниками шкідливих|
| |виробництв. |
| |Витрати на оплату праці з відрахуваннями|
| |на державне соціальне страхування і|
| |обов'язкові страхові внески до Пенсійного|
| |фонду працівників, пов'язані з охороною|
| |праці |
|--------------------+-------------------------------------------|
|7. Знос малоцінних і|Сума зносу малоцінних і швидкозношуваних|
| швидкозношуваних |предметів й інвентарю цехів |
| предметів | |
|--------------------+-------------------------------------------|
|8. Витрати на пожеж-|Витрати на пожежну й сторожову охорону. |
| ну й сторожову |Оплата послуг сторонніх підприємств з|
| охорону |пожежної й сторожової охорони |
|--------------------+-------------------------------------------|
|9. Сума сплачених |Сума сплачених відсотків (винагород) за|
| відсотків (вина- |користування наданими в оперативну й|
| город) за надані |фінансову оренду основними фондами. |
| в оперативну й |Орендна плата за надані в оперативну|
| фінансову оренду |оренду приміщення нежитлового призначення |
| основні фонди | |
|--------------------+-------------------------------------------|
|10. Інші витрати |Витрати на операції зі скляною тарою. |
| |Вартість нестачі продукції допоміжних і|
| |таропакувальних матеріалів на виробничих|
| |лініях цеху в межах норм природного убутку.|
| |Вартість нестачі матеріалів при|
| |зберіганні в цехових коморах у межах норм|
| |природного убутку |
------------------------------------------------------------------
Додаток 5
до пунктів 3.12.3, 4.5.6 Інструкції
з планування, обліку й калькулювання
собівартості продукції на підприємствах
олійно-жирової промисловості України
Найменування статей
загальногосподарських витрат
------------------------------------------------------------------
| Статті витрат | Зміст і характеристика витрат |
|--------------------+-------------------------------------------|
|1. Витрати, пов'я- |Витрати на оплату праці працівників|
| зані з управлі- |апарату управління підприємством і його|
| нням виробництвом|структурних підрозділів. |
| |Відрахування на державне соціальне|
| |страхування й обов'язкові страхові внески|
| |до Пенсійного фонду. |
| |Витрати на матеріали, паливо, енергію для|
| |опалення, освітлення будівель, споруд й|
| |інвентарю загальнозаводського призначення. |
| |Витрати на каналізацію й асенізацію, а|
| |також для утримання дворів і|
| |водопостачання. |
| |Витрати, пов'язані з|
| |матеріально-технічним забезпеченням апарату|
| |управління підприємства і його структурних|
| |підрозділів (придбання канцелярських|
| |товарів і приладдя, бланків обліку й|
| |звітності). Витрати на утримання, ремонт і|
| |експлуатацію рахувально-обчислювальної,|
| |машинописної, розмножувальної та іншої|
| |техніки. |
| |Витрати на транспортне обслуговування:|
| |утримання й експлуатацію службових легкових|
| |автомобілів, які перебувають на балансі|
| |підприємства (або орендуються) і|
| |обслуговують працівників апарату|
| |управління. Не відносяться до собівартості|
| |продукції, а здійснюються за рахунок|
| |прибутку, що залишається на підприємстві,|
| |витрати на пально-мастильні матеріали,|
| |технічне обслуговування, стоянку та|
| |паркування легкових автомобілів. |
| |Оплата робіт (послуг) консультаційного й|
| |інформаційного характеру, пов'язаних із|
| |забезпеченням виробництва, зберіганням і|
| |реалізацією продукції, враховуючи послуги|
| |щодо зміни структури управління|
| |приватизованим підприємством, а також|
| |передбачених законодавством аудиторських|
| |перевірок. |
| |Оплата послуг інших підприємств з|
| |управління виробництвом, збереження,|
| |реалізації продукції (робіт, послуг), якщо|
| |штатним розкладом підприємства не|
| |передбачені відповідні функціональні|
| |служби. |
| |Оплата робіт із сертифікації продукції. |
| |Оплата вартості ліцензій та інших|
| |державних дозволів для ведення|
| |господарської діяльності підприємства. |
| |Оплата збору за реєстрацію підприємства в|
| |органах державного управління,|
| |передбаченого законодавством. |
| |Витрати на утримання й експлуатацію всіх|
| |видів зв'язку й радіо, які використовуються|
| |для здійснення управління й перебувають на|
| |балансі підприємства. Оплата послуг|
| |обчислювальних центрів, вузлів зв'язку,|
| |засобів сигналізації, диспетчерського|
| |зв'язку, інших технічних засобів управління|
|--------------------+-------------------------------------------|
|2. Витрати на обслу-|Витрати на придбання сировини,|
| говування вироб- |матеріалів, палива, енергії, інструментів,|
| ничого процесу |пристроїв та інших засобів і предметів|
| |праці: |
| |витрати на оплату праці працівників,|
| |зайнятих придбанням сировини, матеріалів,|
| |палива, енергії та ін.; |
| |відрахування на державне соціальне|
| |страхування і обов'язкові страхові внески|
| |до Пенсійного фонду; |
| |витрати палива й енергії; |
| |оплата послуг сторонніх підприємств; |
| |інші витрати. |
| |Витрати на проведення поточного ремонту,|
| |технічний огляд і технічне обслуговування|
| |основних виробничих фондів|
| |(загальногосподарського характеру), в тому|
| |числі взятих у тимчасове користування за|
| |угодою оперативної оренди (лізингу): |
| |витрати на оплату праці працівників,|
| |зайнятих обслуговуванням основних|
| |виробничих фондів (слюсарів, електриків,|
| |мастильників, працівників, зайнятих|
| |регулюванням і перевіркою апаратури,|
| |монтерів електрообладнання); |
| |відрахування на державне соціальне|
| |страхування і обов'язкові страхові внески|
| |до Пенсійного фонду; |
| |витрати на матеріали для утримання|
| |електромережі, запасні частини,|
| |комплектувальні вироби на утримання|
| |тепломережі, водопостачання, каналізації,|
| |очисних споруд, вентиляційних пристроїв,|
| |сигналізації, витрати на технічний огляд і|
| |обслуговування, на проведення поточного|
| |ремонту; |
| |оплата послуг сторонніх організацій; |
| |інші витрати. |
| |Витрати, пов'язані із забезпеченням|
| |контролю за виробничими процесами і якістю|
| |продукції (робіт, послуг): |
| |витрати на оплату праці працівників,|
| |зайнятих контролем за виробничими процесами|
| |і якістю продукції (робіт, послуг); |
| |відрахування на державне соціальне|
| |страхування і обов'язкові страхові внески|
| |до Пенсійного фонду; |
| |витрати палива й енергії; |
| |витрати сировини й матеріалів, покупних|
| |комплектувальних виробів, напівфабрикатів; |
| |інші витрати. |
| |Витрати, пов'язані із забезпеченням|
| |правил техніки безпеки праці: |
| |витрати на оплату праці працівників,|
| |зайнятих забезпеченням нормальних умов|
| |праці й техніки безпеки; |
| |відрахування на державне соціальне|
| |страхування і обов'язкові страхові внески|
| |до Пенсійного фонду; |
| |вартість матеріалів, виробів, палива,|
| |енергії для забезпечення нормальних умов|
| |праці й техніки безпеки для обладнання й|
| |утримання засобів охорони праці; |
| |витрати на обладнання робочих місць|
| |спеціальними пристроями некапітального|
| |характеру, які встановлюються для|
| |загальнозаводських цілей; |
| |інші витрати. |
| |Витрати, пов'язані із забезпеченням|
| |працівників спеціальним одягом, взуттям,|
| |обмундируванням, захисними пристроями і|
| |спеціальним харчуванням у випадках,|
| |передбачених законодавством; |
| |витрати на оплату праці працівників,|
| |зайнятих на цих роботах; |
| |відрахування на державне соціальне|
| |страхування і обов'язкові страхові внески|
| |до Пенсійного фонду; |
| |витрати матеріалів; |
| |витрати палива й енергії; |
| |оплата послуг сторонніх підприємств; |
| |інші витрати |
|--------------------+-------------------------------------------|
|3. Утримання пожеж- |Витрати, пов'язані із забезпеченням|
| ної, воєнізова- |пожежної й сторожової охорони. |
| ної й сторожової |Вартість палива, мастильних та інших|
| охорони |матеріалів для спеціального автотранспорту|
| |й пожежних машин. |
| |Витрати на оплату праці персоналу|
| |пожежної і сторожової охорони. |
| |Відрахування на державне соціальне|
| |страхування й обов'язкові страхові внески|
| |до Пенсійного фонду. |
| |Витрати на утримання й ремонт|
| |протипожежних пристосувань, знос малоцінних|
| |і швидкозношуваних предметів охорони, а|
| |також знос обмундирування, яке видається|
| |робітникам охорони, і чергового спецодягу.|
| |Витрати на всі види відряджень і|
| |переміщень працівників пожежної й|
| |сторожової охорони. |
| |Оплата послуг сторонніх організацій,|
| |підприємств з пожежної й сторожової охорони|
|--------------------+-------------------------------------------|
|4. Поточні витрати, |Витрати, пов'язані з утриманням і|
| пов'язані з утри-|експлуатацією фондів природоохоронного|
| манням і експлуа-|призначення (очисних споруд, уловлювачів,|
| тацією фондів |фільтрів та інше). |
| природоохоронного|Витрати на захоронення екологічно|
| призначення |шкідливих відходів. |
| |Оплата послуг сторонніх організацій щодо|
| |приймання, зберігання й знищення екологічно|
| |небезпечних відходів |
| |Витрати на очищення стічних вод. |
| |Платежі за викиди й скиди забруднювальних|
| |речовин у навколишнє природне середовище,|
| |розміщення відходів та інші види шкідливого|
| |впливу в межах лімітів. |
| |Інші види поточних витрат на збереження|
| |природи |
|--------------------+-------------------------------------------|
|5. Службові відряд- |Витрати, пов'язані з оплатою службових|
| ження |відряджень (працівників апарату управління|
| |підприємства) в межах норм, передбачених|
| |законодавством |
|--------------------+-------------------------------------------|
|6. Підготовка й |Виплати робітникам підприємств середньої|
| перепідготовка |заробітної плати за основним місцем роботи|
| кадрів |за час їх навчання з відривом від|
| |виробництва в закладах освіти. |
| |Оплата праці кваліфікованих працівників,|
| |не звільнених від основної роботи, щодо|
| |навчання учнів і підвищення кваліфікації|
| |робітників. |
| |Оплата праці персоналу лабораторій за|
| |проведення занять; витрати на придбання|
| |навчальних посібників й інвентарю. |
| |Оплата відпусток із збереженням повністю|
| |або частково заробітної плати, що надаються|
| |відповідно до чинного законодавства особам,|
| |які успішно навчаються у вечірніх та|
| |заочних вищих і середніх спеціальних|
| |навчальних закладах, заочній аспірантурі, у|
| |вечірніх і заочних загальноосвітніх школах,|
| |вечірніх професійно-технічних училищах;|
| |оплата їх проїзду до місця навчання і|
| |назад, передбачена законодавством |
|--------------------+-------------------------------------------|
|7. Витрати, пов'я- |Витрати, пов'язані з набором робочої|
| зані з набором |сили, передбачені законодавством, з|
| робочої сили |урахуванням витрат на оплату випускникам|
| |середніх професійно-технічних училищ і|
| |молодим спеціалістам, які закінчили вищий|
| |навчальний заклад, вартості проїзду до|
| |місця роботи, а також відпустки, яка|
| |оплачується й надається їм перед початком|
| |роботи |
|--------------------+-------------------------------------------|
|8. Витрати на пере- |Витрати на перевезення працівників до|
| везення праців- |місця роботи і назад у напрямках, які не|
| ників до місця |обслуговуються пасажирським транспортом|
| роботи і назад |загального користування, враховуючи|
| |додаткові витрати на спеціальні маршрути|
| |міського пасажирського транспорту,|
| |організовані згідно з домовленостями,|
| |укладеними з транспортними підприємствами|
| |(понад вартість, сплачену робітниками|
| |підприємства за існуючими тарифами на|
| |відповідний вид транспорту, або віднесені|
| |за рахунок прибутку, який залишається в|
| |розпорядженні підприємства). |
| |Витрати на перевезення|
| |працівників-інвалідів I і II груп до місця|
| |роботи і назад незалежно від наявності|
| |маршрутів пасажирського транспорту|
| |загального користування |
|--------------------+-------------------------------------------|
|9. Платежі з |Платежі з обов'язкового страхування майна|
| обов'язкового |підприємства й громадянської|
| страхування майна|відповідальності, а також окремих категорій|
| підприємства і |працівників, зайнятих у виробництві|
| громадянської |відповідних видів продукції (робіт, послуг)|
| відповідальності |безпосередньо на роботах з підвищеною|
| |небезпекою для життя і здоров'я,|
| |передбачені законодавством |
|--------------------+-------------------------------------------|
|10. Витрати на спла-|Витрати на сплату відсотків за|
| ту відсотків за |фінансовими кредитами, які надійшли для|
| кредитами |поповнення власних обігових коштів, а також|
| |для придбання основних виробничих фондів і|
| |нематеріальних активів для поточної|
| |виробничої діяльності незалежно від строків|
| |кредитування, а також для сплати відсотків|
| |за товарними й комерційними кредитами |
|--------------------+-------------------------------------------|
|11. Витрати, пов'я- |Витрати, пов'язані з оплатою послуг|
| зані з оплатою |комерційних банків та інших|
| послуг комерцій-|кредитно-фінансових установ, враховуючи|
| них банків та |плату за обслуговування, одержання|
| інших кредитно- |гарантій, вексельного авалю, факторингових|
| фінансових уста-|і довірчих операцій, облік боргових вимог і|
| нов |зобов'язань, ураховуючи цінні папери,|
| |поштово-телеграфних послуг та інших витрат,|
| |пов'язаних з грошовим обігом |
|--------------------+-------------------------------------------|
|12. Витрати на утри-|Витрати на утримання приміщень, які|
| мання приміщень,|надаються безкоштовно підприємствам|
| які надаються |громадського харчування або|
| безкоштовно під-|використовуються підприємствами самостійно|
| приємствам |для обслуговування працівників, які|
| громадського |перебувають з підприємством у трудових|
| харчування |стосунках, включаючи амортизаційні|
| |відрахування, витрати на проведення|
| |поточного ремонту приміщення, на|
| |освітлення, опалення, водопостачання,|
| |електропостачання, а також на паливо для|
| |приготування їжі |
|--------------------+-------------------------------------------|
|13. Амортизаційні |Витрати на повне відновлення основних|
| відрахування |фондів загальнозаводського призначення|
| |(будівель, споруд, передавальних пристроїв,|
| |підйомних кранів,|
| |вантажно-розвантажувального обладнання, яке|
| |обслуговує операції загальнозаводських|
| |складів, інвентарю), що включаються до|
| |собівартості продукції (робіт, послуг) у|
| |вигляді амортизаційних відрахувань від|
| |вартості основних виробничих фондів на|
| |реконструкцію, модернізацію і капітальний|
| |ремонт фондів, які належать підприємству, а|
| |також тих, що перебувають у користуванні|
| |підприємства за умовами оренди (лізингу),|
| |враховуючи прискорену амортизацію основних|
| |фондів. |
| |Витрати, пов'язані із зносом|
| |нематеріальних активів (право користування|
| |земельними ділянками, природними ресурсами,|
| |патенти, ліцензії, програмне забезпечення|
| |обчислювальної техніки, монопольні права й|
| |привілеї, враховуючи ліцензії на певні види|
| |діяльності, організаційні витрати: плата за|
| |державну реєстрацію, брокерське місце та|
| |інше; торговельні марки) |
|--------------------+-------------------------------------------|
|14. Сума сплачених |Сума сплачених відсотків (винагороди) за|
| відсотків (вина-|користування орендованими основними|
| городи) за на- |фондами. |
| дані в оператив-|Орендна плата за надані в оперативну|
| ну й фінансову |оренду приміщення нежитлового призначення |
| оренду основні | |
| фонди | |
|--------------------+-------------------------------------------|
|15. Податки, збори |Відрахування на будівництво,|
| та інші обов'я- |реконструкцію, ремонт і утримання|
| зкові платежі |автомобільних шляхів, відрахування до|
| |Державного інноваційного фонду. |
| |Збори та інші обов'язкові платежі,|
| |передбачені законами України, постановами|
| |Верховної Ради України, указами Президента|
| |України і декретами Кабінету Міністрів|
| |України. |
| |Сплата концесійних платежів за|
| |використання природних копалин. |
| |Витрати на оприлюднення річного звіту|
| |(офіційне надання бухгалтерської звітності|
| |в установи й організації, які уповноважені|
| |на одержання бухгалтерської звітності|
| |(балансів) від суб'єктів господарювання). |
| |Витрати на офіційну публікацію звітів|
| |(балансів) про фінансовий стан підприємств|
| |в засобах масової інформації, якщо це|
| |передбачено законодавством |
|--------------------+-------------------------------------------|
|16. Інші витрати |Нестачі матеріальних цінностей на складах|
| |у межах норм природного убутку. |
| |Виплати на компенсацію шкоди, заподіяної|
| |працівникові ушкодженням здоров'я,|
| |пов'язаним з виконанням ним трудових|
| |обов'язків. |
| |Виплати звільненим працівникам вихідної|
| |допомоги й середнього заробітку. |
| |Витрати на виготовлення й придбання|
| |бланків цінних паперів, а також інші|
| |витрати, пов'язані з емісією цінних паперів|
------------------------------------------------------------------
Додаток 6
до пунктів 3.14.2, 4.6.1 Інструкції
з планування, обліку й калькулювання
собівартості продукції на підприємствах
олійно-жирової промисловості України
Найменування статей позавиробничих
(комерційних) витрат
------------------------------------------------------------------
| Статті витрат | Зміст і характеристика витрат |
|--------------------+-------------------------------------------|
| 1. Витрати на збе- |Відшкодування складських,|
| рігання, наван- |вантажно-розвантажувальних, перевалочних,|
| таження, розван-|пакувальних витрат постачальника, які|
| таження й паку- |включаються до ціни продукції згідно з|
| вання продукції |базисом постачання, передбаченим угодою|
| |сторін. |
| |Оплата затарювання й пакування продукції|
| |стороннім організаціям. |
| |Витрати на утримання приміщення для|
| |зберігання продукції в місцях її реалізації|
| |і оплату праці продавця |
|--------------------+-------------------------------------------|
|2. Витрати, пов'яза-|Відшкодування транспортних і страхових|
| ні з транспорту- |витрат постачальника, які включаються до|
| ванням продукції |ціни продукції згідно з базисом поставки,|
| |передбаченим угодою сторін. |
| |Витрати на оплату послуг|
| |транспортно-експедиційних, страхових і|
| |посередницьких організацій (враховуючи|
| |комісійну винагороду), вартість яких|
| |включається до ціни продукції відповідно до|
| |базису постачання, передбаченого угодою|
| |сторін |
|--------------------+-------------------------------------------|
|3. Витрати на сплату|Витрати на сплату експортного (вивозного)|
| мита |мита й митних зборів |
|--------------------+-------------------------------------------|
|4. Витрати на рекла-|Витрати на розробку й видання рекламних|
| му й передпродаж-|виробів (ілюстрованих прейскурантів,|
| ну підготовку |каталогів, брошур, альбомів, проспектів,|
| товарів |плакатів, афіш, рекламних листків, листівок|
| |та ін.). |
| |Витрати на розробку й виготовлення|
| |ескізів етикеток, зразків фірмових пакетів|
| |і упаковки. |
| |Витрати на рекламу в засобах масової|
| |інформації (в пресі, на радіо й|
| |телебаченні), витрати на світлову,|
| |комп'ютерну та іншу зовнішню рекламу. |
| |Витрати на придбання, виготовлення,|
| |копіювання, дублювання й демонстрацію|
| |рекламних кіно-, відео- і діафільмів. |
| |Витрати на виготовлення стендів, муляжів,|
| |рекламних щитів, покажчиків та ін. (в сумі|
| |амортизації, зносу щодо зазначеного|
| |інвентарю). |
| |Витрати на зберігання й експедирування|
| |рекламних матеріалів. |
| |Витрати на оформлення вітрин, кімнат,|
| |зразків, виставок-продажів, ураховуючи|
| |відрядження працівників підприємства на|
| |виставку продукції підприємства, і вартість|
| |зразків, які передаються безпосередньо|
| |покупцям або посередницьким організаціям|
| |згідно з контрактами й угодами безкоштовно|
| |і не підлягають поверненню. |
| |Витрати на уцінку продукції, яка повністю|
| |або частково втратила первинну якість під|
| |час експонування у вітринах. |
| |Витрати на проведення інших рекламних|
| |заходів, пов'язаних з діяльністю|
| |підприємства |
|--------------------+-------------------------------------------|
|5. Інші витрати, |Відшкодування витрат на участь у|
| пов'язані з реа- |виставках, ярмарках, вартості безкоштовно|
| лізацією продук- |переданих зразків і моделей. |
| ції |Представницькі витрати (організація|
| |прийомів, конференцій та інших офіційних|
| |заходів, ураховуючи оплату праці|
| |обслуговувального персоналу) у розмірі до|
| |двох відсотків від оподаткованого прибутку|
| |платника податку за попередній звітний|
| |(податковий) квартал |
------------------------------------------------------------------